Презентація на тему «Болгарія» (варіант 6)

20-30-ті рр.20 ст.
Болгарія

Державні символи Болгарії
Вплив Першої світової війни на Болгарію
Революційний рух у 1918-1919рр.
Політика Уряду А. Стамболійського
Державний переворот у червні 1923 р.
Болгарія у 1923-1939 рр.
Вересневе повстання 1923 р.
Державний переворот 1934 р.
Болгарія у другій половині 1920-1930 рр. Встановлення монархічної диктатури.
Зовнішня політика Болгарії у 20-30-х рр.
Болгарія у 20-30-х рр.20 ст.

Державні символи БолгаріїПрапор 1913 р.

Вплив Першої світової війни на Болгарію
Причини
-поразка на фронті від військ Антанти;
-вплив російської революції
Вересень 1918 р.-початок Валдайського повстання
Причини
-скороченняобсягівродукції; с-г та промислової п
-ріст податків та цін
30 вересня 1918 р.- поразка повстання
29 вересня країна підписала перемир`я з Антантою і вийшла з війни
Цар Фердинанд зрікся трону
Престол посів Борис Третій
Серпень 1919 р.-формування уряду БХНС А. Стамболійського
8 червня 1923 р. “Народна змова” та Військова ліга вчинили правий державний заколот
Вересень 1923 р.-народне повстання, яке зазнало поразки;
При владі лишились військові
Реформи
-закон про загальну трудову повинність;
-аграрна реформа;
-зосередження в руках держави торгівлі зерном;
-прогресивно-прибуткове оподаткування;
-податок на прибутки товариств (банків, торговельних, промислових та інших підприємств)
Реакція
-уряд очолив лідер “змови” А. Цанков;
-засилля військових в уряді;
-репресії порти БХНС, БКП та інших лівих партій

Революційний рух у 1918-1919 рр.
Передумови революційного вибуху: поразка болгарської армії на Салонікському фронті у вересні 1918 р., погіршення економічної ситуації.
Перебіг подій
• Вересень 1918р. – виступ відступаючих солдатів на болгарську столицю з метою розправи над царем.
• Звільнення з ув'язнення лідерів селянської партії Болгарський землеробський народний союз (БЗНС) А. Стамболійського і Р. Даскалова за умови, що вони зможуть переконати солдатів припинити повстання, але лідери БЗНС перейшли на бік сол­датів.
• 27 вересня 1918 р. – проголошення у Радомирі повалення монархії і встановлення республіки. Обрання А. Стамболійського президентом.
• 29 вересня 1918 р. – перемир'я з країнами Антанти.
• Початок окупації Болгарії військами Антанти. Поразка повстанців від урядових військ, на допомогу яким при­йшли німецькі дивізії.
Наслідки повстання: вихід Болгарії із війни; зречення престолу царем Фердинандом на користь свого сина, Бориса III; формування коаліційного уряду Тодорова.

Борис ІІІ

А. Стамболійський

Політика уряду А. Стамболійського
Серпень 1919р. – проведення парламент­ських виборів, на яких перемогли БЗНС і Болгарська комуніс­тична партія (БКП). Формування А. Стамболійським уряду.
27 листопада 1919р. – укладення Нейїського мирного договору.
Початок загального політичного страйку проти Нейїського договору, зростання податків і цін.
Формування А. Стамболійським однопартійного уряду БЗНС.
Соціально-економічні реформи
1) Закон про загальну трудову повинність. Аграрна реформа: відчуження на користь держави земель площею понад 30 га; їх розподіл між безземельними та малоземельними селяна­ми; сплата викупу вартості земельного поділу розтягувалася на 20 років.
2) Надання селянським кооперативам монопольного права на вивіз за кордон сільськогосподарської продукції, окрім зерна, торгівля яким залишалася за державою.
3) Запровадження оподаткування на діяльність банків, промислових, торговельних організацій.

Державний переворот у червні 1923 р.
Передумови перевороту
Кінець 1920р. – початок боротьби правих сил проти «землеробського» уряду А. Стамболійського.
1922 р. – формування «Народної змови» – правої організації, яка ставила своїм завданням скинути уряд і встановити авторитарний режим. Лідер – А. Цанков.
Організатором здійснення перевороту було керівництво «Народної змови», направлене Борисом ІІІ.
8-9.06.1923 р. – арешт змовниками міністрів і депутатів БЗНС. Вбивство А. Стамболійського, який намагався організувати опір.
Результати й наслідки: прихід до влади уряду А. Цанкова, призначення на головні по­сади військових, встановлення авторитарного режиму.

А. Цанков

Болгарія у 1923-1939 рр.
1923-29 рр.-економічна стабілізація уряд А. Цанкова (1923-28 рр.)
1929-34рр.- економічна криза уряд А. Ляпчева (1928-31 рр.);
Уряд Народного блоку (1931 -34 рр.)
1934-39 рр.- стабілізація економіки; загострення політичної боротьби уряд “Ланки” К. Григорієва (1934-35 рр.);особиста диктатура Бориса ІІІ (1935-39 рр.)
- збільшення посівних площ, розширення технічної бази с-г;
політика протекціонізму;
Залежність економіки країни від іноземного капіталу;
-намагання здійснювати політику “соціального миру”
занепад текстильної, харчової, тютюнової, вугільної промисловості;
аграрна криза, породжена скороченням експорту с-г продукції;
- зростання безробіття;
лібералізація політичного режиму;- проведення політичних амністій
скасовано дію конституції;
- заборонено всі політичні партії та профспілки;
допомога великому бізнесу та великим банкам;
державна монополія на спирт ,сільЮ тютюн, нафтопродукти;
нормалізація стосунків із Францією, Британією, Югославією, СРСР;
намагання обмежити дії монарха

Вересневе повстання 1923 р.
Передумови. Після встановлення військової диктатури БКП та ліве угруповання БЗНС взяли курс на збройне повстання з метою захоплення пледи в країни.
Хід подій
• Серпень 1923р. – створення комуністами Головного революцій­ного комітету на чолі Г. Димитровим, В. Коларовим і Г. Гєновим з метою підготовки до збройного повстання.
• 22-23 вересня 1923 р. – початок повстання; у Софії заколот під­няти не вдалося.
• 30 вересня 1923 р. – придушення повстання урядовими війська­ми, репресії проти учасників збройного виступу.
Результати – зміна тактики БКП: перехід комуністів до терористичної діяль­ності; січень 1924 р. – заборона болгарським парламентом діяльності БКП.

Г. Дмитров

Державний переворот 1934 р.
Передумови перевороту: катастрофічні наслідки економічної кризи; поширення фашистських ідей.
Хід подій
19 травня 1934 р. – здійснення державного перевороту групою «Ланка» та Військовою лігою. Формування військового уряду на чолі з полковником К. Георгієвим.
Діяльність уряду К. Георгієва: Консолідація нації та відстоювання її інтересів. Намагався створити сильну державу і зосередити владу в своїх руках. Скасування дії конституції. Заборона усіх політичних партій і профспілок. Запровадження державної монополії на спирт, сіль, тютюн, на­фтопродукти. Невдоволення прихильників співпраці з Німеччиною нормалізацією відносин з Югославією; початком зближення з Великобри­танією і Францією. Прагнення уряду К. Георгієва включити Болгарію до Балканської Антанти.
Балканська Антанта – оборонний союз Греції, Туреччини, Румунії, Югославії.

К. Григорієв

Болгарія в другій половині 30-х рр.
Встановлення монархічної диктатури
– Провокація царем Борисом III розколу в урядовому таборі.
– Січень 1935р. – відставка уряду К. Георгієва.
– Зосередження усієї влади в руках монарха, який прагнув надати своєму правлінню надпартійного характеру.
– Заборона усіх партій і політичних організацій.
– Основа монархічної диктатури – офіцери болгарської армії.
Орієнтація на Німеччину – збільшення обсягу торгівлі з Німеччиною; монопольне становище Німеччини на болгарському ринку; прагнення Болгарії нормалізувати відносини з балканськими країнами; укладення договору про ненапад з державами, що входили до Балканської Антанти; приєднання до Антикомінтернівського пакту.
1 березня 1941 р. – окупація Болгарії гітлерівськими військами, перетворення країни на сателіта нацистської Німеччини.

Зовнішня політика Болгарії у 20-30-х рр.
Велика Британіякредитор, прихильник збереження Версальської системи
Франція кредитор, прихильник збереження Версальської системи
Німеччинаспільне бажання зміни Версальської системи
Югославіяконфлікт через Македонію
Греція конфлікт через Південну Фракію
США
Кредитор, прихильник збереження Версальської системи
Туреччина
конфлікт через Східну Фракію
Румунія
Конфлікт через Добруджу
СРСР
Спільне бажання зміни Версальської системи
Нейїський мирний договір
27 листопада 1919 р.
втрата значної частини території і населення
спалата репарацій
обмеження збройних сил 20 тис. чол. (заборона авіації, танків і важкої артилерії)
Головні завдання:
повернення втрачених територій
- зменшення репарацій