Презентація на тему «Міжнародні конфлікти» (варіант 2)

Міжнародні конфлікти
Презетнацію з курсу “Людина і світ”
Підготув:
Учень 11 класу
Авраменко Гліб

Конфлікти в міжнародних відносинах інколи призводили до небезпечних міжнародних криз і збройної боротьби, які спричиняли серйозні та небезпечні наслідки. 

Поняття міжнародного конфлікту
 Конфлікт – ситуація, за якої учасники відносин поєднуються єдиним об'єктом, стосовно нього існує усвідомлена кожним несумісність їхніх інтересів; та діють на основі такого усвідомлення.
Міжнародним конфліктом є конфлікт, який виникає за участі двох чи декількох міжнародних акторів та має міжнародно-політичні наслідки;об'єкт конфлікту при цьому виходить за межі юрисдикції будь-якого з його учасників.
Міжнародний конфлікт можна розглядати:
як філософську категорію, що позначає зіткнення однієї сили з іншою;
як наукову категорію, методологічною функцією якої є операціоналізація основних ознак конфліктних ситуацій в світовій політиці;
як категорію соціальної поведінки для позначення ситуації існування двох чи декількох сторін в боротьбі за щось, що не може належати їм всім одночасно;
як можливість або ситуацію;
як структуру;
як подію або процес. 

Основні причини міжнародних конфліктів
Декілька основних причин міжнародних конфліктів:
недосконалість людської природи;
бідність та нерівність у добробуті народів різних країн;
соціально-економічний та політичний лад держави, рівень її культури і цивілізованості;
невпорядкованість міжнародних стосунків.

Міжнародному конфлікту властиві наступні особливості:
 учасниками конфлікту можуть бути як держави, так і інші міжнародні актори, здатні переслідувати політичні цілі;
міжнародний конфлікт може розпочинатися як внутрішній, але його ескалація здатна виводити об'єкт конфлікту за межі юрисдикції його учасників, внаслідок чого конфлікт призводить до міжнародних наслідків;
розвиток міжнародного конфлікту відбувається в специфічних умовах анархії міжнародної системи, яка зменшує ефективність міжнародно-правових інструментів його вирішення;
міжнародний конфлікт може приймати різні форми, і часто поняття, що асоціюються із конфліктом, позначають лише один із можливих шляхів його вирішення (наприклад, ультиматум).

Зверніть увагу на деякі афоризми про війну:
«Війна є справою, що не може зробити людину шляхетною.Це заняття, задля успіху в якому людина має стати жорстокою, брехливою та схильною до насильства»
Ніколо Макіавеллі

«Війна не визначає, хто правий. Вона лише визначає, хто залишиться»
Бертран Рассел

«Людство має покласти край війнам, інакше війни покладуть край людству»
Джон Кеннеді

«Вбивати заборонено. Тому всих вбивць карають. Якщо тільки вони не вбивають у великій кількості та під звуки фанфар»
Вольтер

«Пряме використання сили є настільки поганим вирішенням будь-якої проблеми, що до нього вдаються лише малі діти та великі держави»
Девід Фрідман

Міжнародна криза — це конфліктна ситуація, за якої: зачіпаються життєво важливі цілі діючих суб'єктів міжнародної політики; для прийняття рішення суб'єкти мають украй обмежений час; події зазвичай розвиваються непередбачувано; ситуація, однак, не переростає у збройний конфлікт.
Конфлікти малої інтенсивності. Відносини між державними та недержавними суб'єктами доволі часто захмарюються дрібними сутичками на кордонах, індивідуальним або невеликим груповим насильством
Тероризм. Основна його мета — це розв'язання спору. Багато держав підтримують терористичну діяльність — Іран, Лівія, Сирія. Усі вони заперечують свою причетність до тероризму, проте відвойовують право боротися збройними методами проти "американського імперіалізму".

Громадянська війна і революція — це конфлікти у самій державі між двома чи більше сторонами через розбіжності поглядів щодо майбутнього ладу цієї держави чи кланових протиріч. Водночас, у громадянських війнах зазвичай бодай одна з воюючих сторін здобуває підтримку від закордонних політичних сил, причому зовнішні суб'єкти політики часто життєво зацікавлені у конкретному результаті.
Війна — це великомасштабний конфлікт між державами, що прагнуть досягти своїх політичних цілей за допомогою організованої збройної боротьби. Світова війна виникає, коли у військовий конфлікт утягуються групи держав, що переслідують глобальні цілі, вона призводить до чималих людських і матеріальних втрат.

Можна виділити такі фази розвитку конфлікту:
Перша фаза конфлікту — це формування ставлення протилежних сторін одна до одної, яке зазвичай виражається в більш-менш конфліктній формі.
Друга фаза — це суб'єктивне визначення конфліктуючими сторонами своїх інтересів, цілей, стратегій і форм боротьби для вирішення суперечностей.
Третя фаза — пов'язана із залученням до конфлікту економічних, політичних, ідеологічних, психологічних, моральних, правових, дипломатичних засобів, а також інших держав, через блоки або договори.
Четверта фаза — передбачає наростання боротьби до найбільш гострого політичного рівня — міжнародної політичної кризи, яка може охопити відносини безпосередніх учасників, держави певного регіону, інших регіонів. На цій фазі можливий перехід до застосування військової сили.
П'ята фаза — міжнародний збройний конфлікт, який може розвинутися до високого рівня збройної боротьби із застосуванням сучасної зброї, можливим залученням спільників.

Шляхи вирішення конфліктів
Для розв'язання проблеми потрібні:
визнання сторонами взаємної відповідальності в конфлікті, включаючи відповідальність за його початок та форми;
відповідальність передбачає готовність до подолання негативних наслідків конфлікту та виправлення здійснених в його ході помилок. Для їх встановлення часто необхідні спеціальні процедури, як-то суди, трибунали, допомога посередників та ін.;
зміни в сферах, що породили конфлікт – знаходження нових форм взаємодії та розподілу цінностей, що стосуються інтересів всіх сторін конфлікту;
перебудова старих та, якщо необхідно, запровадження нових інститутів підтримки відносин між сторонами.

Основні шляхи попередження та подолання міжнародних конфліктів: 
 інтеграційні процеси в економіці (країни мають об'єднуватись в економічні та політичні союзи для подолання конфліктних ситуацій, такі як ЄС);
- посилення миротворчої ролі міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ, ОАД, ОАЕ (Організація Африканської Єдності) та ін;
- зниження рівня військового протистояння під взаємним контролем;
- звичка до поваги норм міжнародного права;
- всебічне розширення спілкування між народами;
- демократизація внутрішніх політичних порядків у національних державах (це особливо важливо з огляду на те, що саме за тоталітарного режиму правління багато міжнародних конфліктів переходить у форму військових зіткнень).

Приклади міжнародних конфліктів
Лівія

Індонезія та Індія

Пакистан та Індія

Висновок
Конфлікт є процесом. Йому властиві мінливість та динаміка. Цим він подібний до життя. «Війни зникнуть тоді, коли загиблі зможуть повернутися» - слова Стенлі Болдуіна підсумовують людський досвід участі в конфліктах. Конфлікти супроводжують всі соціальні процеси, набуваючи різних форм – від смертельних загроз до інноваційних факторів. Вміти уникати конфліктів – корисна навичка, але зуміти жити із ними – ще корисніше. Керуючись приблизно такими міркуваннями, і стародавні філософи, і сучасні науковці шукали шляхи співіснування із конфліктом. Комплекс теоретичного знання про конфлікт, яки вони виробили, ми розглянемо в наступній главі.

Кінець