Економічні наслідки тінізації економічної системи

Проблема функціонування тіньової економіки є надзвичайно складною та великомасштабною. Тіньовий сектор істотно впливає на всі аспекти економічної діяльності, соціальні процеси, які відбуваються в суспільстві. Існування тіньової діяльності свідчить перш за все про фундаментальні проблеми офіційної економіки, а саме динаміка розвитку тіньової економіки сповіщає про те, що формальні ´її інститути не справляються зі своїми функціями.

Незважаючи на ознаки економічного зростання протягом останніх років, масштаби тіньової економіки в Україні залишаються загрозливими для подальшого розвитку держави. Рівень тіньової економіки в Україні у 2007 році порівняно з 2006 роком, за попередніми даними Міністерства економіки, зменшився на 2% і становив 32% від ВВП (рис. 1), хоча і залишається вищим за порогове значення стану економічної безпеки для цього показника — не більше 30% від ВВП (згідно з Методикою розрахунку рівня економічної безпеки України, затвердженою наказом Міністерства економіки). Загалом слід відмітити той позитивний факт, що упродовж двох останніх років зберігається позитивна тенденція до зменшення загального рівня тінізації економіки.

Підґрунтям для дослідження питань щодо сутності тіньової економіки стали праці К. Харта, П. Гутманна, Е. Фейга, Е. де Сото, а також роботи вітчизняних вчених — В. Гейця, В. Базилевича, В. Мандибури, 3. Варналія, І. Мазур, В. Турчиновата інших. При цьому в даних дослідженнях розглядаються сутність тіньового сектора, причини прояву, проблеми процесів детінізації тощо. Аналізуючи зазначені праці, можна зробити висновок про відсутність комплексних та єдиних системних наукових досліджень з цієї проблеми. Поряд з таким широким спектром наукових доробок щодо проблем існування тіньової економіки, вплив на економічну систему з боку цього явища розглядається переважно як негативний.

Рис. 1. Інтегральний коефіцієнт тіньової економіки в Україні, % від офіційного ВВП

Розуміння природи і функціонування тіньової економіки потребує виявлення наслідків її існування. На сучасному етапі тіньова економіка відіграє важливу роль в соціально-економічному розвитку суспільства, як негативну, так і позитивну.

Більшість авторів визначають вплив тіньової економіки як негативний, але деякі науковці все ж таки відмічають і позитивну роль даного явища. Тому метою статті є детальне вивчення і систематизація впливу тіньової економіки на соціально-економічний розвиток суспільства.

Для досягнення мети даного дослідження необхідно дати визначення складному і багатоплановому явищу, що досліджується, яке пропонує О.Турчинов і під тіньовою економікою розуміє економічну діяльність суб´єктів господарювання, яка не враховується, не контролюється і не оподатковується офіційними державними органами і (або) спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства [4, с. 11 ]. Поряд з цим розкриття змісту самого поняття «тіньової економіки» неможливе без розгляду взаємозв´язку різних структурних елементів. Оскільки до сьогодні розбіжності в підходах дослідників до структури тіньової економіки не усунуто, а розгляд цього питання тісно пов´язаний з проблематикою даного дослідження і потребує окремого вивчення, пропонуємо скористатися широко вживаним підходом Е. Фейга і наступні висновки робити, спираючись на вихідні умови даного структурування. Зазначений вище вчений (схема 1) виділяє дві основні складові тіньової економіки: економічну діяльність, що є легальною, неприхованою, але й такою, що не підлягає оподаткуванню і не враховується офіційною статистикою, та протизаконну, свідомо приховувану економічну діяльність. Слід зазначити, що в даній статті вплив на економічну систему розглядається лише в частині першої складової тіньової економіки [3, с. 77].

Схема 2 свідчить, що спектр напрямків впливу тіньового сектора на економічну систему в цілому доволі широкий, включає в себе як суто економічні проблеми, так і інші соціокультурні, політичні тощо.

Вплив тіньового сектора не можна розглядати однобічно як негативний, оскільки сам по собі феномен тіньової економіки є багатогранним явищем, яке втілює в собі як елементи традиційної офіційної економіки, так і специфічні риси, притаманні діяльності, що приховується. Тому напрямок впливу (позитивний чи негативний) тіньової економіки суттєво залежить від рівня її «критичної маси»: за умов зростання тіньового сектора його позитивний вплив на певні елементи економічної системи може перетворитися на негативні і навпаки.

Схема 1. Структура тіньової економіки за Е. Фейгом

Тіньова економіка відрізняється від офіційного сектора економічної системи більшою гнучкістю цін. «Тіньовий сектор, — пише Вольф Шефер, -можна класифікувати як ринкову систему, в якій майже без тертя здійснюється координація попиту і пропозиції» [5]. Таким чином, на думку швейцарського економіста Д. Кассела з´являється алокаційний ефект.

Схема 2. Напрямки впливу тіньового сектора па розвиток економічної системи

У такому разі економічні системи роздвоюються на аллокативно-ефективну тіньову економіку, з одного боку, і менш оптимальну (з погляду розподілу ресурсів) офіційну економіку — з іншого. Внаслідок цього тіньова економіка покращує розподіл ресурсів і тим самим певним чином сприяє економічному зростанню [2]. Тому вплив тіньової економіки на економічне зростання і розвиток не є однозначно деструктивним як це здається з першого погляду. Дія є різноспрямованою. Так, приховування дозволеної законом господарської діяльності від державного контролю, не дивлячись на скорочення податкових надходжень, у ряді випадків надає позитивний поштовх економічному зростанню. Це відбувається в умовах необґрунтовано жорсткого державного регулювання, консервативності і неефективності офіційних інститутів. Оскільки будь-яка підпільна робота породжує легальну економічну діяльність шляхом використання доходів від нелегальної економічної діяльності на придбання товарів і послуг, створених легально, то ВВП збільшується. Наприклад, в Італії, згідно з проведеними дослідженнями, висока рентабельність підпільної економічної діяльності, що здійснюється домогосподарками в домашніх умовах, може додати економіці динамізм, який би був відсутній при інших обставинах. Тут слід враховувати, що робота виконується у вільний від основних обов´язків час і для її організації не вимагається створення нових структур (виробничих приміщень, транспортних засобів тощо.). Крім того, якщо працівник займається діяльністю, яка без нього не знайшла б виконавця, то суспільство не несе втрат. У решті випадків, приховування економічної діяльності негативно відбивається на економічному розвитку.

Таким чином, на думку Д. Кассела у ринковій економіці алокаційного ефекту тіньова економіка могла б досягти за рахунок трьох ефектів — інтенсифікації конкуренції, використання ресурсів, що не знаходять застосування, а також стимулювання соціально-економічних інновацій. У галузях, в яких зростає тіньовий сектор, посилюється конкурентний тиск на легальних виробників, попит на продукцію яких знижується. Переваги посилення конкуренції, проте, знижуються через те, що законопокірні працівники можуть відреагувати на тиск, що збільшується, з боку конкурентів не підвищенням продуктивності праці, а також відходом в тінь [2].

Тіньова економіка, що зростає, створює додаткові можливості для зайнятості, при чому не тільки тіньової, оскільки даний сектор потребує продуктивних товарів легального сектора (матеріали, інструменти, послуги), а тіньові доходи використовуються для придбання в легальному секторі споживчих товарів. Збільшення пропозиції праці на офіційних ринках в значній мірі поглинається неофіційним сектором. Таким чином, з одного боку вирішується проблема працевлаштування, але з іншого наслідком нелегальної зайнятості є витіснення зі сфери суспільно-корисної праці легальних працівників, веде також до підриву трудового потенціалу під впливом понаднормового робочого дня. Загальний обсяг виробництва не збільшується, а офіційна його частина стає меншою, що призводить до зниження податкових надходжень. Таким чином, приховування навіть дозволеної законом економічної діяльності викликає перерозподіл доходів і власності шляхом деформації податкової політики і податкових відносин.

Вплив на інвестиційно-інноваційні процеси — один з найбільш значущих результатів впливу тіньової економічної діяльності на економічний розвиток і може бути вельми різним залежно від вигляду, форми активності, а також соціально-економічних умов. У галузях тіньової економіки також з´являються інновації, що підвищують суспільний добробут, хоча, звичайно, навряд чи тут слід чекати будь-яких сенсаційних техніко-організаційних досягнень. На думку Бекряшева А.К. можна припустити, що продуктивність праці в тіньовому секторі не нижча, ніж в офіційній економіці. Приховування нормальної економічної діяльності від контролю, як правило, обмежує можливості залучення інвестиційних ресурсів, особливо іноземних. Можлива і протилежна ситуація. На думку деяких дослідників, економічний спад в легальному секторі може бути перекритий підйомом в секторі тіньової діяльності. Причому забезпечується він шляхом приховування джерела походження інвестицій, що певним чином може розглядатися як метод страхування інвестиційних ризиків [6].

Будь-яка економічна система прагне уникати потрясінь, викликаних екзогенними і ендогенними чинниками. Тіньова економіка може амортизувати потрясіння офіційної економіки, сприяючи тим самим стабільності системи в цілому. Наприклад, Д. Кассел стабілізуючу функцію пов´язує з гасінням негативних наслідків антиінфляційної політики. Саме у тіньовий сектор йдуть багато підприємств, які інакше б могли закритися. Саме більш дешеву продукцію тіньової економіки купують ті споживачі, чиї доходи від офіційної економіки починають знижуватись.

Тіньова економіка допомагає підтримувати політичну і соціальну рівновагу, оскільки пропонує тим, хто не задоволений своїми доходами в офіційній економіці, альтернативні можливості їх підвищення без будь-яких соціально-політичних потрясінь. Дана функція тіньової економіки пов´язана, по-перше, з податковим навантаженням. Тоді як класи з високими доходами мають можливість легально йти від податків або нелегально приховувати свої доходи, середні прошарки можуть отримувати додатковий дохід від тіньової зайнятості або незареєстрованих операцій. Таким чином, відхід в тіньовий сектор можна розглядати як «демократизацію опору податкам» [2].

Як зазначалось вище, під впливом тіньової економіки відбувається деформація податкової сфери, яка знаходить прояв у впливі на розподіл податкового навантаження і, як наслідок, скороченні бюджетних витрат і деформації її структури. Приховування економічної діяльності від контролю і ухилення від сплати податків призводить до зростання оподаткування доходів, що отримуються легальним шляхом. Зростання податкового навантаження стимулює подальше приховування доходів від оподаткування, підсилює невиправдану диференціацію доходів і власності.

Перетворення податкової сфери породжує деформацію і бюджетної, що проявляється в скороченні витрат державного бюджету і деформації його структури. Скорочення доходів бюджету є причиною недофінансування державних інститутів регулювання економіки, їх ослаблення в той період, коли існує найбільша потреба в забезпеченні прав і законних інтересів учасників економічних відносин.

Це впливає, в свою чергу, на ефективність макроекономічної політики, що виявляється, перш за все, в зростанні помилок макроекономічного регулювання. Вони пов´язані, як правило, з відсутністю достовірних даних про масштаби, структуру і динаміку прихованої частини продуктивної діяльності в легальному і нелегальному секторах. Наприклад, якщо тіньова економіка зростає швидшими темпами, ніж легальна, і цей факт не відбивається в статистиці, то уряд може продовжувати політику стимулювання економічного зростання за допомогою розширення грошової маси і дії на попит в той час, як в цьому немає необхідності. Результатом подібної політики може стати «перегрів» економіки, що супроводжується підвищенням темпів інфляції [6].

Якщо, при динамічнішому розвитку тіньової економіки, товари і послуги, які вона пропонує, виявляються дешевшими, виникає ризик завищеної оцінки темпів інфляції.

Відсутність адекватного обліку масштабів тіньового обороту може негативно відбитися на політиці зайнятості. Якщо зайняті в нелегальній економіці враховуються як безробітні, то оцінка рівня безробіття виявиться вище реальної. Це може підштовхнути уряди проводити експансіоністську політику в умовах, коли в цьому немає необхідності. Іншими словами, політика буде направлена на збільшення сукупного попиту, підйом рівня виробництва і збільшення зайнятості шляхом пом´якшення грошово-кредитної політики, а також збільшення державних витрат. Результат той же самий — виникнення браку робочої сили і зростання інфляції.

Помилки при розробці економічного курсу можуть виникати і з інших причин, пов´язаних з недооцінкою наслідків тіньової економіки: спотворення реального стану платіжного балансу, що зумовлено неконтрольованим рухом через кордон товарів і капіталів; завищення показників, податкового навантаження і державних витрат внаслідок того, що вони визначаються по відношенню до заниженого ВВП, що не враховує товари і послуги тіньового сектора.

Вплив на грошово-кредитну сферу виявляється в деформації структури платіжного обороту, стимулюванні інфляції, деформації кредитних відносин і збільшенні інвестиційних ризиків, завданні збитки кредитним інститутам, інвесторам, вкладникам, акціонерам, суспільству в цілому.

Деформація структури споживання є закономірним наслідком кримінальних форм перерозподілу доходів та власності, а також розширення ринків нелегальних товарів і послуг. Має місце перерозподіл ВВП на користь паразитичного споживання. Деформація структури споживання породжує деформацію галузевої структури економіки. Результатом кримінальної економічної діяльності є збільшення витрат вузького кола осіб на предмети розкоші в умовах, коли існує гостра необхідність в ширшому розподілі ресурсів в рамках суспільства. Галузі, що забезпечують задоволення потреб більшості населення не розвиваються і приходять в занепад [6].

Важливою тенденцією в зміні структури споживання є збільшення обсягу товарів і послуг, спрямованих на задоволення і експлуатацію деструктивних потреб.

Результати впливу на режим конкуренції тіньової економіки залежать від взаємин підприємств офіційного і тіньового секторів, від того, чи є вони такими, що конкурують. Підприємства конкуруючої частини тіньового сектора економіки завдають збитку порівняно ефективнішим підприємствам легального сектора чим знижують рівень загального виробництва і споживання в країні. З цих же причин діяльність тіньового сектора веде до підвищення споживчих цін і зниження якості споживання. За відсутності прямої конкуренції між зазначеними підприємствами спотворюється співвідношення цін і інших пропорцій в сфері виробництва і споживання.

Вплив на систему міжнародних економічних відносин проявляється в ситуаціях, коли великі незаконні суми, проникаючи в світову економіку, дестабілізують фінансово-кредитну систему, деформують структуру платіжного балансу держав, деформують ціни і негативно впливають на доходи приватних фірм, формують негативний імідж держави, стримують надходження іноземних інвестицій [1, с. 159].

Як економічне явище тіньова економіка має досить суперечливе і неоднозначне значення. Негативні наслідки її важко недооцінити, проте й позитивні теж не можна не враховувати. Отже, функціонування тіньової економіки є невід´ємною частиною економічної системи, в межах якої вона існує, тим самим сприяючи життєвій здатності цієї економічної структури. Тіньову економіку неможливо ліквідувати, деякі вчені пропонують розглядати навіть її «природний» рівень, який в цілому поліпшує загальний стан економічної системи. Негативний вплив тіньової економіки, який призводить до економічної дестабілізації, виявляється лише при тривалому прискореному її зростанні.

Література:

1. Мазур І. Детінізація економіки України: теорія та практика: Монографія.-К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006.-239 с.
2. Латов Ю.В., Пищулин А.В. Функции теневой экономики в координационном механизме в условиях рыночной и плановой экономики//Экономическая теория преступлений и наказаний.-2004.-№4
3. Предборський В.А. Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів. Питання теорії та методології: Монографія.-К.: Кондор, 2008.-614 с.
4. Турчинов О.В. Тіньова економіка: закономірності, механізми функціонування, методи оцінки.-К., 1996.-199 с.
5. Бекрешев А.К., Белозёров И.П. Теневая экономика и экономическая преступность.