Аналіз та систематизація патентної інформації

Категорія (предмет): Інформатика

Arial

-A A A+

Вступ.

1. Зміст та відмінні риси патентної інформації.

2. Особливості аналізу та систематизації патентної інформації.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

В умовах сучасного розвитку нашого суспільства чітко усвідомлюється той факт, що Україна зможе зайняти гідне місце серед економічно розвинених країн світу тільки завдяки розвитку наукомісткого вітчизняного виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції, товарів та послуг.

Стійкий розвиток вітчизняного виробництва неможливий без оперативного використання науково-технічної інформації, важливість якої усе більше визначається якісною стороною.

В даний час епоха постіндустріального століття змінюється століттям інформаційних технологій, що стають не тільки важливим інструментом соціально-економічного розвитку, але й носіями культури нового сторіччя.

Особливе місце в інформаційній інфраструктурі займає патентна інформація, до якої в даний час урядовими установами надається вільний доступ. За даними статистики, у патентних базах фахівці науки і техніки знаходять близько 70% необхідної наукової інформації.

Специфіка і популярність патентної інформації полягає в тому, що вона сама по собі є одним із складових елементів державної патентної системи правової охорони промислової власності.

1. Зміст та відмінні риси патентної інформації

Патентна інформація – це будь-який вид інформації, що міститься в патентному документі. Патентний документ є офіційно оприлюднюваним та неоприлюднюваним документом. Він містить відомості про результати науково-дослідних, проектно-конструкторських, та інших подібних робіт заявлених або визнаних об'єктами промислової власності (винаходами, корисними моделями, промисловими зразками), а також відомості про охорону прав винахідників, патентовласників.

Види патентної документації: описи винаходів, описи корисних моделей, патентні бюлетені, реферати описів винаходів,

патентно-правова література. З урахуванням застосовуваної технології пошуку зарубіжна патентна документація в ШБ комплектується на глибину, на яку наявні публікації зарубіжних патентних документів на оптичних дисках CD-ROM: PCT (з 1978 p.), ЄПВ (заявки — з 1978 p.; патенти — з 1980 p.). Російської Федерації (з 1994 p.), СІЛА (з 1975 p.). Що складає понад 7000 оптичних дисків. Патентна документація Євразійської патентної організації (ЄАПО) (з 1996 р.) та України (з 1993 р.) комплектується на паперовому носієві. ДПА до ПІБ включає: Міжнародні класифікації об'єктів промислової власності, систематичні та нумераційні покажчики патентів і заявок, іменні покажчики заявників та власників патентів, бюлетені змін у правовому статусі патентних документів, порадники користувачів патентно-інформаційних продуктів на оптичних дисках.

Таким чином до основної документації патентних відомств різних країн відносяться:

• Офіційні патентні бюлетені;

• Описи до заявок на винаходи (які пройшли або не пройшли експертизу);

• Описи винаходів до авторських свідоцтв і патентів;

• Описи корисних моделей;

• Описи до свідоцтв про корисність (Франція);

• Описи промислових зразків;

• Офіційні публікації про зміни в стані правової охорони;

• Офіційні патентні покажчики.

До патентної документації можуть бути умовно віднесені і так звані захисні публікації, що містяться в офіційних бюлетенях (наприклад, у США), а також відомості про товарні знаки.

До джерел патентної документації відносяться: патентні бюлетені патентних відомств і описи до об'єктів промислової власності [3, c. 31].

Відповідно до законів України про охорону об'єктів промислової власності «…відомство публікує у своєму офіційному бюлетені встановлені ним відомості про видачу охоронного документа». В Україні офіційний бюлетень називається «Промислова власність» (видається з 1993 р.). У Росії це видання «Винаходи»; «Корисні моделі та промислові зразки» і бюлетень «Товарні знаки і знаки обслуговування» (видаються з 1994 р.). Відомості про видані закордонні патентні документи публікуються в реферативному збірнику «Винаходи країн світу» (ІСМ із 1972 р.).

У вищезгаданих патентних виданнях про кожен об'єкт промислової власності публікуються такі дані:

· країна;

· реєстраційні, пріоритетні, технічні дані;

· дати надання документа для загального ознайомлення;

· відомості про осіб, що мають відношення до об'єкта промислової власності.

Відповідно до стандарту ВОІВ (ст. 9) «Рекомендації, що відносяться до бібліографічних даних патентних документів і свідчень додаткової охорони» кожному елементу бібліографічних даних привласнюється цифровий або літеро-цифровий код ІНІД (міжнародні цифрові коди для ідентифікації даних), наприклад:

Код 10 – ідентифікація документа;

Код 11 – номер документа;

Код 12 – словесне позначення виду документа;

Код 19 – код країни, відомства або організації, що здійснили публікацію документа;

Код 20 – заявочні дані;

Код 21 – реєстраційний номер заявки;

Код 30 – дані, що відносяться до пріоритету відповідно до Паризької конвенції;

Код 40 – дата(и) надання документа для загального ознайомлення;

Код 50 – технічна інформація та інші (Стандарти ВОІВ, т. 1, М.: 1996 р.).

Опубліковані патентні документи у виданнях розташовані за індексами міжнародних класифікацій:

· патентної – МПК;

· промислових зразків – МКПЗ;

· товарів і послуг – МКТП [5, c. 169-170].

Пошук патентної інформації – це процес добору відповідному запиту документів або відомостей за однією або декількома ознаками з масиву патентних документів.

Існують три основних види патентних пошуків: тематичний, іменний, нумераційний. На додаток до них – пошук патентних документів-аналогів. Основними засобами пошуку є міжнародна патентна класифікація.

Міжнародна патентна класифікація (МПК) є засобом для однакової в Міжнародному масштабі класифікації патентних документів і елективним інструментом для патентних відомств та інших споживачів, які здійснюють пошук патентних документів з метою встановлення новизни та оцінки внеску винахідника в заявлене технічне рішення (включаючи оцінку технічної прогресивності та корисного результату або корисності).

Важливим призначенням МПК є:

· служити інструментом для упорядкованого збереження патентних документів, що полегшує доступ до технічної і правової інформації, яка міститься в них;

· бути основою для вибіркового розподілу інформації серед споживачів патентної інформації;

· бути основою для визначення рівня техніки в окремих областях;

· бути основою для одержання статистичних даних в галузі промислової власності, що в свою чергу дозволить визначати рівень розвитку різних галузей техніки.

Текст першої редакції МПК був створений відповідно до положень Європейської конвенції про Міжнародну патентну класифікацію 1954 р.

МПК охоплює всі області знань, об'єкти яких можуть підлягати захисту охоронними документами. Основними її розподілами є: розділ, клас, підклас, група, підгрупа.

Кожний розділ позначений заголовною буквою латинського алфавіту від A до H. Заголовок розділу лише приблизно відображає його зміст. Розділи мають наступні умовні назви:

A – Задоволення життєвих потреб людини;

B – Різні технологічні процеси; Транспортування;

C – Хімія; Металургія;

D – Текстиль; Папір;

E – Будівництво; Гірнича справа;

F – Механіка; Освітлення; Опалення; Двигуни і насоси; Зброя; Боєприпаси; Підривні роботи;

G – Фізика;

H – Електрика.

У змісті для кожного розділу є перелік класів і підкласів.

Інтелектуалізація вітчизняної економіки, розвиток інноваційного бізнесу і його інтеграція у світову економіку різко активізували попит на патентну інформацію і документацію, зосереджену в національних, універсальних наукових бібліотеках та інших патентно-інформаційних центрах. Організація роботи патентних підрозділів бібліотечно-інформаційних центрів з урахуванням нових вимог і сучасної патентної політики обумовлює необхідність переосмислення стратегії і тактики сучасного менеджменту винятково актуального і важливого інформаційного ресурсу, яким є сьогодні патентна інформація.

Відмінна риса і популярність патентної інформації полягає в тому, що вона сама по собі є одним зі складових елементів державної патентної системи правової охорони промислової власності, суть якої полягає в наданні заявнику обмеженого в часі виключного права на використання результату такої діяльності, технічного нововведення (винаходу, корисної моделі), зовнішнього вигляду промислової продукції (промислового зразка) або позначення (товарного знаку, знака обслуговування, найменування місця походження товару) в обмін на публічне розкриття сутності [1, c. 33-34].

2. Особливості аналізу та систематизації патентної інформації

Патентна інформація – це технічна і правова інформація, що утримується в патентних документах, що періодично публікуються патентними відомствами. Патентний документ включає повний опис дії патентуємого винаходу і формули винаходу, що визначають обсяг охорони, а також більш докладну інформацію про те, хто запатентував винахід, коли він був запатентований, і посилання на відповідну літературу. Патентна інформація корисна у силу цілого ряду причин.

Патентна система є одним із найважливіших елементів надійного управління науково-технічною політикою України, заснованою на заохоченні винаходів і раціоналізаторських пропозицій. Державна політика України передбачає створення відповідних структур науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, включаючи обслуговуючі організації, такі, як центри технічної документації, які повинні бути спрямовані на надання технічної та інформаційної допомоги для розробки і впровадження винаходів, налагодження більш ефективної координації між науково-дослідними установами і промисловістю.

Основного значення в цьому розумінні набуває технічна інформація, заснована на патентній документації. Патентні документи розкривають технічну документацію шляхом опису винаходів відповідно до вимог чинного патентного законодавства і вказівки на новизну та винахідницький рівень шляхом посилання на існуючий рівень техніки.

Об’єми наукової та технічної інформації, у тому числі патентної документації, в усьому світі і в Україні безперервно зростають. Виникає насущна необхідність створення загальнодержавного та регіональних центрів патентної інформації та документації, що виконуватимуть функції обробки та видавництва патентної інформації, оперативного забезпечення цією інформацією споживачів: промислових підприємств, науково-дослідних установ, навчальних закладів, індивідуальних споживачів.

Оскільки класифікація є найважливішим пошуковим засобом, МПК спрощує пошук у фондах патентної документації різних країн, зокрема в автоматизованих базах даних. Для полегшення користування МПК публікується офіційний Покажчик ключових термінів (ПКТ). МПК і ПКТ (англійською та французькою мовами) публікуються і розповсюджуються ВОІВ на паперовому носієві. CD-ROM ipc: CLASS, що також випускається ВОІВ, вміщує всі редакції МПК та ПКТ англійською, французькою, іспанською, німецькою та угорською мовами, а текст 6-ї редакції — також російською мовою. Крім того, на диску вміщено "Покажчик відповідності змісту рубрик МПК" всіх шести Редакцій. У 1997 р. Держпатент України здійснив переклад ПКТ до МПК на українську мову. У зв'язку з розвитком і поширенням сучасних інформаційних технологій використання патентної інформації на електронних носіях подальший перегляд МПК у період 1999-2002 pp. був спрямований на пристосування її до використання як ефективного пошукового засобу також і в електронному середовищі, зокрема в Інтернет.

Міжнародна класифікація промислових зразків (МКПЗ) у першій редакції введена з 08.10.1968 р. під час Локарнської Дипломатичної конференції. Шоста редакція МКПЗ введена з січня 1994 р. на англійській, французькій і російській мовах. У 1997 р. вона перекладена з англійської мови на українську (скорочено МКПЗ).

Дворівнева (клас — підклас) класифікація виробів призначена для класифікування під час розроблення, експертизи та реєстрації об'єктів, заявлених чи визнаних як промислові зразки. На 15.01.1999 р. учасниками Локарнської угоди є 35 країн. Крім національних відомств, МКПЗ використовують Міжнародне бюро ВОІВ у публікаціях стосовно промислових зразків згідно з Гаазькою угодою та Відомство з промислових зразків Бенілюксу. Індекс МКПЗ проставляється в офіційних публікаціях, що стосуються заявок чи реєстрації промислових зразків, згідно із стандартом ВОІВ ST.80 під кодом ІНІД (51).

7-ма редакція МКПЗ вступила в силу з 1999 р. Вона містить 32 класи і 223 підкласи. МКПЗ складається з абеткового переліку назв зразків за класами. Текст МКПЗ публікується ВОІВ після затвердження кожної редакції в двох автентичних версіях англійською та французькою мовами. Крім видань на паперовому носієві, ця класифікація в електронному вигляді вміщена разом із Віденською та Ніццькою класифікаціями, на диску NIVILO CD-ROM, а також на web-сайті ВОІВ в Інтернет. Використовуються також офіційні тексти МКПЗ іспанською, португальською, німецькою та італійською мовами. Український переклад МКПЗ (6-та ред.) здійснено у 1997 р. [5, c. 171-173]

Міжнародна класифікація товарів і послуг (МКТП) для реєстрації знаків введена з 15.06.1957 р. (м. Ніцца) і переглянута в Стокгольмі (1967 р.) і Женеві (1977 p.).

Перша редакція МКТП була з 1963 р. Номери класів МКТП вказуються в офіційних документах і публікаціях патентних відомств, що стосуються реєстрації знаків. На 15.01.1999 р. членами Ніццької угоди були 58 країн, крім цього, її застосовують ще 82 країни та три регіональні організації (Відомство з гармонізації на внутрішньому ринку (ОНІМ), ОАРІ та Відомство з товарних знаків Бенілюксу). Використання МКТП є обов'язковим також для міжнародної реєстрації знаків за Мадридською угодою. Відповідно до стандарту ВОІВ ST.60 індекси МКТП та/ або перелік товарів і послуг подаються за кодом ІНІД (511).

Чинна на сьогодні 8-ма редакція МКТП складається з 42 класів, у т. ч. 34 класів для товарів та 8 класів для послуг, а також з алфавітного переліку товарів і послуг (-11000 найменувань).

Текст Ніццької класифікації публікується ВОІВ після затвердження кожної редакції в двох автентичних версіях англійською та французькою мовами. Крім видань на паперовому носії, ця класифікація в електронному вигляді вміщена на компакт-дисках ROMARIN, призначених для пошуку в реєстрі міжнародних знаків, а також, разом із Віденською та Локарнською класифікаціями, на диску NIVILO, а також на web-сайті ВОІВ в Інтернет. Офіційні тексти класифікації існують також голландською, датською, іспанською, італійською, китайською, литовською, македонською, німецькою, норвезькою, польською, португальською, російською, словенською, хорватською, чеською, шведською і японською мовами.

Український переклад МКТП (7-ма ред.) здійснено Укрпатентом у 1997 р. і складається з абеткового переліку товарів і послуг та переліку класів. Вона доповнена англійсько-українським абетковим покажчиком.

Патентний пошук є складовою частиною досліджень, під якими розуміються: визначення рівня і тенденцій розвитку об'єктів техніки шляхом проведення порівняльного аналізу створюваного об'єкта з кращими вітчизняними і закордонними зразками; установлення патентоспроможності технічних рішень і патентної чистоти нової продукції.

Отже, є 3 групи цілей патентного пошуку:

• встановлення рівня технічних рішень (для виявлення новизни);

• встановлення обсягу прав власника (винахідника, заявника) при визначенні правомірності видачі патенту;

• встановлення умов здійснення прав патентовласників (пов'язано з економікою експортних і патентно-ліцензійних

операцій). Види патентного пошуку:

• тематичний (предметний), тобто за індексом МПК;

• іменний (для контролю діяльності конкурента);

• за формальними ознаками документа (нумераційний), тобто №, дата (пріоритету, публікацій, викладення і т. ін.);

• за ключовими словами;

• у повних текстах.

Системи пошуку — інформаційні пошукові системи (ІПС) бувають:

• документальні;

• фактографічні;

• комбіновані (гібридні).

Міжнародну класифікація зображальних елементів знаків (МКЗЕЗ) (скорочено українською мовою КЗЕ — класифікація зображальних елементів) розроблена 12.06,1973 р, на Віденській дипломатичній конференції і вступила в дію з 09.08.1986 р. (Франція, Люксембург, Нідерланди, Швеція, Туніс).

МКЗЕЗ призначена для полегшення пошуку знаків на тотожність і схожість для цілей експертизи. На 15.01.1999 р. учасниками угоди було 13 країн. Міжнародне бюро ВОІВ застосовує МКЗЕЗ для класифікування зображувальних знаків, які реєструються за міжнародною процедурою згідно з Мадридською угодою. МКЗЕЗ — це ієрархічна система, що підрозділяє всі зображувальні елементи на категорії, групи та підгрупи [3, c. 33-34].

Під час патентних досліджень використовують широке коло джерел патентної та науково-технічної інформації, яке включає також кон’юнктурно-економічну інформацію. Патентна інформація, як джерело науково-технічної інформації володіє оперативністю, достовірністю, повнотою. Основою патентної інформації є описи винаходів, які згідно законодавства не можуть мати неправильних відомостей і відрізняються новизною. Через це правильне використання патентної інформації дозволяє здійснювати розробки на рівні світових зразків з врахуванням тенденцій розвитку техніки .

Вірний вибір джерел інформації впливає на якість та вірогідність досліджень, а також на трудовитрати при їх проведенні.

Використовується патентна інформація, реферативна інформація, яка видається інформаційними органами (ІНІТІ), звіти про НДР та ДКР, проспекти, каталоги, фірмові довідники.

Всі ці дані заносяться у відповідні таблиці патентного дослідження.

За сформованим регламентом проводяться пошук документів. У результаті оформлюється довідка про пошук , у якій дається перелік держав пошуку, інформаційних баз, видів документів.

Наступним етапом є систематизація і аналіз відібраної інформації за предметом пошуку. На цьому етапі визначають динаміку патентування, документи-аналоги, ліцензійну діяльність фірм щодо досліджуваного об’єкту [1, c. 35].

Висновки

Список використаної літератури

1. Артамонова Н. Аналіз патентних документів як інструмент управління інноваціями //Вісник Книжкової палати. — 2008. — № 1. — C. 33 — 35.

2. Артамонова Н. Стратегії інноваційного розвитку сучасних центрів патентної інформації //Вісник Книжкової палати. — 2008. — № 4. — C. 26 — 29.

3. Барчук Ж. Інформаційно-патентне забезпечення в Україні: сервісні можливості //Вісник книжкової палати. — 2002. — № 2. — С.31-34.

4. Кужель Е.В. Інформаційні аспекти прогнозно-аналітичних досліджень //Актуальні проблеми економіки. — 2009. — № 2. — C. 199-203

5. Кузнєцов Ю. Патентознавство та авторське право [Текст] : підручник / Юрій Кузнєцов, ; Мін-во освіти і науки України, НТУУ "КПІ". — К. : Кондор, 2005. — 427 с.

6. Методи і засоби організаційного і технічного проектування центру автоматизованої обробки і видання патентної інформації: Автореф. дис… канд. техн. наук: 05.13.06 [Електронний ресурс] / В.В. Камишин; Наук.-вироб. корпор. "Київ. ін-т автоматики". — К., 2004. — 20 с.