Бібліографічний опис електронного ресурсу

Категорія (предмет): Документознавство, діловодство

Arial

-A A A+

Вступ

Складання бібліографічних описів електронних ресурсів. Бібліографічні описи складають на електронні ресурси, що становлять електронні дані, електронні програми та їх сполучення. Відомості для опису одержують перш за все з самого електронного ресурсу, а саме: титульного екрану, основного меню й інших частин документа. Якщо одержаних відомостей недостатньо, звертаються до інших джерел: етикетки або маркіровки на фізичному носії ресурсу, технічної документації, супровідного матеріалу, упаковки, довідкових видань, метаданих тощо.

Заголовок до бібліографічного опису додають за загальними правилами. Основна назва формулюється за загальними правилами, найчастіше вона подана в документі першою. Проте електронний ресурс може складатися з кількох творів і не мати загальної назви. У такому разі назви окремих творів наводять в описі, причому можна обмежитись першими трьома. При відсутності у джерелі основної назви, її можна подати першими словами тексту або текстом з титульного екрану, можна також самостійно сформулювати її, виходячи з аналізу тексту, і подати у квадратних дужках.

У зоні специфічних відомостей подаються дані про вид документа — електронні дані (текстові, звукові, графічні, числові, шрифтові, демонстраційні та ін.), електронні програми (системні, прикладні, сервісні).

1. Загальні відомості про бібліографічний опис електронного ресурсу

Об’єктом для складання бібліографічного опису є електронні інформаційні ресурси, якими керує комп’ютер, у тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, що підключений до комп’ютера. Електронні ресурси являють собою електронні дані (інформацію у вигляді чисел, букв, символів чи їх комбінацій), електронні програми (набори операторів чи програм, що забезпечують виконання певних задач, включаючи обробку даних) чи поєднання цих видів в одному ресурсі. Залежно від режиму доступу електронні ресурси поділяють на ресурси локального доступу (з інформацією, зафіксованою на окремому фізичному носієві, який повинен бути вміщений користувачем у комп’ютері) чи віддаленого доступу (з інформацією на вінчестері або інших пристроях пам’яті чи розміщених в інформаційних мережах, наприклад в Інтернеті).

Документом, що регламентує бібліографічний опис електронних ресурсів, є міждержавний стандарт ГОСТ 7.82-2001 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис електронних ресурсів. Загальні вимоги та правила складання» [3, с. 113].

Інформацію для складання бібліографічного опису електронного ресурсу беруть з певних елементів вихідних відомостей відповідно до черговості їх використання. Така інформація має формально бути, наприклад, на титульному екрані, основному меню, у відомостях про програми, у першу чергу, інформація на екрані, а також у будь-яких чітко виокремлених ідентифікуючих ознаках. Якщо внутрішніх джерел недостатньо, а також у разі, якщо вони не доступні до читання, використовують інші джерела, наприклад, етикетку чи маркування на фізичному носієві ресурсу, технічну документацію, інший супровідний матеріал чи контейнер, довідкові видання та інші джерела поза електронним ресурсом, наприклад, метадані.

Нижче подаємо повний перелік зон та елементів бібліографічного опису електронного ресурсу. Розділовий знак зони (крапка і тире) не зазначений. Факультативні елементи позначені курсивом. Елементи, що повторюються, позначені знаком «зірочка» (*). [3, c.97-98]

Зона назви та відомостей про відповідальність

Основна назва

[Загальне позначення матеріалу]

*        = Паралельна назва

*        : Відомості, що стосуються назви

Відомості про відповідальність

/ Перші відомості

*; Наступні відомості

Зона видання

Відомості про видання

= Паралельні відомості про видання

Відомості про відповідальність, що стосуються даного видання

/ Перші відомості

*; Наступні відомості

*, Додаткові відомості про видання

Зона виду та обсягу ресурсу

Позначення виду ресурсу (Обсяг ресурсу)

Зона вихідних даних

Місце видання, виробництва та (чи) розповсюдження

Перше місце видання

*; Наступне місце видання

*        : Ім’я видавця, виробника та (або) розповсюджувача , Дата видання, виробництва та (або) розповсюдження

*        (Місце виготовлення

*        : Ім’я виготовлювача , Дата виготовлення)

Зона фізичної характеристики

Специфічне позначення матеріалу та кількість фізичних одиниць

: Інші фізичні характеристики

; Розмір

+ Відомості про супровідний матеріал

Зона серії

( Основна назва серії чи підсерії

*        = Паралельна назва серії чи підсерії

*        : Відомості, що стосуються назви серії чи підсерії

Відомості про відповідальність, що відносять до серії чи підсерії

/ Перші відомості

*; Наступні відомості

, Міжнародний стандартний номер серії чи підсерії (ISSN),

; Нумерація у середині серії чи підсерії)

Зона приміток

Зона стандартного номера (чи його альтернативи) та умов доступу

Стандартний номер (чи його альтернатива). —

= Ключова назва

: Умови доступності та (чи) ціна

На сьогоднішній день Держстандарт України визначає правила опису електронних видань, включаючи ресурси Інтернет. Останні, однак, представлені далеко не у всіх своїх різновидах. Творці стандарту обмежилися лише деякими прикладами існування Інтернет-ресурсів, а саме, закінченими сайтами й цілісними інформаційними ресурсами, як, наприклад, бази даних і мережні електронні періодичні видання. Фактично, укладачами взятий за основу ДЕРЖСТАНДАРТ 7.1-84 «Бібліографічний опис документа. Загальні вимоги й правила складання», і зроблена спроба максимально наблизити опис Інтернет-ресурсів до опису традиційних документів. У результаті опис електронних видань знайшло вид, близький до виду бібліографічних записів на друковані видання. З нових елементів додалися лише відомості про вид видання — «електронний ресурс» і вказівка режиму доступу, що, у випадку з мережними документами, зводиться до вказівки їхньої адреси (URL). Число ж альтернативних положень і допусків у ДСТУ настільки велике, що дозволяє однозначно описувати лише спеціально підготовлені Інтернет-ресурси (наприклад, уже згадувані електронні журнали). ДЕРЖСТАНДАРТ залишив відкритим питання про опис окремих web-сторінок, можливості опису сайту під колективним автором, і, головне, абсолютно проігнорував таку найважливішу особливість Інтернет-ресурсів, як їхні постійні зміни. Фактично стандарт відмовив в “праві громадянства” таким видам джерел, як окрема web-сторінка, електронний лист, повідомлення зі списку розсилання, повнотекстовий документ із бази даних. У той же час практика роботи показує, що цитувати й посилатися найчастіше доводиться саме на ці види документів.

Це змушує звертатися до інших способів опису джерел Інтернет, які дозволяли б досить повно, надійно й однозначно виконати опис всіх видів мережних електронних документів [1, c. 97].

У цей час у Мережі існує біля десятка так званих “стилів” (правил) опису. Більшість із них вироблені американськими організаціями й професійними співтовариствами. З їхнім переліком, а також великою літературою по їхньому застосуванню, можна ознайомитися на сайті ІФЛА (www.ifla.org/I/training/citation/citing.htm). До найбільш відомим ставляться правила, пропоновані Американською психологічною асоціацією (American Psycological Association — www.apastyle.org) і Асоціацією сучасної мови (Modern Language Association — www.mla.org). Головне достоїнство цих стилів полягає в гарному проробленні прикладних аспектів й, як наслідок, можливості опису практично всіх видів мережних документів. Реальна різниця в самих стилях опису, на наш погляд, не настільки істотна: в основному це проявляється в таких деталях, як порядок проходження елементів бібліографічного запису, наявність або відсутність дужок, їхня форма (круглі, кутові) і тому подібні частковості.

2. Схема опису електронного ресурсу

Основна назва [Загальне позначення матеріалу] = Паралельна назва : Відомості, що стосуються назви / Відомості про відповідальність. — Відомості про видання = Паралельні відомості про видання / Відомості про відповідальність, що відносять до видання, додаткові відомості про відповідальність. —

Позначення виду ресурсу (обсяг ресурсу). — Місце видання : Ім’я видавця, дата видання (Місце виготовлення: ім’я виготовлювача, дата виготовлення). — Специфічне позначення матеріалу й кількість фізичних одиниць : інші фізичні характеристики; розмір + відомості про супровідний матеріал. — (Основна назва серії чи підсерії = Паралельна назва серії чи під серії : відомості, що стосуються назви серії чи підсерії / Відомості про відповідальність, що стосуються серії чи підсерії, ISSN; нумерація у середині серії чи підсерії). — Примітки. — Стандартний номер + Ключова назва : умови доступності та (або) ціна.

Розглянемо деякі особливості бібліографічного опису електронних ресурсів.

Основна назва електронного ресурсу може мати різний вигляд:

  • може бути тематичною або типовою (Юридичний довідник для всіх; Електронний рубрикатор);
  • може складатися чи містити набір ініціалів або акронімів, цифр чи інших символів (БД ГОСТ; Секрети Exel);
  • може охоплювати кілька речень (Комп’ютери. Оргтехніка. Периферія. Аудіо-, відео- та побутова техніка).

Загальне позначення ресурсу наводять одразу після основної назви у квадратних дужках на мові бібліографуючої установи. Наприклад:

[Електронний ресурс]

[Электронный ресурс]

[Electronic resource]

Відомості, що стосуються назви, місять інформацію, яка розкриває і пояснює основну назву. Кожним різнорідним відомостям передує знак «двокрапка», наприклад:

Энциклопедия российского права [Электронный ресурс] : справ. правовая система для профессионалов

Зона видання містить відомості про зміни або особливості даного видання щодо попередніх видань того ж самого документа. Наприклад:

. — 3-тє вид.

. — Версія 6/6/80. Остання модифікація 29/9/81

. — Вип. 1А

. — New release

Зона виду та обсягу ресурсу включає такі види електронних даних: текстові, звукові, графічні, числові, шрифтові, демонстраційні тощо. Електронні програми представлені системними, прикладними та сервісними програмами. Кожен із видів електронних даних чи програм може мати наступний рівень ділення, наприклад, числові дані можуть бути представлені даними перепису населення (демографічними даними), звітними даними тощо; системні програми можуть бути представлені операційними системами, пошуковими програмами тощо. В одному електронному ресурсі можуть поєднуватись електронні данні та програми різних видів, наприклад, в інтерактивних мультимедійних ресурсах.

Ці положення стосуються ресурсів, придатних для використання у режимі віддаленого доступу, але можуть бути застосовані й до ресурсів локального доступу на різних фізичних носіях — магнітних, оптичних, магнітооптичних.

Позначення виду ресурсу включає узагальнену характеристику, вміщених у ньому матеріалів. Наприклад:

. — Електрон. текстові дан.

. — Електрон. граф. дан.

. — Електрон. журн.

. — Електрон. картограф. дан.

. — Електрон. прикладна прогр.

. — Електрон. пошукова прогр.

Відомості про обсяг ресурсу наводять у круглих дужках так, як вони подані у джерелі, з додаванням більш детальних характеристик у разі потреби. Наприклад:

. — Електронні дан. та прогр. (33 файли).

Для ресурсу даних може бути наведена кількість записів чи байтів; для ресурсу програм — кількість операторів та байтів. Наприклад:

. — Електрон. дан. (3 файли) та прогр. (2 файли)

. — Електрон. дан. (2 файли; 70 тис. записів)

Зона вихідних даних містить відомості про всі види діяльності з видання, виробництва, розповсюдження, випуску та реалізації електронного ресурсу. До складу зони входить інформація про місце публікації, видавця (виробника тощо) і дату публікації.

Наведення елементів у цій зоні здійснюють за загальними правилами, хоча є й деякі особливості. Так, наприклад, якщо місце видання встановити не вдалося, то зазначають назву області, штату, країни у квадратних дужках. Наприклад:

. — [Білорусь]

. — [Canada]

Ім’я (назву) видавця (виробника) наводять у найбільш скороченій формі, яка наявна у джерелі інформації (наприклад, К. : Вид-во ЦНТІ).

Як дату видання (виробництва) зазначають рік, уміщений у джерелі інформації. Наприклад:

.— М. : КноРус, 1997.

.— Munchen : Saur, 1997.

Якщо жодної з дат установити не вдалося, то у квадратних дужках зазначають приблизну дату видання (виробництва). Наприклад: [близько 1998].

У зоні фізичної характеристики зазначають відомості, що стосуються електронного ресурсу локального доступу, тобто ресурсу на змінному фізичному носієві.

Першим елементом зони є специфічне позначення матеріалу, до якого належить фізичний носій, та кількість фізичних одиниць. Тут застосовують такі терміни для позначення специфічного виду матеріалу:

  • електронний мікропроцесорний картридж;
  • електронний диск;
  • електронний магнітний диск;
  • жорсткий магнітний диск;
  • гнучкий магнітний диск (дискета);
  • електронний оптичний диск;
  • інтерактивний компакт-диск (CD-1);
  • компакт-диск із постійною пам’яттю (CD-ROM);
  • компакт-диск однократного запису (CD-WORM);
  • фотокомпакт-диск (Photo-CD);
  • інтерактивний відеодиск;
  • електронна касета з магнітною стрічкою;
  • електронна котушка з магнітною стрічкою.

Якщо жоден із них не підходить, то зазначають відповідний спеціальний термін із визначенням «електронний».

Визначення конкретного виду оптичного диска може бути записане у круглих дужках після специфічного позначення матеріалу. Наприклад:

. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).

. — 3 електрон. опт. диска (Photo CD).

. — 1 електрон. опт. диск (CD-I).

До інших фізичних характеристик, які відокремлюються від попередніх відомостей двокрапкою (наприклад, 1 електрон. диск: зв.; 1 електрон. опт. диск (CD-R): зв., кол.) належить інформація про звук (зв.) та (або) колір (кол.).

У зоні приміток уміщують дані, які стосуються будь-якого аспекту фізичного оформлення електронного ресурсу або (чи) його змісту. Кожну примітку відокремлюють від попередньої крапкою й тире. Це можуть бути, наприклад, примітки, що стосуються бібліографічної історії електронного ресурсу; які можуть містити вказівки щодо часто змінюваного змісту електронного ресурсу віддаленого доступу чи його періодичності або можуть вказувати на зв’язок з іншими виданнями цього ресурсу. Наприклад:

. — Корегується щотижнево

. — Корегується часто; останнє корегування: 2.03.2003

. — Корегується постійно; версія 8 датована: 2.05.2002

Примітки також можуть стосуватись обмеженого тиражу або обмеженого доступу документа Наприклад:

. — Тираж 230 пр.

. — Публічне використання обмежене

У зоні стандартного номера (чи його альтернативи) та умов доступності відомості наводять за загальними правилами бібліографічного опису. Зона може повторюватись, якщо електронний ресурс має кілька стандартних номерів. Це може бути у разі, якщо ресурс уміщений більш ніж на одному носієві або створений більш ніж одним видавцем (виробником). Стандартний номер, який ідентифікує об’єкт, зазначають першим. Другий та наступні номери подають з поясненнями, що вміщені у дужках. Наприклад:

. — ISBN 3-598-40396-8

. — ISBN 5-7281-0273-5

. — ISBN 0-13-942012-6 (disk). — ISBN 0-13-942004 (cassette) [4, c. 87-88]

3. Приклади бібліографічних записів електронних ресурсів

Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського [Електронний ресурс]. — Електрон. дан. — К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 1997-  .         —      Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/, вільний. Назва з екрану. — Мови укр., англ., рос.

Цветков, Виктор Яковлевич. Компьютерная графика: рабочая программа [Электронный ресурс] : для студентов заоч. формы обучения геодез. и др. специальностей / В. Я. Цветков. — Электрон. дан. и прогр. — М. : МИИГАиК, 1999. — 1 дискета. — Систем. требования: IBMPC, Windows 95, Word 6.0. — Загл. с экрана. — № гос. регистрации 0329900020.

Атлас-98 [Электронный ресурс] : 3D : самый подроб. пол-ностью трехмер. атлас мира. — Электрон. дан. и прогр. — [Б. м.], 1998. — 1 электрон, опт. диск (CD-ROM) : зв., цв.; 12 см. — (abc) (Весь мир в 3D). — Систем. требования: PC 486 DX-33; 8 Мб RAM; 15 Мб HDD; Windows 3.1 или Windows 95; 2-скоростной дисковод; 256 цв. SVGA дисплей; зв. карта; мышь. — Загл. с контейнера.

Britannica CD-98 [Электронный ресурс] = Британника CD- 98 : Encyclopedia : Knowledge for the informationage. — Multimedia ed. — Электрон. интерактив. мультимедиа. — [Б. м.], 1998. — 3 электрон. опт. диска (CD-ROM, includes: installation CD, advanced search CD, multimedia CD). — Систем. требования: Pentium 100 МГц; 16 Мб RAM; Windows 95; 2-ско- ростной дисковод; SVGA видеокарта, 256 цв.; зв. карта; мышь. — Загл. с контейнера. — Содерж.: text of 32-volume print set plus more..!

Английский для бизнесменов [Электронный ресурс]; Английс-кий технический; Английский для чтения газет и журналов [у сб. в целом]: курс изучения иностр. яз. Intel. — Электрон. дан. и прогр. — М. : сор. Квант, 1994-1997. — 1 электрон опт. диск (CD-ROM ): зв., цв. — (25 кадр). — Систем. требования: IBM PC AT 386; 4 Мб ОЗУ; MS Windows 3.1 и выше; 2-скоростной CD ROM; VGA-видеокарта (или выше); зв. карта; мышь. — Загл. с этикетки диска.

Висновки

Об’єктами складання бібліографічних описів електронних документів є дискети, електронні оптичні диски (CD-ROM), електронні мікропроцесорні картриджі тощо. Відомості ля складання опису беруться з основного меню або переліку відомостей програми електронного документу. Саме тут можна взяти відомості про автора і назву документа.  Основною вважається назві, подана першою.  У підназві наводять відомості про вид документа таким чином: “Електрон.ресурси”. Місцем видання вважається юридична адреса офіційного видавця або дистриб’ютора електронних документів.  Для документів, створених в Україні або Росії за ліцензійною угодою із зарубіжним власником авторських прав, вказують лише місцезнаходження українського або російського видавця. Це стосується і назви видавництва. Нею вважається назва установи, що здійснює випуск документів на основі авторської угоди зі створювачем їх або за ліцензійною угодою із зарубіжними власниками.  Якщо випуск документів здійснюється за ліцензійною угодою, назву зарубіжної фірми не наводять.

Гігантське збільшення потоку електронних документів призвело до необхідності створення спеціальних правил для їхнього бібліографічного обліку й каталогізації. У цей час ця проблема виділилася в спеціалізовану галузь знання, що швидко розвивається. Існує чимале число методів і підходів, розроблювачі яких прагнуть урахувати всі особливості електронних видань. До числа найбільш значимих міжнародних розробок відносяться випущене ІФЛА «Міжнародний стандартний бібліографічний опис для електронних ресурсів» (International Standard Bibliographic Description for Electronic Resources ISBD(ER) — www.ifla.org/VII/s13/pubs/isbd.htm#1) і проект «Дублінське ядро» (Dublin Core), ініціатором якого був OCLC (dublincore.org). Ці розробки демонструють украй протилежні точки зору на бібліографічний опис ресурсів Мережі. Документ ІФЛА призначається для використання професійними каталогізаторами, забезпечуючи їхнім інструментарієм для професійного обліку електронних матеріалів. «Дублінське ядро», навпаки, призначено для використання всіма творцями сайтів: відповідно до концепції, кожен web-майстер повинен включати в структуру web-сторінок певний набір елементів, якими описуються зміст і вихідні дані ресурсу.

Список використаної літератури

  1. Власова Г. Аналітико-синтетична переробка інформації: Навч. посіб. / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. — К. : ДАКККіМ, 2006. — 292с.
  2. Горбаченко Т. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: навч. посіб. для дистанц. навчання / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Ун-т «Україна», 2008. — 311с.
  3. Карачинська Е. Аналітико-синтетична обробка документів: Підруч. для студ. ін-тів культури / Харківський держ. ін-т культури / Валерія Костянтинівна Удалова (ред.). — Х. : ХДІК, 1996. — 258с.
  4. Карпенко О. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: бібліографічний опис: навч. посіб. / Національний аерокосмічний ун-т ім. М.Є.Жуковського «Харківський авіаційний ін-т». — Х. : ХАІ, 2009. — 71с.
  5. Кушнаренко Н. Наукова обробка документів: Підручник. — 3. вид., стер. — К. : Знання, 2006. — 331с.