Організація оцінки бізнесу в Україні

Вступ.

1. Сутність оцінки бізнесу в Україні.

2. Основні методи оцінки бізнесу.

3. Фактори, що враховуються при визначенні вартості бізнесу.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Поняття підприємства, як майнового комплексу, не співпадає з поняттям «бізнесу». Бізнес — це підприємство у дії, і його вартість перевершує вартість майнового комплексу на величину так званих невідчутних активів, невіддільних від кадрового потенціалу підприємства (досвід трудового колективу, налагоджені зв'язки і взаємини з клієнтами, зв'язки в державних органах і інші незареєстровані активи). Саме наявністю невідчутних активів можна пояснити ринкову привабливість деяких фірм з негативним власним капіталом. Що ж буде об'єктом оцінки у разі потреби оцінки бізнесу, адже бізнес не є об'єктом цивільних прав?

Оцінка бізнесу діючого підприємства дещо відрізняється від оцінки підприємства як майнового комплексу. Дана відмінність пов'язана з тим, що бізнес — поняття ширше, ніж майновий комплекс. Підприємство як майновий комплекс включає всі види майна, призначеного для його діяльності: земельні ділянки, будівлі і споруди, машини і устаткування, сировина і продукцію, нематеріальні активи, майнові зобов'язання. Оцінка ринкової вартості майнового комплексу підприємства означає визначення в грошовому виразі вартості матеріальних активів підприємства як товару, тобто, їх корисність для потенційного покупця і витрати, необхідні для отримання цієї корисності.

Оцінка бізнесу — це визначення вартості компанії як майнового комплексу, здатного приносить прибуток його власнику. При проведенні оціночної експертизи визначається вартість всіх активів компанії: нерухомого майна, машин і устаткування, складських запасів, фінансових вкладень, нематеріальних активів. Крім того, окремо оцінюється ефективність роботи компанії її минулі, справжні і майбутні доходи, перспективи розвитку і конкурентне середовище на даному ринку а потім проводиться порівняння оцінюваної компанії з підприємствами-аналогами. На підставі такого комплексного аналізу визначається реальна оцінка бізнесу.

1. Сутність оцінки бізнесу в Україні

Оцінка вартості бізнесу в своєму традиційному варіанті будується на базі балансової звітності підприємства, а динаміка фінансових показників поступово відходить у минуле.

Оцінка бізнесу містить у собі визначення вартості пасивів і активів компанії: нерухомого майна, машин і устаткування, складських запасів, фінансових вкладень, нематеріальних активів. Крім того, оцінюється ефективність роботи компанії, її минулі, справжні й майбутні доходи, перспективи розвитку й конкурентне середовище на даному ринку. У результаті такого комплексного підходу визначається реальна вартість бізнесу і його здатність приносити прибуток.

Все частіше оцінка бізнесу перетворюється на побудову його складних багатоскладових моделей, що вимагає від оцінювачів більш ретельного маркетингу, усвідомлення специфіки галузі, вивчення зарубіжних ринків і зарубіжних аналогів, знання міжнародних стандартів фінансової звітності та зарубіжної оцінної практики.

Застосування технологам оцінки бізнесу дозволяє бачити, як вплинуть на вартість підприємства ті або інші рішення менеджменту. Для цього взаємодія незалежних оцінщиків і керуючих підприємством можливо по двох основних напрямках:

— оцінка вартості підприємства як діючого («як є»);

— оцінка вартості підприємства з урахуванням впровадження інноваційного інструментарію, що має на увазі впровадження інвестиційних проектів, нових методів керування, зміна системи фінансування, проведення реструктуризації й ін.

У міру розвитку й становлення оцінного бізнесу, усе більше явної стала необхідність залучення до оцінки юристів, економістів-бухгалтерів, будівельників-проектувальників. Опенька бізнесу сьогодні — комплекс послуг, що починається із правової експертизи. Потім іде фінансовий аналіз і при необхідності — коректування балансу, розробка проектів реструктуризації й реконструкції. Закінчує процес оцінщик. який узагальнює роботу інших фахівців і дає рекомендації з найбільш ефективного керування підприємством.

Оцінка підприємства — це визначення в грошовому вираженні вартості підприємства. враховуюча його корисність і витрати, пов'язані з одержанням цієї корисності.

В умовах нестабільності російської економіки, що відображається на положенні російських підприємств на ринку, оцінка вартості підприємства і його активів здобуває особливе значення. Незалежна оцінка може застосовуватися навіть на етапі створення підприємства, коли мова йде про внесок у статутний капітал[8, c. 87-89].

Об'єктом оцінки є будь-яка власність, тобто будь-яке майно в сукупності з пакетом пов'язаних з ним прав. Об'єктом оцінки можуть бути:

— окремі матеріальні об'єкти (речі);

— сукупність речей, що складають майно особи, втом числі майно певного виду (спонукуване або нерухоме, втом числі підприємства);

— право власності й інші речові права на майно або окремі речі зі складу майна;

— права вимоги, зобов'язання (борги);

— роботи, послуги, інформація;

— інші об'єкти цивільних прав, у відношенні яких законодавством Російської Федерації встановлена можливість їхньої участі в цивільному обороті.

Суб'єктами оцінки виступають професійні оцінщики, що володіють спеціальними знаннями, і споживачі їхніх послуг (замовники).

Відповідно до законодавства посадові обов'язки оцінювачів включають

— проведення оцінної діяльності по встановленню ринкової або іншої вартості об'єктів цивільних прав (нерухомого й рухомого майна, втом числі майнових прав, робіт і послуг, інформації, результатів інтелектуальної діяльності й прав на них. нематеріальних благ);

— виявлення потреби в послугах по оцінці об'єктів цивільних прав;

— установлення ділових контактів, проведення переговорів із замовниками;

— висновок і оформлення договорів відповідно до встановленої форми;

— складання й своєчасну передачу замовнику звіту про виконану роботу в писемній формі;

— забезпечення схоронності складеного звіту про оцінку протягом трьох років;

— надання на вимогу правоохоронних органів інформації зі свого звіту про оцінку;

— збір і систематизацію даних для створення інформаційної бази, необхідної для оцінної діяльності;

— використання всіх відомих методів оцінки майна.

Щоб оцінити бізнес, оцінщик повинен знати:

— підходи, методи й стандарти оцінки;

— нормативні й правові акти в сферах оцінної діяльності й бізнесу (закони, накази, постанови, правила й норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії й протипожежної зашиті й ін.);

— економічне оточення бізнесу (ціни, зміна й співвідношення ієн, ставки орендної плати, податків, лізингових платежів і ін.);

— економік)" підприємства, основи організації й технології будівництва, виробництва промислової, сільськогосподарської й іншої продукції, послуг;

— вимоги до складу й ефективних використань майнового комплексу в різних сферах господарювання;

— фінансовий облік і звітність підприємства, методики фінансового аналізу.

Оцінщики у своїй діяльності повинні керуватися стандартами оцінки.

Стандарти оцінки — правила оцінки, обов'язкові до застосування суб'єктами оцінної діяльності, розроблювальні й затверджувані відповідно до законодавства.

Аналізуючи досвід роботи вітчизняних оцінних компаній, можна чітко простежити як зміну цілей замовляється оцінку, так і все зростаючий рівень вимог до якості роботи.

Вимог, пропонованих до оцінки, і підстав, по яких вона проводиться, стільки ж, скільки клієнтів, що замовляють оцінку. У широкому змісті оцінка являє собою обґрунтований розрахунок певного виду вартості. Якість звіту при цьому ґрунтується, головним чином, на знаннях і досвіді, особистій чесності й об'єктивності особи, що виконує оцінку[10, c. 234-236].

2. Основні методи оцінки бізнесу

Є багато випадків, коли вам може знадобитися визначити ринкову вартість бізнесу. Звісно, покупка і продаж бізнесу є найбільш розповсюдженою причиною такої оцінки. Іншими причинами є планування земельної власності, реорганізація, або підтвердження вартості вашого майна для кредиторів або інвесторів.

Оцінку вартості компанії навряд чи можна назвати абсолютно точною з погляду науки, величина такої вартості може коливатися в залежності від типу бізнесу і причини, що приводить до цієї оцінки. Існує широкий спектр факторів, що входять до процесу оцінювання – від бухгалтерської вартості до сукупності реальних і нематеріальних елементів власності. В цілому, вартість бізнесу буде заснована на аналізі потоку грошових коштів, що належить компанії. Іншими словами, здатність компанії послідовно генерувати прибуток, дозволить, зрештою, визначити її ринкову вартість.

Оцінка бізнесу повинна розглядатися як відправний пункт для покупців і продавців. Рідко буває, щоб покупці і продавці прийшли до однакової величини вартості, якщо тільки немає якихось інших причин, ніж та, коли продавець шукає покупця, якому можна продати компанію по вищій ціні. Ваша мета буде полягати у визначенні приблизної вартості, починаючи з якої покупець і продавець можуть вести торги, визначаючи ціну, що, у кінцевому рахунку, задовольнила б обох. Уважно вивчайте цифри, проте не забувайте застереження Брайана Гетца, президента компанії Кепитл Едвайзорс, Інк., (Bryan Goetz, Capital Advisors, Inc.), оцінювача бізнесу: «Компанії так само унікальні і складні, як і люди, що ними керують, і тому не можуть бути оцінені спрощеним правилом великого пальця».

Тут ми наводимо деякі загальновизнані методи, використовувані для процедури оцінювання.

— Оцінка активів

— Оцінка капіталізації доходу

— Оцінка прибутку власника бізнесу

— Коефіцієнт або ринкова оцінка

Оцінка активів

Оцінка активів використовується у випадку, коли компанія має великий обсяг активів. Компанії роздрібної торгівлі і виробничі компанії підпадають під цю категорію. Цей процес враховує наступні величини, сума яких визначає ринкову вартість:

· Справедлива ринкова вартість основних засобів і устаткування (СРВ/ОЗ) – це ціна, яку б ви заплатили на відкритому ринку для придбання основних засобів і устаткування.

· Поліпшення орендованої власності (ПОВ) – це зміни, внесені у фізичну власність, що будуть розглядатися, як частина власності, якби вам потрібно було продати її або не відновляти договір про її оренду.

· Прибуток власника (ПВ) – це дискреційні грошові кошти продавця за 1 рік; ви можете взяти її зі звіту скорегованого доходу.

· Запаси (З) – Оптова вартість товару, включаючи сировину, товари в процесі виробництва, і випущені товари або продукти[5, c. 115-117].

Оцінка капіталізації доходу

Цей метод не оцінює основні засоби, такі як обладнання, а лише враховує більшу кількість видів нематеріальних активів. Цей метод оцінки якнайкраще пристосований до суб'єктів бізнесу, що не володіють основними засобами, таких як компанії в сфері обслуговування. У своїй книзі «Повний посібник з придбання компанії» (“The Complete Guide to Buying a Business”, Richard Snowden, Amacom, 1994), Ричард Сноуден перелічує дванадцять позицій, що повинні бути розглянуті при оцінці шляхом капіталізації доходу. Він рекомендує давати кожному фактору оцінку/бал від 0 до 5, де «5» буде найвищою оцінкою. Середнє арифметичне цих балів буде служити «коефіцієнтом капіталізації», що у свою чергу збільшується на дискреційні грошові кошти покупця для визначення ринкової вартості бізнесу/компанії. Існують наступні фактори:

· Причина, з якої власник продає свій бізнес;

· Термін існування і роботи компанії в бізнесі;

· Термін володіння компанією дійсним власником;

· Ступінь ризику;

· Прибутковість;

· Місце розташування;

· Історія зростання виробництва;

· Конкуренція;

· Бар'єри для нових компаній;

· Майбутній потенціал для виробництва;

· Клієнтська база;

· Технологія.

І знову, додайте суму балів і поділить її на 12, щоб прийти до середньої арифметичної величини, щоб використовувати її як коефіцієнт капіталізації. Далі ви повинні обчислити величину «дискреційних грошових коштів покупця», що складе 75% від прибутку власника компанії (дискреційні грошові кошти продавця за один рік як зазначено у звіті про доход). Ви перемножуєте ці дві величини для визначення ринкової вартості.

Оцінка прибутку власника бізнесу

Ця формула сфокусована на показнику потоку дискреційних грошових коштів і використовується найчастіше для оцінювання суб'єктів підприємництва, чиї величини вартості виходять з їхньої здатності генерувати потік готівки і прибуток. Ця процедура оцінювання використовує просту формулу – ви множите прибуток власника в 2,2727 рази, щоб одержати ринкову вартість. Даний коефіцієнт враховує стандартні показники, такі як 10% прибутку від інвестицій, прожитковий мінімум до 30% прибутку власника і сплату капітального боргу і відсотків по державному боргу рівну 25%.

Коефіцієнт або ринкова оцінка

Цей підхід має на увазі обчислення вартості бізнесу за допомогою місцевого індексу ділової активності компаній, використовуваного як коефіцієнт. Цей коефіцієнт заснований на тому, які аналогічні компанії були продані недавно. Таким чином, виводиться формула конкретної галузі, зазвичай заснована на коефіцієнті валової виручки від продажу. Це саме той випадок, коли багато людей мають проблеми з цими формулами, через те, що вони часто не фокусуються на підсумковому прибутку або потоці грошових коштів. До того ж вони не враховують, наскільки різними можуть бути дві компанії, що працюють в одній сфері бізнесу. Далі ми наводимо кілька прикладів коефіцієнтів, як згадувалося в книзі «Повний посібник з придбання компанії» Ричарда Сноудена:

· Туристичні агентства – від 0,05 до 1 помножити на річний валовий прибуток від продажу;

· Рекламні агентства – 0,75 помножити на річний валовий прибуток від продажу;

· Компанії роздрібної торгівлі – від 0,75 до 1,5 помножити на річний чистий прибуток + товари + обладнання.

Для того, щоб знайти потрібний коефіцієнт для вашої індустрії, ви можете спробувати зв'язатися з цього питання зі своєю торгівельною асоціацією. Інший спосіб – використовувати послуги брокера або оцінювача, що спеціалізуються на бізнесі, подібному до оцінювання[2, c. 269-271].

3. Фактори, що враховуються при визначенні вартості бізнесу

При визначенні вартостей бізнесу оцінщик аналізує вливаючі на неї різні мікро- і макроекономічні фактори. Макроекономічні показники характеризують інвестиційний клімат у країні, містять інформацію про те, чи вплине і як саме на діяльність підприємства зміна макроекономічної ситуації. Фактори макроекономічного ризику утворять систематичний ризик, що виникає із зовнішніх подій, і не можуть бути усунуті диверсифікованістю в рамках національної економіки. Вартість підприємства, що діє в умовах високого ризику, нижче, ніж вартість аналогічного підприємства, функціонування якого пов'язане з меншим ризиком. Звичайно більше високий дохід характеризується більшим ступенем ризику.

Основні фактори, що впливають на вартість бізнесу:

— ліквідність часток і (або) бізнесу (залежить від попиту);

— корисність бізнесу для власника: характеристики доходу (величина, час одержання доходу) і ризики, пов'язані з його одержанням;

— нематеріальні активи, імідж підприємства на ринку;

— обмеження для розглянутого бізнесу;

— розмір оцінюваної частки бізнесу;

— ступінь контролів, одержувана новим власником;

— перспективи розвитку оцінюваного бізнесу;

— фінансове становище підприємства (наявність власних коштів, оборотність капіталу й ін.);

— витрати на створення аналогічних підприємств;

— ступінь конкурентної боротьби в даній галузі;

— диверсифікованість виробництв (склад і структура продукції, що випускається, послуг);

— якість продукції, що випускається підприємством,;

— технологія й витрати виробництва;

— ступінь зношеності встаткування;

— цінова політика;

— взаємини зі споживачами й постачальниками;

— рівень керування;

— кадровий склад підприємства.

Важливий облік перспектив розвитку оцінюваного бізнесу. Неплатоспроможні підприємства можуть бути привабливими для інвестора, що припускає сприятливі шляхи розвитку, а вартість підприємства в предбанкротному стані буде нижче вартості підприємства з аналогічними активами, але фінансово стійкого.

При оцінці вартості підприємств необхідно враховувати ступінь конкурентної боротьби в даній галузі й у цей час, і в майбутньому. Якщо галузь, у якій діє підприємство, приносить надлишковий прибуток, то вона залучає капітали, тому що в неї намагаються проникнути й інші підприємці. Це збільшить пропозицію в майбутньому й знизить норму прибутку. У цей час багато підприємств одержують надприбутки тільки в результаті свого монополістичного положення, і в міру загострення конкуренції їхні доходи будуть помітно скорочуватися. Якщо очікується загострення конкурентної боротьби, то при прогнозуванні майбутніх прибутків даний фактор можна врахувати або за рахунок прямого зменшення потоку доходів, або шляхом збільшення фактору ризику, що знову ж знизить поточну вартість майбутніх доходів[3, c. 411-413].

При оцінці підприємств особливо важливий аналіз наступних внутрішніх факторів: диверсифікованість виробництва окремо враховується при визначенні ставки дисконтування); цінова політика і якість продукції (впливають на попит); ступінь зношеності встаткування (впливає на вагу витратного підходу в підсумковому узгодженні); фінансовий стан (основа для прогнозування доходів, істотно впливає на вартість бізнесу); взаємини зі споживачами й постачальниками, рівень керування, кадровий склад підприємства, нематеріальні активи підприємства (фірмове ім'я, знаки, патенти, технології, маркетингова система й ін.); ступінь контролю (у середньому на 20 — 35% може вплинути на підсумкову вартість пакета акцій).

Результати оцінки впливають на багато сторін діяльності підприємства, так само як і фінансовий стан підприємства багато в чому забезпечує цілі й завдання оцінки. На жаль, на більшості вітчизняних підприємств керівники часто недооцінюють необхідність визначення реальної ринкової вартості підприємства в цілому і його окремих активах.

Для визначення реального стану справ на підприємстві оцінщику необхідно з'ясувати:

— які співали ставить перед собою підприємство (вижити або розвиватися);

— чи користується попитом продукція підприємства, чи сильні конкуренція і яке прогнозний стан попиту й рівня конкурентної боротьби в галузі;

— є чи можливість підвищувати піну на продукцію;

— який фінансовий стан і т.д.

Основні цілі оцінки бізнесу:

— рішення питання про часткову або повну купівлю-продажу бізнесу, при виході одного або декількох учасників із суспільств і т.д.:

— вихід на фондові ринки;

— визначення вартості пінних паперів підприємства у випадку їхньої купівлі-продажу на фондовому ринку й проведення різного роду операцій з ними;

— визначення максимально прийнятних пін придбання акцій поглинаємих компаній;

— реструктуризація підприємства (ліквідація, злиття, поглинання, виділення й т.д.);

— оцінка якості керування підприємством;

— підвищення ефективності керування підприємством;

— внесення майна в статутний капітал підприємства;

— рішення майнових суперечок;

— обґрунтування інвестиційних проектів розвитку підприємства;

— керування фінансами підприємства: опенька кредитоспроможності, визначення вартості частки підприємства як застави при кредитуванні;

— страхування активів і ділових ризиків;

— антикризове керування, здійснення процедури банкрутства;

— оцінка вартості частини майна підприємства (з метою рішення питання про купівлю-продажу частини майна для вивільнення невикористовуваних активів або розрахунків із кредиторами у випадку некредитоздатності, для одержання кредиту стать застава частини майна, для страхування, передачі нерухомості в оренду, визначення бази податку на майно, оформлення частини нерухомості в якості вклала в статутний капітал іншого підприємства);

— оцінка вартості фірмового знака або інших коштів індивідуалізації підприємства і його продукції або послуг (при їхньому перекуповуванні, придбанні іншою фірмою, при встановленні нанесеного ділової репутації підприємства збитку, при використанні як внесок у статутний капітал і ін.);

— викуп акцій в акціонерів;

— оскарження судового рішення про вилучення власності, коли відшкодування від вилучення бізнесу необґрунтовано занижено;

— визначення величини орендної плати при здачі бізнесу в оренду;

— емісія акцій суспільством[7, c. 379-380].

Висновки

Оцінка бізнесу включає в себе поглиблений фінансовий, організаційний та технологічний аналіз поточної діяльності і перспектив оцінюваного підприємства. Оцінка здійснюється шляхом розрахунку вартості з використанням декількох методів для отримання максимально достовірного результату. Оцінка бізнесу необхідна в наступних випадках: для цілей купівлі-продажу підприємства цілком або частинами, при виході одного або декількох учасників з товариства; для управлінських цілей, тобто прогнозування майбутніх тенденцій розвитку та прибутковості бізнесу, для підвищення ефективності управління, розробки перспективних планів розвитку підприємства; визначення ринкової вартості активів підприємства для цілей визначення кредитоздатності та вартості застави при кредитуванні; для цілей страхування; для цілей бухгалтерського обліку у випадку переоцінки активів підприємства.

Оцінка бізнесу (підприємства) є одним з основних інструментів на ринку послуг із супроводугод з капіталом, що допомагає інвесторові уникнути ризику.

Динаміка ринку, купівлі-продажу підприємств, а також інвестування диктує необхідність своєчасного одержання повноцінних відомостей про об'єкт купівлі-продажу ще на стадії ухвалення рішення про висновок угоди.

Оцінка бізнесу є важливим етапом в області бізнесу-планування. Бізнес-план — це документ, що будується на точних даних. Тому складання бізнес-плану часто базується на даних, отриманих у ході оцінки.

Список використаної літератури

1. Бондар Н. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Наталія Бондар, Валерій Воротін, Олег Гаєвський,; За заг. ред. А. В. Калини; Міжрегіональна академія управління персоналом . — К.: МАУП, 2006. — 350 с.
2. Гетьман О. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Оксана Гетьман, Валентина Шаповал,; Мін-во освіти і науки України, Дніпропетровський ун-т економіки і права. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 487 с.
3. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ П. В. Круш, В. І. Подвігіна, Б. М. Сердюк та ін.. — К.: Ельга-Н: КНТ, 2007. – 777 с.
4. Економіка підприємства: Підручник/ ред. : Й. М. Петрович. — 2-ге вид., виправл.. — Львів: Магнолія 2006, 2007. — 579 с.
5. Круш П. В. Оцінка бізнесу: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / П. В. Круш, Поліщук С.В. — К. : Центр навчальної літератури, 2004. — 264 с.
6. Куриленко Т. Проектне фінансування: підручник / Тамара Куриленко, ; М-во освіти і науки України, Київський ун-т ринкових відносин, Міжнародний ун-т фінансів. — К. : Кондор, 2006. — 206 с.
7. Пересада А. Проектне фінансування: підручник / Анатолій Пересада, Тетяна Майорова, Олена Ляхова, ; М-во освіти і науки України, КНЕУ. — К. : КНЕУ, 2005. — 733 с.
8. Рижиков В. С. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. С. Рижиков, Панков В.А., Панков В.А., Панков В.А. — К. : Слово, 2004. — 160 с.
9. Селезньов В. Основи ринкової економіки України: Влада. Право. Підприємство. Фінанси. Податки. Маркетинг. Менеджмент. Торгівля. Реклама: Посібник/ Володимир Селезньов. — К.: А.С.К., 2006. — 687 с.
10. Семенов Г. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Григорій Семенов, Марина Панкова, Андрій Семенов,; М-во освіти і науки України, ГУ "ЗІДМУ". — 2-е вид., перероб. та доп. . — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 324 с.