Роль інформації у проведенні аналізу діяльності підприємства
Категорія (предмет): Економіка підприємстваДля того щоб мати чітку уяву про фінансовий стан підприємства, потрібно вміти правильно розподілити ресурси, виявити напрями його розвитку, визначити основні питання, які потребують коригування. Чи знаєте Ви, який фінансовий стан підприємства? Перебуває воно в стадії підйому чи скорочення своєї діяльності? Скільки це буде тривати? Наскільки ефективно працює підприємство та що можна зробити для підвищення рентабельності? Ці відповіді можна знайти, вивчивши фінансові звіти.
Фінансова інформація— це набір даних (у систематизованій певним способом формі) про:
· господарські ресурси, зобов’язання та фінансові джерела підприємства;
· рівень прибутку й витрат, які дають змогу оцінити очікувані доходи та пов’язані з ними ризики;
· обороти фірми та якість її активів;
· обсяг і якість потоків грошових коштів.
Існує кілька підходів до оцінки діяльності фірми. Один із них— це аналіз фінансових звітів фірми. Він передбачає:
1. Вивчення Звіту про фінансові результати та Балансу підприємства;
2. Порівняння джерел та напрямів використання й розміщення коштів підприємством на певні періоди;
3. Проаналізувати, як пов’язаний звіт про фінансові результати і баланс за допомогою різних коефіцієнтів та співвідношень.
Мета аналізу фінансових звітів— допомогти фінансовим аналітикам обґрунтувати свої фінансові плани, виявити слабкі місця у фінансових операціях підприємства, вжити відповідних заходів, які допоможуть виправити становище, прийняти рішення про найефективніше вкладання коштів і ресурсів, скоригувати напрями майбутньої діяльності підприємства.
Аналіз фінансових звітів допомагає також оцінити ліквідність, фінансову стійкість, плато- і кредитоспроможність підприємства[8, c. 25].
При аналізі фінансових звітів найважливішим є фінансовий стан підприємства в попередній і у звітний період. Такий аналіз дає змогу визначити вірогідність успіху чи банкрутства фірми, асаме:
· фінансову структуру— активи, які належать підприємству, та зобов’язання, які вона на себе взяла, у тому числі її гнучкість;
· оперативний цикл— стадії, через які проходить підприємство для того, щоб її продукція та послуги з’явились на ринку;
· тенденції та порівняльну ефективність— напрям розвитку компанії в тому вигляді, в якому він проявляється виходячи зізіставлення фінансових результатів за низку періодів діяльності цього підприємства.
Головне в аналізі фінансових звітів— це зрозуміти та правильноінтерпретувати результати обробки даних.
Масштаб і напрям роботи при аналізі фінансових звітів залежать від конкретної мети аналізу.
Аналіз фінансових звітів розпочинають з попереднього ознайомлення з підприємством, після чого переходять до поглибленого вивчення її діяльності та структури фінансів, відображених у фінансових звітах фактичного чи прогнозованого характеру.
Фінансова звітність— це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім та внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень.
У світовій і національній практиці фінансова звітність ґрунтується на принципах:
а) відкритості інформації;
б)зрозумілості фінансової звітності особам, які приймають ділові рішення на її основі;
в)корисності або значущості та вірогідності;
г)припущень і обмежень, які дають змогу для адекватної інтерпретації фінансової звітності[4, c. 34].
У фінансовому аналізі фінансового менеджменту використовують такі концепції фінансового обліку: 1)грошового вимірювання; 2)реалізації; 3)обережності; 4)матеріальності; 5)зіставлення (накопичення); 6)вартості; 7)функціонуючого підприємства; 8)самостійного господарюючого суб’єкта; 9)постійності; 10)розкриття інформації; 11)об’єктивності; 12)подвійності; 13)систематичної перевірки.
Зауважимо, що коли необхідно порівняти показники різних підприємство, потрібно бути обережним. Не можна порівнювати показники одного підприємства з іншим тільки тому, що воно належить до тієї самої галузі промисловості. Слід вибирати підприємства однієї галузі промисловості, які мають подібні характеристики, а саме:
· близький асортимент продукції;
· аналогічні розміри;
· єдину дату закінчення фінансового року;
· використання подібної облікової політики;
· застосування подібних методів аналізу (практика оцінки запасів на кінець року).
Мета фінансової звітності— надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:
· придбання, продажу та володіння цінними паперами;
· участі в капіталі підприємства;
· оцінки якості управління;
· оцінки спроможності підприємства вчасно виконувати свої зобов’язання;
· забезпеченості зобов’язань підприємства;
· визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
· регулювання діяльності підприємства;
· інших рішень.
Фінансова звітність має задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб[9, c. 28].
Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємстває звітний бухгалтерський баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал, Звіт про рух грошових коштів, примітки до фінансової звітності, дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які деталізують окремі статті балансу.
Основним звітним документом фірми є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану підприємства на певну дату. Баланс дає змогу зробити оцінку найсуттєвіших ознак фірми. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу. Вміння читати баланс — важлива професійна характеристика фінансиста, яка дає йому можливість складати прогнозні баланси й управляти найважливішими фінансовими параметрами підприємства. До того ж уміння читати фінансові звіти допомагає фінансовому аналітику скласти правильну думку про фінансовий стан і виробничу діяльність інших компаній.
Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображує на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.
Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує[2, c. 36-37].
Список використаної літератури
1. Багров В. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ В. П. Багров, І. В. Багрова; Дніпропетровська державна фінансова академія. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 156 с.
2. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник/ Т. Д. Костенко, Є. О. Підгора та ін.; М-во освіти і науки України, ДДМА. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 398 с.
3. Кіндрацька Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник/ Галина Кіндрацька, Микола Білик, Анатолій Загородній,; Ред. А. Г. Загородній. — Львів: Магнолія плюс, 2006. — 426 с.
4. Кислиця О. Економічний аналіз: Курс лекцій/ Олена Кислиця, Ірина Мягких,; Європейський університет. — К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2005. — 170 с.
5. Ковальчук М. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК: Підручник/ Михайло Ковальчук,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2005. — 390 с.
6. Кожанова Є. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Євгенія Кожанова, Ірина Отенко,; М-во освіти і науки України, Харківський нац. екон. ун-т. — 2-е вид., допрац. і доп.. — Харків: ВД "ІНЖЕК", 2005. — 340 с.
7. Нестеренко Ж. К. Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник/ Ж. К. Нестеренко, А. В. Череп; ЗНТУ. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 122 с.
8.Савицька Г. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник/ Глафіра Савицька,. — К.: Знання, 2004. – 653 с.
9. Тарасенко Н. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Ніна Тарасенко,. — 4-те вид. стереотип.. — Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 341с.
10. Череп А. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Алла Череп,; М-во освіти і науки України , ЗНТУ. — К.: Кондор, 2005. — 159 с.