Чому я вимушена(ний) страхуватися

Arial

-A A A+

План

Вступ
Страхуватися вигідно та безпечно
Види страхових послуг
Види обов'язкового страхування
Висновки
Використана література

Вступ

Діяльність кожного суб'єкта ринкових відносин пов'язана з ризиком, який необхідно попереджувати та зменшувати, на що спрямовано страхування.

Застосування заходів та механізмів упровадження фінансових послуг сприяє створенню передумов для економічного розвитку підприємств та установ в Україні. Протягом останніх років спостерігається стійка позитивна динаміка основних показників страхової діяльності. За період 2000 — 2005 років відбулося поступове зростання капіталу страховиків, збільшення обсягів страхових платежів, підвищується рівень страхового захисту суб'єктів господарювання та населення.

Мета: розкрити сутність страхування

Актуальність: страхування має важливе значення для обґрунтованого вибору ділового партнера, підвищення власної фінансової стійкості підприємства, розробки програм зниження ризику підприємницької діяльності.

Основні завдання:

1. чому страхуватися вигідно та безпечно;

2. види страхових послуг;

3. види обов`язкового страхування.

1. Страхуватися вигідно та безпечно

У розвинутих державах страхування є звичним. Українці ще не цілком довіряють цьому виду послуг або ж не вбачають у ньому потреби.

Страхування – це дивний, можливо єдиний у своєму роді прийом, своєрідний фінансовий “фокус”, який дозволяє людині перекладати особисті негаразди та неприємності на плечі інших, а саме – страхової компанії. Тобто страхування дає можливість захистити себе, своїх рідних і близьких від певних неприємностей, які так чи інакше виникають у нашому житті. Нині в Україні страхування ще не настільки поширене, як в інших країнах. Однак ця сфера розвивається швидкими темпами. Підтвердженням є висока динаміка росту страхових послуг, яку ми спостерігаємо.

Чому нині люди сприймають страхування з певною пересторогою?

Ймовірно тому, що мають певні побоювання, зважаючи на власний досвід ще за Радянського Союзу, коли всі страхувалися, вкладали гроші в той же Ощадбанк, а потім не могли їх повернути. Є також певна недовіра до страхових компаній, хоча й необґрунтована. Адже страхові компанії є членами асоціацій, того ж Моторного транспортного страхового бюро України, постійно звітують перед Комісією з регулювання ринку фінансових послуг. Тому якщо страхова компанія не зможе покрити збитки самостійно (виплатити клієнтові певну суму), то є організації, які в такому випадку виступають гарантами. Відтак страхову виплату страхувальник отримає за будь-яких умов. Звичайно, можна припустити, що страхова компанія поведе себе недобросовісно стосовно клієнта. Однак є органи, які безпосередньо контролюють діяльність компанії й організації, що несуть певні зобов’язання. Наприклад, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, яка постійно проводить контроль-моніторинг фінансових установ. Тому немає підстав не довіряти страховим компаніям, особливо тим, які мають багаторічний досвід страхування.

Розглянемо деякі терміни та поняття, які використовують в страхуванні.

Ризик— це небезпека виникнення непередбачуваних витрат у зв'язку із випадковими обставинами змін економічної діяльності. А страхування— це система економічних відносин, яка дозволяє відшкодувати ці витрати, а також захистити майнові інтереси підприємців та фізичних осіб від стихійних явищ та інших непередбачуваних подій. Страхування — перспективний сектор ринкової інфраструктури, а також невід'ємний атрибут суспільства в умовах розвинутої економіки. Без страхового поліса не відбуваються фінансово-економічні відносини при реалізації проектних рішень.

Страховий поліс— документ страхової компанії, що підтверджує наявність угоди про страхування.

Такі відносини відрізняються специфічністю, вони мають об'єктивний характер і формують зміст категорії «страховий захист».

Страховий захист — економічна категорія, що відображає сукупність розподільчих та перерозподільчих відносин, пов'язаних із подоланням і відшкодуванням втрат, які можуть бути спричинені різними винятковими обставинами.

Сутність страхового захисту полягає в нагромадженні й витрачанні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів щодо попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків та відшкодування пов'язаних із ними втрат.

Страховому захисту притаманні такі ознаки:

випадковий характер появи надзвичайних подій;
нерівномірність нанесення збитку різним суб'єктам;
необхідність попередження наслідків вказаних подій;
необхідність відшкодування завданих збитків, тобто проведення захисних заходів людиною від наслідків можливих випадкових подій;
можливість вираження завданої шкоди у натуральній або грошовій формі.

Для реального страхового захисту створюється страховий фонд, який призначений для покриття надзвичайного збитку, що спричиняється суспільству стихійними лихами, техногенними аваріями та різними випадковостями.

Суспільна практика виробила три основні форми організації страхового фонду, в яких суб'єктами власності на його ресурси виступають:

держава;
окремий суб'єкт;
страховик (страхова організація).

Страховик — фінансова установа, яку створено у формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю відповідно до Закону України «Про господарські товариства» (1576—12) з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про страхування», а також яка одержало у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох.

Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками — резидентами України.

У зв'язку з цим виділяють такі організаційні форми суспільних страхових фондів:

централізовані резерви держави у натуральній та грошовійформі,
фонди самострахування окремих господарюючих суб'єктів (самострахування );
фонди, створювані методом страхування.

Розмір і структура фондів, які використовують з метою страхового захисту юридичних та фізичних осіб, залежать від багатьох факторів: концепції формування фонду, стану розвитку економіки, співвідношення форм власності, методів залучення коштів для реалізації соціальних програм, традицій населення, міжнародних відносин тощо.

Централізований страховий (резервний) фонд формується за рахунок загальнодержавних ресурсів як у натуральній, так і в грошовій формі та перебуває в розпорядженні Уряду. Призначення — відшкодування збитків та усунення наслідків стихійних лих і великих аварій, що призвели до значних руйнувань та великих людських жертв.

Фонди самострахування формуються шляхом щорічних відрахувань до того розміру, який вказано у статутних документах суб'єкта господарювання, а порядок використання коштів передбачається самими учасниками, які формують ці фонди. Такі фонди дають змогу покривати збитки, завдані переважно дрібними ризиками.

Страховий фонд страховика (страхові резерви) має грошову форму і створюється за рахунок внесків страхувальників. Джерелом формування страхового фонду є також доходи від інвестиційної діяльності страховика, в оперативному управлінні якого перебувають отримані фінансові ресурси. Напрямки використання страхового фонду мають цільовий характер.

Отже, можливості забезпечення страхового захисту суб'єктів за рахунок перелічених джерел дуже обмежені. Це означає, що надалі більше навантаження має припадати на фонди, створювані страховиками — перспективному напрямку в системі страхового захисту.

2. Види страхових послуг

Страхування— це вид цивільно-правових відносин із захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб у випадку настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинного законодавства, за рахунок грошових фондів, сформованих шляхом сплати громадянами і юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У сучасному суспільстві високих темпів набирає актуальність страхування. Якщо ще порівняно недавно більшість людей не знала про страхування практично нічого або зовсім мало, то тепер не можна не звертати увагу на зміни, пов'язані зі страхуванням, яке є невід'ємним атрибутом розвинутого суспільства. Існує думка, що чим краще розвинена інфраструктура і законодавство страхування в країні, тим ближче це суспільство до цивілізованого і тим краще захищаються права його громадян.

В Україні існують дві форми страхування: добровільне й обов'язкове. Добровільне страхування здійснюється згідно зі статтею 6 Закону «Про страхування» і містить 22 види добровільного страхування.

Обов'язкове страхування здійснюється у відповідності до статті 7 цього Закону.

Новою редакцією Закону істотно змінений перелік видів обов'язкового страхування. З його переліку виключено майже всі види державного страхування.

Перелік видів обов'язкового страхування тепер доповнений новими видами, зазначеними в пунктах 8, 10, 19 — 31 нової редакції Закону. Крім того, деякою мірою змінилися умови обов'язкового страхування.

Видами добровільного страхування можуть бути:

страхування життя;
страхування від нещасних випадків;
медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);
страхування здоров'я на випадок хвороби;
страхування залізничного транспорту,
страхування наземного транспорту (крім залізничного);
страхування повітряного транспорту,
страхування водного транспорту (морського внутрішнього й іншихвидів водного транспорту);
страхування вантажів і багажу (вантажобагажу);
страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
страхування майна (іншого, ніж передбачений пунктами 5—9 цієїстатті);
страхування цивільної відповідальності власників наземноготранспорту (включаючи відповідальність перевізника);
страхування відповідальності власників повітряного транспорту{включаючи відповідальність перевізника);
страхування відповідальності власників водного транспорту(включаючи відповідальність перевізника);
страхування відповідальності перед третіми особами (інший, ніжпередбачено пунктами 12—14 цієї статті);
страхування кредитів (утому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);
страхування інвестицій;
страхування фінансових ризиків;
страхування судових витрат;
страхування виданих гарантій (порук) ї прийнятих гарантій;
страхування медичних витрат,
інші види добровільного страхування.

3. Види обов'язкового страхування

В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування:

медичне страхування;
особисте страхування медичних та фармацевтичних робітників(крім тих, що працюють у установах та організаціях, що фінансуються зДержавного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні своїх службових обов'язків;
особисте страхування робітників відомчої (крім тих, що працюють в установах та організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) і сільської пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин (команд);
страхування спортсменів вищих категорій;
страхування життя та здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;
особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
авіаційне страхування цивільної авіації:
страхування відповідальності морського перевізника і виконавцяробіт, пов'язаних з обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншимкористувачам морського транспорту, і третіх осіб;
страхування цивільної відповідальності власників транспортнихзасобів;
страхування засобів водного транспорту;
страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами,врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськимипідприємствами усіх форм власності;
страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту (порядок і умови цього страхування визначаються спеціальнимзаконом України);
страхування робітників (крім тих, що працюють у закладах та організаціях, які фінансуються з Державного бюджету України), що берутьучасть у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, що страждають на психічні розлади;
страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарюванняза шкоду, що може бути заподіяна пожежами й аваріями на об'єктахпідвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єктий об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварійекологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
страхування цивільної відповідальності інвестора, у тому числіза шкоду, заподіяну навколишньому середовищу, здоров'ю людей, за згодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачене такою угодою;
страхування майнових ризиків за згодою про розподіл продукціїу випадках, передбачених Законом України «Про угоди, про розподілпродукції»;
страхування фінансової відповідальності, життя та здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;
страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України «Про нафту і газ»:
страхування медичних та інших робітників державних і комунальних установ охорони здоров'я і державних наукових установ(крім тих, що працюють в установах і організаціях, які фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням своїх фахових обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;
страхування відповідальності експортера й особи, що відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яка може бути завдана здоров'ю людини, власності інавколишньому природному середовищу при трансграничному перевезенню й утилізації (видаленні) небезпечних відходів;
страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за представленням Національного космічного агентства України;
страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності;
страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), що є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних із підготуваннямдо запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією їїв космічному просторі;
страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних із підготуванням до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її в космічному просторі;
страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок появи негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;
страхування професійної відповідальності осіб, діяльність якихможе заподіяти шкоду третім особам, за переліком, установленим Кабінетом Міністрів України;
страхування відповідальності власників собак (за переліком1, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, якої може бути завдано третім особам;
страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності або іншому законному володінні зброю, за шкоду, щоможе бути заподіяна третій особі або його майну внаслідок володіння.,зберігання або використання цієї зброї;
страхування тварин на випадок загибелі, знищення, змушеногозабою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках і відповідно до переліку тварин, установленими Кабінетом Міністрів України;
страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльностіза шкоду, заподіяну життю або здоров'ю туриста або його майна;
страхування відповідальності морського судновласника;
страхування ліній електропередач і перетворюючого оснащення передавачів електроенергії від ушкодження внаслідок впливу стихій них лих або техногенних катастроф і від протиправних дій третіх осіб.

Таким чином, до нетрадиційних видів страхування належать види страхування, що не перераховані вище.

Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України встановлює порядок і правила його здійсненням, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум і максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Для того, щоб простежити закономірність введення нових видів обов'язкового страхування, можна провести аналіз деяких статей.

Страхування водних транспортних засобів базується переважно на тих же принципах, що й автомобільне страхування. За основу страхової оцінки судна береться сума, встановлена страхувальником, що не повинна перевищувати його дійсної вартості.

До водних видів транспорту належать: різноманітні човни, яхти, катамарани та ін.

Договір страхування може бути укладений на основі однієї з перерахованих далі у мов, що визначають розмір погашення збитків та розмір страхових платежів у залежності від розміру відповідальності, прийнятої страхувальником:

із відповідальністю за загибель та псування;
із відповідальністю за повну загибель з урахуванням витрат напорятунок;
без відповідальності за збиток, крім випадків загибелі.Договір страхування укладається на окремий рейс або на певний строк.

Страхування відповідальності морського перевізника.При здійсненні морських перевезень судновласник бере на себе відповідальність за вантаж на борту судна, а також за вантаж, що завантажується (розвантажується) або готується до навантаження (розвантаження) відповідно до умов транспортування.

Правила Гааго-Вісби передбачають страхування у випадках перевезення, яке регулюється.

коносаментом або подібним йому товаророзпорядчим документом;
перевезення здійснюється з країни (у країну), з якою укладеноконтракт;
у контракті є застереження про межу відповідальності за одне судно.Претензії до перевізника приймаються протягом року здати закінчення перевезення. Страхування відповідальності за вантаж судновласники отримують у спеціальних товариствах взаємного страхування судновласників. Страхування відповідальності українських вантажоперевізників має великий потенціал та значення і є перспективним напрямком вітчизняного страхування, внаслідок чого воно було визначене як стаття обов'язкових видів страхування.

Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів

Державтоінспекція, на яку покладено контроль дорожнього руху, не могла перевірити у водіїв наявність поліса, тому що таке право не було передбачене законами.

Така розбіжність між обов'язковістю, що декларується, і реальною ситуацією не могла тривати довго. Постанова Кабінету Міністрів України №1276 змінила Правила дорожнього руху, передбачивши необхідність наявності в обов'язковому порядку у водіїв страхового поліса.

Страхування цивільної відповідальності передбачено для випадків, шли власник поліса визнається Державтоінспекцією винним у виникненні ДТП. і в такий спосіб відповідає за відшкодування збитку потерпілому на підставі Цивільного Кодексу України. У випадку виникнення відповідальності власника поліса збиток, якого завдано іншому учаснику дорожнього руху або його автомобілю, відшкодовує страхова компанія.

Страхування автомобіля передбачено на випадок:

його ушкодження або знищення внаслідок ДТП, стихійних лих,зіткнення з тваринами, падіння дерев, протиправних дій третіх осіб,пожежі в автомобілі;
його утрати внаслідок викрадення.

Збиток, нанесений власнику автомобіля внаслідок ушкодження або втрати, відшкодовує страхова компанія на основі договору страхування автомобіля. Якщо в наявності стільки поліс цивільної відповідальності. то у випадку ДТП ремонтне буде проходити за рахунок страхової компанії — для цього необхідно укласти окремий договір страхування автомобіля,

За оцінкою ряду експертів, річний розмір збитків, що несуть в ДТП потерпілі громадяни, становить від 1 до 1 ,5 мільярда грн. У той же час страхові компанії можуть зібрати не більш 1 мільярда грн. страхових платежів, і лише за умови загального охоплення страхуванням усіх автомобілістів.

При розрахунку не був узятий до уваги досвід Латвії, де після введення обов'язкового страхування цивільної відповідальності кількість ДТП зросла більше, ніж утроє. Така ситуація пов'язана з тим, що без наявності поліса значна частина водіїв домовлялася про відшкодування збитку без запрошення ДАІ на місце події. Тепер же оплачувати збитки самостійно ніхто не хоче, оскільки усе врегулювання збитку будуть виконувати страхові компанії.

Обов'язкове страхування цивільної відповідальності не є додатковим податком на власників автомобілів. Це досить дешева страхова послуга.

Страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності.

Поліс страхування під час подорожі за кордон призначений для невідкладного надання власнику поліса медичної допомоги у випадку настання нещасного випадку або раптової хвороби і для надання допомоги в інших випадках, передбачених полісом.

З моменту придбання поліса усі витрати з надання екстреної допомоги застрахованій особі несе на собі страхова компанія. Безпосередньо всі технічні питання з обслуговування постраждалого за кордоном бере на себе партнер страхової компанії — міжнародна компанія «СОКІЗ», що організує всю необхідну допомогу застрахованій особі.

Розмір страхового захисту, що може бути обраний відповідно до поліса, розділяється на чотири категорії (А, В, С, О) (для отримання візи, як правил о, потрібно тільки страхування за категорією А). Разом із полісом видається спеціальна пластикова картка, на зворотній стороні якої розміщений телефон та адреса міжнародного партнера «СОКІЗ».

З переліку обов'язкових видів страхування можна побачити, що відбулися істотні зміни, пов'язані зі страхуванням суб'єктів і об'єктів космічної діяльності в нашій державі, це може підкреслити перспективи розвитку космічної справи.

Висновки

Ми розглянули тему „Чому я вимушена страхуватися”. І можемо зробити наступні висновки.

У сучасному суспільстві високих темпів набирає актуальність страхування. Страхування — це вид цивільно-правових відносин із захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб у випадку настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинного законодавства, за рахунок грошових фондів, сформованих шляхом сплати громадянами і юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), та доходів від розміщення коштів цих фондів. Страхування — перспективний сектор ринкової інфраструктури, а також невід'ємний атрибут суспільства в умовах розвинутої економіки. Без страхового поліса не відбуваються фінансово-економічні відносини при реалізації проектних рішень.
Страховий поліс— документ страхової компанії, що підтверджує наявність угоди про страхування. Страховий захист— економічна категорія, що відображає сукупність розподільчих та перерозподільчих відносин, пов'язаних із подоланням і відшкодуванням втрат, які можуть бути спричинені різними винятковими обставинами. Сутність страхового захиступолягає в нагромадженні й витрачанні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів щодо попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків та відшкодування пов'язаних із ними втрат.

Використана література

Говорушко Т. А. Страхові послуги: Навчальний посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -397, с.
Нечипорук Л. В.Закон Украины "О страховании": Комментарий. -Харьков: Одиссей, 2004. -318, с.
Внукова Н. М. Страхування: Навч.-метод. посібник. — Харків: Бурун Книга, 2004. -371, с.
Горбач Л. М. Страхова справа: Навчальний посібник. -К.: Кондор, 2003. — 248 с.
Страхування: Підручник.. -К.: КНЕУ, 2002. -599 с.