Вступ.

1. Навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи.

2. Види навчальної роботи та контрольні заходи.

3. Порядок проведення поточного, модульного та семестрового контролю.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Тема„Порівняльний аналіз рейтингових систем оцінки рівнів підготовки студентів”.

Суттєве значення для вдосконалення контролю знань ВНЗ має рейтингова система, яка представляє собою один із новітніх підходів в цьому напрямку. Її зміст полягає в тому, що, крім п'ятибальної (скоріше чотирьохбальної) системи оцінки знань студентів, застосовується також стобальна. Бали виставляються регулярно за різні досягнення студентів: за кожне заняття; за наукову діяльність студентів (написання рефератів, розробка кросвордів, складання тестів тощо); за підсумковий контроль (залік, іспит).

Кредитно-модульна система — це модель органiзацiї навчального процесу, яка грунтується на поєднаннi двох складових: модульної технологiї навчання та кредитiв (залiкових одиниць) i охоплює змiст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якостi знань та вмiнь i навчальної дiяльностi студента в процесi як аудиторної, так i самостiйної роботи.

Рейтингова система оцiнювання — це система визначення якостi виконаної студентом навчальної роботи та рiвня набутих ним знань та вмiнь, що передбачає оцiнювання в балах усiх результатiв, досягнутих пiд час поточного, модульного та семестрового контролю.

1. Навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи

Навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи здiйснюється за iндивiдуальними навчальними планами студентiв.

Iндивiдуальний навчальний план студента формується пiд керiвництвом куратора в КМС на основi нормативних та вибiркових навчальних модулiв дисциплiн вiдповiдно до освiтньо-професiйної програми та структурно-логiчної схеми пiдготовки фахiвця.

При формуваннi iндивiдуального навчального плану студента на наступний навчальний рiк враховується фактичне виконання студентом iндивiдуальних навчальних планiв поточного i попереднього навчального року.

Формування iндивiдуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливiсть iндивiдуального вибору навчальних модулiв дисциплiн з дотриманням послiдовностi їх вивчення вiдповiдно до структурно-логiчної схеми пiдготовки фахiвця.

Загальний час, передбачений для засвоєння навчального матерiалу пiд час аудиторної та самостiйної роботи студента протягом навчального року, повинен становити не менше 60 кредитiв ECTS.

Реалiзацiя iндивiдуального навчального плану студента здiйснюється протягом часу, який не перевищує граничного термiну навчання.

Студент має можливiсть переходу з одного спорiдненого напряму пiдготовки (певної галузi знань) на iнший.

Спорiдненiсть напрямiв пiдготовки визначається спiльнiстю перелiку навчальних модулiв нормативної складової iндивiдуальних навчальних планiв студента за цими напрямами, коли рiзниця мiж обсягами навчальних модулiв може бути засвоєна студентом у межах граничного термiну пiдготовки.

Подiл навчального матерiалу дисциплiни на навчальнi модулi, їх кiлькiсть, види поточного контролю та термiни його проведення визначаються та ухвалюються вiдповiдною кафедрою, затверджуються науково-методичною комiсiєю факультету (науково-методичною радою iнституту) i доводяться до вiдома студентiв та викладачiв.

Кiлькiсть навчальних модулiв з дисциплiни рекомендується визначати з розрахунку: один модуль на 1,5 кредити ECTS, але, як правило, не бiльше трьох.

Курсова робота (проект), що виконується в даному семестрi, вважається окремим модулем у складi навчальної дисциплiни i на нього розповсюджуються всi норми вiдповiдного Положення.

Складовими навчального модуля дисциплiни, як правило, є:

Номер та назва.

Цiлi навчання щодо засвоєння даного модуля.

Методичнi рекомендацiї та пояснення щодо роботи з модулем.

Теоретична частина з перелiком та стислим змiстом ключових питань.

Тематика та завдання семiнарських, практичних, лабораторних занять та навчально-методичнi вказiвки з їх проведення.

Завдання для аудиторного поточного контролю.

Iндивiдуальнi завдання, що виконуються пiд час самостiйної роботи (СРС): розрахунково-графiчнi, розрахунковi, аналiтичнi, контрольнi роботи, реферати тощо та навчально-методичнi вказiвки з їх виконання.

Варiанти модульних контрольних завдань.

Питання для самоперевiрки.

Рейтинговi оцiнки (в балах) за виконання кожного з видiв завдань.

Зарахування навчальних модулiв дисциплiн, введених до iндивiдуального навчального плану студента, здiйснюється за результатами поточного та модульного контролю рiвня засвоєння навчального матерiалу.

Кредити, вiдповiдно до системи ECTS, вiдображають обсяг усiх видiв роботи студента: лекцiйних, практичних, семiнарських та лабораторних занять, консультацiй, практик, екзаменiв, самостiйної роботи студента тощо, тобто базуються на повному навантаженнi студента, а не обмежуються лише аудиторними годинами, причому:

— один кредит вiдповiдає 36 академiчним годинам;

— максимальний загальний обсяг навчальної роботи студента на тиждень складає 54 академiчних години або 1,5 кредити;

— один тиждень практики вiдповiдає 1,5 кредитам;

— один тиждень однотижневої екзаменацiйнiй сесiї вiдповiдає 1,5 кредитам;

— трудомiсткiсть пiдсумкової атестацiї (державний екзамен, пiдготовка та захист дипломної роботи (проекту) розраховується, виходячи iз спiввiдношення: один тиждень — 1,5 кредити;

— трудомiсткiсть виконання рiзноманiтних iндивiдуальних завдань (розрахунково-графiчних, розрахункових, аналiтичних, контрольних робiт, у тому числi — модульних, рефератiв, курсових робiт та проектiв) входить у загальну трудомiсткiсть навчальної дисциплiни;

— розрахунок трудомiсткостi дисциплiни у кредитах здiйснюється, виходячи з дiлення її трудомiсткостi в академiчних годинах на 36 годин з наступним округленням до 0,5 вiдповiдно до встановлених правил.

Зарахування студенту кредитiв ЕСТS вiдбувається лише за умови успiшного виконання ним навчального плану та задоволення вимог рейтингової системи оцiнювання.

Рейтингова система оцiнювання є невiд'ємною складовою модульної технологiї навчання i має за мету оцiнку систематичностi та успiшностi навчальної роботи студента. Вона формується на засадах пооперацiйного контролю та накопичення рейтингових балiв за рiзноманiтну навчальну дiяльнiсть студента за певний перiод навчання.

РСО має вагомi переваги порiвняно з традицiйними формами контролю знань: стимулює систематичну, свiдому самостiйну роботу студента, диференцiює студентiв за рiвнем засвоєння навчального матерiалу, створює можливостi для iндивiдуалiзацiї навчання, дозволяє знизити рiвень випадковостi при визначеннi пiдсумкової оцiнки тощо.

2. Види навчальної роботи та контрольні заходи

Навчальний процес в унiверситетi здiйснюється за такими видами навчальної роботи: аудиторнi навчальнi заняття, самостiйна робота студентiв, практична пiдготовка, контрольнi заходи.

Тривалiсть навчального процесу становить у непарних семестрах — 17 тижнiв, у парних — 18 тижнiв.

Аудиторнi навчальнi заняття проводяться за затвердженим в установленому порядку розкладом. До основних видiв аудиторних навчальних занять вiдносяться: лекцiї, лабораторнi, практичнi, семiнарськi, iндивiдуальнi заняття, консультацiї.

Самостiйна робота студента є основним видом засвоєння навчального матерiалу у вiльний вiд аудиторних занять час.

Пiд час СРС студент опрацьовує теоретичний матерiал, виконує iндивiдуальнi завдання, проводить науково-дослiдну роботу тощо. Змiст СРС над конкретною дисциплiною визначається робочою навчальною програмою з цiєї дисциплiни, навчально-методичними матерiалами, завданнями та вказiвками викладача.

Практична пiдготовка студентiв є невiд'ємною складовою процесу пiдготовки фахiвцiв всiх освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв i здiйснюється на оснащених вiдповiдним чином базах практики унiверситету, а також пiдприємств, органiзацiй та установ рiзних галузей економiки.

Метою практики є оволодiння студентами сучасними методами i формами органiзацiї та знаряддями працi в галузi їх майбутньої професiї, формування та поглиблення у них, на базi одержаних в унiверситетi знань, професiйних умiнь i навичок, здатностi прийняття самостiйних рiшень пiд час конкретної роботи в реальних виробничих умовах.

Контрольнi заходи якостi пiдготовки фахiвцiв є необхiдним елементом зворотного зв'язку в навчальному процесi. Вони забезпечують визначення рiвня досягнення завдань навчання i дозволяють коригувати, при необхiдностi, хiд навчального процесу.

Використовуються такi види контролю: вхiдний, поточний, модульний (промiжний), пiдсумковий та iншi.

Вхiдний контроль проводиться з метою визначення рiвня пiдготовки студентiв з тих дисциплiн, якi вивчалися перед вивченням певної дисциплiни, або загального рiвня пiдготовки студентiв за попереднiй перiод навчання.

Поточний контроль здiйснюється в формi опитування та перевiрки результатiв виконання рiзноманiтних iндивiдуальних завдань (розрахунково-графiчних робiт, рефератiв тощо), лабораторних робiт, виступiв на семiнарських та практичних заняттях, експрес-контролю тощо. При цьому контроль засвоєння навчального матерiалу, запланованого на самостiйне опрацювання студентом, також обов'язково завершується оцiнкою.

Модульний контроль здiйснюється в формi виконання студентом модульної контрольної роботи.

Семестровий контроль здiйснюється в формi семестрового екзамену або диференцiйованого залiку, тобто засвоєння студентом навчального матерiалу з усiх навчальних дисциплiн завершується оцiнкою.

Семестровий екзамен — це форма пiдсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матерiалу з окремої навчальної дисциплiни за семестр. Складання екзамену здiйснюється пiд час екзаменацiйної сесiї в комiсiї, яку очолює завiдувач кафедри, вiдповiдно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об'єктивностi оцiнок та прозоростi контролю набутих студентами знань та вмiнь, семестровий контроль здiйснюються в унiверситетi в письмовiй формi або з використанням комп'ютерних технологiй.

Ця норма не розповсюджується на дисциплiни, викладення навчального матерiалу з яких потребує вiд студента переважно усних вiдповiдей. Перелiк дисциплiн з усною (комбiнованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спецiальнiстю) пiдготовки фахiвцiв з дозволу проректора з навчальної роботи.

Студент має право не складати семестровий екзамен i отримати пiдсумкову семестрову рейтингову оцiнку iз зарахуванням йому навчального курсу з дисциплiни у даному семестрi, якщо вiн виконав протягом семестру всi види навчальної роботи без порушення встановлених термiнiв, успiшно пройшов модульний контроль i набрав кiлькiсть балiв, яка вiдповiдає позитивнiй (за нацiональною шкалою) пiдсумковiй семестровiй модульнiй рейтинговiй оцiнцi.

Семестровий диференцiйований залiк — це форма пiдсумкового контролю, що полягає в оцiнцi засвоєння студентом навчального матерiалу з певної дисциплiни на пiдставi результатiв виконання ним усiх видiв запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи пiд час лекцiйних, практичних, семiнарських, лабораторних занять (тощо) та самостiйної роботи при виконаннi iндивiдуальних завдань (розрахунково-графiчних робiт, рефератiв тощо).

Семестровий диференцiйований залiк не передбачає обов'язкову присутнiсть студента i виставляється за умови, що студент виконав усi види навчальної роботи, визначенi робочою навчальною програмою дисциплiни, та отримав позитивнi (за нацiональною шкалою) пiдсумковi модульнi рейтинговi оцiнки за кожен з модулiв. Але викладач для уточнення окремих позицiй має право провести зi студентом спiвбесiду, експрес-контроль тощо.

Державна атестацiя студентiв, якi навчаються за освiтньо-професiйною програмою пiдготовки бакалаврiв, проводиться в унiверситетi в формi державного екзамену або захисту дипломних проектiв (робiт).

Державна атестацiя студентiв, що навчаються за освiтньо-професiйною програмою пiдготовки спецiалiстiв, проводиться в формi захисту дипломних проектiв (робiт).

Державна атестацiя студентiв, що навчаються за освiтньо-професiйною програмою пiдготовки магiстрiв, проводиться в формi захисту дипломних робiт.

Виконання та захист дипломного проекту (роботи) є заключним етапом навчання студента за вiдповiдною програмою пiдготовки i має за мету систематизувати, закрiпити i розширити теоретичнi знання i практичнi навички у вирiшеннi професiйних задач, а також визначити вiдповiднiсть рiвня його пiдготовки вимогам освiтньо-квалiфiкацiйної характеристики фахiвця з повною вищою освiтою певної спецiальностi.

Вiдповiдно до видiв контролю набутих студентом знань та вмiнь, РСО передбачає використання поточної, контрольної, пiдсумкової, пiдсумкової семестрової модульних рейтингових оцiнок, а також екзаменацiйної (залiкової) та пiдсумкової семестрових рейтингових оцiнок.

Поточна модульна рейтингова оцiнка складається з балiв, що студент отримує за певну навчальну дiяльнiсть протягом засвоєння даного модуля — виконання та захист iндивiдуальних завдань (розрахунково-графiчних робiт, рефератiв тощо), лабораторних робiт, виступи на семiнарських заняттях тощо.

За несвоєчасне виконання та захист iндивiдуальних завдань, пропуски практичних та семiнарських занять тощо можуть бути передбаченi штрафнi (зi знаком "мiнус") бали, якi студент повинен компенсувати додатковою роботою.

Контрольна модульна рейтингова оцiнка визначається (в балах та за нацiональною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

Пiдсумкова модульна рейтингова оцiнка визначається (в балах та за нацiональною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцiнок з даного модуля.

Пiдсумкова семестрова модульна рейтингова оцiнка визначається (в балах та за нацiональною шкалою) як сума пiдсумкових модульних рейтингових оцiнок, отриманих за засвоєння всiх модулiв.

Екзаменацiйна рейтингова оцiнка визначається (в балах та за нацiональною шкалою) за результатами виконання екзаменацiйних завдань (або без екзамену — за позитивними пiдсумками поточного та модульного контролю протягом семестру).

Залiкова рейтингова оцiнка визначається (в балах та за нацiональною шкалою) за результатами виконання всiх видiв навчальної роботи протягом семестру.

Пiдсумкова семестрова рейтингова оцiнка визначається як сума пiдсумкової семестрової модульної та екзаменацiйної (залiкової — у випадку диференцiйованого залiку) рейтингових оцiнок (в балах, за нацiональною шкалою та за шкалою ECTS). Зазначена оцiнка заноситься до додатку до диплому фахiвця, якщо дисциплiна викладається протягом одного семестру.

Пiдсумкова рейтингова оцiнка з дисциплiни, що викладається протягом декiлькох семестрiв, визначається з пiдсумкових семестрових рейтингових оцiнок у балах вiдповiдно до "ваги" кожного семестру в загальному обсязi дисциплiни з наступним її переведенням у оцiнки за нацiональною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена пiдсумкова рейтингова оцiнка з дисциплiни заноситься до додатку до диплому фахiвця.

Переведення пiдсумкових семестрових рейтингових оцiнок (пiдсумкових рейтингових оцiнок з дисциплiни), виражених у балах за багатобальною шкалою, у оцiнки за нацiональною шкалою та шкалою ECTS здiйснюється вiдповiдно до табл. 2.1.

3. Порядок проведення поточного, модульного та семестрового контролю

1. Поточний контроль.

Студент, вiдповiдно до затвердженої робочої навчальної програми з дисциплiни, виконує певнi види навчальної роботи (лабораторнi роботи, реферат, есе, розрахунково-графiчну роботу тощо), передбаченi в кожному навчальному модулi, i захищає їх результати у встановленi термiни. Причому, виконання курсової роботи або проекту здiйснюється в межах окремого навчального модуля.

Оцiнювання виконаної студентом навчальної роботи здiйснюється в балах за багатобальною та нацiональною шкалою. При цьому можуть бути передбаченi як заохочувальнi так i "штрафнi" бали (наприклад, за додержання встановлених термiнiв виконання рiзних видiв навчальної роботи тощо).

Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо вiн отримав необхiдну кiлькiсть балiв, встановлену в РСО з дисциплiни.

Сума рейтингових оцiнок, отриманих студентом за окремi види виконаної навчальної роботи в межах даного модуля, становить поточну модульну рейтингову оцiнку, яка заноситься до вiдомостi модульного контролю.

Якщо студент успiшно виконав передбаченi в даному модулi всi види навчальної роботи, то вiн допускається до модульного контролю з цього модуля.

2. Модульний контроль.

Модульний контроль здiйснюється в комiсiї, яку очолює завiдувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалiстю до двох академiчних годин пiд час аудиторних занять.

Модульнi контрольнi завдання студенти отримують безпосередньо на початку контролю, їх виконання здiйснюється кожним студентом iндивiдуально. Пiд час їх виконання студенти можуть користуватись допомiжними, довiдковими матерiалами та засобами, якщо це передбачено робочою навчальною програмою дисциплiни.

Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцiнок становить пiдсумкову модульну рейтингову оцiнку, яка виражається в балах та за нацiональною шкалою.

Контрольнi та пiдсумковi модульнi рейтинговi оцiнки доводяться до вiдома студентiв протягом трьох днiв пiсля проведення модульного контролю.

Модуль зараховується студенту, якщо вiн успiшно виконав передбаченi в даному модулi всi види навчальної роботи та пiд час модульного контролю отримав позитивну (за нацiональною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцiнку, а вiдтак, позитивну пiдсумкову модульну рейтингову оцiнку.

У випадку вiдсутностi студента на модульному контролi з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прiзвища у колонцi "Контрольна модульна рейтингова оцiнка" вiдомостi модульного контролю робиться запис "Не з'явився", а у колонцi "Пiдсумкова модульна рейтингова оцiнка" — "Не атестований".

При цьому студент вважається таким, що не має академiчної заборгованостi, якщо вiн має допуск до модульного контролю i не з'явився на нього з поважних причин, пiдтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академiчну заборгованiсть.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирiшується в установленому порядку.

У випадку отримання незадовiльної контрольної модульної рейтингової оцiнки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

Перескладання позитивної пiдсумкової модульної рейтингової оцiнки з метою її пiдвищення не дозволяється.

Сума пiдсумкових модульних рейтингових оцiнок у балах становить пiдсумкову семестрову модульну рейтингову оцiнку, яка перераховується в оцiнку за нацiональною шкалою.

Якщо студент має позитивну (за нацiональною шкалою) пiдсумкову семестрову модульну рейтингову оцiнку то вiд допускається до семестрового контролю з дисциплiни, що здiйснюється в формi семестрового екзамену.

3. Семестровий контроль.

Тривалiсть семестрового контролю пiд час зимової та лiтньої екзаменацiйних сесiй становить в унiверситетi по одному тижню.

Студент має право не складати семестровий екзамен i отримати пiдсумкову семестрову рейтингову оцiнку iз зарахуванням йому навчального курсу з дисциплiни у даному семестрi, якщо вiн виконав протягом семестру всi види навчальної роботи без порушення встановлених термiнiв, успiшно пройшов модульний контроль i набрав кiлькiсть балiв, яка вiдповiдає позитивнiй (за нацiональною шкалою) пiдсумковiй семестровiй модульнiй рейтинговiй оцiнцi.

У протилежних випадках вiн повинен обов'язково складати семестровий екзамен.

Пiдсумкова семестрова рейтингова оцiнка студента, який виконав протягом семестру всi види навчальної роботи без порушення встановлених термiнiв, отримав позитивну (за нацiональною шкалою) пiдсумкову семестрову модульну рейтингову оцiнку i вирiшив не складати екзамен, дорiвнює сумi пiдсумкової семестрової модульної рейтингової оцiнки та вiдповiдної екзаменацiйної рейтингової оцiнки, встановленої для кожної категорiї пiдсумкових семестрових модульних рейтингових оцiнок.

Семестровий екзамен здiйснюється в комiсiї, яку очолює завiдувач кафедри, вiдповiдно до затвердженого в установленому порядку розкладу, з розрахунку не бiльше одного екзамену з передекзаменацiйною консультацiєю на день, шляхом виконання студентом письмової екзаменацiйної роботи тривалiстю до трьох академiчних годин.

Якщо студент пiд час семестрового екзамену отримав позитивну (за нацiональною шкалою) екзаменацiйну рейтингову оцiнку, то навчальний курс з дисциплiни у даному семестрi йому зараховується.

У протилежному випадку вiн повинен повторно складати семестровий екзамен в установленому порядку.

Сума пiдсумкової семестрової модульної та екзаменацiйної рейтингових оцiнок у балах становить пiдсумкову семестрову рейтингову оцiнку, яка перераховується в оцiнки за нацiональною шкалою та шкалою.

Екзаменацiйнi та пiдсумковi семестровi рейтинговi оцiнки доводяться до вiдома студентiв протягом трьох днiв пiсля проведення семестрового контролю.

У випадку вiдсутностi студента на семестровому екзаменi, який вiн повинен обов'язково складати, з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прiзвища у колонках "Екзаменацiйна рейтингова оцiнка" залiково-екзаменацiйної вiдомостi робиться запис "Не з'явився", а у колонцi "Пiдсумкова семестрова рейтингова оцiнка" — "Не атестований".

При цьому студент вважається таким, що не має академiчної заборгованостi, якщо вiн має допуск до семестрового екзамену i не з'явився на нього з поважних причин, пiдтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академiчну заборгованiсть.

Питання подальшого проходження студентом семестрового контролю у цих випадках вирiшується в установленому порядку.

Пiдсумкова семестрова рейтингова оцiнка в семестрi, в якому передбачений диференцiйований залiк, дорiвнює сумi пiдсумкової семестрової модульної рейтингової оцiнки та залiкової рейтингової оцiнки, встановленої для кожної категорiї пiдсумкових семестрових модульних рейтингових оцiнок.

Перескладання позитивної пiдсумкової семестрової рейтингової оцiнки з метою її пiдвищення не дозволяється.

Пiдсумкова семестрова рейтингова оцiнка в балах, за нацiональною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до залiково-екзаменацiйної вiдомостi, навчальної картки та залiкової книжки студента.

Планування навантаження науково-педагогiчним працiвникам з проведення модульного та семестрового контролю здiйснюється вiдповiдно до чинного Положення i вiдображається в iндивiдуальних планах науково-педагогiчних працiвникiв.

Результати виконання письмових та тестових комп'ютерних модульних та семестрових контрольних завдань зберiгаються на кафедрi протягом встановленого термiну i знищуються за актом, затвердженим завiдувачем кафедри.

Висновки

При розробці критеріїв оцінювання знань студентів викладач ураховує всі види аудиторної (лекції, практичні, лабораторні, семінарські заняття) та самостійної роботи (самостійне опрацювання тем, розділів, літератури; робота в лабораторіях (кабінетах) у позанавчальний час; підготовка рефератів, розрахункових, курсових робіт (проектів) тощо), виконання індивідуальних завдань, інші види робіт, передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни, та контрольні заходи (модульні (атестаційні) контролі, залік, іспит).

Викладач визначає форму модульних контролів (тести, письмові завдання, контрольні роботи, співбесіди тощо) та доводить інформацію до відома студентів.

Кількість кредитів, набраних студентом протягом семестру, становить 30; протягом чотириместру — 15.

Рейтинговий бал студента з курсових робіт, практичної підготовки (різні види практики) визначається остаточно при захисті курсової роботи, звітів з практики — в терміни, передбачені графіком навчального процесу.

Підсумки модульних контролів з кожного змістового модуля дисципліни проставляються в журналі навчальної групи на атестаційному тижні у вигляді балів, набраних студентом під час виконання всіх видів робіт та у відомості виконання (засвоєння) модулю.

Чотириместровий (семестровий) рейтинг студента — головний показник його успішності за чотириместр (семестр) і є сумою рейтингових оцінок, отриманих ним з кожної дисципліни, передбаченої робочим навчальним планом.

Список використаних джерел

1. Вітвицька С. С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — 395 с.
2. Заводяний В. Рейтинг — система оцінювання успішності студентів // Рідна школа. — 2006. — № 1. — С. 45-47
3. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. — К.: Знання, 2005. — 485, с.
4. Лекції з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник. — Харків: Освіта. Виховання. Спорт, 2006. — 495, с.
5. Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. — К.: Академвидав, 2006. — 351, с.
6. Шепель О. Модульність і рейтингова кредитна система //Відкритий урок: розробки, технології, досвід. — 2008. — № 1. — С.