Презентація на тему «Відомі інформатики»

Відомі інформатики
8 –А клас

Тоні Гоар
Чарлз Ентоні Річард Гоар
Charles Antony Richard Hoare
Народився
11 січня 1934Коломбо, Цейлон, Британська імперія, сьогодні Шрі-Ланка
Громадянство
Велика Британія
Галузь наукових інтересів
інформатика
Alma Mater
Оксфордський університет, МГУ
Відомий у зв'язку з:
алгоритм швидкого сортуванняЛогіка Хоара
Нагороди
Премія Тюрінга

Тоні Гоар
Сер Чарлз Ентоні Річард Гоар (англ. Charles Antony Richard Hoare або Tony Hoareабо C.A.R. Hoare, народився 11 січня 1934, Коломбо, Цейлон, Британська імперія, сьогодні Шрі-Ланка) — англійський вчений, що працює в галузі інформатики та обчислювальної техніки. Найбільш відомий як розробник алгоритму «швидкого сортування» (англ. «quick sort»). Інші відомі результати його праці: мова Z специфікацій та паралельна модель взаємодії послідовних процесів (CSP, Communicating Sequential Process). Серед його досягнень — розробка логіки Хоара, наукової основи для конструювання коректних програм, яка використовується для визначення та розробки мов програмування. Хоар написав низку праць зі створення специфікацій, проектування, реалізації та супроводу програм, що висвітлюють важливість наукових досліджень для збільшення продуктивності комп'ютерів та збільшення надійності програмного забезпечення.

Тоні Гоар
Біографія
Народився в Коломбо в Шрі-Ланці. Отримав ступінь бакалавра з класичних мов в Оксфордському університеті у 1956 році. Проходив службу у ВМС Великої Британії у 1956—1958 роках. Вивчивши російську мову, він вчився комп'ютерному перекладу під керівництвом А. Н. Колмогорова в Московському Державному Університеті. У 1960 він покинув СРСР через політичну кризу (знищення розвідувального літака У-2) та почав працювати в невеликій компанії з виробництва комп'ютерів Elliot Brothers, де працював над реалізацією мови програмуванняALGOL60. Тоді ж він почав займатися розробкою алгоритмів.
1968 року Гоар став професором інформатики та обчислювальної техніки в Королівському Університеті Белфаста
1977 повернувся в Оксфорд, як професор з обчислювальної техніки, щоб взяти під керівництво дослідницьку групу Programming Research Group, до задач якої входили зміцнення промислових, академічних на державних структур, що працюють в індустрії інформаційних технологій. Тема його досліджень в Оксфорді: коректність програмних специфікацій, проектування та розробка критичних та некритичних систем.
1999 року вийшов на пенсію у званні почесного професора та перейшов на посаду дослідника в Microsoft Research в Кембриджі, де й працює сьогодні.
1980 він отримав Премію Тюрінга за його «видатні досягнення у визначенні та дизайні мов програмування».[1]
У 2000 році Чарлз Ентоні Річард Гоар був відзначений лицарським званням у сфері освіти та комп'ютерних наук, Премії Кіото.
 

Корсаков Семен Миколайович
Корсаков Семен Миколайович
Народився
1787Херсон Херсонської області
Помер
1853
Місце проживання
Санкт-Петербург, околиці Москви
Відомий у зв'язку з:
винахідник механічних пристроїв, так званих "інтелектуальних машин", для інформаційного пошуку і класифікації, піонер застосування перфорованих картв інформатиці, роботи по гомеопатії
Нагороди
лицар Пруського ордена «За заслуги», нагороджений орденами Анни 2-го ступеня та Володимира 4-го ступеня
.

Корсаков Семен Миколайович
Корсаков Семен Миколайович (1787—1853) — російський дворянин, винахідник механічних пристроїв, так званих "інтелектуальних машин", для інформаційного пошуку і класифікації, піонер застосування перфорованих карт в інформатиці. Відомий також своїми роботами з гомеопатії.

Корсаков Семен Миколайович
Біографія
Семен Миколайович належав до старого дворянського роду литовського походження, що переселився до Москви десь у ХIV столітті. Початкове родове ім'я Корсак (або Корсакас) давньолитовською мовою означало "герб" (сімейний). Народився він уХерсоні, князь Потьомкін-Таврійський став його хрещеним батьком, а княжна В'яземскьа - хрещеною матір'ю. Батько Корсакова був російським військовим інженером. Сам він брав участь у Вітчизняній війні 1812-1814 рр.. і разом з російською армією побував у "столиці наук" Парижі, де, ймовірно, й познайомився з однією з найбільш захоплюючих технічних новинок того часу - перфокартами Жаккара.
Повернувшись із Парижа, Корсаков отримав посаду в Міністерстві юстиції, а потім у Міністерстві внутрішніх справ, у Петербурзі, де пізніше став начальником статистичного управління, а потім чиновником зі спеціальних міністерських доручень. Найімовірніше, монотонна рутинна робота з статистичними матеріалами та каталогами й наштовхнули його на думку про її механізацію.

Корсаков Семен МиколайовичБіографія
В адресному календарі Російської імперії за 1832 р. серед інших чиновників статистичного управління значиться радник колегії (рівний полковнику) С. М. Корсаков, нагороджений орденами Святої Ганни 2-го ступеня та Святого Володимира 4-го ступеня. Він також був лицарем Прусського ордена «За видатні заслуги». Пізніше він був удостоєний звання дійсного статського радника (генерала).
Вийшовши у відставку, Корсаков переїхав до своєго маєтку Тарусово під Москвою, де займався лікарськими рослинами та сільським господарством. Там він, ймовірно, і створив свою базу даних з гомеопатичної фармакології. Хоча його машини були майже остаточно забуті, він добре відомий в Європі як піонер російської гомеопатії. Вперше продемонструвавши до неї інтерес у 1829 р., він надрукував у 1831-му статтю "Досліди з роз'яснення медичної сили гомеопатичних засобів". На думку деяких зарубіжних фахівців, саме Корсаков своїми працями підготував ґрунт для ефективного розповсюдження гомеопатії в офіційній російській медицині. У всякому разі, в "холерні роки" - 1830-й та 1847-й - він призначався до админістрації по боротьбі з епідеміями. У Москві він організував перше довідкове бюро - "справочное место".

Корсаков Семен Миколайович
Інтелектуальні машини
С. М. Корсаков є піонером російської кібернетики. Основне прагнення С. М. Корсакова - посилення можливостей розуму за допомогою розробки наукових методів і спеціальних пристроїв. У першій половині XIX століття він винайшов і сконструював ряд діючих механічних пристроїв, що функціонують на основі перфорованих таблиць та призначені для задач інформаційного пошуку і класифікації.

Корсаков Семен Миколайович
Гомеоскоп прямолінійний з нерухомими частинами
Гомеоскоп прямолінійний з нерухомими частинами є найпростішим з усіх пристроїв Корсакова. Користуючись ним можна знайти серед великої кількості записів, відображених у гомеоскопічній перфорованій таблиці, той, який містить всі ознаки іншого заданого запису.

Корсаков Семен Миколайович
Плоский гомеоскоп
Плоский гомеоскоп аналогічно вказує відповідності, наявні в порівнюваних поміж собою записах, число ознак яких може досягати багатьох тисяч. С. М. Корсаков стверджує, що число ознак можна довести до одного мільйона, використовуючи так звані градуйовані стрижні. В цілому плоский гомеоскоп позиціонується Корсаковим, як пристрій для обробки великих масивів даних.

Корсаков Семен Миколайович
Ідеоскоп
Ідеоскоп представляє, мабуть, найбільш хитромудрий з усіх п'яти пристроїв, запропонованих С. М. Корсаковим. Ідеоскоп одночасно дозволяє виконати обчислення наступних значень:
множину усіх можливих ознак, які відсутні в заданому та порівнюваному записах
множину ознак заданого запису, яких немає в порівнюваних записах з ідеоскопічної таблиці
множину спільних ознак для заданого та порівнюваного записів
множину загальних найбільш важливих ознак
множину найбільш важливих ознак порівнюваного запису з таблиці, які відсутні в заданому записі
множину ознак порівнюваного запису з таблиці, які відсутні в заданому записі

Корсаков Семен Миколайович
Простий компаратор
Компаратор визначає ті ж операції з множинами, що й ідеоскоп. Перевага компаратора полягає в тому, що ознаки порівнюваних ідей можна задати безпосередньо (динамічно) перед початком порівняння, не потрібно заздалегідь готувати й використовувати перфоровані таблиці. Обмеження полягає в тому, що за один раз можливе порівняння тільки двох ідей.
У цілому, винайдені С. М. Корсаковим машини дозволяють швидко знаходити, порівнювати та класифікувати множини інформаційних записів (ідей) за набором числених ознак (деталей). C. М. Корсаков позиціонує свої машини, як такі, що посилюють людський розум для одночасного охоплення великої кількості об'єктів та їх порівняння за множиною ознак. Для реалізації своїх машин С. М. Корсаков по суті вперше застосував перфоровані карти в інформатиці. До цього перфокарти широко використовувалися в управлінні ткацькими верстатами і в музичних скриньках. У роботах С. М. Корсакова міститься ціла плеяда нових для того часу ідей, як то: багатокритеріальний пошук з урахуванням відносного ступеня важливості різних критеріїв, спосіб обробки великих масивів даних, витоки сучасних експертних систем, і навіть спроба визначити поняття алгоритму.

Корсаков Семен МиколайовичПростий крмпаратор
С. М. Корсаков зробив два кроки до просування своїх винаходів. У 1832 р. ним була видана брошура «Нариси нового способу дослідження за допомогою машин, які порівнюють ідеї». За традицією того часу, брошура була написана французькою мовою. У тому ж році С. М. Корсаков робить спробу подати свої винаходи на розсуд Імператорської Академії наук у Санкт-Петербурзі. Однак С. М. Корсакову не пощастило. Винаходи його не були належним чином оцінені сучасниками й не отримали офіційної підтримки. Висновок комісії містив іронічне зауваження: "Пан Корсаков витратив занадто багато розумових здібностей на те, щоб навчити інших обходитися без них".

Корсаков Семен Миколайович
Ретроспектива повторного відкриття
У 1961 році М.І. Радовский опублікував архівні документи Академії наук СРСР, що відносяться до подання С. М. Корсакова. У 1980-х роках публікації М.І. Радовского привернули увагу професора кафедри кібернетики Московського інженерно-фізичного інституту Г. Н. Поварова, якому ми більшою мірою зобов'язані усвідомленням значущості та повторним відкриттям винаходів С. М. Корсакова. Оцінка праць С. М. Корсакова вперше була викладена Г. Н. Поваровом в 1982 році на семінарі з штучного інтелекту, що проходив під керівництвом Е.А. Александрова в Центральному Будинку культури медичних працівників (м. Москва).

Корсаков Семен МиколайовичРетроспектива повторного відкриття
У новітні часи, в 2001 році Г. Н. Поваров опублікував статтю про винаходи С. М. Корсакова у книзі «Машинні обчислення в Росії», виданій в Німеччині. Будучи виданою англійською мовою, і тому доступною всьому світові, ця публікація стала реабілітацією незаслужено забутих робіт С. М. Корсакова. Перша велика стаття російською мовою про винаходи С. М. Корсакова була опублікована А. Ю. Нітусовим у тижневику PC Week / RE № 26 за 2005 рік. У 2007 році зусиллями студентки кафедри кібернетики МІФІ А. І. Зінчук була візуалізувана робота гомеоскопа прямолінійного з нерухомими частинами. Машини С. М. Корсакова згадуються в роботі В. В. Шилова "Логічні машини та їх творці", опублікованій у 2008 р. Переклад брошури С. М. Корсакова, виданої в оригіналі французькою мовою, вийшов в 2009 р. у видавництві МІФІ за редакцією доцента кафедри кібернетики МІФІ А. С. Михайлова. Брошура та її переклад містять докладний опис функціонування всіх п'яти винайдених машин. У статті А. С. Михайлова, що супроводжує переклад брошури С. М. Корсакова, наводиться спроба інтерпретації функціонування машин С. М. Корсакова в сучасних термінах операцій з множинами, а також дається вказівка на натяки С. М. Корсаковим на ряд сучасних понять. Теоретико-множинна інтерпретація роботи машин С. М. Корсакова також обговорювалася на Науковій сесії МІФІ-2009. Уже в першій половині XIX століття машини С. М. Корсакова реалізовували основні операції з множинами, тобто той самий базис, який і донині лежить в основі дискретної математики.

Корсаков Семен МиколайовичРетроспектива повторного відкриття
Подібно до Беббіджа, Корcаков випередив сучасників своїми ідеями - відсутність розуміння з боку таких блискучих вчених, якОстроградський, може бути непрямим цьому доказом. Корсаков використовував перфокарти для класифікації, Беббідж - для рахунку, а пізніше Герман Голлеріт - для того й іншого. Перфокарточні машини Голлеріта - табулятори - були розроблені 1887 року для аналізу результатів перепису населення в США. Подібно до машин Корсакова, вони групували дані опитувань за категоріями (у Голлеріта - вік, стать, сімейне становище і т. ін.), але вже мали електричні елементи: контакти та сигнальні лампи. У 1911 р. вдосконалені табулятори поклали початок всесвітньо відомій комп'ютерній компанії IBM. У Росії вони набули великої популярності з початку ХХ століття під назвою "лічильно-аналітичні машини". Спочатку їх купували за кордоном, а після революції виробляли в Москві на спеціально побудованому заводі лічильно-аналітичних машин - САМ. Після Великої Вітчизняної війни він був перетворений на підприємство, що випускає перші радянські електронно-обчислювальні машини.

Корсаков Семен Миколайович
Висновки
Пристрої, подібні машинам Корсакова, вперше з'явилися тільки на початку ХХ століття. У них використовувалися карти з перфорацією по краях.
Обидва винахідники - і Корсаков, і Беббідж - піонери науки, які заслуговують на найглибшу повагу. Говорити про чийсь "хронологічний пріоритет" нема сенсу. Нікому точно не відомо, коли вперше виникли ідеї їхніх проектів, яким був шлях до створення реально працюючих пристроїв, і до того ж різниця в декілька років в історичній перспективі незначна.
У цілому видається, що винаходи С. М. Корсакова є несподівано відкритою перлиною історії як російської, так і світової кібернетики та інформатики.
 

Цитати відомих інформатиків...
1.       Отсутствие свободного места - вот стабильное состояние дисков.
(Ken Thompson, один из отцов ОС Unix)
2.       Программирование - это соревнование производителей идиотоустойчивых программ и Вселенной, создающей все более изощренных идиотов. До сих пор Вселенная побеждала.
(Rich Cook)
3.       Помни, что день, проведенный без залатывания операционной системы, подобен дню без солнечного света.
(Peter Galvin в электронном журнале "SunWorld Online)
4.       Философия языка программирования Perl заключается в том, чтобы дать вам достаточно средств для любых действий. Даже для того, чтобы повеситься.
(Larry Wall, Randall L. "Schwartz Programming Perl")
5.       Священник молится о помощи: "О Господи, дай мне силы знать, в чем смысл жизни?" После томительной паузы с небес раздается громоподобный Голос: "Прочти же, наконец, FAQ!"
6.       Человеку свойственно ошибаться. Для того, чтобы все окончательно испортить, требуется пароль администратора.
7.       Мир не подчиняется больше силе оружия, энергии или денег. Он управляется единичками и ноликами, битами данных, всего лишь электронами