Проблеми та перспективи державного регулювання кон’юнктури споживчого ринку України

Вступ.

1. Основи формування кон’юнктури споживчого ринку.

2. Умови формування та механізми забезпечення товаронасиченої кон’юнктури споживчого ринку.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Загальний кризовий стан економіки України позначився на розвитку споживчого ринку та призвів до значного скорочення виробництва і споживання. Оскільки реалізація потреб в товарах та послугах, які забезпечують відтворення людини в сукупності її фізичних, інтелектуальних та духовних якостей, викривлення пропорцій споживчого ринку унеможливлює оптимальність використання трудового, інноваційного і творчого потенціалу робочої сили, викликає макроекономічну нестабільність та соціальну напругу. Саме тому проблема розробки науково-методичних засад регулювання кон’юнктури споживчого ринку України на даному етапі економічного розвитку є дуже актуальною.

В сучасних умовах досягнення ефективної збалансованості кон’юнктури споживчого ринку обмежується незадовільними умовами формування попиту та пропозиції. Така ситуація склалася в наслідок зниження до мінімуму соціальних гарантій життєдіяльності населення, яке стримує рух реінвестицій у виробництво товарів народного вжитку та зумовлює скорочення матеріальної бази відтворення підприємств, за рахунок незадовільних умов формування пропозиції в зв’язку з низькою ефективністю використання ресурсів в національному виробництві та обтяжливим податковим навантаженням.

1. Основи формування кон’юнктури споживчого ринку

Кон’юнктура господарства, галузі чи окремого товарного ринку — це поточний стан певної економічної системи, який формується в кожний момент часу під впливом об’єктивних і суб’єктивних факторів, або причин, завдяки яким створюється та чи інша ринкова ситуація у відповідний часовий період.

Складовими споживчого ринку виступають, з одного боку, товари і послуги, призначені для задоволення потреб членів суспільства, з іншого – кількість чи маса грошей, що можуть бути використані для їхнього придбання. У взаємодії обидві ці складові знаходяться під впливом закону попиту та пропозиції, у результаті чого складається стереотип поведінки кожного з учасників ринку.

Дефіцитна збалансованість кон’юнктури споживчого ринку в Україні досягалась за рахунок обмежувальної грошово-кредитної політики держави. Вона дозволяла уповільнити темпи інфляції, але створила об’єктивні умови для скорочення виробництва, погіршення соціально-економічного становища. Низькі доходи більшості населення не дозволяли реалізовувати продукцію в необхідній мірі, стримували розвиток сукупної пропозиції, що призвело до підвищення цін, за рахунок чого частково покривався постійно зростаючий дефіцит обігових коштів. При дефіцитній збалансованості кон’юнктури споживчого ринку головним інвестиційним джерелом розвитку галузей, які виробляють ТНС, виступають доходи населення. А тому стабільне зростання виробництва залежить сьогодні від збільшення внутрішнього попиту на продукцію.

2. Умови формування та механізми забезпечення товаронасиченої кон’юнктури споживчого ринку

Основна ідея забезпечення товаронасиченої кон’юнктури споживчого ринку України полягає в розробці і реалізації комплексу заходів щодо збільшення попиту та його задоволення на основі розширення пропозиції товарів національного виробництва.

У забезпеченні такого завдання першим кроком повинно бути підвищення платоспроможного попиту населення. В Україні, яка впродовж останніх десяти років перебувала в стані депресії, необхідною умовою відновлення споживчого попиту є збільшення рівня реальної заробітної плати, причому на основі комплексу цілеспрямованих дій щодо підвищення мінімального її рівня, зменшення нарахувань на зарплату, та інших, що сприяють зростанню купівельної спроможності малозабезпечених верств населення. Якщо ж держава буде стимулювати розвиток виробництва без відповідного розширення споживчого попиту, це може привести до затовареності ринку, знищення стимулів подальшого розвитку.

Для недопущення інфляції в зв’язку з підвищенням рівня оплати праці та для досягнення товаронасиченої збалансованості кон’юнктури споживчого ринку на першому етапі формування необхідної пропозиції товарів, яка буде врівноважувати зростаючий попит, потрібна раціоналізація товарних потоків з комплексом протекціоністських заходів, що обмежать широку експансію закордонних товарів. Сприятливим можна вважати допуск на наші ринки, високотехнологічної продукції, виробництво якої в Україні ще не налагоджене. Та водночас, треба нарощувати випуск української високотехнологічної продукції (літаків, судноплавного транспорту, тощо), збут якої на зовнішніх ринках створить принципово нові можливості для розвитку вітчизняного виробництва.

Також для створення дієздатного механізму нарощування пропозиції товарів, що зможе покрити зростаючу потребу населення, необхідно розв’язання таких проблем:

· поліпшення відтворюваної структури капіталовкладень, підвищення питомої ваги витрат на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств;

· зміна галузевої структури капітальних вкладень з огляду значного підвищення життєвого рівня населення на користь галузей, що виробляють продукти харчування та предмети особистого споживання (сільське господарство, переробні галузі, легка і харчова промисловість), послуги;

· пріоритетне забезпечення інвестиціями прогресивних напрямків науково-технічного прогресу, що сприяють зниженню ресурсомісткості виробництва і підвищенню якості продукції.

У забезпеченні таких зрушень важлива роль належить податкам і порядку їх нарахування та стягнення. При чому необхідно не стільки зменшити кількість податків та знизити їх ставки, скільки запровадити нову концепцію оподаткування.

Подолання структурної розбалансованості економіки України і поступовий вихід її з кризи вимагає розробки комплексу заходів, спрямованих на відновлення платоспроможного попиту населення і розширення на цій основі фінансових ресурсів для нарощування виробництва і насиченості внутрішнього ринку товарами. Реалізація цієї задачі полягає у формуванні умов здійснення відповідних зрушень.

Умовами формування високого платоспроможного попиту населення є: підвищення рівня реальної зарплати; формування джерел стійкого приросту доходів населення за рахунок розвитку малого і середнього бізнесу; підвищення рівня ефективної зайнятості; розширення обсягів пропозиції товарів і послуг; розширення асортименту та якості товарів і послуг; збільшення переліку і удосконалення споживчих запитів.

Для розширення попиту населення необхідно перед усім підвищити роль первинних доходів в їх загальному обсязі. Для цього треба передбачити поступове підвищення зарплати до рівня вартості життя при одночасному скасуванні більшості пільг, адресному їх наданні, запровадженні реєстру соціального забезпечення та зниженні ставки відрахувань на заробітну плату, підвищення мінімального її рівня; запровадження пенсійної реформи; підвищення рівня мінімальних соціальних гарантій вразливих верств населення; розширення системи споживчих запитів.

Висновки

Отже, розширення пропозиції товарів національного виробництва має здійснюватись на принципах активізації внутрішніх чинників розширеного відтворення виробництва, забезпечення самоокупності вкладених коштів, фінансової відповідальності за результати діяльності, матеріального заохочення у забезпеченні високої прибутковості, залучення інвестиційних кредитних ресурсів на перспективних напрямках, посилення контролю за виконанням бюджету, легалізації тіньових доходів.

Для формування товаронасиченої кон’юнктури споживчого ринку України необхідно змінити ідеологію оподаткування. Податкові надходження повинні збільшитися за рахунок зростання обсягів виробництва і прибутків громадян, легалізації українського бізнесу, а не в результаті надмірного податкового навантаження на суб’єктів господарської діяльності.

Зниження податкової складової в структурі ціни продукції (за рахунок зменшення ставки відрахувань на соціальні заходи, ставки податку на прибуток, введення податку з продажу) надасть пріоритет зростанню заробітної плати, розширенню сукупного платоспроможного попиту. Формування нової системи оподаткування в Україні таким чином сприятиме вирішенню проблем наповненості бюджету за рахунок збільшення обсягів виробництва і споживання та розширення фінансових ресурсів інвестиційної діяльності.

Список використаної літератури

1. Дідківська Л. Сучасний розвиток конкурентного середовища ринку споживчих товарів України //Банківська справа. — 2009. — № 2. — C. 48-66

2. Драгомирецька М. І. Проблеми формування кон'юнктури споживчого ринку України //Економіка АПК. — 2008. — № 10. — С.111-118.

3. Кондиріна А.Г. Форми і методи державного регулювання кон’юнктури споживчого ринку // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник статей молодих учених. Вип. 9. — Київ: НДЕІ Мінекономіки України, 2008. — С. 49-52

4. Малий І.Й. Розвиток внутрішнього ринку — важливий пріоритет національної економічної політики //Актуальні проблеми економіки. — 2009. — № 3. — C. 265- 267

5. Тенденції на споживчому ринку змінюються на краще //Урядовий кур'єр. — 2009. — 9 квітня. — C. 4