1. Дати загальну характеристику роботи будівельної організації.

2. Викласти основні положення і поняття з технології будівельного виробництва — продуктивність праці.

3. Викласти загальні положення одного з видів технології будівельного виробництва — кам’яні.

4. Викласти загальні положення одного з видів технологічного процесу при будівництві автомобільних доріг та аеродромів .

Ущільнення грунтів земляного полотна.

Список використаних джерел.

1. Дати загальну характеристику роботи будівельної організації

Компанія «КНП» працює на ринку вже дванадцять років.

ТзОВ «КНП» було засноване в 1995 році.

Адреса: 79060, м. Львів, вул. Наукова, 7-А, офіс №303 (403)

e-mail: [email protected], [email protected].

Підприємство з часу свого заснування і до сьогоднішнього часу займається реалізацією будівельних матеріалів, широкого асортименту добавок до бетонів, розчинів, цементу і сухих будівельних сумішей. Номенклатура продукції, що реалізовується, налічує більше 22-ох найменувань матеріалів виробництва PAGEL SPECIAL-BETON & CO. KG і більше 50-ти найменувань пігментів виробництва SCHOMBURG GMBH. Численний асортимент добавок дозволяє вибрати хімічно стабільні комплекси із заданими властивостями.

За весь період діяльності компанії динамічно зростав об'єм реалізації продукції. Це зростання досягається завдяки цілеспрямованій роботі, що приділяється інноваціям і розробці нових технологій.

Метою створення підприємства були науково-технічні розробки і впровадження їх на конкретних об'єктах, проведення науково-дослідних робіт, направлених для розвитку нових напрямів в технології відновлення горизонтальної гідроізоляції в старих будівлях. За весь час існування підприємство розвинулось в багатопрофільну компанію по веденні торгівлі, капітального будівництва, реконструкції, обстеження, проектування будівель та споруд, Через деякий час було сформовано будівельний відділ, оскільки підприємство почало виконувати ремонтно-будівельні роботи для власних потреб. Із часом ми зуміли просунутися на ринку будівельних послуг, отримали кілька комерційних об'єктів так почали отримувати прибутки.

Сьогодні на підприємстві працюють кваліфіковані спеціалісти в галузі капітального будівництва, реконструкції, посилення та гідроізоляції, реалізації продукції, а сама компанія складається з декількох підрозділів: торгівельного, будівельно-монтажного, проектного, відділу малої механізації.

ТзОВ “КНП” являється єдиним офіційним представником фірми PAGEL SPECIAL-BETON & CO. KG, на теренах України, яка вже більше як 35 років керує розвитком досліджень для покращення розчинів та інших спеціальних сумішей, а також “SCHOMBURG GMBH” (Німеччина) за програмою “RETHMEIER” в Україні.

СИСТЕМА – РОЗЧИНІВ – PAGEL – це перевірений і визнаний у багатьох країнах символ світової якості. Багаточисельна і диференційована гамма продукції, стабільна висока якість продукції, спеціальний технічний сервіс – все це дало нашому підприємству прекрасну марку. Ми використовуємо продукцію стабільної якості, яка підтверджена сертифікатом якості ISO 9001. Продукція PAGEL виготовляється в 10 країнах світу, а в 30 країнах знаходяться філіали і представництва. В Україні офіційним представником фірми PAGEL являється компанія “КНП”.

Від початку свого створення компанія «КНП» активно розвивалась, акцентуючи увагу на навчанні працівників, підвищуючи їхню кваліфікацію та запрошуючи іноземних кваліфікованих працівників. Відповідно до вимог ринку, було розроблено власну стратегію розвитку, спрямовану на перетворення підрозділу у велику будівельну компанію. Вдалося досягнути значних успіхів: зросли штат працівників і матеріально-технічна база, з'явилися цікаві та нестандартні об'єкти, які потребували індивідуального підходу по вирішенні конкретних завдань та проблем. Так, завдяки спільним зусиллям колективу та впевненості в своїх силах наше підприємство прийняло участь капітальному ремонті серйозного об'єкта – посиленні та ремонті конструкцій басейну, тераси (зовнішнього пляжу) будівлі готелю “RIXOS” у м. Трускавець Львівської області.

Оскільки компанія «КНП» займалася видами діяльності, що мали ремонтно-відновлювальний характер, які активно розвивались, у 2007 році дирекцією компанії було прийнято рішення про створення на базі підприємства ще однієї галузевої компанії «СпецПроектБуд», об'єднаної в групу компаній «КНП», що поступово зростають та нарощують свій потенціал у будівельній галузі.

Так на базі ТзОВ «КНП» було створено будівельну компанію «СпецПроектБуд», яка на сьогоднішній день інтенсивно розвивається та впроваджує новітні технології на конкретних об’єктах.

Будівельна компанія «КНП» займається ремонтно-будівельними роботами, серед яких:

Проектування, експертиза, обстеження будівель та споруд, розроблення робочої документації (робочий проект), виконання технологій і складання технологічних карт для проведення ремонтно-відновлювальних робіт по влаштуванні гідроізоляції в старих будівлях і спорудах зі значним водним навантаженням, виконання розрахунків для посилення несучих залізобетонних конструкцій за допомогою композитних матеріалів, проектування системи ремонту бетонних поверхонь, наукові консультації, технічний супровід і допомога в налагодженні виробництва, (лабораторні дослідження) по організації технологічних процесів, надання методичної допомоги в розробці системи управління якістю, проведення контролю якості ремонтно-будівельних робіт;

Ремонт бетонного покриття (розчини PCC, шпаклівка PCC, розчин для торкретування SPCC, універсальний розчин U);

Захист поверхні (фарба для захисту бетону, цементно-ізоляційний шлам);

Промислові підлоги (включаючи посипки різного типу): Pagel P15 на основі твердих кварцитів, Pagel P1 – модифікований гранулами заліза та кремнію, Pagel P2Fe – готова для використання промислова підлога на основі цементу і ін., а також підлоги з дисперсійним армуванням чи сталевими волокнами;

Посиленення будівельних конструкцій — залізобетонних, кам’яних, дерев’янних чи сталевих , а також асфальтових покрить, доріг та аеродромів композитними матеріалами по програмі S&P (Швейцарія);

Гідроізоляція — санація старої забудови та пам`яток архітектури: влаштування або відновлення гідроїзоляції; осушення стін та фундаментів, гідроізоляція споруд зі значним водним навантаженням, ремонт бетонних поверхонь, посилення несучих з/б кострукцій композитними матеріалами. Експертиза, проектування, авторський нагляд;

Реалізація будівельних матеріалів — добавок до бетонів та будівельних розчинів марки RETHMEIER (Німеччина);

Компанія "КНП" є офіційним дилером марки PAGEL, а також офіційним предстаником марки S&P Reinforcement та RETHMEIER на території України та виконує інформаційні, технічні та сервісні функції.

Основні принципи роботи компанії полягають у продуманому застосуванні ретельно підібраних та ефективно працюючих спеціальних матеріалів, а також у високопрофесійних консультаціях наших спеціалістів.

Компанія “КНП” є офіційним представником ряду іноземних фірм: PAGEL SPECIAL-BETON & CO. KG (Німеччина), S&P (Швейцарія), RETHMEIER (Німеччина).

PAGEL SPECIAL-BETON & CO. KG (Німеччина) вже понад 35 роківпроводить дослідження в галузі будівельної хімії, зокрема по покращенню властивостей розчинів таінших спеціальних сумішей для вирішення низки різнопланових задач в будівництві: ремонти бетонних поверхонь, розчини для підливок, анкерування, промислові підлоги та захист бетонних поверхонь.

Фірми групи S&P (Швейцарія) є світовим лідером в галузі систем посилення бетонних, дерев’янних, кам’яних чи сталевих будівельних конструкцій, а також асфальтових покрить, доріг та аеродромів. Продукція фірми виготовляється на базі різних типів полімерних волокон (вуглецеві, скляні, поліестерові, арамідові, базальтові і т.д.) і доставляється у вигляді: готових сіток, тканини і матів для ламінування безпосередньо на об’єкті; попередньо просочених тканин; готових ламінатів (стрічок, тканин).

Фірма RETHMEIER має багатолітній досвід у виготовленні добавок та додатків для бетонів та розчинів, особливо успішно розвивається напрямок вібропресованого бетону/

2.Викласти основні положення і поняття з технології будівельного виробництва — продуктивність праці

Продуктивність праці (ПП) – це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу.

Планування продуктивності праці здійснюється методом прямого розрахунку та пофакторним методам.

Метод прямого розрахунку передбачає визначення планового рівня продуктивності праці.

Відношенням обсягу планового рівня випуску продукції в тис. грн. до середньо облікової чисельності планового рівня.

Якщо обсяг виготовленої продукції буде не в грн., а фіз. одиницях: відношення певного рівня до cor планового рівня.

фіз.

Пофакторний метод – це розрахунок приросту ПП через економію чисельності працівників під впливом різних факторів. Розрахунок планового рівня ПП здійснюється в декілька етапів:

1. Обчислення економії робочої сили під впливом техніко-економічних факторів розраховують по таких факторах:

Підвищення технічного рівня виробництва:

Е тех. рів. =

Економію робочої сили під впливом цього фактору визначають по формулі:

К – коефіцієнт часу

Kr = ділення кількості місяців заходу в плановому році на 12.

Наприклад: Т1 до впровадження – 5 год.

Т2 після впровадження – 4 год.

N – обсяг продукції в фізичних одиницях – 100 тис. вир.

Т – ефективний фонд часу робітника в рік – 1700.

Квн – виконання норми – 1,1

Кr, якщо впровадження заходу в 1 липня (0,5)

3. Викласти загальні положення одного з видів технології будівельного виробництва — кам’яні

Будівельними процесами називають виробничі процеси, які спрямовані на отримання будівельної продукції (наприклад, екскавація ґрунту, монтаж збірних конструкцій, фарбування стін тощо).

Будівельний процес як трудовий процес — це єдина взаємообумовлена і взаємозв'язана сукупність цілеспрямованих дій, регламентованих певною послідовністю (у вигляді визначених правил чергування окремих дій) і режимами виконання їх (точно встановлений розпорядок, тривалість та значення допустимих параметрів окремих Дій).

За складністю виконання будівельні процеси поділяють на робочі операції та на прості і складні (комплексні) робочі трудові процеси.

Робоча операція — це технологічно однорідний і організаційно неподільний елемент будівельного процесу, що забезпечує створення первинної будівельної продукції. Робочу операцію виконує постійний склад виконавців зі сталим складом предметів та знарядь праці.

Робочу операцію може виконувати один або кілька робітників, які діють сумісно, — ланка робітників.

Кожна окрема робоча операція складається із кількох робочих прийомів, а робочі прийоми — із сукупності послідовних робочих рухів. Робочі прийоми і робочі рухи виконує один робітник.

Простим робочим процесом називають сукупність технологічно пов'язаних робочих операцій,, які виконує один і той самий склад виконавців (ланка або бригада). Назва простого процесу залежить від предметів та знарядь праці. Наприклад, монтаж залізобетонних колон — установлення у проектне положення збірних залізобетонних колон за допомогою монтажного крана; екскавація ґрунту — розроблення ґрунту екскаватором. Прості робочі процеси характеризуються сталим складом виконавців, предметів та знарядь праці.

Складним (комплексним) робочим процесом називають сукупність простих процесів, які організаційно і технологічно взаємозалежні і пов'язані єдиною кінцевою продукцією. До складних процесів, наприклад, належать процеси, пов'язані зі зведенням монолітних залізобетонних конструкцій, монтажем збірних конструкцій каркаса тощо. Комплексні процеси характеризуються змінним складом виконавців, предметів та знарядь праці.

За технологічними ознаками будівельні процеси поділяють на заготівельні, транспортні та монтажно-укладальні.

Заготівельні процеси — це процеси виготовлення будівельних конструкцій і виробів, приготування розчинів і бетонної суміші та інших напівфабрикатів, виготовлення будівельної оснастки та інвентарю, а також процеси, що підвищують ступінь їх готовності до застосування — укрупнення і проектне оснащення конструкцій допоміжними пристроями і пристосуваннями, приймання і приготування розчину і бетонної суміші у розчино — змішувальних агрегатах, різка, гнуття, антикорозійна та інша обробка арматурних виробів і деталей. Заготівельні процеси звичайно виконують на спеціалізованих підприємствах, базах, площадках, стендах та безпосередньо на будівельному майданчику.

Транспортні процеси — будівельні процеси переміщення будівельних матеріалів, виробів та технічних засобів, включаючи вантажно-розвантажувальні операції. Процеси переміщення будівельних вантажів до будівельного майданчика (так звані зовнішньо майданчикові транспортні процеси) здійснюють з використанням транспортних засобів загально будівельного призначення. Процеси переміщення будівельних матеріалів і виробів у межах будівельного майданчика до робочих місць (внутрішньо майданчикові транспортні процеси) здійснюють з використанням спеціального технологічного транспорту — монтажних кранів, бетононасосів, транспортерів тощо. Внутрішньо майданчикові транспортні процеси завжди виконуються разом з монтажно-укладальними процесами.

Монтажно-укладальні процеси — це процеси переробки, зміни стану, властивостей, форми або положення предметів праці, внаслідок чого створюється будівельна продукція у вигляді частин будинків та споруд. Монтажно-укладальні процеси виконують на будівельному майданчику; їх поділяють на основні (кладка стін, монтаж конструкцій, укладання бетонної суміші тощо) і допоміжні. Допоміжні процеси виконують перед або одночасно з монтажно-укладальними процесами; звичайно це контрольно-вимірювальні операції та робочі процеси й операції, які забезпечують безпечні і нормативні умови праці (огороджування, переставлення риштувань і помостів, монтаж тимчасового освітлення), поліпшують технологічні властивості предметів праці (водопониження, заморожування ґрунтів, пробудження розчинів і т. ін.).

За режимом виконання розрізняють неперервні і переривчасті процеси. У неперервних процесах (наприклад, кам'яна кладка, монтаж конструкцій) робочі операції виконують одну за одною без перерв незалежно від місцевих виробничих умов. Переривчасті процеси — це процеси, при виконанні або після закінчення яких спостерігаються технологічні перерви, зумовлені природою внутрішніх процесів і явищ та властивостями матеріальних елементів, які укладаються, або особливостями технологічного процесу: твердіння бетону, нанесення шарів вапняно-піщаної штукатурки з висушуванням кожного окремого шару тощо.

За значенням у виробництві будівельні процеси поділяють на ведучі та сумісні. Ведучі (провідні) процеси входять до безперервного ланцюга технологічного циклу і визначають його загальну тривалість. Сумісні (другорядні) процеси виконують паралельно з ведучими. Технологічний цикл — сукупність процесів (провідних і другорядних) від першого до завершального, результатом яких є первинна будівельна продукція. Правильне суміщення процесів з дотриманням технологічних умов і правил безпеки праці дає змогу значно скоротити тривалість технологічних циклів і терміни будівництва.

За ступенем механізації будівельні процеси поділяють на автоматичні, автоматизовані, комплексно-механізовані, механізовані та ручні.

Для створення будівельної продукції здійснюється певне комбінування й об'єднання будівельних процесів різної складності в єдину упорядковану сукупність. Таку сукупність процесів називають будівельними роботами. Розрізняють загальнобудівельні і спеціальні роботи. Упорядкована й об'єднана на технологічній основі сукупність загальнобудівельних і спеціальних робіт має назву — будівельно-монтажні роботи.

Будівельні роботи розрізняють за видом матеріалів, які переробляються (земляні, кам'яні, бетонні і залізобетонні), або за конструктивними елементами, які є продукцією даного виду робіт (покрівельні, ізоляційні, опоряджувальні).

Сукупність виробничих процесів і операцій, що пов'язані з встановленням у проектне положення і з'єднанням у єдине ціле окремих конструктивних елементів, називається монтажними роботами. Монтажні роботи включають в себе монтаж будівельних конструкцій (залізобетонних, металевих, дерев'яних), монтаж внутрішніх санітарно-технічних мереж і пристроїв, технологічного обладнання та інших інженерно-технічних систем.

До загальнобудівельних робіт належать земляні, бетонні, залізобетонні, кам'яні, опоряджувальні, покрівельні та інші роботи, а також монтаж будівельних конструкцій.

Спеціальні роботи, що виконуються, як правило, спеціалізованими організаціями, — це роботи з монтажу внутрішніх санітарно-технічних систем (водопроводу, каналізації, опалення, вентиляції і кондиціювання), систем енерго- й електропостачання, зв'язку, автоматики, технологічного обладнання тощо.

Будівельні процеси і роботи ще прийнято об'єднувати за виробничими стадіями. Стадія виробництва — це комплекс технологічно закінчених робіт, результатом виконання яких є створення окремої частини будинку або споруди. Звичайно відокремлюють три стадії: роботи першої стадії, результатом здійснення яких створюється підземна частина будинку або споруди; роботи другої стадії — наземна частина; роботи третьої стадії — опоряджувальні і покрівельні роботи; внутрішні санітарно-технічні й електромонтажні роботи; монтаж технологічного обладнання і т. ін.

Всі основні земляні роботи виконують за допомогою машин і лише незначні за обсягом вручну. Котловани і траншеї риють переважно екскаваторами, для риття траншей застосовують також канавокопачі, а для планування будівельного майданчика — бульдозери.

Підготувавши основу, починають укладати фундаменти, потім стіни підвалів самої споруди. Водночас із стінами споруджують міжповерхові перекриття, перегородки, окремі опори та інші конструкції. Роботи, пов'язані з кладкою конструкцій з каменю правильної або неправильної форми, називають кам'яними. Виконують такі роботи муляри. Кладку з каменів неправильної форми називають бутовою. Вона може виконуватись «під залив» і «під лопатку». Цю кладку застосовують здебільшого для влаштування фундаментів і стін підвалів. Для кладки «під залив» за формою конструкції влаштовують траншею або дерев'яну опалубку, пошарово заповнюють її бутом і заливають рідким розчином. Коли розчин затужавіє, опалубку знімають. При бутовій кладці «під лопатку» камені укладають поштучно на шар густого розчину з перев'язуванням вертикальних швів.

Для кладки з каменів правильної форми застосовують глиняну або силікатну цеглу, пустотілі керамічні або шлакобетонні камені, гіпсові плити, камені з вапняку, черепашнику, туфів. Штучні камені правильної форми укладають на шар розчину горизонтальними рядами з обов'язковим перев'язуванням вертикальних швів. Існує кілька систем перев'язування швів: ціпна, чотирирядна, багаторядна тощо.

Щоб збільшити міцність будівельних конструкцій, їх виготовляють Із залізобетону. Залежно від місця виготовлення залізобетонні конструкції бувають монолітні і збірні. Монолітні конструкції виготовляють безпосередньо на будівельному майданчику. Роботи, пов'язані з влаштуванням бетонних і залізобетонних конструкцій, називають бетонними,

Залізобетонну конструкцію виготовляють у спеціальній опалубці, яку роблять за формою конструкції. Опалубка може бути дерев'яна або металева. Після встановлення опалубки її заповнюють арматурою у вигляді сітки або каркасу. Арматурні сітки або каркаси виготовляють з кусків круглої сталі і дроту, які з'єднують електрозварюванням. Роботи з виготовлення і встановлення арматури називають арматурними.

Після встановлення арматури опалубку заповнюють бетонною сумішшю і ущільнюють її вібраторами. Бетонну суміш виготовляють з щебеню, піску, цементу і води у бетоновмішувачах безпосередньо на будівельному майданчику або привозять готову з центрального бетонного вузла. Коли бетон затвердне, опалубку знімають, а конструкція залишається на місці.

Більш ефективним є застосування збірних залізобетонних конструкцій, виготовлених на заводі або полігоні і доставлених відповідним транспортом на будівельний майданчик. Нині майже 60-70 % житлових і промислових будівель споруджують із збірного залізобетону. Роботи, пов'язані з монтажем будинків із збірних конструкцій, називають монтажними. Монтаж будинку починають з встановлення фундаментів стаканного типу, колон, балок підвалу, укладання плит підвального перекриття. Всі деталі з'єднують між собою електрозварюванням. Потім так само монтують каркас, перекриття і дах всієї будівлі-Панелі стін приварюють до каркасу.

4. Викласти загальні положення одного з видів технологічного процесу при будівництві автомобільних доріг та аеродромів –ущільнення грунтів земляного полотна

Перед виконанням основних робіт, що містять розпушування, розроблення та транспортування ґрунту, відсипання його та ущільнення, підчищання дна та опорядження укосів виїмки та насипів, треба виконати ряд підготовчих робіт: очищення території, зняття рослинного шару ґрунту, відведення поверхневих вод, геодезичне розбивання, улаштування шляхів, освітлення тощо. У процесі виконання земляних робіт проводять допоміжні роботи з водовідливу, водозниження, штучного закріплення ґрунтів, захищення виїмок від ґрунтових вод, улаштування кріплень виїмок і т. ін.

Зняття рослинного шару. Будівельні організації під час підготовки територій до будівельних робіт повинні зняти рослинний шар ґрунту з метою його подальшого використання для благоустрою територій. Витрати на виконання цих робіт входять у вартість об'єктів будівництва.

Рослинний шар ґрунту, що містить у собі значну кількість органічних домішок, знімають за допомогою бульдозерів, грейдерів та скреперів.

Бульдозером зрізують та переміщують ґрунт, укладаючи його в проміжні валки, які підгортають для завантаження у автосамоскиди екскаватором чи тракторним навантажувачем. Грейдером грунт зрізують та зсувають убік. Під час наступних проходок збільшений об'єм ґрунту переміщують ще далі, утворюючи поздовжній валик ґрунту, який потім підгортають бульдозером. Скреперами рослинний шар ґрунту після виїмки переміщують у тимчасові відвали чи вивозять та укладають шаром потрібної товщини на площах, які підлягають рекультивації.

Геодезичний контроль при улаштуванні виїмок. Розбивання виїмки (наприклад, котловану) починають з виносу та закріплення в натурі основних осей будівлі відповідно до робочих креслень.

Навколо майбутньої виїмки поза її габаритами влаштовують огорожу (суцільну чи з розривами) із стовпчиків, до яких із зовнішнього боку прибивають горизонтальні дошки 25-30 см завширшки й 5 см завтовшки. Верхню грань дощок установлюють за нівеліром. Кінці стовпчиків зрізують урівень з верхнім ребром дошки. На огорожу переносять за допомогою теодоліта основні розбивні осі і закріплюють їх цвяхами. Між протилежними дошками огорожі по позначених точках натягують дріт (вісь). Опускаючи з перетину осей висок, визначають потрібну точку на дні котловану. Контролювати точність виїмки ґрунту з котловану можна за допомогою візирок. Розміри котловану зверху та знизу позначають добре видимими кілочками. Для пропускання машин під час розроблення котловану в огорожі влаштовують розриви.

Розробляючи ґрунт у виїмках простої конфігурації, огорожу можна не влаштовувати. Габарити виїмки в цьому разі фіксують за допомогою геодезичних інструментів і встановленням кілочків по всіх кутах та в певних точках. Лише після закінчення улаштування виїмки приступають до розбивання осей будівлі чи споруди з улаштуванням огорожі.

Відведення поверхневих вод, відкритий водовідлив та водозниження. Навколо майбутньої виїмки чи тільки з підвищеного боку влаштовують водовідвідні канави так, щоб вода, яка надходить до них, відводилась у знижені точки місцевості. У разі потреби стінки канав закріплюють камінням, дерном тощо.

Відкритий водовідлив здійснюють в щільних, добре дренувальних грунтах викачуванням води діафрагмовими, поршневими чи центробіжними насосами безпосередньо з виїмки під час розроблення ґрунту нижче рівня ґрунтових вод, а також після досягнення проектного рівня, на якому мають виконуватись роботи з улаштування фундаментів, укладання труб тощо.

Для збирання води дну виїмки надають незначного уклону в бік водозбірних приямків (зумпфів), які влаштовують у самій виїмці або поза нею. Стінки приямків закріплюють шпунтом чи дерев'яними ящиками без дна розміром 1 х 1 м, а на дно приямків насипають фільтрівний матеріал (щебінку чи гравій).

Відкритий водовідлив є найбільш простим та економічним способом водозниження, але має обмежене застосування внаслідок того, що у виїмці майже завжди є вода, яка утруднює виконання робіт та порушує природну структуру основи виїмки. Тому переважно використовують складніший, але ефективніший метод боротьби з прибуттям ґрунтових вод — зниження їхнього рівня.

Для цього використовують легкі голкофільтрові установки, які дають змогу в разі їхнього одноярусного розташування знизити рівень ґрунтових вод на 4-5 м, а двоярусного — на 7-9 м; ежекторні голкофільтри, що забезпечують зниження рівня ґрунтових вод на 16-20 м, та свердловини з глибинними насосами, здатними викачувати воду ще з більших глибин.

Легкі голкофільтрові установки (ЛГУ) застосовують переважно для осушення піщаних ґрунтів з коефіцієнтом фільтрації 1,5-2 м/добу. До комплекту ЛГУ належать голкофільтри (до 100 піт.), водозбірний колектор діаметром 100-200 мм та два центробіжних насоси для забезпечення безперебійної роботи установки, один із яких є резервним.

Голкофільтр — це труба діаметром 38 чи 50 мм, до 8,5 м завдовжки, на нижньому кінці якої прикріплена ланка фільтра, що складається з двох труб: внутрішньої — подовження загальної труби діаметром 38 мм — та зовнішньої діаметром 60 мм з рівномірно розподіленими отворами для пропускання води. Зовнішня труба по спіралі обмотана дротом діаметром 3 мм і покрита фільтраційною і захисною сітками. Ланка фільтра закінчується наконечником, у середині якого розміщені шаровий та кільцевий клапани.

Голкофільтри частіше за все занурюють у ґрунт гідравлічним способом. Вода, що нагнітається по внутрішній трубі під тиском до 0,3 МПа, відштовхує шаровий клапан (кільцевий клапан у цей час піднімається й закриває проміжок між зовнішньою та внутрішньою трубами). Виходячи з наконечника, вода розмиває ґрунт навколо голкофільтра й виносить його частинки на поверхню. У разі похитування та при поворотах голкофільтр, підтримуваний краном, легко занурюється у ґрунт під дією власної ваги.

Під час викачування води внаслідок розрідження шаровий клапан спливає, а кільцевий опускається, відкриваючи шлях ґрунтовій воді, яка поступає через фільтраційну сітку та перфоровану трубу в голкофільтр і далі у колектор.

Голкофільтри встановлюють по периметру осушуваної виїмки на відстані 0,5 м від бровки укосу. Якщо потрібно знизити рівень ґрунтових вод більш як на 4-5 м, голкофільтри монтують у два яруси. Проте при двоярусній установці значно збільшується обсяг земляних робіт за рахунок улаштування ряду берм.

Установки з вакуумним водозниженням (УВВ) доцільно застосовувати, якщо коефіцієнт фільтрації становить від 1 до 0,01 м/добу. Суть вакуумного водозниження полягає в тому, що на відміну від водозниження легкими голкофільтрами, де ґрунтові води проникають у них тільки під дією сил ваги, а центробіжний насос створює в грунті додатковий позитивний надмірний тиск, у ланці фільтра вакуумного голкофільтра та в оточуючому грунті створюється та безперервно підтримується негативний надмірний тиск, тобто вакуум. Він сприяє відсмоктуванню з ґрунту гравітаційної та капілярної води.

Водоповітряна суміш надходить у голкофільтр і відкачується вакуум-насосом.

У глинистих водонасичених ґрунтах з коефіцієнтом фільтрації менше ніж 0,1 м/добу, де звичайна голкофільтрова установка малоефективна, застосовують спосіб, заснований на явищі електроосмосу. Постійний струм, проходячи крізь глинисті грунти, призводить до переміщення води в норах ґрунту в бік негативного полюса. Суть цього способу полягає у тому, що між бровкою котловану та голкофільтрами заглиблюють труби діаметром 38 мм або стрижні з арматурної сталі. Після цього їх підключають до позитивного полюса генератора напругою 30-60 В, а голкофільтри — до його негативного полюса. Під дією електричного струму вода, що міститься у порах ґрунту, переміщується в бік голкофільтрів. Таким чином збільшується водовіддача глинистого ґрунту, внаслідок чого витягується не тільки гравітаційна, а й капілярна вода.

Ежекторні голкофільтрові установки (ЕГУ) застосовують для зниження рівня ґрунтових вод з коефіцієнтом фільтрації 1-40 м/добу з глибини до 20 м.

Ежекторний голкофільтр складається з двох колон надфільтрових труб діаметром 70 мм та внутрішньої труби діаметром 48 мм, до нижнього кінця якої прикріплено ежекторний пристрій — дифузор з насадкою. Під час роботи установки в кільцевий простір між зовнішньою та внутрішньою колонами труб голкофільтра під тиском 0,6-1,0 МПа подають «робочу» воду, яка спрямовується у насадку. Біля виходу з насадки внаслідок різкого зростання швидкості руху «робочої» води створюється розрідження, під дією якого через прорізи всмоктується ґрунтова вода, що пройшла до цього через гофрований фільтр. Грунтові води біля входу у горловину змішуються з «робочою» водою і далі проходять крізь дифузор, піднімаються доверху, де виливаються через патрубок в бак. Водознижувальні свердловини з глибинними насосами застосовують для зниження рівня ґрунтових вод на глибину більш як 20 м, а також при глибині майже 20 м у разі великої товщини водоносного шару та тривалих термінів відкачування.

Список використаних джерел

1. Грушко И. М. Дорожно-строительные материалы. — Харьков : Вища шк. : Изд-во при Харьк. гос. ун-те, 1987. — 95, с.
2. Клюковский Г. И. Общая технология строительных материалов: Учебник для индустр. и строит. техникумов. — М. : Высш. школа, 1971. — 389, с.
3. Комар А. Г.Строительные материалы и изделия:. — М. : Высш. шк., 1988. — 526, с.
4. Комар А. Г.Технология производства строительных материалов:. — М. : Высш. шк., 1990. — 445, с.
5. Попов Л. Н. Строительные материалы и детали:. — М. : Стройиздат, 1986. — 335, с.
6. Производство строительных работ: Произв. учеб. практика:. — М. : Стройиздат, 1988. — 320, с.
7. Процессы и аппараты в технологии строительных материалов: — К. : Вища школа, 1981. — 296 с.
8. Технологія будівельного виробництва: Підручник /Микола Ярмоленко, Євген Романушко, Віталій Терновий та ін.; За ред. Миколи Ярмоленка,. — 2-е вид., доп. і переробл. . — К. : Вища школа, 2005. — 340, с.
9. Технологія будівельного виробництва: Підручник для студ. вузів буд. спец.. — К. : Вища школа, 2002. — 429, с.