Планування рекламної діяльності підприємства
Категорія (предмет): Економіка підприємстваВступ
1. Основи реклами
1.1 Поняття реклами
1.2 З історії реклами
1.3 Психологічний аспект реклами
2. Основні види реклами, носії реклами і засоби її поширення.
2.1 Види реклами
2.2 Засоби поширення та носії реклами
3. Планування рекламної діяльності на підприємстві.
3.1 Сутність рекламної політики підприємства
3.2 Процес планування рекламної кампанії підприємства
3.3 Оцінка рекламної програми
3.4 Правові аспекти рекламної діяльності
3.5 Розрахунок витрат на рекламну кампанію
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Сучасний етап розвитку нашої країни (останні 5 років) відрізняється динамізмом і якісними змінами у всіх сферах громадського життя. Процес радикалізації, відновлення торкнувся усі без винятку політичні, економічні і соціальні інститути. У період переходу народного господарства країни до ринкової економіки, коли багато виробничих підприємств, об'єднання, концерни й інші організації стали незалежними, нормальне їхнє функціонування в подібних економічних умовах практично неможливо без добре організованої комплексної маркетингової діяльності. Реклама продукції і діяльності підприємства — це найважливіша складова частина комплексу маркетингових заходів, своєрідний інформаційний вихід на споживача.
При правильній організації реклама дуже ефективна і сприяє швидкій та безперебійній реалізації виробленої продукції. При цьому прискорюється повернення оборотних коштів підприємств, установлюються ділові контакти виробників з покупцями і споживачами продукції, попит зростає і перевищує пропозицію, що, у свою чергу, є об'єктивною основою розширення виробництва і підвищення ефективності господарської діяльності.
Реклама товарів — це не примха. Це природний інструмент економіки і важливий регулятор ринкової системи. Прийнятий курс на інтенсифікацію економіки, зміцнення ринкових принципів, гостра необхідність у вирішенні соціальних проблем, підвищення якості і розширення асортименту продукції, що випускається, поставили в області рекламної діяльності конкретні задачі, рішенню яких сприяє організація комплексу рекламних заходів. Організація комплексу ефективних рекламних заходів — це дуже складна задача, для реалізації якої потрібно чітка і злагоджена робота кваліфікованих фахівців торговельно-збутових, маркетингових чи спеціальних рекламних підрозділів підприємств.
Ґрунтуючись на багатому досвіді закордонних країн в області реклами, можна стверджувати, що рекламна діяльність — це особлива наука, де є свої правила і закони. Ця наука використовує пізнання психології, соціології і дослідження ринку для вирішення економічних проблем підприємства.
Розкриття всіх аспектів, пов’язаних з плануванням рекламної діяльності підприємства є основною метою даної курсової роботи.
Предметом даної курсової роботи є детальне вивчення комплексу маркетингових заходів, що використовує підприємство для організації продажу своєї продукції.
Об’єктом є саме підприємство та його маркетингова політика.
Основні завдання, що стояли в процесі написання цієї роботи:
· ознайомитись з рекламною політикою підприємства;
· дослідити які маркетингові заходи проводить підприємство для просування своєї продукції;
· дослідити саме поняття „реклама”
Курсова робота складається з трьох розділів, вступу та висновків.
В першому розділі розкривається саме поняття реклами, історичні та психологічні аспекти виникнення реклами.
Другий розділ детально знайомить з основними видами реклами, а також розмаїттям рекламних носіїв та різних засобів поширення реклами.
В третьому розділі розглядається хід планування рекламної кампанії підприємства, дається оцінка рекламній кампанії та наводяться правові аспекти рекламної діяльності.
1. Основи реклами
1.1. Поняття реклами
Прийнято вважати, що саме слово реклама походить від латинських гла- голів "reclamo" (викрикувати) і "reclamare" (відгукуватися, вимагати). Тому що реклама є дуже широким і багатогранним поняттям, у світовий практиці існує безліч визначень, що по-різному характеризують її.
Так трохи застаріла, по сучасних політичних поняттях, Велика радянська енциклопедія рекламу розглядає як: популяризацію товарів з метою продажу, формування попиту, ознайомлення споживачів з якістю, особливостями і місцем продажу товарів, пояснення можливостей їхнього використання.
У матеріалах, опублікованих у 90-х роках, реклама визначається як:
— інформація про споживчі властивості товарів і види послуг з метою створення попиту на них (М. Азейнберг – Менеджмент рекламы / “ИнтелТех”, М.,-1993 стр.3);
— спеціальна форма комунікації, спрямована на спонукання людей до визначеного поводження, що служить цілям збуту. (Дихтль, Ервин – Практический маркетинг / ”Высшая школа”, М., 1995 стр.214);
— інформаційний механізм економіки (А. Наймушин – Основы организации рекламы / “Внешторгиздат”, М., 1992 стр.7);
— будь-яка платна форма неособистого представлення і просування ідей, чи товарів послуг від імені відомого спонсора (Ф. Котлер – Основы маркетинга / М., “Бизнес-книга” 1995 стр.473);
— інформація, покликана допомогти виробнику вигідно реалізувати свої товари, послуги, а покупцю — з користю придбати їх (Словарь рыночной экономики /Москва, 1993 стр.38)
У реклами безліч застосувань. Її використовують для формування образа організації (престижу реклама), для виділення конкретного марочного товару (реклама марки), для поширення інформації про продаж, послугу чи подію (рубрична реклама), для оголошення про розпродаж за зниженими цінами (реклама розпродажів), і для відстоювання конкретної ідеї (роз'яснювально-пропагандистська реклама).
До реклами можна віднести будь-який спосіб агітації, інформації, переконань (у рамках ринку), виставочні заходи, комерційні семінари, упакування, друковану продукцію (проспекти, каталоги, плакати і т.д.), поширення сувенірів, купонування й інші засоби стимулювання торгової діяльності.
Існують наступні основні риси, що характеризують рекламу:
1). Суспільний характер.
Реклама — сугубо суспільна форма комунікації. Її суспільна природа припускає, що поняття „товар” є законним і загальноприйнятим.
2). Здатність до умовляння.
Реклама — це засіб умовляння, що дозволяє продавцю багаторазово повторити своє звертання. Одночасно вона дає можливість покупцю одержувати і порівнювати між собою звертання різних конкурентів. Великомасштабна реклама є свого роду позитивним свідченням популярності й успіху продавця.
3). Експресивність.
Завдяки мистецькому використанню шрифту, звуку і кольору реклама відкриває можливості для помітного, ефектного представлення фірми і її товарів.
4). Знеособленість.
Реклама не може бути актом настільки ж особистісним, як спілкування з продавцем фірми. Реклама здатна тільки на монолог, але не на діалог з аудиторією.
З одного боку, рекламу можна використовувати для створення довгострокового стійкого образа товару (наприклад товар фірми Coka-Cola), а з іншого боку — для стимулювання швидкого збуту. Реклама — це ефективний спосіб охоплення безлічі географічно розкиданих покупців зі схожими потребами.
Отже, реклама з погляду потенційного споживача — це велика кількість інформації про товари і послуги, свого роду провідник у світі ринку.
1.2. З історії реклами.
Реклама виникла з природної потреби одних людей повідомити іншим ті чи інші відомості про вироблені, або ті що робляться, товари та послуги. Звідси можна зробити припущення, що реклама виникла дуже давно.
І дійсно, одним із самих древніх зразків реклами можна вважати камінь з написом, що зберігається в археологічному музеї Каїра , приблизно наступного змісту: "Я, Ринос з острова Крит, тлумачу сновидіння". Вік цього експоната — 2,5 тисяч років. Існують і інші древні рекламні оголошення, а саме: древній єгипетський папірус, на якому ієрогліфами написане оголошення про продаж раба; численні клейма і печатки древніх ремісників — своєрідні прообрази сучасних товарних знаків і ін.
В історичних документах є відомості про те, що в середньовічних містах існували цехові союзи глашатаїв, що розхвалювала товари тих чи інших виробників у місцях скупчення народу. А в епоху відродження почався дійсний розквіт реклами, зв'язаний з використанням друкованих рекламних матеріалів, виготовлених типографським способом (початок 15 століття).
В міру розвитку і зміцнення капіталізму реклама поступово перетворюється в окрему галузь — величезну індустрію, що служить інтересам концернів, корпорацій, підприємств і фірм, і використовується ними як основний засіб завоювання ринків, одержання максимальних прибутків.
Отже, реклама в 19 столітті стає органічною частиною сучасного способу життя всіх розвитих капіталістичних країн. Треба відзначити, що й у Росії рекламна справа розвивалася і процвітала. Ще в 10-11 століттях російські купці прибігали до різноманітних прийомів рекламування своїх товарів: у крамниці стояли спеціально найняті зазивачи і голосно розхвалювали товари, застосовуючи вірші і веселі частівки і примовки.
У кінці 19 століття швидкий розвиток у Росії одержує друкована реклама, посилено розвивається також реклама в газетах і журналах. Видаються спеціальні рекламні журнали "Торгівля", "Торгівля і життя" (С.-Петербург), газети "Комісіонер" (Москва), "Супутник покупця" (Нижній Новгород) і ін. Про успіхи рекламної справи можна судити і по тім факті, що наприкінці 1897 року в Петербурзі була влаштована Всесвітня виставка торгового плаката, на якій демонструвалося більш 700 робіт рекламістів різних країн, у тому числі і роботи російських художників.
Після революції в умовах нових суспільних і економічних відносин принципово змінилися і задачі реклами. Був виданий декрет "Про державну монополію на рекламні оголошення" і декрет про конфіскацію всіх приватних рекламних установ. Тепер реклама служила зміцненню економічної бази диктатури пролетаріату і створенню умов для зміцнення соціалістичного господарства.
Громадянська війна, що почалася, і розруха, що пішла за нею, привели до природного припинення рекламної діяльності. Однак у часи НЕПу на рекламу знову звернули увагу. Саме тоді були організовані перші радянські рекламні агентства "Рекламтранс", "Зв'язок", "Промреклама". Реклама розглядалася як один із засобів встановлення зв'язку між робітниками і селянством. До державної рекламної діяльності були притягнуті кращі творчі сили журналістів, письменників, поетів і художників, наприклад В.В. Маяковський, що написав більш 100 віршованих текстів для оголошень, і в тому числі свою знамениту крилату фразу: "Ніде крім, як у Моссельпромі".
Однак незабаром ідеологія торкнулася і цю сферу життя. Реклама була оголошена явищем далеким природі соціалізму, і в період з кінця 30-х до початку 60-х років її називали "продажною дівкою світового імперіалізму". Але життя продовжується, і з 70-х років у нашій країні починається новий етап розвитку реклами. Хоча і зараз часом існує думка, що реклама — непотрібний інститут, далекий нашому способу життя. Результатом цього судження є підхід до реклами як до справи другорядної і принцип, породжений в умовах товарного дефіциту, що полягає в тім, що гарний товар буде проданий і без реклами. Практика ж показує, що далеко не завжди товар високої якості знаходить свого споживача без засобів комунікацій, до яких відноситься і реклама.
В даний час у Києві, починаючи з 1993 року проходять виставки і фестивалі, присвячені рекламі. І треба сказати, що перспектива розвитку на українському ринку рекламної справи дуже висока.
1.3. Психологічний аспект реклами
На цю проблему можна дивитися з двох точок зору: з погляду продавця і з погляду споживача. Розглянемо спочатку, як сприймається реклама потенційними споживачами.
Мені вдалося опитати близько 30 чоловік різних віків і професій на предмет сприйняття реклами. Виявилося, що більшість з опитуваних не довіряють рекламі, а якщо і довіряють, то далеко не всякій і не завжди. Незважаючи на це реклама підштовхує їх на придбання тих чи інших товарів, тобто вона впливає на вибір навіть недовірливих споживачів. Реклама — це дуже тонка галузь психології. І багато хто навіть не задумуються про те, що реклама впливає на підсвідомість людини в незалежності від його свідомості. Звідси результат — ефективність реклами.
Хочеться пояснити зв'язок реклами зі способом життя людей на конкретному прикладі. Цей матеріал написаний прибалтійськими емігрантами, що живуть у США більш 15 років. Звичайно, жителі Америки відрізняються від нас багато чим: сприйняттям навколишнього світу, поняттям про систему цінностей… Але даний приклад лише ілюструє можливу залежність стилю життя людей від економіки, представником якого є реклама.
· „Реклама працює на підсвідомому рівні, звертається до ірраціонального в природі людини. Її вплив і глибше і сильніше, ніж ми наївно думали, потішаючись над яким-небудь недоумкуватим рекламним персонажем. Коли американець дивиться в дзеркало, він бачить розумну, цивілізовану, життєрадісну людину. Таким його зробила реклама. Рекламні психологи знають, що всередині кожного з нас ховається зовсім інша істота — боязке, невпевнене, рефлекторне. Задача реклами в тім і складається, щоб внутрішній вигляд збігся з зовнішнім. Результат — продані товари.
· Скажемо, косметичні фірми продають нам не крем для освіження шкіри, а надію на вічну молодість. Автомобільні компанії продають не машини, а престиж і засіб самовираження. Броварники торгують не пивом, а веселощами. В Америці продаються не товари, а щиросердечний стан.
· У 50-і роки реклама пропагувала речі — будинку, машини холодильники. Її задача була в тім, щоб створити представлення: воля, успіх світле майбутнє залежать від придбання цих речей. Нині такий рекламний образ не проходить в Америці, тому що привабливість матеріального достатку стрімко потьмяніла. Чим більше багатіли американці, тим очевидніше ставала обмеженість сугубо матеріального ідеалу. Далі з'явилися хіппі, що відмовилися від рекламної утопії, вважаючи її бездуховною і нудною. Тепер поняття "якість життя" не обмежується простим придбанням речей. Достаток змусив рекламу створювати новий, більш духовний стандарт споживання. Необхідність продавати усе більше товарів змушує розвивати смаки, створювати для нових товарів придатну середовище."
Психологія реклами з погляду її творців.
Зіштовхуючись з рекламою, споживач втягується в постійну познавчо-оцінюючу діяльність. Він прикидає: потрібно — не потрібно, по кишені — чи ні, брати — не брати? І творці реклами розуміють, що потрібно зробити таку рекламу, що могла б психологічно або переконати людини, що саме даний товар щонайкраще задовольнить випробовувану потребу, або призвати допомогти споживачу усвідомити саме існування нової для нього потреби.
Основи теорії комунікації виражені відомою формулою американського політолога Лассвела. Реклама розуміється сьогодні як спеціальна форма комунікації, тому модель Лассвела підходить для структурування реклами як об'єкта пізнання.
Із соціально-психологічної точки зору розглядаються всі складові моделі.
· Комунікатор:з безлічі якостей, необхідних для комунікатора, особливу увагу приділяють переконливості, ясності намірів, симпатичності і стилю комунікації.(Наприклад, динамічний, упевнений стиль робить більше дії на споживача, чим стиль пасивний і млявий).
· Звертання:людина, що готує рекламу, повинна знати, що рекламуючи тільки позитивні якості товару, можна викликати в цільовій групи враження невірогідності; негативні ж аргументи можуть звернути увагу на ті недоліки продукту, яких покупці раніш не зауважували. Тому потрібно вміти підготувати "двостороннє" звертання.
· Засіб комунікації:серед різних форм реклами найбільш ефективною, по впливу на споживача, вважається особиста форма агітації. З неї похідні це візуальна реклама (наприклад ТВ), і звукова (радіо). Письмова ж комунікація (реклама) вважається в загальному випадку найменш переконливої.
· Приймач:досить сказати, що риси характеру особистості впливають на сприйняття. І це треба враховувати при створенні реклами.
Фахівці зі створення реклами знають безліч дріб'язків, що впливають на сприйняття реклами. Існують теорії психологічного сприйняття (теорія Зиґмунда Фрейда і теорія Авраама Маслоу, теорія "образа марки" і теорія "емпатії"). Фахівці враховують специфіку країни (якщо ця реклама спрямована на експорт), колір (теорія Макса Люшера про вплив кольору на сприйняття), способи вираження (наприклад, доведено, що авангард лише привертає увагу, але асоціації, викликані їм, непередбачені), при звуковій рекламі ключове значення має голос (наприклад, гугняві голоси не сприймаються, а баритони, як правило, інтригують і залучають), враховується вплив окремих букв на підсвідомість і асоціації (наприклад, буква "І" — сприймається в словах як щось маленьке, "ПРО" — робить враження м'якості і розслабленості, "А" і "Е" — асоціюються з емоційним підйомом і т.д.) і багато чого іншого. Недарма в досвідчених великих рекламних агентствах існують фахівці з рекламній психології. Адже дуже багато чого, по суті справи, залежить від них.
2. Основні види реклами, носії реклами і засоби її поширення.
2.1. Види реклами
Інформативна реклама.
Інформативна реклама переважає в основному на етапі виведення товару на ринок, коли постає завдання створення первинного попиту. Так, виробникам, наприклад, харчової продукції потрібно спочатку проінформувати споживачів про живильні достоїнства і численні способи використання продукту.
Завдання:
· повідомлення ринку про новинку, чи нове застосуваннях існуючого товару;
· інформування ринку про зміну ціни;
· пояснення принципів дії товару;
· опис послуг, що надаються;
· виправлення неправильних уявлень чи розсіювання побоювань споживача;
· формування образа фірми.
Увідомлююча реклама.
Увідомлююча реклама здобуває особливу значимість на етапі росту, коли перед фірмою постає завдання формування виборчого попиту. Частина увідомлюючих оголошень зміщається в категорію порівняльної реклами, що прагне затвердити перевагу однієї марки за рахунок конкретного порівняння її з однієї чи декількома марками в рамках даного товарного класу. Порівняльною рекламою користаються в таких товарних категоріях, як дезодоранти, зубна паста, пральний порошок, шини й автомобілі. Про правильність створення порівняльної реклами судження досить неоднозначні.
Завдання:
· формування переваги до марки;
· заохочення до придбання конкретної марку;
· зміна сприйняття споживачем властивостей товару;
· переконати споживача зробити покупку не відкладаючи;
Емоційна реклама.
Емоційна реклама це так звана підкріплювальна реклама, що прагне запевнити нинішніх покупців у правильності зробленого ними вибору. У подібних рекламах часто фігурують задоволені покупці, що створюють дружню атмосферу.
Завдання:
· пробудження в споживачів симпатії до продукту;
· створення іміджу;
· підвищення довіри як до товару чи послуги, так і до самої фірми-виробника;
Нагадуюча реклама
Реклама, що нагадує, надзвичайно важлива на етапі зрілості, для того щоб змусити споживача згадати про товар. Ціль дорогих оголошень добре відомої продукції фірм, що мають загальне і давно устояне визнання — нагадати людям про своє існування, а зовсім не в тім, щоб чи проінформувати чи переконати їх.
Задачі:
· нагадування споживачам про те, що товар може знадобитися найближчим часом;
· інформування споживача про те, де можна купити товар;
· утримання товару в пам'яті споживачів у періоди міжсезоння
· підтримка поінформованості про товар
На практиці часто границі між вищенаведеними видами розмиті, тому що одна реклама може носити як і інформаційний характер, так і, наприклад, увідомлюючий. Усе залежить від конкретної рекламної ситуації, у якій знаходиться фірма. Наприклад в магазин надійшла партія нової продукції. Фірма інформує про це споживача (інформаційна реклама) і нагадує адреси своїх магазинів (нагадуюча реклама).
2.2 Носії реклами
З погляду рекламодавця роль носіїв реклами в принципі можуть виконувати будь-які засоби, що задовольняють дві умови: вони повинні бути створені так, щоб мали змогу донести інформацію до споживача; контакт із ними повинний представляти користь для цільової групи.
Пряма реклама
· пряма поштова реклама — перевага: при мінімальному витраті засобів має високу виборчу здатність;
· рекламні матеріали, що вручаються особисто;
Що стосується рекламних матеріалів, що вручаються особисто, те це можуть бути листівки, запрошення на роботу, рекламні оголошення про послуги чи товари, що за звичай поширюються в місцях зосередження людей (метро, вулиця і т.д.); а також спеціальні рекламні матеріали, призначені для визначеного кола персон (запрошення).
Про пряму поштову рекламу варто розповісти детальніше.
Пряма поштова реклама (Dіrect-maіl) є дуже популярним і одним з найефективніших видів реклами. Вона являє собою розсилання рекламних повідомлень на адресу визначеної групи споживачів чи можливих ділових партнерів.
Direct-mailмістить у собі три етапи:
1. Створення бази даних населення;
2. Розподіл населення на цільові групи по соціальному статусу, статі, віку, доходу і т.д.
3. Розсилання листів рекламного змісту з урахуванням специфіки цільової групи.
Методи Direct-mailдозволяють варіювати агітаційний вплив на виборця, тому в усьому світі вони ефективно використовуються в передвиборній боротьбі. Конкретний приклад: агентством "POSTER-publіcіty" вперше в умовах Росії було проведене розсилання іменних листів у грудні 1995 року за замовленням НДР під час виборів депутатів у Державну Думу.
Цікавий приклад використання методів агентства „POSTER-publicity” під час виборів президента України у 1999 році (методика використовувалась Євгеном Марчуком і складалася в розсиланні агітаційних листівок поштою).
Одним з етапів проекту виборчої кампанії був опис груп, на котрі необхідно було направити вплив — це групи молодих людей, пенсіонерів, матерів-одиночок, батьків у багатодітних родинах, жителів будинків, призначених під знос, а також людей, у яких день народження приходився на період передвиборчої кампанії. Зміст і стиль листів враховував особливості кожної з груп.
У листах, адресованих пенсіонерам, Марчук звертався до їхнього життєвого досвіду і мудрості. У листах до молоді він рекомендував розпитати батьків про всілякі обмеженя минулого. Введення в лист 3-6 іменних звертань підсилювали його ефект. Подібна практика використовується при рекламі товарів (у практиці нашої країни — це реклама продукції фірми PHІLІPS — бритвеної системи Phіlіshave 5000).
Друкована і сувенірна реклама
· проспекти;
· каталоги — друковані видання, що рекламують великий перелік товарів чи послуг з короткими поясненнями і цінами;
· буклети — спеціальні видання, присвячені одній фірмі, чи товарам. У буклетах прийнято разом з рекламним текстом поміщати фотографії і факти з історії фірми, окремих її членів, називати спонсорські чи інші акції, участь у політичному й економічному житті країни. Буклети звичайно робляться на високоякісному папері, багатобарвними і є дуже престижними. Їх обов'язково вручають на презентаціях, ярмарках, виставках, чи прес-конференціях;
· листівки — застосовуються на виставках, ярмарках і ін. для роздачі відвідувачам;
· афіші чи плакати;
· прайс-листи — перелік товарів і цін на них;
· прес-релізи — звіт про проведення тієї чи іншої акції, використовуваної в рекламних цілях;
· календарі, ручки, папки, футболки й ін. — дрібна продукція, що розповсюджується на презентаціях, виставках, ярмарках як рекламний акт;
Аудіо- й аудіовізуальна реклама
Цей засіб поширення реклами вважається найбільш ефективним, тому що він охоплює великі маси населення (споживачів). Перевага такої реклами полягає в її особливої оперативності. Найбільш ефективні результати цей засіб дає при рекламі товарів і послуг масового попиту, розрахованого на споживання широкими прошарками населення.
Аудіовізуальна реклама
· рекламні кінофільми( рекламно-технічні фільми, рекламно-престижні фільми, рекламна експрес інформація) – за звичай це короткі рекламні фільми, що демонструються серед широких прошарків населення в кінотеатрах, або на виставках і фестивалях;
· слайди — як правило, цей вид реклами розповсюджений у середовищі фахівців і застосовується на виставках і презентаціях;
· телебачення- представниками реклами на телебаченні є рекламні ролики, а також телеоголошення і телезаставки. Телевізійний засіб поширення реклами містить у собі зображення, звук, рух, колір, і тому робить на рекламну аудиторію значно більший вплив, ніж інші носії реклами. Телереклама стає усе більш цікавої, інформативної і разом з тим складної і дорогою у виробництві і показі. Особливо якщо вона ґрунтується на комп'ютерній графіці. Якість вітчизняної телереклами помітно підвищується з року в рік. Про це свідчить хоча б те, що рекламні ролики вітчизняного виробництва займають міцну позицію на телебаченні і витісняють собою західну продукцію, а також показові в цьому відношенні участі вітчизняної реклами на міжнародних фестивалях і виставках.
Недолік телевізійної реклами в тім, що під час її трансляції увага потенційного споживача повинна бути зосереджена на екрані, в іншому випадку рекламне звертання не буде сприйнято. У будь-якому випадку телереклама дає широкий спектр можливостей. Для підвищення її ефективності встановлено безліч психологічних правил і прийомів, як то: акцент на візуальність, стислість, оригінальність, близькість до споживача і т.д. З іншого боку, телевізійна реклама самий дорогий спосіб рекламування. Найбільшої ефективності вона досягає в ранковому ефірі, коли основна маса людей збирається на роботу, чи у вечірньому ефірі, коли основна маса людей знаходиться будинку і відпочиває. Цілком природно, що заможним рекламодавцям вигідно розмістити рекламу своєї продукції саме в цей час, наприклад у перервах між популярними фільмами і передачами (відповідно ціна на розміщення реклами в "години пік" вечірній чи ранковий час буде вище, ніж чим у денний час). З погляду потенційного споживача насиченість ефіру рекламою часом дуже висока. Наприклад, у двох рекламних перервах передачі КВК (вигідному з погляду розміщення реклами, тому що КВК дивиться великий відсоток населення) було показано 16 і 18 рекламних роликів відповідно. Найбільш частий результат такої великої кількості інформації під час перегляду яких-небудь фільмів чи передач, як знов-таки показав проведене мною опитування, — це роздратування і негативне відношення до реклами.
Аудіо реклама
· радіо-оголошення- рекламні оголошення в магазинах і в торгових пунктах у цілому, у метрополітені, на виставках;
· радіорепортажі — репортажі про які-небудь ярмарки, виставки-продажі чи інші події. Можуть містити як пряму, так і непряму рекламу;
· реклама на радіостанціях;
Перевага радіо перед іншими засобами масової інформації: 24-годинне віщання на багато регіонів і величезну різноманітність програм. Радіо слухають у житлових і виробничих приміщення, на кухні, прогулюючись на відкритому повітрі, в автомобілях. Тому рекламні оголошення, розміщені у відповідних радіопрограмах охоплюють значний відсоток аудиторії споживачів, незалежно від того, де вони знаходяться. Радіореклама оперативна і має в основному доступну вартість. Разом з тим у процесі сприйняття рекламних звертань, трансльованих по радіо, не бере участь зір, через який людина одержує до 90% інформації.
Як правило на радіостанціях існують рекламні відділи, що спеціально займаються виробництвом реклами. Замовнику досить указати моменти, на яких повинно акцентувати увага. Розробляють рекламу (складають текст, визначають стиль реклами і т.д.), озвучують її вже безпосередньо фахівці відділу реклами радіостанції. Як правило, готові рекламні ролики від замовника не приймаються, а якщо і приймаються, те обов'язково пропускаються через відділ реклами, тому що у випадку неякісності реклами, що надійшла від клієнта і пройшла в ефір, може постраждати імідж (репутація) радіостанції. Замовником реклами може бути як рекламне агентство, так і безпосередньо фірма (замовлення без посередників).
Ефективність реклами залежить від престижу радіостанції, від кількості регіонів чи міст, на території яких віщає дана радіостанція і звичайно ж, від якості реклами, а також від аудиторії слухачів (соціальний статус, вік і ін.).
Реклама в пресі.
· газети(міські, обласні, усеросійські, спеціалізовані);
· журнали(галузевого чи загального призначення);
· фірмові бюлетені;
· довідники.
Реклама в пресі має широке поширення і по обсягу витрат уступає лише рекламі на телебаченні. Перевага реклами в пресі заключається в її високій виборчій здатності. Люди з різними інтересами будуть читати літературу, присвячену тій сфері життя, що їх цікавить. Таким чином, завдяки газетам і журналам рекламні звертання впливають на визначену споживчу групу. Специфіка реклами в пресі диктує особливі підходи до її створення і розміщення. При її створенні потрібно враховувати, що реклама сприймається тільки через зір, а значить треба звернути особливу увагу на візуальну частину. Тобто оформлення повинне привернути увагу і зацікавити, а значеннєве навантаження повинне удержати і підштовхнути споживача до дії. У даному випадку творці повинні враховувати колір, розмір букв, реальність зображуваного, стиль звертання, а також, наприклад, те, що фотографія краще, ніж малюнок; що одна велика ілюстрація працює краще, ніж багато дрібних і багато чого іншого.
Вартість розміщення реклами в пресі залежить від:
1. престижу чи газети журналу;
2. формату рекламного оголошення;
3. місця розташування (від смуги, обкладинки, рубрики, рекламного блоку);
4. кількості використаних кольорів у рекламі (якщо це чи журнал газети в кольорі);
Реклама на місці продажу.
· вітрини;
· вивіски, знаки;
· упакування;
· планшети;
Очевидна помилка багатьох підприємців полягає у їхній впевненості щодо дії позамагазинної реклами й у відношенні до реклами на місці продажу як до другорядного фактора успіху. Спростовуючи подібну оману, західні фахівці вважають, що методами позамагазинної реклами недоцільно рекламувати більш 15 % товару, тому істотно зростає роль реклами на місці продажу. Покупець, що знаходиться в магазині і бачить товар, більш піддається рефлекторній дії щодо купівлі. Але тільки в тому випадку, якщо він одержує про товар необхідну йому інформацію. Використання внутрішньомагазинної реклами дозволяє підштовхнути споживача на придбання не тільки раніше рекламованого товару, але і невідомої продукції. Відомо, що тільки 3 % покупців не звертають уваги на упакування. За даними французьких дослідників, 35 % споживачів купують товар у магазині, прочитавши текст на упакуванні і 87 % — побачивши знайому назву чи відому торгову марку.
Реклама в місцях продажу може полягати в роздачі проб продукції, використанні дисплеїв-матеріалів, поширенні друкованої реклами й ін.
Зовнішня реклама.
Зовнішньої називають рекламу на вулицях і площах міст, населених пунктів. Як правило, суть зовнішньої реклами в нагадуванні. Зовнішня реклама не може почати рекламну кампанію, вона може неї чи продовжити чи закінчити. Особливість зовнішньої реклами — це одномоментність: її бачать, проїжджаючи чи проходячи по вулиці. Звідси вимоги до особливої її яскравості і збільшених розмірів. Перевагою зовнішньої реклами є те, що вона наздоганяє потенційного споживача зненацька й у той момент, коли він найбільше настроєний зробити покупку, прийняти комерційне рішення. Дуже важливе питання про розміщення реклами. Кожна ділянка міста має свою престижну оцінку.
До зовнішньої реклами відносяться:
· великогабаритні плакати;
· мультивізійні плакати;
· електрифіковані панно;
· неонова рекламана вулицях міста з використанням інертних газів, волоконної оптики, лазерної техніки, різних типів світловодів.
· реклама на транспорті (внутрішня і зовнішня)- це реклама в метрополітені, оформлення автобусів і тролейбусів, таксі, трамваїв. Останнім часом спостерігається тенденція розміщення зовнішньої реклами на потягах далекого прямування.
18-22 листопада 2000 року в Києві проходила виставка "Реклама-2000". На ній були представлені досягнення в області зовнішньої реклами. Хочеться відзначити, що саме цей носій реклами має великі перспективи, тому що помітно поліпшується якість технічних і поліграфічних засобів, використовуваних у виробництві зовнішньої реклами. зовнішня реклама володіє багатьма якостями, привабливими для рекламодавця. У їхньому числі: миттєве й широке охоплення, гнучкість, швидка окупність, близькість до місць товарів, помітність.
Для досягнення більшої ефективності зовнішньої реклами розробляють мережну рекламу. Існує кілька рекламних агентств, що займаються спеціальними дослідженнями і тестуваннями, необхідних для якісного проведення рекламної кампанії з використанням зовнішньої реклами. При грамотному і ретельно продуманому розміщенні, ефективність цього носія інформації може досягти ефективності, порівнянної з пресою і навіть телебаченням. Учасники мого тестування віддали свою перевагу саме зовнішній рекламі.
Імідж-реклама.
Імідж-реклама (заходи "Publіc relatіons") — це комплекс заходів, спрямованих на створення іміджу, престижу і позитивного відношення широких прошарків громадськості до організацій-рекламодавців. До заходів подібного роду відносяться:
· презентації;
· прес-конференції;
· фінансування суспільно корисних заходів і спонсорство;
· виставки і деякі спеціалізовані ярмарки.
Важливо відзначити, що заходи подібного роду є постійною, планованою рекламною діяльністю, заснованої на маркетингових дослідженнях. Рекламні фірми рекомендують своїм замовникам проводити заходу PR якщо рекламодавець планує вийти на ринок з новим товаром; якщо потрібно створити належні взаємини з робітниками та службовцями фірм і організацій, що співробітничають; якщо існує небезпека ворожих дій конкурентів, і рекламодавець має потребу в широкому інформуванні громадськості про свою надійність; якщо виникають кризові ситуації (масові претензії до якості продукції, погіршення відносин з різними групами громадськості і т.д.).
3. Планування рекламної діяльності підприємства
3.1 Сутність рекламної політики підприємства.
Дати чітке визначення рекламної політики неможливо. Це досить багатогранне поняття. Швидше за все це визначення дії по створенню і розміщенню реклами і рекламних заходів, з метою створення іміджу і залучення клієнтів для збуту продукції. Рекламна політика тісно зв'язана з торговою і діловою політикою фірм. Поняття рекламної політики також тісно зв'язано з поняттям рекламної стратегії і тактики. Можна сказати, що рекламна політика — спосіб дії фірми, спрямований на досягнення визначених цілей; стратегія — загальна провідна лінія й установка на досягнення кінцевих цілей; тактика — сукупність засобів і прийомів, спрямованих на досягнення мети, образ дій, лінія поводження. По суті справи сутність рекламної політики полягає у виборі рекламної стратегії і тактики.
Припустимо, створюється фірма. Для того, щоб про неї довідалися, їй необхідно заявити про себе. Цього можна домогтися за допомогою реклами. Але для того, щоб при мінімальних витратах засобів одержати максимально високий результат, необхідно продумати яким образом рекламувати себе і свою продукцію.
Визначена рекламна політика існує у всякої фірми чи підприємства, будь то банк, виробник товарів народного споживання, радіостанція, канал телебачення, туристичне агентство, магазин, ресторан (показовий у даному випадку ресторан McDonald's) чи кафе. Різниця лише в масштабах і засобах реклами.
Рекламна політика може мінятися чи не мінятися протягом якогось часу. Це залежить від ситуації на ринку в цілому і від ситуації усередині самої фірми.
Розглянемо, на підставі чого будується і від чого залежить рекламна політика фірми.
3.2 Процес планування рекламної кампанії підприємства
Постановка задач.
Мета рекламної кампанії.
Для початку фірма повинна чітко представляти мету реклами, тобто для чого буде проведена рекламна кампанія. Ціль може полягати у формуванні імені, престижу фірми, для того, щоб згодом зайняти міцне положення на ринку. Метою може бути просто збут товару. Іншими словами цілі можуть бути економічними і неекономічними, реклама може носити чисто економічний чи неекономічний характер. Розраховувати на високу ефективність реклами з економічними цілями не завжди можливо, тому що практично завжди подібна реклама припускає придбання товару споживачем майже "миттєво". В принципі реклама неекономічного характеру домагається теж економічних цілей. Інша справа, що вона це робить не прямо, а замасковано.
Те, який характер буде носити реклама фірми чи підприємства, залежить від багато чого: від розміру самої фірми чи підприємства, отже від бюджету (бюджет фірми може не дозволити витрачати засоби на рекламу, що створює фірмі ім'я і престиж, у цьому випадку фірма буде робити рекламу економічного характеру); від цілей на ринку взагалі; від конкретної сформованої рекламної ситуації; від поводження конкурентів; від займаного на ринку положення.
По суті справи задачі реклами полягають у спонуканні УВАГИ, ІНТЕРЕСУ, БАЖАННЯ, ДОВІРИ, ДІЇ.
Вивчення об'єкта реклами.
Фірма повинна чітко уявляти собі свій об'єкт реклами. Розходження між рекламою продукту і рекламою фірми полягає в тім, що є об'єктом рекламного звертання. Підприємство займається, як правило, як рекламою окремих продуктів, так і рекламою фірми в цілому. У першому випадку виділяються особливі якості продукту, у другому — через указівки, наприклад, на величину підприємства і його світові зв'язки робиться спроба домогтися довіри покупців для усієї виробничої програми підприємства. Необхідно знати і зуміти виділити унікальність свого товару чи послуги. При цьому для систематичної, зв'язаної з загальною політикою і стратегією підприємства рекламної діяльності необхідна об'ємна ринкова і внутрішня інформація, зокрема :
· про ступінь насичення ринку;
· про етап життєвого циклу продукту;
· про діяльність конкурентів;
· про характеристику цільової групи;
· про приступність і вартість носіїв реклами;
Дуже важливий аспект конкуренції. З одного боку, конкуренти ставлять деякі перешкоди і створюють деякі проблеми. З іншого боку, в умовах ринкової економіки конкуренти сприяють боротьбі за якість товару чи послуги і є деяким стимулом для роботи.
Отже, свою рекламну політику фірма повинна будувати на здатності чимось виділитися серед конкурентів на загальному ринку (якщо такі маються), забезпечивши споживачам унікальний вид товару чи послуги всіляко підкреслюючи високу кваліфікацію своїх працівників, специфічні властивості товару, перевага його перед іншими фірмами. Важливо знайти те, до чого споживач найбільш чуттєвий.
Планування кінцевого результату.
Необхідно чітко представляти, яка мета повинна бути досягнута, на який результат розраховує фірма по закінченні рекламної кампанії. Маючи теоретичні представлення про це і практичні результатах рекламної кампанії, істотно полегшується аналіз проведеної роботи, вивчення помилок і усунення їх у наступних рекламних кампаніях.
Виділення цільової групи.
Перед тим, як приступити до подальшої розробки рекламної політики і стратегії, потрібно мати чітке представлення про свою цільову аудиторію. Цільова аудиторія — це група споживачів, на яку спрямоване просування (реклама, особистий продаж, стимулювання збуту, пропаганда). Від правильного визначення цільової аудиторії залежить як стратегія, так і ефективність просування. Наприклад для рекламування пральних порошків цільова група в основному буде складатися з жінок-господарок, продукція фірми "PARKER" — солідних ділових людей, а м'які плюшеві іграшки зацікавить швидше за все дітей, які зможуть вплинути на своїх батьків. При виділенні цільової групи, що піддається рекламному впливу, необхідно:
1. визначити цікавлячий нас ринок;
2. розглянути товар під кутом зору
а) щодо переваг перед конкуруючими аналогами;
б) відповідності найбільш важливим запитам потенційних покупців (у тому числі їхнім звичкам);
в) необхідної комплектності;
г) доступності для покупців;
д) впізнаваємості зовнішнього вигляду (відмінності від конкуруючих товарів)
3. визначити споживчий сегмент ринку;
4. встановити, чи існують на різних ринках сегменти покупців, які можна вважати ідентичними;
5. вирішити, чи потрібні додаткові маркетингові дослідження;
Цільова аудиторія впливає на рішення про те, що сказати, як сказати, коли сказати, де сказати і від чийого імені сказати. Вона може знаходитися в кожнім із шести станів купівельної готовності:
1). поінформованість — аудиторія може бути цілком необізнаною і знати одну назву. Якщо велика частина цільової групи виявляється необізнаної, то задача реклами створити необхідну поінформованість, хоча б впізнаваємість назви.
2). знання — аудиторія може бути інформована про фірму чи її товарі, але не володіти ніякими іншими знаннями. У цьому випадку завдання реклами полягає в тім, щоб донести до аудиторії ті характеристики фірми чи товару, що можуть сприяти досягненню цілей рекламної кампанії.
3). прихильність — цільова аудиторія, знаючи товар, може виказати стосовно нього негативні чи позитивні почуття. У випадку негативного результату, у фірми буде визначена рекламна політика, спрямована на зміну відносин споживача до фірми її чи послуг.
4). перевага — цільова група може виказати прихильність до товару, але не віддавати йому переваги перед іншими. У цьому випадку комунікатор (реклама) повинний спробувати сформувати споживчу перевагу. Він буде розхвалювати якість товару, його ціннісну значимість, робочі характеристики та інші властивості.
5). переконаність — цільова аудиторія може виказати перевагу до конкретного товару, але не бути переконаною у необхідності його придбання. Задача реклами — сформувати переконаність у тім, що придбання даного товару — самий правильний вибір.
6). здійснення покупки — деякі члени цільової аудиторії можуть мати деякі переконання, але так і не зібратися зробити покупку. Комунікатор повинний підвести цих споживачів до здійснення необхідного заключного кроку. Серед прийомів, що штовхають на здійснення покупки, пропозиція випробувати товар протягом обмеженого відрізка часу чи натяк на те, що товар цей незабаром стане недоступним.
Рішення про розробку бюджету.
Однієї з найбільш важких проблем, що стоять перед фірмою, є ухвалення рішення про розмір асигнувань на стимулювання (у нашому випадку на рекламу). Немає нічого дивного в тім, що різні галузі промисловості і різні фірми витрачають на рекламу суми, значною мірою відмінні один від одного своїми розмірами. Розглянемо чотири найбільш розповсюджені метода, якими користаються при розробці генеральних кошторисів витрат на рекламу.
1).Метод числення "від наявних засобів".
Багато фірм виділяють на рекламний бюджет суму, яку вони, як їм здається, можуть собі дозволити витратити. Подібний метод визначення розмірів бюджету цілком і цілком ігнорує вплив реклами на обсяг збуту. У результаті величина бюджету щорічно залишається невизначеної, що затрудняє перспективне планування ринкової діяльності.
2). Метод обчислення "у відсотках до суми продажів".
Багато фірм обчислюють свої бюджети стимулювання у визначеному процентному відношенні або до суми продажів (поточних чи очікуваних), або до продажної ціни товару.
Вважається, що цей метод володіє багатьма перевагами. По-перше, розрахунок у відсотках до обсягу продажів означає, що сума асигнувань на стимулювання буде швидше за все мінятися в залежності від того, що фірма "може собі дозволити". По-друге, цей метод змушує керівництво враховувати взаємозв'язок між витратами на рекламу, продажною ціною товару і сумою прибутку в розрахунку на товарну одиницю. По-третє, він сприяє підтримці конкурентної стабільності в такій мері, що фірми-конкуренти витрачають на рекламу приблизно той самий відсоток суми своїх надходжень від продажів.
Однак, не дивлячись на ці переваги, метод числення у відсотках до суми продажів майже нічим не виправдує свого застосування. Він базується на міркуванні про те, що збут є причиною реклами, а не наслідком. Він веде до того, що розмір бюджет визначається наявними засобами, а не наявними можливостями. Цей метод не дає логічних основ для вибору конкретного процентного показника, за винятком хіба що випадків дій на основі минулого чи досвіду нинішніх дій конкурентів.
3). Метод конкурентного паритету.
Деякі фірми встановлюють розмір свого рекламного бюджету на рівні відповідних витрат конкурентів. У цього методу є два доводи. Один з них полягає в тім, що рівень витрат конкурентів уособлює собою колективну мудрість галузі. Другий говорить, що підтримка конкурентного паритету допомагає уникати гострої боротьби в сфері стимулювання.
Насправді жоден з цих доводів не має справжньої сили, тому що не існує будь яких основ вважати, що в конкурентів більш здорові погляди на те, скільки саме варто витрачати на рекламу (фірми так різко відрізняються один від одного своїми репутаціями, ресурсами, можливостями і цілями, що розміри їхніх бюджетів стимулювання навряд чи можна вважати надійними орієнтирами). Плюс до цього немає ніякого доказів на користь другого доводу про згортання гострої конкурентної боротьби.
4). Метод обчислення "виходячи з цілей і задач".
Цей метод вимагає, щоб діячі ринку формували свої бюджети реклами на основі:
1). вироблення конкретних цілей;
2). визначення задач, що треба буде розв'язати для досягнення цих цілей;
3). оцінки витрат на рішення цих задач.
Сума всіх цих витрат і дасть орієнтовану цифру бюджетних асигнувань на рекламу.
Достоїнство цього методу полягає в тім, що він жадає від керівництва чіткого викладу своїх представлень про взаємозв'язок між сумою витрат, рівнем рекламних контактів, інтенсивністю випробування і регулярного використання товару.
У процесі розробки бюджету варто враховувати ряд моментів: витрати різних альтернатив (ціна телереклами в порівнянні з радіо-оголошеннями й оголошеннями в журналах, наприклад); скільки разів потрібно повторити рекламу для того, щоб вона була ефективною; на скільки виросли ціни на рекламу в засобах масової інформації останнім часом. Варто враховувати те, на якому етапі життєвого циклу знаходяться товари фірми, чи є вони стандартними товарами широкого вжитку чи різко відрізняються від інших виробів, чи відчувається постійний нестаток у цих товарах чи їх приходиться продавати "під тиском" та інше.
5. Вибір звертання.
Визначивши бажану відповідну реакцію аудиторії, розробляється ефективне звертання. Створення звертання припускає рішення трьох проблем: що сказати (зміст звертання), як це сказати логічно (структура звертання) і як виразити зміст у виді символів (форма звертання).
Перший етап розробки звертання — вибір теми чи мотиву, що викликають бажану відповідну реакцію. Існує три типи мотивів:
1). Раціональні мотиви співвідносяться з особистою вигодою аудиторії. За допомогою подібних мотивів показують, що товар забезпечить обіцяні вигоди. Як приклад можуть служити звертання, що демонструють якість товару, його економічність, чи цінність. експлуатаційні параметри.
Яскравим прикладом раціонального мотиву є система знижок.
Практично у всіх великих фірм чи фірм, що займають стабільне міцне на ринку, існує своя система знижок. Звичайно знижки надаються постійним клієнтам.
2). Емоційні мотиви прагнуть розбудити якесь негативне чи позитивне почуття, що послужить обґрунтуванням для здійснення покупки. До емоційних мотивів можна віднести мотиви страху, провини, сорому, любові, гумору, гордості і радості, за допомогою яких реклама спонукає людей на якісь дії (наприклад, чистити зуби, не курити, не переїдати, добре виглядати).
3). Моральні мотиви взивають до почуття справедливості і порядності аудиторії. Моральними мотивами часто користаються, щоб спонукати людей підтримати суспільні рухи, такі, як оздоровлення навколишнього середовища, допомога у відновленні пам'ятників, надання допомоги знедоленим і т.д. При рекламуванні повсякденних товарів моральною аргументацією користаються рідше.
У силу звичності для виробника свого товару чи послуги можна випустити з уваги їхні властивості, що здатні залучити споживачів і стати основою рекламної кампанії. Виходячи з цього, необхідно скласти перелік усіх тих вигод чи мотивів, що виробник товару може запропонувати і які зможуть спонукати в споживача бажання зробити покупку. Потім варто провести мотиваційний аналіз, тобто вивчити дані. Результати цього аналізу варто періодично перевіряти шляхом опитування споживачів для того, щоб чітко знати, чи збігається думка рекламовиробників з думкою споживачів щодо вигод товару. Також необхідно провести аналіз ринку, тобто оцінити переваги фірми і купівельні мотиви з погляду вимог ринку (переваги перед конкурентами).
Другий етап- структура звертання. Ефективність звертання залежить і від його структури. Необхідно вирішити, чи потрібно в звертанні зробити чіткий висновок, чи надати можливість зробити це аудиторії; чи потрібно надати аргументи не тільки "за", але і " проти"; коли приводити самі дієві аргументи — на початку чи кінці звертання.
Необхідно зробити так, щоб споживач запам'ятав хоча б назва товару і зв'язав його з найбільш важливою якістю товару і з основним мотивом для покупки.
Заключний етапу розробці звертання — це визначити форму звертання. Головне — привернути увагу і зацікавити споживача. Для цього рекламодавці прибігають до деяких нижчеподаних прийомів: використання ілюстрацій, що захоплюють, і заголовків, слоганов, ефектів контрасту, незвичних конфігурацій, розмірів і місць розташування звертань, використання кольору, форми і рухи, підбор темпу мови, тону, ритму, пауз і інших звукових сигналів, аромату і дотикальних властивостей. Усі ці речі тонко впливають на нашу свідомість. Зацікавити споживача можна також за допомогою використання в рекламі авторитетної думки. Приклад: на минулій у Києвіі виставці реклами безліч поліграфічних фірм і рекламних агентств, представляючи свою продукції, вказували імена своїх клієнтів — фірм, що мають ім'я (приміром , компанія "Эвра Интернешнл", що спеціалізується по зовнішній рекламі, вказує імена своїх клієнтів: CNN іnternatіonal; Kremlyovskaya; ВОГНИК; Гала Радіо і радіо "Люкс ФМ"; Пальмира; MTV і ін.). Цей прийом викликає в потенційних клієнтів почуття солідності і надійності. У залежності від уміння використовувати прийоми форм звертання в рекламі можна або досягти висот, або провалити рекламну кампанію.
У висновку цього розділу мені хотілося б привести в приклад рекламний проспект корпорації LBL, що представляє із себе групу спеціалізованих компаній, що працюють в області реклами і рекламних виробництв із власними потужностями. Рекламна політика корпорації спрямована на рекламодавців. Задача рекламного проспекту — переконати, що співробітництво з LBL є найбільш зручним і ефективним співробітництвом. У проспекті відразу зазначені клієнти корпорації: Mars, Bosh, Іntel Corp., Pepsіco Іnc., ІBM, Sіemens, деякі рекламні агентства (McCann-Erіcson), група компаній Maxіm і багато хто інші. За допомогою перерахування настільки відомих фірм корпорація залучає клієнтів. зміцнює в них довіру, підвищує свій престиж.
У проспекті зазначені винятково раціональні мотиви чи вигоди. Тобто тема рекламного звертання — зручність і надійність. Наприклад: більшість рекламних агентств, декларуючи повний комплекс послуг, що надаються, насправді є посередниками. Тому дуже наочна вигода прямого співробітництва рекламодавців з великим рекламовиробником, яким є LBL, здатним і розробляти, і робити найширший спектр рекламної продукції і рекламних послуг. У проспекті зазначений повний перелік послуг, що надаються корпорацією: виробництво високоякісної кольорової поліграфії (перелічується асортимент продукції, що випускається друкарнею LBL, терміни виконання замовлення, стаж працівників друкарні, зазначене устаткування, кількість екземплярів у тиражах); розробка стратегії рекламної кампанії клієнта (створення слоганів, рекламних текстів, концепції для наступних дизайнерських розробок, послуги відділу маркетингових досліджень, візуальні концепції і втілення їх у рекламні смуги і рекламні щити, розробка фірмового стилю клієнта, створення комплексної ідеології рекламної кампанії в частині її візуального наповнення); виготовлення і розміщення різних видів зовнішньої реклами (зазначений найширший спектр видів зовнішньої реклами); виготовлення сувенірної продукції; якісне розміщення реклами, за рахунок наявності відділів телебачення, радіо і преси рекламного агентства LBL, ексклюзивних умов по виробництву і розміщенню реклами в метрополітені.
Добре налагоджена системи обслуговування — корпоративна служба роботи з клієнтами, де за кожним клієнтом закріплюється персональний менеджер. Ще кілька плюсів, зв'язаних зі структурою корпорації, а також корпоративною системою знижок (приводиться таблиця базових знижок) і безкоштовною доставкою тиражів замовнику в межах Києва.
Що стосується структури звертання, то форма звертання дозволяє зробити очевидні висновки самим клієнтам — використання визначених фраз як би підштовхує клієнтів до цього, прямих же висновків, зроблених самою корпорацією, немає.
Цікава також форма звертання. У проспекті приведені фотографії, що ілюструють продукцію й устаткування корпорації, зміст побудований за принципом "Питання-відповідь", використовуються три кольори (сірий і червоний — тло, білий — колір букв).
Рішення про засоби поширення.
Основною задачею фахівців рекламної служби на цьому етапі є формування комплексу рекламних заходів, що забезпечать максимальне охоплення представників групи цільового впливу при найменших (точніше оптимальних) матеріальних витратах.
У процесі вибору засобів поширення рекламного звертання необхідно відповісти на три питання:
1. де розмістити рекламне звертання;
2. коли і з якою частотою розміщати рекламу;
3. які конкретні носії реклами потрібно використовувати.
Місце розміщення реклами.
Звичайно, рішення цього стратегічного питання залежить від того, що рекламує фірма і від бюджету рекламної кампанії. У практиці при організації реклами, наприклад, товарів народного споживання пріоритетними засобами є заходи в засобах масової інформації, виставки і ярмарки цих товарів; із друкованої реклами використовуються, в основному, недорогі рекламні листівки чи буклети і рекламні плакати, що розвішуються в торгових залах і інших місцях скупчення людей разом з різними різновидами зовнішньої реклами.
Розглянемо переваги, недоліки і пріоритетні напрямки використання окремих основних засобів реклами.
Реклама в пресі використовується практично для усіх видів товарів, промислової продукції і послуг. Її основними перевагами є гнучкість, широке охоплення, високий ступінь довіри до багатьох видань, високі виборчі можливості спеціалізованих видань. До недоліків можна віднести недостатню оперативність, короткочасність існування, відносно високу вартість.
В останні кілька років з розвитком економіки нашої країни стали дуже популярні такі видання як „Всё о бухгалтерском учёте”, „Налоги и бухгалтерский учёт”, „Факти”, „Капитал”.
Розглянемо ці видання з погляду рекламодавця. Необхідно почати аналіз з того, чи підходять ці видання для розміщення рекламної продукції даної фірми чи підприємства.
Треба:
1. мати чітке уявлення про те, якого роду інформація друкується у вищенаведених журналах і газеті;
2. хто читає видання (цільова аудиторія);
3. частота виходу у світ.
Уже виходячи з цього можна сформувати уявлення про те, реклама яких товарів чи послуг є найбільш ефективної.
„Всё о бухгалтерском учёте”, „Налоги и бухгалтерский учёт”- надійна фінансова інформація, моніторинг змін у законодавстві.
„Факти”– політична і світська хроніка. Щотижневик
„Капитал”- інформація про всі сфери ділового життя. Відмітні риси аудиторії: 60 % аудиторії складають чоловіка; приблизно кожному другому постійному читачу журналу від 35 до 44 років; 77 % читачів мають вищу освіту; доход кожного третього постійного читача перевищує середній рівень; більше половини працюючих читачів зайняті в недержавній сфері економіки. Щомісячний журнал.
Висновок рекламодавця:
„Всё о бухгалтерском учёте”, „Налоги и бухгалтерский учёт”- в основному фінансова й аналітична інформація. Цільова аудиторія — середній клас (середній рівень доходів); в основному це менеджерський склад середньої і вищої ланки, зайнятий у недержавному секторі економки; значну частину складають люди з високим посадовим статусом у віці від 28 до 45 років; 70 % — жінки; переважна більшість має вищу освіту.
Поширюються в 25 обласних центрах України, в Усіх навчальних закладах України.
Висновок рекламодавця:варто розміщати рекламу великих банків і фінансових компаній, страхових компаній, рекрутинговых агентств, компаній-виробників побутової електроніки (Volvo, Daewoo, Mіtsubіshі) і компаній, що надають послуги зв'язку (радіотелефони і пейджеры).
„Капитал”- найбільш універсальний журнал для ділових людей. Журнал розрахований на активні прошарки населення з доходом вище середнього рівня, в основному на керівників, поширюється по всій території України.
Висновок рекламодавця:найбільш ефективною в ньому є реклама оргтехніки, комп'ютерів, аудио- відео- і побутової техніки, автомобілів, послуг по охороні, навчанню, туризму, товарів народного споживання і нерухомості.
„Факти” — містить у собі новини, проблеми, що хвилюють громадськість, окремим блоком у журналі публікується афіша головних культурних подій міста Києва майбутнього тижня. Цільова аудиторія — міські жителі різних віків і професій. щотижневик.
Висновок рекламодавця:реклама в "Фактах" ефективна для рядових громадян.
Що стосується розміщення реклами в цих виданнях по вартості, то, звичайно ж, це дорого, і не усі фірми можуть дозволити собі публікувати свої рекламні звертання хоча б з мінімальною частотою.
Реклама на радіо характеризується позитивними рисами: масовість охоплення, оперативність виходу в ефір, можливість вибору ефірного часу і програми, відносно низька вартість. З іншої сторони представлення тільки звуковими засобами робить ступінь залучення уваги нижче, ніж у телебачення, короткочасність рекламного впливу перешкоджає ефективності реклами. Подібним засобом реклами користаються для реклами товарів і послуг масового попиту, це ефективно як супутній захід при проведенні ярмарків і виставок.
Рішення про те, розміщати рекламу на радіо чи ні залежить зокрема від того, хто є аудиторії даної радіостанції (вік, професії, смаки). Як правило кожна радіостанція має свою музичну чи інформаційну специфіку, а значить і свою визначену аудиторію (наприклад, радіо „Довіра" орієнтовано на молодь (15-30 років) і ділових людей. Як правило на цій радіостанції розміщається реклама світського і культурного життя: повідомлення про виставки, нічні клуби і дискотеки, ресторанах, концертах. А також про засоби зв'язку, фірми, що надають які-небудь послуги, престижні магазини). Варто враховувати, де віщає радіостанція (кількість регіонів чи міст), яка її ступінь популярності.
Зовнішня реклама:гнучка й оперативна, з високої частотою повторних контактів, має невисоку вартість, слабку конкуренцію. До її недоліків можна віднести відсутність вибірковості аудиторії, обмеження творчих можливостей втілення. Зовнішня реклама використовується для реклами товарів масового попиту, для реклами товарних знаків промислових підприємств, що випускають як товари масового попиту, так і продукцію промислового призначення.
Реклама на телебаченнізв’язує зображення, звуки і рух, має почуттєвий вплив, високий ступінь залучення уваги і широту охоплення, існує можливий вибір програм і часу передач, оперативність виходу в ефір. До її недоліків можна віднести високу абсолютну вартість, перевантаженість ефіру рекламою, скороминущість рекламного контакту, невисоку виборчу здатність. Хоча телебачення — це універсальний засіб поширення звертання, тому що за допомогою телебачення можлива реклама практично будь-якого товару чи послуги.
Директ-мейлмає наступні переваги: висока виборча здатність, гнучкість, відсутність конкурентів. Однак реклама такого роду має відносно високу вартість і образ "макулатури", що перешкоджає її сприйняттю. Використовується переважно для реклами промислової продукції (послуг) з відносно вузькою групою цільового впливу.
Час і частота розміщення реклами.
Рекламодавцю варто визначити, яке число споживачів у рамках цільової аудиторії має познайомитися з його рекламною кампанією за конкретний відрізок часу.
Рекламодавцю варто вирішити також, коли і скільки разів за конкретний відрізок часу повинний зустрітися з його рекламним оголошенням середній представник цільової аудиторії.
У рамках конкретного різновиду засобів реклами, скажемо журналів, те саме звертання в одному журналі може сприйматися як більш достовірне, чим в іншому. Якщо полистати газети обсягом більш 4 аркушів, то можна помітити, що великі рекламодавці розміщають свої рекламні оголошення декілька раз. В одній газеті можна зустріти від 2 до 5 рекламних оголошень одного рекламодавця (все залежить від роду газети).
Що стосується телебачення і радіо, то тут зрозуміло, що найбільш ефективні рекламні звертання у вечірніх і ранкових ефірах.
Дуже часто при виборі рекламної стратегії варто враховувати також сезонний характер споживання окремих видів товарів, продукції чи послуг; періоди літніх відпусток, святкові дати й інші подібні факти (кондиціонери — влітку, шуби — взимку, засобу від застуди — восени і навесні).
Вибір носіїв реклами.
Рекламодавцю потрібно вибрати найбільш рентабельний для нього засіб поширення реклами. Наприклад, якщо оголошення має з'явитися в журналах, фахівець вивчає дані про їхні тиражі і розцінки на оголошення різних розмірів з друкуванням в кольорі чи без нього, різних місць розташування, а також дані про періодичність журналів. Потім він робить оцінку журналів за такими показниками, як вірогідність, престижність, наявність регіональних видань і видань із професійним ухилом, якість поліграфічного відтворення, редакційна політика, тривалість термінів замовлення і психологічний вплив на читачів. Зробивши таку оцінку, фахівець приймає рішення, які конкретно журнали забезпечать необхідні йому показники охоплення, частотності і впливу в рамках виділених асигнувань у відповідності зі своєю рекламною політикою.
3.3. Оцінка рекламної програми.
Протягом усієї рекламної кампанії варто постійно стежити за ефективністю реклами, щоб вчасно відкоригувати стратегічний хід кампанії, якщо потрібно, щоб вона (реклама) у кінцевому рахунку досягла мети.
Поняття ефективності реклами містить у собі одночасно такі неоднорідні по змісту поняття, як економічний ефект, психологічний ефект (психологічний вплив на представників цільових груп) і соціальний ефект, що виражається у визначеному впливі на все суспільство в цілому (зокрема , вплив на формування смакових переваг людей, їхніх поглядів і понять про різні моральні і матеріальні цінності і т.д.)
Для вимірів комунікативної і торгової ефективності реклами дослідники користаються декількома різними методами.
Виміри комунікативної ефективності говорять про те, яку ефективну комунікацію забезпечує оголошення. Цей метод, що одержав назву випробування текстів, можна використовувати як до розміщення оголошення, так і після його публікації чи трансляції.
До розміщення оголошення рекламодавець може провести опитування споживачів на тему, чи подобається їм передбачуване оголошення і чи виділяється звертання з ряду інших. Після розміщення оголошення рекламодавець може провести виміри запам’ятовуємості реклами споживачами.
Одним зі способів виміру торгової ефективності реклами є порівняння обсягу продажів з витратами на рекламу за минулий період. Ще одним способом є розробка експериментальної рекламної програми. Інша розповсюджена методика полягає в порівнянні економічних результатів господарської діяльності двох однотипних торгових чи інших підприємств, одне з яких проводило рекламну кампанію, а інше – не проводило.
3.4. Правові аспекти рекламної діяльності.
З 1971 року в Парижеві постійно функціонує Міжнародна Торговельна Палата (МТП). З 1 січня 1994 року Торгово-промислова Палата України — член МТП.
В даний час діють наступні міжнародні кодекси, розроблені і прийняті в МТП:
· міжнародний кодекс МТП по практиці сприяння збуту;
· міжнародний кодекс МТП по рекламній практиці;
· міжнародний кодекс МТП по директ-мейлу і практиці продажу по прямих поштових замовленнях;
· міжнародний кодекс МТП по практиці прямих продажів;
· міжнародний кодекс МТП по практиці маркетингу і соціальних досліджень.
Ряд правових норм, що регулюють сферу рекламної діяльності, було введено в українське законодавство в 1993 році. У цілому вони відповідають загальносвітовій практиці.
Не менше значення, чим закони, має формування професійної етики в сфері рекламного бізнесу. Фірма повинна уникати у своїй рекламі обману і дискримінації.
Ось основні спірні питання:
· Брехлива реклама.Рекламодавці не повинні прибігати до брехливих тверджень, наприклад заявляти, що товар виліковує від чого-небудь, коли в дійсності він цього не робить. Рекламодавці повинні уникати підтасованих демонстрацій.
· Реклама, що вводить в оману.Рекламодавець не повинний створювати оголошень, потенційно здатних ввести в оману, навіть якщо в дійсності ніхто, можливо, і не буде введений в оману. Лак для підлоги не можна рекламувати як засіб, що забезпечує 6-месячний захист, якщо в нормальних умовах він цього не робить. Проблема полягає в тому, як провести границю між введенням в оману і славослів'ям на адресу товарів, що вважається припустимим.
· Реклама зі зникаючою принадою.Не слід затягати покупців помилковими обіцянками.
Будь-яке рекламне послання зобов'язане бути юридично бездоганним, благопристойним, чесним і правдивим. Будь-яке рекламне послання зобов'язане створюватися з почуттям відповідальності перед суспільством і відповідати принципам сумлінної конкуренції. Ніяке рекламне послання не повинне підривати суспільну довіру до реклами.
Міжнародним Кодексом реклами, розробленим МТП у Парижеві, встановлені визначені норми. От деякі з них:
· благопристойність;
· чесність;
· правдивість;
· порівняння (стаття 5. Рекламне послання повинне відповідати принципам чесної конкуренції. Порівняння достоїнств товарів повинне бути чесним і базуватись на доказових факторах);
· захист прав особистості (стаття 8. Рекламне послання не повинне зображувати чи описувати людей у їхньому приватному житті чи суспільній діяльності без їхнього попереднього дозволу);
· забезпечення поваги гідності споживача (стаття 12. Рекламне послання не повинне містити без вагомих причин ніяких зображень небезпечних ситуацій, дій, що демонструють зневагу чи насильство);
· відповідальність (стаття 14. Відповідальність за дотримання правил поведінки, викладених у даному кодексі, лежить на рекламодавцях, виконавцях рекламних послань, рекламних агентствах, видавництвах, власниках ЗМІ і взагалі учасників контрактів щодо рекламних послань).
Висновок
В ході роботи над даною курсовою роботою я спробувала розкрити всі аспекти пов’язані з плануванням рекламної кампанії підприємства, але необхідно відмітити, що всупереч поширеній думці реклама є далеко не єдиним "двигуном торгівлі", а лише одним з безлічі. У загальній системі великого комплексу маркетингових заходів реклама є, як правило, аж ніяк не є домінуючим елементом. Зокрема, по оцінках деяких вчених-маркетологів у загальній сумі факторів, що впливають на прийняття позитивних рішень про купівлі, рекламі належить лише від 1/32 до 1/8 частки.
Практика показує, що найбільш значимими факторами, що визначають збільшення чи зменшення збуту продукції, є в першу чергу якість і споживчі властивості самих товарів, їхня ціна, загальне кон'юнктурне становище на ринку, дії конкурентів і т.п.
Реклама вимагає великих грошей, що легко розтратити в пусту, якщо фірма не зуміє точно сформулювати задачу, прийме недостатньо продумані рішення щодо рекламного бюджету, звертання і вибору засобів реклами, не зуміє зробити оцінку результатів рекламної діяльності. Завдяки своїй здатності впливати на спосіб життя реклама залучає до себе пильну увага громадськості. Постійно підсилюється регулювання покликане гарантувати відповідальний підхід до здійснення рекламної діяльності.
Останнім часом реклама міцно обґрунтувалася в нашому житті. Ця сфера маркетингу активно розвивається в нашій країні. Відкриваються різні установи, що навчають мистецтву реклами. Залишається тільки вірити, що з кожним роком рівень її якості буде підніматися усе вище і вище, і вона стане дійсно надійним провідником споживача у світі величезної кількості товарів і різних послуг.
Список використаної літератури
1. Айзенберг М. – Менеджмент рекламы, М., ТОО ”ИнтелТех” 1993
2. Дихтль Е. Хершген Х. – Практический маркетинг, М., “Высшая школа” 1995
3. Котлер Ф – Основы маркетинга, М., “Бизнес-книга” “Има-Кросс Плюс” 1995
4. Калашников В.А. – Словарь рыночной экономики, Москва 1993
5. Наймушин А.Д. – Основы организации рекламы, М., “Внешторгиздат” 1992
6. Под редакцией профессора Власовой В.М. – Основы предпринимательской деятельности, М., “Финансы и статистика” 1996
7. Эванс Дж., Р. Берман Б. – Маркетинг, М., “Экономика” 1993
8. А також використані матеріали міжнародної виставк