Державні стандарти, в системі сертифікації УКРСЕПРО

Вступ.

1. Організаційні основи системи сертифікації УкрСЕПРО.

2. Реєстр системи УкрСЕПРО.

3. Основні принципи, структура та правила Державної системи сертифікації УкрСЕПРО.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Метою стандартизації в Україні є забезпечення раціонального використання природних ресурсів, відповідності об'єктів стандартизації їх функціональному призначенню, інформування споживачів про якість продукції, процесів та послуг, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції та торгівлі товарами і послугами.

Державна політика у сфері стандартизації базується на таких принципах:

— забезпечення участі фізичних і юридичних осіб в розробленні стандартів та вільного вибору ними видів стандартів при виробництві чи постачанні продукції, якщо інше не передбачено законодавством;

— відкритості та прозорості процедур розроблення і прийняття стандартів з урахуванням інтересів усіх заінтересованих сторін, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників;

— доступності стандартів та інформації щодо них для користувачів;

— відповідності стандартів законодавству;

— адаптації до сучасних досягнень науки і техніки з урахуванням стану національної економіки;

— пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів;

— дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації;

— участі у міжнародній (регіональній) стандартизації;

— прийняття і застосування органами стандартизації на території України Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття і застосування стандартів відповідно до Угоди СОТ про технічні бар'єри в торгівлі.

1. Організаційні основи системи сертифікації УкрСЕПРО

УкрСЕПРО — українська національна система сертифікації, роботи в якій визначають 149 органів з сертифікації продукції (робіт, послуг) та 811 випробувальних лабораторій (центрів).

Головним інститутом в системі Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики по розробці науково — методичних та організаційних засад сертифікації продукції, послуг, систем якості є Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ).

УкрНДІССІ здійснює інформаційне забезпечення підприємств і організацій з питань сертифікації.

Організаційну основу системи сертифікації УкрСЕПРО становлять державні стандарти України:

ДСТУ 3410-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення;

ДСТУ 3411-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації;

ДСТУ 3412-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації;

ДСТУ 3413-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції;

ДСТУ 3414-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок проведення;

ДСТУ 3415-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр Системи;

ДСТУ 3416-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок реєстрації об'єктів добровільної сертифікації;

ДСТУ 3417-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується;

ДСТУ 3418-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до аудиторів та порядок їх атестації;

ДСТУ 3419-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення;

ДСТУ 3420-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації;

ДСТУ 3498-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис;

ДСТУ 3957-2000. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок обстеження виробництва під час проведення сертифікації продукції.

Перелік сертифікованих в системі УкрСЕПРО систем якості складається із 575 систем якості.

Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, включає 36 однорідних видів продукції та послуг згідно Наказу Держстандарту України № 28 від 01.02.2005 року.

Сертифікація продукції в Системі УкрСЕПРО проводиться відповідно до затверджених Правил сертифікації однорідних видів продукції (послуг):

Правила обов'язкової сертифікації тютюнових виробів, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 13 вересня 1996 р. № 378 (зареєстровані в Мінюсті України 3 жовтня 1996 р. за № 569/1594);

Правила обов'язкової сертифікації алкогольних напоїв, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 13 вересня 1996 р. № 379 (зареєстровані в Мінюсті України 4 жовтня 1996 р. за № 570/1595);

Правила обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 16 січня 1997 р. № 19 (зареєстровані в Мінюсті України 26 лютого 1997 р. за № 52/1856);

Правила обов'язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25 січня 2002 року № 48 (зареєстровані в Мінюсті України 11 лютого 2002 року за № 126/6414);

Правила обов'язкової сертифікації машин сільськогосподарських для рослинництва, тваринництва, птахівництва і кормовиробництва, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 17 січня 1997 року № 24 (зареєстровані в Мінюсті України 6 лютого 1997 року за № 24/1828);

Правила обов'язкової сертифікації кранової продукції, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 24 січня 1997 року № 37 (зареєстровані в Мінюсті України 4 квітня 1997 року за № 110/1914);

Правила обов'язкової сертифікації продукції обладнання металообробного та деревообробного, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 7 квітня 1997 року № 186 (зареєстровані в Мінюсті України 22 вересня 1997 року за № 415/2219);

Правила обов'язкової сертифікації технічних засобів охоронної та охоронно-пожежної сигналізації, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 10 квітня 1997 року № 191 (зареєстровані в Мінюсті України 8 серпня 1997 року за № 298/2102);

Правила обов'язкової сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12 квітня 1997 року № 192 (зареєстровані в Мінюсті України 18 червня 1997 року за № 222/2026);

Правила обов'язкової сертифікації засобів обчислювальної техніки, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25 червня 1997 року № 366 та зареєстровані Міністерством юстиції (державний реєстр № 295/2099 від 07.08.97);

Правила обов'язкової сертифікації продукції протипожежного призначення, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 27 червня 1997 року № 374 (зареєстровані в Мінюсті України 16 вересня 1997 року за № 407/2211);

Правила обов'язкової сертифікації послуг з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 серпня 1997 року № 520 (зареєстровані в Мінюсті України 14 жовтня 1997 року за № 475/2279);

Правила обов'язкової сертифікації електропобутового та аналогічного обладнання і комплектувальних виробів, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12 вересня 1997 року № 567 (зареєстровані в Мінюсті України 31 жовтня 1997 року за № 524/2328);

Правила обов'язкової сертифікації труб та балонів, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12 грудня 1997 року № 777 (зареєстровані в Мінюсті України 6 лютого 1998 року за № 83/2523);

Правила обов'язкової сертифікації послуг харчування, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 27 січня 1999 року № 37 та зареєстровані Міністерством юстиції (державний реєстр № 235/3528 від 15.04.99);

Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 27 січня 1999 року № 37 та зареєстровані Міністерством юстиції (державний реєстр № 233/3529 від 15.04.99);

Правила сертифікації послуг автомобільного транспорту, затверджені спільним наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та Міністерства транспорту від 19 березня 1999 року № 1 19/156 та зареєстровані Міністерством юстиції (реєстр від 30.03.99 № 192/3485);

Правила сертифікації засобів індивідуального захисту працюючих, затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 14 червня 1999 року № 322 та зареєстровані Міністерством юстиції (реєстр від 22.06.99 № 405/3698).

При сертифікації продукції в системі УкрСЕПРО застосовуються схеми (моделі) сертифікації.

2. Реєстр системи УкрСЕПРО

Основою інформаційного забезпечення Системи УкрСЕПРО згідно стандарту ДСТУ3415-96 є Реєстр Системи, дані якого періодично публікуються в інформаційних виданнях Держстандарту.

Реєстр Системи — книга або машинний носій для запису об’єктів та суб’єктів реєстрації в Системі. Реєстрація здійснюється з метою систематизації обліку об’єктів та суб’єктів реєстрації та надання юридичної сили документам, що їх посвідчують, а також для інформації щодо діяльності з сертифікації, акредитації та визнання результатів робіт.

Об’єкт реєстрації — предмет діяльності з сертифікації, атестації, акредитації або визнання цих робіт, а саме: сертифікована продукція (процеси, послуги), сертифіковані системи якості, атестовані виробництва, акредитовані органи з сертифікації продукції, систем якості, акредитовані випробувальні лабораторії.

Суб’єктами реєстрації в Системі є атестовані аудитори.

Документами про реєстрацію в системі є:

· сертифікати на продукцію

· атестати виробництв

· атестати акредитації органів з сертифікації та випробувальних лабораторій

· свідоцтва про визнання об’єктів та суб’єктів реєстрації, знаків відповідності

· рішення Держстандарту на проведення робіт з сертифікації.

Для проведення реєстрації в Системі УкрСЕПРО органами, що здійснюють роботи з сертифікації та(або) атестації, акредитації, комісіями з атестації аудиторів, органами, що підготували рішення щодо визнання цих робіт та знаків відповідності, подаються в Національний орган з сертифікації документи на об’єкти та суб’єкти реєстрації, оформлені встановленим порядком.

Документи, які подаються для реєстрації:

· заповнений бланк сертифіката відповідності (оригінал та копія)

· заявка на сертифікацію

· копія рішення за заявкою

· копія протоколу випробувань

· копія акту обстеження виробництва

· копія атестата виробництва

· копія сертифіката на систему якості.

Подані документи проходять у реєстратора експертизу щодо юридичної правомірності, повноти відомостей, наявності позначення кодових та інших реквізитів, правильності оформлення. Якщо результати експертизи позитивні, відомості заносяться до Реєстру, реєстраційний номер наноситься на документи, за реєстрацію стягується плата відповідно до калькуляції.

Розділи реєстру складаються з граф та частин, що конкретизують дані про об’єкти та суб’єкти реєстрації. Ведення реєстру здійснюється виключно реєстраторами Реєстру, доступ до Реєстру без відома реєстратора не дозволяється.

Сертифікація є важливим етапом у процесі виробництва і реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, тому що продукція, яка підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, повинна вироблятися, ввозитися і реалізовуватися на митній території України тільки при наявності сертифіката відповідності. Сертифікація продукції може бути обов'язковою і добровільною.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» обов'язковій сертифікації підлягає продукція (товари, роботи, послуги), на яку законодавчими чи нормативними документами встановлені обов'язкові вимоги щодо безпеки для життя і здоров'я споживачів, а також їхнього майна і навколишнього середовища. Обов'язкова сертифікація проводиться винятково в Державній системі сертифікації і включає перевірку й випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.

Добровільна сертифікація на відповідність вимогам нормативних документів, погоджених з постачальником і споживачем, проводиться з ініціативи виготовлювача, продавця, споживача, органів державної влади, громадських організацій для установлення відповідності продукції вимогам, що не відносяться до обов'язкових, на договірних умовах між заявником і органом з сертифікації.

Цілі сертифікації продукції:

· запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я, майна і навколишнього середовища

· сприяння споживачу в компетентному виборі продукції

· створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві і міжнародній торгівлі.

Сертифікація продукції проводиться в порядку, визначеному державними стандартами і розробленими на їхній основі правилами, що, в основному, аналогічні для різних видів продукції.

Загальні вимоги до порядку проведення сертифікації продукції в українській державній системі сертифікації продукції, а також до технічному нагляду за сертифікованою продукцією встановлені в ДСТУ 3413-96.

Крім цього, по окремих видах продукції, що підлягає обов'язкової сертифікації, розроблені спеціальні правила сертифікації конкретної продукції з урахуванням вимог ДСТУ 3413-96.

Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні (затверджено Наказом Держстандарту України від 30.08.2002 №498, зареєстровано Мінюстом України 25.09.2002 №782/7070) включає 39 однорідних видів продукції та послуг.

Правила, що рекомендуються, при виборі схеми сертифікації:

Сертифікат на одиничний виріб видається на підставі позитивних результатів випробувань цього виробу, проведених у випробувальній лабораторії (центрі), акредитованому в Системі

Сертифікат на партію продукції (виробів) видається на підставі позитивних результатів випробувань в акредитованій у Системі випробувальної лабораторії (центрі) зразків продукції (виробів), відібраних з партії в порядку і кількості, визначеній органом з сертифікації

Сертифікат відповідності на продукцію, що виготовляється серійно протягом терміну дії сертифіката, і ліцензійна угода на право його застосування і маркірування продукції знаком відповідності надаються органом з сертифікації на підставі позитивних результатів сертифікаційних випробувань в акредитованій у Системі лабораторії зразків продукції, відібраних у порядку і кількості, встановлених органом з сертифікації:

аналізу наданої заявником документації і подальшого технічного нагляду під час терміну дії сертифіката відповідності шляхом проведення періодичних контрольних випробувань зразків продукції, відібраних у чи виробника постачальника в порядку, у терміни й у кількості, встановленій у програмі технагляду і проведення перевірки виробництва

обстеження виробництва відповідно до вимог ДСТУ 3957 і подальшого технагляду за виробництвом сертифікованої продукції в період дії сертифіката відповідності, проведення контрольних випробувань зразків продукції, що відбираються в чи постачальника виробника в порядку, встановленому в програмі технагляду

атестації виробництва і подальшого технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції в період дії сертифіката, проведення контрольних випробувань зразків продукції, що відбираються на чи виробництві в постачальника, у торгівлі в порядку, у терміни й у кількості, встановлених у програмі технічного нагляду

сертифікації (оцінці) системи якості підприємства-виготовлювача продукції, яка сертифікується, подальшого технічного нагляду за системою якості і проведення контрольних випробувань зразків продукції відбираються на чи виробництві в постачальника, у торгівлі в порядку, у терміни й у кількості, встановлених у програмі технічного нагляду.

Орган з сертифікації продукції може застосовувати також інш правила на вибір схеми сертифікації в залежності від специфіки продукції й особливостей виробництва.

Під час сертифікації перевіряються показники (характеристики) продукції і застосовуються методи, що дозволяють:

· зробити ідентифікацію продукції, у тому числі перевірити приналежність до класифікаційної групи, відповідність технічної документації, походження, приналежність до даної партії й ін.

· повно і переконливо підтвердити відповідність продукції заданим вимогам.

3. Основні принципи, структура та правила Державної системи сертифікації УкрСЕПРО

Роботи в системі УкрСЕПРО визначають 149 органи з сертифікації продукції (робіт, послуг) та 811 випробувальні лабораторії (центри).

Держстандарт України надає послуги з сертифікації в Системі УкрСЕПРО:

· проводить акредитацію органів їз сертифікації та випробувальних лабораторій (центрів), веде їх Реєстр;

· готує і атестує аудиторів, веде їх Реєстр;

· виконує реєстрацію сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання), веде їх Реєстр;

· веде Реєстр сертифікатів підприємств, отримавших сертифікат на систему якості;

· веде Реєстр атестатів виробництва, виданих підприємствам;

· забезпечує створення організаційно — методичної бази сертифікації та випробувань;

· організує розробку правил сертифікації однорідної продукції (робіт, послуг).

Основні принципи, структура і правила Української державної системи сертифікації продукції — Системи сертифікації УкрСЕПРО (далі — Система) встановлює стандарт ДСТУ 3410-96 Сиссертифікації УкрСЕПРО. Основні положення.

Поширюється стандарт на членів і учасників Системи і на підприємства й організації, що одержали до неї доступ.

Основні поняття, терміни і визначення, використовувані в цьому стандарті, відповідають Закону України "Про захист прав споживачів".

Взаємозалежні види діяльності, здійснювані в системі сертифікації УкрСЕПРО, описані в пункті 4 стандарту:

· Сертифікація продукції

· Сертифікація систем якості

· Атестація виробництв

· Акредитація випробувальних лабораторій (центрів)

· Акредитація органів з сертифікації продукції

· Акредитація органів з сертифікації систем якості

· Атестація аудиторів у перерахованих видах діяльності.

Розробка стратегії розвитку сертифікації в Україні:

· Організація і координація робіт із забезпечення функціонування системи

· Взаємодія з національними органами інших держав і міжнародних організацій з сертифікації

· Організація розробки й удосконалення організаційно-методичних документів Системи

· Прийняття рішень про приєднання до міжнародних систем і угод в сфері сертифікації

· Встановлення основних принципів, правил і структури Системи, а також знака відповідності і правил його застосування

· Установлення правових і економічних основ функціонування системи

· Формування і твердження складу науково-технічної комісії

· Акредитація органів з сертифікації й випробувальних лабораторій (центрів), атестація аудиторів, проведення інспекційного контролю за діяльністю цих органів і обличчя

· Ведення реєстру Системи

· Організація робіт із сертифікації продукції у випадку відсутності органа з сертифікації визначеного виду продукції

· Твердження переліків продукції, що підлягає обов'язкової сертифікації

· Розгляд апеляцій, зв'язаних з дотриманням правил Системи

· Організація інформаційного забезпечення діяльності з сертифікації в Системі

· Відповідальність від імені держави за дотримання правил і порядку сертифікації продукції в Системі.

Порядок проведення сертифікації систем якості встановлено стандартом ДСТУ 3419-96.

Сертификция систем якості проводиться органом з сертифікації систем якості, акредитованим у системі УкрСЕПРО, а у випадку їхньої відсутності — організаціями, яким рішенням Держстандарта доручене виконання цих функцій.

Сертифікація систем якості проводиться за заявкою виробника продукції, за рішенням органу з сертифікації продукції, як це передбачено схемою (моделлю) сертифікації, а також за вимогою незалежних організацій, яким державою доручена оцінка систем управління якістю продукції, що поставляється.

Сертифікація систем якості виробництва конкретної продукції проводиться для визначення відповідності системи якості вимогам стандарту ДСТУ ISO 9001 (ДСТУ ISO 9002, ДСТУ SO 9003) і забезпечення впевненості у тому, що виробник здатний постійно випускати продукцію, яка відповідає вимогам нормативних документів, а продукція незадовільної якості своєчасно виявляється, виробник вживає заходів щодо запобігання вироблення такої продукції на постійній основі.

Одержання виробником сертифіката на систему якості не означає, що відповідальність щодо забезпечення якості визначеної продукції переноситься з виробника на орган, що проводив сертифікацію.

Висновки

Державні стандарти України розробляються на організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти, а саме:

· організація проведення робіт із стандартизації, науково-технічна термінологія, класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, технічна документація, інформаційні технології, організація робіт з метрології, достовірні довідкові дані про властивості матеріалів і речовин;

· вироби загальномашинобудівного застосування (підшипники, інструмент, деталі кріплення тощо);

· складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення (банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього природного середовища, оборона тощо);

· продукцію міжгалузевого призначення;

· продукцію для населення та народного господарства;

· методи випробувань.

Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги.

До обов'язкових належать:

· вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища, і вимоги до методів випробувань цих показників;

· вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні норми і правила;

· метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;

· положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції;

· поняття і терміни, що використовуються у сфері поводження з відходами, вимоги до класифікації відходів та їх паспортизації,

· способи визначення складу відходів та їх небезпечності, методи контролю за станом об'єктів поводження з відходами, вимоги щодо безпечного для довкілля та здоров'я людини поводження з відходами, а також вимоги щодо відходів як вторинної сировини.

Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами, організаціями та громадянами — суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Рекомендовані вимоги державних стандартів України підлягають безумовному виконанню, якщо:

· це передбачено чинними актами законодавства;

· ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;

· виготівником (постачальником) продукції зроблено заяву про відповідність продукції цим стандартам.

Державні стандарти України затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання, а державні стандарти в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів — спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з будівництва та архітектури.

Список використаної літератури

1. Анпілогов В. Взаємозамінність та стандартизація: Конспект лекцій/ Володимир Миколайович Анпілогов,; Володимир Анпілогов; М-во освіти України, Київ. міжнар. ун-т цивільної авіації. — К.: КМУЦА, 2006. — 63 с.

2. Бичківський Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник/ Роман Бичківський, Петро Столярчук, Павло Гамула,; За ред. Романа Бичківського; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". — 2-е вид., випр. і доп.. — Львів; К.: Вид-во Національного ун-у "Львівська політехніка", 2004. — 559 с.

3. Законодавство України про стандартизацію, метрологію і сертифікацію: закони і законодавчі акти/ Редкол.: В.С. Ковальський (гол.), В.Г. Гончаренко та ін.. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 446 с.

4. Саранча Г. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та управління якістю: Підручник/ Георгій Архипович Саранча,; Георгій Cаранча,; М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т будівництва і архітектури. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 668 с.

5. Тарасова В. В. Метрологія, стандартизація і сертифікація: Підручник для вищих навчальних закладів/ В. В. Тарасова, А. С. Малиновський, М. Ф. Рибак; Мін-во освіти і науки України, Державний агроекологічний ун-т. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 262 с.

6. Шаповал М. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Підручник/ Микола Шаповал,; Європейський університет. — 3-е вид., перероб. і доп.. — К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2001. — 172 с.