Презентація на тему «Михайло Врубель» (варіант 2)

Михайло Врубель
Художник, символіст. Визначний майстер акварельного і олійного живопису, рідкісний художник. Робив ілюстрації до книжок, монументальні роботи, портрети, займався сценографією. В кожній з областей мистецтва залишив шедеври.

Народився 17 березня 1856 р. в м. Омськ в сім'ї військового. Закінчив Петербурзький університет. У 1880— 1884 рр. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, академіком якої став у 1905 р. Працював у галузі станкового, монументального, театрально-декораційного живопису, станкової та ілюстративної графіки, ужиткового мистецтва та архітектури. Був одним із представників символізму і живопису стилю модерн.
Початок самостійної творчої діяльності М. Врубеля збігається з його приїздом 1884 р. до Києва для розпису ікон та створення фресок Кирилівської церкви. Тут він вивчав давні мозаїки, а також створив композицію над хорами »Зішестя Святого Духа», ескізи для розписів у Володимирському соборі (розписав лише орнаменти в бокових нефах).
Біографія і творчість.

У Києві написав картини »Дівчина на фоні перського килима» (1886; Музей східного мистецтва), »Східна казка» (1886) тощо.
Наприкінці 1885 р. оселився в Москві. Ще в Києві почав працювати над навіяним творчістю М. Лермонтова образом демона (»Демон», 1890; »Демон зборений», 1902).
Найвизначніші твори М. Врубеля: »Венеція» (1893), »Іспанія» (1894), »Пан» (1899), »Царівна-лебідь» (1900). У цих картинах виявилися найважливіші риси творчості художника: глибина змісту, складність, напруженість символьного образу, органічне сполучення життєвих спостережень з фантастичним уявленням, живописна майстерність, тяжіння до монументальності.
В останні роки життя на творчості М. Врубеля позначилося тяжке психічне захворювання.
Помер 14 квітня 1910 р. в Петербурзі.

Акварелі Врубеля Київського періоду
Натюрморт. Тканини
Портрет Олени Мурашко
Квіти
Ольга Дмитрівна Замирайло
Шипшина
Портрет Ємілії Прахової
Божа матір
Голова св. Кирила
Голова пророка

Ілюстрації до поеми «Демон»
Демон, який летить
Танець Тамари
Вершник
Тамара і Демон
Демон під стінами монастиря
Тамара
Ангел з душою Тамари
Монастир на Казбеці
Демон, який дивиться в долину

Картини
Михайла Врубеля

Царівна-Лебідь
У цьому ж полотні — щось незвичайне і казкове. Одразу ж вражають очі. Великі, темні, з довгими віями. Про такі кажуть — безодні.
Синьо-сіро-блакитний фон. Як морська вода, що чекає бурі. Вона відбиває у собі похмуре небо.
Царівна не в пишному палаш, з придворними, мамками й няньками, а тут, на морському березі, біля невідомого острова, де осіннім червоним золотом горить листя дерев. Не безглуздо-блискуча золота корона, а старовинний вінець із срібла прикрашає витівними візерунками і перлинами горду голову. Чорні коси спадають на спину, у білий шовк плаття — крила. Трохи сором'язний загадковий дівочий погляд. Ніби вдушу зазирають великі очі.

Возкресіння 1887р.

Валькірія. 1899р.

Рицар 1896р.

Східна казка 1886р.

Троянди і лілії 894р.

Польові квіти 1884р.

Надгробний плач 1887р.