Бухгалтерія як наука

І Вступ

ІІ Основна частина

Розділ 1

1.1. Історія та діяльність підприємства

1.2. Наказ про облікову політику, графік руху документів з обліку матеріалів, договір про повну матеріальну відповідальність

Розділ 2 “Облік запасів”

2.1. Визначення та класифікація запасів

2.2. Первісна оцінка запасів

2.3. Придбання запасів за плату (приклад 1 і 2)

2.4. Виготовлення запасів власними силами підприємства (приклад 3 і 4)

2.5. Внесення запасів до статутного капіталу підприємства

2.6. Безоплатне одержання запасів

2.7. Придбання в результаті обміну на подібні об’єкти (приклад 5)

2.8. Придбання у результаті обміну (часткового обміну) на неподібні об’єкти (приклад 6)

2.9. Визнання запасів (приклад 7)

2.10. Метод оцінки руху запасів

2.11. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів (приклад 8)

2.12. Метод середньозваженої собівартості (приклад 9)

2.13. Метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) (приклад 10)

2.14. Метод собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО) (приклад 11)

2.15. Метод нормативних затрат (приклад 12)

2.16. Метод ціни продажу (приклад 13)

2.17. Порівняння методів оцінки руху запасів (приклад 14)

2.18. Аналіз впливу на чистий прибуток застосування різних методів оцінки руху запасів

2.19. Облік запасів

2.20. Системи обліку запасів

2.21. Облік виробничих запасів

2.22. Вибутті виробничих запасів

Розділ 3 (практична частина)

3.1. Розрахунок заробітної плати виробничим працівникам, адміністрації, працівникам відділу збуту

Розділ 4 (практична частина)

4.1. Облік придбання запасів

Розділ 5 (практична частина)

5.1. Додатки до розділів 2; 3; 4; 5

Розділ 6

6.1. Висновок

Перелік використаної літератури

І. ВСТУП

Бухгалтерія — це мистецтво.

Професія, що потребує таланту і терпіння.

Особливий дар бачити за цифрами складний

світ економіки у її взаємозв'язках і гармонії. (І. Штеммлер)

Невід'ємною складовою розвитку ринкових відносин в Україні є адекватна система бухгалтерського обліку, що забезпечує всіх членів суспільства надійною, своєчасною та корисною інформацією про господарську діяльність підприємств і організацій.

Прийнятий 16 липня 1999 року Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відкриває шлях до перетворення бухгалтерського обліку в реальний інструмент управління.

Це у свою чергу підвищує вимоги до кваліфікації бухгалтерів, менеджерів, підприємців, аудиторів. Тому важливим напрямком реформування бухгалтерського обліку в Україні є підготовка, перепідготовка та підвищення рівня кваліфікації спеціалістів бухгалтерського обліку.

Розділ 1.

1.1. Історія та діяльність підприємства.

Завод “Прожектор” організований на основі наказу Міністра електронної промисловості №471 від 26 листопада 1976 року на основі Київського заводу “Генератор”.

Розташоване підприємство в північно-східній частині міста Малина Житомирської області в 3,5 км від залізничної станції “Малин” Південно-Західної залізниці.

Підприємство має 19,2 тис. м.кв. площі, з яких 7.8 тис. м.кв зайнято цехами основного виробництва, а рештузаймають цехи допоміжного виробництва, складське господарство, энерготехнічне і сантехнічне забезпечення, адміністративно-управлінський апарат і інші служби.

Відкрите акціонерне товариство «Прожектор» (далі -Товариство) засновано відповідно до наказу Фонду державного майна України від 30 жовтня 1996 року № 30-АТ шляхом перетворення державного підприємства завод «Прожектор» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів» від 26 листопада 1994 р. № 699/94

Місцезнаходження Товариства: 11603; Україна, Житомирська область, м. Малин, вул. Фрунзе, 36.

Мета та предмет діяльності товариства.

Метою діяльності Товариства є: отримання прибутку шляхом використання майна Товариства. здійснення виробничо-господарської, комерційної, іншої діяльності у порядку та згідно чинного законодавства.

Предметом діяльності Товариства є:

• виробництво багатоканальної апаратури зв'язку;

• виробництво товарів народного споживання та надання платних послуг населенню;

• торгово-комерційна та зовнішньоекономічна діяльність, у тому числі:

• оптова і роздрібна реалізація власної та контрагентської продукції,організація та здійснення оптової, комісійної, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України та за її межами через власну та іншу торгову мережу;

• брокерські послуги, проведення біржових операцій у власних інтересах та інтересах інших осіб;

• здійснення торгово-закупівельної діяльності для підприємств, установ, організацій, громадян, у тому числі іноземних;

• архітектурне і будівельне проектування, реконструкція інженерних будівель і споруджень виробничого призначення, об’єктів соцкультпобуту і житла;

• надання послуг населенню в сфері громадського харчування, створення барів, кафе, піцерій з використанням алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

• товарообмінні (бартерні) операції у відповідності до діючого законодавства;

• надання всіх видів побутових послуг, прокат;

• ремонтно-механічне та пластмасове виробництво;

• операції по імпорту та експорту товарів, робіт, послуг та орендні операції, в тому числі лізингові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

• здійснення оптово-роздрібної торгівельної діяльності;

• здійснення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним каміннями за такими видами діяльності:

• придбання атестованої продукції промислово-технічного призначення з дорогоцінних металів, що має сертифікат відповідності;

• придбання інструменту з природних алмазів, що має паспорт;

• використання та застосування для виробничих потреб придбаної атестованої продукції промислово-технічного призначення, що має сертифікат відповідності.

• здіснення вантажних та пасажирських перевезень на території України та за кордоном;

• ввіз в Україну сировини, технологій обладнання, харчових продуктів, переробка продукції та сировини для виробництва товарів і продуктів харчування, виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції;

• надання рекламно-інформаційних послуг;

• розробка і впровадження програмного забезпечення.

Якщо певний вид діяльності з вказаних вище можливо здійснювати лише за умов його ліцензування. Товариство здійснює вказаний вид діяльності лише після отримання відповідної держаної ліцензії або дозволу.

Товариство має право здійснювати інші види діяльності, які не заборонено чинним законодавством України.

Юридичний статус товариства.

Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації.

Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, цього Статуту та внутрішніх локальних Положень.

Товариство, після його державної реєстрації, є правонаступником державного підприємства Малинський завод «Прожектор».

Майно Товариства складається з основних засобів та оборотних коштів, а також матеріальних та нематеріальних цінностей, вартість яких відображено в балансі Товариства..

Товариство є власником:

• майна, переданого йому засновником у власність;

• продукції, виробленої Товариством у результаті господарської діяльності;

• одержаних доходів (прибутку);

• житлового фонду, що не є державною власністю;

• іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством.

Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю Товариства або передано йому в користування, несе Товариство.

Товариство здійснює володіння, розпорядження, користування майном, що йому належить, відповідно до мети своєї діяльності.

Товариство відповідає за своїми зобов'язаннями тількі майном, на яке згідно чинного законодавства може бути накладено стягнення.

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках; фірмову марку та товарний знак, які затверджуються Правлінням Товариства і реєструються згідно з чинним законодавством.

Товариство має круглу печатку зі своєю назвою, штампи та фірмовий бланк.

Товариство має право у встановленому чинним законодавством порядку:

• використовувати належне йому майно та інші матеріальні ресурси для здійснення господарської діяльності; продавати, передавати безкоштовно, обмінювати, передавати в оренду юридичним та фізичним особам вказані ресурси, відчужувати їх іншим способом, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту.

• укладати угоди (контракти) в т.ч. зовнішньоекономічні, зокрема угоди купівлі-продажу, комісії. доручення, підряду, перевезень, зберігання, страхування, застави; видавати довіреності (доручення), створювати комісії, та інше; набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному та третейському суді.

• випускати цінні папери згідно чинного законодавства України та вимог Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

• засновувати об'єднання та брати участь в об'єднаннях з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, в тому спільні підприємства в Україні та за її межами, приймати участь у фондах. асоціаціях, корпораціях спільно з українськими та іноземними партнерами.

• створювати на території України та за її межами свої підрозділи, філії, представництва, дочірні підприємства та інші. Створені структурні підрозділи, філії, представництва та дочірні підприємства можуть наділятися основними засобами та обіговими коштами, які належать Товариству. Керівництво їх діяльністю здійснюється особами, що призначаються Правлінням Товариства і затверджуються Спостережною Радою Товариства. Порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації філій, представництв, дочірніх підприємств регулюється чинним законодавством, цим Статутом та Положенням про філії.

• придбавати необхідну для забезпечення власної діяльності продукцію виробничо технічного призначення, на виробничих підприємствах, у роздрібній та оптовій торгівлі, у комісійних магазинах та інших організаціях та у фізичних осіб.

• відкривати фірмові, комісійні та комерційні магазини.

• придбавати для соціальних потреб колективу працівників за власні кошти спортивні, культурно-побутові товари, продукти харчування, медичну техніку, препарати та інше.

• самостійно встановлювати для працівників Товариства додаткові відпустки, скорочений робочий день та інші пільги згідно колективного договору.

• залучати до роботи фахівців, які не входять до його складу, самостійно визначати форми, системи, вид та розміри оплати їх праці.

• застосовувати систему контрактів при найму на роботу працівників.

• встановлювати економічно обгрунтовані норми праці та заробітної плати.

• отримувати кредити у національній та іноземній валюті.

• самостійно визначати ціни та тарифи на вироблену продукцію, надані послуги та роботи.

• вимагати відшкодування заподіяних збитків та моральної шкоди від акціонерів Товариства, інших фізичних та юридичних осіб, якщо їхні дії призвели до матеріальних втрат Товариства чи його акціонерів,

• має право на комерційну таємницю, а саме відомості пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю Товариства, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам; а також на захист своєї комерційної таємниці;

• вчиняти інші дії, що не суперечать чинному законодавству України.

Статутний фонд товариства.

Статутний фонд Товариства становить 5 853 730 (п'ять мільйонів вісімсот п'ятдесят три тисячі сімсот тридцять) грн.

Статутний фонд Товариства поділено на 23 414 920 (двадцять три мільйони чотириста чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять) штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір Статутного фонду. Розмір Статутного фонду Товариства може бути збільшено або зменшено лише після повної сплати усіх раніше випущених акцій.

Органи управління товариством.

Управління Товариством здійснюють:

• вищий орган Товариства — Загальні збори акціонерів Товариства;

• Спостережна Рада;

• Правління Товариства;

• Ревізійна комісія.

Посадовими особами органів управління Товариством є: Голова Правління і члени Правління, Голова і члени Спостережної Ради, Голова Ревізійної комісії.

Облік і звітність товариства.

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності відповідно до чинного законодавства, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку та обсязі органам державної статистики.

Перший фінансовий рік починається з дати реєстрації Товариства і завершується ЗІ грудня цього ж року, наступні фінансові роки визначаються відповідно до календарних.

Фінансово-господарська діяльність Товариства здійснюється відповідно до планів, які затверджуються Загальними зборами акціонерів Товариства.

Товариство зобов'язане надавати до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку звіт про господарсько-фінансове становище та результати діяльності, згідно вимог, затвердженнях Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Зовнішньоекономічна діяльність.

Товариство здійснює зовнішньоекономічну діяльність в рамках предмету діяльності Товариства на основі чинного законодавства України, нормативних документів, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність.

Зовнішньоекономічні договори (контракти), укладені Товариством, підписуються двома особами, а саме: право підпису має Голова Правління Товариства та особа, яка уповноважена на таке підписання довіреністю, підписаною Головою Правління Товариства.

1.2. Наказ про облікову політику підприємства, графік руху документів з обліку матеріалів, договір про повну матеріальну відповідальність (див додаток)

НАКАЗ №_______

від _______________200__р.

ПРО ОБЛІКОВУ ПОЛІТИКУ

Відповідно до п.5 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р № 996-ХІУНАКАЗУЮ:

встановити на підприємстві таку облікову політику:

1. При веденні бухгалтерського обліку і формуванні фінансової звітності керуватися Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

2. Встановити тривалість операційного циклу (на основі того, що склався на підприємстві) такою, що дорівнює 30 днів;

3. До складу малоцінних і швидкозношуваних предметів відносити матеріальні активи вартістю менше 1500 грн.

4. Знос малоцінних необоротних матеріальних активів нараховувати у розмірі 100%.

5. Амортизацію основних засобів нараховувати пооб'єктно за методами, наведеними у додатку № 1 до наказу Розрахунок амортизації основних засобів проводити у відомості відповідно до додатка № 2 до наказу.

6. Нематеріальні активи амортизувати протягом строку їх корисного використання, що встановлюється, обраними методами, які відображаються у відомості, наведеній у додатку № 3 до наказу.

7. Вибуття запасів здійснювати за такими оцінками:

— матеріалів (за видами і групами) — ідентифікованою собівартістю;

— паливо — собівартістю перших за часом надходження запасів (ФІФО);

-запасних частин — собівартістю перших за часом надходження запасів (ФІФО);

— готової продукції — нормативними витратами;

— товарів в оптовій торгівлі — ідентифікованою собівартістю;

— товарів у роздрібній торгівлі — цінами продажу;

— МШП — середньозваженою собівартістю.

8. Аналітичний облік загальновиробничих витрат вести за такими статтями:

а) змінні:

—витрати на поточний ремонт основних засобів;

— витрати на охорону праці;

— витрати на електроенергію;

— знос малоцінних і швидкозношуваних предметів (спецобладнання);

— комунальні послуги;

— страхування ризиків;

— інформаційні послуги;

— витрати матеріалів;

— заробітна плата працівників, які займаються ремонтом обладнання, і відрахування на соціальні заходи;

— компенсаційні та заохочувальні виплати робітникам основного виробництва;

— амортизація основних засобів (при виробничому методі);

— витрати на відрядження робітників цехового персоналу;

— інші витрати;

б) постійні:

—амортизація основних засобів;

— заробітна плата працівників, які обслуговують виробниче обладнання;

— відрахування на соціальні заходи;

— опалення;

— витрати на гігієну і санітарію;

— медичне страхування працівників;

— витрати на операційну оренду;

— амортизація нематеріальних активів;

— інші витрати.

Прийняти за базу розподілу загальновиробничих витрат:

—між витратами і собівартістю реалізованої продукції — обсяг виробництва (зарплату тощо);

— між об'єктами витрат — заробітну плату (відпрацьовані години, прямі витрати тощо). За нормальну потужність прийняти обсяг випуску продукції, що дорівнює __ (машино-годин тощо).

9. Облік адміністративних витрат здійснювати за таким переліком статей:

— зарплата адміністративно-управлінського персоналу;

— відрахування на соціальне страхування;

— амортизація основних засобів загальногосподарського призначення;

— витрати на операційну оренду об'єктів основних засобів;

— амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

— витрати на відрядження працівників адміністративної сфери;

— витрати на банківські послуги;

— витрати на аудиторські, юридичні послуги;

— утримання автотранспорту загальногосподарського призначення;

— витрати на охорону;

— судові витрати;

— податки, обов'язкові збори та платежі;

— поштові та канцелярські витрати;

— інші витрати.

10.Облік витрат на збут здійснювати за такими статтями:

— заробітна плата продавців, менеджерів та іншого персоналу, які займаються збутом продукції;

— відрахування на соціальні заходи;

— амортизація основних засобів, що обслуговують торговельну мережу;

— транспортні витрати;

— претензії, збитки покупців;

— створення гарантійного резерву;

— витрати на рекламу, пов'язану зі збутом;

— інші витрати.

11.Резерв сумнівних боргів визначати виходячи із платоспроможності окремих дебіторів (на підставі класифікації дебіторської заборгованості).

12.Резерви майбутніх витрат і платежів не створювати (наприклад, забезпечення оплати відпусток).

Графік руху документів з обліку матеріалів.

Назва документа

Створення та оформлення документа

Перевірка документа

Обробка документа

Передача в архів

Виконавець

Строк виконання

Виконавець

Строк виконання

Виконавець

Строк виконання

Виконавець

Строк виконання

Накладні, под. накладні, прихідні накладні

Ст. комірник, відділ постачання

вівторок. четверг

Заступник гол. бухгалтера

День надходження

Бухгалтер матеріального складу

Протягом 3-х днів з дня отримання

Заступник гол. бухгалтера

Протягом тижня після подання річного звіту

Вимоги на матеріали

Ст. комірник, відділ постачання

вівторок. четверг

Заступник гол. бухгалтера

День надходження

Бухгалтер матеріального складу

Протягом 3-х днів з дня отримання

Заступник гол. бухгалтера

Протягом тижня після подання річного звіту

Головний бухгалтер ___________

Розділ 2. “ОБЛІК ЗАПАСІВ”

2.1. Визначення та класифікація запасів

2.2. Первісна оцінка запасів

Запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю (собівартістю), яка визначається залежно від шляхів надходження запасів.

Запаси на підприємство можуть надходити в результаті:

• придбання за плату;

• виготовлення власними силами підприємства;

• внесення до статутного капіталу підприємства;

•безоплатного одержання;

• придбання в результаті обміну на подібні активи;

• придбання в результаті обміну (часткового обміну) на неподібні активи.

2.3. Придбання запасів за плату

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату,є собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:

• сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

• затрат на заготівлю, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів, оплату послуг сторонніх підприємств та організацій з навантаження-розвантаження запасів (транспортно-заготівельні витрати);

• інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях, як, наприклад, прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

На розмір сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику і включаються до собівартості запасів, впливає знижка за дострокову оплату. Цю знижку підприємство отримує від постачальника за умови, якщо оплатить вартість придбаних товарів протягом зазначеного постачальником періоду.

Для відображення знижок в обліку використовують два методи: метод ціни "брутто" і метод ціни "нетто".

При використанніметоду ціни "нетто" в обліку реєструється "чиста" вартість придбаних запасів відповідно до рахунка-фактури за вирахуванням знижки за дострокову оплату.

Метод ціни "брутто"передбачає відображення вартості придбаних запасів у повному обсязі, без знижки, незалежно від того, використана вона чи ні. Торговельні знижки, інші знижки та подібні їм статті вираховуються при визначенні собівартості придбаних запасів.

Приклад 1.ВАТ "Прожектор" придбало в ТОВ “Техсервіс” накл. №38 від 20.01.01 р. (див. додаток) 200 мікросхем за ціною 50 грн. за одиницю (ПДВ — 2 000 грн.) розрахувавшись передоплатою для подальшої реалізації на умовах 2/10, п/30 (2 % знижки за умови оплати товару протягом 10 днів від виставлення рахунка). Експерту Торгово-промислової палати було сплачено суму у розмірі 1 000 грн. (ПДВ — 200 грн.) за видання сертифіката якості товару (отримано сертифікат). Транспортній організації ТОВ "Швидка доставка" за завезення мікросхем на склад сплачено 3 000 грн. (ПДВ — 600 грн.) (отримано товаро-транспорну накладну).

Вартість товару було оплачено постачальнику протягом терміну дії знижки.

Необхідно визначити: собівартість мікросхем.

Рішення:

1. Оплата постачальнику:

(200 х 50) — 0,02 х (200 х 50) + 2 000 = 11 800 грн. (додаток №1)

2. Собівартість мікросхем, грн.:

вартість придбання 11 800 (додаток №2)

ПДВ — 2 000 (додаток №3)

сертифікація товару + 1 200 (додаток №4)

ПДВ — 200 (додаток №5)

транспортні витрати + 3 600 (додаток №6)

ПДВ — 600 (додаток №7)

Разом 13 800

(Ціна 1 шт. — 69,00 грн. без ПДВ.) (додаток №8;9)

При оприбуткуванні мікросхем було виявлено нестачу 1 шт. про що було складено акт (див. додаток)

Приклад 2.ВАТ “Прожектор” придбало частини до телефонних апаратів — телефонні трубки (код ТН ВЕД 851790910) по імпорту (рах.-фактура №145 від 22.01.01 р. — див. додаток) від фірми “Тесал”, Словаччина на суму 1 000 дол. США. На дату оформлення митної декларації курс Національного банку України становив 5,42 грн./дол. США.

При здійсненні митних процедур підприємство сплатило:

— податок на додану вартість (ПДВ) — у розмірі 20 %;

— ввізне мито — у розмірі 10 %;

— митні збори — у розмірі 0,15 %.

Додаткові витрати з доставки частин на склад склали, грн.:

транспортні витрати 1200

ПДВ 240

навантажувальні-розвантажувальні роботи 800

ПДВ 160

страхування вантажу 1600

Необхідно розрахувати: первісну вартість оприбуткованих частин.

Розрахунок:

1. Митна вартість: 1 000 дол. США х 5,42 грн./дол. США = 5 420 грн. (до даток №10)

2. Сума ввізного мита: 5 420 грн. х 10 % = 542 грн.

3. Сума митних зборів: 5 420 грн. х 0,15 %= 8 грн.

4. Сума податку на додану вартість:(5 420 грн.+542 грн.)х20%=1 192 грн.

Загальна первісна вартість придбаних за імпортом частин, гри.:

Митна вартість 5 420

Ввізне мито +542

Митні збори + 8

Транспортні витрати + 1 440

ПДВ -240

Навантажувальні-розвантажувальні роботи + 960

ПДВ — 160

Страхування вантажу + 1 600

Разом 9 570

(Ціна за 1 шт. — 9,57 грн.) (додаток №11;12)

Примітка.Згідно із Законом України від 04.11.99 р. № 1214-ХІV "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування підакцизних товарів, продукції" митна вартість для цілей оподаткування збільшується лише на суму ввізного мита без урахування акцизного збору.

2.4 Виготовлення запасів власними силами підприємства

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства,визнається собівартість їх виробництва, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248.

Собівартість виробництва готової продукції включає витрати, що безпосередньо пов'язані з одиницями виробництва, а саме:

• прямі матеріальні витрати(вартість сировини, купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів, інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат);

• прямі витрати на оплату праці(заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим на виробництві продукції, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат);

• інші прямі витрати(усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо),

• загальновиробничі витрати(витрати на управління виробництвом, амортизація основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на обслуговування виробничого процесу тощо), які виникають при переробці матеріалів у готову продукцію і поділяються на:

постійні накладні витрати(непрямі витрати на виробництво, що залишаються незмінними або майже незмінними при зміні обсягу виробництва),

• змінні накладні витрати(непрямі витрати на виробництво, що змінюються прямо або майже прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності).

Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності.

Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" нормальна потужність — це очікуваний середній обсяг діяльності, який може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох, наприклад, 3 — 5 років або операційних циклів, з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Розподіл постійних виробничих витрат може призвести до появи нерозподілених постійних загальновиробничих витрат. Такі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у період їх виникнення. Але слід ураховувати, що загальна сума розподілених і нерозподілених постійних витрат не повинна перевищувати їх фактичну величину.

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи із фактичної потужності звітного періоду.

Формування собівартості запасів, що виготовляються власними силами , підприємства, показане на рис. 3.2.

Приклад 3 ВАТ "Прожектор" на виробництво тари витратило матеріалів на суму 40 000 грн.

Пряма заробітна плата робітників, зайнятих у процесі виробництва тари, становить 56 000 грн., прямі витрати на соціальні заходи — 22 400 грн., загальна сума виробничих накладних витрат складає 38 400 грн., у тому числі змінні витрати — 26 400 грн., постійні — 12 000 грн., фактичні накладні витрати дорівнюють запланованим. За період було виготовлено 5 200 одиниць тари. Нормальна потужність — 6 000 одиниць.

Необхідно розрахувати: собівартість виготовленої тари.

Розрахунок:

1. Розподіл загальновиробничих накладних витрат:

26 400 грн. відносяться на собівартість випущеної продукції;

12 000 грн. розподіляються між собівартістю продукції і витратами періоду. Для цього:

а) визначається ставка розподілу постійних виробничих витрат:

12 000 грн. : 6 000 од. = 2 грн.

б) розраховується сума постійних накладних витрат, які відносяться до:

собівартості виготовленої продукції:

5 200 х 2=10 400 (грн.).

витрат періоду:

800 х 2 = 1 600 (грн.).

2. Собівартість виготовленої продукції, гри.:

Прямі матеріальні витрати 40 000

Прямі витрати на оплату праці 56 000

Прямі витрати на соціальні заходи 22 400

Змінні накладні витрати 26 400

Постійні накладні витрати, що відносяться

до виготовленої продукції 10 400

Разом 155 200

Результатом виробничого процесу можуть бути декілька продуктів, що виробляються одночасно. Це відбувається, наприклад, коли виготовляється спільна продукція, яка поділяється на основні та побічні продукти.

Побічними є продукти,які мають незначну вартість у порівнянні з основними спільними продуктами.

Під час процесу виробництва витрати на переробку кожного продукту не можна віднести до відповідних спільних продуктів. Лише коли спільні продукти стають технологічно відокремленими, витрати на переробку можна безпосередньо віднести до відповідних спільних продуктів

Якщо витрати на переробку кожного продукту неможливо визначити окремо, вони розподіляються між продуктами на основі раціональної та послідовної бази.

За базу розподілу спільних витрат можуть прийматися показники фізичного обсягу виробництва або вартість продажу спільних продуктів.

За своїми властивостями більшість побічних продуктів є несуттєвими. У таких випадках їх часто оцінюють за чистою вартістю реалізації, і ця вартість вираховується із собівартості основного продукту.

Як результат — балансова вартість основного продукту суттєво не відрізняється від його собівартості.

Приклад 4.У процесі спільного виробництва були понесені такі витрати, грн.:

— прямі матеріальні витрати 80 000

— прямі витрати на оплату праці 55 000

— прямі витрати на соціальні заходи 22000

— загальновиробничі накладні витрати 45 000

Разом 202 000

У результаті спільного виробництва було виготовлено 2 000 одиниць основного продукту і одержано 250 кг побічного продукту.

Побічний продукт був додатково оброблений і реалізований. Витрати на додаткову обробку побічного продукту становили 5 000 грн. Ціна реалізації складала 40 грн. за 1 кг.

Необхідно розрахувати: собівартість виробництва основного продукту.

Розрахунок:

Чиста вартість реалізації побічного продукту становить:

(250 х 40) — 5 000 • 5 000 (грн.).

Собівартість виробництва основного продукту:

202 000 — 5 000 = 197 000 (грн.),

або

197 000 грн. : 2 000 од. = 98,5 грн. на одиницю.

Коли вартість побічного продукту дуже мала і він не потребує подальшої обробки, дохід від його реалізації відображається у Звіті про фінансові результати. Отже, собівартість основних продуктів не зменшується на суму чистої вартості реалізації побічного продукту.

2.5. Внесення запасів до статутного капіталу підприємства.

Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства,визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Відповідно до П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств"справедлива вартість -сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

2.6. Безоплатне одержання запасів.

Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.

Сума, яку можна отримати від продажу або сплатити за придбання на активному ринку запасів (матеріалів) , одержаних на безоплатній основі, є їх первісною вартістю.

2.7. Придбання запасів у результаті обміну на подібні об'єкти.

Відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" подібні об'єкти — це об'єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість

Первісна вартість запасів, придбаних у результаті обміну на подібні об'єкти,дорівнює балансовій вартості переданих об'єктів Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість.

Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду

Приклад 5. ВАТ "Прожектор" здійснило обмін з підприємством "Буд-топ" фарби зеленого кольору (балансова вартість -140 грн , справедлива вартість -130 грн ) на фарбу жовтого кольору (балансова вартість — 150 грн ).

Необхідно визначити вартість придбаної у результаті обміну фарби жовтого кольору.

Рішення:

Здійснений обмін подібними запасами Отже, первісна вартість придбаних запасів дорівнює справедливій вартості переданих запасів, тобто 130 грн.

Різниця між балансовою і справедливою вартістю фарби зеленого кольору 10 грн. (140 грн. — 130 грн.) включається до складу витрат звітного періоду.

2.8. Придбання запасів у результаті обміну (часткового обміну) на неподібні об'єкти.

Неподібні об'єкти— це об'єкти, які не мають однакового функціонального призначення та однакової справедливої вартості.

Первісна вартість запасів, що придбані в обмін (частковий обмін) на неподібні об'єкти,дорівнює справедливій вартості переданих об'єктів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) у процесі обміну.

Приклад 6: ВАТ "Прожектор" обміняло оліфу (балансова вартість — 600 грн., справедлива вартість — 650 грн.) на ветоніт (балансова вартість — 800 грн.) у підприємства "Топбуд", доплативши 240 грн., у тому числі ПДВ — 40 грн. готівкою.

Необхідно визначити: вартість придбаного в результаті обміну ветоніту.

Рішення:

Здійснений обмін неподібними запасами (різна справедлива вартість). Первісна вартість ветоніту дорівнює справедливій вартості оліфи, скоригованій на суму грошових коштів:

Справедлива вартість оліфи 650 грн. (додаток №13;14)

Грошові кошти (без ПДВ) 200 грн. (додаток №17;18)

Первісна вартість ветоніту 850 грн. (додаток №15;16;19;20;21)

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат тогоперіоду, у якому вони були здійснені (установлені);

— понаднормові витрати і нестачі запасів;

— відсотки за користування позиками;

— витрати на збут;

— загальногосподарські та інші подібні витрати, які не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків здійснення оцінки запасів на дату балансу, коли запаси відображаються за правилом "нижчої оцінки".

2.9. Визнання запасів.

Запаси визнаються активами, якщо:

• існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;

• їх вартість може бути достовірно визначена.

При цьому слід ураховувати також критерії для визнання реалізації продукції (товарів, інших активів),а саме:

• покупцеві передаються ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

• покупець здійснює надалі управління та контроль за продукцією (товарами, іншими активами).

Необхідність урахування наведених критеріїв обумовлена тим, що головною умовою зарахування до складу запасів одиниць або однорідних груп (видів) є володіння ризиками і вигодами, пов'язаними з правом власності підприємства на ці предмети, та контроль, який пов'язаний з володінням.

Як правило, ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інші активи), переходять від однієї особи (підприємства) до другої особи (підприємства), коли перша особа здійснює продаж, а друга особа -придбання. Із цього моменту матеріальні цінності повинні бути включені до складу запасів покупця і не відображатися у складі запасів продавця

В операції купівлі-продажу головним критерієм є той, згідно з яким ризики й вигоди, пов'язані з правом власності, передаються у момент, узгоджений у контракті сторонами, що беруть участь у цій операції.

Звичайно, ризики та вигоди переходять до покупця, коли продавець фактично передає йому товари. Але в деяких випадках можуть бути винятки, наприклад, коли матеріальні цінності деякий час знаходяться у розпорядженні третьої сторони — незалежної транспортної компанії, яка перевозить цінності від підприємства-постачальника до підприємства-покупця.

Якщо згідно з умовами продажу (поставки) транспортування товарів повинен оплатити покупець (наприклад, умови поставки "FOB "франко-борт" -порт відвантаження"), то вважається, що ризики і вигоди, пов'язані з правом власності, переходять до покупця тоді, коли матеріальні цінності передані транспортному агенту. І, навпаки, якщо продавець повинен оплатити доставку цінностей до місця призначення ("FOB "Франко-борт" — порт призначення"), то ризики і вигоди, пов'язані з правом власності, переходять до покупця тільки тоді, коли матеріальні цінності доставлені на місце призначення.

Момент передачі ризиків і вигоди, пов'язаних з правом власності на товарно-матеріальні цінності, які реалізуються як в Україні, так і за її межами, визначають базові умови поставки за Міжнародними правилами інтерпретації . комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" редакції 2000 р., застосування яких обумовлене Указом Президента України від 04.10.94 р. № 567/94 "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів".

Отже, підставою для зарахування до складу запасів товарно-матеріальних цінностей, які придбані і знаходяться в дорозі, є передача продавцем і відповідно отримання покупцем ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на ці матеріальні цінності. Момент передачі ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на цінності, визначається в контракті на придбання останніх.

Крім зазначених базових умов поставки, передача ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на товарно-матеріальні цінності, а також управління та контроль за реалізованими активами обумовлені консигнаційними угодами

Так, до складу запасів включаються також товари, передані торговельним агентам за консигнаційними угодами.

Консигнаційна угодапередбачає, що власник товару передає його торговельному агенту для реалізації. Агент не купує цей товар, проте він приймає на себе відповідальність за його збереження. Після реалізації агент передає його власнику виручку за вирахуванням зазначених у консигнаційній угоді витрат і комісійних. Таким чином, товари, які знаходяться на реалізації у агента, входять до складу запасів підприємства-постачальника, що передало їх агенту, а не агента

Одночасно, коли підприємство має у своєму розпорядженні предмети, які є власністю інших фізичних та юридичних осіб (наприклад, на відповідальному зберіганні тощо), ці предмети не будуть включатися до складу запасів підприємства, а облічуватимуться на забалансових рахунках.

Якщо наміри сторін щодо передачі ризиків і вигод, пов'язаних із правом власності, незрозумілі, то потрібно врахувати всі сукупні обставини, а потім, на підставі зібраної інформації, вирішити, коли ж фактично право власності перейшло від продавця до покупця.

Недотримання критерію переходу ризиків і вигод, пов'язаних із правом власності, може призвести до перекручення даних фінансових звітів.

Приклад 7. Дані про рух запасів на дату балансу такі:

— загальна вартість запасів складає 400 000 грн.;

— вартість запасів, що знаходяться на відповідальному зберіганні, у сумі 30 000 грн., було враховано у загальній вартості запасів;

— придбані запаси на суму 20 000 грн. (ПДВ — 4 000 грн.), що знаходяться в дорозі (на умовах "франко-станція відвантаження"), не було враховано при визначенні загальної вартості запасів;

— реалізовані запаси на суму 15 000 грн., що знаходяться в дорозі (на умовах "франко-станція відвантаження"), не було враховано при визначенні загальної вартості запасів.

Необхідно проаналізувати: як наведена інформація впливатимена загальну вартість запасів.

Рішення:

1. Вартість запасів, що знаходяться на відповідальному зберіганні, у сумі 30 000 грн. повинна вираховуватись із загальної вартості запасів.

2. Вартість запасів, що придбані на умовах "франко-станція відвантаження" у сумі 20 000 грн. (ПДВ — 4 000 грн.), повинна додаватися до загальної вартості запасів.

3. Вартість запасів, що реалізовані на умовах "франко-станція відвантаження", у сумі 15 000 грн. не повинна включатись у вартість запасів на дату балансу.

Таким чином, загальна вартість запасів на дату балансу становить:

400 000 — 30 000 + 20 000 = 390 000 (грн.).

2.10. Методи оцінки руху запасів.

П(С)БО 9 "Запаси" передбачені такі методи оцінки руху запасів:

— ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

— середньозваженої собівартості;

— собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

— собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

— нормативних затрат,

— ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

2.11. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.

Конкретна ідентифікація означає, що облік витрат і розрахунок собівартості здійснюється за кожною відповідною одиницею запасів. Цей метод застосовується для визначення собівартості запасів, які відпускаються, та послуг, що надаються для спеціальних замовлень і проектів (виробництво літаків, кораблів і т. д.), а також запасів, які не замінюють одне одного (торгівля автомобілями, ювелірними виробами тощо).

Приклад 8.Інформація про здійснені протягом місяця записи щодо руху виробу така:

Показник

Виріб

Залишок одиниць

Одиниць

Ціна за одиницю, грн.

Загальна вартість, грн.

Залишок на початок періоду.

80

12

960

80

Придбано вперше

100

15

1 500

180

Реалізовано вперше

60

120

Придбано вдруге

40

18

720

160

Реалізовано вдруге

30

130

Залишок на кінець періоду

130

Необхідно: визначити собівартість реалізованого виробу та собівартість залишку на кінець періоду, застосовуючи метод оцінки ідентифікованої собівартості відповідної одиниці.

Рішення:

Дата

Придбано

Вибуло

Залишок

Кількість, од.

Ціна, гри.

Сума, грн.

Кількість, од

Ціна, грн.

Сума, грн

Кількість, од

Ціна, грн.

Сума, гри.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Початок

80

12

960

Придбано вперше

100

15

1 500

80

12

960

100

15

1 500

Реалізовано вперше

60

12

720

20

12

240

100

15

1 500

Придбано вдруге

40

18

720

20

12

240

100

15

1 500

40

18

720

Реалізовано вдруге

30

18

540

20

12

240

100

15

1 500

10

18

180

Разом

140

2200

90

1 260

130

1 920

При застосуванні методу ідентифікованої собівартості заздалегідь відомо, де і за якими цінами розміщений виріб і які одиниці вибувають.

2.12. Метод середньозваженої собівартості.

Оцінка запасів проводиться по кожній одиниці запасів за формулою:

Сс=(Сп+Сн)/(Кп+Кн), де:

Сс— середньозважена собівартість;

Сп і Кп— відповідно собівартість і кількість запасів на початок періоду;

Сн і Кн— відповідно собівартість і кількість запасів, що надійшли протягом періоду Алгоритм застосування методу середньозваженої собівартості розглянемо на прикладі.

Приклад 9.На підставі даних попереднього прикладу необхідно визначити собівартість реалізованого виробу та собівартість залишку виробу на кінець періоду, застосовуючи метод оцінки середньозваженої собівартості.

Рішення:

Дата

Придбано

Вибуло

Залишок

Кількість

Ціна, грн.

Сума, грн.

Кількість

Ціна, грн.

Сума, грн.

Кількість

Ціна, грн.

Сума, грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Початок

80

12

960

Придбано вперше

100

15

1 500

180

14,45

2601

Реалізовано вперше

60

14,45

867

120

14,45

1 734

Придбано вдруге

40

18

720

160

14,45

2312

Реалізовано вдруге

30

14,45

433,50

130

14,45

1 879,5

Разом

140

2200

90

14,45

1 300,50

130

14,45

1 879,5

Середньозважена вартість одиниці виробу розраховується діленням сумарної вартості залишку запасів на початок періоду (960 грн.) і вартості одержаних у звітному періоді запасів (2 220 грн.) на сумарну кількість виробу на початок періоду й одержаних протягом періоду (відповідно 80 і 140). Отже, середньозважена вартість виробу становитиме 14,45 грн. за одиницю:

(960+2220)/(80+140)=14,45 (грн.)

2.13. Метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Оцінка запасів за цим методом базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто одиниці запасів, які надійшли (придбані, вироблені) першими, відпускаються (продаються) також першими.

Алгоритм застосування методу "ФІФО" для визначення собівартості запасів розглянемо на прикладі.

Приклад 10.На підставі даних попередніх прикладів необхідно визначити собівартість реалізованого виробу та собівартість залишку виробу на кінець періоду, застосовуючи метод оцінки собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО)

Рішення:

Дата

Придбано

Вибуло

Залишок

Кількість

Ціна, грн.

Сума, грн.

Кількість

Ціна, грн.

Сума, грн.

Кількість

Ціна, грн

Сума, грн

1

2

3

4

3

6

7

8

9

10

Початок

80

12

960

Придбано вперше

100

15

1 500

80

12

960

100

15

1 500

Реалізовано вперше

60

12

720

20

12

240

100

15

1 500

Придбано вдруге

40

18

720

20

12

240

100

15

1 500

40

18

720

Реалізовано вдруге

20

12

240

—

—

—

10

15

150

90

15

1 350

—

—

—

40

18

720

Разом

140

2200

90

1 110

130

2070

2.14. Метод собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО).

Оцінка запасів базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, яка є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню у бухгалтерському обліку), тобто одиниці запасів, що надійшли (придбані, вироблені) останніми, відпускаються (продаються) першими

Алгоритм застосування методу "ЛІФО" для визначення собівартості запасів, що вибули, розглянемо на прикладі.

Приклад 11.На підставі даних попередніх прикладів необхідно визначити собівартість реалізованого виробу та собівартість залишку виробу на кінець періоду, застосовуючи метод оцінки собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО).

Рішення:

Дата

Придбано

Вибуло

Залишок

Кількість

Ціна, грн.

Сума, грн.

Кількість

Ціна, грн.

Сума, грн.

Кількість

Ціна, грн

Сума, гри

1

2

3

4

3

6

7

8

9

10

Початок

80

12

960

Придбано вперше

100

15

1 500

80

12

960

100

15

1 500

Реалізовано вперше

60

15

900

80

12

960

40

15

600

Придбано вдруге

40

18

720

80

12

960

40

15

600

40

18

720

Реалізовано вдруге

30

18

540

80

12

960

40

15

600

10

18

180

Разом

140

2200

90

1 440

130

1 740

2.15. Метод нормативних затрат

Нормативні (стандартні) затрати —це заплановані витрати на виробництво одиниці продукції (послуг), які базуються на нормах використання матеріалів, праці і нормальної виробничої потужності.

Метод оцінки нормативних затрат застосовується при наявності і руху готової продукції і незавершеного виробництва (у тому числі цей метод може бути використаний у підприємствах громадського харчування).

Оцінка за методом нормативних затрат полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Застосування методу допускається лише тоді, коли результати оцінки запасів приблизно дорівнюють їх собівартості.

Загальне відхилення на продукцію, що надійшлаз виробництва за місяць, розраховується за формулою:

3В = Фк х Фц — Нк х Нц, де:

3В — загальне відхилення на продукцію, що надійшла з виробництва за місяць;

Фк — фактична кількість виробленої продукції, Фц — фактична ціна одиниці продукції;

Нк — визнана нормативна (стандартна) кількість для фактичного результату;

Нц — нормативна (стандартна) ціна одиниці продукції;

або

ЗВ=ФС-НС, де:

ФС — фактична собівартість;

НС — нормативна собівартість.

Приклад 12Підприємство нещодавно перейшло на систему нормативних затрат. За перший місяць діяльності бухгалтер зібрав таку інформацію, яку необхідно проаналізувати:

1. Інформація про нормативні витрати:

Прямі матеріальні витрати 10 грн. за кг.

Необхідна кількість матеріалів на одиницю 100 кг на одиницю

Тариф заробітної плати виробничого персоналу40 грн за год.

Нормативна кількість годин на одиницю 2 год. на одиницю

Бюджетні постійні накладні витрати 2 400 грн. за місяць

Нормальна потужність 1 200 одиниць

Ставка застосування змінних накладних витрат 4 грн. за одиницю

Ставка застосування постійних

накладних витрат(24 000 грн.:1 200 одиниць)=20 грн. за одиницю

Ставка застосування загальних накладних витрат 24 грн за одиницю

2. Інформація про фактичні витрати за поточний місяць:

Прямі витрати на оплату праці і відрахування на

соціальні заходи 936 000 грн.

Придбано і використано матеріалів 104 000 кг

Собівартість прямих витрат на оплату праці і

відрахувань на соціальні заходи, 92 960 грн.

у тому числі:

прямі витрати на оплату праці 67 608 грн.

відрахування до Пенсійного фонду 21 634 грн.

відрахування до Фонду соціального страхування 2 704 грн.

відрахування до Фонду захисту від безробіття 1 014 грн.

Години праці робітників 2 240 год.

Собівартість змінних накладних витрат 4 704 грн.

Собівартість постійних накладних витрат 25 700 грн.

Обсяг виробництва 1 000 одиниць

Обсяг вибуття 900 одиниць

Необхідно: 1. Розрахувати нормативну (стандартну) собівартість одиниці продукції.

2. Розрахувати фактичну собівартість виготовленої за поточний місяць продукції.

3. Розрахувати загальне відхилення фактичної собівартості виготовленої за місяць готової продукції від вартості готової продукції за стандартними цінами.

Рішення:

1. Карта нормативної (стандартної) собівартості одиниці продукції:

Нормативні витрати

Нормативна (стандартна)

Кількість

Ціна, грн.

Собівартість, грн.

Прямі матеріальні витрати

100 кг

10

1 000

Прямі витрати на оплату праці

2 год

40

80

Загальновиробничі накладні витрати, усього у тому числі:

• постійні

• змінні

24

20

24

20

4

4

Разом

1104

Нормативні витрати: 1 104 грн. х 1 000 од. = 1 104 000 грн.

2. Фактична собівартість, грн.:

Прямі матеріальні витрати 936000

Прямі витрати на оплату праці 92 960

Загальновиробничі витрати:

постійні 25 700

змінні 4704

Разом 1 059 364

1 059 364 грн. : 1 000 од. — 1 059,36 грн. на одиницю продукції

3. Загальне відхилення: 1 059 364 грн. — 1 104 000 грн = 44 636 грн.

2.16. Метод ціни продажу

Метод ціни продажу використовують підприємства роздрібної та оптової торгівлі для визначення собівартості широкого асортименту товарів, які мають схожу націнку в ціні продажу

Відповідно до цього методу запаси спочатку оцінюються за ціною їх продажу.

Собівартість товарів, що вибули, визначається шляхом зменшення ціни їх продажу на суму торгової націнки, яка розраховується за допомогою середнього відсотка:

СВТН=(ЗТНП+ТНОТ)/(ПВЗТ+ПВТО)х100%, де:

СВТН — середній відсоток торгової націнки;

ЗТНП — залишок торгової націнки на початок звітного періоду;

ТНОТ — торгова націнка у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів;

ПВЗТ — продажна (роздрібна) вартість залишку товарів на початок звітного періоду;

ПВТО — продажна (роздрібна) вартість одержаних у звітному місяці товарів.

Собівартість реалізованих товарів визначається за формулою

СРТ = ПВРТ — ТНРТ, де:

СРТ — собівартість реалізованих товарів;

ПВРТ — продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів;

ТНРТ — сума торгової націнки на реалізовані товари.

Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається за формулою:

ТНРТ = ПВРТ х СВТН, де:

ТНРТ — торгова націнка на реалізовані товари;

ПВРТ — продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів;

СВТН — середній відсоток торгової націнки.

Алгоритм застосування методу ціни продажу розглянемо на прикладі.

Приклад 13.Агент з продажу палива використовує метод ціни продажу для оцінки місячних кінцевих запасів. Інформація по двох видах палива на період:

Показник

Паливо

тверде

рідке

Собівартість

Ціна продажу

Собівартість

Ціна продажу

Запаси на початок

260 000

400000

63 000

90000

Ціна придбання

1 180 000

1 800 000

268000

380000

Транспортні витрати

5000

2000

Знижка при достроковій оплаті

15000

4000

Чистий продаж

1 180 000

363000

Необхідно: визначити собівартість запасів кожного виду палива на період, використовуючи метод ціни продажу

Рішення: Грн.

№ з/п

Показник

Паливо

тверде

рідке

Собівартість

Ціна продажу

Собівартість

Ціна продажу

1

Запаси на початок

260 000

400 000

63000

90000

2

Собівартість придбання:

ціна придбання

транспортні витрати

знижка при достроковій оплаті

1 170 000

—

266 000

—

1 180 000

1 800 000

268 000

380000

5000

—

2000

—

(15 000)

—

(4 000)

—

3

Вартість запасів, наявних для споживання (продажу) [(1) + (2)]

1 430 000

2 200 000

329 000

470 000

4

Чистий продаж

767 000

1 180 000

254 100

363000

5

Запаси на кінець [(3) — (4)]

663000

1 020 000

74900

107 000

Розрахунок:

1. Тверде паливо

Середній відсоток = (400000-260000 грн.)+(1800000-1170000 грн.)/(400000+1800000 грн.)х100%=35%

торгової націнки

Сума торгової націнки =(35%х1180000грн )/100%=413000 грн.

на реалізоване паливо

Собівартість реалізації = 1180000-413000 = 767 000 грн.

2. Рідке паливо

Середній відсотокторгової націнки =( (90 000 — 63000) + (380 000 — 266000))/(90000+380000)х100%=30%

Сума торгової націнки =3О % х 363 000 грн/100%=108900 грн.

нареалізоване паливо

Собівартість реалізації = 363000 — 108900 = 254 100 (грн )

Собівартість залишку = 329 000 — 254 100 =74 900 (грн )

2.17. Порівняння методів оцінки руху запасів

Оцінка запасів за методом ідентифікованої собівартості базується на фактичних витратах, у той час як використання інших трьох методів оцінки: середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), собівартості останніх за часом надходження запасів (Л1ФО) — базується на певних припущеннях.

Для порівняння впливу цих методів на чистий прибуток та залишки окремих статей фінансової звітності розглянемо приклад.

Приклад 14.Підприємство, що займається реалізацією товарів, має такі дані за звітній період (див. попередні приклади):

Показник

Сума, грн.

Залишок грошових коштів на початок місяця

14000

Нерозподілений прибуток на початок місяця

2000

Запаси на початок місяця (80 од. х 12 грн.)

960

Придбано за звітний період:

Вперше : 100 од. х 15 гри. = 1 500 грн.

Вдруге : 40 од. х 18 грн. = 720 грн.

2220

Продаж за звітний період:

Вперше : 60 од. х ЗО гри. = 1 800 грн.

Вдруге : 30 од. х ЗО грн. = 900 грн.

2700

Операційні витрати

1 000

Ставка податку на прибуток

30%

Необхідно: порівняти, як методи оцінки надходження і вибуття запасів — середньозваженої вартості, ФІФО, ЛІФО та ідентифікованої собівартості — будуть впливати на чистий прибуток та залишки окремих статей фінансової звітності.

Рішення: Порівняння впливу на чистий прибуток застосування методів оцінки середньозваженої вартості, ФІФО, ЛІФО:

(грн.)

№

з/п

Показник

Метод оцінки надходження та вибуття запасів

Середньозваженої собівартості

ФІФО

ЛІФО

Ідентифікованої собівартості

1

Продаж

2700

2700

2700

2700

2

Собівартість реалізованих товарів

1 301

1 110

1 440

1 260

3

Валовий прибуток

1399

1 590

1 260

1 440

4

Операційні витрати

1 000

1 000

1 000

1 000

5

Прибуток до оподаткування

399

590

260

440

6

Сума податку (30 %)

120

177

78

132

7

Чистий прибуток

279

413

182

308

Зазначимо, що валовий прибуток і чистий прибуток є найнижчими при застосуванні методу ЛІФО, найвищими при застосуванні методу ФІФО і середніми при застосуванні методу середньозваженої собівартості

Оскільки метод ідентифікованої собівартості базується на фактичних витратах, валовий прибуток і чистий прибуток будуть найбільш достовірними

Порівняння впливу на залишки окремих статей фінансової звітності застосування різних методів оцінки надходження та вибуття запасів:

(грн.)

Метод оцінки

Собівартість реалізованих запасів

Валовий прибуток

Сума податку

Чистий прибуток

Нерозподілений прибуток

Грошові кошти*

Середньозваженої собівартості

1 301

1 399

120

279

2279

(2 000 + 279)

13360

ФІФО

1 110

1590

177

4ТЗ

2413

(2 000 + 413)

13303

ЛІФО

1 440

1 260

78

182

2 182

(2 000 + 182)

13402

Ідентифікованої собівартості

1 260

1 440

132

308

2308

(2 000 + 308)

13348

* Грошові кошти на кінець місяця = Залишок грошових коштів на початок місяця + Продаж — Придбання запасів — Операційні витрати — Сума податку.

Метод середньозваженої собівартості: 13 360 = 14 000 + 2 700 — 2 200 — 1 000 — 120

Метод ФІФО: 13 303 = 14 000 + 2 700 — 2 200 — 1 000 — 177

Метод ЛІФО: 13 402 = 14 000 + 2 700 — 2 200 — 1 000 — 78

Метод ідентифікованої собівартості: 13 348 = 14 000 + 2 700 — 2 200 — 1 000 — 132

Таким чином, застосування методу ЛІФО приводить до збільшення грошових коштів на кінець звітного періоду через найнижчу суму податків Умова прикладу передбачає зростання цін, але якщо ціни падають, вплив буде зворотним.

2.18. Аналіз впливу на чистий прибуток застосування різних методів оцінки руху запасів.

Метод ідентифікованої собівартості.

Застосовуючи цей метод, підприємство може регулювати свій прибуток шляхом реалізації більш дорогих або найбільш дешевих одиниць запасів.

Метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

У результаті застосування методу ФІФО вартість кінцевих запасів наближена до їх поточної ринкової вартості, а собівартість реалізованої продукції знижується, що призводить до максимального значення чистого прибутку.

Якщо ціни зростають у звітному періоді за методом ФІФО, виникає найнижча собівартість реалізованої продукції внаслідок низьких цін на раніше придбану продукцію і як результат — найвищий чистий прибуток.

Метод собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО).

Результатом застосування методу ЛІФО є максимально наближена до дійсності собівартість реалізованої продукції (оскільки її складають останні придбання за поточними ринковими цінами), менший в порівнянні з іншими методами оцінки чистий прибуток (за умови зростання цін) і занижена оцінка запасів на кінець періоду.

Якщо ціни у звітному періоді зростають, відповідно при використанні методу ЛІФО підприємство матиме найвищу собівартість реалізованої продукції (за високих цін) і найменший чистий прибуток.

Метод середньозваженої собівартості.

Чистий прибуток, розрахований при використанні цього методу, набуває середнього значення (найбільш рівну величину прибутку) у порівнянні з результатами застосування методів ФІФО та ЛІФО.

В умовах зростання цін собівартість запасів на кінець звітного періоду звичайно є нижчою за ринкову вартість.

Таким чином, при виборі методу оцінки руху запасів слід ураховувати, що:

1) інформація стосовно руху і наявності запасів відображається як в Балансі, так і в Звіті про фінансові результати;

2) метод ЛІФО — найбільш придатний для показників, що відображаються у Звіті про фінансові результати, оскільки найкраще зіставляє дохід від реалізації запасів з їх собівартістю, але не є найкращим методом оцінки поточної балансової вартості матеріальних цінностей, коли існує продовжена тенденція підвищення або зниження цін.

3) метод ФІФО — найбільш придатний для складання Балансу, тому що собівартість запасів на кінець звітного періоду є найбільш близькою до поточних цін і, отже, найдостовірніше відображає вартість активів підприємства.

4) метод середньозваженої собівартості забезпечує найбільш рівну величину прибутку, зазнає меншого впливу коливання купівельних цін. Але застосування цього методу потребує здійснення більш складних розрахунків.

2.19. Облік запасів.

Для своєчасного і достовірного надання інформації про наявність і рух товарно-матеріальних цінностей на підприємстві бухгалтерська служба повинна забезпечити правильне документальне оформлення та систематичний облік надходження, видатку і переміщення запасів.

Документальне оформлення оприбуткованих матеріальних цінностей залежить від джерел їх надходження на підприємство. Так, товарно-матеріальні цінності можуть бути придбані:

— у постачальника;

— підзвітними особами в торговельній мережі за рахунок коштів, виділених на господарські потреби;

— вироблені у власному виробництві;

— отримані від ліквідації основних засобів, списання малоцінних та швидкозношуваних предметів у процесі капітального ремонту.

Товарно-матеріальні цінності, що надходять від постачальників, супроводжуються такими документами: товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, рахунками, накладними, платіжними вимогами-дорученнями, ярликами, кіпними картами, свідоцтвами якості та іншими документами, які підтверджують кількість вантажу, що надійшов, посвідчення постачальника і порядок розрахунків.

Важливим документомпри оприбуткуванні товарно-матеріальних цінностейє вантажна квитанція, яка засвідчує дійсність відправлення вантажу, служить підставою для його отримання і для пред'явлення претензій транспортним організаціям при частковій або повній втраті вантажу.

Одержання товарно-матеріальних цінностей безпосередньо у постачальника або у транспортної організації здійснюється матеріально відповідальною особою, на яку виписується доручення встановленого зразка, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених та використаних доручень на отримання цінностей, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р. № 99 (зі змінами та доповненнями).

Матеріальні цінності приймаються відповідно до встановлених правил і термінів. При порушенні цих правил і термінів підприємства втрачають можливість пред'явлення претензій постачальникам або транспортним організаціям при нестачах або зниженні якості матеріальних цінностей.

Найбільш цільнимспособом оформлення прийняття товарно-матеріальних цінностей, що надійшли, єзастосування спеціального штампу. Цей штамп ставлять безпосередньо на супровідних товарних документах (товарно-транспортних накладних, рахунках-фактурах та ін.) матеріально відповідальні особи, які прийняли під звіт цінності. На штампі зазначені: дата прийняття товарів, номер і дата супровідного документа, вартість прийнятих матеріальних цінностей та окремої тари, які завіряються підписом матеріально відповідальної особи.

Якщо немає можливості оформити прийняття товарно-матеріальних цінностей проставленням штампа на супровідних документах, то складаютьприймальний акт.

При виявленні невідповідності кількості або якості товарно-матеріальних цінностей, що надійшли, даним супровідних документів отримувач (покупець) складає акт про прийняття товарно-матеріальних цінностей. Для перевірки товарно-матеріальних цінностей і складання акта створюється комісія, до складу якої обов'язково входять матеріально відповідальна особа і представник постачальника (при відсутності останнього акт складається за участю представника незацікавленої організації).

При виявленні нестачі або псування товарно-матеріальних цінностей, що надійшли залізничним, водним або повітряним транспортом, підприємство повинне вимагати від залізниці або порту складаннякомерційного акта й отримати його завірену копію, яка є підставою для відшкодування отримувачу сплаченої вартості вантажу, який не надійшов.

Матеріальні цінності без супровідних документів і рахунків-фактур називають "невідфактуровані поставки". Такі матеріальні цінності оприбутковуються на склади за існуючими запропонованими цінами або виходячи з оцінки попередніх поставок аналогічних товарно-матеріальних цінностей. Отримувач таких цінностей повинен вжити заходи щодо розшуку постачальника і платіжних документів для погашення заборгованості, що виникла.

Товарно-матеріальні цінності можуть бути придбані матеріально відповідальними (підзвітними) особами в роздрібній торговельній мережі за рахунок коштів, виділених на господарські потреби.

У цьому випадку документом, що підтверджує кількість і вартість товарно-матеріальних цінностей, будетоварний чек. Для підтвердження оплати до товарного чека повинні бути додані належним чином оформлені чек ЕККА або квитанція прибуткового касового ордера.

Первинні документи постачальника реєструються вжурналі реєстрації прибуткових документів. Кожному первинному документу надається порядковий номер.

Відповідно до первинних документів на матеріальні цінності, що надійшли, заповнюютьсяприбуткові ордери. Прибуткові ордери виписуються на кожний номенклатурний номер або партію товарно-матеріальних цінностей.

На матеріальні цінності, що надійшли через підзвітну особу, складаються прибуткові ордери, а на товарних чеках, доданих до авансового звіту, проставляються відмітки комірника з посиланням на номери прибуткових ордерів.

Після надходження прибуткових документів складаєтьсяреєстр на здачу документів, який передасться в одному екземплярі в бухгалтерський підрозділ разом з первинними документами.

Вартість товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться в дорозі, повинна бути підтверджена платіжними вимогами-дорученнями постачальників і квитанціями (накладними) залізничного або водного транспорту зі штампом станції (причалу) прибуття, що підтверджує знаходження вантажу в дорозі, а за товарно-матеріальними цінностями, що не вивезені зі складів місцевих постачальників, — охороними розписками, підписаними керівником та головним бухгалтером підприємства.

Товарно-матеріальні цінності можуть вважатися такими, що знаходяться в дорозі,тільки протягом визначеного терміну для їх доставки від місця відвантаження до місця призначення. Після закінчення цього терміну вживаються заходи щодо розшуку вантажу, а до вартості товарно-матеріальних цінностей пред'являється претензія.

При опрацюванні первинних документів звертається увага на:

• відповідність виконання умов укладеного контракту (оплата страхування, транспортних витрат тощо);

• правильність таксування первинних документів для визначення облікової ціни отриманих товарно-матеріальних цінностей із врахуванням послуг посередника, транспортних витрат, мита та інших витрат;

• наявність та правильність оформлення податкової накладної, якщо отримувач є платником податку на додану вартість.

У випадку наявності помилок в оформленні податкової накладної необхідно звернутися до постачальника з проханням виписати правильно оформлену податкову накладну.

Неправильно оформлена податкова накладна при використанні товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності або самостійний розрахунок суми податку на додану вартість (ПДВ) не є підставою для проведення зарахування суми ПДВ у розрахунки з бюджетом за податковим кредитом.

Видаток товарно-матеріальних цінностей здійснюють згідно з вимогами угод, інструкцій про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, стандартів, технічних та особливих умов постачання окремих цінностей.

Підставою для відпуску товарно-матеріальних цінностей є рахунок-фактура, вимога-накладна, специфікація, лімітна карта та інші документи, які підтверджують фактично відпущену їх кількість.

При відвантаженні матеріальних цінностей залізничним або водним шляхом виписуютьспеціальне розпорядження на відправку вантажу. Це розпорядження є підставою для відбирання, пакування і передачі цінностей експедиції.

На прийняті до перевезення матеріальні цінності транспортна організація видаєвантажну квитанцію, яка поряд з рахунками-фактурами, специфікаціями, пакувальними ярликами та іншими документами при платіжній вимозі-дорученні відправляється покупцю.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності про запаси на підприємствах усіх форм власності періодично проводиться інвентаризація майна.

Порядок проведення інвентаризації регулюється Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.08.94 р. за № 202/412.

При проведенні інвентаризації перевіряється реальність вартості зарахованих на баланс товарно-матеріальних цінностей.

Для проведення інвентаризації на підприємствах розпорядчим документом керівника створюються постійно діючіінвентаризаційні комісії, до складу яких включаються досвідчені працівники, а очолюють такі комісії керівник підприємства, його заступник або представник керівника.

За наслідками інвентаризації робоча інвентаризаційна комісія складає протокол із зазначенням у ньому результатів інвентаризації і висновків щодо них

При проведенні інвентаризаціїінвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені в строк покупцями відвантажені товари і цінності та ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці).

Дозволяється складаннягрупових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівникам, із зазначенням відповідальних за ці предмети осіб.

При інвентаризації незавершеного виробництва в інвентаризаційних описах вказується найменування заділу, стадія або ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт. Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебувають біля робочих місць і не піддавались обробці, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей або в окремих описах.

В інвентаризаційних описах товарно-матеріальних цінностей зазначається їх назва і первісна вартість. Товарно-матеріальні цінності інвентаризуютьсяза місцем їх знаходження і матеріально відповідальними особами.

Тара вноситься до інвентаризаційного опису за видами, призначенням і якісним станом (нова, використана, потребує ремонту) На непридатні для використання товарно-матеріальні цінності та тару складаються окремі інвентаризаційні описи. Списання непридатних для використання товарно-матеріальних цінностей та тари здійснюється відповідно до встановленого порядку.

В бухгалтерському обліку на кожний вид товарно-матеріальних цінностей відкривається аналітичний рахунок, на якому об'єкти обліку відображаються за кількістю (у прийнятих одиницях виміру) та вартістю (у прийнятій системі оцінки).

Аналітичні рахунки групуються за групами, місцем зберігання, матеріально відповідальними особами, за субрахунками і рахунками бухгалтерського обліку.

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці,що визнані для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів у Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р № 291, передбаченірахунки класу 2 "Запаси".

Матеріальні цінності, що прийняті підприємством на відповідальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комісію, облічуютьсяна позабалансовому рахунку 02 "Активи на відповідальному зберіганні"

Порядок оформлення в обліку операцій з надходження товарно-матеріальних цінностей залежить від видів матеріалів, джерел їх надходження, порядку їх оплати і напрямку їх подальшого використання. Якщо товарно-матеріальні цінності використовуються у господарській діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, що є платником ПДВ, сума ПДВ, що виділена в прибуткових документах, відноситься на розрахунки з бюджетом за податковим кредитом. У випадку використання цінностей не для господарської діяльності ПДВ не виділяється, а входить до загальної суми оприбуткованих матеріальних цінностей незалежно від того, чи є суб'єкт підприємницької діяльності платником ПДВ.

Якщо суб'єкт підприємницької діяльності не є платником податку на додану вартість, а також при наявності операцій, звільнених від ПДВ або таких, що не є об'єктом обкладення ПДВ, то при придбанні (виготовленні) товарно-матеріальних цінностей для таких видів діяльності їх вартість визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Для здійснення контролю за станом розрахунків з постачальником, а також за податковими накладними, які є підставою для нарахування податкового кредиту, доцільнодо субрахунка 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" відкрити субрахунки другого порядку — аналітичні рахунки "Розрахунки з постачальниками, які є платниками ПДВ" та "Розрахунки з постачальниками, які не є платниками ПДВ".

Для здійснення контролю за станом розрахунків з бюджетом за видами податківдо субрахунка 641 "Розрахунки за податками" доцільно відкрити субрахунки другого порядку за видами податків — аналітичні рахунки "Розрахунки за податком на прибуток" та "Розрахунки за податком на додану вартість (ПДВ)" тощо.

Для обліку транспортних витрат і витрат, пов'язаних з доведенням запасів до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях, рахунки за якими надходять пізніше і які включаються до первісної вартості запасів, доцільно відкритисубрахунок "Транспортно-заготівельні витрати" до відповідного рахунка запасів. По дебету відображати всі понесені транспортні витрати і витрати з доведенням запасів до стану, придатного для реалізації, по кредиту — списувати за рахунком на підставі середнього відсотку транспортно-заготівельних витрат на собівартість реалізованих запасів за формулою:

Сума транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), яка відноситься до реалізованих запапасів

=

Середній відсоток ТЗВ

х

Вартість реалізації запасів за обліковими цінами

Середній відсоток ТЗВ

=

Сума ТЗВ на початок місяця

+

Сума ТЗВ за поточний місяць

Залишок запасів на початок місяця за обліковими цінами

+

Вартість придбання запасів у поточному місяці за обліковими цінами

Траспортно-заготівельні витрати можуть бути включені до собівартості придбаних запасів.

Якщо транспортні витрати, які пов'язані з придбанням запасів, є несуттєвими, то суму цих витрат доцільно відразу відносити на собівартість реалізованих запасів у невиробничій сфері, на загальновиробничі витрати — у виробничій галузі.

Доцільно також відкритисубрахунок до відповідного рахунка запасів"Товарно-матеріальні цінності в дорозі", на якому облічувати вартість і всі супутні витрати запасів, що знаходяться в дорозі, та на які ризики і вигоди перейшли до покупця.

Цей субрахунок необхідний для здійснення контролю за надходженням запасів на склади, правильним і своєчасним їх обліком І

По дебету субрахунка 'Товарно-матеріальні цінності в дорозі" будуть відображатися купівельна вартість і всі витрати, пов'язані з придбанням запасів, за якими ризики і вигоди перейшли до покупця і які знаходяться в дорозі.

По кредиту — списання вартості запасів при надходженні їх на склади або в інші місця зберігання покупця.

Облік товарно-матеріальних цінностей здійснюється за матеріально відповідальними особами, найменуваннями і сортами в натуральному і грошовому вираженні. У місцях зберігання виробничі запаси облічуються в натуральних одиницях. Одиницеюбухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

2.20. Системи обліку запасів.

У світовій практицііснує дві системи обліку запасів:

• постійна;

• періодична.

Постійна система обліку запасівпередбачає безперервне відображення в обліку змін у складі запасів. Усі придбання і продажі (споживання) запасів записуються прямо на відповідні рахунки класу 2 "Запаси" Плану рахунків.

Особливості застосування постійної системи обліку запасів:

1) придбання запасів для продажу або виробництвавідображається по

дебету відповідних рахунків:

20"Виробничі запаси";

22"Малоцінні та швидкозношувані предмети";

25"Напівфабрикати";

26"Готова продукція";

28"Товари";

2) транспортні витрати, що пов'язані з доставкою запасів і понесені покупцем, повернення запасів (у випадках поставки неякісних запасів тощо), а також знижки при придбанні відображаються на відповідних рахунках запасів;

3) собівартість реалізованих (спожитих) запасів розраховується за формулою для кожного продажу

СР = Со х К, де:

СР— собівартість реалізації;

Со— собівартість одиниці продукції;

К— кількість реалізованих запасів;

і відображається записом:

Дебет90 "Собівартість реалізації" Кредитрахунків класу 2 "Запаси"

4) додаткові записи, що відображають кількість і вартість кожного типу запасів,здійснюються на аналітичних рахунках, які відкриваються, відповідно до синтетичних рахунків.

Постійна система забезпечує безперервність записів залишків товарно-матеріальних цінностей на рахунках запасів і собівартості реалізації.

При системі періодичного облікукількість наявних запасів визначається лише періодично на підставі проведеної інвентаризації, як правило, при складанні фінансової звітності (раз на квартал або на рік).

Протягом звітного періоду надходження та видаток запасів на рахунках запасів не відображається. Для обліку придбаних матеріальних цінностей застосовується рахунок "Закупки".

У кінці звітного періоду сальдо рахунків запасів на початок періоду та сальдо рахунків "Закупки" списується на рахунок фінансових результатів.

Собівартість продажувизначається за балансовим методом:

СР = Сп + 3 — Ск, де:

СР— собівартість реалізації запасів;

Сп— собівартість залишку запасів на початок періоду;

З— собівартість запасів, придбаних протягом періоду;

Ск —собівартість залишку запасів на кінець періоду.

Відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами і доповненнями), господарські операції повинні бути відображені в тому звітному періоді, у якому вони були здійснені.

Отже, застосування періодичної системи обліку запасів в Україні не врегульоване законодавчими актами, а Планом рахунків не передбачені рахунки, які використовуються в системі періодичного обліку запасів (рахунок "Закупки").

Отже, облік наявності і руху запасів в Україні здійснюється лише на рахунках у системі постійного обліку запасів.

2.21. Облік виробничих запасів

Виробничі запасискладаються із сировини, основних і допоміжних матеріалів (у тому числі сировини й матеріалів, які знаходяться в дорозі та переробці), купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

Синтетичний облік належних підприємству виробничих запасів здійснюєтьсяна рахунку 20 "Виробничі запаси".

За дебетом рахунка 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом — витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо

Рахунок 20 "Виробничі запаси"має такі субрахунки:

201"Сировина й матеріали",

202"Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби",

203"Паливо",

204"Тара й тарні матеріали", ,

205"Будівельні матеріали",

206"Матеріали, передані в переробку",

207"Запасні частини",

208"Матеріали сільськогосподарського призначення",

209"Інші матеріали".

На субрахунку 201 "Сировина й матеріали"відображаються наявність і рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні (забудовники облік будівельних матеріалів і конструкцій ведуть на субрахунку 205 "Будівельні матеріали"). На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201.

Підприємства торгівлі та громадського харчування на субрахунку 201 облічують пакувальні та інші матеріали для господарських потреб (папір, пакети, шпагат, канцелярське приладдя, бланки облікових документів, касові та контрольні стрічки, електричні лампочки і т. д.), а також запаси льоду при зберіганні більше трьох місяців. Вартість льоду, закладеного для поточних потреб на термін від одного до трьох місяців, списується на витрати шляхом застосування рахунка 39 "Витрати майбутніх періодів".

Підприємства, що заготовляють сільськогосподарську продукцію для переробки, також відображають її вартість на субрахунку 201 "Сировина й матеріали".

На субрахунку 202 "Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби"відображаються наявність та рух купованих напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях, будівельні конструкції та вироби — дерев'яні, залізобетонні, металеві тощо), які придбані для комплектування продукції, що випускається, і потребують додаткових витрат праці на їх обробку або збирання.

Вироби, придбані для комплектації готової продукції, вартість яких не включається до собівартості продукції цього підприємства, відображаються на рахунку 28 "Товари".

Науково-дослідні та конструкторські організації придбані необхідні їм як комплектуючі вироби для проведення наукових (експериментальних) робіт за визначеною науково-дослідною або конструкторською темою спеціальне обладнання та інструменти, пристрої та інші прилади облічують на субрахунку 202. Обладнання і прилади загального призначення на цьому субрахунку не облічуються, а відображаються на рахунках 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи" або на рахунку22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" за видами предметів.

На субрахунку 203 "Паливо"(нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) облічуються наявність та рух палива, що купується чи заготовлюється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для виробництва енергії та опалення будівель. Тут також облічуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.

Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна облічувати на субрахунку 201 "Сировина й матеріали" і на субрахунку 203 "Паливо" — за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.

Якщо на підприємстві для технологічних та експлуатаційних потреб, для виробництва енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на субрахунку 203.

На субрахунку 204 "Тара й тарні матеріали"відображається наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари і її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо)

Тара, яка використовується як господарський інвентар, облічується на субрахунку 115 "Інвентарна тара" рахунка 11 "Інші необоротні матеріальні активи" або на субрахунку 106 "Інструменти, прилади та інвентар", що відкривається до рахунка 10 "Основні засоби".

Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції, не відносяться до тари й облічуються на субрахунку 201 "Сировина й матеріали".

Підприємства торгівлі і громадського харчування ведуть облік тари під товарами та порожньої тари на рахунку 2.'-. Товари" субрахунок 284 "Тара під товарами"

На субрахунку 205 "Будівельні матеріали"підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

На субрахунку 205 "Будівельні матеріали"не враховується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та ін. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у міру надходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації.

Устаткування й будівельні матеріали, що передані підряднику для монтажу й виконання будівельних робіт, списується із субрахунка 205 на рахунок 15 "Капітальні інвестиції" після підтвердження їх монтажу й використання.

Аналітичний облік здійснюється за найменуваннями або видами матеріалів, конструкцій і деталей, за окремими машинами, агрегатами або групами однорідних предметів обладнання і місцем зберігання за потребами підприємства.

На субрахунку 206 "Матеріали, передані в переробку"облічуються матеріали, які передані в переробку на сторону і надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів. Затрати на переробку матеріалів, які оплачуються стороннім організаціям, відображаються безпосередньо за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, що отримані з переробки. Аналітичний облік матеріалів, що передані в переробку, ведеться в розрізі, що забезпечує інформацію про підприємства-переробники і контроль за операціями з переробки і відповідними витратами. Передача матеріалів у переробку відображається тільки на субрахунках рахунка 20.

На субрахунку 207 "Запасні частини"ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

За дебетом субрахунка відображаються залишок і надходження, за кредитом — витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.

Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвентарну вартість, облічуються у складі основних засобів.

Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами (механічна група, електрична група тощо). Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що є в ремонті.

На субрахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" облічуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби із шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби із хворобами сільськогосподарських тварин. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

На субрахунку 209 "Інші матеріали"облічуються відходи виробництва (обрубки, обрізка, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо.

2.21. Надходження виробничих запасів.

Відображається на синтетичних рахунках такими записами

1. Первісна вартість запасів, що надійшли на підприємство

1.1. Придбання за плату запасів господарського призначення у постачальників — платниківПДВ (при наявності податкової накладної).

Дебет20 "Виробничі запаси"

Дебет641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

Кредит631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки з вітчизняними постачальниками — платниками ПДВ")

1.2. Придбання за попередню оплату запасів господарського призначення у постачальників — платників ПДВ:

Дебет20 "Виробничі запаси"

Дебет644 "Податковий кредит"

Кредит631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

аналітичний рахунок "Розрахунки з вітчизняними постачальниками — платниками ПДВ"

1.3. Придбання запасів, що не використовуються у господарській діяльності, за плату у постачальників — платників ПДВ:

Дебет20 "Виробничі запаси" Кредит631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки з вітчизняними постачальниками — платниками ПДВ")

1.4. Надходження виробничих запасів, що використовуються у господарській діяльності, через підзвітних осіб при отриманні ними авансу:

Дебет20 "Виробничі запаси" Дебет641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

Кредит372 "Розрахунки з підзвітними особами"

1.5. Надходження виробничих запасів, що використовуються у господарській діяльності через підзвітних осіб без одержання попереднього авансу:

Дебет20 "Виробничі запаси"

Дебет641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

Кредит685 "Розрахунки з іншими кредиторами"

1.6. Придбання виробничих запасів у приватної (фізичної) особи -нерезидента — не суб'єкта підприємницької діяльності через підзвітних осіб при отриманні авансу:

Дебет20 "Виробничі запаси"

Кредит372 "Розрахунки з підзвітними особами"

Кредит641 "Розрахунки за податками"(аналітичний рахунок "Розрахунки за прибутковим податком")

1.7. Безоплатне отримання виробничих запасів:

Дебет20 "Виробничі запаси" Кредит719 "Інші доходи від операційної діяльності"

1.8. Отримання виробничих запасів як внеску до статутного капіталу:

Дебет20 "Виробничі запаси"

Кредит40 "Статутний капітал"

або

Кредит46 "Неоплачений капітал"

2. Додаткові витрати (транспортні витрати, митні збори, мито, страхування та ін.), оплачені підприємством:

2.1.Транспортування запасів, що використовуються у господарській діяльності до складу підприємства

Дебет20 "Виробничі запаси"

Дебет641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

Кредит63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

або

Кредит685 "Розрахунки з іншими кредиторами"

2.2. Страхування майна в дорозі:

Дебет20 "Виробничі запаси"

Кредит65 "Розрахунки за страхуванням"

2.3. Відображення мита, митних зборів:

Дебет20 "Виробничі запаси"

Кредит685 "Розрахунки з іншими кредиторами"

3. Оприбуткування виробничих запасів, виготовлених на підприємстві:

Дебет20 "Виробничі запаси"

Кредит23 "Виробництво"

4. Оприбуткування виробничих запасів (матеріалів), що надійшли з переробки:

Дебет201 "Сировина й матеріали"

Кредит206 "Матеріали, передані в переробку"

5. Оприбуткування запасів, придбаних в обмін на інші активи:

5.1. Отримання запасів в обмін на неподібні активи:

Дебет20 "Виробничі запаси"

Кредит719 "Інші доходи від операційної діяльності"

5.2. Отримання запасів в обмін на подібні активи:

Дебет20 "Виробничі запаси"

Кредит20 "Виробничі запаси"

6. Оприбуткування раніше не врахованих на балансі запасів:

Дебет20 "Виробничі запаси"

Кредит719 "Інші доходи від операційної діяльності"

7. Оприбуткування матеріалів від ліквідації об'єктів основних засобів та списання малоцінних необоротних матеріальних активів:

Дебет20 "Виробничі запаси"

Кредит746 "Інші доходи від звичайної діяльності

8. Оприбуткування матеріалів та інших цінностей, що отримані у процесі капітального ремонту:

Дебет20 "Виробничі запаси"

Кредит151 "Капітальне будівництво"

9. Оприбуткування відходів виробництва, що надійшли та здані на склад або замовнику:

Дебет20 "Виробничі запаси"

Кредит23 "Виробництво"

2.22. Вибуття виробничих запасів.

на синтетичних рахунках відображається такими записами

1. Відпуск зі складу виробничих запасів:

1.1. Відпуск зі складу виробничих запасів (крім підприємств, що використовують рахунки класу 8) для власних потреб:

• виробництва продукції:

Дебет23 "Виробництво"

Кредит20 "Виробничі запаси"

• загальновиробничих потреб:

Дебет91 "Загальновиробничі витрати"

Кредит20 "Виробничі запаси"

• виправлення браку:

Дебет24 "Брак у виробництві"

Кредит20 "Виробничі запаси"

• забезпечення збуту продукції:

Дебет93 "Витрати на збут"

Кредит20 "Виробничі запаси"

• загальногосподарських потреб:

Дебет92 "Адміністративні витрати"

Кредит20 "Виробничі запаси"

• виконання досліджень та розробок:

Дебет941 "Витрати на дослідження і розробки"

Кредит20 "Виробничі запаси"

• утримання об'єктів житлово-комунального господарства і соціально-культурного призначення:

Дебет949 "Інші витрати операційної діяльності"

Кредит20 "Виробничі запаси"

• капітального будівництва:

Дебет15 "Капітальні інвестиції"

Кредит20 "Виробничі запаси"

1.2. Відпуск зі складу виробничих запасів у підприємствах, що використовують рахунки класу 8 "Витрати за елементами":

• для операційної діяльності:

Дебет80 "Матеріальні витрати"

Кредит20 "Виробничі запаси"

• для капітальних інвестицій:

Дебет15 "Капітальні інвестиції"

Кредит20 "Виробничі запаси"

2. Відпуск запасів у переробку стороннім організаціям:

Дебет206 "Матеріали, передані в переробку"

Кредит201 "Сировина й матеріали"

3. Відпуск будівельних матеріалів:

• на будівництво об'єктів основних засобів:

Дебет15 "Капітальне будівництво"

Кредит205 "Будівельні матеріали"

• на будівництво тимчасових (нетитульних) споруд:

Дебет153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів"

Кредит205 "Будівельні матеріали"

4. Реалізація виробничих запасів:

• отримання доходу від реалізації:

Дебет31 "Рахунки в банках"

або

Дебет37 "Розрахунки з різними дебіторами"

Кредит712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів"

• відображена сума ПДВ:

Дебет712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів"

Кредит641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

• собівартість реалізованих запасів:

Дебет943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"

Кредит20 "Виробничі запаси"

5. Передача матеріалів для виправлення браку:

Дебет24 "Брак у виробництві"

Кредит20 "Виробничі запаси"

6. Безоплатна передача запасів:

• на суму балансової вартості переданих запасів:

Дебет949 "Інші витрати операційної діяльності"

Кредит20 "Виробничі запаси"

• на суму ПДВ:

Дебет949 "Інші витрати операційної діяльності"

Кредит641 "Розрахунки за податками"

аналітичний рахунок "Розрахунки за податкова додану вартість"

7. Передача запасів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства:

• на фактичну вартість переданих запасів:

Дебет943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"

Кредит20 "Виробничі запаси"

Одночасно:

Дебет14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

Кредит712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів"

8. Уцінення запасів до чистої вартості реалізації:

Дебет946 "Втрати від знецінення запасів"

Кредит20 "Виробничі запаси"

9. Списання запасів, втрачених внаслідок надзвичайних подій:

Дебет99 "Надзвичайні витрати"

Кредит20 "Виробничі запаси"

10. Списання нестачі запасів:

• на суму балансової вартості:

Дебет947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

Кредит20 "Виробничі запаси"

• на суму, що підлягає відшкодуванню винними особами:

Дебет375 "Розрахунки за відшкодування завданих збитків"

Кредит716 "Відшкодування раніше списаних активів"

• на суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню:

Дебет716 "Відшкодування раніше списаних активів"

Кредит641 "Розрахунки за податками"

аналітичний рахунок "Розрахункиза податком на додану вартість"

11. Відпуск запчастин:

• на капітальний ремонт власних основних засобів:

Дебет15 "Капітальні інвестиції"

Кредит207 "Запасні частини"

• на капітальний ремонт орендованих основних засобів, коли ремонт здійснюється за рахунок орендаря (у випадку коли капітальний ремонт приводить до поліпшення основних засобів):

Дебет15 "Капітальні інвестиції"

Кредит207 "Запасні частини"

• на поточний ремонт основних засобів:

Дебет949 "Інші витрати операційної діяльності"

Кредит207 "Запасні частини"

Операції, наведені у прикладі 1,будуть відображені на рахунках бухгалтерського обліку такими записами:

Розрахунок з ТОВ “Техсервіс”

Дебет 202 “Покупні полуфабрикати ікомплектуючі вироби” 9833,34

Дебет 641 “Розрахунки з податками” 1966,66

Кредит 631 “Розрахунки з вітчизнянимипостачальниками” 11800

Транспортування:

Дебет 202 “Покупні полуфабрикати ікомплектуючі вироби” 3000

Дебет 641 “Розрахунки з податками” 600

Кредит 631 “Розрахунки з вітчизнянимипостачальниками” 3600

Сертифікація:

Дебет 202 “Покупні полуфабрикати ікомплектуючі вироби” 1000

Дебет 641 “Розрахунки з податками” 200

Кредит 685 “Розрахунки з іншимикредиторами” 1200

Операції, наведені у прикладі 2,будуть відображені на рахунках бухгалтерського обліку такими записами:

1. Оприбуткування телефонних трубок, одержаних по імпорту:

На митну вартість, грн.:

Дебет201 "Сировина й матеріали" 5 420

Кредит632 "Розрахунки з іноземнимипостачальниками" 5 420

На суму ввізного мита, грн.:

Дебет 201 "Сировина й матеріали" 542

Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 542

На суму митних зборів, грн.:

Дебет201 "Сировина й матеріали" 8

Кредит685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 8

На суму ПДВ, грн.:

Дебет 643 "Податкові зобов'язання" 1 192

Кредит 641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податками з

митницею") 1 192

При сплаті ПДВ, грн.:

Дебет641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податками змитницею") 1 192

Кредит311 "Поточні рахунки в національній валюті" 1 192

При наявності митної декларації відображення податкового кредиту з ПДВ, грн.:

Дебет641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком надодану вартість ") 1 192

Кредит643 "Податкові зобов'язання" 1 192

2. Відображення транспортних витрат, грн.:

Дебет 201 "Сировина й матеріали" 1 200

Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 1 200

На суму ПДВ, грн.:

Дебет641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на доданувартість") 240

Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 240

3. Відображення витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи, грн.:

Дебет 201 "Сировина й матеріали" 800

Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 800

На суму ПДВ, грн.:

Дебет641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком надодану вартість")160

Кредит685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 160

4. Відображення витрат зі страхування майна» грн.:

Дебет201 "Сировина й матеріали" 1 600

Кредит655 "За страхуванням майна" 1 600

Операції, наведені в прикладі 5,будуть відображені на рахунках бухгалтерського обліку такими записами:

1. Списання на витрати різниці між справедливою вартістю переданих будівельних матеріалів і їх собівартістю, грн.:

Дебет946 "Витрати від знецінення запасів" 10

Кредит205 "Будівельні матеріали" 10

2. Оприбуткування фарби жовтого кольору, гри.:

Дебет205 "Будівельні матеріали"(аналітичний рахунок "Фарба жовтого кольору") 130

Кредит205 "Будівельні матеріали"(аналітичний рахунок "Фарба зеленого кольору") 130

Операції, наведені в прикладі 6,будуть відображені на рахунках бухгалтерського обліку такими записами:

1. Видача грошових коштів під звіт матеріально відповідальній особі для здійснення обміну оліфи на ветоніт, грн.:

Дебет372 "Розрахунки з підзвітними особами" 240

Кредит301 "Каса в національній валюті" 240

2. Оприбуткування ветоніту, гри.:

Дебет205 "Будівельні матеріали"(аналітичний рахунок "Ветоніт") 650

Кредит712 "Дохід від реалізації інших оборотнихактивів" 650

Одночасно — на суму доплати, гри.:

Дебет205 "Будівельні матеріали" 200

Кредит372 "Розрахунки з підзвітними особами"200

На суму ПДВ, грн.:

Дебет641 "Розрахунки за податками"170

Кредит712 "Дохід від реалізації інших оборотнихактивів" 130

Кредит372 "Розрахунки з підзвітними особами"40

3. Списання балансової вартості оліфи, грн.:

Дебет943 "Собівартість реалізованих виробничихзапасів" 600

Кредит205 "Будівельні матеріали"(аналітичний рахунок "Оліфа") 600

4. Відображення ПДВ, грн.:

Дебет 712 "Дохід від реалізації інших оборотних

активів" 170

Кредит641 "Розрахунки за податками"

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на

додану вартість") 170

Вартість запасів сировини, основних та допоміжних матеріалів, палива, купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу, показується у розділі II Активу Балансу у статті "Виробничі запаси".

Розрахунковачастина№1.

Розділ 3 (практична частина)

3.1. Розрахунок заробітної плати виробничим працівникам, адміністрації, працівникам відділу збуту. (Згідно додатків)

Нормативні документи:

Основним нормативним документом, який визначає витрати по оплаті праці є “Інструкція по статистиці заробітної плати” затверджена наказом Мінстата від 11.12.95 р. №323. Даний документ прийнято в відповідності з Законом України “Про оплату праці” від 24.03.95 р. №108/95 зі змінами та доповненнями.

Згідно інструкції №323 витрати на оплату праці складається з:

1. Фонда основної заробітної плати;

2. Фонда додаткової заробітної плати;

3. Інші компенсаційні витрати.

При визначені порядку віднесення на оплату праці та інших оплат на валові витрати підприємство керується “Положенням Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” №28/97-ВР від 22.05.97 р. Порядок віднесення витрат регламентовано п.5.6. ст.5 “Закону про прибуток”. Крім того, п.п. 5.3.9. ст. 5 “Закону про прибуток” передбачено, що в склад валових витрат підприємства не відносить будь-які витрати, які не підтверджені відповідними розрахунково-платіжними та іншими документами, ведення та зберігання яких обов’язкове, що передбачене правилами ведення податкового обліками.

З процесом нарахування та виплати заробітної плати пов’язана необхідність нарахування необхідних сум, які підприємство розраховує виходячи із загального обсягу виплат відповідних категорій працівників і самостійно перераховує у вигляді податків і обов’язкових платежів (так звані нарахування на заробітну плату). А також відрахування, під якими розуміють суми утримані і переховані підприємством і розраховані виходячи із суми доходу кожного робітника (так звані утримання із заробітної плати). Обов’язковість утримання таких податків і обов’язкових платежів та їх перелік визначено Законом України “Про систему оподаткування” від 18.02.97 р. №77/97-ВР.

Перелік нормативних документів згідно яких проводиться нарахування та утримання обов’язкових платежів та зборів:

1. Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.97 р. №400/97-ВР із змінами та доповненнями;

2. Інструкція “Про порядок нарахування та сплати підприємствами, організаціями та установами і громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження в пенсійний фонд України” затверджена правлінням пенсійного Фонду України від 3.06.99 р. №4-6 із змінами та доповненнями;

3. Закон України “Про збір на обов’язкове державне страхування” від 26.06.97 р. №402/97-ВР із змінами та доповненнями;

4. Інструкція “Про порядок надходження, обліку та витрат коштів Фонду соціального страхування України” затверджена постановою правління Фонду соціального страхування України від 26.08.99 р. №11;

5. Порядок сплати збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, затверджений наказом Міністерства праці і соціальної політики від 3.10.97 р. №4;

6. Декрет Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.92 р. №13-92 із змінами та доповненнями;

7. Інструкція “Про прибутковий податок з громадян” затверджена наказом Голови державної податкової інспекції від 21.04.93 р. №12 зі змінами та доповненнями;

8. Закон України “Про відпустки” від 15.11.96 р. №504/96-ВР зі змінами та доповненнями;

9. “Порядок нарахування середньої заробітної плати” затверджений постановою КМУ від 8.02.95 р. №100;

10. Кодекс законів про працю;

11. Конституція України.

Виробничі працівники.

Лук’яненко Л.О.

Дані для розрахунку:

Посада (професія): начальник цеху.

Нарахована заробітна плата — 480 грн.

Додаткові дані: афганець, член професійних спілок.

Прибутковий податок:

Користується пільгою в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів (н/м) (1 н/м не враховується так. як закладений в розрахункову формулу).

База для нарахування складе 480-(14х17)=242 грн.

Розрахунок: (17-0)х0/100 + (85-17)х10/100 + (170-85)х15/100 + (242-170)х20/100 = 39,53 грн.

Внесок до пенсійного фонду 2%: 480х2%=9,60 грн.

Внесок до фонду соціального страхування на випадок безробіття 0,5%: 480х0,5%=2,40 грн.

Профсоюзні внески 1%: 480х1%=4,80 грн.

Савост’янов В.П.

Дані для розрахунку:

Посада (професія): конструктор.

Нарахована заробітна плата — 380 грн.

Додаткові дані: чорнобилець ІІІ категорії, член професійних спілок.

Прибутковий податок:

Користується пільгою в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів (н/м) (1 н/м не враховується так. як закладений в розрахункову формулу).

База для нарахування складе 380-(4х17)=113,88 грн.

Розрахунок: (17-0)х0/100 + (85-17)х10/100 + (170-85)х15/100 + (113,88-170)х20/100 = 47,95 грн.

Внесок до пенсійного фонду 2%: 380х2%=7,60 грн.

Внесок до фонду соціального страхування на випадок безробіття 0,5%: 380х0,5%=1,90 грн.

Профсоюзні внески 1%: 380х1%=3,80 грн.

Сидорова А.А.

Дані для розрахунку:

Посада (професія): наладчиця _ розряду.

Нараховуємо компенсацію при звільнені за невикористану відпустку за 7 відпрацьованих місяців (209 календарних днів, без святкових):

— фонд заробітної плати за 6 попередніх місяців склав — 1700,00 грн.;

— сума компенсації складе — 170,00/209х14=113,88 грн

Нарахована заробітна плата складає — 269,88 грн.

Додаткові дані: член професійних спілок.

Прибутковий податок:

Розрахунок: (17-0)х0/100 + (85-17)х10/100 + (170-85)х15/100 + (269,88-170)х20/100 = 39,53 грн.

Внесок до пенсійного фонду 2%: 269,88х2%=5,40 грн.

Внесок до фонду соціального страхування на випадок безробіття 0,5%: 269,88х0,5%=1,35 грн.

Профсоюзні внески 1%: 269,88х1%=2,70 грн.

Серьогіна О.О.

Дані для розрахунку:

Посада (професія): наладчиця _ розряду.

Лікарняні — 3 дні, одна неповнолітня дитина, нарахована заробітна плата: за листопад 2000 р. — 274,00 грн., за грудень 2000 р. — 274,00 грн.

Розраховуємо середню заробітну плату за один день передуючого періоду: (274,00+274,00)/42=13,05 грн.

Визначаємо розмір лікарняних за січень 2001 р. — 3х13,05=39,15 грн.

Розраховуємо заробітну плату відпрацьованих 104 годин, при тарифній ставці 1,63 грн./год.

Заробітна плата склала — 234,72 грн.

Разом нараховано — 273,87 грн.

Прибутковий податок:

Користується пільгою на одну неповнолітню дитину в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму, тому базою нарахування служить: 273,87-17=256,87 грн.

Розрахунок: (17-0)х0/100 + (85-17)х10/100 + (170-85)х15/100 + (256,87-170)х20/100 = 36,92 грн.

Внесок до пенсійного фонду 2%: 273,87х2%=5,48 грн.

Внесок до фонду соціального страхування на випадок безробіття 0,5%: 273,87х0,5%=1,37 грн.

Профсоюзні внески 1%: 273,87х1%=2,74 грн.

Дьоміна І.І.

Дані для розрахунку:

Посада (професія): наладчиця _ розряду.

Календарна відпустка — 3 дні, фонд заробітної плати за попередні 12 місяців (355 днів) склав 2 395,00 грн.

Розраховуємо середню заробітну плату за один день передуючого періоду: 2395,00/355=6,75 грн.

Розмір відпускних складе: 3х6,75=20,25 грн.

Заробітна плата склала — 135,36 грн.

Разом нараховано — 135,36+20,25=155,61 грн.

Прибутковий податок:

Користується пільгою на одну неповнолітню дитину в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму, тому базою нарахування служить: 273,87-17=256,87 грн.

Розрахунок: (17-0)х0/100 + (85-17)х10/100 + (155,61-85)х15/100 = 17,39 грн.

Внесок до пенсійного фонду 2%: 155,61х2%=3,12 грн.

Внесок до фонду соціального страхування на випадок безробіття 0,5%: 155,61х0,5%=0,78 грн.

Профсоюзні внески 1%: 155,61х1%=1,56 грн.

Адміністрація:

Петров П.Г.

Дані для розрахунку:

Посада (професія):завідуючий складом.

Нарахована заробітна плата — 140,80 грн. (140,00 + (0,80 грн. за 1 час понадчасової роботи))

Додаткові дані: член професійних спілок.

Прибутковий податок:

Розрахунок: (17-0)х0/100 + (85-17)х10/100 + (140,80-85)х15/100 = 15,17 грн.

Внесок до пенсійного фонду 1%: 140,80х1%=1,41 грн.

Внесок до фонду соціального страхування на випадок безробіття 0,5%: 140,80х0,5%=0,70 грн.

Профсоюзні внески 1%: 140,80х1%=1,41 грн.

Іванов Г.П.

Дані для розрахунку:

Посада (професія): вантажник.

Нарахована заробітна плата — 130,00 грн.

Додаткові дані: член професійних спілок.

Прибутковий податок:

Розрахунок: (17-0)х0/100 + (85-17)х10/100 + (130,00-85)х15/100 = 13,55 грн.

Внесок до пенсійного фонду 1%: 130,00х1%=1,30 грн.

Внесок до фонду соціального страхування на випадок безробіття 0,5%: 130,00х0,5%=0,65 грн.

Профсоюзні внески 1%: 130,00х1%=1,30 грн.

Відділ збуту:

Богданов О.М.

Дані для розрахунку:

Посада (професія):менеджер.

Нарахована заробітна плата — 196,36 грн. (180,00 + (180,00/22х2 за роботу в святковий день))

Додаткові дані: член професійних спілок.

Прибутковий податок:

Розрахунок: (17-0)х0/100 + (85-17)х10/100 + (170-85)х15/100 + (196,36-170)х20/100 = 24,82 грн.

Внесок до пенсійного фонду 2%: 196,36х2%=3,93 грн.

Внесок до фонду соціального страхування на випадок безробіття 0,5%: 196,36х0,5%=0,98 грн.

Профсоюзні внески 1%: 196,36х1%=1,96 грн.

Друзь Т.І.

Дані для розрахунку:

Посада (професія): економіст.

Нарахована заробітна плата — 150,00 грн.

Додаткові дані: член професійних спілок, має дві неповнолітні дитини.

Прибутковий податок:

Користується пільгою на дві неповнолітні дитини в розмірі 2-х неоподатковуваних мінімумів, тому базою нарахування служить: 150,00-(17,00х2)=116,00 грн.

Розрахунок: (17-0)х0/100 + (85-17)х10/100 + (116-85)х15/100 = 11,45 грн.

Внесок до пенсійного фонду 1%: 150,00х1%=1,50 грн.

Внесок до фонду соціального страхування на випадок безробіття 0,5%: 150,00х0,5%=0,75 грн.

Профсоюзні внески 1%: 150,00х1%=1,50 грн.

Розрахункова

частина №2

Розділ 4 (практична частина).

4.1. Облік придбання запасів.

В основі виконання другої розрахункової частини лежать деякі дані попередніх частин в додатках, що відображено в журналі господарських операцій.

Розрахунок зроблений на основі Закону України “Про податок на додану вартість” від 8.05.97 р. №80-81. Цей Закон регламентує ведення обліку по ПДВ.

Згідно його платниками податку є:

1. Юридичні та фізичні особи, обсяг оподаткованих операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

2. Особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України.

3. Особа, що здійснює підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти.

4. Особа, що надає послуги з транзиту пасажирів або вантажів.

5. Особа, яка відповідальна за внесення податку до бюджету по об’єктах оподаткування на залізничному транспорті.

Об’єкти оподаткування:

1. Продаж товарів, послуг, оренди.

2. Ввезення товарів, та отримання послуг на митній території України.

3. Вивезення товарів.

Законом також визначені операції які не підлягають оподаткуванням ПДВ:

1. Продаж товарів власного виробництва підприємствами, які засновані всеукраїнськими громадянськими організаціями інвалідів та є їх повною власністю.

2. На інші визначені в Законі України ст. 6 передбачені слідуючі ставки:

— 20% від об’єкту оподаткування;

— 0%;

— звільнені від оподаткування.

Продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними цінами з нарахуванням ПДВ.

Згідно ст. 7 п.п. 7.2.1. платники податку зобов’язані видати податкову накладну покупцеві, платнику податку.

Податкова накладна містить:

а) порядковий номер;

б) дату виписування;

в) назву юридичної особи, або ПІБ фізичної особи, зареєстрованої як платника податку;

г) податковий номер платника податку;

д) місце розташування;

е) опис (номенклатуру) товару та кількість;

ж) ціну продажу без ПДВ;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягає оплаті з урахуванням податку.

Згідно п.7.2.3. податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця.

Податкова накладна — звітний і розрахунковий документ.

Законом передбачене ведення книги продажу та придбання, які заповнюються згідно “Порядку ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг)” від 30.05.97 р. №165, “Порядку ведення книги обліку продажу товарів (робіт, послуг)” від 30.05.97 р. №165

Журнал господарських операцій.

№пп

Назва операції

№ додатку

Дебет

Кредит

Сума, грн.

1

Отримані кошти з р/р в касу підприємства на виплату з/п

301

311

1712,40

2

Виплачено з/п з каси

661

301

1712,40

3

Нараховано з/п адміністрації

92

661

1130,80

4

Нараховано з/п працівникам збуту

93

661

346,36

5

Нараховано з/п виробничим працівникам

23

661

660,21

6

Нараховано лікарняні

65

661

39,15

7

Нараховано внески в пенсійний Фонд та соціальний захист на випадок безробіття (32%, 4%, 1,5%) адміністрації

92

65

438,11

8

Нараховано внески в пенсійний Фонд та соціальний захист на випадок безробіття (32%, 4%, 1,5%) відділу збуту

93

65

129,89

9

Нараховано внески в пенсійний Фонд та соціальний захист на випадок безробіття (32%, 4%, 1,5%) виробничому персоналу

23

65

247,58

10

Перераховано з р/р внески в пенсійний Фонд та соціальний захист на випадок безробіття (32%, 4%, 1,5%)

65

311

774,54

11

Утримано прибутковий податок з з/п

661

641

240,73

12

Утримано проф. внески

661

685

21,47

13

Утримано на соц. заходи

661

65

50,21

14

Сплачено прибутковий податок

641

311

169,34

15

Перераховано проф. внески

685

311

37,06

16

Перераховано утримання із з/п на соціальні заходи

65

311

30,95

17

Надійшли кошти на р/р за раніше відвантажену продукцію

311

361

7950,00

18

Реалізовано готову продукцію

361

701

15380,65

19

Нараховано ПДВ на реалізовану продукцію

361

641

3076,13

20

—

—

—

—

—

21

Придбано виробничі запаси у вітчизняних виробників

20

631

10683,34

22

ПДВ в придбанні запасів

641

631

2136,67

23

Сплачено постачальникам за продукцію

631

311

10576,00

24

Отримано рахунок на послуги по доставці

20

685

3000,00

25

ПДВ в сумі доставки

641

685

600,00

26

Отримано рахунок за сертифікацію товару

20

685

1000,00

27

ПДВ в сумі сертифікації

641

685

200,00

28

Відпущено за бартерною угодою

361

702

650,00

29

ПДВ в сумі бартерної угоди

361

641

130,00

30

Закрито бартерну угоду

631

361

780,00

31

Придбано запаси у іноземних виробників

20

632

5420,00

32

Сплачено мито

20

685

542,00

33

Сума митних зборів

20

685

8,00

34

Сума ПДВ

643

641

1192,00

35

При сплаті ПДВ

641

311

1192,00

36

Податковий кредит з ПДВ

641

643

1192,00

37

Відображення боргу по відрядженню

93

685

6,00

38

Доплата по бартерній угоді

631

372

240,00

39

Видано з каси під звіт

372

301

240,00

40

Отримані аванси

311

681

10150,00

41

Перераховані кошти за транспортні послуги

685

311

3600,00

42

Перераховані кошти за сертифікацію

685

311

1200,00

43

Списані запаси на виробництво

23

20

11352,00

44

Списана готова продукція

26

23

12325,00

45

Відображено фін. результат від реалізації готової продукції

701

791

15380,65

46

Відображено фін. результат від продажу товару

702

791

650,00

47

Списана собівартість готової продукції

901

26

11535,50

48

Списана собівартість реалізованих товарів

902

281

650,00

49

Списані витрати на відрядження на собівартість реалізованих товарів

902

93

6,00

50

Списана собівартість з/п збуту

901

93

346,36

51

Нарахування на заробітну плату

901

93

129,89

52

Списана з/п на фінансові результати

791

92

1130,80

53

Списані нарахування на з/п на фін. результати

791

92

438,11

54

Нараховані авансові внески податку на прибуток

98

641

540,00

55

Списана собівартість готової продукції на фінансові результати

791

901

12011,75

56

Списана собівартість товарів на фінансові результати

791

902

656,00

57

Списаний податок на прибуток на фінансові результати

791

98

540,00

58

Списано невикористаний прибуток

791

441

1253,99

59

Відображаємо податкове зобов’язання по ПДВ в отриманих авансах (продукція не відгружена)

643

641

1691,67

Відкриваємо синтетичні рахунки.

Каса в національній валюті

Поточні рахунки в національній валюті

Розрахунки по з/п

Адміністративні витрати

Виробництво

Д

301

К

Д

311

К

Д

661

К

Д

92

К

Д

23

К

С-до на початок 484,44

С-до на початок

2350,50

С-до на початок

1712,40

С-до на початок

С-до на початок

6540,96

1) 1712,40

2) 1712,40

39) 240,00

17) 7950,00

40) 10150,00

1) 1712,40

10) 774,54

14) 169,34

15) 37,06

16) 30,95

23) 10576,00

35) 1192,00

41) 3600,00

42) 1200,00

2) 1712,40

11) 240,73

12) 21,47

13) 50,21

3) 1130,80

7) 438,11

52) 1130,80

53) 438,11

5) 660,21

9) 247,58

43) 11352,00

44) 12325,00

Оборот 1712,40

1952,40

Оборот

18100,00

19292,29

2024,81

Оборот

2176,52

Оборот

1568,91

1568,91

Оборот

12259,79

12325,00

С-до на кінець 244,44

С-до на кінець

918,21

С-до на кінець

1864,11

С-до на кінець

—

—

С-до на кінець

6475,75

Витрати на збут

Розрахунки по страхуванні

Розрахунки по податках

Розрахунки з іншими кредиторами

Розрахунки з вітчизняними виробниками

Д

93

К

Д

65

К

Д

641

К

Д

685

К

Д

361

К

С-до на початок

С-до на початок

774,54

С-до на початок

227,35

С-до на початок

538,25

С-до на початок

3113,35

4) 346,36

8) 129,89

37) 6,00

49) 6,00

50) 346,36

51) 129,89

6) 39,15

10) 774,54

16) 30,95

7) 438,11

8) 129,89

9) 247,58

13) 50,21

14) 69,34

22) 2136,67

25) 600,00

35) 1192,00

36) 1192,00

27) 200,00

11) 240,73

19) 3076,13

29) 130,00

34) 1192,00

54) 540,00

59) 1691,67

15) 37,06

41) 3600,00

42) 1200,00

24) 3000,00

25) 600,00

26) 1000,00

27) 200,00

32) 542,00

33) 8,00

37) 6,00

12) 21,47

18) 15380,65

19) 3076,13

29) 130,00

28) 650,00

17) 7950,00

30) 780,00

Оборот

482,25

482,25

844,64

Оборот

865,79

5490,01

Оборот

6870,53

4837,06

Оборот

5377,47

Оборот

19236,18

8730,00

С-до на кінець

—

—

С-до на

кінець

795,69

С-до на кінець

1607,87

С-до на кінець

1078,66

С-до на кінець

13620,13

Розрахунки з вітчизняними виробниками

Виробничі запаси

Дохід від реалізації товарів

Розрахунки з зарубіжними постачальниками

Податкові зобов’язання

Д

631

К

Д

20

К

Д

702

К

Д

632

К

Д

643

К

С-до на початок

1925,40

С-до на початок

3122,01

С-до на початок

С-до на початок

С-до на початок

23) 10576,00

30) 780,00

38) 240,00

21) 10576,00

22) 2136,67

21) 10683,34

24) 3000,00

26) 1000,00

31) 5420,00

32) 542,00

33) 8,00

42) 11352,00

46) 650,00

28) 650,00

31) 5420,00

34) 1192,00

59) 1691,67

36) 1192,00

11596,00

Оборот

12820,01

Оборот

20653,34

11352,00

Оборот

650,00

650,00

Оборот

2883,67

Оборот

1192,00

С-до на кінець

3149,41

С-до на кінець

12423,35

С-до на кінець

С-до на кінець

С-до на кінець 1691,67

Розрахунки з підзвітними особами

Розрахунки по авансам виданим

Готова продукція

Дохід від реалізації готової продукції

Результати основної діяльності

Д

372

К

Д

681

К

Д

26

К

Д

701

К

Д

791

К

С-до на початок

128,40

С-до на початок

313,00

С-до на початок

7400,11

С-до на початок

С-до на початок

38) 240,00

39) 240,00

40) 10150,00

44) 12325,00

47) 11535,50

45) 15380,65

18) 15380,65

52) 1130,80

53) 438,11

55) 12011,75

56) 656,00

57) 540,00

58) 1253,99

45) 15380,65

46) 650,00

Оборот

240,00

240,00

Оборот

10150,00

Оборот

12325,00

11535,50

Оборот

15380,65

15380,65

Оборот

16030,65

16030,65

С-до на кінець

—

—

С-до на кінець

10463,00

С-до на кінець

8189,61

С-до на кінець

—

—

С-до на кінець

—

—

Собівартість реалізованої готової продукції

Собівартість реалізованих товарів

Товари на складі

Податок на прибуток

Прибуток не розподілений

Д

901

К

Д

902

К

Д

281

К

Д

98

К

Д

441

К

С-до на початок

С-до на початок

С-до на початок

2070,02

С-до на початок

С-до на початок

1987,45

47) 11535,50

50) 346,36

51) 129,89

55) 12011,75

48) 650,00

49) 6,00

56) 656,00

48) 650,00

54) 540,00

57) 540,00

58) 1253,99

Оборот

12011,75

12011,75

Оборот

656,00

656,00

Оборот

—

650,00

Оборот

540,00

540,00

Оборот

1253,99

С-до на кінець

—

—

С-до на кінець

С-до на кінець

1420,02

С-до на кінець

—

—

С-до на кінець

3241,44

Складуємо оборотну відомість.

Назва рахунку

Сальдо на 1.01.01

Оборот за період

Сальдо на 1.02.01

Д-т

К-т

Д-т

К-т

Д-т

К-т

10 Основні засоби

31209,25

—

—

—

31209,25

—

131 Знос основних засобів

—

19540,40

—

—

—

19540,40

15 Незавершене будівництво

4618,10

—

—

—

4618,10

—

20 Виробничі запаси

3122,01

—

20653,34

11352,00

12423,35

—

211 Молодняк тварин на вирощуванні

1970,20

—

—

—

1970,20

—

23 Виробництво

6540,96

—

12259,79

12325,00

6475,75

—

26 Готова продукція

7400,11

—

12325,00

11535,50

8189,61

—

281 Товари на складі

2070,02

—

—

650,00

1420,02

—

361 Розрахунки з вітчизняними виробниками

3113,35

—

19236,78

8730,00

13620,13

—

372 Розрахунки з підзвітними особами

128,40

—

240,00

240,00

128,40

—

377 Розрахунки з іншими дебіторами

90,99

—

—

—

90,99

—

301 Каса в національній валюті

484,44

—

1712,40

1952,40

244,44

—

311 Поточні рахунки в національній валюті

2350,50

—

18100,00

19292,29

1157,71

—

39 Витрати майбутніх періодів

8000,00

—

—

—

8000,00

—

40 Статутний капітал

—

29949,94

—

—

—

29949,94

42 Додатковий капітал

—

13623,60

—

—

—

13623,60

43 Резервний капітал

—

249,00

—

—

—

249,00

441 Прибуток не розподілений

—

1987,45

—

1253,99

—

3241,44

48 Цільове фінансування і цільові надходження

—

53,00

—

—

—

53,00

631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками

—

1925,40

11596,00

12820,01

—

3149,41

685 Розрахунки з іншими кредиторами

—

538,25

4837,06

5377,47

—

1078,66

681 Розрахунки по авансам отриманим

—

313,00

—

10150,00

—

10463,00

641 Розрахунки по податкам

—

227,35

5490,01

6870,53

—

1607,87

642 Розрахунки по обов’язковим платежам

—

50,00

—

—

—

50,00

65 Розрахунки по страхуванню

—

774,54

844,64

865,79

—

795,69

661 Розрахунки по заробітній платі

—

1712,40

2024,81

2176,52

—

1864,11

671 Розрахунки по нарахованим дивідендам

—

106,00

—

—

—

106,00

662 Розрахунки з депонентами

—

48,00

—

—

—

48,00

92 Адміністративні витрати

—

—

1568,91

1568,91

—

—

93 Витрати на збут

—

—

482,25

482,25

—

—

702 Дохід від реалізації

—

—

650,00

650,00

—

—

632 Розрахунки з зарубіжними постачальниками

—

—

—

5420,00

—

5420,00

643 Податкове зобов’язання

—

—

2883,67

1192,00

1691,67

—

701 Дохід від реалізації готової продукції

—

—

15380,65

15380,65

—

—

791 Результати основної діяльності

—

—

16030,65

16030,65

—

—

901 Собівартість реалізованої готової продукції

—

—

12011,75

12011,75

—

—

902 Собівартість реалізованих товарів

—

—

656,00

656,00

—

—

98 Податок на прибуток

—

—

540,00

540,00

—

—

Всього:

71098,33

71098,33

159523,71

159523,71

91240,03

91240,03

Додатки

Розділ 6.

6.1. Висновок.

Розрахункові і облікові операції на підприємстві складна і цікава ділянка роботи бухгалтерії, але вона дуже важлива і потребує мобілізації зусиль бухгалтерії (як розумових так і фізичних), як менеджера — насамперед в ринкових умовах.

Суттєвим є те, що розрахункові і облікові операції — їх суть і форми постійно змінюються і вдосконалюються. Отже, спостереження за такими даними дає бухгалтеру проявити себе як творця, ініціативного працівника, адже вибираючи форму розрахунку ним самим обирається шлях подальшого розвитку підприємства, дотримуючись норм законодавства — забезпечується відносна стабільність і безпека діяльності підприємства, щодо різних штрафів, утримань за несвоєчасне виконання зобов’язань.

Потрібно додати, що саме область відносин вимагає від бухгалтера знань юридичних, оскільки вірне укладання договорів з передбаченням усіх ситуацій веде до надійності в отриманні нових вигод.

Враховуючи зазначене, впевнюєшся в необхідності наявності у спеціаліста-бухгалтера знань фінансових, юридичних, уважності і обережності, обачності причому на будь-якій ділянці бухгалтерського обліку на підприємстві.

Якщо взяти конкретно підприємство ВАТ “Прожектор”, то на практиці бухгалтерський облік втратив найголовнішу свою рису — оперативність, яка дає змогу якнайшвидше керівному персоналу оперативно реагувати на будь-які зміни в господарсько-фінансовому житті підприємства. По суті бухгалтерський облік на даному підприємстві виконує функції контрольну і звітно-статистичну.

Назріває нагальна потреба як підвищенні якості бухгалтерського обліку щодо прийняття господарських рішень так і підвищенні рівня освіти і кваліфікації працівників адміністрації, збуту тощо.

6.2. Перелік використаної літератури.

1. “Бухгалтерський облік у підприємництві”, Собко, Київ, 1995 р.;
2. “Основи бухгалтерського обліку на підприємствах з різними формами власності”, Ткаченко, 1996, 1998 р.р.;
3. “Теорія бухгалтерського обліку”, Паркін. 1997 р.;
4. Журнали “Баланс”;
5. Журнали “Все про бухгалтерський облік”;
6. Журнали “Галицькі контракти”;
7. Журнали “Бізнес”;
8. Журнали “Бухгалтерія, право, податки, консультації”
9. “Закон України про бухгалтерський облік та фінансову звітність”
10. “Положення (стандарт) бухгалтерського обліку”
11. “План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій” затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291;
12. Інструкція по застосуванню “Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій” затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291;
13. Закон України “Про оплату праці” від 24.03.95 р. №108/95;
14. “Інструкція по статистиці заробітної плати” затверджена наказом Мінстата від 11.12.95 р. №323;
15. Закон України “Про податок на додану вартість” від 8.05.97 р. №80-81;
16. “Порядок ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг)” від 30.05.97 р. №165;
17. “Порядок ведення книги обліку продажу товарів (робіт, послуг)” від 30.05.97 р. №165.