Презентація на тему «Чехословаччина» (варіант 2)
617
Слайд #1
www.themegallery.com
Чехословаччина
після Другої світової війни
Чехословаччина
після Другої світової війни
Слайд #2
www.themegallery.com
1918 – 1992
1918 – 1992
Слайд #3
www.themegallery.com
Одним із наслідків завершення Другої світової війни були визволення від фашизму і возз'єднання Чехії та Словаччини і відродження єдиної Чехословацької Республіки. Утворений антифашистськими силами різної політичної орієнтації Національний фронт чехів і словаків (НФ) 5 квітня 1946 р. у м. Кошице сформував коаліційний уряд, який проголосив проведення демократичних перетворень, у тому числі збереження політичного плюралізму і демократичних прав та свобод. Однак Комуністична партія Чехословаччини (КПЧ) за підтримки СРСР поступово нарощувала свій вплив у державних структурах і суспільстві. В результаті перемоги на виборах в Установчі національні збори (парламент) у травні 1946 р. вона сформувала новий коаліційний уряд на чолі з лідером КПЧ К. Готвальдом. Президентом республіки залишився Е. Бенеш.
Одним із наслідків завершення Другої світової війни були визволення від фашизму і возз'єднання Чехії та Словаччини і відродження єдиної Чехословацької Республіки. Утворений антифашистськими силами різної політичної орієнтації Національний фронт чехів і словаків (НФ) 5 квітня 1946 р. у м. Кошице сформував коаліційний уряд, який проголосив проведення демократичних перетворень, у тому числі збереження політичного плюралізму і демократичних прав та свобод. Однак Комуністична партія Чехословаччини (КПЧ) за підтримки СРСР поступово нарощувала свій вплив у державних структурах і суспільстві. В результаті перемоги на виборах в Установчі національні збори (парламент) у травні 1946 р. вона сформувала новий коаліційний уряд на чолі з лідером КПЧ К. Готвальдом. Президентом республіки залишився Е. Бенеш.
Слайд #4
www.themegallery.com
Е. Бенеш
Е. Бенеш
Слайд #5
www.themegallery.com
У цей період було націоналізовано великі підприємства, банки, ліквідовано велике землеволодіння. З метою протистояти диктату КПЧ у лютому 1948 р. міністри від опозиції подали у відставку, сподіваючись, що президент не прийме її і розпустить уряд. Однак КПЧ,змусила президента Бенеша прийняти відставку міністрів від опозиції та сформувати новий, здебільшого соціалістичний за складом уряд на чолі з К. Готвальдом. Наслідком лютневого комуністичного перевороту стало проголошення курсу на соціалістичне будівництво за радянським зразком, що набуло відображення в прийнятій у травні 1948 р. новій Конституції ЧСР. Бенеш подав у відставку, а новим президентом ЧСР був обраний лідер чехословацьких комуністів Готвальд.
У цей період було націоналізовано великі підприємства, банки, ліквідовано велике землеволодіння. З метою протистояти диктату КПЧ у лютому 1948 р. міністри від опозиції подали у відставку, сподіваючись, що президент не прийме її і розпустить уряд. Однак КПЧ,змусила президента Бенеша прийняти відставку міністрів від опозиції та сформувати новий, здебільшого соціалістичний за складом уряд на чолі з К. Готвальдом. Наслідком лютневого комуністичного перевороту стало проголошення курсу на соціалістичне будівництво за радянським зразком, що набуло відображення в прийнятій у травні 1948 р. новій Конституції ЧСР. Бенеш подав у відставку, а новим президентом ЧСР був обраний лідер чехословацьких комуністів Готвальд.
Слайд #6
www.themegallery.com
З кінця 50-х і до кінця 60-х років Чехословаччина розвивалася досить успішно завдяки значному економічному потенціалу, який мала ще до війни. За рівнем добробуту населення ЧСР випереджала інші країни соціалістичного табору. Але зростання життєвого рівня не примирило народ із втратою демократичних свобод. Прагнення до справжньої демократії в чехословацькому суспільстві посилилися після того, як на початку 1968 р. першим секретарем ЦК КПЧ став О. Дубчек, який був переконаним прихильником соціалізму, проте не в радянській його формі. Новий лідер та його однодумці розробили програму політичних і економічних реформ, покликану побудувати "соціалізм з людським обличчям". Особливо активно демократизація відбувалася навесні 1968 р., тому ці події отримали назву "Празька весна".
З кінця 50-х і до кінця 60-х років Чехословаччина розвивалася досить успішно завдяки значному економічному потенціалу, який мала ще до війни. За рівнем добробуту населення ЧСР випереджала інші країни соціалістичного табору. Але зростання життєвого рівня не примирило народ із втратою демократичних свобод. Прагнення до справжньої демократії в чехословацькому суспільстві посилилися після того, як на початку 1968 р. першим секретарем ЦК КПЧ став О. Дубчек, який був переконаним прихильником соціалізму, проте не в радянській його формі. Новий лідер та його однодумці розробили програму політичних і економічних реформ, покликану побудувати "соціалізм з людським обличчям". Особливо активно демократизація відбувалася навесні 1968 р., тому ці події отримали назву "Празька весна".
Слайд #7
www.themegallery.com
Радянське керівництво зрозуміло загрозу цих подій, адже Чехословаччина могла розпочати відродження ринкової економіки - головного зла, на думку комуністів. Чехословаччина могла дати поганий приклад для інших країн соціалізму. У ніч з 20 на 21 серпня 1968 р. 5 держав - членів ОВД (СРСР, Болгарія НДР, Польща, Угорщина) ввели до Чехословаччини війська. О. Дубчека заарештували.
Радянське керівництво зрозуміло загрозу цих подій, адже Чехословаччина могла розпочати відродження ринкової економіки - головного зла, на думку комуністів. Чехословаччина могла дати поганий приклад для інших країн соціалізму. У ніч з 20 на 21 серпня 1968 р. 5 держав - членів ОВД (СРСР, Болгарія НДР, Польща, Угорщина) ввели до Чехословаччини війська. О. Дубчека заарештували.
Слайд #8
www.themegallery.com
"Празька весна" закінчилася поразкою комуністів-реформаторів. КПЧ і країну очолив "вірний брежневець" Г. Гусак. Нове ортодоксальне комуністичне керівництво Чехословаччини відмовилося від економічних і політичних реформ, здійснило широку чистку КПЧ, з якої було виключено майже 500 тис. членів. Почалися роки застою та наростання кризових явищ у чехословацькому суспільстві.
"Празька весна" закінчилася поразкою комуністів-реформаторів. КПЧ і країну очолив "вірний брежневець" Г. Гусак. Нове ортодоксальне комуністичне керівництво Чехословаччини відмовилося від економічних і політичних реформ, здійснило широку чистку КПЧ, з якої було виключено майже 500 тис. членів. Почалися роки застою та наростання кризових явищ у чехословацькому суспільстві.
Слайд #9
www.themegallery.com
Через 21 рік після "Празької весни" під час так званої "оксамитової революції", тобто ненасильницьким шляхом, комуністичний режим було повалено. Головна причина революції - відсутність демократичних свобод і економічне відставання від Заходу. Чехословаччина, яка у 1948 р. за рівнем економіки була на 7-му місці у світі, за 40 років соціалістичного будівництва опинилася на 40-му.
Через 21 рік після "Празької весни" під час так званої "оксамитової революції", тобто ненасильницьким шляхом, комуністичний режим було повалено. Головна причина революції - відсутність демократичних свобод і економічне відставання від Заходу. Чехословаччина, яка у 1948 р. за рівнем економіки була на 7-му місці у світі, за 40 років соціалістичного будівництва опинилася на 40-му.
Слайд #10
www.themegallery.com
Революція почалася 17 листопада 1989 р. у Празі з багатотисячних маніфестацій студентів, жорстоко розігнаних владою. Під тиском громадської думки керівництво КПЧ пішло у відставку. В грудні 1989 р. було сформовано коаліційний уряд національної згоди й оновлений склад Федеральних зборів обрав головою парламенту О. Дубчека, президентом країни - В. Гавела, а також на вимогу словаків змінено назву країни на Чехословацьку Федеративну Республіку (ЧСФР).
Революція почалася 17 листопада 1989 р. у Празі з багатотисячних маніфестацій студентів, жорстоко розігнаних владою. Під тиском громадської думки керівництво КПЧ пішло у відставку. В грудні 1989 р. було сформовано коаліційний уряд національної згоди й оновлений склад Федеральних зборів обрав головою парламенту О. Дубчека, президентом країни - В. Гавела, а також на вимогу словаків змінено назву країни на Чехословацьку Федеративну Республіку (ЧСФР).
Слайд #11
www.themegallery.com
Чехословаччина рішучо стала на шлях демократичних перетворень; в економічних реформах акцент робився на приватизації об'єктів державної власності за бізнес-планом, що дало змогу підвищити ефективність виробництва і, головне, не допустити зниження життєвого рівня населення.
Чехословаччина рішучо стала на шлях демократичних перетворень; в економічних реформах акцент робився на приватизації об'єктів державної власності за бізнес-планом, що дало змогу підвищити ефективність виробництва і, головне, не допустити зниження життєвого рівня населення.
Слайд #12
www.themegallery.com
Після падіння комуністичного режиму в країні загострилося національне питання: у Словаччині дедалі сильнішим ставав рух за її відокремлення від Чехії. Прагнення словаків до національної незалежності та економічні суперечності між двома республіками стали основною причиною поділу країни. 1 січня 1993 р. Чехословацька Федерація за згодою обох сторін була поділена на дві держави - Чеську і Словацьку Республіки.
Після падіння комуністичного режиму в країні загострилося національне питання: у Словаччині дедалі сильнішим ставав рух за її відокремлення від Чехії. Прагнення словаків до національної незалежності та економічні суперечності між двома республіками стали основною причиною поділу країни. 1 січня 1993 р. Чехословацька Федерація за згодою обох сторін була поділена на дві держави - Чеську і Словацьку Республіки.
