Психологічний супровід професійного розвитку майбутнього психолога у вищому навчальному закладі

Arial

-A A A+

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стрімкий розвиток українського суспільства, його науково-технічної та гуманітарної сфер ставить нові завдання перед системою вищої освіти, передусім, щодо зміни орієнтації професійної підготовки майбутніх фахівців з формування професійних знань та вмінь на забезпечення комфортних умов для гармонійного професійного й особистісного розвитку студентів, активізацію їх мотиваційного ресурсу, саморегуляції та самоорганізації, мисленнєвої діяльності, що відображено в державних нормативних документах: Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законі України “Про вищу освіту”, Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір, проекті Національної стратегії розвитку освіти України на 2012–2021рр. Це особливо стосується майбутніх психологів, ефективність професійної діяльності яких залежить від цілісної готовності до неї, автентичності їх особистості, що, у свою чергу, забезпечується успішністю професійного розвитку на етапі навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ), позитивним вирішенням нормативних навчально-професійних криз. При цьому однією з базових умов, що визначає розв’язання вищеокресленого завдання, є створення у ВНЗ особливого розвивального середовища, простору взаємної підтримки та співпраці, дійсних суб’єкт-суб’єктних відносин, спрямованих на проектування студентом власного професійного шляху, запобігання виникненню деструктивних професійно-особистісних явищ, актуалізацію внутрішньоособистісного потенціалу, тобто впровадження технології психологічного супроводу.

Необхідність дослідження та вирішення проблеми психологічногосупроводу професійного розвитку майбутнього психолога у вищому навчальному закладі, її актуальність і доцільність зумовлені наявними суперечностями між:

–запитом суспільства щодо підготовки висококваліфікованого, конкурентоспроможного, здатного до постійного самовдосконалення психолога, який успішно розвивається як особистість і професіонал, та недостатньою зорієнтованістю вітчизняної системи вищої освіти на забезпечення його гармонійного професійного розвитку;

–практикою викладання психологічних дисциплін у ВНЗ, яка спрямована на передачу студентам знань, формування вмінь і навичок, та необхідністю створення умов, що сприятимуть активізації механізмів їх професійного розвитку та саморозвитку, успішному подоланню нормативних та ненормативних навчально-професійних криз;

–усвідомленням сучасною психологічною наукою складності, тривалості та різноспрямованості професійного розвитку майбутніх психологів та недостатньою розробленістю психолого-педагогічних технологій, спрямованих на забезпечення його успішності;

–задекларованим положенням про те, що освітній простір ВНЗ, відповідно до чинного законодавства (Положення про психологічну службу системи освіти України, 2009р.),має забезпечити умови для всебічного гармонійного розвитку студентів та відсутністю технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутніх фахівців.

Здійснений аналіз наукової літератури з проблем професійного становлення та розвитку, професіоналізації, етапів і криз професіогенезу фахівця взагалі та психолога зокрема засвідчує, що дослідженню окремих питань зазначеного предметного простору значну увагу приділяють як вітчизняні науковці (К.Абульханова-Славська, О.Асмолов, О.Гура, Є.Климов, Т.Кудрявцев, Б.Ломов, А.Маркова, С.Максименко, В.Шадриков, та ін.), так і зарубіжні вчені (Е.Гінцберг, Г.Ебінгауз, Г.Мюнстенберг, Ф.Парсонс, Е.Роу, Д.Супер та ін.).

Різні аспекти досліджуваної проблеми знайшли своє відображення в наукових працях, спрямованих на: визначення сутності професійного розвитку особистості (Б.Ананьєв, Г.Балл,Е.Зеєр, Л.Мітіна, М.Пряжников, Н.Чепелєва, Т.Яценко та ін.); дослідження професійного розвитку психолога (Г.Абрамова, І.Вачков, М.Обозов та ін.); виокремлення необхідних професійно значущих якостей психолога (І.Гриншпун, Т.Гура, Є.Климов, О.Лідерс, О.Сухарьов та ін.); виявлення детермінант професіогенезу майбутніх психологів на етапі фахової підготовки (В.Бочелюк, Л.Шнейдер та ін.); визначення концептуальних положень психологічного супроводу як системи професійної діяльності психолога (Р.Бітянова, Н.Глуханюк, Р.Овчарова та ін.).

Слід зазначити, що з метоюпідвищення якості професійного розвитку майбутнього психолога на етапі професійної підготовки вченими були розроблені та впроваджені методи: особистісно орієнтованої освіти (О.Асмолов, В.Давидов, А.Деркач, Є.Ісаєв, В.Петровський, В.Слободчиков та ін.), психолого-педагогічної підтримки (О.Газман, І.Дубровіна та ін.), психологічної допомоги та захисту (Ю.Савенко, А.Штипель таін.).

Проте, незважаючи на значний інтерес науковців до питань забезпечення успішності професіогенезу майбутніх психологів, проблема психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ як у теоретичному, так і в практичному аспекті залишається малодослідженою, що виявляється й у відсутності єдиного розуміння сутності цього феномену, теоретично визначеної й методологічно обґрунтованої його моделі, розробленої й експериментально апробованої технології у сучасній системі професійної освіти.

Таким чином, дослідження технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ, розробка її моделі та впровадження у процес фахової підготовки є важливими для розв’язання науково-практичних завдань розвитку вищої освіти в Україні, що й зумовило вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Класичного приватного університету в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри практичної психології “Соціально-психологічні та педагогічні засади самоорганізації особистості” (номер державної реєстрації 0108U002324), в якій автор безпосередньо брала участь.

Тема дисертації затверджена вченою радою Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” (протокол №4 від 27.12.2006р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №2 від 27.02.2007р.).

Мета й завдання дослідження. Мета роботи полягає в науковому обґрунтуванні технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у вищому навчальному закладі.

Відповідно до мети дисертаційного дослідження поставлено такізавдання:

на підставі аналізу теоретичних основ дослідження професіогенезу психолога, особливостей перебігу його стадій, криз та новоутворень розкрити сутність професійного розвитку майбутнього психолога на етапі навчання у ВНЗ;
виявити й охарактеризувати критерії та показники професійного розвитку майбутнього психолога на етапі фахової підготовки;
розробити та обґрунтувати технологію психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ;
експериментально перевірити ефективність технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога.

Об’єктом дослідженняєпрофесійний розвиток психолога на етапі фахової підготовки у вищому навчальному закладі.

Предметом дослідженняє психологічний супровід професійного розвитку майбутнього психолога у вищому навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність професійного розвитку майбутнього психолога залежить від упровадження у ВНЗ технології психологічного супроводу, яка передбачає:

–системне та систематичне відстеження психолого-педагогічного статусу студента відповідно до його актуального стану й перспектив професійного розвитку;

–активізацію мотиваційної, змістовно-операційної та рефлексивної складових його готовності до професійної діяльності завдяки впровадженню як традиційних (лекції, практичні, семінарські заняття), так і активних форм та методів (тренінги, психобіографія, проектні ігри, рефлепрактикум, студентський науково-дослідний гурток);

–орієнтацію навчальної і позанавчальної діяльності майбутніх психологів на забезпечення умов для успішного подолання нормативних і ненормативних криз їх професіогенезу.

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези дослідження використано комплекс сучасних загальнонаукових методів:

–теоретичних: аналіз (історичний, порівняльний), узагальнення, систематизація, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему; метод аналізу визначення понять; моделювання – для з’ясування сутності професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ, обґрунтування його змісту та динаміки, особливостей перебігу; розробки технології психологічного супроводу професійного розвитку студентів-психологів;

–емпіричних: методики діагностики, адаптовані відповідно до завдань дослідження; методи масового збирання емпіричного матеріалу; контент-аналізнормативної документації, навчальних планів для визначення особливостей професійної підготовки майбутніх психологів; експеримент – для перевірки ефективності технології психологічного супроводу професійного розвитку студентів-психологів;

–статистичних: методсередніх величин, метод парних порівнянь, а також методи аналізу емпіричних даних за допомогою сучасних інформаційних технологій – для опрацювання та оцінювання отриманих експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що

вперше:

–науково обґрунтовано технологію психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ, що передбачає: системне та систематичне відстеження психолого-педагогічного статусу студента відповідно до його актуального стану й перспектив професійного розвитку; активізацію мотиваційної, змістовно-операційної та рефлексивної складових його готовності до професійної діяльності завдяки впровадженню як традиційних, так і активних форм та методів; орієнтацію навчальної і позанавчальної діяльності майбутніх психологів на забезпечення умов для успішного подолання нормативних і ненормативних криз їх професіогенезу;

удосконалено:

–понятійно-категоріальний апарат теорії професійного розвитку фахівця (“професійний розвиток”, “професійне становлення”, “професіоналізація”, “професіоналізм”); критерії та показники професійного розвитку майбутнього психолога на етапі навчання у ВНЗ;

–організаційно-методичні засадипсихологічного забезпечення професійної підготовки психолога на основі використання активних форм і методів навчання: тренінгів, психобіографії, проектних ігор, рефлепрактикуму, студентського науково-дослідного гуртка;

дістало подальший розвиток:

–науково-теоретичні положення про сутність професійного розвитку майбутнього психолога, психологічні основи організації його професійної підготовки.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що створено, апробовано та впроваджено в процес професійної підготовки майбутніх психологів: спецкурси “Основи професіогенезу психолога”, “Практикум із самопізнання і саморозвитку психолога”, “Готовність психолога до професійної діяльності”; тренінги “Тренінг адаптації першокурсника”, “Тренінг професійної ідентичності психолога”; рефлепрактикум; проектні ігри, психобіографія; системно орієнтовані форми роботи (студентський науково-дослідний гурток “Професійний розвиток психолога”, групи професійної взаємодопомоги).

Теоретичні положення, науково-методичні рекомендації та висновки дослідження створюють основу для вдосконалення професійної підготовки та професійного розвитку майбутніх психологів у вищому навчальному закладі.

Результати дослідження впроваджувалися в освітній процес підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації психологів Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка (довідка №866-33/03 від 01.09.2011р.), Комунального закладу “Запорізька обласна академія післядипломної педагогічної освіти” Запорізької обласної ради (довідка №326 від 05.09.2011р.), Класичного приватного університету м.Запоріжжя (довідка №451 від 01.09.2011р.), Дніпропетровського національного університету ім.О.Гончара (довідка №81-552-243 від 02.09.2011р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації були оприлюднені на науково-практичних конференціях, зокрема:

–міжнародного рівня:“Ґенеза буття особистості” (м.Київ, 2006р.); “Акмеологія – наука XXI століття: розвиток професіоналізму” (м.Київ, 2007р.); “Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця” (м.Миколаїв, 2008р.); “Проблеми емпіричних досліджень у психології” (м.Київ, 2008р.); “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (м.Київ, 2009р.);

–всеукраїнського рівня: “Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (м.Ялта, 2006р.); “Наука і вища освіта” (м.Запоріжжя, 2006р.); “Теорія та практика педагогіки життєтворчості” (м.Запоріжжя, 2007р.); “Дні науки” (м.Запоріжжя, 2007р., 2008р.); “Психологічні проблеми адаптації особистості до змінюваних умов життєдіяльності” (м.Дніпропетровськ, 2008р.); “Психологічна служба ВНЗ: досвід та перспективи розвитку” (м.Запоріжжя, 2009р.); “Науково-методичне забезпечення розвитку інноваційних процесів у системі післядипломної освіти педагогічних кадрів сільських регіонів” (м.Запоріжжя, 2010р.); “Сучасна психологія: актуальні проблеми й тенденції розвитку” (м.Запоріжжя, 2011р.); “Науково-методичний супровід розвитку професійної компетентності практичних психологів у системі післядипломної освіти” (м.Запоріжжя, 2011р.).

Матеріали дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри практичної психології, лабораторії експериментальної педагогіки та психології Класичного приватного університету.

Публікації. Основні наукові положення й результати дослідження опубліковано в 27 наукових і науково-методичних працях, з них: 5колективних монографій, 5одноосібних статей у провідних фахових виданнях з психології, 14публікацій у збірниках матеріалів і тез конференцій, 3 методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 19 додатків, списку використаних джерел (237 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 317сторінок, з них основного тексту – 190 сторінок. Дисертація містить 5таблиць і 13 рисунків на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено категоріальний апарат дослідження; відображено апробацію та впровадження результатів роботи; наведено дані про її структуру.

Перший розділ– “Теоретичні основи дослідження сутності професійного розвитку майбутнього психолога” – присвячено аналізу загально- та спеціально-наукових концепцій феномену професійного розвитку фахівців взагалі та психологів зокрема, визначенню та обґрунтуванню сутності професіогенезу психологів на етапі фахової підготовки, чинників, що зумовлюють його успішність.

На підставі здійсненого в роботі аналізу філософських концепцій змісту категорії “розвиток” (Г.Лейбніц, Дж.Локк), а також розуміння феномену розвитку особистості у психологічній науці (Б.Ананьєв, К.Бюлер, Е.Еріксон, А.Петровський, В.Слободчиков, Г.Щедровицький, М.Ярошевський та ін.) встановлено, що розвиток особистості відбувається як під впливом зовнішніх, так і внутрішніх чинників, спричиняється самим індивідом; він є континуальним, багатоетапним, передбачає поступовий перехід від одного етапу до іншого, межею якою є вікові, нормативні кризи – нетривалі у часі, перехідні періоди, протягом яких відбуваються значні, як кількісні, так і якісні зміни всіх психічних та соціально-психологічних функцій. Розвиток особистості, що відбувається у сфері її професійної життєдіяльності, набуває форми професійного.

У роботі з’ясовано, що особливості професійного розвитку особистості досліджувалися в межах диференціально-діагностичної (Г.Ебінгауз, Ф.Парсонс, К.Ховланд) та психодинамічної (У.Мозер, Е.Роу, З.Фрейд) концепцій, теорії індивідуалізації (Д. Супер, Д. Тидеман) та типологізації (Д.Холанд), загальними положеннями яких є такі: професійний розвиток особистості є динамічнім процесом її формоутворення, що передбачає формування професійних мотивів, професійної компетентності і професійно важливих якостей, пошук оптимальних способів якісного виконання професійно значущих видів діяльності відповідно до індивідуально-психологічних особливостей особистості; динаміка професійного розвитку зумовлена загальними закономірностями психічного розвитку особистості (генетичністю,гетерохронністю, єдністю свідомості та діяльності, розвитком свідомості в діяльності та ін.), а ефективність професіогенезу залежить від мотиву вибору професії, соціально-професійного середовища, індивідуальних властивостей, а також успішності проходження базового, визначального етапу – професійного навчання.

Проведений аналіз сучасних вітчизняних наукових праць з окресленої проблеми дав змогу визначити два основних підходи до розуміння сутності професійного розвитку майбутнього психолога: процесуальний і результативний. Згідно з першим підходом професійний розвиток є процесом, який включає в себе певні етапи, що характеризуються специфічними психофізіологічними й соціально-психологічними особливостями та забезпечують успішну реалізацію професійної діяльності (В.Бодров, Г.Коджаспіров, К.Левітан, А.Маркова та ін.). Відповідно до другого підходу професійний розвиток майбутнього психолога є новоутворенням його професіогенезу, що передбачає формування професійних і особистісних якостей, навичок, способів і стратегій професійної поведінки як основи для вирішення актуальних соціально-професійних завдань (Є.Борисова, Е.Зеєр, О.Щотка та ін.).

Узагальнення зазначених наукових підходів, результати аналізу праць вітчизняних та зарубіжних авторів, спрямованих на дослідження сутності професійного розвитку психолога (Г. Балл,В. Бочелюк, А. Деркач, Н.Чекальова, С.Бочарова, Л.Шнейдер та ін.) та процесу його підготовки у ВНЗ (І.Вачков, І.Гриншпун, М.Пряжников та ін.), нормативних документів, що визначають характер фахової підготовки майбутніх фахівців, вимог Болонського процесу та професійної діяльності психолога, а також визначені методологічні принципи розуміння сутності професійного розвитку майбутнього фахівця (системності, синергійності, діяльнісності) дали підстави розуміти під професійним розвитком майбутнього психолога у ВНЗ динамічний, нелінійний, багаторівневий процес якісних змін, зумовлений як внутрішніми, так і зовнішніми, навчально-професійними факторами, що забезпечують формування цілісної готовності особистості до професійної діяльності.

Головним новоутворенням, показником професійного розвитку майбутнього психолога на етапі підготовки у ВНЗ визначено готовність до професійної діяльності як систему інтегрованих професійних якостей, знань та вмінь психолога, що поєднуються в такі компоненти: мотиваційний, змістовно-операційний та рефлексивний (за П.Анохіним, О.Леонтьєвим). Мотиваційний компонент готовності майбутнього психолога до професійної діяльності визначається сукупністю провідних мотивів: професійної спрямованості, досягнення, афіліації, пізнавальних мотивів тощо. Змістовно-операційний компонент готовності майбутнього психолога до професійної діяльності складається з когнітивної (професійні знання), конструктивної (професійні вміння) та особистісної (професійно важливі якості: когнітивні, комунікативні, емоційно-вольові, організаційні) підсистем. Рефлексивна складова забезпечує усвідомлене ставлення студента до майбутньої професійної діяльності, містить відповідні рефлексивні здібності, а також здатність майбутнього психолога до самопроектування власного життєвого та професійного шляху.

У роботі обґрунтовано, що формування готовності майбутнього психолога до професійної діяльності вимагає створення таких умов, які забезпечують не тільки опанування майбутнім фахівцем нормативних професійних знань та вмінь, а й усвідомлене проходження ним закономірних етапів та криз професійного розвитку з позитивними особистісно-професійними новоутвореннями, передусім, такими як навчально-професійна адаптованість та професійна ідентичність. Це можливо завдяки впровадженню у процес професійного навчання майбутнього фахівця технології психологічного супроводу.

У другому розділі – “Технологія психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога” – висвітлено основні шляхиреалізації психологічного супроводу професійного розвитку студентів-психологів, обґрунтовано авторську концептуальну модель технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ, охарактеризовано її складові.

Здійснений аналіз зарубіжного досвіду професійної підготовки майбутніх психологів дає підстави стверджувати, що, незважаючи на специфічні риси різних освітніх систем США, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Швеції та ін., психологічний супровід професійного розвитку студентів-психологів є обов’язковою їх складовою. Успішність його реалізації забезпечується: функціонуванням різноманітних професійних студентських співтовариств, системи наставництва, обов’язковою участю майбутніх фахівців у багатьох розвивальних навчально-професійних програмах, спеціалізованих семінарах, тренінгах, майстер-класах, спрямованих на сприяння їх професійній адаптації, розвиток професійної ідентичності, формування внутрішньої мотивації професійної діяльності та свідомий вибір спеціалізації. Важливим є те, що основною формою професійного навчання майбутніх психологів у зарубіжних університетах є не лекційно-семінарська форма, а професійна практика, яка включає не тільки так звану виробничу практику, а й відвідування груп професійної взаємодопомоги, психологічних майстерень, участь у професійних святах тощо. Результати аналізу нормативної документації, що визначає вимоги професійного навчання психологів у Європі (стандарти підготовки психологів за дипломом EuroPsyта ін.) свідчать про виокремлення професійної практики психологів, супервізії в окрему ланку системи їх фахової підготовки, метою якої є сприяння самостійній незалежній професійній діяльності та професійному розвитку майбутнього фахівця завдяки спеціальним програмам супроводу.

Відповідно до нормативних актів України (Положення про психологічну службу системи освіти України, 2009р.) у вітчизняних ВНЗ психологічний супровід професійного розвитку майбутніх фахівців має реалізуватись у межах діяльності психологічної служби і передбачати: сприяння повноцінному розвитку особистості студентів на кожному віковому етапі, створення умов для формування в них мотивації до самовиховання і саморозвитку, забезпечення індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення, профілактику і корекцію відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку студентів. Проте вітчизняна освітня практика свідчить про відсутність єдиної загальноприйнятої концепції зазначеної діяльності психологічної служби ВНЗ та неготовність його фахівців до вирішення завдань психологічного супроводу.

У роботі наведено концептуальну модель технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ, яка, відповідно до теорії функціональних систем П.Анохіна, містить три блоки: цільовий, змістовно-операційний та результативний. Цільовий блок включає мету та завдання психологічного супроводу; змістовно-операційний – рівні його організації, принципи, компоненти, зміст, етапи, форми і методи; результативний – критерії та показники (рис.1).

Метою психологічного супроводу в системі вищої освіти є забезпечення успішного професійного розвитку майбутніх психологів, інтегральним показником якого є сформована готовність до професійної діяльності.

Основними завданнями психологічного супроводу професійної розвитку майбутніх психологів у ВНЗ є створення умов для: 1)розвитку та саморозвитку студентами професійної мотивації; професійно важливих якостей, у тому числі рефлексивності; 2) ефективного опанування майбутніми фахівцями професійних знань, умінь та навичок, усвідомленого ставлення до власного професіогенезу; 3) профілактики та успішного подолання навчально-професійних криз, новоутвореннями яких є навчально-професійна адаптованість і професійна ідентичність майбутніх фахівців.

З метою розкриття змістовно-операційного блоку в моделі визначено рівні організації, принципи, зміст, етапи, форми і методи психологічного супроводу. Організація психологічного супроводу здійснюється на двох рівнях: теоретичному та емпіричному, проте незалежно від рівня організації він реалізується за такими основними принципами: цілеспрямованості, комплексності, системності і систематичності, активності й самостійності, гуманізації, безперервності, відкритості, коректності, єдності діагностики і корекції.

Психологічний супровід професійного розвитку студента-психолога за своїм змістом являє собою цілісну систему. Як будь-яка система, він складається з певних компонентів, що не можуть існувати окремо, а взаємопов’язані між собою. Перший компонент – це системне та систематичне відстеження психолого-педагогічного статусу студента відповідно до його актуального стану й перспектив професійного розвитку. Другий компонент передбачає створення психологічних умов для успішного навчання студента – активізацію мотиваційної, змістовно-операційної та рефлексивної складових його готовності до професійної діяльності. Третій компонент забезпечує орієнтацію навчальної і позанавчальної діяльності майбутніх психологів на забезпечення умов для успішного подолання нормативних і ненормативних криз їх професіогенезу.

Реалізація психологічного супроводу можлива у формі індивідуально орієнтованої (викладач – студент; психолог – студент) й системно орієнтованої взаємодії (група супроводу– студент).

У роботі зазначено, що готовність психолога до професійної діяльності формується протягом усього навчання у ВНЗ, охоплюючи етапи адаптації, інтенсифікації, ідентифікації. Кожному з етапів професійного розвитку майбутнього психолога відповідають особливі форми та методи психологічного супроводу.

На етапі адаптації доцільні тренінг адаптації, психобіографія, спецкурс “Основи професіогенезу психолога”; на етапі інтенсифікації – проектні ігри, спецкурс “Практикум з самопізнання і саморозвитку психолога”, рефлепрактикум. На етапі ідентифікації методами психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ є спецкурс “Готовність психолога до професійної діяльності”, тренінг “Професійна ідентичність психолога”, психобіографія. Протягом усіх етапів універсальною формою роботи з майбутніми психологами є студентський науково-дослідний гурток “Професійний розвиток психолога”.

Результативний блок моделі технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога містить її критерії та показники. Оскільки нормативним результатом професійного розвитку майбутнього психолога на етапі навчання у ВНЗ є готовність до професійної діяльності, яка, у свою чергу, є складним, системним явищем, то оцінювання її сформованості передбачає визначення рівня розвиненості мотиваційного, змістовно-операційного та рефлексивного компонентів у єдності їх складових. Крім того, ефективність реалізації технології психологічного супроводу професійного розвитку студентів-психологів визначається їх успішним подоланням нормативних навчально-професійних криз, новоутвореннями яких є навчально-професійна адаптованість і розвинена професійна ідентичність.

У роботі встановлено, що основними критеріями й показниками ефективності впровадження технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ є: 1)позитивна мотивація навчально-професійної та пізнавальної діяльності, мотивації професійногосамовдосконалення, домінувальна гуманістична професійна спрямованість; 2)високий рівень володіння професійними знаннями та професійними вміннями, визначеними державними стандартами, а також усвідомленість сутності професіогенезу психолога, методів профілактики та корекції негативних професійно-особистісних явищ; 3)розвинені професійно значущі якості; 4) розвинена рефлексивність, здатність до самопроектування власного професійного Я; 5)навчально-професійна адаптованість і розвинена професійна ідентичність.

Таким чином, результати проведеного дослідження створили науково-теоретичне підґрунтя для екстраполяції розробленої концептуальної моделі технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога на систему їх професійної підготовки.

Утретьому розділі – “Експериментальна перевірка ефективності технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у вищому навчальному закладі” – подано хід, методичне забезпечення та результати експерименту з перевірки впливу вищезазначених супроводжувальних заходів на ефективність професійного розвитку майбутнього психолога у вищому навчальному закладі.

Дослідно-експериментальну роботу було організовано відповідно до основних вимог щодо проведення експерименту. На різних її етапах взяли участь 314 практикуючих психологів м.Запоріжжя та Запорізької області, 464студентів-психологів спеціальностей “Психологія”, “Практична психологія” вищих навчальних закладів України. Безпосередньо у формувальному етапі експерименту взяли участь 110 майбутніх психологів, які проходили навчання у Класичному приватному університеті м.Запоріжжя та Дніпропетровському національному університеті ім.О.Гончара (експериментальні групи ЕГ1, ЕГ2 –52 студенти; контрольні групи КГ1, КГ2 – 58 студентів).

Експерименту передували пілотні дослідження, результати яких дали підстави визначити його зміст і сформувати експериментальні та контрольні групи.

Перед упровадженням технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутніх психологів здійснено констатувальний етап експерименту, метою якого було встановлення його первинного рівня, що, зважаючи на складність досліджуваного явища, його рівневої організації, передбачало комплекс діагностичних процедур: 1) для діагностики мотиваційного компонента – методика для діагностики навчальної мотивації студентів (А.Реан і В.Якунін, модифікація Н.Бадмаєвої); 2) для діагностики змістовно-операційного компонента – якісний аналіз навчальної успішності студентів за результатами заліково-екзаменаційної сесії; 3) для діагностики рефлексивного компонента – методика визначення рівня рефлексивності (А.Карпов, В.Пономарьова); 4) для діагностики навчально-професійної адаптованості та професійної ідентичності – методика діагностики соціально-психологічної адаптації К.Роджерса, Р.Даймонда, тест самоактуалізації (САТ) (Е.Шостром, адаптація Ю.Альошиної, Л.Гозман, М.Загики й М.Кроз).

Кількісні та якісні показники, отримані за результатами констатувального етапу експерименту, дали змогу зробити висновок про однорідність рівнів професійного розвитку студентів-психологів експериментальних і контрольних груп.

Формувальний етап експерименту відбувався з 2005 по 2010р. з використанням лонгітюдного методу і передбачав упровадження в процес підготовки психологів: 1) на етапі адаптації – тренінгу адаптації, спецкурсу “Основи професіогенезу психолога”, психобіографії; 2) на етапі інтенсифікації– проектних ігор, спецкурсу “Практикум з самопізнання і саморозвитку психолога”, рефлепрактикуму; 3) на етапі ідентифікації – спецкурсу “Готовність психолога до професійної діяльності”, тренінгу професійної ідентичності психолога, психобіографії; протягом усіх етапів здійснювалось керівництво студентським науково-дослідним гуртком “Професійний розвиток психолога”.

За результатами контрольного діагностування рівнів професійного розвитку майбутніх психологів контрольних та експериментальних груп отримано дані, що свідчать про ефективність упровадження технології психологічного супроводу в процес фахової підготовки (табл.1).

Порівняння коефіцієнтів професійного розвитку майбутніх психологів експериментальних груп до і після впровадження формувальних заходів висвітлює позитивну динаміку: з 0,30до 0,68 – в ЕГ1 та з 0,31до 0,71 – в ЕГ2, тобто з низького до високого рівня. За допомогою методу парних порівнянь виявлено статистично значущу різницю коефіцієнтів професійного розвитку майбутніх психологів.

Таблиця 1

Показники динаміки професійного розвитку майбутніх психологів у ВНЗ за результатами впровадження психологічного супроводу

Група

Коефіцієнт професійного розвитку майбутніх психологів у ВНЗ

Коефіцієнт навчально-професійної адаптованості

Коефіцієнт готовності допрофесійної діяльності

Коефіцієнт професійної ідентичності

Загальний коефіцієнт професійного розвитку майбутніх психологів

Констат.

зріз

Контр.

зріз

Констат.

зріз

Контр.

зріз

Констат.

зріз

Контр.

зріз

Констат.

зріз

Контр.

зріз

КГ1

0,29

0,31

0,26

0,24

0,35

0,37

0,30

0,31

КГ2

0,31

0,33

0,28

0,24

0,33

0,34

0,31

0,30

ЕГ1

0,31

0,67

0,29

0,69

0,31

0,69

0,30

0,68

ЕГ2

0,3

0,7

0,28

0,72

0,34

0,7

0,31

0,71

Результати впровадження теоретично побудованої технології психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ цілком підтвердили гіпотезу дисертаційного дослідження.

Отримана статично значуща різниця коефіцієнтів професійного розвитку майбутніх психологів експериментальних груп до та після впровадження технології психологічного супроводу свідчить про доцільність її подальшого впровадження в практику професійної освіти.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне дослідження психологічного супроводу, що забезпечує ефективний професійний розвиток майбутнього психолога у ВНЗ. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили правомірність гіпотези, покладеної в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити загальні висновки.

1.На підставі здійсненого аналізу теоретичних основ дослідження професіогенезу психолога професійний розвиток майбутнього психолога у ВНЗ визначено як динамічний, нелінійний, багаторівневий процес якісних змін, зумовлений як внутрішніми, так і зовнішніми навчально-професійними факторами, що забезпечують формування цілісної готовності особистості до професійної діяльності. Професійний розвиток майбутнього психолога у ВНЗ у процесуальному аспекті відображає поступовий рух від стадії адаптації до стадії інтенсифікації та ідентифікації, у результативному – виявляється в його готовності до професійної діяльності, а також позитивному вирішенні нормативних навчально-професійних криз.

2.Основними критеріями й показниками професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ у роботі визначено: 1)позитивну мотивацію навчально-професійної та пізнавальної діяльності, мотивації професійного самовдосконалення, домінуючу гуманістичну професійну спрямованість; 2)високий рівень володіння професійними знаннями та професійними вміннями, визначеними державними стандартами, а також усвідомленість сутності професіогенезу психолога, методів профілактики та корекції негативних професійно-особистісних явищ; 3)розвинені професійно значущі якості; 4)розвинену рефлексивність, здатність до самопроектування власного професійного Я; 5)навчально-професійну адаптованість та розвинену професійну ідентичність.

3.Ґрунтуючись на результатах здійсненого аналізу зарубіжного й вітчизняного досвіду професійної підготовки психологів, розуміння сутності феномену психологічного супроводу в сучасній науці та практиці, розроблено й обґрунтовано технологію психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у ВНЗ, спрямовану на створення умов для: розвитку та саморозвитку студентами професійної мотивації; професійно важливих якостей, у тому числі рефлексивності; ефективного опанування майбутніми фахівцями професійних знань, умінь та навичок, усвідомленого ставлення до власного професіогенезу; профілактики та успішного подолання навчально-професійних криз.

Психологічний супровід професійного розвитку майбутнього психолога за своїм змістом являє собою цілісну систему, що включає системне та систематичне відстеження психолого-педагогічного статусу студента відповідно до його актуального стану й перспектив професійного розвитку; активізацію мотиваційної, змістовно-операційної та рефлексивної складових його готовності до професійної діяльності; орієнтацію навчальної і позанавчальної діяльності на забезпечення умов для успішного подолання нормативних і ненормативних криз професіогенезу.

4.Аналіз результатів експериментальної перевірки технології психологічного супроводу підтвердили гіпотезу дисертаційного дослідження щодо ефективності їх впливу. Статистично значуща різниця коефіцієнтів професійного розвитку студентів-психологів контрольних та експериментальних груп до і після формувального етапу свідчить про доцільність подальшого впровадження в процес підготовки всіх розроблених заходів у системі психологічного супроводу.

Визначена, теоретично обґрунтована та експериментально перевірена технологія психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога була впроваджена у навчальний процес у ВНЗ на основі розроблених авторських спецкурсів “Основи професіогенезу психолога”, “Практикум з самопізнання і саморозвитку психолога”, “Готовність психолога до професійної діяльності”, тренінгів адаптації першокурсника і професійної ідентичності, проектної гри, рефлепрактикуму, психобіографії, роботи студентського науково-дослідного гуртка “Професійний розвиток психолога”.

Таким чином, вирішення завдань дисертаційного дослідження зумовило досягнення мети, що полягала в науковому обґрунтуванні психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога у вищому навчальному закладі.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми професійного розвитку майбутнього психолога й засвідчує необхідність її подальшої розробки за такими найбільш перспективними напрямами, як: визначення особливостей психологічного супроводу особистості на етапі оптації; впровадження технології психологічного супроводу в процес професійної підготовки та підвищення кваліфікації практикуючих психологів; розвиток професійної самоорганізації психологів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

Корень Т.О. Професіоналізм особистості: теоретико-методологічний аспект : монографія / В.Й.Бочелюк, С.А. Білоусов, Т.О.Корень та інші ; [за ред. В.Й.Бочелюка]. – Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2007. – 248 с. – С. 148–153. Особистий внесок: визначено особливості психологічного супроводу професійного становлення студентів-психологів.
Корень Т.О. Моделювання соціально-психологічних систем: теоретико-прикладний аспект : монографія / В.Й. Бочелюк, С.А. Білоусов, Т.О.Корень та інші ; [за ред. В.Й. Бочелюка]. – Запоріжжя : КПУ, 2008. –312 с. – С. 200–206.Особистий внесок: охарактеризовано метод проектів як складову психологічного супроводу майбутніх психологів у ВНЗ.
Корень Т.О. Соціально-психологічні особливості самореалізації особистості в сучасному суспільстві : монографія / В.Й. Бочелюк, С.А.Білоусов, Т.О.Корень та інші ; [за ред. В.Й. Бочелюка]. – Запоріжжя : КПУ, 2009. – 280 с.– С. 195–200.Особистий внесок: розкритоособливості психологічного супроводу самоорганізації майбутнього психологау ВНЗ.
Корень Т.О. Теоретико-методологічні засади професійної підготовки психологів: монографія / В.Й. Бочелюк, С.А. Білоусов, Т.О.Корень та інші ; [за ред. В.Й. Бочелюка]. – Запоріжжя : КПУ, 2010. – 248 с. – С. 168–172.Особистий внесок: висвітлено кризу як психологічний феномен професійного розвитку психолога.
Корень Т.О. Сучасні напрями психологізації професійної підготовки фахівців : монографія: у 4 т. / В.Й. Бочелюк, С.А. Білоусов, Т.О.Корень та інші ; [за ред. В.Й. Бочелюка]. – Запоріжжя : КПУ, 2010. – Т. 1. – 348 с. – С. 245–251.Особистий внесок: запропоновано тренінг як засіб психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога.

Статті у провідних фахових виданнях,затверджених ВАК України:

Корень Т.О. Професіоналізм як результат успішного професійного становлення психолога / Т.О. Корень // Наукові записки Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / [за ред. С.Д.Максименка]. – К. : ДП“Інформаційно-аналітичне агентство”, 2007. – Вип. 35. – С.35–37.
Корень Т.О. Професійний розвиток особистості: категоріальне визначення / Т.О. Корень // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України ; [за ред. С.Д.Максименка].– Миколаїв : ТОВ “Фірма “Іліон”, 2008. – Т. 7: Екологічна психологія. – Вип. 17: Психологія освітнього простору. – С.86–89.
Корень Т.О. Психологічні особливості супроводу професійного становлення особистості / Т.О. Корень // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: междунар. межвуз. сб. научных работ / Киевский нац. университет им. Т. Шевченко, Московский государственный социальный университет, Одесский национальный университет им. И.И.Мечникова, Классический приватный университет ; [ред. кол. : О.Л.Скидин (главный редактор) и др.]. – Запорожье : КПУ, 2008. – Вып. 38. – С. 250–254.
Корень Т.О. Психобіографія як метод психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога / Т.О. Корень // Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / [за ред. С.Д.Максименка]. – Т. XII. – Ч. 6. – К. : Гнозіс, 2010. – С.148–155.
Корень Т.О. Особливості психодіагностичного дослідження. професійного розвитку студента-психолога / Т.О. Корень // Вісник Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова. Психологія/ [ред. кол. : В.І.Подшивалкіна (головний редактор) та інші]. – О. : Астропрінт, 2010.– Т.15.– Вип.11. – Ч.1. – С.75–81.

Тези і матеріали конференції:

Корень Т.О. Професійне становлення студента-психолога: загальнопсихологічний аспект / Т.О. Корень // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., м.Ялта, 25–28 вересня 2006 р. – Ялта: РВВ КГУ, 2006. – Ч.1.– С.81–83.
Корень Т.О. Профессиональные деструкции: психологический аспект/ Т.О. Корень // Наука і вища освіта : тези доп. учасників ХІV міжвуз. студ. наук. конф. : в 2 ч. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 11–18 травня 2006р.; [ред. кол. В.М.Огаренко та ін.]. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. – Ч.1. – С.166.
Корень Т.О. К проблеме психологического сопровождения профессионального становления студента-психолога / Т.О. Корень // Дні науки: зб. тез доп. : в 4 т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”; [ред. кол. В.М.Огаренко та ін.]. – Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2007. – Т. 3. – С.285–286.
Корень Т.О. Психолого-педагогічний супровід особистості в освітньому просторі / Т.О. Корень // Теорія та практика педагогіки життєтворчості: матеріали міжрегіон. наук.-практ. конф. / [за заг. ред. кол. К.Л.Крутій, А.І.Павленко]. – Запоріжжя : ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2007. – С. 102–107.
Корень Т.О. Теоретичні основи психолого-педагогічного супроводу студентів / Т.О. Корень // Вища освіта України – К., 2007. – Додаток 3. – Т.6. Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: моніторинг якості освіти”. – С.351–356.
Корень Т.О. Психологічний супровід – інноваційна технологія підготовки майбутнього психолога / Т.О. Корень // Дні науки : зб. тез доп.: в4т. / Класичний приватний університет; [ред. кол. В.М.Огаренко та ін.]. – Запоріжжя: КПУ, 2008. – Т. 3. – С. 197–198.
Корень Т.О. Створення психологічних умов для успішної адаптації психолога у майбутній професійній діяльності / Т.О. Корень // Психологічні проблеми адаптації особистості до змінюваних умов життєдіяльності : тези доп. всеукр. наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ, 13–14 листопада 2008. – Д.: ДНУ, 2008.– С.77–78.
Корень Т.О. Психологічна готовність психолога до професійної діяльності / Т.О. Корень // Психологічна служба ВНЗ: досвід та перспективи розвитку : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. 19–20 травня 2009 р. – Запоріжжя : ЗНУ, 2009. – С.20.
Корень Т.О. Психологічний супровід професійного розвитку майбутнього психолога як напрямок діяльності в психологічній службі ВНЗ / Т.О. Корень // Вища освіта України – К., 2009. – Додаток 4. – Т. III (15). Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. – С.114–118.
Корень Т.О. Організаційно-діяльнісна гра як метод психологічного супроводу професійного розвитку психолога в системі післядипломної освіти/ Т.О.Корень // Науково-методичне забеспечення розвитку інноваційних процесів у системі післядипломної освіти педагогічних кадрів сільських регіонів: матеріали всеукр. наук.-практ. конф., 8–9 квітня 2010р.; [ред. кол. : В.В.Пашков та ін.] – Запоріжжя : КПУ, 2010. – С.310–314.
Корень Т.О. Модель психологічного супроводу професійного розвитку майбутнього психолога в психологічній службі ВНЗ / Т.О. Корень // Теорія та практика сучасної психології : зб. наук. пр. ; [ред. кол. В.Й. Бочелюк та ін.]. – Запоріжжя : КПУ, 2010. – Вип. 1. – С.70–74.
Корень Т.О. Модель професійного розвитку майбутнього психолога у вищому навчальному закладі [Електронний ресурс] / Т.О. Корень // Особистість в єдиному освітньому просторі // Електроннийзбірник наукових праць Запорізької обласної академії післядипломної педагогічної освіти. –2011. – № 3(4) : Загальна та вікова психологія. – Режим доступу: http://www.zoippo.zp.ua/pages/el_gurnal/el_gurnal.html.
Корень Т.О. Теоретические основы психологического сопровождения будущих психологов / Т.О. Корень // Теорія та практика сучасної психології: зб. наук. пр. ; [ред. кол. В.Й. Бочелюк та ін.]. – Запоріжжя : КПУ, 2011. – Вип.2. – С.32–36.
Корень Т.О. Особливості психологічного супроводу майбутнього психолога на етапі інтенсифікації у ВНЗ / Т.О. Корень // Сучасна психологія: актуальні проблеми й тенденції розвитку : матеріали міжрегіон. наук.-практ. конф. ; [ред. кол. В.М. Огаренко та ін.]. – Запоріжжя : КПУ, 2011. –С.107–108.

Методичні рекомендації:

Корень Т.О. Основи професіогенезу психолога : навчально-методичні рекомендації до спецкурсу для студентів спеціальності 6.040100 – Психологія / Т.О.Корень. – Запоріжжя : КПУ, 2010. – 50 с.
Корень Т.О. Практикум з самопізнання і саморозвитку психолога : навчально-методичні рекомендації до спецкурсу для студентів спеціальності 6.040100 – Психологія / Т.О. Корень. – Запоріжжя : КПУ, 2010. – 30 с.
Корень Т.О. Готовність психолога до професійної діяльності : навчально-методичні рекомендації до спецкурсу для студентів спеціальності 7.040101, 8.040101 – Психологія / Т.О. Корень. – Запоріжжя : КПУ, 2010. – 60с.

АНОТАЦІЯ

Афанасьєва Т.О. Психологічний супровід професійного розвитку майбутнього психолога у вищому навчальному закладі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2011.

У дисертації досліджено проблему професійного розвитку майбутніх психологів у вищому навчальному закладі. Визначено сутність цього явища як складової динамічної структури. Розкрито структуру готовності до професійної діяльності. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено технологію психологічного супроводу професійного розвитку майбутніх психологів.

Ключові слова:психолог, студент-психолог, психологічний супровід, професійна рефлексія, професійний розвиток, готовність до професійної діяльності.

АННОТАЦИЯ

Афанасьева Т.А. Психологическое сопровождение профессионального развития будущего психолога в высшем учебном заведении. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Классический приватный университет. – Запорожье, 2011.

Диссертация посвящена исследованию проблемы профессионального развития будущих психологов в высшем учебном заведении. На основе анализа сущности феноменов “профессиональное развитие”, “профессионализация”, “профессионализм”под профессиональным развитием будущего психолога в высшем учебном заведении понимается динамический, нелинейный, многоуровневый процесс качественных изменений личности, обусловленный внутриличностными и внешними, учебно-профессиональными факторами, которые обеспечивают формирование готовности к профессиональной деятельности психолога.

В работе представлена структура готовности к профессиональной деятельности, которая является основным новообразованием на этапе профессионального обучения психолога. Компонентами готовности к профессиональной деятельности являются: мотивационный, содержательно-операционный, рефлексивный.

Мотивационный компонент состоит из мотивов достижения, познания, аффилиации, самосовершенствования, профессиональной ориентации. Доказательством сформированности мотивационного компонента является доминирование положительных внутренних мотивов учебно-профессиональной деятельности; стремление к профессиональному самосовершенствованию; способности к волевому действию относительно преодоления недостатков собственного Я.

В структуру содержательно-операционного компонента входят такие составляющие: когнитивный – система профессиональных знаний; конструктивный – совокупность профессиональных умений и навыков; личностный – система профессионально значимых качеств, необходимых для эффективной реализации профессиональной деятельности.

Рефлексивный компонент проявляется в способности к самопознанию, самоанализу, самооценке психологом собственной профессиональной деятельности и самого себя; рефлексия способствует расширению актуального и потенциального пространств личностного и профессионального Я, повышает производительность деятельности.

На основе осуществленного анализа зарубежного и отечественного опыта подготовки будущих психологов в высшем учебном заведении в диссертации разработана концептуальная модель психологического сопровождения профессионального развития будущего психолога.

В работе описан ход эксперимента по реализации технологии психологического сопровождения. Представленный анализ его результатов подтвердил предположение диссертационного исследования относительно эффективности их влияния на уровень профессионального развития будущих психологов. Статистически значимая разница коэффициентов профессионального развития будущих психологов контрольных и экспериментальных групп до и после формирующего этапа свидетельствует о целесообразности дальнейшего внедрения в процесс подготовки будущих психологов разработанной технологии психологического сопровождения профессионального развития будущих психологов.

Теоретически обоснованнаяи экспериментально провереннаятехнология психологического сопровождения профессионального развития психолога экстраполирована в процесс профессиональной подготовки будущих психологов.

Ключевые слова: психолог, студент-психолог, психологическое сопровождение, профессиональная рефлексия, профессиональное развитие, готовность к профессиональной деятельности.

ANNOTATION

Afanasieva T.O. Psychological support to the professional development of future psychologist at the university. – Manuscript.

Dissertation for getting of a scientific degree of candidate of psychological sciences, specialty 19.00.07 – Pedagogical and age psychology. – Classical private university. – Zaporozhye, 2011.

In dissertation it is examined the issue of professional development of the future psychologists at the university. It is defined the essence of this phenomenon as part of the dynamic structure. It is theoretically substantiated and it is experimentally checked the total of psychological conditions which ensure the effectiveness of professional development of future psychologists.

Key words:psychologist, student-psychologist, psychological support, professional reflection, professional development, readiness for professional activities.