Презентація на тему «Еволюція уявлень про роль і місце природи в житті суспільства» (варіант 2)

Еволюція уявлень про роль і місце природи в житті суспільства
Підготувала
учениця 11-А класу
Зимноводівської ЗОШ№1
Бутрак Анастасія

З історії становлення людини
В 1960 році англійський археолог Л. Лікі відкрив в районі Східної Африки “Людину вмілу” віком понад 2 млн. років.
Пізніше на озері Рудольфа (Кенія) знайдені рештки істот такого ж типу віком 5,5 млн років. На питання, що стало причиною появи людини саме в цьому місці, вчені відповідають, що підвищена природна радіація, яка викликає мутації в живому організмі. Цю людину відносять до австралопітеків.
Час появи людиноподібних на планеті Земля різними авторами трактується по різному. Наш “вік” визначають двома, пятьма і десятьма міліонами років.

В 1891 році на острові Ява знайдені рештки істот, які жили 0,5 млн. років тому, використовували знаряддя праці і отримали назву пітекантропів.
В 20-ті роки ХХ ст. в Китаї буде знайдена людина (синантроп), яка живилась м`ясом, використовувала вогонь, посудини, однак ще не вміла розмовляти.
В 1868 році в печері Кро-Маньйон (Франція) були знайдені рештки істоти, подібної до сучасної людини, яка жила 40-15 тис. років тому і отримала назву “людини розумної”, кроманьйонця.

Вважаєтсья найбільш обгрунтований підхід до аналізу взаємостосунків суспільства і природи через призму його господарської діяльності. Саме тому нами розглянуті господарсько-культурні типи людського суспільства. В результаті виділені 4 етапи (періоди) становлення взаємовідносин між суспільством і природою:
1. Етап мисливсько-збиральницької культури;
2. Етап аграрної культури;
3. Етап індустріального суспільства;
4. Постіндустріальна епоха.

Мисливсько-збиральницька культура
В епоху палеоліту (40-15 тис років тому) основу існування первісного суспільства складало мисливство на крупних тварин, яке супроводжувалось збором комах, молюсків, рослинної їжі і т .і.
Первісна людина брала від природи рівно стільки, скільки було необхідно для забезпечення її харчування.

Первісна людина могла істотно регулювати чисельність окремих видів тварин, рослин, забруднювати продуктами життєдіяльності місця свого розселення. Однак в цілому її взаємостосунки з природою носили гармонійний характер. Первісна людина сприймала світ, відчуваючи себе частинкою природи. 

Епоха аграрної культури
Аграрна культура охоплює період, коли основою матеріального виробництва було землеробство і скотарство з моменту появи сільського господарства (близько 8 тис. років тому) до виникнення повноцінного промислового виробництва (середина XVIII ст н. е.). Приручення тварин, перехід від мисливства до сільського господарства і осідлого способу життя отримало назву неолітичної революції.

Істотної шкоди природному середовищу завдавало скотарство. Розведення домашніх тварин, їх скупчення в околицях населених пунктів, випас на обмежених ділянках призвели до деградації трав`яного покриву, лісово-чагарникових угруповань, розвитку процесів опустелювання в ряді регіонів світу.
Останнім етапом у розвитку аграрної культури стала епоха феодалізму (V-VI ст. н.е.). Для
неї характерною особивістю є широке використання у виробничих процесах природних енергентичних ресурсів – вітрових і водних. 

Етап індустріального суспільства
Атрибутами нової індустріальної епохи спеціалісти вважають зародження машинного виробництва, яке привело до різкого зростання обсягів виробництва, нових форм його організації (фабрик, заводів) і зростання рівня життя населення і його чисельності. 
В цей період зростають обсяги видобутку корисних копалин (вугілля, залізної руди, кольорових металів, нафти і газу).
Концентрація населення в міських поселеннях призвела до розвитку масових епідемічних захворювань (грипу, черевного тифу, туберкульозу та інших). 

Якщо в 1920 році Землю населяло 1,86 млрд осіб, 1940р. – 2,29, в 1960р – 3,05 млрд, в 2000р. – понад 6 млрд, то за прогнозами на 2025 рік – понад 8 млрд чоловік.
В ХХ столітті винайдені різноманітні антибактеріальні і противовірусні препарати, розроблені способи запобігання багатьох інфекцій. Водночас появились нові інфекційні хвороби, які є наслідком забрудненого навколишнього середовища. Зросли захворювання нервової системи, онкологічні, серцево-судинні.

Постіндустріальне суспільство
Сучасну епоху характеризують як ядерну, космічну, електронну як етап переходу до інформаційної цивілізації. Це епоха главенства знань, інформації і переходу до гармонізації суспільства і природи.
Фундаментальною основою нового світогляду виступає концепція ноосфери, як нової еволюійної стадії розвитку біосфери і людського суспільства. В ноосферну епоху людство повинно знайти шлях до відновлення екологічної рівноваги на планеті, реалізувати стратегію безкризового розвитку суспільства і природи, а людина повинна взяти на себе всю повноту відповідальності за подальший збалансований розвиток.

У ХХ столітті, коли планомірний науково-технічний прогрес прискорився в декілька разів і переріс у науково-технічну революцію, антропогенний вплив наблизилося до катастрофічного рівня.
В даний час світ техніки (техносфера) практично перетворився на самостійну реальність (суперсучасні технічні відкриття, які зробили можливості людини впливати на природу безмежними, загальна комп'ютеризація і т.д.), а природа майже повністю підпорядкована людині.
Головна проблема (і небезпека) сучасного антропогенного впливу полягає у невідповідності безмежних потреб людства і майже безмежних науково-технічних можливостей впливу на природу і обмежених можливостей самої природи.

Дякую за увагу!!!