Пошук в Інтернеті літератури по стандартам клавіатури

Категорія (предмет): Інформатика

Arial

-A A A+

Вступ.

1. Пошук інформації в мережі Інтернет.

2. Формування запроса до пошукових машин. Загальні правила розширеного пошуку.

3. Клавіатура ПК, її різновиди та стандарти пошуку в Інтернеті.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

У глобальній комп’ютерній мережі Інтернет існує велика кількість різноманітних служб, які надають загальний доступ до своїх ресурсів або забезпечують їх сумісне використання. До основних належать служба World Wide Web (WWW), електронна пошта, служба телеконференцій, служба передачі файлів (FTP), Telnet-системи, служба ICQ, форуми прямого спілкування (chat-конференції) та деякі інші. Найбільш популярною на сьогодні є служба World Wide Web (або просто Веб). Вона характеризується комфортністю роботи і надає доступ до величезних масивів інформаційних ресурсів. Частіше за все, коли необхідно знайти будь-яку інформацію, звертаються в інформаційний простір Веб, так як саме цей простір відрізняється гігантськими розмірами і містить декілька мільярдів веб-документів.

Для пошуку інформації у веб-просторі існують спеціальні засоби – так звані пошукові системи. Пошукові системи існують для зручності роботи у World Wide Web. При організації роботи з пошуковою системою задача користувача полягає в тому, щоб пояснити за допомогою спеціальної мови запитів що саме необхідно знайти. Завданням пошукової системи є пошук та відображення веб-сторінки з посиланнями на адреси, за якими можна знайти потрібну інформацію. Зазвичай, на правильно сформульований запит практично завжди можна отримати бажану відповідь. При цьому не слід забувати, що питання ставиться не людині, а машині, яка за допомогою спеціальної програми аналізує інформацію в залежності від занесених до неї алгоритмів пошуку.

За принципом дії розрізняють кілька видів пошукових систем:

• пошукові каталоги;

• рейтингові системи;

• індексні бази даних.

Більшість пошукових систем світу — індексні пошукові системи, які ще називають пошуковими покажчиками, пошуковими серверами, словниковими пошуковими системами, автоматичними індексами, пошуковими машинами, Search Engines — в англомовних джерелах тощо. Їхнє призначення – якнайкраще охопити інформаційних веб-простір і подати його користувачам у зручному вигляді.

Принцип роботи з індексними пошуковими системами (ІПС) засновано на ключових словах. Розпочинаючи пошук інформації з певної теми, користувач має ввести ключові слова у рядок пошуку, які описують його тему і вибрати кнопку Знайти (або Найти, Go, Search), яка розташована поряд з рядком пошуку.

Після вибору кнопки Знайти, ключова фраза посилається на сервер і пошукова система починає пошук у своїх базах даних адреси веб-ресурсів, які містять вказані ключові слова. Як здійснюється пошук, користувач не може бачити, він лише побачить результат запиту – нове вікно в якому відображається перелік веб-ресурсів, які містять ключові слова.

1. Пошук інформації в мережі Інтернет

Щоб переглядати інформацію в Інтернет потрібно мати як мінімум одну програму, що називається браузер. Серед найпоширеніших слід відмітити такі браузери як:

  • Internet Explorer – популярний бо є частиною операційної системи Windows та має російськомовний інтерфейс;
  • Opera – є комерційною програмою, більш зручна та захищена порівняно з Internet Explorer. Якщо завантаження файла було завчасно припинено, то Opera на відміну від Internet Explorer дозволяє продовжити завантаження.
  • Mozilla Firefox – безкоштовний браузер, що з’явився останнім часом і стрімко набирає шанувальників.

Завдяки добре підтриманим стандартам майже не має значення яким саме браузером Ви будете переглядати веб-сторінки. До типових елементів кожного вікна у операційній системі ( заголовок вікна з кнопками керування ним, панель меню, панель інструментів) у інтерфейсі браузерів додано рядок адреси або поле для вводу адреси сторінки. Дуже типовою є і панель інструментів в кнопками повернення до попередньої сторінки, зупинки завантаження тощо.

1. Заголовок вікна браузера.

2. Панель меню – серед найбільш вживаних команд зберігання сторінки на локальному комп’ютері, зміна кодування (якщо текст не читається),

3. Панель інструментів – найбільш вживані команди повернення до попередньої сторінки, припинення завантаження сторінки.

4. Рядок адресу – саме сюди ви вводите адресу потрібної сторінки.

5. Кнопка для переходу по набраному адресу – можна і не використовувати, а натискати на клавіатурі Enter.

6. Робоче поле — відображається сторінка.

7. Рядок стану – при наведенні курсору на посилання тут з’являється адреса, що при деякому досвіді дозволяє зрозуміти куди веде посилання (інший сайт, той самий сайт, інше місце на той самій сторінці).

1. Заголовок вікна.

2. Панель меню – найбільш популярні команди зберігання інформації на локальному комп’ютері та зміна кодування.

3. Панель інструментів – найбільш популярні команди повернення до попередньої сторінки та припинення завантаження.

4. Поле для введення адреси, перехід відбувається при натисканні на клавіатурі Enter.

5. Робоче поле – відображення сторінки. При наведенні на посилання з’являється підказка з адресою цього посилання.

1. Заголовок вікна.

2. Панель меню – найпопулярніші команди збереження сторінки на локальному комп’ютері та зміна кодування.

3. Панель інструментів – найпопулярніші команди повернення на попередню сторінку та припинення завантаження сторінки.

4. Поле для вводу адреси, для переходу можна натиснути на клавіатурі Enter або скористатися кнопкою Go.

5. Додаткова панель інструментів.

6. Закладки – кожна з них це заголовок відкритої сторінки, клацаючи по ним можна переглядати сторінки.

7. Робоче поле – відображення сторінки.

8. Рядок стану – відображення адреси посилання при наведенні на нього.

Для того, щоб отримати доступ до Інтернет-ресурсів, необхідно знати їх мережеву адресу. Оскільки Інтернет постійно поновлюється і розвивається, в ньому не може буди єдиного каталогу, так само я нема єдиної світової телефонної книги. Водночас в Інтернеті є різні інформаційно-пошукові системи, що допомагають користувачам знайти потрібну інформацію. Прикладами таких пошукових систем можуть бути:

  • тематичні каталоги;
  • пошукові сервери, що здійснюють контекстній пошук;
  • метапошукові машини;
  • спеціалізовані пошукові служби.

Всі механізми пошуку багато в чому повторюють методи і підходи, які застосовуються в бібліотечній справі.

На малюнку зображено результат пошуку системи Мета на запит „Японія”:

Тематичні каталоги. Якщо потрібна загальна інформація із глобальної теми або деяких її областей, доцільно користуватися пошуковими тематичними каталогами. Тематичні каталоги – це інформаційно-довідкові системи, які створюються вручну редакторами на основі інформації, зібраної на серверах Інтернету. Вони мають деревовидну структуру. Всі галузі людської діяльності поділяються на групи: наука, техніка, мистецтва, економіка, політика, спорт тощо, а ті, в свою чергу, — на підрозділи. Наприклад, мистецтво – це література, театр, живопис, музика, архітектура. Далі йде детальніша класифікація. Так, до театрального мистецтва належать опера, балет, драма, мюзикл та ін.. В тематичних каталогах Інтернету, як і в бібліотечній справі, не існує єдиних стандартів класифікації.

Каталоги організуються за темами і, як правило, містять гіперпосилання для повернення на верхній рівень веб-сайту каталогу, а не на окремі сторінки у межах цього веб-сайту. Користувачі каталогів починають пошук, вибираючи загальну тему чи відповідну тематичну категорію, а потім крок за кроком звужують межі пошуку.

Працювати з пошуковими каталогами нескладно. Пошук інформації користувачем провадиться на інтуїтивному рівні і практично завжди закінчується успіхом. Однак за цією простотою приховується складність, пов’язана з розробкою і веденням каталогу. Пошукові каталоги створюються, як правило, вручну. Висококваліфіковані редактори особисто переглядають інформаційний прості Інтернету, відбирають те, що, на їх думку, становить загальний інтерес, і заносять адреси таких публікацій до каталогу. Як правило, каталоги ресурсів складаються на основі експертних оцінок.

Основною перевагою такого засобу пошуку є чітка відповідність змісту сайтів тематиці, оголошеній для кожного розділу. Недоліком є неповне охоплення існуючих у мережі ресурсів, оскільки відслідкувати весь обсяг інформації, наявної в Інтернеті, практично нереально навіть для значної кількості персоналу, яких обслуговує сервер. Якщо в одному тематичному каталозі не одержано задовільних результатів, слід звернуться до іншого. Результати пошуку в тематичних каталогах часто бувають дуже різними, оскільки веб-сайти, що включаються до кожної тематичної категорії, обираються вручну людьми, а не машинами.

Тематичні каталоги є початковими засобами пошуку інформації і дозволяють розв’язувати стандартні задачі – пошук сайтів певного тематичного призначення на яких можна знайти колекцію тематичних посилань. Для полегшення пошуку можна використати пошук на каталозі.

Список деяких тематичних каталогів:

  • українські:
    • favorites.com.ua
    • era.com.ua
    • silver.kiev.ua
    • ualist.com
  • російські:
    • kinder.ru
    • portal.edu.ru
    • school.holm.ru
    • list.ru
    • max.ru
    • weblist.ru

Пошукові машини. Якщо відома конкретна назва, фраза або термін, то для одержання інформації щодо предмета пошуку слід використовувати пошукові, мета пошукові або спеціалізовані пошукові машини.

Пошук на таких машинах здійснюється за допомогою спеціально розроблених програм. Завдання програм полягає у безперервному відвідуванні веб-сайтів Інтернету з метою створення каталогів веб-сторінок. У більшості випадків для визначення місцезнаходження певної інформації, наприклад якогось відомого документа, зображення або фрази, а не загальної теми, найкраще застосовувати пошукові машини.

Пошукові машини працюють з використанням автоматичних засобів при докладанні мінімуму ручної праці. З одного боку, це дає можливість порівнянню швидко опрацьовувати велику кількість веб-документів і створювати бази даних розміром у сотні мільйонів веб-документів. З іншого боку, ніхто не може гарантувати, Що наявність у документі певних слів, за якими здійснюється пошук користувачем, вказує на належність документа до конкретної теми. Тому точність пошуку інформації в таких базах даних залишає бажати кращого. А пошукові машини зручні для використання лише тоді, коли користувач знає ім’я автора документа, його точну назву або якусь цитату з нього. Разом з тим бази даних у пошукових машин значно більші за бази даних тематичних каталогів. Та й поновлюються вони частіше.

Як свідчить практика, пошукові машини дозволяють провести найбільш глибокий пошук у рамках заданої теми. Робота пошукової машини проводиться в три етапи. На першому етапі сканується інформаційний простір і збираються копії веб-ресурсів. На другому етапі бази даних, складені за результатами сканування, змінюються таким чином, щоб у них можна було проводити прискорений пошук. На третьому етапі пошукова машина приймає запит від користувача, проводить пошук у своїх базах даних і видає веб-сторінку з оформленими результатами пошуку.

Приклади деяких пошукових машин:

· google.com.ua – на теперішній час найкраща пошукова машина, пошук на українській, російській, англійських мовах, швидке завантаження сторінки.

· rambler.ru – фаворіт минулого року, пошук на українській, російській, англійських мовах, містить також пошуковий каталог та багато сервісів.

· meta.ua – найкраща для пошуку офіціальних україномовних документів, містить пошуковий каталог та сервіси.

· yandex.ru

· aport.ru

Метапошукові машини. Якщо для отримання інформації, яку важко знайти знайти, потрібно переглянути водночас кілька баз даних, доцільно використовувати метапошукові машини, які отримують інформацію з різних баз даних і готують зведений звіт про результати пошуку. Самостійно такі системи нічого не шукають. Вони «дають» завдання тематичним каталогам та пошуковим машина, а потім збирають результати їх пошуку, видаляють з них повторення і видають користувачеві узагальнений результат. Метапошук доцільно використовувати лише для «зняття вершків» з інших пошукових систем. Метапошукові машини не мають гнучної мови запитів і, головне, не чекають надходження всіх результатів пошуку – обмежуються лише першими знахідками.

Список метапошукових машин:

  • metabot.ru
  • 360.ru
  • askjeeves.com
  • dogpile.com
  • metacrawler.com
  • vivisimo.com

2. Формування запроса до пошукових машин. Загальні правила розширеного пошуку

Пошук за одним словом у більшості випадків призводить до формування величезного списку веб-сторінок, на яких воно зустрічається. Наприклад, пошук за словом погода за допомогою google.com.ua дає 26600000 сторінок з цим словом. Знайти в ньому потрібні ресурси не просто, і тому пошук за одним словом малоефективний. Набагато ефективнішим є пошук за кількома словами, але тут важливу роль відіграє правило, що вказує пошуковій системі, як опрацювати групу слів.

Для ефективного пошуку за кількома ключовими словами потрібні спеціальні вказівки, які дозволяють зв’язати окремі слова між собою. Ці вказівки в пошукових системах утворюють спеціальну, як правило, нескладну мову запитів, що містить кілька вказівок.

Кожна пошукова система має свою власну мову запитів, і при використанні різних пошукових систем треба знати особливості кожної. Тому доцільно переглянути сторінку із довідковою інформацією про методи здійснення пошуку.

Загальні правила розширеного пошуку

  • краще використовувати початкову форму слова, інші будуть знайдені автоматично (тобто, запит зі словом університет дозволить знайти сторінки з словами університет, університеті, університетом тощо);
  • не має значення з якої літери (великої/малої) писати слово, будуть знайдені всі варіанти;
  • якщо в запиті кілька слів, то буде знайдено документи що містять обидва слова. Спочатку будуть запропоновані сторінки де ці два слова розміщено поряд один з одним. Наприклад, запит погода Бердянськ, дасть 12400 сторінок, перша з запропонованих Погода в г. Бердянськ — METEOPROG і є потрібною.
  • якщо кілька слів запита взято у лапки, то буде знайдено всі документи де ці два слова обов’язково поряд. Наприклад, запит «погода Бердянськ» дає тільки два посилання, обидва містять потрібну інформацію.
  • якщо перед одним із слів запита набрати знак мінус, то будуть знайдені документи де є інші слова запита, але немає слова з мінусом. Наприклад, запит погода –Бердянськ дозволяє одержати документи де є слово погода, але немає слова Бердянськ. Найчастіше з мінусом пишуть слово купити, що дозволяє відсіяти численні магазини.

Порівняйте результати пошуку.

Уточнювати запит можна і за допомогою форми розширеного пошуку.

3. Клавіатура ПК, її різновиди та стандарти пошуку в Інтернеті

Розглянемо області клавіатури

1. Функціональні і деякі спеціальні клавіші: це клавіші, які при роботі програмного забезпечення виконують певні функції.

-так < F4 > призначена для запам'ятовування тексту, для стирання рядка, в якому знаходиться курсор.

-майже завжди < F1 > використовується для виклику довідкової інформації (Help).

-клавіша < Esc > має одне значення — це вихід з текучого меню чи кінець виконання програми.

-клавіша < PrintScreen > призначена для копіювання вмісту (зображення) дисплею на прінтер.

-клавіша < ScrollLock > функціонує як перемикач; складається з двох слів Screen (Екран) і Roll (ролік, вал); дозволяє включати і виключати функцію прокрутки екрана.

-клавіша < Pause > зупиняє роботу всієї системи; РС відновлює свою роботу тільки тоді, коли ви знову натискаєте довільну клавішу.

2. Алфавітно-цифрова область: ця область нагадує друкарську машинку і складається з букв від А до Z і цифр від 0 до 9.

3. Спеціальні клавіші:

-клавіша < Tab > (табуляція) переміщає курсор вправо на задану величину символів (в більшості випвдків це 8 символів).

-клавіша < Shift > служить для переходу клавіатури в режим вводу прописних (великих) букв алфавіту і деяких спеціальних функцій.

-клавіша < CapsLock > переводить клавіатуру в режим постійного вводу великих букв алфавіту.

-клавіша < Backspase > призначена для стирання символа зліва від курсора.

-клавіша < Del > призначена для стирання символа в позиції курсора.

-клавішу < Ctrl > використовують в комбінаціях з іншими клавішами; так < Ctrl > + < S > забезпечує збереження документів в деяких додатках;

< Ctrl > + < C > для редагування і т.д.

-клавіша < Alt > (від слова «альтернатива») дозволяє управляти програмами без миші, використовуючи тільки клавіатуру; так комбінація

< Alt > + < F > + < X > закінчує виконання активного додатку аналогічно командам меню File/Exit.

-клавіша < Enter > використовується для виконання багатьох функцій: для завершення вводу рядка, для завершення вводу командного рядка і т.д.

4. Блок управління курсором (розміщений справа): сюди відносять 10 клавіш, які управляють курсором.

-< Insert > визначає режим вводу; переключає режим вставки і заміни.

-клавіша < Delete > (знищення): використовують для знищення об'єктів, символів, блоку текста.

-клавіші < Home >, < End >: використовують для управління переміщенням курсора на екрані чи в файлі.

-клавіші < Page Up > i < Page Down >: використовують для переміщення курсора на сторінку вверх і вниз.

-клавіші , , , — переміщують курсор на одну позицію відповідно вверх, вниз, вправо, вліво.

5. Цифровий блок — використовують для арифметичних операцій (на минулій Л.Р. розглядали калькулятор і користувалися як мишею так і цифровим блоком).

Клавіші на клавіатурі можуть бути поділені на кілька груп за функціями:

Літери (букви та цифри). Це клавіші букв, цифр, знаків пунктуації та символів, як і на звичайній друкарській машинці.

Службові клавіші Ці клавіші використовуються окремо або у поєднанні з іншими клавішами для виконання певних дій. Найчастіше використовуються службові клавіші CTRL, ALT, Windows та ESC.

Функціональні клавіші. Функціональні клавіші використовуються для виконання спеціальних завдань. Вони позначені F1, F2, F3 і так далі, до F12. Залежно від програми, функціональність цих клавіш може змінюватися.

Клавіші навігації. Ці клавіші використовуються для переміщення по документах, веб-сторінках, а також для редагування тексту. До них відносяться клавіші зі стрілками, HOME, END, PAGE UP, PAGE DOWN, DELETE та INSERT.

Цифрова клавіатура. На цифровій клавіатурі зручно швидко вводити цифри. Клавіші згруповані у блок, як на звичайному калькуляторі.

На рисунку нижче показано, як ці клавіші розташовані на типовій клавіатурі. Вигляд вашої клавіатури може бути іншим.

Клавіші навігації дозволяють переміщувати курсор, переміщатися по документах і веб-сторінках, а також редагувати текст. Наведена таблиця містить список основних функцій таких клавіш.

На сьогоднішній день” всесвітнє павутиння” включає декілька десятків (по різним оцінкам – від 50 до 80) мільйонів серверів, на кожному з яких доступно від декількох мегабайт до десятків гігабайт інформації. Для пошуку незліченної інформації в Інтернеті на допомогу приходять тематичні та індексні пошукові системи.

Типовий приклад тематичного каталогу – пошукова система Yahoo (http://www.yahoo.com). Це спеціалізований сервер WWW, на якому зберігаються списки інших серверів з їх стислими описами. Інформація згрупована за смисловими категоріями і має ієрархічну структуру; наприклад, на цьому сервері можна знайти розділи “Комп’ютери та Інтернет-мультимедіа – Журнали”, “Розваги – Музика – Групи і виконавці – Елтон Джон”, “Країни – Україна – Бізнес в Україні”, а також безліч інших. Передбачена на сервері система шукає дані тільки в каталозі Yahoo і не заглядає на сторінки згаданих в ньому серверів. Користуватися такою системою (а також будь-якою іншою, аналогічною їй, наприклад, списком російських серверів WWW за адресою http://www.ru) надзвичайно просто. Треба знайти потрібний розділ і після цього – підходящий сервер за його стислим описом, наведеним там же. Такі каталоги мають недоліки: низька оперативність зміни інформації, відносна складність пошуку (за стислою таі інколи помилковою адресою сервера), порівняно невелика “область охоплення” простору WWW.

В ефективному пошуку інформаційних ресурсів Інтернету допомагають декілька правил.

1. Грамотне використання можливостей одного пошукового сервера може бути ефективніше, ніж звернення з тим самим запитом до великої кількості серверів.

Коли користувач вперше потрапляє на сторінки незнайомого пошукового сервера, слід в першу чергу прочитати його опис і правила користування, а також вивчити засоби і можливості пошуку. Однак не слід захоплюватися вивченням пошукових серверів; після деякої практики з’являються 2-3 улюблені сервери, що найповніше індексують сферу в Інтернеті, яка цікавить користувача.

2. У запиті слід використовувати ті слова, що точніше за все характеризують тему, яка цікавить користувача.

Вибір слів може грунтуватися на двох різних підходах: – можна почати із загального запиту і поступово його конкретизувати, спостерігаючи за зміною результатів пошуку;

– можна почати з конкретного запиту і поступово його поширювати, відштовхуючись від найбільш важливих і специфічних слів.

3. Для більшості пошукових серверів має значення послідовність слів у запиті, тому найбільш важливі і характерні терміни треба розміщувати на початку запиту і додавати до них менш значущі терміни.

4. Фрази і словосполучення слід брати в лапки, оскільки в противному разі вони будуть сприйняті пошуковим сервером просто як набір ключових слів.

5. У запиті можна зазначати одне або кілька власних імен. 6. Рекомендується вживати синоніми – їх використання дозволяє не тільки поширити діапазон пошуку, а й надає більше ваги власне смисловій частині запиту. 7. Не рекомендується користуватися поширеними словами типу “комп’ютер”, “інформація”, “дані” тощо.

8. Багато пошукових систем припускають можливість використання в запитах логічних операторів “І” (AND), “або” (OR), “не” (NOT). Їх грамотне використання дозволяє зробити пошук надзвичайно точним і направити його саме туди, куди потрібно.

9. Якщо серед перших 20-30 посилань, отриманих від пошукового сервера, немає потрібного посилання, слід подумати про те, щоб радикально змінити набір ключових слів або скористатися іншим сервером.

10. Слід пам’ятати, що WWW-сторінка, на яку користувач потрапляє при першому підключенні до пошукової системи, найчастіше являє собою спрощений бланк запиту на пошук інформації.

Різниця між простим і розширеним засобами пошуку в тому, що при розширеному пошуку використовуються групи операторів, які дозволяють точно указати, яким чином повинні бути зв'язані між собою слова запиту, указати відстань між ними тощо.

Інший, більш швидкий шлях вибору області пошуку – перейти на сторінку ПАРАМЕТРИ ЗАПИТУ та вибрати необхідні значення.

Результати пошуку

Декілька слів про форму представлення результатів пошуку.

Загальна кількість результатів пошуку показується на початку сторінки.

Найбільш релевантні запиту відповіді показуються вгорі списку, з вказівкою кількості речень, відповідаючих запиту.

Крім посилання на знайдений документ (з вказівкою дати створення і кодування документа) видається назва сторінки, дата створення файла і кодування документа. У тому випадку, якщо один і той же документ розташований на різних серверах, або поданий в різному кодуванні, буде показана тільки одна відповідь з декількома посиланнями.

Текстовий опис ресурсу настроюється зі сторінки ПАРАМЕТРИ ЗАПИТУ. Можна вибрати коротку форму видачі результату, при якій буде показана тільки назва документа, середню форму – при цьому показується 2–3 релевантних речення із знайденого документа і докладну форму – текстовий фрагмент документа до 10 релевантних речень.

У другому і третьому випадках ключові слова запиту будуть підсвічені.

Після натисненні на посилання знайденого документа буде відкрите інше вікно. Якщо Ви хочете відкрити посилання в цьому ж вікні – натисніть на іконку . Крім того, є можливість прямо зі сторінки результатів завантажити в новому вікні головну сторінку сервера, на якому розташований знайдений документ. Для цього натисніть іконку .

У тому випадку, якщо знайдений документ не доступний або істотно змінився з моменту індексації, можна використати «Реконструкцію тексту». У цьому випадку буде відкрите інше вікно із змістом сторінки.

Підсвітка

Якщо ключові слова Вашого запиту зустрічаються не в основному тексті документа, а в будь-якому службовому полі, буде видана вказівка, до якого поля сторінки належить даний фрагмент тексту, одночасно з цим результати пошуку будуть підсвічені іншим кольором.

ДляполяMETA KEYWORDS: Keywords:…

Для поля ALT: Малюнок:…

Для поля COMMENT: Коментар:…

Для поля A HREF: Посилання:…

Правило навпівжирного зображення ключових слів Вашого запиту діє і в цьому випадку.

Пошук в знайденому

Ви можете уточнити результати з використанням параметра «Шукати в знайденому», який доступний з усіх сторінок результатів пошуку. Для цього необхідно відмітити check-box (поставити галочку) та ввести додаткові ключові слова. При цьому пошук буде проводитися по вже знайденому масиву результатів. У іншому випадку пошук буде проведено по всій базі.

Висновки

В кінці двадцятого століття цивілізований світ включився у фазу динамічного розвитку нових технологій нерозривно пов'язаних з комп'ютерними технологіями. Таким чином завершилась стадія персоналізації комп'ютерів і почалось лиш удосконалення їх можливостей та надання більшої зручності.

Якщо Вам необхідно відшукати деяку інформацію у мережі Інтернет, скористайтеся можливостями вище наведених служб, спеціально призначених для цілей пошуку даних різноманітними засобами.

Список використаної літератури

1.Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Посібник/ Ред. О.І.Пушкар. — К.: Вид. центр "Академія", 2001. — 693 с.

2. Брикайло Л. Інформатика та комп'ютерна техніка: навчальний посібник/ Людмила Брикайло ; ред. : Ю. В. Паливода; Київський університет ринкових відносин . — К.: Видавець ПАЛИВОДА А. В., 2009. — 265 с.

3. Войтюшенко Н. Інформатика і комп'ютерна техніка: Навчальний посібник для студентів вищих нав-чальних закладів/ Наталія Войтюшенко, Алла Остапець,; М-во освіти і науки України, Донецький державнний університет економіки і торгівлі ім. М.І.Туган-Барановського. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 563 с.

4. Войтюшенко Н. Інформатика і комп'ютерна техніка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Наталія Войтюшенко, Алла Остапець; М-во освіти і науки України, Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М. І. Туган-Барановського. — 2-ге вид.. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 563 с.

5. Ганжела С. Інформатика: базовий курс для користувачів: навчальний посібник/ Сергій Ганжела, Іван Ганжела; М-во освіти і науки України, КДПУ ім. В. Винниченка. — Кіровоград: Аван-гард, 2008. — 220 с.

6. Дибкова Л. Інформатика та комп'ютерна техніка: Посібник/ Людмила Дибкова,. — К.: Вид. центр "Академія", 2002. — 318 с.

7. Клименко О. Інформатика та комп'ютерна техніка: Навчально-методичний посібник/ Ольга Клименко, Наталія Головко, Олександр Шарапов,; За заг. ред. О. Д. Шарапова; М-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2005. — 534 с.

8. Макарова М. Інформатика та комп'ютерна техніка: Навчальний посібник/ Маріанна Макарова, Галина Карнаухова, Сергій Запара,. — Суми: Університетська книга, 2003. — 641 с.