Реалізація на уроках іноземної мови педагогічного досвіду педагогів-новаторів

Категорія (предмет): Педагогіка

Arial

-A A A+

ВСТУП.

РОЗДІЛ 1. МОДЕЛЬ УЧИТЕЛЯ-НОВАТОРА ІНОЗЕМНОЇ МОВИ.

1.1. Оновлення освітніх технологій навчання іноземним мовам.

1.2. Використання проектної методики.

РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ДОСВІДУ ПЕДАГОГІВ-НОВАТОРІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ.

2.1. Методичні прийоми навчання творчому письму: написання творів, есе, віршів.

2.2. Розвиток критичного мислення на уроках англійської мови через знайомство з історією та культурою народу.

2.3. Прийоми і навчальні стратегії, що допомагають учням усвідомити себе як особистість.

ВИСНОВКИ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

ВСТУП

Актуальність дослідження. Знання іноземної мови є важливою передумовою для особистих, культурних, професійних та економічних контактів молодої людини. Оновлення цілей та змісту навчання зумовлює й оновлення освітніх технологій, що розглядають навчання іноземним мовам як процес особистісного розвитку учня в контексті взаємодії культур. У період невпинного зростання науково-технічного процесу кожне наступне покоління стикається з необхідністю засвоювати все більший обсяг знань. У цих умовах виникає потреба інтенсифікації процесу навчання, застосування прийомів, щоби забезпечували активну участь у мовленнєвій діяльності на уроці кожного учня.

Одним із пріоритетних напрямів реформування сучасної освіти є досягнення якісно нового рівня у вивченні базових навчальних предметів, у тому числі й іноземних мов. Опанування цього навчального предмета розглядається як необхідний компонент загальнокультурного розвитку школяра, його рівня освіченості, прилучення до світової культури і загальнолюдських цінностей. Володіння іноземною мовою вважається нині важливим резервом прискорення соціально-економічного розвитку суспільства. Крім того, необхідність знання іноземної мови стає гострою проблемою у зв'язку з інтеграцією незалежної України у європейську та світову спільноту.

Сучасний етап розвитку теорії та практики викладання іноземної мови характеризується інтенсивним пошуком шляхів формування та розвитку мотивів учіння як умови досягнення суттєвого підвищення результативності процесу опанування учнями іноземної мови.

Аналіз стану викладання іноземної мови в практиці середньої загальноосвітньої школи в умовах її реформування показує, що результати навчання школярів, рівень їх пізнавальної активності та самостійності, інтелектуальних та творчих здібностей значною мірою не адекватні запитам суспільства. Проблема формування мотивів опанування іноземної мови не може бути ефективно реалізованою у навчально-виховному процесі, якщо використовувати лише традиційні методи, форми, засоби навчання, не враховуючи нові тенденції, притаманні сучасному розвитку педагогічної науки.

Мета: показати впровадження на уроках англійської мови педагогічного досвіду вчителів-новаторів.

Завдання роботи:

— показати основні риси вчителя-новатора;

— впровадження нових стратегій на уроках англійської мови.

Об`єктом дослідження є вивчення англійської мови в школі.

РОЗДІЛ 1. МОДЕЛЬ УЧИТЕЛЯ-НОВАТОРА ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

1.1. Оновлення освітніх технологій навчання іноземним мовам

Одне з найголовніших завдань освіти — зробити людину творчою особистістю. Пріоритет особистості має стати основою філософії та ідеологією навчання, виховання, центральною ціннісною орієнтацією як учителя, так і обдарованого учня. То хто ж він, успішний учитель?

Ще понад три століття тому великий чеський педагог Ян Амос Коменський дивувався з того, наскільки в сучасних йому школах вивчення іноземної мови було важким. «Боже мій, — писав він, — як ускладнено і розтягнуто вивчення навіть однієї латинської мови. Кухарі на кухні, слуги при обозі, майстровий люд — усі вони, роблячи свою справу чи знаходячись при війську, під час походів швидше засвоюють чужу мову, навіть дві або три, ніж вихованці шкіл за умови вільного часу й величезного напруження — одну латинську мову. І з яким нерівним успіхом! Ті після кількох місяців вільно гомонять про те, що їм потрібно, а ці через п’ятнадцять і навіть двадцять років можуть вимовити лише дещо з латини і то в більшості випадків за допомогою граматик і словників.» [13, с. 9]

Сучасна педагогічна практика також не вільна від проблем трьохсотрічної давності. Навпаки, з кожним роком усе гостріше заявляє про себе, оскільки Україна поступово інтегрується в загальносвітовий простір, який для вільної орієнтації вимагає знання як мінімум 2–3-х іноземних мов. Виходячи з цього, зрозумілим є інтерес широкої педагогічної громадськості до нових ефективних методів вивчення іноземних мов. Знання іноземної мови є важливою передумовою для особистих, культурних, професійних та економічних контактів молодої людини. Оновлення цілей та змісту навчання зумовлює й оновлення освітніх технологій, що розглядають навчання іноземним мовам як процес особистісного розвитку учня в контексті взаємодії культур. У період невпинного зростання науково-технічного процесу кожне наступне покоління стикається з необхідністю засвоювати все більший обсяг знань. У цих умовах виникає потреба інтенсифікації процесу навчання, застосування прийомів, щоби забезпечували активну участь у мовленнєвій діяльності на уроці кожного учня.

Ефективність навчання іноземної мови у значній мірі залежить від чіткої та гнучкої організації навчального процесу на уроці, від уміння вчителя враховувати реальне засвоєння матеріалу кожним учнем та індивідуальні особливості кожного учня. Методика сучасного уроку іноземної мови тісно пов’язана з інтерактивними методами. Адже ми працюємо за підручниками Оксфордського видавництва, які просто насичені такими видами роботи. Розроблення проектів, парна та групова робота, вирішення проблемних питань і ситуацій, прес-конференції — без цього не проходить ні один наш урок. Проте лише підручник не може забезпечити визначеного державою рівня володіння іноземною мовою. Ми постійно використовуємо й інші засоби: робочі зошити, аудіо- та відеоматеріали, книжки для домашнього читання, текстові завдання, тести тощо. Що це дає? Наші учні постійно слухають носіїв мови, працюють з автентичними матеріалами. У цьому аспекті нам можна лише позаздрити [13, с. 12

Для зразка опишемо роботу над темою «Злочин» у 7-му класі, підручник «PROJECT». Кожний текст записаний на касету з музичним супроводом. Розслідування ведеться двома добре відомими дітям детективами, які ведуть допит свідків. Один з детективів відразу розкриває злочин. Як? На це питання ми повинні дати відповідь після свого розслідування (проблемне питання).

Завдання 1 — (робота в парах, рольова гра) допитати решту свідків, використовуючи дані нотатки.

Завдання 2 — перемалювати план будинку та написати імена людей і що вони роблять у даний момент (опрацювання часової форми дієслів).

Завдання 3 — (робота у групах) прочитайте додаткову інформацію та обговоріть у групах особу можливого вбивці. Поясніть свій вибір.

Завдання 4 — прослухайте весь діалог, заповніть таблицю «Питання-відповіді» та назвіть ім’я вбивці. Доведіть його вину. Домашнє завдання: напишіть про відпустку одного з детективів, використовуючи дані малюнки з робочого зошита. Цікаво? Доступно? Творчо?

Я думаю, що так. Так формуються мовна компетенція учнів та їх творча уява.

Але, відповідно до програми з іноземної мови, учні повинні вивчити теми країнознавчого характеру, теми, пов’язані з життям в Україні, які вимагають вивчення великої кількості мовного матеріалу. Тому для більш ефективного використання робочого часу уроки ми розділили на типи:

— урок мовлення (один раз на тиждень),

— уроки-топіки (два рази),

— урок домашнього читання (один),

— урок практичної граматики (один) [13. с. 15].

Це додало роботи кожному вчителю, але дозволило кожному учневі отримувати менше домашніх завдань.

1.2. Використання проектної методики

Якби порахувати частоту вживання різних педагогічних термінів за останні два роки, то найбільш уживаними, мабуть, будуть «реформи», «особистісно зорієнтований підхід» і «проект» (метод проектів, проектна технологія).

На жаль, в Україні сьогодні ще досить мало досвіду використання методу проектів у навчально-виховному процесі сучасної школи, але він набуває широкого використання. Адже кожен навчальний предмет має свою специфіку і, відповідно, специфіку використання тих або інших методів, технологій навчання. Метод проектів поєднує традиційний підхід з інноваційними методами навчання англійської мови.

Проект — це робота, що самостійно планується та реалізується учнями. Робота над проектом на кафедрі іноземної мови — практика особистісно зорієнтованого навчання у процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. При виконанні проекту спілкування англійською мовою органічно поєднуємо з інтелектуально-емоційною діяльністю у формі гри, інтерв’ю, подорожі. Це передбачає, що мета кожного уроку визначається з позиції надбання учнем знань і вмінь, але з погляду прогресивних змін у структурі його особистості. Опановуючи культуру проектування, учень привчається творчо мислити, самостійно планувати свої дії, естетично реалізувати засвоєні засоби та способи роботи, а також удосконалює свої навички та культуру особистого спілкування і співробітництва [16, с. 26].

У проектній методиці чітко виражена тенденція до інтеграції у викладанні багатьох дисциплін. Зміст кожного проекту співвідноситься з рівнем розвитку учня, його інформованістю з проблеми. Учитель повинен порадити учню, якими інформаційними джерелами можна скористуватися.

Результати виконання проектів мають бути відчутними: якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практично-конкретний результат, то готовий до впровадження. Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Отже, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань, і через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючись їх відповідного балансу на кожному етапі навчання [16, с. 27].

Метою навчального проектування є створення педагогом під час освітнього процесу таких умов, за яких результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня. Під час використання технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формуються вміння самостійно конструювати свої знання, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфери комунікації.

Таким чином, проект — це цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси учня.

Діяльність учня — це активна взаємодія з довкіллям, під час якої індивід виступає як суб’єкт, котрий цілеспрямовано впливає на об’єкт і тим самим задовольняє свої потреби.

Перш за все вчитель повинен знати основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації:

1) наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання;

2) практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

3) самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

4) структурування змістової частини проекту;

5) використання дослідницьких методів — визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають із неї, висунення гіпотези їх вирішення, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки [16, с. 29].

Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту. Вона може бути сформульована фахівцями, висунута вчителями з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів. Тематику проекту можуть запропонувати й самі учні.

Результати проектів мають бути матеріальними, тобто відповідно оформленими — відеофільм, альбом, бортжурнал, газета, альманах тощо.

Розрізняють такі типи проектів.

Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, зокрема експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження й мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, висунення гіпотез розв’язання проблеми та визначення шляхів її розв’язання.

Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись остаточному результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати та форму їх подання — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети [16, с. 31].

Ігрові проекти. Учасники беруть собі певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості. Учасники імітують їхні соціальні та ділові стосунки, які ускладнюють вигаданими ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про який-небудь об’єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції під час роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, зокрема й електронні, інтерв’ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); презентація (публікація, зокрема в електронній мережі, обговорення в телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем [16, с. 33].

Практико-орієнтовані проекти. Результат діяльності учасників чітко визначено із самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень і презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику [16, с. 34].

За характером контактів проекти поділяються на внутрішні та міжнародні. Внутрішніми називають проекти, організовані або всередині однієї школи, або між школами, класами всередині регіону, країни. У міжнародних проектах беруть участь представники різних країн, для їх реалізації можна застосовувати засоби інформаційних технологій. У цьому році наша кафедра почала працювати над міжнародними проектами.

За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні та групові.

За тривалістю проведення проекти розрізняють короткодіючі (кілька уроків із програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців).

На практиці нам частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Дуже важливо організувати зовнішню оцінку виконання проекту, що дозволяє підвищити ефективність його виконання, усунути труднощі, вносити вчасну корекцію. В ігрових проектах, що мають характер змагання, можна використовувати бальну систему. Важко оцінювати проміжні результати у творчих проектах. Але здійснювати моніторинг все одно необхідно, щоб допомогти, коли це потрібно.

Загальну схему технології проектного навчання можна зобразити так.

1. Підготовка. Визначення теми й мети проекту. Зміст діяльності: учні — обговорення, пошук інформації; учитель — заява задуму, мотивація, допомога в постановці завдань.

2. Планування:

а) визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів подання результатів;

б) становлення критеріїв оцінювання результату та процесу.

Зміст діяльності: учні — формулюють завдання й виробляють план дій; учитель — коректує, пропонує ідеї, висуває пропозиції.

3. Збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент). Зміст діяльності: учні — збирають інформацію; учитель — спостерігає, «непрямо» керує діяльністю.

4. Аналіз інформації, формулювання висновків. Зміст діяльності: учні — аналізують інформацію; учитель — коректує, спостерігає, радить.

5. Подання й оцінювання результатів (усний, письмовий зміст та оцінювання результатів і процесу дослідження за вчасно встановленими критеріями). Зміст діяльності: учитель та учні беруть участь у колективному обговоренні, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід [16, с. 37].

Способи виконання й представлення проекту можуть бути різними. Проекти можуть виконуватись на окремих аркушах і скріплюватись разом, утворювати монтаж, виставку.

Це можуть бути схеми, колажі, малюнки, зведені таблиці, папки з фотографіями.

Проектні завдання ретельно градуюються для того, щоб учні могли виконувати їх англійською мовою. Можна заохочувати виконання в чорновому варіанті, який перевіряється вчителем. Така робота вимагає додаткового часу й зусиль не тільки учня, а й учителя. Проте саме це дає можливість учителю бути не перевіряючим, а консультантом, тобто співпрацювати з учнями.

Проектна методика використовує всі кращі ідеї традиційної та сучасної методики викладання іноземної мови: різноманітність (тем, типів текстів, навчальної діяльності, типів вправ), проблемність (мова використовується для виконання завдань, що характеризуються новизною та змушують думати), навчання із задоволенням (л-фактор — надання учням можливості говорити про те, що вони думають, виявляти свою творчість в оформленні та презентації проекту).

У свідомості учня це має вигляд: «Я знаю, для чого мені треба все те, що я пізнаю, і де я можу ці знання застосувати». Для педагога це прагнення знайти розумний баланс між академічними та прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Використання проектної методики яскраво відображене в підручниках Ргоjесt Еnglіsh 1 (Your Ргоjесt), Ргоjесt Еnglіsh 2 (Your Magazine) [10, с. 7].

Я вважаю, що найкращі підручники, найсучасніші технології спрацьовують за умови врахування психологічних аспектів навчання англійської мови, таких як:

1. Розв’язання проблеми «Учитель — клас» як початок установлення продуктивного зворотного зв’язку.

2. Оволодіння психологічними закономірностями запам’ятовування як шлях до довготривалих знань учнів.

3. Реалізація вчителем «законів» запам’ятовування через систему продуманих мовленнєвих вправ як основи глибоких знань [10, с. 8].

У своїй педагогічній діяльності ми завжди пам’ятаємо та виконуємо такі нескладні, але дуже ефективні правила:

1. У будь-якій ситуації ставитись до учнів по-дружньому (не звертаючи уваги на те, подобаєтеся ви чи ні).

2. Ніколи не виявляти зверхність.

3. Щиро цікавитися учнями, їхніми проблемами, намагатися спільно знайти вихід зі скрутного становища.

4. Шанувати в учнях особистість.

5. Навчитися критикувати так, щоби не образити:

— уникати прямої критики;

— указувати на постійні недоліки віч-на-віч;

— починати з похвали за роботу, яку учень робить добре [10, с. 9].

РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ДОСВІДУ ПЕДАГОГІВ-НОВАТОРІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

2.1. Методичні прийоми навчання творчому письму: написання творів, есе, віршів

Ознайомимося з методикою роботи викладання англійської мови Лариси Лютої та Тамари Каші, вчителів англійської мови гімназії № 107 м. Запоріжжя.

На жаль, ми не зустрічали в українських школах запроваджених вправ, які б тренували писати вірші. У вивченому й резюмованому досвіді робляться акценти, на які в нашій школі просто не звертають уваги: поділ на абзаци, використання “сильних” дієслів тощо.

Власне, ми теж тільки-но розпочали впроваджувати ці методики в практику й чи не найголовніша проблема в цьому процесі — нестача часу та застосування цих інноваційних вправ відповідно до матеріалів наявних підручників. Тому принципом до дії ми обираємо: „Не чекати миттєвих результатів!” Навчити творчості (писати по-справжньому цікаві твори) просто неможливо протягом одного уроку чи однієї вправи.

Відчуваємо в собі спроможність й переконані в результативності тренінгів. Можемо провести один із них або ж цілий цикл.

Зважаючи на вiдмiннi вiд української мови знакову систему (латинська абетка), граматичну структуру та правопис слiв, викладачi англiйської мови звертають мало уваги на розвиток навичок творчого письма, вважаючи, що це справа колег — вчителів української мови. Ця думка, до певного ступеня, має сенс, бо ж мислять, спiлкуються, читають нашi дiти українською чи росiйською i, вiдповiдно, мають у цих мовах найбiльший словниковий запас та “мовне відчуття”. Та, беручи участь у рiзних програмах та конкурсах («FSA FLEX» – програма майбутнiх лідерiв, «USA –USA» — програма піготовки дiтей із метою вступу до американських вузів, мiжнародний конкурс есе – www.goipeace.or.jp), дiти пишуть есе англійською мовою й звертаються до нас, вчителiв, за допомогою. Вони мають гарнi граматичнi навички, у них немає проблем із правописом, але, як виявляється, їх нiхто не навчив швидко знаходити iдеї та логiчно й cтруктуровано викладати власні думки. Навіть не беремо до уваги проблему подiлу твору на параграфи. На жаль, шкiльний реферат — це найчастіше переписана стаття з журналу, чи, в ліпшому випадку, роздрукований матерiал з Iнтернету. А пiдготовка до написання твору з української чи російської мов зводиться до обговорення того, про що писати та до читання зразкiв подібних творiв. Такi методи аж нiяк не можуть навчити справжньої творчостi!

Перевага вчителів англійської мови в тому, що її знання створюють можливiсть скористатися методичними наробками захiдних, зокрема американських, методистiв, а це, у свою чергу, дозволяє зрозуміти стандарти та навички культури мови. Ми неодноразово мали змогу брати участь у програмах обміну, завдяки яким змогли детально ознайомитись із чудовими розробками з методики навчання письму професора Джойс Ганнули з Унiверситету штату Монтана, вiдвiдати семiнар професора Лi Вонг “Академiчне письмо — як розпочати?”, закінчити онлайнові курси “Писати, як професіонал” (College of International Development, Illinois). Наявнiсть проблеми та ознайомлення з матерiалом для її вирiшення стали поштовхом до збирання тематичних матерiалiв із навчання письму та пiдготовки семінару-тренiнгу з творчого письма для випускникiв американських програм та керiвникiв районних методичних об’єднань вчителів англiйської мови мiста Запорiжжя, який, до речі, вiдбувся 12 лютого 2004 року за пiдтримки американських рад. Готуючись до семiнару-тренiнгу, ми намагалися якомога ширше використовувати матерiали Iнтернету та матерiали онлайнових курсiв для вчителiв англiйської мови, що проводяться мережею I*EARN.

Учасники, як це i має бути на тренiнгу, виконали цiлий ряд практичних завдань. Працюючи над пiдготовчими завданнями, вони визначили, що таке пасограма та твiр-дербi, написали твiр за ланцюжком та твiр вiд iменi одного з героїв дитячого вiршика про Шалтая-Болтая. Найцiкавішими, на думку учасникiв, були завдання Many Beginnings. Skills Focus: to build writing stamina (Див. Додаток А.) [10, с. 90-97].

2.2. Розвиток критичного мислення на уроках англійської мови через знайомство з історією та культурою народу

Наступний педагогічний досвід, який ми розглянемо – це досвід Олени Франчук, вчителя-методиста англійської мови, відмінника освіти України, координатора центру міжнародних зв’язків загальноосвітньої школи № 15 м. Рівного.

Олена Франчук у своїй роботі наголошує на розвитку критичного мислення на уроках англійської мови через знайомство з історією та культурою народу.

Критичне мислення під час уроків іноземної мови варто розглядати як розвиток у дітей здатності до практичної діяльності через серію логічних висновків на основі аналізу інформації. Курс країнознавства англомовних країн розроблено із застосовуванням проектної методики навчання іноземній мові. Повний курс складається із серії проектів, пов’язаних між собою процедурами вироблення та розвитку критичного мислення й навичок практичного застосування знань.

Традиційна орієнтація освіти середніх шкіл в Україні базується переважно на накопиченні знань і водночас — відсутності практичного застосування набутих навичок, предметної перенасиченності навчальних програм, що пропонуються учням без можливостей вільного вибору. Під час перебування та навчання в США протягом 2001-2006 років спостерігала практичні заняття в школах. На основі цього досвіду розробляю й адаптовую в сучасній школі практичні курси країнознавства, культурознавства, усного перекладу. Для оцінки ефекту такої адаптації закордонного досвіду минуло надто мало часу. Та вже зараз можна відмітити деякі позитивні результати. Передусім, це підвищення мотивації учнів стосовно процесу навчання, розуміння побудови суспільства, формування свого ставлення до вибору курсів навчання, роздуми над вибором професії, осмислене ставлення до використання сучасних інформаційних технологій.

Розробка спецкурсів мала бути узгоджена з програмними вимогами для курсів країнознавства, літератури для спеціалізованих шкіл. Програмні вимоги не переглядались десятки років і за своїм змістом відповідають об’єму курсу інституту іноземних мов. Це призвело до поверхневої вичитки матеріалу і не дозволяє зосередитись на використанні інноваційних методик. Тому розробку спецкурсів мені доводилось робити з урахуванням позакласної роботи учнів. Відсутність відповідних підручників ускладнювала цю працю й сприяла збору автентичного матеріалу. Вивчаючи американський досвід, довелося разом з учнями навчатися використанню комп’ютерних програм у позакласні години.

Усвідомлюю, що потреби життя вимагають в запровадженні подібних спецкурсів корекції, поправки з врахуванням індивідуальних особливостей учнів українських навчальних закладів та й вчителів нашої школи. Тут і потрібно відповісти на запитання, які саме потреби в житті твоїх учнів – майбутніх громадян країни – задовольнятиме адаптований курс. Відтак — його сформувати, у тому числі за допомогою сучасних технічних засобів.

Бажаючі можуть ознайомитись з деякими методичними розробками в публікації “Розвиток критичного мислення при вивченні англійської мови” // Проблеми викладання логіки і дисциплін логічного циклу. – Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – К., 2006. – С. 115-116.

Критичне мислення на уроках застосовую для розвитку в дітях здатності до практичної діяльності через вміння міркувати, робити висновки. На основі аналізу інформації розглядаю розвиток у дітей здатності до практичної діяльності через серію логічних побудов мовних конструкцій із висновків. У рамках курсу країнознавства англомовних країн я користуюсь проектною методикою і застосовую її в навчанні іноземній мові. Увесь курс складається з серії взаємопов’язаних проектів, кожен з яких акцентує на виробленні та розвитку критичного мислення й навичок в учнів для практичного застосування знань. Так само навчальний аспект реалізується через здобуття навичок отримання й аналізу інформації, поданої англійською мовою, опрацювання інформації в комунікативно-інтерактивній діяльності. Практичний аспект мовленнєвої діяльності реалізується через створення власного мовленнєво-предметного продукту та його презентації. Як результат — учень навчається обирати тему, виокремити в ній головне і дати послідовний опис предмету.

Принципи побудови проекту (на прикладі роботи над темою «Острови Великобританії. Група північних островів»)

1. Рольова гра (розподіл учасників на групи, визначення статусу кожного в групі і його роль у грі, визначення кінцевих результатів діяльності кожного учасника).

2. Збір інформації з визначеної теми (автентичний матеріал із газет, журналів, художньої та історичної літератури, відеороликів, фільмів, реклами, Інтернету, електронного листування).

3. Аналіз та відбір інформації (з використанням елементів методики дебатів).

4. Фіксація відібраної інформації (таблиці, щоденникові записи, кросворди, тематичні нотатники, малюнки, матеріал для веб-сторінки).

5. Групове опрацювання інформації (відповіді на запитання, аргументація, діалог, обговорення, обмін інформацією).

6. Міжгрупове опрацювання інформації (дебати, експертиза, обговорення).

7. Підготовка презентаційного матеріалу (складання графіків, таблиць, написання матеріалу для буклетів, рекламних оголошень, підбір фотоматеріалів й малюнків, дизайн, написання есе, складання маршрутів туру, меню в ресторанах, програм фестивалів тощо).

8. Використання комп’ютерних програм для підготовки презентаційного матеріалу, створення веб-сторінок.

9. Презентація проектів (групова, індивідуальна).

10. Обговорення проектів (робота журі, написання рецензій учасниками, оцінювання вчителем).

11. Визначення тем нових проектів на основі завершеної роботи.

Проекти можуть виконуватись у рамках рольових ігор, реального замовлення, умовної ситуації. Обробкою інформації учні займаються відповідно до своєї ролі в проекті. Наприклад, рольова гра «Туристична агенція» має свій сценарій, розроблений учителем на серію уроків.

Етапи:

1. Отримання замовлення на розробку туристичного маршруту Шотландією та його виконання.

2. Участь у конкурсі на найбільш перспективний маршрут та презентація своєї роботи.

Кожна з груп отримує замовлення (підготовлену вчителем специфікацію) на „розробку” певного регіону Шотландії (острови) й перелік необхідних для презентації матеріалів (рекламне оголошення, буклет/проспект, меню ресторану/кафе, складання плану розваг (участь в місцевих святах, фестивалях, спортивних іграх) тощо. Кожна з груп готує свій проект з врахуванням вказаної специфіки та інтересів туристів (вік туристів: пенсіонери, молодь; професійні інтереси; мета туру). Для успішної реалізації навчальної мети рольової гри вчитель заздалегідь має продумати розподіл ролей у грі, якщо це початок циклу проектної роботи. На цих уроках учні самостійно вчаться, як в подальшому виконувати подібну роботу. За прикладом успішного виконання своїх ролей їхніми товаришами здобувають досвід спільної та індивідуальної роботи.

Для рольової гри “Туристична агенція” формуються групи з 5-7 учасників, серед них можуть бути: експертна група (екологія та природокористування, сільське господарство та промисловість, культура), оператор із транспортування, адміністратор. Кожна група опрацьовує взаємопов’язану інформацію та забезпечує обмін інформацією як у самій групі, так і з іншими «Агенціями». Вчитель планує і рубрики, за якими готуватиметься матеріал, логічно інтегрований у кінцевий продукт — презентацію, як загальний підсумок діяльності учасників.

Так, для обговорюваного в даній статті проекту були визначені рубрики: загальні відомості з географії північних островів Шотландії; історія, традиції та свята; промисловість та ремісництво; сільське господарство та природокористування; національна кухня. Відповідно до цих рубрик експерти відбирають матеріал, опрацьовують його (індивідуально й у групі) та обмінюються з іншими членами групи.

Збір інформації за визначеною темою, аналіз та відбір інформації, групове та індивідуальне опрацювання інформації, фіксація відібраної інформації.

Джерела інформації, що використовуються вчителем для підготовки роботи над проектом, можуть бути пізніше використані самими учнями за умов спрямованого керування. Важливо надати можливість учасникам проекту проявити ініціативу у відборі інформації, яка ніколи не буває надлишковою. Процес її обробки та аналізу створить можливість розвивати критичне мислення, оперування інформаційним потоком, зрештою — організовувати дебати. Відповідно до джерела інформації (наукові та науково-популярні тексти, художні книги, газетний та журнальний матеріал, рекламні буклети, відеоролики, рекламні ролики, художні фільми, фотоматеріал, інформація з Інтернету, е-мейл, поштові листи та інше) вчитель добирає форми й методи роботи, технології та методики опрацювання матеріалу. Важливим фактором під час обробки інформації є фіксація результатів роботи. Чим різноманітніші форми такої діяльності запропонує вчитель або самі учні, тим цікавішим буде процес реалізації проекту та його презентації. Фіксацією інформації можна вважати як створення власного мовленнєво-предметного продукту, так і сам процес створення.

Проектна методика дозволяє урізноманітнити форми діяльності учасників й інтегрувати навчальний процес англійської мови з більшістю предметів навчального циклу. Так, на етапі фіксації інформації в проекті «Туристична агенція» рубрики „Національна кухня” на інтегрованому уроці трудового навчання та англійської мови учні готували і куштували описані в рецептах страви Шотландії. Головним кухарем на уроці був волонтер Віктор Сміт, родом з північної Шотландії. Іншою формою роботи стало виготовлення листівок (вирізання, клеєння, малювання) з видами Оркнейських островів, для чого було використано частину туристичних буклетів. З яким задоволенням діти описували в листівці своє перебування в цій місцині! Таких прикладів можна навести багато, та організація подібної діяльності має бути зумовлена кінцевою метою проекту. Методика засвоєння мовленнєвого матеріалу за включенням емоцій, руху, жестикуляції, у взаємодії з просторовим середовищем та партнерами потребує певного тренування. А починати можна з простих діалогів партнерів під час ходіння. Такі вправи вчитель може проводити з будь-яким мовленнєвим матеріалом на уроках.

Текстовий матеріал

Текстовий матеріал може складатися з текстів англійською, рідною та іншими мовами, доступними для розуміння учнів під час читання. За відсутності базових підручників з країнознавства англомовних країн, які поєднували б у собі увесь необхідний мінімальний текстовий матеріал за темою, у вчителя є можливість використати:

а) розрізнені тексти з довідників, енциклопедичної літератури, художньої літератури (наприклад, «Пірати», «Острів скарбів», “Orkneyinga Saga” Вальтера Скотта в обробці Хермана Палсона та Поля Едварда);

б) журналів та газет, виданих в Україні й за кордоном;

в) рекламних проспектів, веб-сторінок турагенцій.

Під час збору інформації вчитель заохочує учнів до використання різноманітних джерел інформації: бібліотечних фондів, друкованих матеріалів, зібраних під час безпосередньої подорожі друзів, знайомих; Інтернет; телебачення; радіо. Це завдання виконується як позакласна робота.

З огляду на розмаїття зібраного текстового матеріалу, завданням групи (в даному випадку — кожної «Агенції») буде сортування, аналіз та відбір необхідної для виконання завдання інформації. Завдання виконуються на основі інтегрування знань та вмінь, здобутих учнями з різних предметів шкільного циклу. Для кожної групи, з урахуванням рівня іншомовної підготовки учнів, принципів диференціації та індивідуалізації, вчитель добирає серію вправ для виконання подібного завдання на уроці. Це може бути робота зі словником, переклад фрагментів тексту англійською з української та з іншої мови, заповнення підготовлених вчителем таблиць, перенесення інформації в малюнки, відповіді на запитання або складання запитань до змісту тексту, складання або (і) розв’язання кросвордів, щоденникові записи («Щоденник подорожуючого»), робота з географічною картою (знаходження місцевості, нанесення інформації на контурну карту, розмальовування контурних карт, виготовлення карти місцевості). Письмові завдання можуть включати елементи підготовки дебатів, які сприяють розвиткові критичного мислення.

Ще один підставовий текстовий матеріал — «Двоколонковий нотатник». У розділеному на дві колонки листку зошита учень виписує: в першу колонку — інформацію, яку просто вважає цікавою, корисною для виконання групового завдання (для своєї ролі); у другій він аргументує позицію доцільності, тобто для чого ця інформація може бути використана (рубрика проекту, інше), які запитання ця інформація в нього викликає (потреба в додатковій інформації), як він використає цю інформацію для успішного виконання проекту. Кожен експерт групи має свою серію таблиць, які він заповнює впродовж усього етапу роботи над проектом та одну — узагальнюючу, в якій він аналізує здобуту інформацію у відповідності до завдань проекту. У такій таблиці можуть бути вжиті розділи: «Можливості використання природних умов краю для організації відпочинку туристів», «Ремісництво та сувеніри», «Організація проживання та харчування туристів», «Туристичні приманки».

Кожен етап обробки інформації включає інтерактивне спілкування членів групи за встановленими алгоритмами, використанням методики підготовки до дебатів. Цей процес реалізується через виконання низки команд і процедур, наприклад:

1. а) “прочитай, обдумай, сформулюй коротко свою думку”;

б) “вислови свою інформацію партнеру”;

в) “складіть групове резюме з почутого”.

2. ”заповніть T-charts (M-charts):

а) “випишіть в одну колонку перспективну для вирішення проблеми інформацію з регіону, а в другу – неперспективну;

б) випишіть в одну колонку перспективну для вирішення проблеми інформацію з регіону, в другу колонку — нейтральну, в третю — неперспективну;

в) поділіться висновками та складіть групове резюме.

Вправа «картки з аргументами». На картці виписується положення з специфікації завдання групи. З другого боку на картці мають бути записані, скажімо, два аргументи: чому цей район відповідає (не відповідає) заданій специфікації. Група має обговорити і знайти вихід (усунення перешкод), якщо це можливо. Наприклад, участь туристів в щорічному місцевому святі “The Ba”.

„Оркнейські острови”. З газетної публікації учні дізнаються, що це святкування відбувається на Різдво та на другий день Нового року в Шотландії (м. Кірквол, Оркнеі). Воно пов’язане з легендою про англійського лорда, вбитого розлюченими шотландцями за відповідні злочини. Голова англійця в змаганні The Ba’ замінена м’ячем, але змагання не має правил, не зупиняється ні перед чим по вулицях міста в своєму шаленому потоці маси людей, які намагаються кожен здобути м’яча і допхати його першим до моря. У той же час, це видовище захопливе, азартне, в ньому можна продемонструвати свою спритність, силу, витримку. До тексту додається перегляд відеоролика про змагання. Перегляд його можна запланувати після обговорення тексту та виконання вправи «картки з аргументами». Подібний фрагмент інформації, «анекдот» можна використати для організації дебатів.

Вправа «Академічна полеміка» будується за схемою: вчитель формулює, висловлює твердження «Подібні святкові змагання мають бути включені в програму розваг для туристів». Учні класу розподіляються на групи по 4 чоловік та отримують «картки з аргументами», на котрих кожна група, відповідно до завдання, має виписати максимум аргументів «за» або «проти» висунутого твердження. Через 5-7 хв. відбувається ротація учасників груп з однаковим завданням для того, аби вони з новими партнерами обговорили свою аргументацію, доповнили її сильнішими судженнями, або відкинули слабкі. Ще через 5 хв. вчитель може розпочати дебати з обговорення вищезгаданого твердження. Кожна група розпочинає свій виступ з твердження, висуває власні аргументи на підтримку (чи заперечення) цього твердження та завершує речення висновком про свою позицію в дебатах.

Перші заняття за технологією дебатів та виконання підготовчих вправ вимагатимуть у вчителя використання часу уроку на опрацювання схеми та вироблення навичок участі в «організованій дискусії». Та це не буде змарнований час – такі процедури засвоєння дадуть вчителю змогу організувати виконання різних вправ з обробки інформаційного матеріалу як в усній, так і в письмовій формі з високим результатом свідомого і самостійного виконання. На цьому етапі уроку виробляється алгоритм роботи з складання плану, в конкретному випадку — «Розваги для туристів». Подальша робота над цією рубрикою йде набагато жвавіше і самостійніше. Газетні матеріали (особливо свіжі, отримані з країни, над матеріалом якої ви працюєте) найбільш привабливі і, як правило, не вимагають дослівного перекладу при читанні, допускають читання «скануванням». При потребі вчитель обирає газетний матеріал для групового читання та використовує інші методики роботи з текстом, обов’язково враховуючи медіа-освітні технології, що вкрай важливо для вироблення алгоритму читання будь-якої преси. Поетапна фіксація відібраної інформації важлива для накопичення матеріалу у процесі підготовки презентацій.

Інші джерела інформації

Найбільш поширеним серед інших джерел інформації є відеофільми. Не так важливо, якою мовою знято фільм, скільки необхідно визначити доцільність використання того чи іншого відеопродукту на уроці та в позаурочний час, а також обрати методику роботи з матеріалом. Використання художніх фільмів виправдане на етапі «занурення» в тему, тоді як тематичні програми ТВ (краще — англомовні й у запису) продуктивніше використовувати на уроках. Так, під час роботи з відеопрограмами, присвяченими стравам Шотландії (щось на зразок програм українського ТБ, але краще інформаційно оформлених), учні мали змогу побачити краєвиди країни, почути розповідь про особливості сільського господарювання, клімат та рослинність, свята та страви, що готуються до них. Відеофрагмент має бути не довгим (до 5-7 хв.); перший перегляд пропонує відповіді на запитання, підбір малюнків з назвами, виділення в тексті відео певних слів та визначення ситуації для їх використання. Перед повторним переглядом рекомендується роздати підготовлені таблиці з текстом у відповідності до матеріалу відео, текстові ряди (“правильно-неправильно”), таблиці для експертів, які діти будуть заповнювати під час або після перегляду матеріалу (на свій розсуд).

Важливо звертати увагу учнів на деталі, що мають додаткову інформацію: музичне оформлення фільмів, одяг та зачіски людей, посуд, оформлення приміщення, краєвиди. Деталі, підмічені у відеоматеріалі, пізніше можуть стати темами для дискусій. Організація роботи з рекламою є також цікавим моментом уроку. Специфіка рекламного ролика (короткий час перегляду, деталі стилізації, що не потребують уваги, характер ситуації) дають змогу зосередити увагу на основному тематичному матеріалі, який нас цікавить, вчити учнів логічності та лаконічності висловлювань.

Інтернет став доступним джерелом інформації в Україні не так давно, невміння користуватись цим джерелом звужує і без того не надто широке коло користувачів, що звертаються до Інтернету з метою отримання освітніх знань. Для вчителя важливо навчити учнів користуватись готовою інформацією сайтів для реферування, аналізу та отримання матеріалу з подальшим опрацюванням. Проблема плагіату і безсоромного використання готової продукції, як власного здобутку, має викорінюватись із свідомості учня. Проектна робота допомагає вчити молодь творчо опрацьовувати отримані дані. Електронна пошта дає змогу не тільки отримувати листи від друзів з інших країн, але й проводити своєрідні он-лайнові інтерв’ю, вікторини, опитування. Останнім часом популярними стають такі форми роботи в Інтернеті як конференції, форуми, тематичні чати. Це джерело інформації через спілкування є дуже цінним для свідомості учня як самостійної і творчої особистості. Поетапна, поурочна фіксація отриманої та опрацьованої учнями інформації стає матеріалом для свідомої підготовки презентаційного матеріалу (складання графіків, таблиць, написання матеріалу для буклетів, рекламних оголошень, підбір фото матеріалів та малюнків, дизайн, написання есе, складання маршрутів туру, меню в ресторанах, програм фестивалів тощо). Такий матеріал учні можуть виготовляти як «від руки», так і з використанням комп’ютерних програм. Останнє надає презентаційному матеріалу належний вигляд, вміщує більше інформації, а головне — навчає дітей користуванню цими програмами. Підготовка таких матеріалів організується усією групою за методикою кооперативного навчання. Набуті навички, вміння та знання готують молодь до подальшого успішного навчання, професійної діяльності, що відповідає вимогам сучасного життя та слугує соціальній адаптації теперішніх учнів. Досвід роботи з опрацюванням інформації, критичним її осмисленням, вмінням користуватись розробленим матеріалом та використовувати сучасні інформаційні технології для фіксації інформації (створення мультимедійних презентацій, веб сторінок) створює для учнів можливість і в подальшому реалізовувати свої творчі здібності у виконанні проектів як в Україні, так і в міжнародних програмах [10, с. 45-49].

2.3. Прийоми і навчальні стратегії, що допомагають учням усвідомити себе як особистість

Ознайомимося з стратегією викладання англійської мови педагога-новатора Самойленко Наталії Борисівни з м. Севастополь (Крим) — вчитель англійської мови, вчитель-методист, старший вчитель, вчитель вищої категорії, відмінник освіти України, тричі переможець регіонального конкурсу „Українсько-американські премії за досягнення у викладанні англійської мови”.

Використання матеріалів і досвіду, придбаних у результаті відвідування професійного семінару в університеті штату Монтана, США й перебування в школі викладача зі штату Оклахома, США — переможця програми « Українсько- американські премії за досягнення у викладанні» Мисіс Гивенс.

„Я вважаю, що процес навчання повинний починатися з оформлення того кабінету, у якому передбачається вести навчання. Хотілося б рекомендувати створення затишного, комфортного приміщення, уникаючи яскравих фарб, використовуючи декоративні рослини і пейзажі, замість граматичних таблиць і правил — цитати ( у даному випадку англійською мовою ), що допомагають дитині позитивно настроїтися не тільки на урок, але і на весь день:

Важливою є налаштованість самого вчителя на урок, його віра в здібності дитини, створення атмосфери взаємної поваги і волі самовираження, "ситуації, в якій дитина просто не могла б не вчитися сама і робила б це із задоволенням" (Ш. Амонашвілі) [].

Адже головною метою навчання іноземних мов є виховання особистості, здатної вступати в міжкультурну комунікацію, а відтак створення моделі такої комунікації в класі. При цьому вчитель виступає в ролі представника іншої культури, його мова повинна бути максимально наближена до природної, емоційної мови іншого народу, бесіда з учнями повинна відбуватися "очі в очі". При аудіюванні слід використовувати автентичні тексти, записані носіями мови.

Відзначу, що реалізація такого підходу до процесу навчання вже дає свої реальні результати: психологічне тестування учнів 6-х класів показало повну відсутність негативного ставлення учнів до предмета "англійська мова".

Важливою умовою ефективності процесу навчання і розвитку усвідомленого ставлення до навчання є формулювання учнями індивідуальних цілей вивчення іноземної мови.

Першим етапом є усвідомлення учнями конкретної індивідуальної мети вивчення іноземної мови, вироблення індивідуального шляху досягнення поставленої цілі. Учні підраховують, скільки часу вони реально присвячують вивченню даного предмета, скільки часу вони витрачають на різні види діяльності, включаючи вмивання, одягання, розваги тощо. Мета даного виду роботи — допомогти учням побачити реальну картину їхнього розпорядку дня й організувати його з максимальною ефективністю. Учні дають визначення успішного учня і за допомогою вчителя накреслюють шляхи досягнення високого рівня успішності, застосовуючи, наприклад, такі схеми

Після цього (англійською мовою) кожен оформлює свій щоденник, що вміщує такі розділи, як "Personal notes", "Vocabulary section", "Word combinations and phrasal verbs", "Useful phrases", "Grammar section", "Word building". У розділі "Notes" учні записують номери телефонів друзів, пам'ятні дати, важливі справи.

Останнім часом багато вчителів дедалі частіше застосовують у своїй практиці методику навчання в співробітництві, складовою якої є метод проектів. Метод проектів — це спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми (технологію). В основі проекту лежить яка-небудь проблема, завдання, вирішення яких вимагає дослідницького пошуку, самостійної діяльності учнів на уроці та в позаурочний час. Особливий інтерес викликають міжнародні телекомунікаційні проекти. Це навчально-пізнавальна творча діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерних телекомунікацій, що мають спільну проблему, мету, погоджені методи, способи діяльності, спрямовані на досягнення результату. У предметі "Іноземна мова" метод проектів може використовуватися в рамках програмного матеріалу практично з будь-якої теми. Головне — сформулювати проблему, над якою учні працюватимуть у процесі роботи над темою програми.

Міжнародна освітня й ресурсна мережа I*EARN (http://www.iearn.org, російський сайт http://iearn.spb.ru/projects.htm) заохочує учнів краще зрозуміти життя на нашій планеті, брати участь у спільних дослідницьких, наукових і творчих проектах, розвивати допитливість і майстерність. Мережа об'єднує понад 3000 шкіл і молодіжних організацій у 70 країнах.

"Кола навчання" (Learning Circles)

"Кола навчання" — це проект, у якому на початку роботи учні й учителі поділяються на інтернаціональні команди й, працюючи разом, підтримують одне одного в групі для створення спільних міжнародних проектів на запропоновані учасниками теми. "Кола навчання" — потужне інтерактивне середовище викладання й навчання в об'єднаній команді, в якій проекти, створювані кожним класом, стають роботою всього "кола". Спільне завдання — підготовка публікації, що міститиме всі проекти. Оскільки "кола" передбачають групову роботу й специфічні види діяльності відповідно до чіткого розкладу, бажаючим взяти участь у роботі "кіл" необхідно відправити заявку про включення до проекту за два тижні до початку його роботи.

Кожного навчального року складається "коло" з десяти шкіл-учасниць, причому таких "кіл" може бути небагато — залежно від кількості заявок. Відповідальний керівник проекту складає для вчителів докладний розклад і завдання на кожний тиждень.

Учні відповідають на запитання, пишуть огляди: "Мій клас", "Моя школа", "Моє місто". Потім обирають тему й пишуть есе, розсилаючи їх одне одному колективною електронною поштою, обмінюються думками, ставлять питання, вирішують проблеми. Такий проект допомагає більше довідатися одне про одного, позбутися забобонів. Ми почали реалізовувати його відразу після подій 11 вересня 2001 р. в Нью-Йорку. Коли діти спілкуються безпосередньо одне з одним, вони з'ясовують, як ставляться їхні однолітки до того, що відбувається у світі, яким бачать своє майбутнє, а вчителі допомагають їм розібратися у тих чи інших складнощах. Працюючи над проектом, ми, педагоги, спільно дійшли висновку: потрібно вчити дітей розумінню того, що на планеті живуть люди з різними світоглядами, існують країни з різним суспільним ладом. Наше гасло: "Бути іншим — не значить бути поганим". Звичайно, наша робота — лише крихітний острівець на величезній планеті, але є надія, що в майбутньому ці діти не стануть стріляти й убивати одне одного…

У 2005-2006рр. ми з учнями нашої школи взяли участь у міжнародному проекті "Кола навчання" зі школами із США й Великобританії за допомогою телекомунікації. У результаті цього проекту було створено електронні журнали "Питання й відповіді", "Подорож по країнах — учасницях проекту", шкільну веб-сторінку (www/sevschool.narod,.ru).

Спільно з учнями у школі було видано збірник. Ми набрали й віддрукували всі роботи, вмістили ілюстрації, оформили кожну сторінку, роздрукували, оправили. Звичайно, є сайт, де можна все це побачити. Але мало кому вдається підвести до комп'ютера чиновника освіти, директора школи, представника фонду. А книжечка — ось вона, завжди при тобі. Показуєш, як діти вчаться міжкультурного спілкування, як можна поєднати різні предмети: есе написані англійською мовою, щоб їх набрати й оформити, потрібні знання з інформатики, а щоб написати на обрану тему, знадобляться знання, отримані на уроках історії, географії, літератури, хімії, фізики, математики. Відбувається інтеграція зазвичай роз'єднаних шкільних предметів, виникають додаткові джерела мотивації. Знаючи, що їхні роботи читатимуть однолітки й учителі з інших країн, діти ставляться до завдання дуже відповідально. Говорили ми й про те, як вписати проектну роботу в звичайний шкільний план. У багатьох з нас нагромаджено великий досвід, яким ми поділилися з педагогами-початківцями.

Ми обговорили подальшу роботу й теми, які можуть бути цікаві учням різного віку: моя родина, моє місто, улюблена вулиця, талісман, фотографія на стіні, мій щоденник.

Тексти ресурсної мережі I*EARN проекту "Питання й відповіді" виявилися доречним додатковим матеріалом при вивченні усної теми "Школа", допомогли учням обговорити проблеми та інтереси. Такі матеріали цікаві тим, що самі підлітки обговорюють різні теми, порушують питання, що турбують їх, пропонують їх рішення [10, с. 55-67].

Ось кілька прикладів питань і відповідей учнів зі створеного спільно електронного журналу "Питання й відповіді"(Див. Додаток Б.)

ВИСНОВКИ

Олена Франчук (вчитель-методист англійської мови загальноосвітньої школи № 15 м. Рівного) у своїй роботі наголошує на розвитку критичного мислення на уроках англійської мови через знайомство з історією та культурою народу.

Самойленко Наталя Борисівна з м. Севастополь вчитель-методист бачить головною метою навчання іноземних мов виховання особистості, здатної вступати в міжкультурну комунікацію, а відтак створення моделі такої комунікації в класі. При цьому вчитель виступає в ролі представника іншої культури, його мова повинна бути максимально наближена до природної, емоційної мови іншого народу, бесіда з учнями повинна відбуватися "очі в очі". При аудіюванні слід використовувати автентичні тексти, записані носіями мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабенко Н. А. Англійська мова в 2-5 класах спеціалізованих шкіл: діагностика, дидактичні матеріали. — Харків : Основа: ПП "Тріада+", 2007 — Ч. 2. — 2007. — 176, с.

2. Бабенко Т. В. Методика навчання англійської мови в початковій школі : Навчальний посібник. — К.: Арістей, 2005. — 218 с.

3. Використання західного досвіду у шкільній освіті України 2001-2006: Українсько-американські премії за досягнення у викладанні. Партнери в освіті. Освіта для демократії /Укл. Наталія Вяткіна,. — К. : Абрис, 2007. — 181, с.

4. Гембарук А. Відбір та організація навчального матеріалу з англійської мови для студентів педагогічних навчальних закладів //Рідна школа. — 2007. — № 6. — С. 72-74

5. Зубенко Н. Креативний підхід до вивчення іноземної мови // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. — 2008. — № 4. — С. 47-48

6. Максимюк С. П. Педагогіка: Навчальний посібник. — К. : Кондор, 2005. — 670 с.

7. Методика работы над практическим курсом английского языка: методичний матеріал / Под ред. В.Д.Аракина. — М. : Высш. шк., 1999. — 263, с.

8. Олійник Т. І. Рольова гра у навчанні англійської мови в 6-8 класах : Посібник для вчителів. — К. : Освіта, 2002. — 126, с.

9. Палєєва Н. Англійська мова. Методичні рекомендації до нового 2007/08 навчального року // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. — 2007. — № 8. — С. 30-34