Метод і методика економічного аналізу

Вивчення матеріалу цієї теми потребує усвідомлення того, ціо вона є головною в теорії економічного аналізу, бо надає знання інструментів дослідження господарської діяльності. Це зумовлює підвищену відповідальність і уважне ставлення до її вивчення та засвоєння, адже без знання сутності технічних прийомів, сфери та мети їх застосування ґрунтовний економічний аналіз діяльності підприємства неможливий.

Відштовхуючись від філософського визначення методу як сукупності способів (теоретичного) дослідження предмета навчальної дисципліни, під методом економічного аналізу слід розуміти сукупність способів і прийомів для дослідження системи показників роботи підприємства з метою встановлення резервів виробництва, підвищення його ефективності, економічного обгрунтування управлінських рішень.

В основу методу економічного аналізу покладено діалектичній метод, який є предметом дослідження філософії та єдиним способом наукового дослідження, отримання правдивих економічних знань, :іа допомогою таких форм та способів наукового пізнання, як статисті чні спостереження; обробка отриманого матеріалу через аналіз і синтез; індукція та дедукція; системний підхід; розробка гіпотез -та їх перевірка; проведення експериментів; розробка моделей у логічних та математичних формах.

Для методу економічного аналізу характерні такі особливості:

— використання системи взаємопов'язаних показників при вивченні господарських явищ і процесів; установлення причинно-наслідковіїх змін та залежності, які зумовлюють вплив головних факторів на досліджувані показники;

— встановлення й вимір взаємозв'язку та взаємозалежності показників, які визначаються об'єктивними умовами виробництва та обігу товарів.

Розглянуті особливості методу економічного аналізу розкривається через сукупність технічних прийомів, які використовуються дПя проведення аналітичних розрахунків по різних напрямах діяльності підприємств, економічних явищ і процесів. В економічній навчальній літературі немає єдності щодо назви цих прийомів. Зустрічаються такі найменування: робочі, допоміжні, основні, методичні, найважливіші способи обробки, спеціальні. Взагалі індивідуалізація найменування прийомів має право на існування. Проте доцільно узагальнити наступне найменування: технічні прийоми економічного аналізу.

Якщо аналітичне дослідження по кожному показнику умовно розділити на три основних етапи (підготовчий, основний та заключний).

На показники діяльності підприємств впливають різноманітні фактори, для розрахунку впливу яких найчастіше використовується елімінування.

Елімінування — Термін латинського походження (еliminare — виключати, усувати). Сутність цього технічного прийому полягає у послідовному виключені дії ряду факторів та виділення одного з них для виміру його впливу на узагальнюючі показники. Цей прийом включає наступні способи: ланцюгових підстановок; абсолютних різниць; відносних різниць; перерахунок показників.

Сутність'способу ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні критеріальних значень на фактичні з наступним визначенням добутку показників-факторів та відніманням від отриманого результату, в першому підрахунку, — критеріального значення результативного показника, в усіх наступних — попереднє значення добутку показників факторів.

При застосуванні способу абсолютних різниць усі показники (фактори) умовно поділяються на кількісні (наприклад, чисельність працюючих та робітників, кількість або вартість устаткування, кількість відпрацьованих людино- або машино-днів, годин, норми витрачання ресурсів тощо) та якісні (показники продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі, ціни, розцінки та ін.).

Для розрахунку впливу кількісних факторів на результативний показник необхідно зміну кількісного фактора помножити на критеріальне (планове) значення якісного показника-фактора.

Для розрахунку впливу якісних факторів на результативні показники діяльності підприємств необхідно зміну якісного показника-фактора помножити на фактичне значення кількісного показника.

За допомогою способу відносних різниць необхідно зміну по казника-фактора у відносних вимірах (відсотки, коефіцієнти) пом ножити на планове значення результативного показника. При цьо№ в першому розрахунку рівень показника-фактора зіставляється з 100% або одиницею. В усіх наступних розрахунках — з рівнем попе реднього показника-фактора. В останньому розрахунку зіставляєтьо рівень результативного показника з попереднім показником-фак тором.

Спосіб перерахунку показників застосовується для розрахунку впливу зміни обсягу виробництва або реалізації продукції на показники, які знаходяться з ними у функціональній залежності, з метою їх виділення із загального переліку факторів, що впливають на досліджуваний показник. Сутність цього способу полягає у коригуванні планових значень досліджуваних показників на ступінь виконання плану по обсягу виробництва або реалізації з наступним відніманням від одержаного результату планового значення резуль тативного (досліджуваного) показника.

Вивчаючи сутність цих способів, необхідно звернути увагу ні переваги та недоліки окремих із них, на вимоги, які висуваються при їх застосуванні, на узагальнюючі положення, такі як збалансо ваність результатів розрахунку впливу окремих факторів та загаль ної зміни показника, що досліджується.

Останнім часом набувають поширення соціологічні методи еко немічного аналізу, які передбачають дослідження окремих стор» діяльності підприємства шляхом опитування через систему спеці ально підготовлених тестів для різних груп учасників виробничого процесу та споживачів продукції. На особливу увагу заслуговує анкетний метод дослідження, сфера та мета його застосування як одна із форм уточнення та підтвердження достовірності інформації, логічного дослідження.

Проведення експерименту, його мета та значення для аналізу як одного із головних способів підтвердження об'єктивності результатів економічного аналізу господарської діяльності, висновків і зокрема перевірки доцільності та економічної ефективності впроваджуваних заходів по вдосконаленню, оновленню техніки, технології та організації виробництва