Презентація на тему «Дж. Рокфеллер і Морган в економіці США в XX ст»

Дж. Рокфеллер і Морган в економіці США в XX ст.
Виконала:

Економічна ситуація в США
До початку XX ст. Сполучені Штати Америки йшли попереду всіх інших держав за рівнем промислового виробництва. Чорна металургія і видобуток кам'яного вугілля розвивалися настільки швидко, що в 1913 р. Сполучені Штати випускали за цими галузями більше продукції, ніж Англія, Німеччина і Франція, разом узяті.
Число робочих фабрично-заводської промисловості збільшилося з 4,7 млн. чоловік в 1889 р. до 7 млн. чоловік в 1914 р. Вартість промислової продукції за цей період зросла більш ніж у два рази і досягла 24,2 млрд. дол, набагато перевищивши вартість продукції сільського господарства.
Економічний розвиток Сполучених Штатів на початку XX ст. проходило під знаком росту монополії. Менш ніж за чотири роки, з 1 січня 1899 до 1 вересня 1902 р., було утворено 82 тресту з капіталом в 4318 млн. дол, і серед них - гігантський Сталевий трест з капіталом в 1389 млн. дол За офіційними даними , в руках 2% фірм, з капіталом понад 100 млн. дол кожна, було зосереджено в 1903 р. 29% капіталу всіх монополістичних, об'єднань. Маса дрібних і середніх підприємств не витримувала конкуренції могутніх трестів і гинула.
В середньому щорічно оголошувалося про банкрутство більше 13 тис. підприємств.

У 1900 р. американські інвестиції за кордоном становили близько 500 млн. дол, а до 1914 р. вже 2,6 млрд. дол Тим не менш Сполучені Штати продовжували залишатися державою-боржником; в американську економіку було вкладено близько 5 млрд. дол . європейських капіталів, переважно англійських. Зусилля американських монополістів з початку XX ст. були спрямовані до того, щоб у короткий термін змінити таке становище і придбати для себе сферу вигідного додатка капіталів. Монополістичний капітал підпорядкував собі весь державний апарат країни. Вищі державні посади займалися нерідко представниками монополій. Президент Теодор Рузвельт був пов'язаний з будинком Моргана, його наступник Тафт - з будинком Рокфеллера. Міністри Рут, Нокс, Бекон були висунуті фірмами Меллона, Моргана. Гніт монополій, зловживання і корупція в органах управління викликали широкий рух протесту серед дрібної і середньої буржуазії і в. колах демократичної інтелігенції. Це рух, що розгорнувся з 1902 р., було розпочато прогресивними журналістами та письменниками Л. Стеффенс, І. Тарбеллом та іншими і отримало назву руху «разгребателей бруду».

Період 1900-1914 рр.. американські історики назвали "прогресивної ерою", і пов'язано це було з рухом проти монополій, розвився під гаслом "Прогресивні перетворення!". У ньому взяли участь представники інтелігенції, фермерів, дрібної і середньої буржуазії, коротше кажучи, "середній клас". Зростанню руху сприяла і діяльність групи письменників і журналістів, які викривали махінації трестів і корупцію державного апарату.
Найбільш потужними монополістами були Рокфеллер і Морган. Капітали Рокфеллера були вкладені в нафтову промисловість, тютюнову, мідну, вугільну, в залізні дороги, а Моргана - в Сталевий і Електричний трести, залізничні та суднобудівні компанії, страхові товариства. Морган і Рокфеллер очолювали також дві найбільші банківські групи. Значним впливом користувалися Дюпони, Меллон, Шифф, Гуггенхейма, Гаррімана, Вандербільт та інші фінансові магнати.

Дж. Рокфеллер
Джон Де́вісон Рокфе́ллер (англ. John Davison Rockefeller, Sr.; *8 липня 1839, Річфорд, штат Нью-Йорк— †23 травня 1937, Ормонд Біч, Флорида) — американський підприємець та благодійник. Неофіційно вважається найбагатішою людиною новітньої епохи, перший в світі доларовий мільярдер, також один з найбагатших людей усіх часів.
1870 року Рокфелер заснував в Огайо компанію Standard Oil, яка на вершині свого розвитку контролювала 90% американського нафтового ринку та ціноутворення на ньому. 1911 року Верховний Суд США вирішив, що «Standard Oil» є монополією та постановив подрібнити її на 39 компаній

Рокфеллер вважався найбагатшою людиною свого часу. За своє життя витратив близько 500 мільйонів доларів на освітні, медичні та культурні проекти. Джон Девісон Рокфеллер був нафтовим магнатом — на початку XX століття контролював 56% акціонерного капіталу країни і зосередив у своїх руках керівні посади в 112 найбільших промислових, транспортних, страхових та фінансових компаніях країни. Від них залежав добробут мільйонів людей. Був одним із засновників Федеральної резервної системи США.

Дж. Морган
Джон Пірпонт Морган I (англ. John Pierpont Morgan I; 17 квітня 1837, Хартфорд, шт. Коннектикут — 31 березня 1913, Рим) — американський підприємець, банкір та фінансист.
Народився в сім'ї Дж. С. Моргана, засновника банкірського дому «J.P. Morgan & Co.» в Лондоні. Отримав освіту в Геттінгенському университеті.
З 1857 по 1861 роки Морган служив в банку «Данкан, Шерман & Кº» (Нью-Йорк). Під час Громадянської війни в США (1861—1865 рр.) молодий (24 роки) Морган спекулював зброєю.Останню справа про
спекуляції зброєю розслідувала комісія Конгресу, та Морган
втік від відповідальності, використавши зв'язки в уряді і
внесши 300 доларів офіційних відступних.В 1861 одружився
на Амелії Старджесс (1835—1862). Овдовів, Морган вступив
в 1865 році в другий шлюб з Фрэнсіс Луїз Трейсі (1842—
1924), яка народила йому 4 дітей: Луїзу Пірпонт Морган
(1866—1946), Джека Пірпонта Моргана (1867—1943),
Джульєтт Морган (1870—1952) і Енн Морган (1873—1952).

Після роботи в різних фірмах, в 1871 році Морган став партнером в компанії «Дрексел, Морган & Кº» (Спільно з Энтоні Дрекселом). Після смерті партнера в 1893 році фірма була перетворена в банкірський дім «Дж. П. Морган & Кº» (Нью-Йорк). В союзі з залежними від нього банками в Філадельфії, Парижі і Лондоні, дім на той час являв собою одну з найбільших фінансових компаній у світі.
Банк Моргана контролював будівництво залізниць, брав участь у створенні сталеливарної компанії «Ю. Эс. Стіл корпорейшн» (U.S. Steel), електротехнічної фірми «Дженерал Електрик», фінансував пасажирські перевезення в Атлантиці.
В 1907 році Морган попередив велику банківську кризу, зібрав пул приватних інвесторів для ліквідації банківської паніки.

Дякую за увагу!