Характеристика основних елементів курортно-рекреаційних послуг

1. КОНЦЕПЦІЯ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ ТЕРИТОРІЙ

Радикальні соціально-економічні перетворення в українському суспільстві обумовлюють необхідність адаптації сфери соціальних послуг до ринкових умов господарювання. Світовий досвід свідчить про те, що рекреаційні ресурси не менш значимі, ніж ресурси надр. Формування механізмів стимулювання попиту на рекреаційні послуги і розвиток інституціональних механізмів розвитку підприємницької діяльності в сфері соціальних послуг курортно-рекреаційного району може сприяти вирішенню низки найважливіших на сьогоднішній день завдань, таких як зростання доходів місцевого бюджету, створення додаткових робочих місць.

Розробка механізмів стимулювання підприємницької діяльності в сфері соціальних послуг, в т. ч. в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць повинна спиратися на усвідомлення зміни основної парадигми цивілізаційного прогресу, що пов’язана з концепцією людського розвитку (Human Development), яка ставить у центр уваги створення умов для гідного людського розвитку: забезпечення розвитку людини в її інтересах та власними силами людини.

Матеріальний добробут, на зростання якого були орієнтовані попередні концепції соціальної політики, має дуже важливе значення в житті людини, проте в міру зростання рівня життя і задоволення первинних потреб буде зростати попит на рекреаційно-курортні та туристичні послуги.

Тривалий час переважала точка зору, згідно з якою економічний розвиток забезпечує соціальний розвиток. Проте вже в другій половині 70-х років ХХ ст. у багатьох країнах спостерігалось швидке економічне зростання, але при цьому зберігалася нерівність, неповна зайнятість населення та бідність. Теоретики визнали, що сам факт збільшення доходів не еквівалентний розвитку, але вони змушені були визнати, що якщо зростання носить досить швидкий і стійкий характер, то розвиток піде за ним більш-менш автоматично.

Значну роль у переході від теорій економічного зростання до теорії людського розвитку відіграла концепція базових потреб, що стала основою програмної доповіді Міжнародної організації праці (МОП) «Зайнятість, зростання і базові потреби» (1976 рік). Принциповий вплив на формування сучасного погляду на розвиток як на процес, у центрі якого знаходиться людина, максимальна реалізація її прав і потреб, розвиток і реалізація її здібностей, здійснили теоретичні розробки А. Сена, зокрема його концепція розширення вибору.Концептуальний підхід до людського розвитку був розроблений групою експертів Програми розвитку ООН (ПРООН) і, починаючи з 1990 р., щорічно готується глобальна Доповідь про людський розвиток.

В Україні щорічні доповіді, що готуються під егідою ООН публікуються з 1995 р. Значний внесок в розробку методики вимірювання людського розвитку регіонів України здійснюють вітчизняні науковці: Грішнова О. А., Лібанова Е. М., Курило І. О., Новіков В. М., Макарова О. В. Онікієнко В. В., Пирожков С. І., Черенько Л. М. та інші.

Звертання до проблеми регіонального людського розвитку є наслідком пошуку теоретичних основ досліджень регіональних підсистем (соціальної, економічної, виробничої, природно-ресурсної, екологічної, рекреаційної), що дозволяє розглядати адміністративно та організаційно утворені адміністративно-територіальних одиниці як об’єкти управління в умовах реалізації переходу до сталого розвитку і потребують подальшого дослідження.

Найбільш елементарними передумовами людського розвитку є довге та здорове життя, освіта, гідний спосіб життя, дозвілля та володіння політичними і громадськими свободами, необхідними для участі в житті суспільства. Таке розуміння курортно-рекреаційного району і його ролі в розвитку країни і суспільства вимагає переосмислення усталених уявлень про пріоритети, механізми, форми і методи його розвитку.

2. МОДЕЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ РІВНЯ ТА ДИНАМІКИ ЦІН НА САНАТОРНО-КУРОРТНІ ПОСЛУГИ

Україна вступає у XXI століття державою, що динамічно розвивається і прагне більш активно включитися у світові суспільно-економічні процеси, інтегруватися в європейське співтовариство. Така спрямованість розвитку потребує нових підходів до використання економічного, людського та природно-ресурсного потенціалу регіонів, що забезпечить досягнення якісно нового рівня ефективності і конкурентоспроможності економіки та життя населення [1].

Стратегія регіонального розвитку визначає ключові проблеми та пріоритети державної регіональної політики, серед яких значне місце займає проблема розвитку туризму та санаторно-курортної галузі. Основними негативними факторами, які впливають на перспективу її комплексного розвитку виділяють:

• значна територіальна диференціація в господарському використанні рекреаційного потенціалу (неповною мірою, зокрема, використовується потенціал Херсонської, Запорізької, Донецької і Миколаївської областей);
• невідповідність якісних характеристик (у тому числі рівня комфортності) та організаційно-економічного механізму функціонування рекреаційної інфраструктури міжнародним нормам і стандартам.
• неефективність механізму регулювання цін на туристсько-екскурсійні, санаторно-курортні та готельні послуги, рівень та динаміка яких повинні визначатися забезпеченістю індустрії оздоровлення, відпочинку та туризму;
• низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристсько-екскурсійної та санаторно-курортної діяльності, недостатність її інформаційно-рекламного забезпечення, передусім на зовнішньому ринку.

На сучасному етапі практично відсутні дослідження процесів управління підприємствами санаторно-курортної сфери та використання економіко-математичних методів і моделей в їх діяльності [2].

Аналіз процесу ціноутворення на послуги санаторіїв м. Бердянська дає можливість стверджувати, що він приводе до не конкурентоспроможності цієї галузі, тобто існує необхідність зміни механізму ціноутворення на більш ефективний [3].

Автор пропонує оптимізаційну модель динамічного ціноутворення, яка більш повною мірою реагує на зміни зовнішніх та внутрішніх факторів та призводе до значного підвищення економічного ефекту.

Використання моделі дозволяє визначити оптимальні ціни на основі їх внутрішнього диференціювання для різних типів послуг (автором усі види послуг зведені у чотири групи – проживання, годування, лікування, організація дозвілля).

Для пошуку та прийняття управлінських рішень щодо ціноутворення, крім методів оптимізації, автором використовуються статистичні методи аналізу даних, економетричні методи для визначення функції попиту та допоміжних коефіцієнтів.

Література

1. Постанова Кабінету Міністрів від 21 липня 2006р. N1001 „Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року”.
2. Павлішак Ю.В. Економіко-математичне моделювання в управлінні підприємствами санаторно-курортної сфери: Автореф. дис… канд. екон. наук: 08.03.02 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка — Львів, 2006. — 20 с.
3. Кіркова Н.П. Аналіз ефективності підприємств санаторно-курортної сфери // Новое в экономической кибернетике: (Сб. научн.ст.) Под общ. ред. Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац. ун-т. // Моделирование микроэкономических систем. – Донецк. -ДонНу, 2006.-№ 2. -С. 75-86