Громадянське суспільство

1. Громадянське суспільство — це:

а) сфера суспільного життя, що не регулюється державою та політичними нормами;

б) сфера приватного життя людей;

в) саморегуляція і самоврядування суспільства;

г) сфера управління державними органами.

Громадянське суспільство є підсистемою суспільства, сферою багатогранних взаємовідносин вільних і рівноправних громадян, які базуються на приватних чи колективних інтересах, на спонтанному самоврядування індивідів, добровільних організацій та асоціацій громадян.

2. Класична модель громадянського суспільства склалась у столітті:

а) XVIII — на ідеях лібералізму Д. Локка і Т. Гоббса;

б) XIX — у вченні Г. Гегеля;

в) XIX — XX — у марксистському вченні;

г) XX — у поглядах М. Вебера.

Класичну модель громадянського суспільства, яка полягає у невідчуженості громадянського суспільства і держави, розвивали Цицерон, Спіноза, Кант, Руссо, Гегель.

3. Економічна основа громадянського суспільства:

а) монополія держави на власність;

б) формування конкурентного ринкового середовища;

в) приватна власність на засоби виробництва;

г) свобода підприємницької, трудової діяльності.

У всіх випадках економічною основою громадянського суспільства виступає власність у різних формах (приватна, кооперативна, асоційована, колективна тощо), яка забезпечує реальну економічну, політичну і соціальну свободу. Економічною основою, фундаментом громадянського суспільства є недержавна власність на засоби виробництва.

4. Соціальну структуру громадянського суспільства складають:

а) політичні партії;

б) класи;

в) нації;

г) сім'ї.

Складовими частинами структури громадянського суспільства виступають різні колективи й об’єднання людей та стійкі взаємозв’язки (відносини) між ними. Соціальну структуру громадянського суспільства складають різноманітні соціальні спільності — класові, етнічні, демографічні, професійні тощо та відносини між ними.

5. Основоположна домінанта громадянського суспільства:

а) державні органи влади;

б) окремо взята особистість;

в) політичні партії та рухи;

г) громадські організації.

6. Сфера громадянського суспільства:

а) перебуває поза безпосередньою діяльністю держави;

б) повністю залежить від інтересів держави;

в) частково залежить від інтересів держави;

г) збігається із державою.

Громадянське суспільство є своєрідною сферою інтеграції людей для захисту своїх інтересів шляхом самоврядування, протистояння державній інтеграції.

7. Тезу про те, що "громадянське суспільство є відносинами між вільними людьми" висунув:

а) І. Кант;

б) Г. Гегель;

в) К. Маркс;

г) Т. Гоббс.

На думку І.Канта, законну силу має лише та система правління, яка базується на участі у владних відносинах кожного громадянина, чим і забезпечується повновладдя народу.

8. Як співвідносяться поняття «суспільство» і «громадянське суспільство»?

а) тотожні;

б) протилежні;

в) частково збігаються;

г) виключають одне одного.

Суспільство — це система взаємодії людей, що пов'язані між собою інтересами у сфері виробництва, обміну, споживання життєвих благ і встановлюють межі поведінки в спільних інтересах за допомогою соціальних норм (у тому числі — юридичних).

Громадянське суспільство — система взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян держави, їх об'єднань, що добровільно сформувалися та перебувають у відносинах конкуренції і солідарності, поза безпосереднім утручанням держави, покликаної створювати умови для їх вільного розвитку.

9. У правовій державі основним регулятором господарської діяльності виступає:

а) закон;

б) розпорядження державних відомств;

в) воля суб'єктів господарської діяльності;

г) чиновники.

Суворе дотримання закону є основою взаємовідносин між громадянським суспільством та правовою державою, запорукою захисту й реалізації прав і свобод громадян.

10. Громадянин — це:

а) окремо взята людська особа;

б) суб'єкт власних прав та законних повноважень, встановлених суспільством;

в) визначення для мешканця певної країни;

г) учасник громадської організації.

Громадянин — людина яка належить до певної територіальної спільноти — міста, країни тощо. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму громадянин має певні права та обов'язки, щодо цього соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) нормам поведінки.

Список використаної літератури

1. Гелей С. Політологія: Навчальний посібник/ Степан Гелей, Степан Рутар. — 5-є вид., перероб. і доп.. — К.: Знання , 2004. — 645 с.

2. Дробінка І. Г. Політологія: Навчальний посібник/ І. Г. Дробінка, Т. М. Кришталь, Ю. В. Підгорецький; Мін-во освіти і науки України. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 289 с.

3. Кирилюк Ф. Політологія Нової доби: Посібник для студ. вищ. навч. закл./ Федір Кирилюк,. — К.: Академія, 2003. — 303 с.

4. Обушний М. Політологія: Довідник/ Микола Обушний, Анатолій Коваленко, Олег Ткач; За ред. Ми-коли Обушного; КНУ ім. Т. Г.Шевченка. — К.: Довіра, 2004. — 599 с.

5. Політологія: Навчальний посібник/ Валентина Штанько, Наталія Чорна, Тетяна Авксентьєва, Лідія Тіхонова,; Мін-во освіти і науки України, Науково-методичний центр вищої освіти. — 2-є вид., перероб. і доп.. — К.: Фирма "ИНКОС": Центр учбової літератури, 2007. — 287 с.

6. Політологія: Академічний курс: Підручник/ Л. М. Герасіна, В. С. Журавський, М. І. Панов та ін.; М-тво освіти і науки України. — 2-ге вид., перероб. і доп.. — К.: ВД "Ін Юре", 2006. — 519 с.

7. Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці: Навчальний слов-ник-довідник для студентів вищих закладів освіти/ Укл.: В.М. Піча,Н.М. Хома,; Наукова ред. В.М. Пічі. — К.: Каравела; Львів: Новий Світ-2000, 2001. — 311 с.

8. Холод В. Політологія: Навчальний посібник/ Володимир Холод,. — Суми: Університетська книга, 2001. — 405 с.

9. Шляхтун П. Політологія: Теорія та історія політичної науки: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ Петро Шляхтун,; Ред. В. М. Куценко. — К.: Либідь, 2002. – 573 с.