Процедура закупівлі матеріально-технічних ресурсів за торгами (тендери)

Вступ.

1. Аспекти здійснення закупівель за процедурою міжнародних конкурсних торгів.

2. Сучасний стан сфери державних закупівель в Україні.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Одним з найперспективніших шляхів реалізації концепції раціонального та ефективного використання бюджетних коштів (коштів платників податків) є широке впровадження у сферу закупівель товарів, робіт і послуг для державних потреб єдиної структурованої системи, заснованої на засадах конкуренції, прозорості, недискримінації та децентралізації.

Міжнародна практика конкурсних торгів свідчить, що використання конкурентних механізмів при здійсненні закупівель економить від 10 до 20 відсотків запланованих на закупівлю коштів, дозволяє зробити процедуру витрат бюджетних коштів максимально гласною і відкритою, підвищуючи довіру громадськості до державного сектору. Процес розміщення державних замовлень перестає бути монополією окремих чиновників на всіх рівнях. У той же час, сам факт дій державного сектору як повноцінного та водночас надійного ринкового актора (суб'єкта ринку) стимулює конкурентне середовище національної економіки, необхідне для розвитку підприємницької ініціативи. У змаганні за державне замовлення може взяти участь підприємство будь-якої форми власності. Головна умова для претендента — мати необхідну кваліфікацію, технічно-фінансові можливості, відповідний досвід і позитивну репутацію.

Одночасно, головною функцією держави в цьому напрямі є встановлення цивілізованих, закріплених на законодавчому рівні процедур здійснення закупівель.

1. Аспекти здійснення закупівель за процедурою міжнародних конкурсних торгів

Порядок здійснення міжнародних конкурсних торгів з питань закупівель, у якому встановлено вимоги щодо:

— прозорості документів для торгів;

— умов посилання на стандарти та товарні знаки при формуванні технічних специфікацій (вимог);

— визначення валюти тендерної пропозиції та конвертації валют з метою порівняння тендерних пропозицій;

— можливості коригування цін;

— здійснення платежів (умови та форми платежів, валюта платежів);

— форм контрактів, із визначенням положень стосовно заставного забезпечення (гарантії) виконання контракту; транспортування та страхування; форс-мажорних обставин; права, що застосовується; врегулювання спорів;

— проведення відкриття та оцінки тендерних пропозицій;

— порядку присудження контракту тощо.

При цьому звертаємо увагу на наступні особливості проведення міжнародних конкурсних торгів.

Перш за все, важливим елементом конкурсних торгів є своєчасне повідомлення про заплановану закупівлю. Повідомлення слід публікувати завчасно, щоб надати можливість потенційним учасникам торгів отримати тендерну документацію, підготувати та надати свої пропозиції.

По-друге, позичальники зобов’язані використовувати відповідні типові (стандартні) документи для конкурсних торгів (тендерну документацію), розроблені Банком. При цьому з урахуванням специфіки країни та проекту в документи можуть вноситися погоджені з Банком мінімальні зміни. Зміни вносяться виключно до розділів, які містять технічні вимоги, специфікації обладнання тендеру або до розділу „Спеціальні умови контракту”. Певні розділи стандартної тендерної документації, зокрема „Інструкції учасникам торгів” та „Загальні умови контракту”, за будь-яких обставин залишаються незмінними.

По-третє, тендерна документація повинна бути підготовлена та викладена однією з наступних мов на вибір позичальника: англійською, французькою або іспанською, з вказівкою, що текст контрактних документів даною мовою має переважну силу. Однак текст контрактів, які укладаються з місцевими учасниками торгів (за виключенням спільних підприємств місцевих та іноземних фірм), може бути викладений мовою країни позичальника, яка буде вважатися основною мовою для таких контрактів.

По-четверте, стандарти і технічні специфікації, які вказуються у тендерній документації, повинні сприяти максимально широкій конкуренції під час проведення торгів і одночасно гарантувати дотримання постачальниками основних технічних характеристик та інших вимог стосовно товарів, які закуповуються.

У разі якщо це є можливим, позичальником вказуються конкретні стандарти, прийнятні у міжнародній практиці (наприклад, розроблені Міжнародною організацією зі стандартизації), вимогам яких повинні відповідати обладнання, матеріали або якість робіт. За відсутності чи неприйнятності таких стандартів можуть бути вказані національні стандарти. Зазначимо, що у документах для торгів міститься положення, згідно з яким обладнання, матеріали або якість робіт у разі якщо вони відповідають стандартам, які по суті є рівнозначними національним стандартам, є прийнятними.

По-п‘яте, передбачений на підготовку і подачу тендерних пропозицій строк визначається з урахуванням конкретних умов проекту, а також масштабів та складності контракту. Як правило, при проведенні міжнародних конкурсних торгів на підготовку пропозицій передбачається не менше шести тижнів з дати оголошення торгів або дати надання документів для торгів, причому до уваги приймається більш пізня дата. Коли йдеться про великі об’єкти або складні види обладнання, період підготовки пропозицій, як правило, складає не менше дванадцяти тижнів. Цей час надається потенційним учасникам торгів для проведення необхідних досліджень до надання своїх пропозицій. У таких випадках позичальнику рекомендується організувати попередню нараду і ознайомлювальні поїздки до місця виконання робіт.

По-шосте, час відкриття пропозицій повинен співпадати з терміном їх подання або призначатися одразу після закінчення цього терміну.

По-сьоме, пропозиції відкриваються публічно, тобто учасникам торгів або їх представникам повинна надаватись можливість бути присутніми при відкритті пропозицій. Назва учасника торгів і загальна сума кожної пропозиції після їх відкриття повинні бути зачитані вголос і зареєстровані (відповідна інформація має бути одразу направлена до Банку). При цьому після відкриття конвертів позичальник не повинен пропонувати або дозволяти учасникам торгів змінювати зміст або ціну своїх пропозицій.

Пропозиції, отримані після закінчення встановленого терміну подання, а також пропозиції, які не були відкриті та зачитані вголос під час процедури публічного відкриття, не підлягають розгляду.

По-восьме, при оцінюванні пропозицій позичальник, за необхідності, має право звернутись до учасників торгів за необхідними роз’ясненнями. Запити щодо роз’яснень стосовно наданих пропозицій і відповіді учасників торгів повинні надаватися виключно у письмовому вигляді.

По-дев‘яте, інформація стосовно вивчення, уточнення й оцінювання пропозицій, а також рекомендації щодо присудження контракту не підлягає розголошенню учасникам торгів або іншим особам, які офіційно не пов’язані з цим процесом, до надсилання переможцю повідомлення про присудження контракту.

2. Сучасний стан сфери державних закупівель в Україні

На цей час система задоволення суспільних потреб в Україні складається з двох підсистем: державні закупівлі та державне замовлення.

Вплив державних закупівель на економіку полягає в реалізації таких основних регулюючих функцій:

1) матеріальне забезпечення функціонування державних структур, що утримуються за рахунок державного та місцевого бюджетів. У цьому випадку під державними закупівлями розуміються будь-які придбання товарів, що здійснюються державними замовниками за рахунок державних коштів;

2) створення нових робочих місць шляхом закупівлі державою окремих видів товарів (робіт, послуг), що, сприяючи підвищенню платоспроможності населення, послідовно впливає на всі інші галузі народного господарства і стимулює їх розвиток;

3) регулювання економічними методами кон'юнктури, що складається на ринках окремих видів продукції. У цьому випадку держава виходить на ринок як вагомий покупець товарів, робіт і послуг, підвищуючи попит, або здійснює товарну інтервенцію, збільшуючи пропозицію і, таким чином, відновлює рівновагу попиту і пропозиції на ринку тієї чи іншої продукції.

22 лютого 2000 року на засіданні Верховної Ради України відразу після виголошення Послання Президента України до Верховної Ради України «Україна: поступ в XXI сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки» народні депутати 231 голосом прийняли у другому (остаточному) читанні Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (далі — Закон), який до речі є основним засобом реалізації одного з положень зазначеного Послання — здійснення закупівель за рахунок державних коштів виключно на конкурсних засадах. Закон є важливим кроком у розбудові сучасної цивілізованої ринкової економіки, де держава виступає не обмеженим у своєму розвитку абсолютним регулятором, а найбільш солідним і впливовим ринковим агентом.

Одним з основних мотивів щодо необхідності підготовки та прийняття зазначеного Закону було рішення Уряду стосовно інтеграції в Європейські економічні структури та членства у Світовій організації торгівлі. Головною умовою для реалізації цих намірів є приведення внутрішнього законодавства України, у тому числі і з питань державних закупівель, у відповідність з нормами і правилами міжнародної торгівлі. У Програмі інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2000 року

№ 1072/2000, міститься окремий розділ «Державні закупівлі», у якому визначено конкретні заходи щодо подальшої гармонізації національної системи державних закупівель до європейської та терміни їх реалізації.

Закон законодавчо визначає всі аспекти, пов'язані із закупівлею товарів, робіт і послуг за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів, коштів державних цільових фондів, пенсійного фонду та державних кредитних ресурсів.

Законом визначено, що реалізацію державної політики у сфері державних закупівель здійснює один відповідальний орган виконавчої влади, що усуває неузгодженість та дублювання функцій між міністерствами та іншими органами виконавчої влади у цій сфері, яка мала місце донедавна внаслідок розпорошення регулюючих функцій між різними органами влади. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 р. № 1469 «Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель» відповідальність за реалізацію державної політики у сфері державних закупівель покладено на Міністерство економіки України, у структурі якого з 1999 року діє Управління державних закупівель. Крім цього, наказом Мінекономіки від 17.10.2000 № 224 окремі функції щодо координації закупівель товарів, робіт і послуг за кошти місцевих бюджетів делеговано відповідно Міністерству економіки Автономної Республіки Крим, головним управлінням економіки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Найважливішими складовими цієї системи є:

• законодавче забезпечення здійснення державних закупівель (встановлення прозорих та зрозумілих процедур здійснення закупівель);

• створення умов функціонування відповідних інституцій, у тому числі державних, щодо координації та надання консультативних послуг у сфері державних закупівель;

• інформаційне забезпечення замовників та потенційних учасників процедур закупівлі;

• забезпечення належної підтримки вітчизняних виробників, які беруть участь у процедурах державних закупівель;

• здійснення контролю за дотриманням розпорядниками державних коштів законодавства щодо державних закупівель;

• розробка освітніх програм та організація підготовки і підвищення кваліфікації фахівців, що безпосередньо займаються закупівлями товарів, робіт і послуг в організаціях — замовниках.

Усі ці елементи у тій чи іншій мірі знайшли відображення у Законі та

інших нормативно-правових актах, розроблених на його реалізацію.

Важливим зрушенням є законодавче закріплення можливості надання переваг вітчизняним товаровиробникам, у тому числі шляхом встановлення декількох ступенів захисту їх інтересів (стаття 6 Закону «Умови захисту вітчизняного ринку», частина 7 статті 26 «Розкриття, оцінка та порівняння тендерних пропозицій»), а саме:

• застосування замовником 10-відсоткової преференційної поправки до ціни тендерної пропозиції, поданої вітчизняним виконавцем (15-відсоткової для підприємств УТОСу, УТОГУ, Союзу організацій інвалідів, підприємств пенітенціарної системи);

• можливість обмеження кола потенційних виконавців-постачальників окремих груп товарів, робіт і послуг виключно вітчизняними.

• можливість висунення замовником вимоги або оціночного критерію щодо виконання всіх послуг чи робіт, що здійснюються на території України іноземними виконавцями з використанням вітчизняної сировини, матеріалів та робочої сили.

Однак, надання переваг вітчизняним товаровиробникам можливе лише за умови, якщо вартість закупівель не перевищує порогових вартостей, визначених Законом, і які відповідають Директивам ЄС про суспільні (державні) закупівлі:

• для товарів — 200 тис. євро;

• для послуг — 300 тис. євро;

• для робіт — 4 млн. євро.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2001р. № 347 визначено Порядок захисту вітчизняного ринку у разі закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, який обмежує участь у процедурі закупівлі виключно вітчизняними виробниками, якщо предметом закупівлі є товари, роботи,послуги за визначеним окремим переліком. Під час здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, не включених у цей перелік, замовник застосовує преференційну поправку в розмірі 10 відсотків ціни тендерної пропозиції, поданої вітчизняним виробником у разі, коли у процедурі закупівлі бере участь іноземний виконавець і його тендерна пропозиція є найбільш вигідною.

Законом також вводиться норма щодо обов'язковості розміщення оголошень про торги (тендер) на закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів та про їх результати у інформаційно-аналітичному бюлетені Мін¬економіки «Вісник державних закупівель», який видається з 1998 року.

Законом чітко регламентується процедурний порядок проведення торгів (тендерів). Зокрема, Законом встановлено 5 процедур здійснення закупівель:

• відкритих торгів;

• торгів з обмеженою участю;

• двоступеневих торгів;

• запиту цінових пропозицій (котирувань);

• закупівлі в одного постачальника (виконавця).

Основною процедурою здійснення закупівель є відкриті торги.

Застосування замовниками процедури закупівлі в одного виконавця, торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів потребує погодження з Мінекономіки за порядком визначеним у наказі Мінекономіки від 7.12.2000 № 268 (наказ зареєстровано у Мін'юсті 21 грудня 2000 року за № 933/5154).

закупівля в одного виконавця

• якщо вартість товарів, послуг дорівнює або перевищує суму еквівалентну — 5 тисяч євро, робіт — 100 тисяч євро;

торги з обмеженою участю та двоступеневі торги

• якщо вартість товарів, послуг чи робіт дорівнює або перевищує суму еквівалентну 100 тисяч євро.

Процедура запиту цінових пропозицій (котирувань) відповідно до статті 32 Закону застосовується, якщо вартість закупівлі не перевищує суму, еквівалентну 10 тисячам євро (для робіт — 40 тисячам євро), і не потребує додаткового погодження з Мінекономіки.

Переважна більшість звернень стосувалася питань щодо закриття шахт, ліквідації наслідків стихійних явищ, вирішення питань у галузі охорони здоров'я та закупівель товарів, робіт і послуг, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю.

Разом з цим потрібно відмітити, негативну тенденцію зростання з початку 2001 року не достатньо обґрунтованих та поданих з порушенням вимог статті 33 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" і "Порядку погодження Міністерством економіки України окремих процедур державних закупівель" звернень від розпорядників державних коштів щодо погодження застосування процедури закупівлі у одного виконавця .

Зокрема, це стосується звернень замовників щодо застосування зазначеної процедури для закупівель товарів та послуг, ринок яких є достатньо розвинутий на території України (комп'ютерна та оргтехніка, меблі, транспортні послуги тощо).

Крім цього, є факт висування підставою для застосування зазначеної процедури — виникнення нагальної потреби у поставках товарів, робіт і послуг, закупівля яких була заздалегідь передбачена кошторисом витрат на утримання того чи іншого розпорядника державних коштів. Фактично це є наслідком відсутності попереднього планування закупівель в організаціях — розпорядниках державних коштів. В результаті складається ситуація, коли на момент надходження коштів на казначейський рахунок відповідного замовника, встановлені законодавством конкурсні процедури закупівлі ним не застосовувались.

Приведений аналіз здійснення замовниками закупівель товарів, робіт і послуг свідчить, що незважаючи на існування позитивних зрушень у більш широкому впровадженні конкурсних механізмів у процес витрачання державних коштів, актуальним є:

— забезпечення певного рівня контролю за безумовним дотриманням державними замовниками нормативно-правових актів діючих у сфері державних закупівель;

— посилення персональної відповідальності за дотриманням встановлених законодавством процедур закупівлі, зокрема не допущення необґрунтованого застосування інших, ніж відкриті торги процедур закупівлі, скорочення термінів подання тендерних пропозицій (до 15 днів) тощо;

— складання плану проведення процедур закупівель протягом поточного року, а також своєчасного заповнення та подання державної статистичної звітності №1-торги (тендери) "Звіт про проведення торгів (тендерів) на закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб".

Враховуючи викладене, на сучасному етапі найбільш пріоритетними заходами щодо формування державної політики у сфері закупівель товарів, робіт та послуг за рахунок державних коштів є:

— гармонізація українського законодавства до норм і правил законодавства Євросоюзу щодо державних закупівель;

— створення окремого урядового (уповноваженого) органу з питань державних закупівель (агентства, департаменту);

— розробка та впровадження українського варіанту європейської системи класифікаторів CPV;

— створення спеціального навчального центру з питань державних закупівель на базі уповноваженого органу з питань державних закупівель за участю Міністерства фінансів України, Торгово-промислової палати, Головдержказначейства, ГоловКРУ, Рахункової Палата, ЄС та Світового банку;

— міжнародна співпраця з країнами ЄС та країнами-претендентами шляхом організації спільних семінарів з аналогічними національними відповідальними органами;

— створення системи місцевих представників уповноваженого органу, які б координували державні закупівлі на місцевому рівні;

— ведення та вдосконалення WEB-сторінки бюлетеня "Вісник державних закупівель", застосування новітніх інформаційних технологій у процесі закупівлі. Співпраця з іноземними інформаційними виданнями щодо розміщення та опублікування оголошень про заплановані торги;

— створення та ведення інформаційної бази даних щодо національних постачальників (виробників) — потенційних учасників тендерів на закупівлю.

Висновки

Закупівля може здійснюватися шляхом таких процедур:

· відкритих торгів;

· закритих торгів (з обмеженою участю виконавців);

· двоступеневих торгів;

· запиту цінових пропозицій (котирувань);

· закупівлі в одного виконавця.

Замовник має право вимагати від учасників торгів надання інформації щодо їх відповідності кваліфікаційним вимогам, необхідним для виконання певних робіт чи послуг.

Кваліфікаційні вимоги зазначаються у документації, необхідній для здійснення процедури попередньої кваліфікації (якщо така процедура застосовується), тендерній документації чи інших документах, пов'язаних з поданням тендерних пропозицій.

Замовник має встановлювати рівні обґрунтовані вимоги до всіх учасників торгів.

Замовник може вимагати від учасників торгів надання тендерного забезпечення.

Забезпечення тендерної пропозиції на вибір учасників торгів може мати форму гарантованого банком чека чи акредитива банківської гарантії. Форма банківської гарантії має відповідати формі забезпечення тендерної пропозиції, включеної в тендерну документацію. Допускаються інші форми банківської гарантії за умови їхнього попереднього схвалення замовником. Забезпечення тендерної пропозиції має зберігати свою дієвість протягом періоду в 30 днів після закінчення терміну дії заявки або після закінчення будь-якого періоду продовження терміну дії тендерної пропозиції.

У випадку застосування тендерного забезпечення замовник має зазначити у тендерній документації вимоги щодо надання тендерного забезпечення, його розмірів, форми, а також випадки, коли тендерне забезпечення не повертається учаснику торгів.

Розмір тендерного забезпечення має не перевищувати 1% очікуваної вартості у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 5% ‑у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.

Замовник відхиляє пропозицію учасника торгів щодо участі у процедурі закупівлі на будь-якому етапі у таких випадках:

учасник торгів надає недостовірну інформацію щодо його відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам;

учасник торгів не відповідає встановленим кваліфікаційним вимогам.

За результатами проведення закупівлі замовником складається звіт за відповідними формами.

За винятком випадків, коли цього вимагає рішення суду, (господарського суду), тендерний комітет не розкриває інформацію, надання якої суперечить законодавству.

Список використаної літератури

1. Державні закупівлі у руслі прозорості та міжнародного законодавства //Урядовий кур'єр. — 2008. — 30 квітня. — C. 4

2. За прозорі правила дій в системі державних закупівель //Урядовий кур'єр. — 2008. — 19 липня. — C. 5

3. Законодавство України про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти: загальні положення, держ. нагляд, контроль та координація у сфері закупівель, відповідальність, судова практика. — К. : Юрінком Інтер, 2007. — 384с.

4. Матвєєва В. Оновлене Положення про державні закупівлі //Податки та бухгалтерський облік. — 2008. — 8 грудня. — C. 44-48

5. Овсянюк-Бердадіна О. Організаційно-економічний механізм державних закупівель послуг: автореф. дис… канд. екон. наук: 08.00.03 / Тернопільський національний економічний ун-т. — Т., 2009. — 20с.

6. Пінькас Г.І. Система ефективного державного фінансового контролю і координації у сфері державних закупівель //Актуальні проблеми економіки. — 2009. — № 2. — C. 57-69

7. Процедури здійснення державних закупівель та порядок їх проведення / О.В. Ситяшенко (упоряд.). — К. : НВФ "Освіта", 2007. — 436с.

8. Уварова О. Держзакупівлі: деякі актуальні питання //Податки та бухгалтерський облік. — 2009. — 9 березня. — C. 39-43