Презентація на тему «Макроекономіка» (варіант 2)

Макроекономіка

Зміст:
Поняття та цілі макроекономіки
1
Основні макроекономічні показники
2
Державне регулювання
3
Макроекономічна рівновага
4
Макроекономіка в сучасній Україні
5

Поняття макроекономіки:
Макроекономіка – це розділ економічної теорії, досліджуючий закономірності розвитку економіки загалом, або процес відтворення на національному (в масштабах країни) і світовому (групи країн) рівнях.

Об*єкт вивчення макроекономіки – процеси економічного зростання; структурні зрушення виробництва; формування та використання національних доходів, ВВП; зайнятість і доходи населення; грошові обороти та маніпуляції; зовнішньо-економічні зв*язки та міжнародні фінансові системи.

Цілі макроекономіки:
Макроекономіка
Удосконалення структури економіки
Соціальна
стабільність
Стабілізація цін
Активний
платіжний і
зовнішньо- торгівельний
баланс
Занятість
Економічне
зростання
Рівновага у
взаємодії з
природою

Основні макроекономічні показники:
Макроекономічні показники
Визначення
Валовий загальний продукт
Вартість матеріальних благ, створених суспільством на протязі певного періоду.
Проміжний продукт
Частина національного продукту, яка продовжує викориттовуватися в економічній діяльності через подальші переробки чи продажі.
Валовий національний продукт
Загальна ринкова вартість всього об*єму продукції та послуг за рік.
Внутрішній валовий продукт
Загальна річна ринкова вартість кінцевої продукції матеріального виробництва та сфери послуг країни за рік.
Національний дохід
Рівний величині чистого внутрішнього продукту за вирахуванням податків на бізнес.

Макроекономічені показники
Визначення
Теоретичний дохід
Рівний розміру особистого доходу з вирахуванням податків на особистий дохід.
Національне богатство
Грошове вираження всієї сукупності споживчих вартостей , накопичених суспільством за весь попередній період.
Чистий національний продукт
Загальний об*єм виробництва товарів и послуг, за певний проміжок часу, які країна виготовила та спожила у всіх секторах свого національного господарства.
Чисте економічне благо
Показник розміру відкорегованого ВНП.
Особистий дохід
Рівний розміру національного доходу мінус внески на соцстрах, податки, на доходи корпорацій, трансфертні платежі.

Державне регулювання:
Держава – інститут, представляючий все населення і володіючий правом позаекономічного втручання в економічні відносини.
Державне економічне регулювання – вплив держави на суб*єкти для досягнення певних соціально-економічних цілей шляхом встановлення правових норм і организаційнних правил їх поведікнки в процесі створення.
Глобальна стратегична ціль державного регулювання економіки – збережуння і збільшення національного багатства в інтересах майбутніх поколінь країни.

Суб*єкти державного регулювання економіки
Носії економічних інтересів:
Класи
Соціальні групи
Громадяни
Висловлювачі економічних
інтересів:
Партії
Профсоюзи
Суспільні організації
Виконавці економічних
інтересів:
Держава
Органи та заклади
всіх гілок влади
держави

Об*єкти державного регулювання макроекономіки:
НТП
Економічний цикл
Структура економіки
Заощадження та витрати
Занятість населення
Бюджет
Грошові обороти
та ціноутворення
Банки та кредити
Зовнішньоекономичні
зв*язки
Підготовка та перепідготовка кадрів
Умови виробництва
та продажу
Екологія

Економічні функції держави:
Захист прав власності та забезпечення підприємницької діяльності.
Стимулювання підприємницької активності; захист конкуренції і боротьба з монополіями.
Забезпечення законності та правопорядку в господарській сфері.
Задоволення потреб в так званих «суспільних» благах і послугах, главна особливість яких – спільне використання.
Регулюванне взаємовідносин: між працею та капіталом; між підприємцями та найманими рабітниками.
Забезпечення стабільності нац. валюти і регулюовання грошового обороту.
Контроль за завнішньоекономічною діяльністю і забезпечення економічної безпеки країни.

Макроекономічна рівновага:
Це такий стан державної економіки, коли втручання обмежених виробничих ресурсів для створення продуктів і послуг та їх розподіл між різними членами суспільства збалансований, тобто існує пропорційність між:
- ресурсами і їх використанням;
- факторами виробництва і результатом їх використання;
- загальним виробництвом і загальним споживанням;
- пропозицією і попитом;
- матеріально-речовими і фінансовими потоками.
Отже, макроекономічна рівновага перетбачає стабільне вливання їх інтересів у всіх сферах державної економіки.

Типи економічної рівноваги:
Ідеальне
Реальне
Досягається при повній оптимальній реаліизації інтересів всіх суб*єктів економіки в усмовах досконалої конкуренції та відсутності побічних еффектів
Установлюється в економічній системі в умовах недосконалої конкуренції при зовнішніх факторах впливу на ринок.
Часткове: Рівновага на окремо взятому ринку.
Загальне: Одночасна рівновага на всіх ринках – макроекономічнае рівновага.

Моделі макроекономічної рівноваги:
Зараз в економічній науці є великий вибір моделей економіченої рівноваги , характеризуючих особливості підходу до данної проблеми в різличних історичних періодах:
Ф. Кєне (1694-1774) – рівновага досягається шляхом встановлення обмінних процесів між класами, в результаті яких відбувається розподіл чистого продукту (модель звичайного відтворення на прикладі економіки Франції XVIII століття).
Ж.Б. Сей (1767-1832) – макроекономічна пропозиція створює и балансує власний попит який базується на позиції, що кожен продавець в той же час є і покупцем товару.
К. Маркс (1818-1883) – рівновага між елементами вартості суспільного продукту і між двома підрозділами суспільного виробництва, схеми звичайного і розширеного капіталістічного публічного виробництва;
Л. Вальрас (1834-1910) – загальне положення кінцевих продуктів має бути рівне загальному попиту на них як сумма доходів, ,що надходить всіма факторами виробництва їх власникам;
Дж. Кейнс (1883-1946) – модель короткочасної економічної рівноваги грошового ринку.

Макроекономіка в сучасній Україні
Традиційно вважається, що низький рівень розвитку економіки України зумовлений інституційними причинами - поганим законодавством, корумпованим державним апаратом, низьким рівнем конкуренції тощо.
Проте чи дійсно саме ці фактори є головними серед тих, які роблять нашу країну відсталою? Адже не тільки вони мають значення для економіки - величезну роль в процесі економічного розвитку відіграє макроекономічна модель.
Саме вона й є тією слабкою ланкою, яка стримує розвиток нашої країни. "Реальна економіка" проаналізує основні макроекономічні вади вітчизняної економіки.

Фіксований курс гривні та недовіра до банківської системи
На початку ж двохтисячних років, коли пам'ять про девальвацію після російського дефолту 1998 року була ще живою, а побоювання великих коливань курсу мали під собою цілком реальні підстави, курсова стабільність розглядалася як один з основних елементів економічної політики.
Також для українців характерна і недовіра до фінансової системи. Навіть зараз, згідно з розрахунками НБУ, українцями заощаджено близько 70 мільярдів доларів "у панчохах", тобто ці гроші не інвестуються за посередництвом банків та інших фінустанов і не працюють.
Тоді, як і зараз, це призводило до низького рівня заощаджень в економіці - принаймні, заощаджень, які працюють і можуть бути використані для інвестування.
На цих двох китах - фіксованому курсі валюти та низькій довірі до фінансової системи - й була побудована українська економічна модель.
Країна поступово ставала неконкурентоспроможною на зовнішніх ринках, і з 2005 року – за розрахунками , зроблених на основі даних агентів по торгівельним потокам з Україною - з 2004 року - баланс торгівлі став від'ємним.

Індекс реального курсу валюти чітко показує, що в другій половині двохтисячних Україна втрачала конкурентоспроможність порівняно з іншими європейськими країнами.

Висока інфляція мала й інший ефект - високу номінальну дохідність на внутрішньому ринку. Той, хто мав доступ до іноземного фінансування, яке тоді було дешевим, міг просто вкладати ці дешеві гроші в будь-які активи - наприклад, землю або нерухомість та спостерігати, як їх ціна зростає за рахунок інфляції на 10% щорічно.
Фактично, країна жила в борг, споживаючи більше, ніж вона виробляла. Як тільки брати в борг стало неможливо, ми отримали, відповідно, найбільше в світі падіння ВВП.
Мало того, через стрімку девальвацію - а рано чи пізно уникнути її в подібній моделі економіки неможливо - і зростання валютних зобов'язань, якщо їх номінувати у гривні, українські банки опинилися на межі виживання, а кредитування до сих пір не одужало.

Недоліки економічної моделі
Така макроекономічна модель має три величезні недоліки:
По-перше, вона значно ускладнює та уповільнює розвиток власної фінансової системи.
Другий недолік моделі - притаманна їй нестабільність. Рикардо Хаусманн, відомий американський економіст та екс-міністр планування Венесуели, колись назвав поєднання фіксованого курсу з залежністю від зарубіжних валютних кредитів "пороховою бочкою".
Нарешті, третій - для довгострокового розвитку країни недолік нашої економічної моделі - низька конкурентоспроможність на зовнішніх ринках та орієнтація інвесторів на підігрітий інфляцією внутрішній ринок, з його високою дохідністю.

По-перше, саме промислове виробництво таких товарів найкраще піддається технологічній та організаційній модернізації - підвищити ж продуктивність, наприклад, перукаря, досить складно.
По-друге, цьому сектору доводиться витримувати важку міжнародну конкуренцію і в нього є найсильніші стимули для прискореного розвитку.
Саме опора на експортно-орієнтоване промислове виробництво зіграла велику роль в зростанні економік "азіатських тигрів" - Кореї, Гонконга, Сингапура та Тайваню - яким вдалося наздогнати розвинені країни Заходу.
В Україні ж інфляційні процеси та відсутність міцної фінансової системи відлякують інвесторів від цього критично важливого сектору.

Дякую за увагу!!!)