Особливості контролінгу інвестиційних проектів

1. Основна спрямованість контролінгу інвестицій.

2. Особливості контролінгу інвестиційних проектів.

Висновки.

Список використаної літератури.

1. Основна спрямованість контролінгу інвестицій

Метоюздійсненняінвестиційнихпроектівєодержанняприбутків, поліпшенняфінансовогостану акціонерів, завоюваннястратегічнихринків, прискореннятемпівростувласногокапіталу, атакож зменшенняризикуіснуючихнапрямівдіяльності.

Головна спрямованість контролінгу інвестицій-досягнення цілей підприємства у сфері інвестиційної діяльності.

До основних завдань діяльності інвестиційного контролінгу належать:

— планування і координація інвестиційної діяльності в рамках стратегічного і оперативного планування на підприємстві;

— ініціація нових інвестиційних проектів і розробка пропозицій по їх реалізації; в першу чергу це відноситься до нових інвестиційних проектів, що забезпечують довгострокові потенціали успіху (наприклад, злиття з іншими підприємствами, відкриття нових філій тощо);

— реалізація інвестицій, супровід проектів (проект-контролінг);

— контроль за реалізацією інвестиційних проектів, що включає поточні перевірочні розрахунки, а також контроль бюджету інвестиційного проекту.

Стратегічний інвестиційний контролінг повинен допомогти менеджерам використовувати шанси, знижуючи майбутні ризики шляхом пристосування підприємства до змін у навколишньому світі. Для цього необхідно сформулювати системну концепцію довгострокового інвестиційного планування, що погоджується із загальним стратегічним плануванням.

Важливим завданням інвестиційного контролінгу є проведення підготовчих робіт перед придбанням нової власності, зокрема підприємств. Проводиться попередній відбір потенційних кандидатів, визначаються ранг і прийнятна ціна придбання. Для проведення подібних робіт повинні бути розроблені відповідні методи. В даний час відомі наступні методи інвестиційних розрахунків: статичні методи; динамічні методи; сценарії і математичні моделі.

Статичні методи інвестиційних розрахунків дозволяють оцінити окремі інвестиційні проекти виходячи з очікуваного результату від їх реалізації за один період.

Найбільш поширені наступні статичні методи:

· порівняння витрат і результату; розрахунок вартості машино-часа;

· порівняння рівнів рентабельності; статичне порівняння термінів окупності.

Динамічні методи інвестиційних розрахунків на відміну від статичних припускають проведення розрахунків для всього терміну реалізації інвестиційного проекту з урахуванням вартості різночасних виплат і надходжень.

До основних динамічних методів розрахунку ефективності інвестицій відносять: метод приведеної величини доходу; метод внутрішньої норми прибутковості; метод аннуїтету; метод динамічного терміну окупності.

Сценарії і математичні моделі. Загальний недолік статичних і динамічних методів полягає в розгляді тільки монетарних величин. Ширші можливості з’являються при роботі з математичними моделями і сценаріями. Вони дозволяють розглянути ширший спектр чинників інвестиційного проекту, варіанти розвитку подій і оцінити вплив змін по складовим на загальний результат реалізації проекту, наприклад, у вигляді аналізу чутливості.

Перспективне і поточне планування інвестицій повинне бути узгоджене із стратегічним і оперативним фінансовим плануванням. З одного боку, це необхідно для визначення оптимального об'єму інвестування, що дозволяє підтримувати задані рівні ліквідності і рентабельності, з іншої — для забезпечення окремих інвестиційних проектів достатнім фінансуванням.

Контролінг інвестицій підтримує процес ухвалення рішень по вибору переважних проектів на етапах пошуку і оцінки.

При цьому вирішуються наступні завдання:

— створення системи інвестиційного планування;

— формування концепції проведення інвестиційних розрахунків і визначення критеріїв для ухвалення рішень;

— встановлення якісних параметрів, що мають принципове значення для інвестиційних розрахунків;

— проведення докладних інвестиційних розрахунків для великих проектів;

— контроль за всіма інвестиційними проектами і розрахунок їх ефективності.

З приведеного переліку завдань контролінгу інвестицій витікає необхідність системного планування і контролю інвестиційних проектів. В першу чергу необхідні розробка відповідних методів проведення інвестиційних розрахунків і оцінка ризиків, нормування і контроль всіх важливих даних для ухвалення рішень.

Інвестиційний контролінг спирається на відповідні методи інвестиційних розрахунків в рамках системного процесу інвестиційного планування для оцінки альтернативних інвестиційних проектів і вибору найбільш прийнятного проекту.

Контролер повинен спостерігати за правильністю їх застосування, а також в узгодженні з відповідальними фахівцями проводити самі інвестиційні розрахунки.

В області контролю інвестиційний контролінг забезпечує створення цілеспрямованої системи контролю над реалізацією проектів. Проводиться поточний періодичний контроль термінів постачання матеріальних ресурсів, термінів платежів, інвестиційних виплат. За допомогою фінансового плану проекту порівнюються фактичні і планові показники інвестиційного бюджету.

В ході реалізації інвестиційного проекту в цілому або його окремих етапів необхідно з'ясувати, чи досягаються поставлені цілі. Для цього здійснюється контроль ефективності реалізації проекту шляхом проведення перевірочних інвестиційних розрахунків. Розрахунки можуть носити не тільки разовий, але і поточний характер. В результаті, з одного боку, перевіряється, чи досягнуті цілі проекту, а з іншої — виробляються необхідні заходи шляхом порівняння плану і факту. Отже, в завдання інвестиційного контролінгу повинно входити створення цілеспрямованої системи контролю ефективності.

2. Особливості контролінгу інвестиційних проектів

Метод дисконтованого періоду окупності полягає у порівняні кількох проектів та виборі більш ефективного. Порівнюється потік доходів за період від впровадження проектів, скоригованих на процент дисконту. Порівняння проводиться також за індексом прибутковості та внутрішньої норми прибутковості.

Також варто звернути увагу на критеріях оцінки інвестиційних проектів в умовах невизначеності. Ми пропонуємо такий варіант їх класифікації:

— дисконтування з поправкою на ризик;

— математичне очікування;

— метод вибору найкращого стану.

Дисконтування з поправкою на ризик — метод оцінки інвестиційних проектів, що базується на розрахунку суми ставки доходу по безпечних вкладеннях і коригуванні її на ризик інвестування.

Даний метод базується на засадах функціонування ринку капіталу. Використовуючи цей метод, підприємство оцінює інвестиційні можливості так, як це зробили б самі акціонери. Проте цеіл метод не досить точний і може призвести до помилок в дослідженнях та прийнятих рішеннях.

Наступним методом є математичне очікування — аналітичний метод достовірних еквівалентів, що ґрунтується на оцінці грошових потоків у часі.

Цей метод використовують здебільшого у поєднанні з розрахунком чистої приведеної вартості або внутрішньої норми рентабельності і вже на основі двох критеріїв приймається інвестиційне рішення.

Метод вибору найкращого стану ґрунтується на припущенні про різну корисність грошових потоків для підприємства за різних обставин.

При використанні цього методу для початку складають опис усіх можливих «станів природи» та варіантів надходжень грошових потоків. Для кожного такого стану розраховують коефіцієнт вартості однієї грошової одиниці — коефіцієнт приведеної ставки з поправкою на ризик.

Грошові потоки для кожного стану перемножують на коефіцієнт приведеної ставки у відповідному «стані природи» і на імовірність самого по собі «стану природи».

У випадках, коли оцінити значення ймовірності настання ситуації дуже важко, використовують методи, які ґрунтуються не на числовому значенні ймовірності

Для прийняття рішення при використанні таких методів будують матрицю. Стовпці матриці відповідають можливим «станам природи» — ситуаціям, якими підприємство не володіє. Рядки матриці відповідають можливим альтернативам виконання інвестиційного проекту — «стратегіям», які може вибрати менеджер підприємства. У клітинках матриці вказуються результати кожного «стану природи».

Підсумовуючи результати проведеного дослідження, необхідно зазначити, що створення системи контролінгу інвестиційних проектів підприємств неможливе без прийняття керівниками підприємств рішень про необхідність інвестування частини ресурсів в різних їх формах у створення системи контролінгу, в тому числі проект-контролінгу.

Ми вважаємо, що потрібно окремо розробляти форму звітності, яка б відображала вплив реалізації інвестиційних проектів на основі показників фінансово-господарської діяльності підприємства -вартість капіталу, обсяг чистого прибутку та чистого грошового потоку, обсяг поточних витрат, обсяг реалізації продукції.

Також необхідно перебудувати організаційну структуру підприємства, налагодити збирання, опрацювання та систематизацію інформації про внутрішнє та зовнішнє середовище.

Як показує аналіз економічної літератури та практична діяльність, макроекономічними факторами, які вплинули на стан інвестиційної діяльності в Україні є: кризовий стан економіки країни в цілому, нестабільність законодавства, незбалансована податкова, митна та господарська політика держави, корупція тощо. До основних факторів мікроекономічного характеру слід віднести низький рівень управління фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому та інвестиційною діяльністю зокрема, відсутність ефективної системи управління інвестиційними процесами — контролінгу.

Поняття контролінг виникає від англійського дієслова “to control”, що має різноманітні значення. В економічному смислі це управління і регулювання господарською та фінансовою діяльністю підприємства. Інвестиційний контролінг, що знаходиться на перетині управлінського обліку, інформаційного забезпечення, інвестиційного менеджменту – використовує всі функції управління але не заміняє останній, так як виконує функцію «управління по відхиленнях». Сутність цієї функції базується на положенні, що нормальна реалізація інвестиційного проекту проходить в рамках заздалегідь визначених параметрів і що основна увага координатора проекту звернена саме на відхилення від них. Необхідно вивчати причини відхилень і приймати відповідні дії для приведення інвестиційного проекту в норму. В зв’язку з цим особливий інтерес для координатора проекту представляє інформація про відхилення, оскільки вона сигналізує про неполадки, збої в керованій системі, про необхідність термінового втручання в реалізацію проекту. Таким чином, інвестиційний контролінг це спроба так охопити всі аспекти інвестиційної діяльності, щоб мати можливість вчасно виявити слабкі місця та вжити заходи для уникнення кризи, яка загрожує успішній реалізації інвестиційної стратегії підприємства.

Висновки

Таким чином, в роботі розглянуто особливості контролінгу інвестиційних проектів. Висвітлено основні завдання проект-контролінгу. Проаналізовано критерії оцінки інвестиційних проектів в умовах невизначеності. Інвестиційний контролінг – це контролююча система, яка забезпечує концентрацію контрольних дій на найбільш пріоритетних напрямах інвестиційної діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних її результатів від передбачених і прийняття управлінських оперативних рішень, які забезпечують її нормалізацію.

Отже можна заробити висновок, що основною метою інвестиційного контролінгу виступає забезпечення реалізації інвестиційної стратегії підприємства на базі системи дій щодо координації реалізації його інвестиційних проектів, виявлення відхилень, їх обробки і трансформації на інформаційний масив, який є достатнім для прийняття управлінських рішень. Така інформація є нестандартною, призначається для виявлення тенденцій і закономірностей явищ та процесів в інвестиційній діяльності підприємства, допомагає розробити заходи, які забезпечують ефективне управління інвестиційним портфелем підприємства.

В більш широкому трактуванні розуміють систему забезпечення життєздатності підприємства в двох аспектах: короткостроковому — оптимізація прибутку, та в довгостроковому – збереження та підтримка гармонійних відносин і взаємозв’язків даного підприємства з оточуючім його сферами: екологічною, соціальною, господарською.

Таким чином, контролінг як система прийняття управлінських рішень в інвестиційній діяльності — є невід’ємною частиною сучасного інвестиційного менеджменту. Інвестиційний контролінг забезпечує синтезований, цілісний, динамічний погляд на інвестиційну діяльність підприємства в минулому, теперішньому і майбутньому, комплексний підхід до виявлення і рішення проблем, що виникають, є надійним засобом впливу на результативність інвестиційної ініціативи підприємства.

Список використаної літератури

1. Гудзь П. Інститут контролінгу в системі управління підприємством/ Петро Гудзь //Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 9. — C. 154-156.

2. Гулін Д. В., Максименко О. П. Система контролінгу на промисловому підприємстві // Маркетинг в Україні. — 2000.- №4. — С. 20-24.

3. Килимнюк В. Еволюція контролінгу. Його місце та роль в економіці підприємства //Економіст. — 2004. — № 1. — С.47-50

4. Контролінг — від теорії до реалізації на практиці: Монографія/ Вікторія Прохорова, Лариса Мартюшева, Наталія Петрусевич, Юлія Прохорова,; М-во освіти і науки України, Харків. нац. економічний ун-т. — Х.: ВД "ІНЖЕК", 2006. — 198 с.

5. Контроллинг как инструмент управления предприятием / Ананькина Е.А., Данилочкин СВ., Данилочкина Н.Г. и др.; под ред. Данилочкиной Н.Г. — М: ЮНИТИ-ДАНА. — 2003. — С. 6.

6. Лее Т. А. Контролінг у фінансовому менеджменті вищого учбового закладу. — Донецьк: ІЕПНАН України, 1999.

7. Манн Р., Майер Э. Контроллинг для начинающих / Пер. с нем. Жукова Ю.Т.; под ред. и с предисл. д-ра экон. наук Ивашкевича В.Б. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика. — 1995. — С. 7.

8. Морозов Д.М. Сучасна концепція контролінгу в контексті корегування фінансових планів //Актуальні проблеми економіки. — 2005. — № 11. — C. 136 — 148.

9. Петренко С.Н. Контроллинг: Учебное пособие. — К.: Ника-Центр, Эльга. — 2003. — С. 10.

10. Пушкар М. Контролінг — інформаційна підсистема стратегічного менеджменту: Монографія/ Михайло Пушкар, Роман Пушкар,; М-во освіти і науки України , Терноп. академія народ. господ.. — Тернопіль: Карт-бланш, 2004. — 370 с.