Рахунок і баланс: взаємозв´язок між ними

1. Взаємозв'язок між рахунками і балансом.

2. Оборотні відомості по синтетичних рахунках.

Список використаної літератури.

1. Взаємозв'язок між рахунками і балансом

Залежно від обліку активів чи джерел їх утворення бухгалтерські рахунки поділяють на активні та пасивні.

Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху активів і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в активі бухгалтерського балансу ("Основні засоби", "Нематеріальні активи", "Виробничі запаси", "Товари", "Каса", "Рахунки в банках", "Розрахунки з покупцями та замовниками" тощо).

Пасивні рахунки призначені для обліку наявності та зміни джерел утворення і відкриваються для статей балансу, що містяться в пасиві балансу ("Статутний капітал", "Резервний капітал", "Нерозподілені прибутки", "Довгострокові позики", "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", "Розрахунки з оплати праці" тощо).

При відкритті рахунків у них записують початкові сальдо на підставі даних статей балансу. Активні рахунки завжди мають дебетове сальдо, а пасивні рахунки – кредитове, що засвідчує тісний взаємозв'язок між балансом і рахунками. Можна сказати, що баланс складають за даними рахунків. При чому сума всіх дебетових залишків (сальдо) активних рахунків відображає загальну вартість господарських засобів і дорівнює підсумку активу балансу. Відповідно, сума всіх кредитових залишків (сальдо) пасивних рахунків відображає загальний обсяг джерел засобів і дорівнює підсумку пасиву балансу.

На тій стороні рахунка, де показується залишок, відображається його збільшення, а на протилежній – зменшення. В активних рахунках, де залишок завжди дебетовий, збільшення коштів відображається за дебетом, а зменшення – за кредитом. У пасивних рахунках, де залишок завжди кредитовий, збільшення джерел відображають за кредитом, а зменшення – за дебетом.

Для визначення залишку (сальдо) на кінець місяця на активному рахунку необхідно: до початкового дебетового залишку (сальдо) додати дебетовий оборот і відняти кредитовий оборот.

У пасивних рахунках для визначення залишку (сальдо) на кінець місяця необхідно до початкового кредитового сальдо додати кредитовий оборот і відняти дебетовий оборот.

Дебет і кредит активних і пасивних рахунків мають різне значення. Це випливає із суті господарських засобів і джерел їх утворення. Активні рахунки мають залишок (сальдо) завжди дебетовий (оскільки не можна витратити більше ніж є в наявності й надійшло); пасивні рахунки – тільки кредитовий (оскільки джерела засобів обмежуються наявними господарськими засобами)[2, c. 61-62].

Господарська операція — це діяльність, яка зумовлює зміни у фінансовому стані, активах та пасивах підприємства, установи, організації. Кошти цих підприємств, що беруть участь у господарських операціях, постійно змінюються й переходять з однієї форми до іншої. Тому стан коштів, засобів та їх джерел, що відображені в Балансі на початок звітного періоду, постійно змінюється. Але ці зміни не порушують рівності між загальною сумою видів коштів, засобів і загальною сумою їх джерел, тому що зміни різних статей Балансу виражаються в однакових сумах. Збереження такої рівності є основним змістом Балансового узагальнення. Це забезпечує в системі бухгалтерського обліку безперервне охоплення всіх об'єктів спостереження і створює можливість здійснення постійного контролю за коштами підприємства та їх джерелами.

Бухгалтерський рахунок — це обліковий символ, який використовується для запису і узагальнення збільшення або зменшення певного виду доходів, витрат, активів, зобов'язання та власного капіталу підприємства, установи, організації.

За своєю формою бухгалтерський рахунок — це таблиця, ліва частина якої називається "дебет" (з лат. debet — він винен), на якій відображають господарські операції, а права — "кредит" (з лат. credit — він вірить).

У бухгалтерському рахунку та сума, котру ми записуємо в рахунок з балансу (за відповідною статтею), називається "залишком" або "сальдо" (з італ. saldo — розрахунок, залишок). Сальдо — це різниця між підсумками записів по дебету і кредиту рахунків з урахуванням змін на рахунку на кінець звітного періоду. Цей залишок ми використовуємо при складанні балансу на початок наступного за звітним періоду (місяця, кварталу, року).

Підсумок записів на дебеті і кредиті без включення до цього підсумку початкового сальдо є оборотом по бухгалтерському рахунку[4, c. 137-139].

У бухгалтерському обліку існують рахунки активні, пасивні й активно-пасивні.

Активні рахунки призначені для обліку господарських засобів і коштів за їх складом і розміщенням, вони відображають зміст активної частини бухгалтерського балансу. До активних рахунків належать: рахунки Основних засобів, Нематеріальних активів, Матеріалів, Палива, Запасних частин, Каса, Розрахунковий рахунок, Готова продукція, Товари та ін.

В активних рахунках надходження засобів виробництва, коштів на підприємство відображаються (записуються) по дебету, а вибуття — по кредиту. Сальдо на активних рахунках завжди буде по дебету.

Пасивні рахунки слугують для обліку джерел господарських засобів і коштів за їх цільовим призначенням і відображають зміст пасивної частини балансу. В пасивних рахунках, навпаки, збільшення джерел коштів (або заборгованості за одержані господарські засоби) відображається по кредиту, а зменшення — по дебету. Сальдо на пасивних рахунках завжди буде по кредиту.

Активно-пасивні рахунки — це рахунки, в яких сальдо може бути і по дебету, і по кредиту. Якщо на активно-пасивному рахунку сальдо буде по дебету, то його призначення як активного рахунка і відображати слід в активі балансу, якщо ж по кредиту, то його призначення як пасивного рахунка і відображати слід в пасиві балансу. До пасивних рахунків належать: "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Прибутки", "Додатковий капітал", "Резервний капітал" та ін.

До активно-пасивних рахунків належать рахунки "Розрахунки за податками й платежами", "Розрахунки з бюджетом" та ін.

Обороти по дебету і кредиту активних і пасивних рахунків — це сума господарських операцій за звітний період[5, c. 207].

2. Оборотні відомості по синтетичних рахунках

Для відображення змін, які відбулися протягом певного періоду в структурі господарських засобів, джерел їх утворення та господарських процесів потрібно провести узагальнення по бухгалтерських рахунках. З цією метою у бухгалтерському обліку складаються оборотні відомості як по синтетичних, так і по аналітичних рахунках.

Синтетичні рахунки — це балансові рахунки, що узагальнюють облік господарської діяльності підприємства. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику. Облік наявності та змін сукупностей економічно однорідних господарських засобів і джерел їх утворення в грошовому вимірнику називається синтетичним обліком. Облік на синтетичних рахунках використовують при заповненні балансу підприємства і відповідних форм звітності. До синтетичних рахунків належать рахунки: "Основні засоби", "Нематеріальні активи", "Виробничі запаси", "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та ін.

Взагалі, оборотна відомість являється способом узагальнення оборотів і залишків по бухгалтерських рахунках. Вона являє собою багатографну таблицю, в якій зазначається сальдо початкове, дебетовий і кредитовий обороти, а також сальдо кінцеве по кожному рахунку за звітний період (місяць). В кінці оборотної відомості по всіх колонках підраховують підсумки, за допомогою яких можна з'ясувати, чи не було допущено помилок в обліку при відображенні господарських операцій.

Для початку розглянемо структуру та порядок складання оборотної відомості по синтетичних рахунках. З цією метою для залучення вихідної інформації із синтетичних рахунків складемо оборотну відомість по синтетичних рахунках (табл. 1). Особливістю оборотних відомості по синтетичних рахунках є те, що вона складається лише з використанням грошового вимірника.

Використовуючи дані наведенні у табл. 1, можна вивести ряд тверджень.

По-перше, рівність підсумків по дебету і кредиту першої пари колонок пояснюється рівністю між господарськими засобами і джерелом їх утворення, які стали підставою для внесення сальдо початкового по відповідних рахунках.

По-друге, рівність оборотів по дебету і кредиту другої пари колонок пояснюється правилом подвійного запису, згідно з яким кожна господарська операція знаходить своє відображення одночасно по дебету одного і по кредиту іншого рахунку.

По-третє, рівність підсумків по дебету і кредиту третьої пари колонок пояснюється рівністю між господарськими засобами і джерелами їх утворення, по рахунках яких були виведені в результаті кінцеві сальдо.

Якщо рівність між парами колонок немає, то це означає, що були допущені помилки або в записах по бухгалтерських рахунках, або при складанні безпосередньо самої оборотної відомості[5, c. 161-162].

Треба зауважити, що в оборотній відомості знаходять відображення залишки (початкові і кінцеві) та обороти, але не зазначається кореспонденція рахунків, що не дає можливості виявити помилки, які виникають при реалізації правила подвійного запису.

З цієї метою в практиці обліку знайшла широке використання шахова оборотна відомість, яка у порівнянні із звичайною оборотною відомістю дає також можливість більш детально проаналізувати дебетові і кредитові обороти по синтетичних рахунках.

Використовуючи дані прикладу, який було розглянуто у табл. 1., складаємо шахову оборотну відомість по синтетичних рахунках (табл. 2.).

Поряд з тим у представленій у табл. 2. шаховій оборотній відомості можуть бути також, поряд із наведеним, зазначено залишки по рахунках на початок і кінець звітного періоду, що робить її виключно зручною в роботі бухгалтера (див. табл. 3).

В практиці бухгалтерського обліку трапляються помилки, які не можна виявити в оборотній відомості по синтетичному рахунку, зокрема: 1) коли господарські операції не були записані на синтетичних рахунках (пропуск записів); 2) коли операції були записані на синтетичних рахунках в рівних, але неправильних сумах; 3) коли операції були записані в правильних сумах, але неправильній кореспонденції рахунків.

Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний зв'язок, тобто на аналітичних рахунках відображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але більш докладно, значення дебету і кредиту кожного аналітичного рахунка те ж саме, що й синтетичного рахунка; сума сальдо, сума оборотів на дебеті, сума оборотів на кредиті всіх аналітичних рахунків даної групи відповідно дорівнюють сальдо, обороту на дебеті і обороту на кредиті синтетичного рахунка. Тому загальні підсумки записів на аналітичних рахунках мають відповідати сумам, записаним на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку.

Для більшої деталізації до синтетичного обліку нерідко вводяться субрахунки. Субрахунок — це синтетичний рахунок другого порядку. Характерна особливість субрахунків полягає в тому, що на них як правило немає необхідності робити записи. Дані на субрахунках одержують групуванням аналітичних рахунків при складанні оборотних відомостей. Наприклад, головний (першого порядку) синтетичний рахунок "Розрахунки з покупцями та замовниками" розподіляється на субрахунки "Розрахунки з вітчизняними партнерами", "Розрахунки з іноземними партнерами".

Для контролю за правильністю й відповідністю записів по синтетичних рахунках щомісяця складаються оборотні відомості, в яких відображаються початкові й кінцеві залишки та операції по дебету і кредиту даного синтетичного рахунка, виконані за даний звітний період (місяць, квартал, рік)[3, c. 117-119].

Список використаної літератури

1. Бутинець Ф. Бухгалтерський облік: Облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність: Навчальний посібник/ Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Малюга,; М-во освіти і науки України; Житомир. інж.-технол. ін-т. — 3-тє вид., перероб. і доп.. — Житомир: ПП "Рута", 2001. — 510 с.

2. Косміна Р. Бухгалтерський облік: Навч. посіб./ Римма Косміна,. — К.: Вища шк., 2003. — 173 с.

3. Кундря-Висоцька О. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник/ Оксана Кундря-Висоцька,; М-во освіти і науки України, НБУ, ЛБУ. — К.: Алерта, 2004. — 303 с.

4. Лишиленко О. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник/ О.В. Лишиленко,. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 631 с.

5. Стельмащук А. М. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для студ. вищих навч. закладів/ А. М. Стельмащук, П. С. Смоленюк; Мін-во освіти і науки України, Хмельницький економічний ун-т. — К.: Центр навчальної літератури, 2007. — 527с.