Слайд #5
З 1829 р. почала зростати слава Шопена не тільки як геніального піаніста, а й як композитора. Справжній поет фортепіано, він присвятив цьому інструменту майже всю свою творчість. Їм написані два фортепіанні концерти (1829 і 1830 рр..), Три сонати, у тому числі Соната сі-бемоль-мінор зі знаменитим Траурним маршем (1828-1844 рр..), Чотири балади (1835 - 1842 рр..), 21 ноктюрн (1827-1846 рр..), 27 етюдів (1829-1839 рр..), 25 прелюдій (1831-1839 рр..). Крім того, Шопену належать 19 пісень (1829-1847 рр..), Соната для віолончелі та фортепіано (1846 р.) і багато інших творів.