Ревізія розрахункових і кредитних операцій

Категорія (предмет): Економіка підприємства

Arial

-A A A+

1. Завдання і джерела ревізії

Важливу ділянку економічної роботи підприємства становлять розрахункові і кредитні операції, від своєчасності і правильності проведення яких залежить виконання планів реалізації продукції і прибутку, прискорення оборотності коштів, мобілізації коштів і спрямування їх на покриття виробничих та інших затрат. Підприємства систематично ведуть розрахунки з постачальниками, покупцями, кредиторами, а також операції з отримання, використання та погашення кредитів. Вся ця діяльність і є об'єктом комплексної ревізії.

Основні завдання ревізії розрахункових і кредитних операцій:

  1. повнота і своєчасність перевірки розрахунків по платежах в бюджет;
  2. дотримання діючих положень про оплату витрат на відрядження,по виплаті компенсації при переході на роботу в іншу організацію, витрачання грошей на операційні і господарські витрати;
  3. законність здійснення операцій по розрахунках з дебіторами і кредиторами, виконання завдань із зниження дебіторської і кредиторської заборгованості, обґрунтованості їх списання;
  4. повнота і своєчасність пред'явлення претензій за порушення договірних зобов'язань, виявлення матеріальних втрат і обґрунтованості їх списання;
  5. обгрунтованість одержання, правильного використання і своєчасності погашення кредитів банку;
  6. дотримання встановлених правил інвентаризації розрахунків.

Джерелами ревізії є:

  1. завдання із зниження дебіторської і кредиторської заборгованості;
  2. розрахунки сум платежів в бюджет;
  3. заявки на виділення лімітів кредитування;
  4. первинні документи з оформлення розрахункових операцій;
  5. матеріали інвентаризації;
  6. розрахункові відомості;
  7. облікові регістри по рахунках №№ 36,37, 63, 64, 65, 66, 67, 68.
  8. Головна книга, Баланс.
2. Ревізія розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами

Юридичні та фізичні особи нараховують та сплачують податки, збори та інші обов'язкові платежі згідно із Законом України «Про систему оподаткування». Окремими законами та постановами уряду визначається порядок нарахування та терміни сплати певного податку до бюджету. Отож, слід пам'ятати, що при ревізії розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами визначальним є податкове законодавство.

Загальні вимоги, які ставляться до даної частини розрахунків, — перевірка дотримання встановленого порядку правильного визначення сум, які належать до бюджету і своєчасності перерахувань в дохід бюджету.

Враховуючи, що державна податкова інспекція систематично спостерігає і контролює правильність визначення сум платежів і своєчасності їх перерахування в доходи бюджету, ревізор повинен ознайомитись з результатами цих перевірок і вияснити у податковій інспекції, які існують претензії до даного підприємства щодо сплати податків в бюджет. При перевірці правильності та своєчасності сплати слід перевірити облікові регістри по рахунках 31 «Рахунки в банках», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням». Здійснюючи перевірку записів по кредиту рахунку 31 «Рахунки в банках» та дебету 64, 65, з'ясовують своєчасність перерахування податків та зборів до бюджету. По кредиту рахунків 64 «Розрахунки за податками й платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням», перевіряється правильність розрахунків сум податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Сальдо по рахунках «Розрахунки за податками й платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням» повинно відповідати залишкам, вказаним в акті звірки

з податковою інспекцією. У разі виявлення відхилень потрібно з'ясувати їх причини.

Особливу увагу звертають на перевірку декларацій і розрахунків по податках і зборах. Для визначення правильності вирахування податків та зборів, зіставляють заборгованість по розрахунках з бюджетом і позабюджетними фондами, які відображені на бухгалтерських рахунках, із сумами, що вказані в деклараціях і розрахунках.

3. Ревізія розрахунків з підзвітнім особами

Ревізія розрахунків із підзвітними особами має на меті встановити цільове використання підзвітних сум і виявити незаконні і господарське недоцільні витрати.

Підставою для перевірки розрахунків із підзвітними особами є накази і розпорядження, авансові звіти із прикладеними документами, записи по рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Ревізію розрахунків з підзвітними особами починають із перевірки змісту касових операцій і операцій по рахунках в банку. Зіставляючи дані аналітичного обліку по рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» з даними по касі, визначають, як дотримувався порядок видачі сум на операційні і господарські витрати. Одночасно перевіряють:

  1. наявність випадків видачі авансу особам, які своєчасно не розрахувалися за попередній аванс;
  2. випадки порушення строків закриття розрахунків по кожному авансу зокрема;
  3. випадки видачі авансу до погашення заборгованості по попередньому;
  4. передачу сум авансу однією підзвітною особою іншій;
  5. своєчасність подання авансових звітів.

Перевіряючи авансові звіти із використання підзвітних сум на операційні і господарські витрати, потрібно визначити законність і доцільність таких витрат: детально вивчити документи, які додані до звітів по оплаті готівкою вантажно-розвантажувальних робіт, послуг, придбання ТМЦ. Особливої уваги вимагає перевірка достовірності таких пред'явлених підзвітною особою документів, як касові чеки торгових підприємств за придбані у них товари, рахунки дрібнооптових баз і копії прибуткових документів на здачу придбаних матеріальних цінностей.

Джерелами ревізії розрахунків із підзвітними особами по відрядженнях є накази, розпорядження керівника підприємства, посвідчення на відрядження, дані по виданих грошових авансах, письмові пояснення результатів відрядження, авансові звіти з додатками, записи по рахунках ЗО «Каса», 31 «Рахунки в банках», 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

На підставі наказів і відміток у посвідченні про відрядження визначають задані і фактичні строки відрядження: в межах України — до ЗО календарних днів, за кордон — 60 календарних днів. На підставі відміток у посвідченні при відрядження визначають правильність оплати добових.

Невід'ємною частиною ревізії підзвітних сум є перевірка витрат коштів на службові відрядження. При цьому слід керуватися Постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» затвердженого Міністерством фінансів України від 10.06.1999 року №146

Перевіряючи оплату проїзду, а також проживання в готелі, ревізоркерується Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р.№ 283/97 ВР, де вказано, що оплата проводиться в розмірі фактичних видатків тільки при поданні підтверджу вальних документів.

При наявності підтверджувальних документів відшкодовуються витрати:

  1. на побутові послуги, що надаються в готелях (прання, чищення),але не більше 10 % від норм добових витрат для країни, кудивідряджається працівник;
  2. бронювання місця в готелях в розмірах не більше 50 % вартостімісця на добу;
  3. за користування постільними речами в поїзді;
  4. комісійні в разі обміну валюти.

Працівнику видаються кошти як в національній валюті країни, куди

скеровується працівник, так і у вільно конвертованій валюті у вигляді авансу на поточні потреби згідно з нормами у розмірах, обумовлених їх реальними потребами в країні перебування.

4. Ревізія розрахунків з дебіторами і кредиторами

Наявність дебіторської та кредиторської заборгованості є фактором негативним і свідчить про порушення фінансової та розрахункової дисципліни. Для перевірки такої заборгованості ревізор використовує бухгалтерський баланс, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»', 64 «Розрахунки за податками й платежами», 65 «Розрахунки за страхування», 66 «Розрахунки з оплати праці», 67 «Розрахунки з учасниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями», первинні документи по розрахунках з дебіторами і кредиторами, акти звірок. Приступаючи до ревізії, слід вияснити правильність відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Для цього слід порівняти залишки по кожному виду розрахунків на початок ревізованого періоду, що відображені в регістрах аналітичного обліку і призначені для обліку таких розрахунків із залишками відповідних статей балансу, перевіряючи при цьому кожний вид розрахунків. Ревізор зобов'язаний з'ясувати:

  1. причини утворення такої заборгованості і з чиєї вини вона утворена;
  2. реальність її одержання (наявність листів, актів звірки, розрахунків, де дебітори визнають свою заборгованість);
  3. дотримання строків позовної давності;
  4. заходи, що вживалися до її погашення;
  5. дотримання вимог проведення інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами;

Перевіряючи іншу дебіторську заборгованість, потрібно звернути увагу на наявність такої заборгованості у працівників даного підприємства, яка виникає внаслідок відпущення без попередньої оплати ТМЦ за незданий, зіпсований одяг, неповернуті підзвітні суми.

Слід звернути увагу на своєчасність проведення інвентаризації розрахунків. Підприємства — кредитори повинні направити своїм боржникам виписки з особових рахунків про розміри їхньої заборгованості. Боржники у 10-денний термін повинні підтвердити заборгованість або повідомити про свою незгоду.

Термін позовної давності по сумах заборгованості становить 3 роки. Після закінчення цього терміну заборгованість підлягає списанню. По бухгалтерському обліку прострочена кредиторська заборгованість списується на доходи, дебіторська — на витрати. У податковому обліку кредиторська заборгованість — на валові доходи, дебіторська — на валові витрати.

Перевіряючи кредиторську заборгованість постачальникам та іншим кредиторам, необхідно вияснити:

  1. наявність на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» сум, по яких пройшов термін позовної давності;
  2. випадки списання на доходи підприємства сум кредиторської заборгованості з простроченим терміном позовної давності замість віднесення її в дохід бюджету. Такі суми кредиторської заборгованості, а також суми депонентської заборгованості, щодо яких термін позовної давності минув, підлягають перерахуванню підприємствами та установами до відповідного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця після закінчення терміну позовної давності.
  3. своєчасність перерахування сум кредиторської заборгованості вбюджет, оскільки за несвоєчасне перерахування до бюджету справляється пеня в розмірі 0,3 % від цих сум за кожний прострочений день;
  4. випадки заліку кредиторської заборгованості в погашення дебіторської заборгованості.

Як показує практика контрольно-ревізійної роботи, однією із причин порушення розрахункової дисципліни, виникнення незаконної і нереальної заборгованості, а також несвоєчасного повернення (погашення) сум кредиторської заборгованості є запущеність бухгалтерського обліку по розрахункових операціях. Для цього потрібно перевірити своєчасність та правильність відображення операцій по розрахунках з дебіторами і кредиторами та наявності на інших синтетичних рахунках.

Всі виявлені факти простроченої заборгованості та порушення розрахункової дисципліни щодо синтетичних рахунків необхідно узагальнити у спеціальній відомості, що додається до акта за такою формою:

5. Ревізія операцій попретензіях і відшкодуванню матеріальних витрат

З метою визначення ступеня порушення фінансово-розрахункової дисципліни доцільно згрупувати дебіторську та кредиторську заборгованість за строками її утворення: до 1 місяця, від 1 до 3; від 3 і більше місяців.

У своїй повсякденній роботі підприємства повинні детально контролювати виконання договірних зобов'язань і у випадках порушення умов договору вживати необхідні заходи щодо дотримання передбачених в ньому санкцій. Перевіряючи своєчасність пред'явлення претензій, потрібно знати, що строк позовної давності визначається з дня виникнення права на такий позов, тобто з дня, коли підприємство довідалось про порушення свого права згідно з умовами договору.

Як правило, претензії виникають через втрату або недостачу вантажу в дорозі, порушення строків доставки вантажу і т.д. Основою претензій є накладні, де вказується дата прийому вантажу до відправлення. Використовуючи дані рахунку 374 «Розрахунки за претензіями», аналітичного обліку матеріалів та обліку недостач і втрат ТМЦ, ревізор з'ясовує обгрунтованість претензій, та заходи, які вживались щодо відшкодування підприємству втрат, наявність відмови по виставлених претензіях, законність списання претензійних сум на витрати виробництва, або на фінансові результати, якщо таке списання було в даному періоді.

Детальній перевірці підлягають операції по рахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків». При цьому ревізор виясняє, як дотримувались терміни та порядок розгляду випадків нестачі, втрат, розтрат та вжиті заходи по них. При цьому ревізор керується Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 1996 р, в якій встановлено механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей. При цьому розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення визначається за балансовою вартістю цих цінностей, але не нижче 50 % від балансової вартості на момент встановлення такого факту, з урахуванням індексу інфляції, який щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру ПДВ та акцизного збору. : Далі ревізор перевіряє правильність оформлення матеріалів по претензіях, недостачі, розкрадання, псування та виясняє наявність випадків повернення арбітражем, слідчими та іншими органами, матеріали по недостачах та крадіжках через неякісне їх оформлення і ті заходи, які застосовувались до винуватців. Практика роботи показує, що неправильне оформлення матеріалів робиться свідомо для порятунку винуватців. Ревізор зобов'язаний визначити причини недостач, крадіжок, розтрат. До них належать: умови збереження матеріальних цінностей, порушення правил прийому та видачі матеріальних цінностей, відсутність контролю за їх збереженням, відсутність точної контрольно-вимірювальної апаратури та інше. Одночасно необхідно вияснити, чи не зверталась матеріально відповідальна особа до адміністрації з питаннями щодо прийняття відповідних заходів із забезпечення нормальних умов збереження, прийому та видачі матеріальних цінностей, та ті заходи, які вжила адміністрація за вимогою матеріально відповідальних осіб. Практика контрольно-ревізійної роботи показує, що присуджені борги списують на збитки. Виявивши такі факти, ревізор перевіряє обґрунтованість такого списання. Списання присуджених боргів на збитки можливе тільки при наявності ухвали суду про неможливість такого утримання. Такі борги обліковуються па позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Завершуючи перевірку, ревізор з'ясовує:

1) наявність зобов'язання по всіх дебіторах про погашення їхньоїзаборгованості (або за виконавчими листами);

2) систематичність надходження сум в погашення заборгованості

3) вжиті заходи до боржників, які порушують розрахункову дисципліну.

6. Ревізія кредитних операцій

Ціллю ревізії кредитних операцій є перевірка повноти і правильності отримання банківських кредитів, ефективності їх використання та своєчасності їх погашення. При проведенні ревізії кредитних операцій використовують: заявки на виділення відповідних лімітів кредитування, строкові зобов'язання, де вказано суми і строки погашення виданих кредитів, виписки банку, кредитні договори, розрахунки економічної ефективності і окупності витрат, проведених за рахунок довгострокових кредитів, кошторисно-фінансові розрахунки по заходах, здійснених за рахунок рахунку 50 «Довгострокові позики». До початку ревізії кредитних операцій необхідно вияснити в установі банку, чи не було порушень правил кредитування з боку підприємства і одночасно ознайомитись із актами перевірок підприємства, проведеними банком.

Значне місце в ревізії кредитних операцій займає перевірка кредитних даних із забезпечення виданих позик, тому що на цій стадії ревізії кредитних операцій є найбільше порушень. Практика контрольно-ревізійної роботи показує, що у склад забезпечень включають не прокредитовані ТМЦ, безтоварні рахунки при кредитуванні під розрахункові документи в дорозі. В таких випадках необхідно вияснити, за чиєю вказівкою були включені у склад забезпечення непрокредитовані ТМЦ, безтоварні рахунки і хто виконав дане доручення, в якій сумі була одержана позика банку, на який термін.

Короткострокові і довгострокові кредити банк надає на певні цілі,тому ревізору необхідно перевірити цільове використання одержанихкредитів. Завершують ревізію кредитних операцій перевіркою своєчасності погашення одержаних позик. Для цього використовують дані строкових зобов'язань по сумах і термінах погашення заборгованості банку, дані виписок по відповідних рахунках, дані бухгалтерського обліку по прострочених платежах.

За наявності прострочених кредитів видача нових не допускається.Процентні ставки за користування кредитом, обумовлені в кредитномудоговорі, нараховуються банком і списуються позичальником не рідшеодного разу в квартал за платіжним дорученням. В разі відмови відсплати боргів за позиками банк їх стягує в претензійно-позовному порядку. Як правило, контроль за виконанням умов укладеного позичальником кредитного договору здійснює банк.

7. Ревізія розрахунків по оплатіпраці

Перевірка операцій по нарахуванню зарплати та її виплаті є одним з найважливіших питань комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства.

Під час ревізії необхідно перевірити такі основні питання:

  1. організація кадрової політики підприємства
  2. дотримання штатної дисципліни;
  3. використання робочого часу;
  4. виконання норм виробітку;
  5. правильності та своєчасності розрахунків з робітниками та службовцями;
  6. повноти та своєчасності розрахунків із бюджетом та з фондами.

Для цього перевіряють такі документи

  • штатний розпис;
  • накази та розпорядження адміністрації стосовно руху особового складу;
  • колективний договір, трудові договори, угоди, контракти;
  • особові картки працівників;
  • табель обліку відпрацьованого часу;
  • наряди;
  • листи обліку простоїв;
  • акти про брак;
  • виконавчі листи;
  • листи непрацездатності;
  • розрахунково-платіжні відомості;
  • реєстр депонованої зарплати;
  • розроблювальні таблиці;
  • журнал-ордер по рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці»;
  • Баланс; форми статистичної звітності.

У ході аналізу кадрової політики підприємства ревізор досліджує питому вагу робітників у загальній чисельності працівників. Проводиться також аналіз якісного рівня робітників, використовуючи при цьому показники професійного та кваліфікаційного складу, рівня освіти.

При перевірці слід пам'ятати, що досить часто кваліфікаційний рівень працівників залежить від терміну роботи на підприємстві, тобто від стажу. Тому проводять аналіз руху робочої сили, розраховуючи коефіцієнти вибуття, приймання та плинності робочої сили, порівнюючи із попередніми періодами.

Наступним етапом перевірки є дотримання штатної та кошторисної дисципліни. Передовсім рекомендується здійснити зіставлення фактичного штату працівників та службовців зі штатним розписом. Як наслідок може бути виявлення працівників, що утримуються понад штат.

В ході перевірки вивчають розподіл обов'язків працівників і службовців, їх фактичне завантаження роботою.

Слід звернути увагу на ефективність використання робочого часу. Спочатку зіставляють фактично відпрацьований час з плановим. При цьому уважно перевіряють табель обліку відпрацьованого часу. Дані табелі повинні вестися по категоріях працівників. Найбільш розповсюдженими порушеннями табельного обліку є проставлення робочих днів за період тимчасової непрацездатності або за період неявок на роботу без поважних причин.

При проведенні ревізії ревізор має проводити власні спостереження щодо своєчасність приходу працівників на роботу і закінчення робочого дня. Аналізу підлягають приховані цілоденні та годинні втрати робочого часу.

Для здійснення перевірки результатів праці робітників — відрядників перевіряється точність обліку виробітку. Облік виробітку на підприємстві ведеться у рапортах про виробіток, маршрутних листах, відомостях обліку виробітку, нарядах і т.д. В цих документах повинні бути вказані виробіток робітника або бригади і розцінки за одиницю продукції.

Перевіряючи правильність нарахування погодинної заробітної плати(службовцям), до уваги беруть дані про фактично відпрацьований час тасистема встановлених ставок.

При цьому можна виявити такі типові порушення, як неправильне відображення дати прийому на роботу або звільнення з роботи, завищення окладу, а також включення в робочі дні періоду, за які слід було б нараховувати допомогу по тимчасовій непрацездатності.

При ревізії заробітної плати перевірці також підлягають: допомогапо тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності і пологах, атакож виплати за виконання державних та громадських обов'язків у робочий час. Спеціальну увагу слід приділити перевірці законності правильності нарахування відпусткових сум.

Допомога по тимчасовій непрацездатності при хворобі, каліцтві, тимчасовому переведенні на іншу роботу в зв'язку з захворюванням, при догляді за хворим членом сім'ї, карантині, санаторно-курортному лікуванні і протезуванні — в розмірі до повного заробітку в таких розмірах:

  • з безперервним стажем роботи до 5 років — 60% середнього заробітку;
  • з безперервним стажем від 5 до 8 років — 80% середнього заробітку;
  • з безперервним стажем роботи більше ніж 8 років — 100% середнього заробітку.

Слід пам'ятати, що допомога не надається:

  • працівникам, які навмисно заподіяли шкоду власному здоров'ю. Попередньо видані їм суми допомоги підлягають стягненню в судовому порядку;
  • при тимчасовій непрацездатності від захворювань або травм, щонастали внаслідок сп'яніння або дій, пов'язаних із сп'янінням, а такожвнаслідок зловживання алкоголем;
  • працівникам, у яких тимчасова непрацездатність настала внаслідок травм, отриманих при скоєнні ними злочинів (крім осіб, засуджених до виправних робіт, яким допомога надається на загальних підставах);
  • за час примусового лікування за рішенням суду (крім психічно хворих);
  • за час знаходження під арештом і за час судово-медичної експертизи.Розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності провадиться

виходячи з середнього заробітку за фактично виконаний обсяг робіт за два останні місяці, що передують події. Допомоги по вагітності та пологах, суми за виконання державних та громадських обов'язків в робочий час — розраховуються аналогічно, але у всіх випадках виплачується 100% середнього заробітку.

Перевіряючи правильність утримань із сум заробітної плати, ревізорповинен знати:

  1. прибутковий податок згідно із встановленою шкалою з урахуванням пільг;
  2. збір на обов'язкове пенсійне страхування згідно встановлених процентів від нарахованої заробітньої плати;
  3. збір до фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовоювтратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням згідно встановлених процентів від нарахованої заробітньоїплати;
  4. збір до фонду соціального страхування, на випадок безробіття згідновстановлених процентів від нарахованої заробітньої плати;
  5. аліменти (згідно з виконавчим листом);
  6. сума отриманого авансу;
  7. надлишкове виплачені суми за попередній період;
  8. своєчасно неповернені підзвітні суми;
  9. штрафи (згідно з протоколами чи актами).

При перевірці особливу увагу приділяють правильності оформлення розрахунково-платіжних відомостей, в яких зустрічаються такі порушення;

  1. включення до відомостей підставних осіб (встановлюють шляхомпроведення зустрічної перевірки);
  2. завищення суми «Разом до виплати» (встановлюють арифметичною перевіркою);
  3. збільшення суми нарахованої зарплати, а потім її утримання підвиглядом вкладу на рахунок в банк (встановлюють шляхом перевірки правильності нарахування зарплати і, при необхідності, зустрічної перевірки в банківській установі). Слід також звернути увагу на правильність бухгалтерського оформлення операцій з оплати праці.

Використана література:

  1. Романів Є.М. Хом”як Р.Л. та ін. Контроль і ревізія. Навчальний посібник. – Львів: „Інтелект-Захід”, 2001
  2. Закон України Про державну контрольно-ревізійну службу України
  3. Положення Про Головне контрольно-ревізійне управління України
  4. Інструкція Про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби України