Особливості застосування контролінгу в управлінні державними монополіями в Україні

— Ринкові механізми виявляються неспроможними забезпечити саморегулювання сфери, запобігти негативним соціальним наслідкам споживання продукції в суспільстві та ліквідувати їх. У зв’язку із цим підвищуються вимоги до державного управління процесами виробництва та поширення алкогольно-тютюнової продукції. Запровадження державної монополії на таку продукцію є ефективним інструментом регулювання сфери алкоголю і тютюну, здатним зменшити негативний вплив продукції на життя, здоров’я та добробут людини.

— Трансформаційні зрушення в економіці зумовили посилення негативних процесів алкогольно-тютюнової сфери, а саме: нелегальний обіг та контрабанду відповідної продукції, значні втрати бюджету в результаті ухилення від сплати податків, фінансово-економічну неплатоспроможність підприємств спиртової, лікеро-горілчаної, виноробної галузей, погіршення використання виробничих потужностей підприємств галузей, зниження якості та масову підробку продукції, надмірне її споживання в суспільстві. Головними причинами негативних змін були відсутність цілісного державного підходу до формування ринкових відносин, незавершеність інституціональних перетворень сфери.

— У наукових колах триває дискусія щодо доцільності контролю держави за сферою алкоголю та тютюну. Трактуючи державну монополію як інструмент гарантування надходження коштів до бюджету, багато науковців та економістів пропонують підтримувати монопольний контроль за виробництвом та обігом зазначеної продукції.

— Існування спеціальних монополій в умовах ринкової економіки спричинене діями держави і пов’язане з функціонуванням органів управління, які обмежують конкурентне середовище, створюють штучні бар’єри та надають окремим суб’єктам і підприємствам виключні права на здійснення певного виду діяльності. Монополія у сфері алкогольно-тютюнової продукції означає реалізацію виключного права держави встановлювати відповідний режим її виробництва та обігу на основі прийняття законів та нормативних актів.

— Виходом із такої ситуації має стати переорієнтація суспільних потреб людини та зменшення споживання алкоголю і паління на основі вдосконалення засад соціальної політики, а саме формування в суспільстві нової соціальної культури, зміцнення морально-етичних, духовних та християнських цінностей, використання знань і позитивного досвіду, посилення ролі сім’ї як соціального інституту суспільного буття, створення достатніх умов для розвитку гуманітарної сфери — науки, освіти, культури, охорони здоров’я, прийняття соціальних стандартів та пріоритетів життєдіяльності особистості, забезпечення умов соціальної безпеки людини і суспільства, вдосконалення і розвитку законодавчо гарантованих соціальних прав людини[6,c. 117-119].

— Держава має створити умови для подолання кризової ситуації в економіці і розвитку особистості та вирішення соціально-економічних проблем, усунення причин, що зумовлюють надмірне споживання алкоголю чи паління. Цьому сприятимуть постійне інформування громадян про шкоду і небезпеку надмірного споживання згаданої продукції, заходи щодо пропаганди здорового способу життя, формування суспільної думки про негативні наслідки споживання такої продукції.

— Ефективне функціонування систем управління у сфері алкоголю і тютюну можливе за умови запровадження монополії держави на виробництво та обіг відповідної продукції. Монополія держави об’єктивно потребує законодавчого визначення нею мети, завдань, функцій та механізмів її реалізації, причому монополія на виробництво та обіг спирту має бути збережена та посилена. Доцільним є введення монополії на оптову торгівлю алкоголем та тютюновими виробами, що забезпечить ефективність стягнення податків, посилення функцій прогнозування, моніторингу, планування на основі створення єдиної інформаційної бази даних про виробників, суб’єктів обігової сфери, обсяги виробництва і реалізації продукції.

— Концептуальне реформування державної політики щодо забезпечення засад монополії в алкогольно-тютюнової сфері зумовлює потребу у формуванні відповідної структури органів управління. Її вдосконалення пов’язане з існуванням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань монополії на виробництво та обіг спирту, алкоголю і тютюнових виробів (далі — орган монополії), який має бути підпорядкований Кабінету Міністрів України. У роботі запропоновано схему організаційної структури органу державної монополії алкогольно-тютюнової сфери в Україні[8, c. 261-162].

— Встановлення державної монополії на оптову торгівлю алкогольно-тютюновою продукцією потребує проведення періодичної атестації суб’єктів та місць зберігання згаданої продукції, введення системи оптових складів, регулювання кількості суб’єктів торгівлі залежно від річних обсягів її обороту, обов’язкового ліцензування діяльності, механізмів декларування і контролю обсягів реалізованої продукції, створення єдиної державної системи обліку виробництва та обігу алкоголю та спеціалізованої системи роздрібної торгівлі алкоголем і тютюновими виробами, вдосконалення справляння акцизного збору та маркування продукції.

— Підвищення ефективності управління сферою алкогольно-тютюнової продукції пов’язане з подальшим розвитком та вдосконаленням нормативно-законодавчої бази. Запровадження державної монополії потребує спеціального законодавства, зокрема прийняття Закону України “Про державну монополію на виробництво та обіг алкоголю і тютюнової продукції”.

— Для формування системи державного управління в спеціалізованій сфері доцільно переглянути і сформувати відповідну структуру управління нею на основі утворення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної монополії на виробництво та обіг спирту, алкоголю і тютюнових виробів, безпосередньо підпорядкованих йому територіальних органів, служб з контролю якості продукції й соціологічних досліджень та інформаційного моніторингу щодо впливу продукції на споживача;

— Державне управління у сфері алкогольно-тютюнової продукції має реформуватися системно, з використанням дієвих механізмів, зокрема, соціальних — розробки державних і регіональних програм формування здорового способу життя, захисту громадян від негативного впливу продукції, проведення цільових соціологічних досліджень, соціального страхування споживачів за шкоду, заподіяну вживанням неякісної продукції, повної заборони реклами продукції; економічних — стабільної системи податків та акцизних зборів на продукцію, регулювання цін; адміністративних — ліцензування та технічного регулювання діяльності, посилення контролю за якістю продукції, дієвих штрафних санкцій та відповідальності за нелегальний обіг продукції, вдосконалення її маркування, організаційних заходів з уніфікації структури органів управління; правових — врегульованих процедур у здійсненні процесів виробництва та поширення алкогольно-тютюнової продукції.

— Таким чином, удосконалення державного управління алкогольно-тютюновою сферою в Україні пов’язане з доцільністю перегляду засад соціальної політики щодо обмеження споживання відповідної продукції в суспільстві, створенням нової організаційної структури органів державної влади, обґрунтуванням концепції державної політики у сфері виробництва, обігу і споживання продукції та механізмів її здійснення[3, c. 284].

Список використаної літератури

1. Контролінг — від теорії до реалізації на практиці: Монографія/ Вікторія Прохорова, Лариса Мартюшева, Наталія Петрусевич, Юлія Прохорова,; М-во освіти і науки України, Харків. нац. економічний ун-т. — Х.: ВД "ІНЖЕК", 2006. — 198 с.
2. Петренко С.Н. Контроллинг: Учебное пособие. — К.: Ника-Центр, Эльга. — 2003. — С. 10.
3. Пушкар М. Контролінг — інформаційна підсистема стратегічного менеджменту: Монографія/ Михайло Пушкар, Роман Пушкар,; М-во освіти і науки України , Терноп. академія народ. господ.. — Тернопіль: Карт-бланш, 2004. — 370 с.
4. Стефанок І. Б. Теоретико-методологічні засади застосування контролінгу в системі державного регулювання економіки //Фінанси України. — 2006. — № 5. — С.149-156.
5. Цигилик І. І. Контролінг: Навчальний посібник у схемах і таблицях/ І. І. Цигилик; М-во освіти і науки України, Ін-т менеджменту та економіки "Галицька академія". — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 74 с.
6. Цигилик І.І. Контролінг в системі управління //Актуальні проблеми економіки. — 2005. — № 3. — C. 117 — 123.
7. Шепітко Г. Контролінг: Посібник для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання/ Галина Шепітко,; Європейський університет. — К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2005. — 136 с.
8. Яковлєв Ю. Контролінг на базі інформаційних технологій: Навчальний посібник/ Юрій Яковлєв,; М-во освіти і науки України, Херсонський економічно правовий інститут. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 316 с.