Документи, правопис, терміни маркетингу

1…. Господарсько – договірні документи.

2…. Правопис складних слів.

3…. Комунікативно – діяльнісний підхід до вивчення морфології.

4. Короткий тлумачний словник маркетингових термінів.

Cписок використаної літератури.

1. Господарсько – договірні документи

До господарсько — договірних документів відносяться: договір, трудова угода, контракт.

Договір — це письмова угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення господарських взаємовідносин. Договір може бути укладений між приватними особами й організацією та між організаціями. Цивільний кодекс передбачає різні типи договорів.

Договір постачання- це договір, за яким організація-постачальник зобов'язується в певні терміни передати організації-покупцеві у власність певну продукцію, а організація-покупець зобов'язується оплатити продукцію за встановленими цінами.

Договір підряду- це договір, за яким підприємець-підрядник зобов'язується виконати певний обсяг робіт підприємству-замовнику.

Договір про матеріальну відповідальність- це договір, за яким одна сторона бере на себе повну матеріальну відповідальність за прийняті матеріальні цінності й зобов'язується дотримуватися встановлених договором правил зберігання, обліку, відвантаження, а інша сторона зобов'язується створити нормальні умови праці матеріально відповідальним особам.

Договір про спільну діяльність — це договір, що укладається між двома й більше організаціями для проведення спільних досліджень, будівництва, експлуатації підприємств. Укладаючи цей договір, сторони визначають розмір і характер внесків: грошові; майнові, трудова участь.

Договори щодо створення нових форм господарювання- це договори, які спрямовані на організацію асоціацій, малих підприємств, комерційних банків, орендних підприємств. Для створення асоціацій необхідно укласти установчий договір.

Установчий договір — це договір, що закріплює взаємні права та обов'язки всіх учасників створення асоціації.

Звичайно ж, назвати всі договори з господарської діяльності неможливо, оскільки їх багато: це і договір про одержання позики, договори про посередницькі послуги, договори оренди, договір на здійснення кредитно-розрахункового обслуговування тощо.

Крім договорів з господарської діяльності, виділяють ще трудові договори.

Трудовий договір- це угода між особою, що наймається на роботу, та керівником установи, організації або уповноваженим ним органом. За цим договором працівник зобов'язується виконувати певну роботу, а керівник — виплачувати йому заробітну плату та забезпечувати належні умови праці.

Реквізити:

Назва документа.

Зазначення місця укладання й дати.

Вступна частина (точні й повні назви сторін, їх представників (прізвище, ім'я, по батькові), повноваження, на підставі яких вони діють).

Зміст договору.

Термін виконання договору.

Кількісні та якісні показники продукції.

Зазначення ціни робіт (продукції) і загальної суми.

Порядок виконання роботи.

Порядок розрахунків між сторонами.

Додаткові умови до договору.

Вказівки на майнову відповідальність за повне або часткове невиконання договору.

Порядок і місце розв'язання суперечок.

Загальний термін дії договору.

Юридичні адреси сторін, що укладають договір.

Власноручні підписи сторін.

Печатки установи або обох сторін, які укладають договір.

Договір вважають укладеним тоді, коди сторони дійшли згоди з усіх пунктів і відповідно оформили його письмово.

Трудова угода — це документ, яким регламентуються стосунки між установою і позаштатним працівником. Трудова угода, укладена зі штатним працівником, визначає коло його доручень, які виходять за межі безпосередніх службових обов'язків.

Реквізити:

Назва виду документа.

Заголовок.

Місце складання.

Дата.

Текст з переліком повноважень і зобов'язань сторін.

Юридичні адреси сторін.

Підписи.

Печатка установи.

Трудова угода складається в декількох примірниках, один з яких передається виконавцю, а решта зберігаються у справах організації-замовника.

Контракт — це правовий документ, що засвідчує певну домовленість між підприємством, організацією чи установою й працівником про умови спільної виробничої й творчої діяльності. Згідно із Законами України "Про підприємство", "Про власність", "Про освіту" громадяни через контракт реалізують право розпоряджатися своїми здібностями до праці.

Реквізити:

Назва виду документа із стислим зазначенням його призначення.

Дата й місце підписання.

Орган, що наймає працівника.

Посада, прізвище, ім'я, по батькові того, кого наймають.

Термін дії контракту.

Текст.

Підписи сторін — укладачів контракту.

Печатка, що засвідчує підпис наймача.

Структура тексту:

Загальні положення.

Функції та обов'язки керівника (фахівця).

Компетенція і права керівника (фахівця).

Матеріальне та соціально-побутове забезпечення

Відповідальність сторін, вирішення спорів.

Зміна й розірвання контракту.

Адреси сторін та інші відомості.

Контракт складається у двох примірниках — по одному для кожної сторони; про це зазначається у тексті контракту.

2. Правопис складних слів

Складні слова можна утворювати за допомогою сполучних звуків і без них.

1. Сполучні звуки О, Е (Є). Коли перша частина складного слова — прикметник, то сполучним звуком виступає о:

важкоатле́т, гірничопромисло́вий, чорногу́з, яснозо́рий; якщо першою частиною такого слова є прикметник м’якої групи, то перед о пишемо ь: верхньодніпро́вський, давньору́ський, середньові́ччя, синьоо́кий.

Примітка. З цими словами не слід змішувати складних слів, першою частиною яких є прислівник вищого ступеня порівняння на е: вищезга́даний, нижчепідпи́саний.

2. Коли перша частина складного слова — іменник або займенник, то сполучним звуком буває:

а) після твердого приголосного, зокрема після шиплячого, звук о: атомохі́д, грушоподі́бний, дощомі́р, самовчи́тель, але кожум’я́ка, овочесхо́вище, очеви́дний;

б) після м’якого приголосного (неподовженого), який закінчує основу іменника, пишемо е:

бурело́м, землетру́с, працезда́тний, яйцеподі́бний, але коно́в’язь, коногі́н, костогри́з, костопра́в, свинопа́с, свинома́тка;

в) після й, який закінчує основу іменника м’якої групи, або м’якого подовженого приголосного першої частини пишемо є:

боєзда́тність, краєзна́вство; життєзда́тний, життє́пис, насіннєсуша́рка.

3. Складні слова без сполучного звука. Складні слова можна утворювати без сполучного звука – шляхом безпосереднього приєднання основи до основи. При цьому перша основа може закінчуватися:

а) на голосний звук:

всюдихі́д, кількаразо́вий, радіокоміте́т; одноде́нний, двоя́русний, трині́жок, чотирику́тник; двадцятирі́чний, п’ятику́тний, семими́льний;

б) на приголосний звук:

Бори́спіль, Ви́шгород, Ми́ргород, Но́вгород, У́жгород; дипкур’є́р, літреда́ктор, медінститу́т.

4. Складні слова пишемо разом і через дефіс.

Разом пишемо:

а) усі складноскорочені слова й похідні від них:

Нацба́нк, Міносві́ти, міськра́да, профспі́лка, соцстра́х; профспілко́вий, соцстра́хівський.

Сюди належать і всі складні слова, першою частиною яких виступають компоненти:

авія-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, моно-, мото-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото- й под.;

б) складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник (коли він не позначений цифрою):

двобі́чний, сімдесятирі́ччя, трику́тник, тривідсо́тковий, чотиримі́сячний, двоосьови́й, чотириа́ктний.

Через дефіс пишемо:

а) складні слова, утворені повторенням того самого слова:

писа́в-писа́в, роби́в-роби́в, ходи́в-ходи́в, бі́лий-бі́лий, леге́нький-леге́нький, бага́то-бага́то, си́ньо-си́ньо, ти́хо-ти́хо;

б) складні слова — поєднання синонімів:

ги́дко-бри́дко, зро́ду-ві́ку, ти́шком-ни́шком, ча́сто-гу́сто;

антонімів:

більш-ме́нш, ви́димо-неви́димо;

близьких за значенням слів, що передають єдине поняття:

ба́тько-ма́ти (батьки), хліб-сіль (їжа);

спільнокореневих слів різної будови:

вели́кий-превели́кий, з да́вніх-даве́н, з ді́да-пра́діда, ма́ло-пома́лу, пові́к-ві́ки, ра́дий-раді́сінький, си́ла-силе́нна, ти́хий-тихе́сенький.

Примітка. Два слова, одне з яких має форму називного, а друге — орудного відмінка, пишемо окремо:

кіне́ць кінце́м, одни́м одна́, честь че́стю, чин чи́ном.

Так само займенника та іменника того ж кореня:

сама́ самото́ю;

в) сполучення слів на позначення приблизности:

день-дру́гий, годи́на-дві, не сього́дні-за́втра, три-чоти́ри.

Примітка.Поєднання слів зі значенням приблизности або певних числових меж можуть складатися й з двох числівників, позначених цифрами. У таких випадках між ними ставимо тире: 3-4 (дні), учні 8-10 класів;

г) складні вигуки та звуконаслідування:

гей-ге́й, гей-гей-ге́й, ого-го́, бом-бо́м, бом-бом-бо́м;

ґ) протяжні звуки в словах:

По-о-лку, стій! По-о-дай, а то во-о-ни наморились уже й та-а-к біля мене (А. Тесленко);

д) літерні абревіатури з належними до них цифрами:

Ту-154, ЗШ-111, АН-24;

е) літерні найменування паралельних класів у школах, різних будинків з однаковими номерами на тій самій вулиці:

7-А, 10-Б; вул. Зодчих,буд. 26-А;

є) терміни, у складі яких є літера алфавіту:

П-подібний, Т-подібний;

ж) літерні скорочення складних слів:

с.-г. — сільськогосподарський, с.-д. — соціал-демократ, соціал-демократичний, ст.-сл. — старослов’янський.

Але скорочення, утворені від словосполук, пишемо окремо:

с. г. — сільське господарство.

3. Комунікативно – діяльнісний підхід до вивчення морфології

В основі технології навчання державної мови покладений комунікативно-діяльнісний підхід.

Мовні та культурні контакти учнів діляться на групи: сім’я, школа та національне суспільне життя. У зв’язку з цим визначаються два взаємозв’язаних аспекти мовних одиниць: усні комунікативні та когнітивно-академічні. Усні комунікативні уміння — це спілкування усною мовою на міжособистісному рівні, наприклад, у школі. Когнітивно-академічні уміння — це використання мови як інструмента мислення. Цей аспект пов’язаний з кваліфікованим використанням літератури, рівнем мовної освіти. Якщо у початкових класах увага звертається на комунікативні уміння, то у навчальних закладах — на когнітивно-академічні. У зв'язку з цим у педагогічному училищі ми практикуємо моделювання мовної інформації. Це здійснюється у формі професійної комунікативно-ігрової ситуації. Комунікативні уміння є запорукою успішного формування соціально-активної особистості.

Комунікативно-діяльнісний підхід означає вивчення мови як засобу спілкування і здійснюється у процесі взаємопов’язаного і цілеспрямованого вдосконалення чотирьох видів мовленнєвої діяльності учнів – аудіювання, читання, говоріння й письма. Цей принцип передбачає, зокрема, широке застосування інтерактивних методів навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчального процесу.

Для того, щоб навчити дітей мовленнєвої взаємодії з різними адресатами, треба чітко уявляти, що є цікавим, цінним для різних вікових груп, міських і сільських дітей тощо. Адже відомо, що вони можуть виразити своє ставлення насамперед до того, що їх цікавить. Абстрактні теми бесід, що не мають прямого стосунку до дитини, не містять проблемних ситуацій, виконання вправ, що складаються з окремих речень, не сприяють формуванню умінь спілкуватися. Учні будуть виконувати лише вимоги вчителя.

4. Короткий тлумачний словник маркетингових термінів

Асортимент продукції- розгорнутий склад продукції, випуск якої передбачається виробничою програмою підприємства, або ж представленої в торговельному підприємстві.

Акція- цінний папір, що закріплює право її власника (акціонера) на одержання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивидендів, на участь у керуванні акціонерним товариством і на частину майна, що залишилося після його ліквідації і розрахунків із кредиторами.

Архітектура брендів- складання, організація і структурування портфеля фірми шляхом визначення ролі кожного бренда, системи їхньої взаємодії, а також визначення місця у взаємному зв'язку товару і ринку.

Бізнес-план- документ, на основі якого здійснюється планування підприємницької діяльності.

Бонус- система пільг для покупця у виді грошових виплат, подарунків або додаткових знижок.

Бренди — атрибути фірми або товару, що відбивають їхня індивідуальність, привертають увагу клієнтів і створюють імідж фірмі, сприяючи придбанню репутації і просуванню товару на ринку.

Бренди національні– ті які мають популярність (рейтинг популярності) у масштабі всієї країни і створені на її території.

Брандмауери- рекламні щити на стінах будинків.

Відкладений попит- платоспроможний попит, що залишається незадоволеним через недолік товарного покриття, що виражається в накопичених заощадженнях на банківських рахунках.

Витрати на рекламу- витрати підприємства на оформлення і розміщення рекламних оголошень або на оформлення і випуск власних рекламних видань; витрати на рекламні заходи через засоби масової інформації (ЗМІ), виставки, на зовнішню рекламу; на Інтернет, на придбання, виготовлення і демонстрацію рекламних кіно- і відеофільмів і т.д..

Демпінг — установлення цін нижче загальноприйнятих або ж з націнками щодо собівартості, не враховуючими реальних трудозатрат.

Дилер- юридична особа, що здійснює функції одержання і розподілу (дистрибуції) товарів від виробника товарів або від великої торговельної закордонної або вітчизняної фірми.

Динаміка цін- характеристика зміни цін за визначений період (місяць, квартал, період з початку року, рік.

Дисконтні карти- карти або картки, видавані постійному покупцям, що встановлюють додаткові або спеціальні знижки і пільги.

Дискаунтний магазин- великий магазин для незаможних або для всіх категорій населення.

Диспетчери ринку- менеджери, що виконують комплекс функцій по аналізі кон'юнктури ринку одного виду продукції, їхньої дистрибуції і просування з урахуванням конкурентноздатності продукції і впливи конкуренції.

Доменне ім'я- букви, слова або скорочення слів, що даються англійською мовою, для визначення свого місця (сайта) в Інтернету.

Дочірнє підприємство- юридично самостійне господарче товариство, у статутному капіталі якого переважає частка іншого (основного) господарчого товариства або товариства.

Загальновідомий товарний знак- товарний знак, охоронюваний на території РФ на основі госрегистрации або без реєстрації, а також позначення використовуваних як товарні знаки.

Знижки -частка зменшення ціни товару або послуги для різних категорій покупців, здійснювана за певних умов.

Знижки накопичувальні- частка зменшення ціни товару або послуги при нагромадженні за конкретний період (місяць, квартал, півріччя, рік) суми або обсягу покупок або послуг.

Ефективність реклами- оцінка впливу реклами, що виражається в кількості притягнутих під її впливом нових клієнтів або ж у сумі й обсязі зроблених ними покупок.

Імідж- образ фірми, організації або товарного знаку (бренда), формований у споживача на підставі виняткових і оригінальних, але обов'язково корисних сторін діяльності і якостей товарів (послуг).

Імпортозаміщення- процес заміни на ринку імпортних товарів вітчизняними.

Інвестор- фізична або юридична особа (підприємець або комерційна організація, державний або муніципальний орган), що здійснили довгострокове вкладення засобів у яку-небудь справу з метою одержання прибутку, іншої комерційної вигоди, зміцнення свого положення на ринку або керуючись некомерційними цілями (наприклад, екологічними).

Комунікаційні способи просування торговельної марки- це способи їхнього розкручування не через СМИ, а за допомогою заходів з однойменними назвами.

Контрольний пакет акцій- число акцій, що надає можливість його власникові (або власникам) здійснювати фактичний контроль над діяльністю акціонерного товариства (АТ).

Кон'юнктура ринку- наявність на ринку сукупності товарів (послуг) одного або усіх видів продукції (послуг) з різними вітчизняними і закордонними фірмами — виробниками, різними торговельними марками (брендами), номенклатурою, асортиментом, якістю, новизною, ціною, життєвим циклом.

Кон'юнктура ринку одного виду продукції- наявність на ринку сукупності товарів одного виду від різних вітчизняних або закордонних фірм — виробників з різними торговельними марками (брендами), асортиментом, якістю, новизною, ціною, життєвим циклом і іншими споживчими властивостями, що відрізняються.

Креативність- елементи творчості при створенні тексту реклами або товарного знаку (торговельної марки).

Купон — карта (картка) або листок, що дозволяють власникові одержати знижку на пред'явника при здійсненні покупки товарів або послуги.

Лайтбокси- торговельні вітрини з підсвічуванням.

Лейбл- фірмовий знак, установлюваний на продукції, що випускається.

Ліквідація підприємства- припинення діяльності підприємства без переходу його прав і обов'язків у порядку правонаступництва до інших юридичних осіб.

Лінгвіністичний критерій для товарного знаку- особливості складання і застосування слів товарних знаків, заснованих на фонетичних, фоносемантических і лексикографічних властивостях.

Логоном — ще не устояний , але розповсюджуваний термін, що вказує на символ товарного знаку.

Маркетинг- система організації та управління діяльністю підприємства, фірми, що передбачає комплексне урахування положення на ринку збуту для прийняття рішень.

Маркетинг засобів виробництва– маркетинг, спрямований на пошук і збут нових технологічних рішень у виробничому процесі.

Маркетинг послуг– маркетинг, здійснюваний як супутня діяльність у комплексі з маркетингом споживчих товарів або засобів виробництва.

Маркетинг споживчих товарів– орієнтація виробничо-збутової системи компанії на використання останніх технологічних досягнень для створення нової споживчої продукції.

Массмаркет- великий магазин або система торгівлі для товарів масового (загального) попиту.

Маржа — різниця між цінами товарів, процентними ставками, курсами акцій і інших показників.

Місткість ринку- існуючий або потенційно можливий обсяг реалізації товару за визначений період часу.

Місткість ринку потенційна- максимально можливий обсяг реалізації продукції на ринку, коли всі потенційні споживачі здобувають товар виходячи з найбільш можливого рівня споживання.

Міфодизайн- додання змісту торговельній марці, зв'язаного з міфологією по напрямку діяльності або місцю діяльності .

Монобренди- товари під одним брендом, пропоновані споживачеві в місцях їхньої реалізації.

Насичення ринку- верхня або максимальна границя місткості ринку, вище якої виробництво і постачання товарів на ринок не доцільні.

Ніші — невеликі групи покупців, що володіють досить вузькими потребами або унікальними сполученнями цих потреб.

Рекламна частка- це частка витрат на рекламу щодо загальних витрат підприємства.

Рейтинг — порядок важливості ознак або властивостей, виявлений з урахуванням побажань клієнтів.

Рентабельність продукції- показник, що характеризує ефективність витрат підприємства на виробництво і на реалізацію продукції.

Реалізована продукція- продукція, право власності на яку перейшло до покупця.

Ринкова стратегія- комплекс мір, спрямованих на досягнення головної мети в бізнесі за умови дії механізму саморегулювання ринку й обмеженому впливі з боку держави, а також при наявності вільної конкуренції.

Ринкова частка- частка обсягів реалізації власної фірми стосовно обсягів реалізації на ринку в масштабах галузі, міста, країни, області або інтеграції у світовий ринок.

Розкручування — сучасний термін, що визначає просування конкретного процесу в бізнесі, починаючи від його становлення або утворення . Розкручування відноситься до фірми, філії, рекламі, торговельній марці.

Роялті -сума засобів , що повинна виплатити фірма за право робити товар (послугу) за згодою з іншою фірмою.

Сегмент ринку- група покупців, що характеризується загальними демографічними, економічними, територіальними й іншими ознаками, що впливають на поводження на ринку, рівень і структуру платоспроможного попиту.

Сервіс- комплекс мір, спрямованих на поліпшення системи обслуговування, умов праці, умов продажів і закупівель в області торгівлі або виробництва.

Спонсоринг- це спонсорська діяльність фірми, заснована на принципі взаємності, а також на інтерактивній формі відносин з використанням формування суспільної думки, реклами, персональних продажів, стимулювання збуту, комунікаційних способів.

Стратегія конкуренції- комплекс мір , що забезпечують облік , використання або зменшення впливу конкуренції, засновані на всебічному аналізі ринку і систематичному визначенні динаміки зміни цього впливу.

Стратегія маркетингу- комплекс заходів щодо розробки, виробництву, збутові продукції, здійснюваний на основі аналізу ринку, планування (прогнозування), контролю, і спрямований на досягнення конкретної мети.

Підприємницька діяльність- самостійна, здійснювана на свій ризик діяльність, спрямована на систематичне одержання прибутку від користування майном, продажу товарів, виконання робіт або надання послуг, особами , зареєстрованими у встановленому законом порядку .

Подбренд — це звичайно залежний бренд від основного, але може бути і не залежний, але призначений для підтримки основного при його просуванні на ринок.

Полімарка- торговельна марка (бренд), розповсюджувана по багатьом країнам, у тому числі й у Росії.

Постійні покупці- категорія клієнтів, що неодноразово робили покупки товарів або послуг додатковими спеціальними знижками і пільгами.

Прайс (прайс-лист)- перелік номенклатури товарів або послуг із указівкою цін.

Прибуток- кінцевий фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємства, показник її ефективності, джерело засобів для здійснення інвестицій, формування спеціальних фондів, а також платежів у бюджет.

Товарна продукція- продукція підприємства, призначена до реалізації.

Топ-менеджери- самі досвідчені керівники серед менеджерів.

Бюджет -затверджена в законодавчому порядку постатейний розпис доходів і витрат підприємства або держави в цілому за визначений термін (звичайно рік).

Ціновий маркетинг– форма реалізації стратегії маркетингу через управління ціною продукції.

Глобальний маркетинг– процес глобалізації міжнародного маркетингу.

Кошторис- документ по вирахуванню майбутніх витрат і надходжень (доходів ).

Мерчандайзинг- діяльність, направлена на забезпечення максимально інтенсивного просування товару у сфері роздрібної торгівлі.

Фоносемантическое властивість слова- здатність слова викликати описові асоціації.

Франшиза,- 1. Межі відхилення кількості поставленого товару від зазначеної в договорі. 2. Умова страхової компанії, що передбачає вивільнення страхувача від відшкодування збитків, які не перевищують визначеного резерву. 3. Підприємство, створене на основі франчайзингу.

Cписок використаної літератури

1. Глущик С. В.Сучасні ділові папери: Навч. посібник для вищ. та середн. спец. навч. закладів. -К.: А.С.К., 2000, 2002. -397, с.
2. Ладоня І. О. Українська мова: Навчальний посібник для студентів вузів I-II рівнів акредит. -К.: Вища школа, 2001. -157, с.
3. Потелло Н. Я. Українська мова і ділове мовлення: Навчальний посібник. -К.: МАУП, 2002. -254, с.
4. Ромат Є. В.Словник основних рекламних і маркетингових термінів : словник. — Харків : Студцентр, 2003. — 54 с.
5. Сучасна українська літературна мова: Підручник для студентів філолог. спец. вузів. -К.: Вища шк., 1997. -492, с.
6. Сучасна українська мова: Підручник для студ. вузів. -К.: Либідь, 2001. -398, с.
7. Шевчук С. В.Українське ділове мовлення. — К.: Вища школа, 1997. -270, с.