Маркетиноговий аналіз: суть, види та методи

Вступ.

1. Сутність та методологія маркетингового аналізу.

2. Мета і завдання маркетингового аналізу.

3. Методологія проведення маркетингового аналізу.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Однієї з основних завдань відділу маркетингу є, безсумнівно, маркетинговий аналіз.

Під маркетинговим аналізом ми розуміємо збір інформації про діяльність підприємства, вивчення її по декількох основних напрямках (товар, ціна, покупці, просування) і використання отриманих результатів для вибору напрямків розвитку бізнесу в цілому і його окремих складових.

Необхідно відзначити, що такий аналіз зовсім необов'язково повинен бути надскладна, задіююча велику кількість інформації, праці, часу й інших ресурсів (саме острах починати така складна справа часто відвертає керівників від використання маркетингового аналізу). Для більшості середніх і малих підприємств цілком достатньо тих інструментів аналізу, про які піде мова в нашій роботі. Великого ж підприємства звичайно використовують відповідне програмне забезпечення, що обумовлено як більшими масивами збору даних, так і більше широким спектром розв'язуваних завдань.

Результати маркетингового аналізу можуть використовуватися компанією в наступних основних цілях:

· у розробці маркетингової стратегії підприємства, ухваленні рішення про її зміну або коректування;

· при складанні короткострокових планів маркетингової й виробничої діяльності, оцінці їхнього виконання;

· при ухваленні рішення щодо товарів, товарних груп, цін, окремих клієнтів та ін. (у рамках існуючої маркетингової стратегії);

· в оцінці керівником поточного стану справ підприємства.

1. Сутність та методологія маркетингового аналізу

В умовах переходу до ринкових відносин виникла необхідність застосування в діяльності підприємств, організацій, банків принципів і засобів маркетингу.

В Україні сформувався конкурентний ринок послуг зв’язку. Згідно з результатами 2006 року на ринку послуг зв’язку функціонують чотири підприємства: Укртелеком займає 26% ринку, Київстар та МТС – біля 24% кожне, Астеліт – 7%. Даний рівень по світовим критеріям конкуренції є стабільним. На конкурентному ринку пропозиція починає перевищувати попит. У цих умовах змінюються мета, завдання й методи маркетингу [1]. Однак багато підприємств зв'язку зазнають труднощів при роботі на ринку в умовах зростаючої конкуренції. У галузі зв'язку України розвиткові маркетингу приділяється велика увага. Але маркетологи в зв'язку — це молоді фахівці, що здобувають досвід роботи в складних умовах, в основному, методом проб і помилок. Це зрозуміло. Маркетинг на ринку послуг зв'язку досить молоде явище. Уперше воно стало розвиватися у Великобританії після початку процесів демонополізації і лібералізації економіки зв'язку. Дослідження, проведені М. Мак-Дональдом, показали, що маркетинг у Brіtіsh Telecom наприкінці ХХ сторіччя знаходився ще на стадії ранньої юності. Він уже пройшов період дитинства, але не досяг зрілості і, як більшість молодих, впливає на всю родину – омолоджує компанію [2, с. 28]. Особливо це ставиться до застосування найважливішого інструмента маркетингу — маркетингового аналізу. У той же час підприємства зв'язку практично не мають якісних технологій та методик для проведення маркетингового аналізу. Тому даний напрямок дослідження є актуальним.

Маркетинговий аналіз є одним з найбільш складних видів маркетингової діяльності. Зміст, форми та методологія аналізу залежить від структури підприємства, зовнішніх і внутрішніх умов, у яких вона розвивалася, і можуть суттєво розрізнятися. Проаналізувавши зовнішні і внутрішні умови ринку, товар, споживачів, конкурентів і ін., виробник зможе поліпшити положення підприємства і його товару на ринку, зміцнитися на ринку, налагодити зв'язки зі споживачами і досягти визначених цілей: збільшити дохід, ріст обсягу збуту і відповідно виробництво. У кінцевому рахунку це допоможе вижити в умовах ринку і надалі на основі маркетингового аналізу здійснити розробку маркетингової стратегії підприємства [3-4].

Сутність та методологія маркетингового аналізу визначаються цілями маркетингу підприємства.

Маркетинг виник як діючий засіб збільшення збуту товарів і, відповідно, прибутку підприємства. В процесі еволюції цілі маркетингу змінювалися, але незмінною залишалася його спрямованість на одержання максимального прибутку, що, на думку більшості підприємців, може забезпечити добробут (розвиток, процвітання) самого підприємства. Максимізація прибутку досягалася удосконаленням товару (товарна концепція маркетингу), удосконаленням виробництва (виробнича концепція), інтенсифікацією комерційних зусиль збуту (збутова концепція). Всі зусилля були спрямовані на те, щоб будь-яким способом продати більше товарів. З виникненням концепції маркетингового підходу цілі маркетингу дещо видозмінилися. На першому плані постала задача задоволення потреби клієнтів, на другому – прагнення одержувати при цьому максимальний прибуток. Ціль концепції маркетингового підходу визначив Ф. Котлер як побудову тривалих довгострокових відносин з наявними клієнтами, залучення нових клієнтів і задоволення їхніх запитів з вигодою для себе [5].

Для того, щоб задовольняти потреби ринку, маркетинг підприємства повинен бути постійно спрямований на пошук своїх потенційних покупців. В термінології маркетингу це означає – визначення цільового ринку. Щоб потенційний споживач став покупцем, маркетингова діяльність повинна аналізувати цільовий ринок, визначати характеристики споживачів, їхні вимоги до продукції і поставляти на ринок товари, які відповідають їхнім запитам. Тому однією з основних вимог до ринкової діяльності підприємства є не тільки безперервний пошук свого цільового ринку, але і встановлення тривалих зв'язків і партнерських відносин зі споживачами, виявлення їхніх вимог до продукції.

Тому основним предметом маркетингового аналізу є безпосереднє оточення підприємства: споживачі, конкуренти, торговці, посередники по збуті, а також постачальники.

Таким чином, маркетинговий аналіз складається з наступних складових: аналіз ринку, вивчення товарів, аналіз споживачів, аналіз конкурентів, аналіз цінової політики, аналіз процесу товароруху, аналіз сервісного обслуговування продукції, аналіз системи формування попиту і стимулювання збуту; аналіз реклами.

Найбільш відповідальними етапами маркетингового аналізу є аналіз ринку й споживачів.

Методологія аналізу ринку полягає в систематичному, на основі методів дослідження ринку, виявленні всіх обставин, пов'язаних з реальними і потенційними партнерами підприємства, націлений на одержання вичерпної інформації про всі елементи ринку; у центрі уваги якої, як правило, знаходяться споживачі. В особливих випадках підвищена увага може бути звернена і на інші елементи ринку – постачальників, торговців, посередників. Для аналізу використовується як наявна вже інформація так і дані, отримані за допомогою дослідження ринку[6, c. 95-96].

Аналіз ринку також полягає у вивченні кількісних і якісних характеристик ринку. Кількісні характеристики характеризують потенціал ринку, обсяг ринку, рівень насичення ринку, темпи росту ринку, розподіл ринку між виробниками, динаміка розвитку цін. Якісні характеристики характеризують структуру потреб клієнтів, мотиви покупок, вид споживання, способи одержання інформації споживачем.

Серед суб'єктів, що існують за межами фірми і належать до зовнішнього маркетингового середовища, головним об'єктом досліджень, безумовно, є споживачі. Вони поділяються на таких, котрі купують товари (послуги) для їхнього використання у власній виробничій діяльності (виробничі споживачі), чи для сімейного, домашнього використання (кінцеві споживачі). Їхнє поводження – мотиви покупки, звички, спосіб життя, купівельна спроможність, потреби, бажання, попит – найважливіші фактори, що визначають напрямки й особливості маркетингової діяльності фірми.

У маркетингу немає стандартної програми вивчення покупців, що розрізняються великою кількістю ознак. Визначити групи споживачів, більш-менш однорідні можна за допомогою сегментування ринку[2, c. 36].

2. Мета і завдання маркетингового аналізу

Традиційно пропозиції проекту оцінюються з економічної, технічної і фінансової перспектив його реалізації. Одним з фундаментальних компонентів проектів, що мають виробничу функцію, є проектування поточних річних прибутків, які будуть отримані при реалізації проекту. Прогноз цих річних прибутків базується на проектованому попиті на товар чи послугу, запропоновані проектом. Отже, проектування попиту є обов’язковим елементом для всіх аспектів оцінки проекту. Точність економічного, технічного та фінансового аналізів залежить від вірогідності оцінки попиту, оскільки аналіз ринку дає відповідь на досить важливі запитання:

Чи буде продукт продано покупцеві?

Чи дозволять отримані доходи покрити інвестиційні витрати проекту?

Тому маркетинговий аналіз, в якому дослідження попиту посідає чільне місце, є одним з найбільш вагомих компонентів оцінки проекту.

Традиційною помилкою багатьох проектів, підготовлених підприємствами, є уявлення про те, що попит на продукцію вже існує, і щодо його стабільності немає сумнівів. Зміни, які відбуваються у технологічному, економічному, правовому та політичному середовищах, вимагають при підготовці проектів застосування сучасного інструментарію, а не тільки статистичних методів проектування умов бізнесу. Частіше за все корінна причина банкрутства або значного недовикористання потужності проектів криється у наявному несприйнятті ринку пропонованого товару чи послуги або серйозних змінах ринкових умов. Статистика свідчить, що практично 80% усіх фірм, які стали банкрутами у розвинених країнах, не здійснили маркетингової проробки всіх аспектів своєї діяльності. Детальний аналіз ринку на фазі планування проекту допоміг би виправити помилки ще до того, як вони могли б бути зробленими. У багатьох випадках неадекватна продуктивність проекту є результатом недостатньої його підготовки, тому маркетинговий аналіз обов’язковий вже з першої стадії планування проекту.

Аналіз ринку з урахуванням існуючих ресурсів є ключовою задачею у визначенні меж інвестиційного проекту, можливих виробничих програм, необхідних технологій, а іноді й місцерозташування проекту[7, c. 82-84].

Процес підготовки маркетологами досліджень ринку, розробка концепції маркетингу проходить ітеративним шляхом, при взаємодії з іншими членами команди по створенню техніко-технологічного обґрунтування, які проробляють технічні, інституційні та фінансові аспекти аналізу проекту. Без ретельного, детального аналізу середовища ринку та глибокого маркетингового плану можливості як внутрішнього, так особливо міжнародного успіху проекту незначні або практично неможливі.

Метою маркетингового аналізу є обґрунтування комерційної спроможності проекту, оцінка можливості реалізації даного продукту на обраному ринку та отримання рівня доходу, що дозволив би покрити витрати за проектом і задовольнити інтереси інвесторів.

Маркетинговий аналіз проекту передбачає багатоступеневу методику аналізу ринку (рис. 1).

Спочатку необхідно розглянути якісні аспекти та визначити межі аналізу ринку, в якому дослідити концепцію розвитку попиту та його основні форми. Наступним кроком має стати вивчення стратегії розвитку попиту та його доречність в аналізі ринку, що включає обговорення типових помилок, які припущені в обґрунтуванні проекту. Аналіз ринкового середовища містить діагностику макросередовища та оцінку бізнес-оточення і залежить від якості підготовки попередньої стадії. Розробка стратегії проекту є центральним ланцюгом маркетингових досліджень, оскільки дозволяє сформулювати основні принципи і методи раціонального використання ресурсів проекту протягом його життєвого циклу. Визначення стратегії проекту дозволяє побудувати відповідну маркетингову концепцію. Останнім кроком маркетингового аналізу проектних рішень є розробка маркетингового плану і детальний розгляд його елементів.

У маркетинговому дослідженні сполучаються два типи аналізу. Аналіз може бути оперативним, що охоплює порівняно невеликий відрізок часу. Він вирішує першочергові, невідкладні завдання. Такий аналіз може сполучити неформальні оцінки зі статистичними характеристиками, що констатують. Подібний аналіз носить кон'юнктурний характер. Аналіз же стратегічний (фундаментальний), що ставить своєю метою виявлення й моделювання базових закономірностей і тенденцій, взаємозв'язків і пропорцій і т.п., опирається на точні кількісні оцінки, одержувані в результаті статистичних розрахунків[5, c. 125-126].

Предметом маркетингового аналізу є маркетингова діяльність фірми, як оперативна, так і стратегічна, ті процеси і явища, які розглядаються на якийсь момент часу, а також у своєму постійному розвитку.

Об'єктом маркетингового аналізу є: окреме підприємство або сукупність підприємств, галузь у цілому, а також окремі індивідууми і їхня сукупність, окремі домогосподарства/родини і їхня сукупність.

Аналітична діяльність у ринковій сфері має два щаблі: перша — констатація фактів, оцінка стану й розвитку ринку й самої фірми, і друга, більше складна — пояснення й моделювання причинно-наслідкових зв'язків, наукове прогнозування подальшого розвитку ринку й ринкових відносин.

У маркетинговому аналізі існує обов'язкова вимога: висновки маркетингового аналізу повинні бути чіткими й недвозначними, вони повинні обов'язково супроводжуватися практичними рекомендаціями.

Результати аналітичного дослідження варто представляти в такий спосіб, у вигляді:

· якісних оцінок;

· кількісних характеристик;

· різного роду схем і діаграм;

· статистичних і економетричних моделей.

Генеральним завданням, метою маркетингового аналізу є характеристика й прогнозування стану й розвитку ринку. Вивчається рівень розвитку ринку, його динаміка й структура, територіальні особливості, взаємозв'язки й т.п. Маркетинговий аналіз ставить перед собою наступні конкретні цілі:

· дати оцінку й прогноз стану й розвитку ринку;

· змоделювати закономірності попиту та пропозиції;

· виявити реакцію ринку на маркетингові дії;

· охарактеризувати економічний і фінансово-кредитний потенціал ринку;

· визначити рівень конкуренції й конкурентоспроможності, оцінити потенційні можливості конкурентів, спрогнозувати їхньої дії;

· виявити й спрогнозувати думки, поводження й переваги споживачів;

· оцінити ймовірність і силу комерційного ризику[10, c. 63-64].

3. Методологія проведення маркетингового аналізу

Методологія маркетингового аналізу виникає з його цілей. Вона визначається предметом аналізу й у відомій мері обумовлена характером наявної інформації. Найбільше широко в переліку методів маркетингового аналізу представлена статистика. У маркетинговому аналізі використовуються наступні статистичні методи:

· абсолютні, середні й відносні величини;

· динамічні ряди й ряди розподілу;

· угруповання;

· індексний аналіз;

· варіаційний і дисперсійний аналіз;

· кореляційно-регресійний і багатомірний аналіз;

· графічний метод, трендові моделі, методи експертних оцінок.

Економетрика в маркетингу представлена методами лінійного й нелінійного моделювання, а також динамічного програмування, моделями, що базуються на теорії масового обслуговування (теорія черг) і теорії прийняття рішень (теорія ризику), імітаційними моделями. Самостійна роль належить міхурникам моделям керування потоками товарів і грошей і оптимізації товарних запасів. У маркетинговому аналізі широко використовуються кваліметричні методи, а також методи соціометрії.

У маркетинговому аналізі широко застосовуються матричні моделі, зокрема стратегічні ґрати. Їх часто використовують для цілей розробки оптимальної стратегії. Вони можуть знайти застосування для визначення рейтингу фірми і її позицій на ринку, для прогнозу ризику й т.п. Відома роль належить також неформальному описовому і якісному аналізу, сценаріям розвитку й т.п.

Маркетинговий аналіз неможливо провести, не маючи вихідну інформацію про роботу компанії. З одного боку, етап збору даних — чисто технічна й нескладна процедура, з іншого боку, саме на цьому щаблі часто відбуваються помилки, які згодом приводять до некоректного аналізу. Основних помилок дві:

· збирається не та інформація, що необхідна;

· інформація збирається неоптимальним способом.

Отже, які дані варто одержати, щоб провести базовий маркетинговий аналіз підприємства? Звичайно просимо надати наступну інформацію:

· дані про обсяги продажів у фізичному й вартісному вираженні (з розбивкою за часом, асортиментним групам, клієнтам, продавцям), дані про продажі супутніх товарів і послуг (запчастини, сервісне обслуговування й т.п.);

· дані про "історію" кожного товару (дату початку розробки й випуску на ринок; собівартість, ціну і їхні зміни);

· дані про клієнтську базу (мінімальну інформацію для операцій B2B: назва фірми, місцезнаходження, приналежність до якого-небудь сегмента, контактна особа, ПІП відповідального менеджера);

· подібну інформацію зі збутовикам;

· докладну інформацію про кожне з основних конкурентів (бажано вести "картки конкурентів", постійно доповнюючи їхньою актуальною інформацією);

· дані про просування (рекламні бюджети з докладною розбивкою, відомості про рекламні акції, участь у виставках і т.п.)[9, c. 77-79].

Індексний метод дозволяє вирішувати ряд завдань маркетингового аналізу, що вимагають зіставлення складних, багатофакторних явищ і процесів у часі й у просторі. Структурний аналіз дає можливість оцінити місце кожного окремого явища або процесу в загальній сукупності. Взаємозв'язку явищ і процесів характеризуються за допомогою різних функціональних і кореляційно-регресійних моделей. Наочність і порівнянність в аналізі забезпечується методами графічного аналізу.

Стихійність ринку проявляється в різних формах колеблемости й циклічності. Ці явища вивчаються за допомогою варіаційного й дисперсійного аналізу, гармонійних моделей, індексів сезонності, а також рядів розподілу й різних угруповань. Застосовуються також методи механічного й аналітичного згладжування (вирівнювання). Аналітик повинен уміти читати й інтерпретувати цифри, таблиці, розрахунки. Необхідно виявляти з і тенденції, бачити структурні зрушення, знаходити взаємозв'язки. Дуже часто таблиці й ряди, побудовані на базі отриманої інформації, доводиться додатково обробляти за допомогою методології більше високого порядку й комп'ютерних технологій.

Вибір конкретних методів аналізу диктується поруч факторів:

· сутністю досліджуваних процесів і явищ;

· ступенем терміновості одержання висновків;

· структурою відомостей;

· доступністю або обмеженістю інформації;

· комп'ютерною технологією.

Для того щоб інформація була корисної й не вимагала більших зусиль на її періодичне одержання, вона повинна відповідати наступним вимогам:

Вірогідність. Всі дані, що використовуються маркетологами, повинні бути ретельно вивірені, у противному випадку може відбутися значне перекручування вихідних даних. Керівники одного з підприємств, з яким ми працювали, були впевнені, що рентабельність їхнього виробництва становить 10%. Після перерахунку собівартості й обліку всіх витрат стало зрозуміло, що рентабельність ледь дотягає до 4%. Неправильний розрахунок собівартості (реальної, не бухгалтерської) характерний для наших підприємств і приводить до того, що керівники бачать перекручену картину прибутковості фірми.

Оперативність. Робота зі збору інформації повинна бути налагоджена таким чином, щоб виключити "затоварення".

Єдина форма. Часто, що зустрічається проблема: база відділу реалізації працює у форматі однієї програми, база фінансистів — в іншій, відділ маркетингу взагалі працю в Excel.

У результаті левова частина часу йде на приведення даних до загального виду.

Обмеженість. Збір інформації — захоплюючий процес. Іноді він перетворюється в самоціль: "Більше інформації, гарної й різної". Рамки інформаційного потоку повинні бути чітко обкреслені, а їхня зміна варто погоджувати з керівництвом і виконавцями.

"Тривалість". Основна цінність маркетингової інформації полягає в можливості побачити динаміку змін. Чим більше буде часовий період, "охоплений" інформацією, тим якісніші і достовірніші будуть висновки. Кілька років назад основною проблемою аналітиків українських банків була саме куца інформаційна історія. У західних банках фахівці оперували десятиліттями й сторіччями, наші ж мали інформацію за роки або місяці. Відповідно якість фінансових прогнозів бути об'єктивно невисоке й це позначалося на прибутковості. Деякі компанії добровільно укорочують свій інформаційний шлях, періодично очищаючи комп'ютери від "застарілої" інформації (тут і острах податкової інспекції, і елементарна безграмотність — "щоб комп'ютер швидше працював", і нерозуміння цінності інформації).

Після того як зібрана вся необхідна інформація, що відповідає перерахованим критеріям, можна вважати, що половина справи зроблена — грамотний фахівець зможе провести маркетинговий аналіз по основних напрямках[11, c. 106-108].

Основними джерелами даних при проведенні маркетингового аналізу ринку виступають: статистичні матеріали; відомості отримані від клієнтів─ юридичних і фізичних осіб; дані джерел масової інформації; ділові звіти і рекламні матеріали конкурентів.

Маркетингові дослідження проводяться з конкретним ринком або його сегментом, що враховує запити певних груп клієнтів. Це припускає необхідність застосування комплексного підходу до дослідження, а саме: вивчення, аналіз і оцінка всіх елементів і чинників, що виявляють вплив на тенденції розвитку, структуру, характер відношень на конкретному, вибраному для обстеження ринку банківських послуг в їхньому взаємозв'язку і взаємозалежності; виявлення особливостей стану ринку банківських послуг у взаємозв'язку зі станом і тенденціями розвитку загальногосподарської кон'юнктури різноманітних ринків; розгляд всіх зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на діяльність банку.

Важливо відзначити, що точність маркетингового аналізу залежить від безлічі чинників, серед яких в першу чергу слідує відзначити обсяг інформаційної вибірки, вибір репрезентативної групи, засіб збору даних, засоби встановлення контактів.

Ще одним важливим інструментом маркетингового аналізу є прогнозування, тобто припущення відносно зміни ринкової ситуації в майбутньому. Його задачі ─ оцінити готовність споживачів набувати послуг саме даного банку, а не його конкурентів; спрогнозувати реакцію споживачів на заходи банку по формуванню дійсного попиту, а також завбачити зміни кон'юнктури.

Інструментами тут є прогнозування на основі традиційних математичних засобів (простий аналіз тренду, статистичний аналіз, засіб стандартного розподілу ймовірностей і ін.) і побудова сценарію на основі відбору прогнозів і експертних оцінок[8, c. 379-380].

Висновки

Маркетинговий аналіз включає в себе прогнозування попиту та збуту продукції. Прогнозування збуту означає, який обсяг конкретної продукції проекту передбачається виробити й реалізувати в певному ринковому сегменті протягом визначеного часу за наявності попиту. Слід врахувати, що прогнозування збуту має здійснюватися з врахуванням формування потенційного товарного портфеля проекту, в тісному зв’язку з процесом ціноутворення, виходячи з каналів руху товарів, а також приймаючи до уваги активний вплив на попит через здійснення запланованих заходів просування товару.

На основі результатів маркетингового аналізу розробляється маркетинговий план. Він містить зведення контрольних показників, опис наявної маркетингової ситуації, визначає поточні завдання й проблеми, формулює стратегію маркетингу конкретного товару, містить програму дій, бюджет та порядок контролю. Контролюється прибутковість для виявлення найперспективніших напрямів вкладення коштів.

Таким чином, маркетинговий аналіз є одним з найбільш складних видів маркетингової діяльності, тому що завжди містить у собі елемент передбачення непростого і суперечливого соціально-економічного об'єкта — ринку. Методологія аналізу залежить від структури підприємства, зовнішніх і внутрішніх умов його діяльності. Проаналізувавши зовнішні і внутрішні умови ринку, товар, споживачів, конкурентів і ін., виробник зможе поліпшити положення підприємства, налагодити зв'язки зі споживачами і досягти визначених цілей: збільшити дохід, ріст обсягу збуту і, відповідно, виробництва.

Список використаної літератури

1. Котлер Ф. Маркетинг ХХІ века. СПб.: Издательский дом «Нева», 2005. –432 с.

2. Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга. – СПб.: Питер, 2000. – 320 с.

3. Ковалев А.И., Войленко В.В. Маркетинговый анализ. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996.- 176 с.

4. Хруцкий В.Е., Корнеева И.В. Современный маркетинг: Настольная книга по исследованию рынка. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 528 с.

5. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ.–М.: Бизнес-книга, ИМА-Кросс, 1995. – 702 с.

6. Ляшенко Г. Маркетинг: Навч.-метод. посібник / Державна податкова адміністрація України; Академія держ. податкової служби України. — Ірпінь, 2003. — 124с.

7. Маркетинг у прикладах і завданнях: Навч. посібник / За ред. С. М. Ілляшенка. — Суми: Університетська книга, 2006. — 399 с.

8. Маркетинг для магістрів: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С.М. Ілляшенко (ред.). — Суми : Університетська книга, 2008. — 928c.

9. Маслова Т. Маркетинг. /Татьяна Маслова, Светлана Божук, Ла-риса Ковалик,; Ред. В. Усманов. — СПб.: Питер; М.; Харьков; Минск, 2001. — 128 с.

10. Старостіна А. Маркетинг: Навчальний посібник/ Алла Старостіна, Дмитро Черваньов, Олександр Зозульов,. — К.: Знання-Прес, 2002. — 192 с.

11. Щербань В. Маркетинг: Навчальний посібник/ Володимир Щербань,; М-во освіти і науки України, Черкаська академія менеджменту. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 202 с.