- Головна
- Готові шкільні презентації
- Презентація на тему «Лексичні особливості ділового мовлення»
Презентація на тему «Лексичні особливості ділового мовлення»
361
Слайд #1
Лексичні особливості ділового мовлення
Слайд #2
План
1. Книжні й урочисті слова у професійному мовленні.
2. Іншомовна лексика у професійному мовленні.
3. Терміни та професіоналізми: власне українські та запозичені.
4. Неологізми у діловому мовленні.
5. Синоніми, парафрази та евфемізми у документах.
6. Пароніми у професійному мовленні.
План
1. Книжні й урочисті слова у професійному мовленні.
2. Іншомовна лексика у професійному мовленні.
3. Терміни та професіоналізми: власне українські та запозичені.
4. Неологізми у діловому мовленні.
5. Синоніми, парафрази та евфемізми у документах.
6. Пароніми у професійному мовленні.
1. Книжні й урочисті слова у професійному мовленні.
2. Іншомовна лексика у професійному мовленні.
3. Терміни та професіоналізми: власне українські та запозичені.
4. Неологізми у діловому мовленні.
5. Синоніми, парафрази та евфемізми у документах.
6. Пароніми у професійному мовленні.
План
1. Книжні й урочисті слова у професійному мовленні.
2. Іншомовна лексика у професійному мовленні.
3. Терміни та професіоналізми: власне українські та запозичені.
4. Неологізми у діловому мовленні.
5. Синоніми, парафрази та евфемізми у документах.
6. Пароніми у професійному мовленні.
Слайд #3
Книжні й урочисті слова у документах
Усі слова української мови можуть бути поділені на дві великі групи: ті, що вживаються переважно в писемному мовленні (їх ще звуть книжними), й ті, що вживаються в усному мовленні (вони називаються розмовними). "Книжні", "нейтральні", "писемні" – це умовні назви, вони закріплені за певною вузькою сферою – наукові праці, публіцистичні та ділові папери.
"Книжні" слова, як правило, виражають загальнонаукові поняття: прогрес, компонент, демократизм, асигнація, експеримент, абітурієнт.
Значне місце займають слова із абстрактним значенням із суфіксами –анн /я/, -енн /я/, -інн /я/, -ість, -ств /о/, -цтв /о/: змагання, засвоєння, посвідчення, спостереження, цілісність, сумісництво, товариство, здобуття, доручення, одержання.
Слайд #4
Відтінок книжності може виявлятися також у дієсловах на –ува /ти/, -юва /ти/, (виконувати, заповнювати), у дієприкметниках: виконуючий, ознайомлений, виданий, присутні, віддієслівних іменниках на -ння, -ття (посвідчення, здобуття).Для укладання ділового паперу необхідно добирати саме книжні, а не розмовні слова. Так слово дбати вживається у висловах "Як дбаєш, так і маєш", "У недбалого руки не болять". Для тексту документа слід вжити вислів типу: виявити піклування, проявити турботу, багато зробити для чогось.У документах різного типу особливу увагу слід звертати на урочисті книжні слова, які проникають у ділові папери з мови газет. Їх вживання у діловій сфері спричиняє чимало недоречностей. Це, переважно, помилки такого характеру: "високе" слово вставляється в текст чисто ділового, виробничого характеру; урочистими словами користуються в документах, де йдеться про справи буденні, дрібні. У високому, урочистому мовленні вживаються слова труд, трудитися, трудовий, трудівник, у звичайному, поточному діловому папері повинно вживатися: праця, працювати, працівник; робота, робітник. На місці трудитися – працювати, виконувати, здійснювати, робити. Можна споруджувати палаци, зводити мости, але типові корівники слід будувати. Замість проживати слід використовувати мешкати, жити, бути прописаним, займати житлоплощу.
Слайд #5
Іншомовна лексика у професійному мовленні
Як відомо, діловий стиль української мови сформувався пізно, тому в основному він спирався на давні зразки й на те, що було створене в цьому плані в інших народів. Тому не випадково в діловому стилі сьогодні так багато запозичень.
Іншомовні слова – слова запозичені з різних мов. Іншомовні слова вимагають до себе критичного ставлення. Їх слід вживати у разі потреби, коли немає відповідного еквівалента в українській мові, або вони дістали міжнародне визнання. До міжнародних належать терміни фінансові, бухгалтерського обліку, поштово-телеграфних зв'язків (бланк, штраф, бандероль, віза, гриф, маркетинг, менеджер, фінанси, бюджет, авізо, дебет).
Як відомо, діловий стиль української мови сформувався пізно, тому в основному він спирався на давні зразки й на те, що було створене в цьому плані в інших народів. Тому не випадково в діловому стилі сьогодні так багато запозичень.
Іншомовні слова – слова запозичені з різних мов. Іншомовні слова вимагають до себе критичного ставлення. Їх слід вживати у разі потреби, коли немає відповідного еквівалента в українській мові, або вони дістали міжнародне визнання. До міжнародних належать терміни фінансові, бухгалтерського обліку, поштово-телеграфних зв'язків (бланк, штраф, бандероль, віза, гриф, маркетинг, менеджер, фінанси, бюджет, авізо, дебет).
Слайд #6
Щоб правильно застосовувати іншомовні слова, треба дотримуватись таких правил:
– не вживати у тексті іншомовні слова, якщо є відповідники в українській мові /апелювати – звертатися, аргумент – підстава, доказ, домінувати – переважати, екстраординарний – особливий, координувати – погоджувати, лімітувати – обмежувати, пріоритет – першість, репродукувати – відтворювати, симптом – ознака, шеф – керівник/;
– запозичене слово слід вживати правильно, відповідно до його значення (Ефективність режиму економії залежить від того, наскільки лімітуються фінансові витрати). У цьому реченні половина слів запозичені, а слово лімітуються вжите ще й неточно, оскільки ліміт – це гранична норма, то лімітуються не витрати, а кошти;
– не вживати в одному тексті власне українське слово та його іншомовний відповідник (координувати – погоджувати, екстраординарний –- особливий, фіксувати – записувати, лімітувати – обмежувати, прерогатива – перевага, симптом – ознака).
При виборі запозиченого чи власнемовного слова слід звертати увагу на відтінки у його значенні (сервіс – обслуговування: сервіс – це будь-яке обслуговування, а обслуговування – тільки побутових потреб населення).
Отже, і добір, і вживання іншомовного слова в професійному тексті диктуються кількома обставинами й мають вирішуватися кожного разу з урахуванням конкретного тексту.
– не вживати у тексті іншомовні слова, якщо є відповідники в українській мові /апелювати – звертатися, аргумент – підстава, доказ, домінувати – переважати, екстраординарний – особливий, координувати – погоджувати, лімітувати – обмежувати, пріоритет – першість, репродукувати – відтворювати, симптом – ознака, шеф – керівник/;
– запозичене слово слід вживати правильно, відповідно до його значення (Ефективність режиму економії залежить від того, наскільки лімітуються фінансові витрати). У цьому реченні половина слів запозичені, а слово лімітуються вжите ще й неточно, оскільки ліміт – це гранична норма, то лімітуються не витрати, а кошти;
– не вживати в одному тексті власне українське слово та його іншомовний відповідник (координувати – погоджувати, екстраординарний –- особливий, фіксувати – записувати, лімітувати – обмежувати, прерогатива – перевага, симптом – ознака).
При виборі запозиченого чи власнемовного слова слід звертати увагу на відтінки у його значенні (сервіс – обслуговування: сервіс – це будь-яке обслуговування, а обслуговування – тільки побутових потреб населення).
Отже, і добір, і вживання іншомовного слова в професійному тексті диктуються кількома обставинами й мають вирішуватися кожного разу з урахуванням конкретного тексту.
Слайд #7
Терміни та професіоналізми у діловому мовленні
Наукові поняття визначаються спеціальними словами – термінами, які складають основу наукової мови. Термін – це слово або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну.
Усі терміни мають низку характерних ознак, до яких належать:
- системність терміна (зв'язок з іншими термінами даної предметної сфери);
- наявність визначення;
- однозначність терміна в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;
- стилістична нейтральність;
- відсутність експресії, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків.
Наукові поняття визначаються спеціальними словами – термінами, які складають основу наукової мови. Термін – це слово або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну.
Усі терміни мають низку характерних ознак, до яких належать:
- системність терміна (зв'язок з іншими термінами даної предметної сфери);
- наявність визначення;
- однозначність терміна в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;
- стилістична нейтральність;
- відсутність експресії, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків.
Слайд #8
Наукові поняття визначаються спеціальними словами – термінами, які складають основу наукової мови. Термін – це слово або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну.
Усі терміни мають низку характерних ознак, до яких належать:
- системність терміна (зв'язок з іншими термінами даної предметної сфери);
- наявність визначення;
однозначність терміна в межах однієї предметної галузі, однієї наукової
дисципліни або сфери професійної діяльності;
- стилістична нейтральність;
- відсутність експресії, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків.
Значення терміна фіксують державні стандарти, словники, довідники.
Кожна вузька галузь науки має свої терміни: медичні, юридичні, філологічні, економічні, математичні, фізичні. Група таких слів – термінів утворює термінологію певної галузі науки, тобто вузькоспеціальну термінологію. Наприклад, у юридичній термінології є терміни адвокат, відповідальність, презумпція, в міжнародному праві – посол, меморандум,рівність, у зовнішньоекономічній діяльності – бартер, вальвація, девальвація, ембарго, маржа, оферта, продуцент, сальдо, тендер, у банківській справі – аванс, аудиторна служба, баланс, банкнота, вклад, інвестор, конвертована валюта, облігація, пенсійний фонд, прибуток, податок на прибуток, рента, ринок, статут, спонсор.
Усі терміни мають низку характерних ознак, до яких належать:
- системність терміна (зв'язок з іншими термінами даної предметної сфери);
- наявність визначення;
однозначність терміна в межах однієї предметної галузі, однієї наукової
дисципліни або сфери професійної діяльності;
- стилістична нейтральність;
- відсутність експресії, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків.
Значення терміна фіксують державні стандарти, словники, довідники.
Кожна вузька галузь науки має свої терміни: медичні, юридичні, філологічні, економічні, математичні, фізичні. Група таких слів – термінів утворює термінологію певної галузі науки, тобто вузькоспеціальну термінологію. Наприклад, у юридичній термінології є терміни адвокат, відповідальність, презумпція, в міжнародному праві – посол, меморандум,рівність, у зовнішньоекономічній діяльності – бартер, вальвація, девальвація, ембарго, маржа, оферта, продуцент, сальдо, тендер, у банківській справі – аванс, аудиторна служба, баланс, банкнота, вклад, інвестор, конвертована валюта, облігація, пенсійний фонд, прибуток, податок на прибуток, рента, ринок, статут, спонсор.
Слайд #9
Існує й загальнонаукова термінологія, що використовується в усіх галузях науки, виробництва, суспільного життя:аналіз, синтез, держава, проблема, право.
Більшість термінів – іменники /акциз, майно, суверенітет/, є терміни – прикметники, що перейшли в іменники /колоскові/, рідше – інші частини мови.
Виділяються однослівні /аванс, патент, безробіття/ та терміни-словосполучення /оборотні засоби, первинний ринок, продуктивність праці, прибуток від реалізації/. Одні слова терміни є власне українськими /позивач, правник, безробіття/, інші – запозиченнями /авізо, конверсія/. Зрідка запозичене і власне українське слово утворюють терміни-дублети: експорт– вивіз, квантативний – кількісний.
Більшість термінів – іменники /акциз, майно, суверенітет/, є терміни – прикметники, що перейшли в іменники /колоскові/, рідше – інші частини мови.
Виділяються однослівні /аванс, патент, безробіття/ та терміни-словосполучення /оборотні засоби, первинний ринок, продуктивність праці, прибуток від реалізації/. Одні слова терміни є власне українськими /позивач, правник, безробіття/, інші – запозиченнями /авізо, конверсія/. Зрідка запозичене і власне українське слово утворюють терміни-дублети: експорт– вивіз, квантативний – кількісний.
Слайд #10
До термінів у діловодстві ставляться такі вимоги:
1) термін повинен вживатися лише в одній, зафіксованій у словнику формі (акта (документ), акту (дія); рахунка(документ), рахунку (дія)).
2) термін повинен вживатися з одним (закріпленим у словнику) значенням (сальдо – різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний час; дебітор – боржник, юридична або фізична особа, яка має грошову заборгованість підприємству, організації, установі);
3) при користуванні терміном слід суворо дотримуватися правил утворення від нього похідних форм (акт – актувати, а не активування, спонсор – спонсорський, а не спонсорний, позика – позиковий, а позичка – позичковий).
Кожна вузька галузь науки має свої терміни. Проте деякі терміни мають кілька значень, зокрема у діловодстві. Наприклад.: справа – означає один документ і сукупність документів; одиницю зберігання документів в архіві (юридична справа); різновид справи, який становить цілісне за змістом і послідовне ведення одного питання (судова справа).
Слід уникати використання застарілих термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення, наприклад: фронт, фактор, стимул, база, альтернатива.
Щодо використання термінів у документах – слід пам'ятати: укладаючи документ, необхідно враховувати його адресата, не вводити спеціальні терміни до тих документів, що адресуються широкому колу людей.
1) термін повинен вживатися лише в одній, зафіксованій у словнику формі (акта (документ), акту (дія); рахунка(документ), рахунку (дія)).
2) термін повинен вживатися з одним (закріпленим у словнику) значенням (сальдо – різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний час; дебітор – боржник, юридична або фізична особа, яка має грошову заборгованість підприємству, організації, установі);
3) при користуванні терміном слід суворо дотримуватися правил утворення від нього похідних форм (акт – актувати, а не активування, спонсор – спонсорський, а не спонсорний, позика – позиковий, а позичка – позичковий).
Кожна вузька галузь науки має свої терміни. Проте деякі терміни мають кілька значень, зокрема у діловодстві. Наприклад.: справа – означає один документ і сукупність документів; одиницю зберігання документів в архіві (юридична справа); різновид справи, який становить цілісне за змістом і послідовне ведення одного питання (судова справа).
Слід уникати використання застарілих термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення, наприклад: фронт, фактор, стимул, база, альтернатива.
Щодо використання термінів у документах – слід пам'ятати: укладаючи документ, необхідно враховувати його адресата, не вводити спеціальні терміни до тих документів, що адресуються широкому колу людей.
Слайд #11
Професійна лексика
Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.
Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.
Слайд #12
На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад:
1. Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок – кухар; камбуз – кухня; кубрик – кімната відпочинку екіпажу;бак – носова частина корабля; чалитися – приставати до берега; ходити в море – плавати; компас, Мурманськ, рапорттощо.
2. Професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних сфер: зняти касу, підбити, прикинути баланс.
3. Назви фігур вищого пілотажу в льотчиків: штопор, бочка, петля, піке та ін.
4. Професіоналізми користувачів ПК: мама – материнська плата, клава – клавіатура, скинути інформацію – переписати,вінт – вінчестер.
5. Професіоналізми музикантів: фанера – фонограма, ремікс – стара мелодія з новою обробкою, розкрутити (пісню, ім'я) – розрекламувати.
1. Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок – кухар; камбуз – кухня; кубрик – кімната відпочинку екіпажу;бак – носова частина корабля; чалитися – приставати до берега; ходити в море – плавати; компас, Мурманськ, рапорттощо.
2. Професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних сфер: зняти касу, підбити, прикинути баланс.
3. Назви фігур вищого пілотажу в льотчиків: штопор, бочка, петля, піке та ін.
4. Професіоналізми користувачів ПК: мама – материнська плата, клава – клавіатура, скинути інформацію – переписати,вінт – вінчестер.
5. Професіоналізми музикантів: фанера – фонограма, ремікс – стара мелодія з новою обробкою, розкрутити (пісню, ім'я) – розрекламувати.
Слайд #13
Неологізми – це нові слова; поява їх викликається новими виробничими і суспільними відносинами, новими умовами побуту, відкриттями в науці й техніці.
Поява нового слова спочатку, як правило, викликає деякий опір суспільства: воно не відразу й не кожне слово починає вживати. Особливо швидко засвоюються ті слова, що вживаються в побуті, у діловому спілкуванні, у пресі. Це – назви установ /Запорізький інститут державного та муніципального управління, Промінвестбанк, ЗАЗбанк, МіжрегіональнаАкадемія управління персоналом/, нових органів управління /обласна державна адміністрація, Облуно/, нових професій /менеджер, дилер, дизайнер, брокер/, нових посад /практичний директор, ді-джей/, нових виробничих дій і станів /євроремонт/.
У ділових паперах вживаються усі різновиди неологізмів, особливо часто абревіатури /складноскорочені слова/:НАН, ЗДУ, ЗІДМУ, НЧП – нормативна чиста продукція, ОЕМ – обчислювальна електронна машина, ОЦ – обчислювальний центр, ПБ – патентне бюро, РАВ – радіоактивне випромінювання, САБД – сталеплавильний агрегат безперервної дії, СДУ –система дистанційного управління, ФВ – фінансовий відділ, ЯП – ячейка пам'яті в ЕОМ.
Неологізми – слова, що позначають нові поняття і предмети, поділяють на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми, або слова професійного жаргону. Використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення в мові.
Поява нового слова спочатку, як правило, викликає деякий опір суспільства: воно не відразу й не кожне слово починає вживати. Особливо швидко засвоюються ті слова, що вживаються в побуті, у діловому спілкуванні, у пресі. Це – назви установ /Запорізький інститут державного та муніципального управління, Промінвестбанк, ЗАЗбанк, МіжрегіональнаАкадемія управління персоналом/, нових органів управління /обласна державна адміністрація, Облуно/, нових професій /менеджер, дилер, дизайнер, брокер/, нових посад /практичний директор, ді-джей/, нових виробничих дій і станів /євроремонт/.
У ділових паперах вживаються усі різновиди неологізмів, особливо часто абревіатури /складноскорочені слова/:НАН, ЗДУ, ЗІДМУ, НЧП – нормативна чиста продукція, ОЕМ – обчислювальна електронна машина, ОЦ – обчислювальний центр, ПБ – патентне бюро, РАВ – радіоактивне випромінювання, САБД – сталеплавильний агрегат безперервної дії, СДУ –система дистанційного управління, ФВ – фінансовий відділ, ЯП – ячейка пам'яті в ЕОМ.
Неологізми – слова, що позначають нові поняття і предмети, поділяють на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми, або слова професійного жаргону. Використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення в мові.
Слайд #14
Синоніми, парафрази й евфемізмиу ділових паперах
Синоніми – слова тотожні або близькі за значенням, але відрізняються один від одного за звучанням, значеннєвими відтінками, емоційними забарвленнями, сферою вживання та здатністю поєднуватись із іншими словами. Синонімія – одне з цікавих мовних явищ, яке безпосередньо пов'язане з багатством і різноманітністю словникового складу мови.
Точність і виразність змісту документа часто залежить від того, наскільки правильно і доречно дібрані слова. Багатство синонімії дає можливість вибрати найточніше для даного контексту слово, уникнути неоднозначного тлумачення висловлення та зберегти нейтральний тон.
Синоніми за своїм значенням об'єднуються у синонімічні ряди, до яких входять слова однієї частини мови. У синонімічному ряді є головне слово – воно стилістично нейтральне: говорити, казати, мовити, розмовляти, шепотіти, бубоніти; допитати, вивідати, дістати відомості.
Синоніми – слова тотожні або близькі за значенням, але відрізняються один від одного за звучанням, значеннєвими відтінками, емоційними забарвленнями, сферою вживання та здатністю поєднуватись із іншими словами. Синонімія – одне з цікавих мовних явищ, яке безпосередньо пов'язане з багатством і різноманітністю словникового складу мови.
Точність і виразність змісту документа часто залежить від того, наскільки правильно і доречно дібрані слова. Багатство синонімії дає можливість вибрати найточніше для даного контексту слово, уникнути неоднозначного тлумачення висловлення та зберегти нейтральний тон.
Синоніми за своїм значенням об'єднуються у синонімічні ряди, до яких входять слова однієї частини мови. У синонімічному ряді є головне слово – воно стилістично нейтральне: говорити, казати, мовити, розмовляти, шепотіти, бубоніти; допитати, вивідати, дістати відомості.
Слайд #15
Розрізняють: лексичні синоніми – такі, що мають відмінності у значенні: відкривати – відчиняти, громадський – суспільний, розглядати – аналізувати.
Серед лексичних виділяються стилістичні синоніми: говорити – балакати, жінка – дружина, йти – крокувати, родина – сім'я; семантичні – що мають відмінні значення: білет – квиток, робітник – працівник – співробітник, замісник – заступник, збірник – збірка – зібрання, положення – стан – становище, відносини – стосунки, відношення – ставлення, скоро – швидко, тепер – нині – сьогодні – зараз, авторитет – престиж.
У кожному конкретному випадку слід вибирати саме те слово і поставити його саме на те місце. Так, у дорученні вживаємо слово "одержати" /певну суму чи щось/. Воно має синонім "отримати", і хоч ці слова спільні за своїм основним значенням, проте у діловому документі краще вжити слово "одержати", а не "отримати", яке має дещо розмовну сферу вживання.
Саме незнання синонімічних можливостей мови призводить до появи багатьох помилок у діловому стилі. Наприклад, у діловому стилі досить часто вживаються синоніми: робітник /людина, що працює на промисловому підприємстві/;працівник – ширше поняття, ніж робітник /газетний працівник, науковий працівник, торгівельний працівник, соціальний працівник/; співробітник – компонент назви посади /старший науковий співробітник/.
Серед лексичних виділяються стилістичні синоніми: говорити – балакати, жінка – дружина, йти – крокувати, родина – сім'я; семантичні – що мають відмінні значення: білет – квиток, робітник – працівник – співробітник, замісник – заступник, збірник – збірка – зібрання, положення – стан – становище, відносини – стосунки, відношення – ставлення, скоро – швидко, тепер – нині – сьогодні – зараз, авторитет – престиж.
У кожному конкретному випадку слід вибирати саме те слово і поставити його саме на те місце. Так, у дорученні вживаємо слово "одержати" /певну суму чи щось/. Воно має синонім "отримати", і хоч ці слова спільні за своїм основним значенням, проте у діловому документі краще вжити слово "одержати", а не "отримати", яке має дещо розмовну сферу вживання.
Саме незнання синонімічних можливостей мови призводить до появи багатьох помилок у діловому стилі. Наприклад, у діловому стилі досить часто вживаються синоніми: робітник /людина, що працює на промисловому підприємстві/;працівник – ширше поняття, ніж робітник /газетний працівник, науковий працівник, торгівельний працівник, соціальний працівник/; співробітник – компонент назви посади /старший науковий співробітник/.
Слайд #16
Прагнення до точності зумовлює появу перифраз (парафраз) – описових зворотів, за допомогою яких явище, предмет, особа називаються не прямо, а описово через характерні риси. Найчастіше парафраза вживається у публіцистичному і художньому стилях, у діловому ж наведемо такі приклади: автобіографія – відвідував, працював;характеристика – виконує сумлінно; має високий професійний рівень; підвищує свою кваліфікацію. У публіцистиці – парафрази: ліс – легені планети, радіація – невидима смерть, нафта – чорне золото, сіль – біла смерть.
Досить активно у діловому мовленні вживають евфемізми – описові вислови, які пом'якшено передають те чи інше висловлення. Так, наприклад, у такому офіційному документі як некролог, не вживається слово помер. Його заміняють висловами: пішов від нас, наша наука втратила, перестало битися серце. Якщо слово має надто емоційний характер, то воно замінюється нейтральним. Так, у протоколах до слів п'яний, п'яниця, пиятика добирають описові звороти: у нетверезому стані, під дією алкоголю, у стані сп'яніння.
Не скрізь доречною буває й категорична наказовість (Не курити! Палити заборонено!), їх можна пом'якшити такими висловленнями: Просимо не палити. У нас не курять. Евфемістичними є у ділових паперах і такі вислови:припустився протиправних дій, зловживав своїм службовим становищем, припустився фінансових надуживань. Однак не завжди такі евфемізми є доцільними, у тексті їх має бути мінімальна кількість.
Досить активно у діловому мовленні вживають евфемізми – описові вислови, які пом'якшено передають те чи інше висловлення. Так, наприклад, у такому офіційному документі як некролог, не вживається слово помер. Його заміняють висловами: пішов від нас, наша наука втратила, перестало битися серце. Якщо слово має надто емоційний характер, то воно замінюється нейтральним. Так, у протоколах до слів п'яний, п'яниця, пиятика добирають описові звороти: у нетверезому стані, під дією алкоголю, у стані сп'яніння.
Не скрізь доречною буває й категорична наказовість (Не курити! Палити заборонено!), їх можна пом'якшити такими висловленнями: Просимо не палити. У нас не курять. Евфемістичними є у ділових паперах і такі вислови:припустився протиправних дій, зловживав своїм службовим становищем, припустився фінансових надуживань. Однак не завжди такі евфемізми є доцільними, у тексті їх має бути мінімальна кількість.
Слайд #17
Пароніми у ділових паперах
Пароніми – це слова, які мають однаковий корінь, а різняться лише суфіксом, кількома літерами в закінченні, префіксом, наявністю чи відсутністю частки -ся (абонент – абонемент, афект – ефект, адрес – адреса, професійний – професіональний, континент – контингент, особистий – особовий).
Паронімічними відношеннями поєднується пар слів, значно рідше – три або більше. За характером смислових зв'язків пароніми поділяються на кілька груп:
1) синонімічні (важкий – тяжкий, привабливий – принадливий);
2) антонімічні (прогрес – регрес, адресат – адресант);
3) що мають семантичну близькість (вирізнятися – відрізнятися, проблема – дилема, витрати – затрати, зумовлювати – обумовлювати).
Пароніми – це слова, які мають однаковий корінь, а різняться лише суфіксом, кількома літерами в закінченні, префіксом, наявністю чи відсутністю частки -ся (абонент – абонемент, афект – ефект, адрес – адреса, професійний – професіональний, континент – контингент, особистий – особовий).
Паронімічними відношеннями поєднується пар слів, значно рідше – три або більше. За характером смислових зв'язків пароніми поділяються на кілька груп:
1) синонімічні (важкий – тяжкий, привабливий – принадливий);
2) антонімічні (прогрес – регрес, адресат – адресант);
3) що мають семантичну близькість (вирізнятися – відрізнятися, проблема – дилема, витрати – затрати, зумовлювати – обумовлювати).
Слайд #18
Явище паронімії – досить велика небезпека. Уникнути її можна лише тоді, коли людина відчуваючи її, перевіряє себе за словником (оснований – той, що базується на чомусь, заснований – створений, розпочатий; дипломант – переможець конкурсу, дипломник – автор дипломної роботи, дипломат – уповноважений колективу чи держави).
Досить часто під впливом російської мови плутають значення слів адрес і адреса.
Адрес – це письмове привітання на честь ювілею тощо.
Адреса – напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи. Таким чином, у заявах, договорах та листах слід користуватися словом адреса / … що мешкає за адресою, … надсилайте на адресу/, а в наказах можна вжити слово адрес /з нагоди якогось свята установи, чи ювілею певного працівника/.
В оголошеннях, протоколах бажано уникнути помилки у вживанні слів виборний і виборчий.
Виборний вживається, коли йдеться про виборчу особу. Виборчий – пов'язаний з виборами, з місцем де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів /виборча компанія, виборче право, виборчий бюлетень/.
Паронімами є такі слова:
Виключно - винятково
Досить часто під впливом російської мови плутають значення слів адрес і адреса.
Адрес – це письмове привітання на честь ювілею тощо.
Адреса – напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи. Таким чином, у заявах, договорах та листах слід користуватися словом адреса / … що мешкає за адресою, … надсилайте на адресу/, а в наказах можна вжити слово адрес /з нагоди якогось свята установи, чи ювілею певного працівника/.
В оголошеннях, протоколах бажано уникнути помилки у вживанні слів виборний і виборчий.
Виборний вживається, коли йдеться про виборчу особу. Виборчий – пов'язаний з виборами, з місцем де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів /виборча компанія, виборче право, виборчий бюлетень/.
Паронімами є такі слова:
Виключно - винятково