- Головна
- Готові шкільні презентації
- Презентація на тему «Марина Цвєтаєва» (варіант 1)
Презентація на тему «Марина Цвєтаєва» (варіант 1)
333
Слайд #1
Марина Цвєтаєва
Життя і творчість поетеси
Життя і творчість поетеси
Слайд #2
Мари́на Іва́нівна Цвєта́єва (26 листопада (8 жовтня) 1892, Москва, Російська імперія — 31 серпня 1941, Елабуга, СССР) —російська поетеса,прозаїк,перекладач, одна із кращих поетів Росії 20 ст.
Слайд #3
Марина Цвєтаєва народилась 26 листопада (8 жовтня) 1892 року в Москві, в день, коли православна церква святкує пам'ять євангеліста Іоанна Богослова. Цей збіг знайшов відображення у віршах поета.
Красною кистью
Рябина зажглась.
Падали листья,
Я родилась.
Спорили сотни
Колоколов.
День был субботний:
Иоанн Богослов.
Красною кистью
Рябина зажглась.
Падали листья,
Я родилась.
Спорили сотни
Колоколов.
День был субботний:
Иоанн Богослов.
Слайд #4
Її батько, Іван Володимирович, - професор Московского університету, відомий філолог и мистецтвознавець; став в майбутньому директором Рум'янцевського музею, і засновником Музею витончених мистецтв.
Слайд #5
Мати, Марія Олександрівна Мейн (походить із польско-німецької родини), була піаністкою, ученицею Антона Рубинштейна.
Великий вплив на Марину, на формування її характеру надавала мама. Вона мріяла бачити дочку музикантом.
Великий вплив на Марину, на формування її характеру надавала мама. Вона мріяла бачити дочку музикантом.
Слайд #6
Після смерті матері від сухот в 1906 році Марина із сестрою Анастасією залишилась під опікою батька.
Анастасия (слева) и Марина Цветаевы. Ялта, 1905.
…Всё бледней лазурный остров-детство,
Мы одни на палубе стоим.
Видно, грусть оставила в наследство
Ты, о мама, девочкам своим!
Анастасия (слева) и Марина Цветаевы. Ялта, 1905.
…Всё бледней лазурный остров-детство,
Мы одни на палубе стоим.
Видно, грусть оставила в наследство
Ты, о мама, девочкам своим!
Слайд #7
Дитячі роки Цвєтаєвой пройшли в Москві і в Тарусі. Із-за хвороби матері вона довгий час жила в Італии, Швейцарії і Германії.
«Дом Тьо» був придбаний в 1899 р. дідом М.Цвєтаєвой по материнській лінії А.Д. Мейном. Після його смерті в домі прожила останні 20 років свого життя его друга жінка, яку малолітні Марина і Ася прозвали «Тьо». Тьо від "тьоті", так як не рідна бабуся веліла звать її тьотя. Прізвисько «Тьо» перейшло і на дім. В цьому домі Марина і Анастасія Цвєтаєви жили під час зимніх приїздів в Тарусу в 1907-1910 рр.
«Дом Тьо» був придбаний в 1899 р. дідом М.Цвєтаєвой по материнській лінії А.Д. Мейном. Після його смерті в домі прожила останні 20 років свого життя его друга жінка, яку малолітні Марина і Ася прозвали «Тьо». Тьо від "тьоті", так як не рідна бабуся веліла звать її тьотя. Прізвисько «Тьо» перейшло і на дім. В цьому домі Марина і Анастасія Цвєтаєви жили під час зимніх приїздів в Тарусу в 1907-1910 рр.
Слайд #8
Початкову освіту Марина Іванівна здобула в Москві, в часні жіночій гімназії М. Т. Брюхоненко.
Продовжила його в пансіонах Лозани (Швейцарія) і Фрайбурга (Германія). В 16 років здійснила поїздку в Париж, щоб прослухати в Сорбоні короткий курс лекцій про старофранцузьку літературу.
Продовжила його в пансіонах Лозани (Швейцарія) і Фрайбурга (Германія). В 16 років здійснила поїздку в Париж, щоб прослухати в Сорбоні короткий курс лекцій про старофранцузьку літературу.
Слайд #9
В 1910 році Марина опублікувала (в типографії А. А. Левенсона) на свої особисті гроші перший сбірник віршів — «Вечірній альбом». (Сбірник посвячений пам'яті Марії Башкирцевї, що підкреслює його «щоденникову» направленість).
«Эта книга – не только милая книга девических признаний, но и книга прекрасных стихотворений»
Н. Гумилёв
«Эта книга – не только милая книга девических признаний, но и книга прекрасных стихотворений»
Н. Гумилёв
Слайд #10
За «Вечірнім альбомом» двома роками пізніше виходить другий сбірник — «Чарівний ліхтар».
На ранню творчість Цвєтаєвой мали великий вплив Микола Некрасов, Валерій Брюсов и Максиміліан Волошин (поетеса гостювала в будинку Волошина в Коктебелі в 1911, 1913, 1915 и 1917 роках).
В 1913 році виходить третій сбірник — «Із двух книг».
На ранню творчість Цвєтаєвой мали великий вплив Микола Некрасов, Валерій Брюсов и Максиміліан Волошин (поетеса гостювала в будинку Волошина в Коктебелі в 1911, 1913, 1915 и 1917 роках).
В 1913 році виходить третій сбірник — «Із двух книг».
Слайд #11
Я с вызовом ношу его кольцо
Да, в вечности жена, не на бумаге!-
Чрезмерно узкое его лицо
Подобно шпаге…
Безмолвен рот его, углами вниз,
Мучительно-великолепны брови.
В его лице трагически слились
Две древних крови
…В его лице я рыцарству верна,
Всем тем, кто жил и умирал без страху! -
Такие - в роковые времена -
Слагают стансы- и идут на плаху.
3 июня 1914
В 1911 році Цвєтаєва познйомилась зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм Ефроном.
Да, в вечности жена, не на бумаге!-
Чрезмерно узкое его лицо
Подобно шпаге…
Безмолвен рот его, углами вниз,
Мучительно-великолепны брови.
В его лице трагически слились
Две древних крови
…В его лице я рыцарству верна,
Всем тем, кто жил и умирал без страху! -
Такие - в роковые времена -
Слагают стансы- и идут на плаху.
3 июня 1914
В 1911 році Цвєтаєва познйомилась зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм Ефроном.
Слайд #12
27 січня 1912 року відбулося вінчання Марини Цвєтаєвой і Сергія Ефрона.
В цьому ж році у Марини і Сергія народилась дочка Аріадна (Аля).
В цьому ж році у Марини і Сергія народилась дочка Аріадна (Аля).
Слайд #13
Літом 1916 року Цвєтаєва приїхала в місто Олександров, де жила її сестра Анастасія Цвєтаєва с громадяньким чоловіком Маврикиєм Мінцем і сином Андрієм. В Олександріві Цвєтаєвой був написаний цикл віршів («К Ахматовой», «Стихи о Москве» і інші вірші), а її перебування в місті літературознавці позніше назвали «Олександрівським літом Марини Цвєтаєвой».
Сёстры Цветаевы с детьми,
С. Эфрон, М. Минц (стоит справа). Александров, 1916 г.
Сёстры Цветаевы с детьми,
С. Эфрон, М. Минц (стоит справа). Александров, 1916 г.
Слайд #14
В 1914 році Марина познайомилась із поетесою і перекладачкою Софією Парнок; їхні романтичні стосунки продовжувалить до 1916 року. Цвєтаєва присвятила Парнок цикл віршів «Подруга».
Стосунки із Парнок Цвєтаєва схарактеризувала як «первую катастрофу в своей жизни».
Стосунки із Парнок Цвєтаєва схарактеризувала як «первую катастрофу в своей жизни».
Слайд #15
В 1917 році Цвєтаєва народила дочку Ірину, яка померла від голоду в приюті в Кунцево у віці 3-х років.
Ариадна (слева) и Ирина Эфрон. 1919 год
роки Громадянської війни видалия для Цвєтаєвой дуже тяжкими. Сергій Ефрон служив в рядах Білой армії. Марина жила в Москві, в Борисоглебському перовулці. В ці роки зявився цикл віршів «Лебединый стан», пронизаний співчуттям до білого руху.
Дом в Борисоглебском переулке, 6, в котором жила М.Цветаева
с 1914 по 1922 год
Ариадна (слева) и Ирина Эфрон. 1919 год
роки Громадянської війни видалия для Цвєтаєвой дуже тяжкими. Сергій Ефрон служив в рядах Білой армії. Марина жила в Москві, в Борисоглебському перовулці. В ці роки зявився цикл віршів «Лебединый стан», пронизаний співчуттям до білого руху.
Дом в Борисоглебском переулке, 6, в котором жила М.Цветаева
с 1914 по 1922 год
Слайд #16
В травні 1922 року Цвєтаєвой із дочкою Аріадной дозволили виїхати за кордон — до чоловіка, який, пережив разгром Денікіна, будучи білимм офіцером, тепер став студентом Пражського університету. Сочатку Цвєтаєва з дочкою недовго жила в Берліні, потім три роки в предмістях Праги.
Марина Цветаева в 1924-м году
Тоска по родине! Давно
Разоблаченная морока!
Мне совершенно всё равно –
Где совершенно одинокой
Быть, по каким камням домой
Брести с кошелкою базарной
В дом, и не знающий, что – мой, Как госпиталь или казарма…
1934 г.
Марина Цветаева в 1924-м году
Тоска по родине! Давно
Разоблаченная морока!
Мне совершенно всё равно –
Где совершенно одинокой
Быть, по каким камням домой
Брести с кошелкою базарной
В дом, и не знающий, что – мой, Как госпиталь или казарма…
1934 г.
Слайд #17
В 1925 році після народження сина Георга сімя перебралась в Париж.
Мур (Георгий Сергеевич Эфрон),
сын Марины Цветаевой . Париж, 1930-е.
М.И. Цветаева с мужем и детьми, 1925 г.
Мур (Георгий Сергеевич Эфрон),
сын Марины Цветаевой . Париж, 1930-е.
М.И. Цветаева с мужем и детьми, 1925 г.
Слайд #18
Більшість із сствореного Цвєтаєвой в эміграції залишилось неопублікованим. В 1928 в Парижі выходить остання пожиттєва збірка поетеси — «После России», включивша в себе вірші 1922—1925 рр.
Пізніше Цвєтаєва пише про це так:
«Моя неудача в эмиграции — в том, что я не эмигрант, что я по духу, то есть по воздуху и по размаху — там, туда, оттуда…».
Пізніше Цвєтаєва пише про це так:
«Моя неудача в эмиграции — в том, что я не эмигрант, что я по духу, то есть по воздуху и по размаху — там, туда, оттуда…».
Слайд #19
15 березня 1937 г. виїхала в Москву Аріадна, (перша із сімї отримала можливість повернутися до дому). 10 жовтня того ж року із Франції втікає Ефрон, опинившись замішаним у замовному політичному вбивстві.
В 1939 році Цвєтаєва повернулась в СССР вслід за чоловіком і дочкою.
М.И. Цветаева, Франция, 1939 г. Фото на паспорт перед возвращением на Родину
Дом-музей Цветаевой в Болшево, город Королёв
В 1939 році Цвєтаєва повернулась в СССР вслід за чоловіком і дочкою.
М.И. Цветаева, Франция, 1939 г. Фото на паспорт перед возвращением на Родину
Дом-музей Цветаевой в Болшево, город Королёв
Слайд #20
27 серпня була арештована дочка Аріадна, 10 жовтня - Ефрон. У серпні 1941 року Сергій Якович був розстріляний; Аріадна після п'ятнадцяти років репресій реабілітована в 1955 році.
У цей період Цвєтаєва практично не писала віршів, займаючись перекладами.
Сергей Эфрон с дочерью Ариадной (Алей), 1930-е
У цей період Цвєтаєва практично не писала віршів, займаючись перекладами.
Сергей Эфрон с дочерью Ариадной (Алей), 1930-е
Слайд #21
31 серпня 1941 Марина Цвєтаєва покінчила життя самогубством, повісилася в будинку, куди разом із сином була визначена на постій. Вона залишила три передсмертні записки: тим, хто буде її ховати («евакуйованим», Асєєвим і сину).
Дом, где покончила с собой М.И. Цветаева
Посмертная записка сыну
Дом, где покончила с собой М.И. Цветаева
Посмертная записка сыну
Слайд #22
Марина Цвєтаєва похована 2 вересня 1941 на Петропавлівському кладовищі у м. Єлабузі. Точне розташування її могили невідомо.
На високому березі Оки, в її улюбленому місті Таруса відповідно до волі Цвєтаєвої встановлено камінь (Тарусского доломіт) з написом «Тут хотіла б лежати Марина Цвєтаєва».
На високому березі Оки, в її улюбленому місті Таруса відповідно до волі Цвєтаєвої встановлено камінь (Тарусского доломіт) з написом «Тут хотіла б лежати Марина Цвєтаєва».
Слайд #23
Дякую за увагу