Вступ.

1. Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою і аналіз кваліфікаційного складу робочих.

2. Аналіз обороту та плинності робочої сили.

3. Аналіз використання трудових ресурсів.

4. Аналіз продуктивності праці

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, їх раціональне використання є важливим фактором підвищення ефективності виробництва. Аналіз використання трудових ресурсів спрямований на забезпечення повної зайнятості персоналу підприємства, високої продуктивності праці, створення нормальних умов для роботи персоналу і підвищення рівня оплати праці. Від ефективності використання трудових ресурсів залежить своєчасність виготовлення продукції, її якість, раціональне використання основних і оборотних засобів, що знаходить відображення в таких узагальнюючих показниках, як собівартість, витрати, прибуток. Заробітна плата, з одного боку, є складовою частиною витрат операційної діяльності, з другого — одним із найважливіших елементів мотивації праці. Аналіз витрат на оплату праці повинен бути спрямований на оцінку того, чи виконує заробітна плата свої функції на даному підприємстві.

1. Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою і аналіз кваліфікаційного складу робочих

Аналіз трудових показники варто починати з оцінки трудового потенціалу підприємства і тих змін, що відбулися в ньому за звітний період у порівнянні з попереднім.

Якісна структура трудового потенціалу підприємства характеризується рядом групувань працівників підприємства за такими ознаками, як стать, вік, стаж роботи на підприємстві, освіта, кваліфікація, характер механізації праці й ін.

При вирішенні питань про напрямки інвестицій у зв'язку із необхідністю реконструкції, модернізації, технічного озброєння виробництва можна використовувати такий розподіл робітників за ступенем механізації і автоматизації праці:

1) робітники, які працюють вручну, без застосування машин і механізмів;

2) робітники, які виконують роботу при машинах і механізмах вручну;

3) робітники, які виконують роботу за допомогою машин і механізмів, а також спостерігають за роботою автоматичного устаткування;

4) робітники, які виконують роботу по налагодженню та регулюванню машин і механізмів вручну.

Показники, що характеризують забезпеченість підприємства робочою силою, зображені на рис.1.

Увесь персонал підприємства поділяється на 2 групи (рис.2.)

При аналізі забезпеченості підприємства робочою силою спочатку аналізуємо виконання плану по чисельності і складу працюючих.

Для цього потрібно: проаналізувати загальну забезпеченість підприємства робочою силою. Для цього:

а) визначаємо виконання плану по чисельності по групам і категоріям працюючих;

б) визначаємо питому вагу ПВП і непромислового персоналу до загальної чисельності. При цьому більш висока забезпеченість підприємства ПВП, являється позитивним фактором, бо ПВП виробляє продукцію, а непромисловий персонал лише допомагає її випуску;

в) визначаємо абсолютний і відносний залишок чи недостачу робочої сили по групам і категоріям працюючих.

Абсолютне відхилення – це різниця між факт. і плановою чисельністю по кожній категорії ПВП.

Підприємство планує свою чисельність з певного обсягу випуску ТП. Зміна в обсязі випуску продукції призводить до зміни чисельності працюючих. Тому необхідно обчислити і відносне відхилення.

Відносне відхилення повинно бути скориговане на % виконання плану по обсягу продукції. Відносне відхилення обчислюється лише по категорії робітників, бо лише вони приймають участь в виробництві. Обчислюється: фактична чисельність мінус скоригована планова чисельність.

Абсолютне відхилення достовірно відображає виконання плану по чисельності в тому випадку, коли план по випуску ТП виконаний на 100%. Якщо ж план не виконаний або перевиконаний, то необхідно визначити відносне відхилення (табл. 1.).

План по випуску ТП виконаний на 100,5%

Визначити за планом виконання по чисельності абсолютне і відносне відхилення.

Зробити висновки.

Спочатку ми аналізуємо співвідношення між ПВП і непромисловим персоналом, тобто питому вагу ПВП і непромисловим персоналу до загальної чисельності працюючих.Аналіз чисельності працюючих

З табл. 2. видно, що питома вага ПВП збільшилась на 0.6%, у той же час непромислового персоналу зменшилась на 0.6%, тобто за період, що аналізується, на підприємстві велика увага приділялась набору робочої сили, від якої залежить випуск продукції.

Але ці дані не відображають по яким категоріям спостерігалась абсолютна недостача робітників. Щоб її визначити, потрібно розглянути відхилення чисельності працюючих по кожній категорії.

Визначаємо виконання плану по чисельності і абсолютне відхилення.

З таблиці 3 видно, що забезпеченість по групам персоналом і категоріям робітників нерівномірна. Так, по ПВП забезпеченість становила 99.7%, або недостача 3 чол., а по непромисловому 87.7%, або нестача — 7 чол.

Більш висока забезпеченість ПВП порівняно з непромисловим являється позитивним фактором, бо ПВП являється виробником продукції, а непромисловий персонал лише допомагає її випуск.

Знаходимо відносне відхилення робітників (по іншим категоріям не обчислюється, бо вони не виготовляють продукцію).

Відносне відхилення по чисельності – це факт мінус скоригований план (план помножений на % виконання ТП поділений на 100).

2. Аналіз обороту та плинності робочої сили

При аналізі забезпеченості підприємства робочої силою необхідно проаналізувати також оборот і плинність кадрів, бо рух робочої сили впливає на продуктивність праці, використання робочого часу і т.д.

Оборотом робочої сили називається зміна складу кадрів в результаті прийому на постійну роботу і звільнення працівників.

Аналіз обороту і плинності кадрів здійснюють за допомогою розрахунку спеціальних коефіцієнтів (коефіцієнти обороту по прийому, вибуттю, коефіцієнти плинності кадрів і постійності персоналу). Методика розрахунку зображено на рис.2.

Зміна чисельності працівників підприємства за звітний період характеризується системою абсолютних і відносних показників. Рівень інтенсивності руху працівників показують коефіцієнти обороту з прийому і вибуття, загального обороту, коефіцієнт заміщення. Коефіцієнти стабільності і постійності кадрів характеризують ту частину працівників, які працюють на підприємстві певний період часу і характеризують сталість кадрів.

Коефіцієнт загального обороту робочої сили визначається відношенням суми числа працівників, прийнятих і звільнених за звітний період, до середньооблікової чисельності працівників.

Коефіцієнт заміщення дорівнює відношенню різниці між числом прийнятих і вибулих робітників до середньооблікової їх чисельності. Коефіцієнт обороту з прийому визначається відношенням числа працівників, прийнятих за аналізований період, до середньооблікової чисельності працюючих.

Коефіцієнт обороту з вибуття встановлюється відношенням числа вибулих працівників за досліджуваний період до середньооблікової чисельності працюючих.

Слід зазначити, що характеристика руху працюючих на основі коефіцієнтів обороту ще не розкриває причини вибуття. При аналізі руху робочої сили необхідно користуватися коефіцієнтом плинності, характеризується відношенням числа працівників, які звільнилися з підприємства за власним бажанням, звільнених за прогули та інші порушення трудової дисципліни, невідповідність займаній посаді до середньооблікової чисельності працюючих.

При визначенні коефіцієнта плинності не включають: вибулих на пенсію, в армію на навчання, оформлення по переводу на інші підприємства.

Важливим напрямком аналізу плинності кадрів слід вважати групу тих, що звільнилися за статевовіковою ознакою, рівнем механізації й автоматизації виробничих процесів та ін.

Крім показників зовнішнього руху робочої сили аналізуються і показники внутрішнього руху — міжцехового, міжпрофесійного і кваліфікаційного. Коефіцієнт внутрішнього обороту розраховується відношенням чисельності працюючих, що взяли участь у внутрішньому русі незалежно від числа змін в їх позиціях, до середньооблікової чисельності.

Показники руху робочої сили можуть розраховуватися як в цілому по підприємству, так і по окремих підрозділах. У процесі аналізу здійснюється порівняння показників звітного періоду із аналогічними показниками за ряд попередніх років, що дозволяє оцінити тенденцію їх зміни. Тенденція погіршення показників свідчить про посилення негативних явищ на підприємстві, що стосується умов, оплати праці і т. ін., вимагає здійснення заходів для їх усунення.

Коефіцієнт постійності кадрів розраховується відношенням чисельності працівників, які знаходяться в списках підприємства протягом усього року (з 1 січня по 31 грудня включно), до середньооблікової чисельності працівників.

Коефіцієнт стабільності кадрів характеризує частку працівників, що мають стаж роботи на підприємстві п'ять або більше років, в загальній сукупності працюючих.

3. Аналіз використання трудових ресурсів

Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин 1 працівника за період, що аналізується, а також за ступенем використання робочого часу.

Такий аналіз проводиться по кожній категорії робітників, по кожному виробничому підрозділі і у цілому по підприємству.

Раціональне використання робочого часу, тобто зменшення і ліквідація цілоденних та внутрізмінних простоїв — важлива умова збільшення виробництва продукції, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції без додаткових капітальних витрат.

Аналіз використання робочого часу здійснюється за двома напрямами:

1) виявлення витрат робочого часу (простоїв);

2) виявлення невиробничого витрачення робочого часу.

Джерела інформації: ф.-2пв, дані табельного обліку, відділу кадрів.

Дані про фактично відпрацьованих людино-годинах, людино-днях отримують по даним табличного обліку. Дані про різні види фонду зарплати і методика їх розрахунку на рис.3.

Для визначення фонду робочого часу використовуємо формулу:

Якщо фактично одним робітником відпрацьовано менше днів і годин, ніж за планом, то можна визначити позапланові втрати робочого часу: цілоденні та внутрізмінні.

Цілоденні втрати робочого часу = (кількість днів, відпрацьованих одним робітником — кількість днів відпрацьованих 1 робітником за планом) х чисельність фактична х середня тривалість робочого дня за планом.

Внітрішньозмінні втрати робочого часу = (середня тривалість робочого дня фактично-середня тривалість робочого дня планова) х кількість днів, відпрацьованих 1 робітником фактично х чисельність фактична.

4. Аналіз продуктивності праці

Продуктивність праці — це кількість продукції, виготовленої за одиницю робочого часу або кількість часу, витраченого та виготовлення одного виробу.

Продуктивність праці визначаємо у натуральних та грошових одиницях.

Натуральні — використовуються при визначенні рівня продуктивності праці окремих робітників та їх груп, що випускають однакову продукцію.

Грошові — при оцінці використання плану продуктивності праці на підприємстві, у галузі.

Загальна схема аналізу продуктивності праці складається з 2-х етапів:

1) оцінка використання плану та динаміки продуктивності праці за даними про виробіток на 1 робітника / за рік, квартал, місяць, день/ (рис.5);

2) аналіз використання плану продуктивності праці та резерви її зростання (рис.6.)

Примітка. Екстенсивні — фактори, які впливають на використання фонду робочого часу.

Інтенсивні — фактори, які впливають на продуктивність праці за одиницю часу, тобто на середньогодинний виробіток.

Для оцінки рівня продуктивності праці застосовується система узагальнюючих, часткових і додаткових показників (рис.7).

Висновки

При аналізі використання трудових ресурсів і коштів на оплату праці на підприємствах вивчаються:

■ забезпеченість підприємства і його структурних підрозділів робочою силою за категоріями, професійним і кваліфікаційним складом, статевовіковим складом;

■ показники руху робочої сили та причини руху;

■ використання робочого часу з метою виявлення невиправданих втрат і непродуктивних витрат;

■ темпи зростання продуктивності праці і вплив науково-технічного прогресу на рівень і динаміку продуктивності праці;

■ організація, нормування праці;

■ організація оплати праці, форми і системи мотивації праці;

■ використання коштів на оплату праці;

■ діюча практика організації внутрішньовиробничого госпрозрахунку і його ефективність;

■ розвиток соціальної сфери;

■ резерви підвищення ефективності використання трудових ресурсів і напрямки їх реалізації з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

Джерелом інформації для аналізу трудових ресурсів є план з праці, дані табельного обліку, матеріали спостережень — хронометражі і фотографії робочого дня, статистична звітність.

Важливо залучати і додаткову інформацію про використання трудових ресурси: матеріали спеціальних соціологічних досліджень, виробничих нарад та ін.

Список використаних джерел

1. Багров В. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ В. П. Багров, І. В. Багрова; Дніпропетровська державна фінансова академія. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 156 с.

2. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник/ Т. Д. Костенко, Є. О. Підгора, В. С. Рижиков та ін.; М-во освіти і науки України, ДДМА. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 398 с.

3. Кіндрацька Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник/ Галина Кіндрацька, Микола Білик, Анатолій Загородній,; Ред. А. Г. Загородній. — Львів: Магнолія плюс, 2006. — 426 с.

4. Кислиця О. Економічний аналіз: Курс лекцій/ Олена Кислиця, Ірина Мягких,; Європейський університет. — К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2005. — 170 с.

5. Ковальчук М. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК: Підручник/ Михайло Ковальчук,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2005. — 390 с.

6. Кожанова Є. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Євгенія Кожанова, Ірина Отенко,; М-во освіти і науки України, Харківський нац. екон. ун-т. — 2-е вид., допрац. і доп.. — Харків: ВД "ІНЖЕК", 2005. — 340 с.

7. Нестеренко Ж. К. Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник/ Ж. К. Нестеренко, А. В. Череп; М-во освіти і науки України, ЗНТУ. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 122 с.

8.Савицька Г. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник/ Глафіра Савицька,. — К.: Знання, 2004. – 653 с.

9. Тарасенко Н. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Ніна Тарасенко,. — 4-те вид. стереотип.. — Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 341с.

10. Череп А. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Алла Череп,; М-во освіти і науки України , ЗНТУ. — К.: Кондор, 2005. — 159 с.