Характеристика транспортної системи Німеччини

Категорія (предмет): Міжнародна економіка

Arial

-A A A+

1.Роль транспорту даної країни, як фактору що сприяє, або стримує розвиток туризму.

2. Аеропорти (міжнародні) трансфер до міст.

3. Залізниця.

4. Автотранспорт.

Список використаної літератури.

1.Роль транспорту даної країни, як фактору що сприяє, або стримує розвиток туризму

Транспортна система Німеччини добре розвинута. Вона забезпечує не тільки внутрішні перевезення, а і транзити, оскільки країна знаходиться в центрі Європи. Німеччина бере участь у створенні Європейської системи автострад і трансєвропейських швидкісних залізниць. Вантажо- і пасажироперевезення здійснюються залізницями, автошляхами і водними шляхами. На водний транспорт припадає 1/5 вантажоперевезень, що видаляє країну за цим показником в Європі. Найважливішу роль відіграє річкова система Рейну. Канат Рейн — Везер дав вихід Руру до Північного моря в межах державної території. Середньонімецький канап, перетинаючи територію з заходу на схід, сполучає річки півночі в єдину транспортну систему. Збудований у 90-х роках канат Рейн — Майн — Дунай сполучає Північне і Чорне моря, утворюючи трансєвропейську водну магістраль.

З північного порту Кіль починається глибоководний Кільський канат, що за значенням поступається тільки Суецькому і Панамському. Поромні переправи Сполучають Німеччину з Данією, Швецією, Фінляндією, Литвою.

До Другої світової війни найважливішим транспортним вузлом був Берлін, але за роки існування двох Німеччин він втратив свою роль. Основний транспортний коридор проходить по осі Рейну. Є локальні транспортні вузли. Найбільші — Гамбург Лейпциг, Мюнхен тощо. Найбільший повітряний вузол — Франкфурт-на-Майні, країні зареєстровано майже 40 млн легкових, 2 млн вантажних автомобілів. Країна вкрита густою мережею швидкісних автомагістралей високого класу.

Метро (U-bahn) починає працювати з 04.00 ранку й закінчує в 00.00-01.00, інтервал руху поїздів приблизно 5 — 8 хвилин. Вартість проїзду на метро в різних містах може різнитися, але скрізь існує ефективна система знижок.

Таксі

Таксі широко поширено, ціни варіюються у відповідності зі складною системою розрахунку. У середньому поїздка коштує від 7 євро. Для поїздок менш 2 км або коротше 5 хвилин існує спеціальний тариф. Один кілометр коштує в середньому 1 євро, плюс 1,5 євро за включення лічильника. У деяких містах існують пільгові розцінки в темний час доби для жінок. Найняти таксі можна на вулиці або стоянці, а також викликати по телефоні. Службовці метро також викликають таксі для пасажирів після 20.00.

Оренда автомобіля

Оренда автомобілів можлива в більшості міст країни. Деякі фірми пропонують потижневу оплату й не враховують пробіг. Найкраще зробити оплату по кредитній картці. Обов'язково мати водійське посвідчення міжнародного зразка. Вартість оренди від 25 євро в день і вище залежно від моделі машини.

Автомобіль для туриста може стати як кращим іншому, так і лютим ворогом. З одного боку, чудові дороги й знамениті автобани так і ваблять сісти за кермо. З іншого боку — на автобанах немає обмеження по швидкості, що може викликати серйозні проблеми в не занадто досвідченого водія, до того ж дороги часто бувають забиті машинами. Більшу проблему становить — паркування.

Варто звернути увагу на наступне:

пішохід на пішохідному переході ("зебрі") завжди має абсолютну перевагу, навіть якщо йде на червоне світло;

точно так само велосипедист, що їде по велосипедній доріжці завжди головніше, ніж автомобіліст. Якщо вам треба зробити поворот — будьте уважні.

Обмеження швидкості: 50 км/год у населених пунктах; 100 км/год на автодорогах (крім автобанів). На автобанах обмеження по швидкості немає.

Оскільки Німеччина розташована в самому центрі Європи, її густа транспортна мережа не тільки обслуговує потреби її власної високорозвиненої, передової економіки, але й забезпечує зв'язку із сусідніми країнами. У зв'язку великою інтенсивністю господарських зв'язків із сусідами в загальному вантажообігу всіх видів транспорту велика частка трансграничних перевезень. У сумарному вантажообігу основну роль грає автомобільний транспорт (близько 2/3), за яким ідуть залізничний (близько 1/6), внутрішній водний (близько 1/7), трубопровідний (близько 3,5%). У пасажирообороті ще більше частка автомобільного транспорту (більше 9/10) і менше частка залізничного (близько 6%).

Ріст автомобільного транспорту в пасажирообороті пояснюється ростом числа легкових автомобілів індивідуального користування, що перевищило в Німеччині в 2003 р. 44,9 млн. а у вантажоперевезеннях — економічністю й зручностями доставки вантажів.

Державні органи в Німеччині з 30- х років традиційно приділяють велику увагу розвитку мережі автодоріг вищого класу — автострад, що не мають перетинань на одному рівні, загальна довжина яких наблизилася до 12 тис. км. Із загальної довжини залізниць електрифіковане близько 2/5. В умовах співіснування ФРН і ГДР в обох державах пріоритетним був напрямок Північ — Південь, що забезпечує зв'язки морських портів із глибинними районами. Після об'єднання Німеччини найбільш пріоритетним став широтний напрямок.

Західногерманські автобани прямо, через державний кордон пов'язані з аналогічними мережами автострад у Данії, Нідерландах, Бельгії, Франції й Австрії; прикордонний контроль на границях між країнами ЄС був поступово ліквідований.

Рейн є головною водною транспортною артерією Німеччини, що відрізняється рівним і спокійним плином. Він судноплавний аж до Рейнфельдена (ледве вище Базеля). На Рейні перебуває ряд великих портів, у тому числі Дуйсбург — найбільший у світі річковий портовий комплекс із вантажообігом 40- 55 млн. т у рік, Кельн, Карлсруе, Людвігсхафен, Мангейм. Мозель судноплавний на всім протязі до Лотарингії (Франція), зв'язуючи її із Саарским індустріальним районом у ФРН. Неккар судноплавний до Штутгарта й ледве вище за течією.

Загальна довжина внутрішніх водних шляхів на території Німеччини — близько 6,8 тис. км. Густота їх більше в Східній Німеччині, але пропускна здатність більше в Західній. Сумарний річний обсяг перевезень становить звичайно 230-260 млн. т, з яких більше 2/3 доводиться на міждержавні перевезення. Найважливіші канали — Середньогерманський (по якому здійснюється міжбасейнова зв'язок рік Німеччини, що впадають у Північне море), Дортмунд — Емс, рурські канали, що зв'язують промислові центри Руру з Рейном, Ельбский обвідної канал, що дає прямий вихід промисловому південно-сходу Нижньої Саксонії до Гамбургу, і Майн-Дунай.

Морський флот Німеччини по загальному тоннажі перебуває у світі в третій десятці, але по тоннажі контейнеровозних судів уступає тільки США, Панамі й Тайваню. Сумарний вантажообіг німецьких морських портів становить більше 200 млн. т у рік. Найбільший морський порт Німеччини — Гамбург, з річним вантажообігом в 65-80 млн. т у рік і більше. Головний нафтовий порт — Вильгельмсхафен. Інші найбільші морські порти — Бремен з аванпортом Бременхафен, Емден і Росток.

2. Аеропорти (міжнародні) трансфер до міст

Найбільш насиченою мережею внутрішніх маршрутів розташовує національний авіаперевізник "Lufthansa". У цієї авіакомпанії можна знайти як дорогі пропозиції, так і йз знижкою. Альтернативні перевізники — "Aіr Berlіn", "Germanwіngs", "Hapag-Lloyd Express", "Germanіa Express", "Deutsche BA", "Condor" — як правило, дешевше. Є ще ряд невеликих регіональних авіакомпаній.

Авіаційний транспорт у зовнішніх повідомленнях відіграє більшу роль, чим у внутрішні. Частка авіаційного транспорту в забезпеченні зовнішньоторговельних перевезень Німеччини становить по вазі лише 0,1%, але за вартістю — близько 10%. Всі найбільші ярмаркові центри розташовують поблизу аеропортами. З 16 наявних у Німеччині міжнародних аеропортів найважливіші перебувають у Франкфурте-на-Майне, у Дюссельдорфі, Мюнхені й Гамбурзі.

Найбільший у всій континентальній Європі й основний у Німеччині аеропорт, перебуває у Франкфурте-на-Майне. Найбільшими після Франкфуртського є аеропорти Дюссельдорфа й Мюнхена. Провідна авіаційна компанія Німеччини — "Люфтганза". І Берлін, і Франкфурт — багатофункціональні міста з перевагою невиробничих функцій, і розвиток їхніх аеропортів зв'язано насамперед з ростом "третинної сфери", зростанням ролі в загальній ієрархії міст Німеччини й всієї Європи.

3. Залізниця

— внутрішні сполучення

Німеччина має, мабуть, самою потужною й ефективною залізничною системою миру. На залізницю доводиться переважна більшість міжміських і приміських поїздок суспільним транспортом. Поїзда ходять у всіх напрямках щогодини, а на багатьох лініях — кілька разів у годину.

В об'єднаній Німеччині загальна довжина залізничних колій досягла 44 тис. км. Це відіграє особливу роль, як для внутрішнього туризму, так і для зовнішнього.

Важливим нововведенням для залізничного транспорту ФРН стало широке використання швидкісних пасажирських поїздів типу " Інтер-Сіті-Експрес", на багатьох напрямках відходять потяги в «час пік» с сильним навантаженням у середньому з годинним інтервалом. Завдяки комфортабельності й гарним технічним характеристикам такі експреси, без зупинок, що їздять між центрами великих міст, становлять серйозну конкуренцію авіаційному транспорту на відстанях до 800 км. Практично всі дороги пристосовані для руху високошвидкісних поїздів (до 280 км/ч).

Типи німецьких поїздів:

ІCE — денний високошвидкісний експрес. Зупиняється у великих містах. Доплата приблизно від 5 до 20 євро до звичайного тарифу.

ІC і ЄС — денні експреси. Зупиняються у великих і середніх містах.

NZ — нічний спальний поїзд.

D і ІR — швидкі поїзди, звичайно за кордон.

ІRE і RE — регіональні експреси, зупиняються в регіональних центрах і невеликих містах.

RB — регіональний поїзд, зупиняється скрізь.

S-Bahn — приміський.

— міждержавне сполучення

У більшості великих зазідногерманських міст одержали розвиток нові елементи транспортної інфраструктури, що зв'язали в єдину мережу наземне міське й приміське залізничне сполучення, метрополітен, трамвайні й автобусні лінії. У Берліні після об'єднання Німеччини були проведені більші роботи з відтворення єдиної системи міського транспорту із двох автономних міських транспортних мереж, що зложилися слідом за спорудженням в 1961 Берлінської стіни.

Реконструкція мережі залізних доріг Східної Німеччини йшла повільно й проводилася переважно на ключових магістралях, що зв'язували індустріальний південь країни через Берлін з новим балтійським портом Паросток, і на залізницях , що з'єднували ГДР із сусідніми країнами Радянського блоку. Незабаром у Східній Німеччині почалася реконструкція високошвидкісної магістралі Ганновер — Стендаль — Берлін. Після об'єднання по головних залізницях Східної Німеччини пішли експреси "Інтерсіті".

Незважаючи на зусилля уряду підвищити роль залізничного транспорту у вантажних перевезеннях, у ФРН вони здійснюються головним чином по автодорогах (за винятком транспортування важких вантажів). Роль вантажного автотранспорту росте й у міжнародних перевезеннях. Приватні поїздки громадян також здебільшого здійснюються на автомобілях.

— система проїзних квитків

При покупці за 3 дні квитка "туди й назад" можна заощадити 25% ціни, а якщо поїздка назад буде не раніше найближчої неділі, те всі 50%. Але число місць по цих квитках обмежено. Також обмежена кількість квитків по спецпропозиціям — по 19, 29 і 39 євро.

Для тих, кого влаштовують поїздки регіональними поїздами з пересадженнями, існує квиток "Wochenende-Tіcket". Він діє в будь-який вихідний день і дає можливість безлімітних поїздок цілий день по всій Німеччині за 30 євро відразу для 5 чоловік, але тільки в регіональних експресах, регіональних і приміських поїздах. У робочі дні такі пропозиції є тільки усередині федеральних земель.

Можна також купити проїзний. Гарним варіантом для туристичних поїздок по Німеччині є ЄвроДоміно Німеччина. Він коштує 149 євро за три дні безлімітних поїздок протягом місяця й по 16 євро за кожний додатковий день. Максимально можна купити п'ять додаткових днів. Для молоді до 26 років тариф нижче — 112 євро за 3 дні й 12 євро за кожний додатковий день. Цей квиток потрібно купити до приїзду в країну.

Можна також купити квиток ІnterRaіl — 299 євро за 16 днів безлімітних поїздок по Німеччині, Австрії, Данії й Швейцарії. Для молоді ціна 210 євро.

Троє й більше пасажирів, що подорожують разом, можуть купити квиток із знижкою. Якщо ви прилетіли в Німеччину, маючи квиток "туди й назад", ви можете придбати в аеропорті залізничний квиток "Raіl and Fly", що надає значні знижки при поїздках на німецьких залізницях . Для туристів діють знижки на групові поїздки (5 дорослих і 1 ребенок) — перший дорослий платить повну вартість квитка, всі інші — 50 %, діти від 4 до 11 років — 25%. Квиток "Добрий вечір" (" Guten-Abend-Tіcket"), дає можливість поїздок у будь-яких напрямках у всіх поїздах, крім ІCN у будень із 19.00 до 02.00 і діє по суботах з 14.00 (вартість коливається в межах 35-60 євро). "Квиток вихідного дня" ("Ferіen Tіcket") діє з 00.00 суботи до 02.00 понеділка тільки на поїздах місцевого повідомлення й коштує 17-20 євро для групи до 5 чоловік.

4. Автотранспорт

— рейсове автобусне сполучення

Мережа автобусних маршрутів велика, однак автобуси популярні головним чином там, де залізничне сполучення утруднене через складний рельєф. Користуватися ж автобусами для далеких поїздок неефективно, тому що поїздом можна доїхати швидше, і, як правило, не набагато дорожче. Виключення становлять кілька маршрутів, відкритих спеціально для туристів, таких як "Романтична дорога" і "Дорога замків".

Міжміські автобуси в Німеччині є допоміжним транспортом, оскільки сильно програють поїздам по швидкості, комфорту й частоті руху. Звичайно між парою міст є всього 1-2 автобусних рейсу в день, а часто таких рейсів може й не бути зовсім. Разом з тим для разових поїздок вони помітно дешевше поїздів. Скажемо, автобус від Берліна до Мюнхена їде 7-8 годин за 43 євро.

До 1998 довжина загальнімецької мережі швидкісних автодоріг (автобанов) склала 11,2 тис. км. Довжина інших категорій автодоріг зросла не настільки значно, але їхня якість при цьому істотно покращилося. В останні роки автодорожнє будівництво натрапляє на стійкий опір з боку екологістів. Але розширення мережі автодоріг відбувалося повільніше, ніж ріст транспортного руху, у зв'язку із чим гострою проблемою стали часті затори на дорогах, особливо в промислових зонах або ж, по неділях , на підходах до альпійських тунелів і перевалів. Західногерманські автобани прямо, через державний кордон пов'язані з аналогічними мережами автострад у Данії, Нідерландах, Бельгії, Франції й Австрії; прикордонний контроль на границях між країнами ЄС був поступово ліквідований.

Транспорт у Німеччині ходить строго за розкладом. Вартість проїзду залежить від відстані. Якщо потрібно кілька разів перетинати місто, то вигідніше купувати не разові квитки, а одне- або триденні. Ще більше можна заощадити, якщо їхати на суспільному транспорті не поодинці . Квитки всіх типів можна купити в газетних кіосках, магазинчиках або автоматах. Квитки потрібно обов'язково прокомпостирувати перед поїздкою. Компостери є на будь-якій зупинці або усередині самих транспортних засобів.

У Німеччині кращі в Європі автостради. Проїзд по них безкоштовний.

Швидкість не завжди обмежена, але на границі вам люб'язно порекомендують не перевищувати швидкість 130 км/година. Німці їздять швидко. Обов'язкове правило як для водіїв, так і для пасажирів — пристібати ремені безпеки. Після об'єднання Німеччини автомобільний парк неймовірно збільшився, тому на дорогах вас можуть очікувати такі неприємності — як дорожні пробки. У Східній Німеччині багато доріг ремонтуються, мало дорожніх покажчиків, часті пробки.

— система проїзних квитків

Всі квитки можна придбати в спеціальних машинах на станціях метро й приміських поїздів. Квитки треба компостувати в червоних машинах, що перебувають на платформах. Штраф за безквитковий проїзд досить високий.

Вартість разової поїздки в берлінському транспорті 2 євро (на коротку відстань 1,2 євро), квиток на весь день коштує 5,6 євро (з околицями — 6 євро). Проїзний на тиждень коштує 24,3 євро (з околицями — 30 євро).

Існують також два туристичних проїзних, що включають, крім безплатного проїзду в транспорті, знижки на музеї, визначні пам'ятки й екскурсії. "WelcomeCard" на три дні коштує 21 євро й дає знижки до 50%. "CіtyTourCard" дає менші знижки, діє тільки в центральній частині міста й коштує 14,5 євро на 2 доби й 18,9 євро на 3 доби.

Квиток на "S"-бан дійсний на маршруті "U"-бана, у той час як на інших напрямках такої зручності немає. Подібним же чином можна їздити на деяких маршрутах автобусів і спробувати проробити те ж саме на прекрасних, але поступово втрачають своє значення трамвайних маршрутах. Але на якихось напрямках ваші квитки виявляться все-таки недійсними.

— система міського транспорту столиці

Міський транспорт у більшості міст Німеччини представлений автобусами, трамваями, метро або швидкісними трамваями (U-Bahn) і приміськими поїздами (S-Bahn). Тарифи єдині для всіх видів транспорту, квиток діє з пересадженнями. Існує маса проїзних і туристичних квитків, що дозволяють заощадити.

У більшості великих західногерманських міст одержали розвиток нові елементи транспортної інфраструктури, що зв'язали в єдину мережу наземне міське й приміське залізничне сполучення, метрополітен, трамвайні й автобусні лінії. У Берліні після об'єднання Німеччини були проведені більші роботи з відтворення єдиної системи міського транспорту із двох автономних міських транспортних мереж, що зложилися слідом за спорудженням в 1961 Берлінської стіни.

Список використаної літератури

1. Афанасьев В. Мировой воздушный транспорт: Экон. аспект (Пробл. междунар. экон. отношений и ре-гулирования в мировом воздуш. трансп.)/ В. Г. Афанасьев,. — М.: Междунар. отношения, 1985. — 271 с.

2. Зеркалов Д. Международное торговое право: Справочник/ Дмитро Зеркалов,. — К.: Дакор: КНТ, 2006. – 627 с.

3. Назаренко А. Аналіз сучасних тенденцій в авіаційній галузі // Економіка. Фінанси. Право. — 2007. — № 7. — С. 12-15

4. Правове регулювання сфери транспорту в Європейському Союзі та в Україні: У 2-х т./ Ред. В. Г, Дідик; М-во юстиції України, Державний департамент з питань адаптації законодавства. — К.: Ніка-Прінт. – 2006 . — Т. 1. — 2006. — 392 с.

5. Правове регулювання сфери транспорту в Європейському Союзі та в Україні: У 2-х т./ Ред. В. Г, Дідик; М-во юстиції України, Державний департамент з питань адаптації законодавства. — К.: Ніка-Прінт. – 2006. — Т. 2: Збірник актів acoguis communautaire у сфері транспорту (станом на 30 листо-пада 2005 року)/ Упор. Н. Я. Морозова, Редкол.: В. М. Мароха, Є. В. Вовк та ін.. — 2006. — 951 с.

6. Рибчук А. В. Транспортні системи світу — важливий елемент глобальної виробничої інфраструктури // Актуальні проблеми економіки. — 2004. — № 7. — С. 99 — 105