Презентація на тему «Tипи даних»
260
Слайд #1
Tипи даних
введення та виведення
даних
Уроки інформатики http://uchinfo.com.ua
Презентації PowerPoint http://powerpoint4you.ru
введення та виведення
даних
Уроки інформатики http://uchinfo.com.ua
Презентації PowerPoint http://powerpoint4you.ru
Слайд #2
Цілий типмова Delphi підтримує сім цілих типів даних: shortint, smailint, Longint, Int64, Byte, word и Longword.
Тип
Диапазон
Формат
Shortint
-128…127
8 бітів
Smallint
-32 768 … 32 767
16 бітів
Longint
-2 147 483 648 … 2 147 483 647
32 біта
Int64
-263 … 263 - 1
64 біта
Byte
0 … 255
8 бітів, беззнаковий
Word
0 … 65 535
16 бітів, беззнаковий
Longword
0 … 4 294 967 295
32 біта, беззнаковий
Object Pascal підтримує і найбільш універсальний цілий тип - Integer, який еквівалентний Longint.
Тип
Диапазон
Формат
Shortint
-128…127
8 бітів
Smallint
-32 768 … 32 767
16 бітів
Longint
-2 147 483 648 … 2 147 483 647
32 біта
Int64
-263 … 263 - 1
64 біта
Byte
0 … 255
8 бітів, беззнаковий
Word
0 … 65 535
16 бітів, беззнаковий
Longword
0 … 4 294 967 295
32 біта, беззнаковий
Object Pascal підтримує і найбільш універсальний цілий тип - Integer, який еквівалентний Longint.
Слайд #3
Речовий типМова Delphi підтримує шість дійсних типів: Real48, Single, Double, Extended, Comp, Currency.
Тип
Диапазон
Значащих цифр
Байтов
Real48
2.9x 10-39-1.7x1038
11-12
06
Single
1.5 x 10-45-3.4х 1038
7-8
04
Double
5.0x10-324 -1.7x10308
15-16
08
Extended
3.6x10-4951 -1.1 х104932
19-20
10
Comp
263+1 - 263-1
19-20
08
Currency
-922 337 203 685 477.5808 …922 337 203 685 477.5807
19-20
08
Мова Delphi підтримує і найбільш універсальний речовий тип - Real, який еквівалентен
Тип
Диапазон
Значащих цифр
Байтов
Real48
2.9x 10-39-1.7x1038
11-12
06
Single
1.5 x 10-45-3.4х 1038
7-8
04
Double
5.0x10-324 -1.7x10308
15-16
08
Extended
3.6x10-4951 -1.1 х104932
19-20
10
Comp
263+1 - 263-1
19-20
08
Currency
-922 337 203 685 477.5808 …922 337 203 685 477.5807
19-20
08
Мова Delphi підтримує і найбільш універсальний речовий тип - Real, який еквівалентен
Слайд #4
символьний тип
Мова Delphi підтримує два символьних типу: Ansichar і Widechar:
Тип Ansichar — це символи в кодуванні ANSI, яким відповідають числа в діапазоні від 0 до 255;
тип widechar — це символи в кодуванні Unicode, їм відповідають числа від 0 до 65 535.
Object Pascal підтримує і найбільш універсальний символьний тип- Char, який еквівалентний Ansichar.
Мова Delphi підтримує два символьних типу: Ansichar і Widechar:
Тип Ansichar — це символи в кодуванні ANSI, яким відповідають числа в діапазоні від 0 до 255;
тип widechar — це символи в кодуванні Unicode, їм відповідають числа від 0 до 65 535.
Object Pascal підтримує і найбільш універсальний символьний тип- Char, який еквівалентний Ansichar.
Слайд #5
Строковий тип
Мова Delphi підтримує три строкових типа: shortstring, Longstring WideString:
тип shortstring являє собою статично розміщуються в пам'яті комп'ютера рядки довжиною від 0 до 255 символів;
тип Longstring являє собою динамічно розміщуються в пам'яті рядки, довжина яких обмежена лише об'ємом вільної пам'яті;
тип WideString являє собою динамічно розміщуються в пам'яті рядки, довжина яких обмежена лише об'ємом вільної пам'яті. Кожен символ рядка типа WideString являється Unicode-символом.
У мові Delphi для позначення строкового типу допускається використання ідентифікатора string, який еквівалентний типу shortstring.
Мова Delphi підтримує три строкових типа: shortstring, Longstring WideString:
тип shortstring являє собою статично розміщуються в пам'яті комп'ютера рядки довжиною від 0 до 255 символів;
тип Longstring являє собою динамічно розміщуються в пам'яті рядки, довжина яких обмежена лише об'ємом вільної пам'яті;
тип WideString являє собою динамічно розміщуються в пам'яті рядки, довжина яких обмежена лише об'ємом вільної пам'яті. Кожен символ рядка типа WideString являється Unicode-символом.
У мові Delphi для позначення строкового типу допускається використання ідентифікатора string, який еквівалентний типу shortstring.
Слайд #6
Логічний тип
Логічна величина може приймати одне з двох значень True (істина) або False (брехня).
У мові Delphi логічні величини відносять до типу Boolean..
Логічна величина може приймати одне з двох значень True (істина) або False (брехня).
У мові Delphi логічні величини відносять до типу Boolean..
Слайд #7
Приклади запису дробових чисел
Число
алгебраїчна форма
Форма з плаваючою точкою
1 000 000
-123.452
0.0056712
1х106
-1,23452x102
5,6712х10-3
1 .0000000000Е+06
-1 .2345200000Е+02
5 .6712000000Е-03
Число
алгебраїчна форма
Форма з плаваючою точкою
1 000 000
-123.452
0.0056712
1х106
-1,23452x102
5,6712х10-3
1 .0000000000Е+06
-1 .2345200000Е+02
5 .6712000000Е-03
Слайд #8
Строкові і символьні константи
Строкові і символьні константи полягають в лапки. Нижче наведено приклади строкових констант:
‘Мова програмування Delphi', 'Delphi 7'
'2.4'
'Д'
Тут слід звернути увагу на константу '2.4'. Це саме символьна константа, тобто рядок символів, яка зображує число "дві цілі чотири десятих", а не число 2,4.
Строкові і символьні константи полягають в лапки. Нижче наведено приклади строкових констант:
‘Мова програмування Delphi', 'Delphi 7'
'2.4'
'Д'
Тут слід звернути увагу на константу '2.4'. Це саме символьна константа, тобто рядок символів, яка зображує число "дві цілі чотири десятих", а не число 2,4.
Слайд #9
Стандартні функції
Для виконання часто зустрічаються обчислень і перетворень мову Delphi надає програмістові ряд стандартних функцій.
Значення функції пов'язано з її ім'ям. Тому функцію можна використовувати як операнда вираження, наприклад в інструкції присвоєння.
k: = Sqrt (n),
де Sqrt - функція обчислення квадратного кореня, п - змінна, яка містить число, квадратний корінь якого треба вирахувати.
Функція характеризується типом значення та типом параметрів. Тип змінної, якій присвоюється значення функції, повинен відповідати типу функції.
Для виконання часто зустрічаються обчислень і перетворень мову Delphi надає програмістові ряд стандартних функцій.
Значення функції пов'язано з її ім'ям. Тому функцію можна використовувати як операнда вираження, наприклад в інструкції присвоєння.
k: = Sqrt (n),
де Sqrt - функція обчислення квадратного кореня, п - змінна, яка містить число, квадратний корінь якого треба вирахувати.
Функція характеризується типом значення та типом параметрів. Тип змінної, якій присвоюється значення функції, повинен відповідати типу функції.
Слайд #10
функції перетворення
Функції перетворення найбільш часто використовуються в інструкціях, які забезпечують введення і виведення інформації. Наприклад, для того щоб вивести в поле виводу (компонент Label) діалогового вікна значення змінної типу real, необхідно перетворити число в рядок символів, що зображає дане число.
Наприклад, команда
Label1.caption: = FioatTostr (x)
виводить значення змінної х у поле Label1.
Функції перетворення найбільш часто використовуються в інструкціях, які забезпечують введення і виведення інформації. Наприклад, для того щоб вивести в поле виводу (компонент Label) діалогового вікна значення змінної типу real, необхідно перетворити число в рядок символів, що зображає дане число.
Наприклад, команда
Label1.caption: = FioatTostr (x)
виводить значення змінної х у поле Label1.
Слайд #11
Функції перетворення
Функція
Значення функції
IntToStr (k)
Ціле число k перетворює в рядок, що є зображенням цього числа k.
FloatToStr (n)
Дійсне число n перетворює в рядок, що є зображенням цього числа n.
FloatToStrF
(n, f, k, m)
Дійсне число n перетворює в рядок
f - формат (спосіб зображення);
k - точність (потрібна загальна кількість цифр);
m - кількість цифр після десяткової точки
StrToInt (s)
Отримує ціле число, зображенням якого є рядок s
StrToFloat (s)
Отримує дійсне число, зображенням якого є рядок s
Функція
Значення функції
IntToStr (k)
Ціле число k перетворює в рядок, що є зображенням цього числа k.
FloatToStr (n)
Дійсне число n перетворює в рядок, що є зображенням цього числа n.
FloatToStrF
(n, f, k, m)
Дійсне число n перетворює в рядок
f - формат (спосіб зображення);
k - точність (потрібна загальна кількість цифр);
m - кількість цифр після десяткової точки
StrToInt (s)
Отримує ціле число, зображенням якого є рядок s
StrToFloat (s)
Отримує дійсне число, зображенням якого є рядок s
Слайд #12
Використання функцій
Зазвичай функції використовують в якості операндів виразів.
Параметром функції може бути константа, змінна або вираз відповідного типу.
Приклади використання стандартних функцій і функцій перетворення: n: = Round ((x2-x1) / dx);
x1: = (-b + Sqrt (d)) / (2 * а);
m: = Random (10);
cena: = StrToInt (Edit1.Text);
Edit2.Text: = IntToStr (100);
mes: = 'x1 =' + FloatToStr (x1);
Зазвичай функції використовують в якості операндів виразів.
Параметром функції може бути константа, змінна або вираз відповідного типу.
Приклади використання стандартних функцій і функцій перетворення: n: = Round ((x2-x1) / dx);
x1: = (-b + Sqrt (d)) / (2 * а);
m: = Random (10);
cena: = StrToInt (Edit1.Text);
Edit2.Text: = IntToStr (100);
mes: = 'x1 =' + FloatToStr (x1);
Слайд #13
Введення даних
Найчастіше введення даних відбувається з
1. поля редагування (компонент Edit)
2. вікна введення.
Найчастіше введення даних відбувається з
1. поля редагування (компонент Edit)
2. вікна введення.
Слайд #14
Введення з поля редагування
Поле редагування - це компонент Edit. Введення даних з поля редагування здійснюється зверненням до властивості Text
Компонент Edit1 використовується для введення даних
Компонент Edit1 використовується для введення вихідних даних. Команда введення даних в цьому випадку буде мати виглядtFunt := StrToFloat(Editl.Text);
діалогове вікна програми перерахунку ваги з фунтів в кілограми
Поле редагування - це компонент Edit. Введення даних з поля редагування здійснюється зверненням до властивості Text
Компонент Edit1 використовується для введення даних
Компонент Edit1 використовується для введення вихідних даних. Команда введення даних в цьому випадку буде мати виглядtFunt := StrToFloat(Editl.Text);
діалогове вікна програми перерахунку ваги з фунтів в кілограми
Слайд #15
Введення з вікна введення
Вікно введення - це стандартне діалогове вікно, яке з'являється на екрані в результаті виклику функції inputBox. Значення функції inputBox - рядок, який ввів користувач.
Команда введення даних з використанням функції inputBox:
Змінна: = InputBox (Заголовок, Підказка, Значення);
де: Мінлива - мінлива строкового типу, значення якої має бути одержана від користувача; Заголовок - текст заголовка вікна введення; Підказка - текст поясняющего повідомлення; Значення - текст, який буде знаходитися в полі введення, коли вікно введення з'явиться на екрані.
Вікно введення - це стандартне діалогове вікно, яке з'являється на екрані в результаті виклику функції inputBox. Значення функції inputBox - рядок, який ввів користувач.
Команда введення даних з використанням функції inputBox:
Змінна: = InputBox (Заголовок, Підказка, Значення);
де: Мінлива - мінлива строкового типу, значення якої має бути одержана від користувача; Заголовок - текст заголовка вікна введення; Підказка - текст поясняющего повідомлення; Значення - текст, який буде знаходитися в полі введення, коли вікно введення з'явиться на екрані.
Слайд #16
Команди, яка отримує вихідні дані для програми перерахунку ваги з фунтів в кілограми:
s:=InputBox('Фунти-кілограми','Введіть вагу в фунтах','0');
Вікно введення, відповідне цій команді
Значення функції inputBox строкового (string) типу.
Для отримання числової величини потрібно скористатися відповідною функції перетворення. наприклад:
s:=InputBox('Фунти-кілограми1,'Введіть ввагус в фунтах','0');
funt := StrToFloat(s);
s:=InputBox('Фунти-кілограми','Введіть вагу в фунтах','0');
Вікно введення, відповідне цій команді
Значення функції inputBox строкового (string) типу.
Для отримання числової величини потрібно скористатися відповідною функції перетворення. наприклад:
s:=InputBox('Фунти-кілограми1,'Введіть ввагус в фунтах','0');
funt := StrToFloat(s);
Слайд #17
Висновок результатів
Програма може вивести результат
своєї роботи в:
1.поле виводу (компонент Label),
2.поле редагування (компонент Edit),
3.вікно повідомлення.
Програма може вивести результат
своєї роботи в:
1.поле виводу (компонент Label),
2.поле редагування (компонент Edit),
3.вікно повідомлення.
Слайд #18
Висновок в полі діалогового вікна
Частина діалогового вікна, призначена для виведення інформації, називається полем виводу, або полем позначки. Поле виведення - це компонент Label.
Вміст поля виводу визначається значенням властивості Caption. Змінити значення властивості Caption, як і більшості властивостей інших компонентів, можна як під час розробки форми програми, так і під час роботи програми.
Для того щоб під час роботи програми змінити вміст поля виводу, наприклад, вивести в поле результат роботи програми, потрібно привласнити властивості нового значення.
Частина діалогового вікна, призначена для виведення інформації, називається полем виводу, або полем позначки. Поле виведення - це компонент Label.
Вміст поля виводу визначається значенням властивості Caption. Змінити значення властивості Caption, як і більшості властивостей інших компонентів, можна як під час розробки форми програми, так і під час роботи програми.
Для того щоб під час роботи програми змінити вміст поля виводу, наприклад, вивести в поле результат роботи програми, потрібно привласнити властивості нового значення.
Слайд #19
Поле Label2 призначено для виведення результату роботи програми
Властивість Caption символьного типу. Тому для того, щоб під час роботи програми вивести в поле Label числове значення, потрібно перетворити число в рядок, наприклад, за допомогою функції FloatToStr або IntToStr.
наприклад:
Label2.Caption:= FloatToStr(kg)+' кг';
Для компонента Edit діємо аналогічно:
Edit1.Text:=FloatToStr(kg)+' кг';
Компонент Label1 забезпечує виведення інформаційного повідомлення,
Властивість Caption символьного типу. Тому для того, щоб під час роботи програми вивести в поле Label числове значення, потрібно перетворити число в рядок, наприклад, за допомогою функції FloatToStr або IntToStr.
наприклад:
Label2.Caption:= FloatToStr(kg)+' кг';
Для компонента Edit діємо аналогічно:
Edit1.Text:=FloatToStr(kg)+' кг';
Компонент Label1 забезпечує виведення інформаційного повідомлення,
Слайд #20
Висновок у вікно повідомлення
Вікна повідомлень використовуються для залучення уваги користувача. За допомогою вікна повідомлення програма може, приміром, проінформувати про помилку у вихідних даних або запитати підтвердження виконання незворотною операції, наприклад, видалення файлу.
Вивести на екран вікно з повідомленням можна за допомогою процедури ShowMessage або функції MessageDlg.
Вікна повідомлень використовуються для залучення уваги користувача. За допомогою вікна повідомлення програма може, приміром, проінформувати про помилку у вихідних даних або запитати підтвердження виконання незворотною операції, наприклад, видалення файлу.
Вивести на екран вікно з повідомленням можна за допомогою процедури ShowMessage або функції MessageDlg.
Слайд #21
Процедура ShowMessage виводить на екран вікно з текстом та командної кнопкою ОК.
У загальному вигляді інструкція виклику процедури ShowMessage виглядає так:
ShowMessage (Повідомлення);
де повідомлення - текст, який буде виведений у вікні.
ShowMessage('Введітт вагу в фунтах.');
У заголовку вікна повідомлення, що виводиться процедурою ShowMessage, зазначена назва програми
У загальному вигляді інструкція виклику процедури ShowMessage виглядає так:
ShowMessage (Повідомлення);
де повідомлення - текст, який буде виведений у вікні.
ShowMessage('Введітт вагу в фунтах.');
У заголовку вікна повідомлення, що виводиться процедурою ShowMessage, зазначена назва програми
Слайд #22
Функція MessageDlg більш універсальна. Вона дозволяє помістити у вікно з повідомленням один із стандартних значків, наприклад "Увага", задати кількість і тип командних кнопок і визначити, яку з кнопок натиснув користувач.
r:=MessageDlg('Файл '+ FName + ' будет удален.', mtWarning, [mbOk,mbCancel] , 0) ;
Вікно, виведене в результаті виконання команди:
r:=MessageDlg('Файл '+ FName + ' будет удален.', mtWarning, [mbOk,mbCancel] , 0) ;
Вікно, виведене в результаті виконання команди:
Слайд #23
Значення функції MessageDlg - число, перевіривши значення якого, можна визначити, яку кнопку натиснув користувач.
Загальний вид звернення до функції MessageDlg:
Вибір: = MessageDlg (Повідомлення, Тип, Кнопки, КонтекстСправкі) де: Повідомлення - текст повідомлення; Тип - тип повідомлення. Повідомлення може бути інформаційним, застережливим або повідомленням про критичну помилку. Кожному типу повідомлення відповідає певний значок. Тип повідомлення задається іменованою константою; Кнопки - список кнопок, відображуваних у вікні повідомлення. Список може складатися з кількох розділених комами іменованих констант. Весь список полягає у квадратні дужки
Загальний вид звернення до функції MessageDlg:
Вибір: = MessageDlg (Повідомлення, Тип, Кнопки, КонтекстСправкі) де: Повідомлення - текст повідомлення; Тип - тип повідомлення. Повідомлення може бути інформаційним, застережливим або повідомленням про критичну помилку. Кожному типу повідомлення відповідає певний значок. Тип повідомлення задається іменованою константою; Кнопки - список кнопок, відображуваних у вікні повідомлення. Список може складатися з кількох розділених комами іменованих констант. Весь список полягає у квадратні дужки
Слайд #24
контекстСправки — параметр, що визначає розділ довідкової системи, який з'явиться на екрані, якщо користувач натисне клавішу..
Якщо висновок довідки не передбачений, то значення параметра КонтекстСправки повинно бути Дорівнюватиме нулю.
Якщо висновок довідки не передбачений, то значення параметра КонтекстСправки повинно бути Дорівнюватиме нулю.
Слайд #25
Константы типа сообщения функции MessageDlg
Константа
Тип повідомлення
Значок
mtWarning
Увага
mtError
Помилка
mt Information
інформація
mtConfirmation
Підтвердження
mtCustom
Звичайне
Без значка
Константа
Тип повідомлення
Значок
mtWarning
Увага
mtError
Помилка
mt Information
інформація
mtConfirmation
Підтвердження
mtCustom
Звичайне
Без значка
Слайд #26
Константи кнопок функції MessageDlg
Константа
Кнопка
Константа
Кнопка
mbYes
Yes
mb Abort
Abort
mbNo
No
mbRetry
Retry
mbOK
OK
mblgnore
Ignore
mbCancel
Cancel
mbAll
All
mbHelp
Help
Наприклад, для того щоб з'явилися кнопки ОК і Cancel, список Кнопки повинен бути таким:
[mbOK,mbCancel]
Можна використовувати константи: mbokcancel, mbYesNoCancel и mbAbortRetryIgnore.
Ці константи визначають найбільш часто використовувані в діалогових вікнах комбінації командних кнопок.
Константа
Кнопка
Константа
Кнопка
mbYes
Yes
mb Abort
Abort
mbNo
No
mbRetry
Retry
mbOK
OK
mblgnore
Ignore
mbCancel
Cancel
mbAll
All
mbHelp
Help
Наприклад, для того щоб з'явилися кнопки ОК і Cancel, список Кнопки повинен бути таким:
[mbOK,mbCancel]
Можна використовувати константи: mbokcancel, mbYesNoCancel и mbAbortRetryIgnore.
Ці константи визначають найбільш часто використовувані в діалогових вікнах комбінації командних кнопок.
Слайд #27
Значення функціїи MessageDlg
Значение функции MessageDig
Диалог завершен нажатием кнопки
mrAbort
Abort
mrYes
Yes
mrOk
Ok
mrRetry
Retry
mrNo
No
mrCancel
Cancel
mrIgnore
Ignore
mrAll
All
Константи, є кодом натиснутою кнопки маютьтип integer!
Значение функции MessageDig
Диалог завершен нажатием кнопки
mrAbort
Abort
mrYes
Yes
mrOk
Ok
mrRetry
Retry
mrNo
No
mrCancel
Cancel
mrIgnore
Ignore
mrAll
All
Константи, є кодом натиснутою кнопки маютьтип integer!
Слайд #28
приклад:
Var otvet: integer;
...
Otvet: = MessadeDlg ('Обчислити вартість проїзду туди і назад?', MtConfirmation, [mbYes, mbNo], 0);
If otvet = mrYes then stoim: = stoim * 2;
Var otvet: integer;
...
Otvet: = MessadeDlg ('Обчислити вартість проїзду туди і назад?', MtConfirmation, [mbYes, mbNo], 0);
If otvet = mrYes then stoim: = stoim * 2;
Слайд #29
Завдання на урок:
Глинский: Розділ 3. (2.) «Візуальне программування», Практичні роботи № 2 и 3.
Глинский: Розділ 3. (2.) «Візуальне программування», Практичні роботи № 2 и 3.
Слайд #30
Домашнє завдання
Електронний підручник: глава 1 «Основи програмування»
Глинский: Розділ 3. (2.) «Візуальне программування» §1-3.
Електронний підручник: глава 1 «Основи програмування»
Глинский: Розділ 3. (2.) «Візуальне программування» §1-3.
