Роль політології для сучасного українського суспільства

Роль і значення політології в житті суспільства обумовлені двома обставинами: 1) особливостями її предмета й 2) тими функціями, які вона виконує і які відрізняють її від інших наук про суспільство й політика.

Функції політології та роль політологічного знання в житті суспільства і кожної окремої людини, особливо політично активної, фахівця — керівника визначаються у більшості тим, наскільки масштабно ці знання поширені і наскільки глибоко вкорінені у політичну поведінку людей. Політичне знання виконує, таким чином, низку суспільних та індивідуально вагомих для кожної людини функцій.

Політичне життя включає інтереси різних класів і соціальних груп, діяльність партій і громадських організацій, суспільно-політичні рухи. Це дуже складне, різноманітне, динамічне й мінливе явище, що розвивається на соціальному просторі й включає політичні відносини, інститути, процеси й свідомість людей, що вступають у мир політики. У соціальному просторі діють різні політичні сили, угруповання, союзи, тимчасові й постійні коаліції. Взаємодія всіх цих сил при рішенні соціальних проблем визначає сам зміст і форми політичного життя.,

Людина здатна пізнавати політичне життя як на життєвому, повсякденному рівні, так і на теоретичному, науковому.

Політика — невід’ємна частина людської культури. Вона проявляється у всіх взаєминах і структурах суспільства, пронизує суспільне й приватне життя людини.

Тому роль політики в суспільному житті визначається її функціями. До них відносяться:

1) забезпечення цілісності й стабільності суспільства;

2) мобілізація соціальних ресурсів для задоволення суспільних потреб;

3) запобігання й цивілізований дозвіл соціальних конфліктів;

4) використання примуса й насильства для реалізації загальної волі й ін.

Політика також може розглядатися як діяльність за узгодженням інтересів, вирішення конфліктів з метою забезпечення цілісності суспільства. Таке розуміння політики називається конфліктно-консенсусним.

Розходження підходів до розуміння політики свідчить про складність цього суспільного явища, різних його проявах і властивостях, глибину змісту.

Викладене вище приводить до широкого тлумачення політики — це реалізація відносин влади, відносин, пов’язаних зі здійсненням цивільних прав і воль, а також система відносин, спрямованих на забезпечення цілісності суспільства і його стабільності.

Політологія — наука про політика. Політика вивчається системою політичних наук: політичною філософією, теорією держави й права, політичною економією, політичною психологією й ін. Кожна з них вивчає тільки вузький, що цікавить її аспект політики.

Політологія розглядає політику у всіх її проявах, узагальнює, систематизує політичні знання, аналізує закономірності становлення й розвитку політичного життя суспільства й, насамперед , політичної влади.

Політологія, як і будь-яка інша наука, має свій категоріальний апарат і виконує ряд суспільних функцій.

Розглянемо найважливіші з них.

Теоретична функція припускає аналіз конкретних політичних явищ і процесів, вироблення певних цінностей і ідеалів політичного життя.

Прогностична функція припускає визначення найближчих і віддалених перспектив розвитку країн і регіонів, моделювання майбутніх політичних процесів.

Виховна функція політології складається у формуванні політичної свідомості й політичної культури громадян, у здійсненні їхньої політичної соціалізації, у забезпеченні можливості функціонування демократичних суспільств.

Здійснення останньої функції особливо необхідно в українському суспільстві, яке сьогодні перебуває в стадії переходу до ринку й правової держави.

Знання основ політології необхідні кожному, тому що дозволяють розібратися в сутності прийнятих державою й політиками рішень, мати чіткі подання про цивільне суспільство, правову державу й інші політичні явища.

Висока значимість політичної науки визначається першорядною роллю політики в житті суспільства. Протягом  всієї історії цивілізації політика впливала на    долі країн і народів, повсякденне життя людини.

Немаловажну роль у житті сучасного суспільства відіграє прогностична функція політології. Ця функція припускає, по-перше, визначення найближчих і віддалених перспектив розвитку нашого суспільства. Прогностична функція політології припускає, по-друге, завчасне проведення наукових експертиз найбільш значимих політичних рішень із погляду  реальності очікуваного від них ефекту. Добре відомо, наприклад, що по числу прийнятих рішень ми значно обігнали багато країн. Але не менш добре відомо, що гнітюча їхня частина виявилася, по суті, нереалізованою. Одна із причин тому — відсутність попередньої експертизи прийнятих політичних рішень.

Особливе місце політології серед інших наук про суспільство, її відмінність, наприклад, від економіки, демографії, культурології, психології, права й т.д. визначаються тим, що предметом її аналізу виступає політика. Життя поза політикою сьогодні практично неможлива. Влада організує, захищає, надає можливість розвиватися, задовольняти потреби людині й суспільству. Політика відіграє важливу роль у розвитку суспільства: виражаючи загальнозначущі інтереси груп, індивідів, вона забезпечує інтеграцію й цілісність суспільства, дозволяє конфлікти, погодить потреби різних соціальних суб’єктів. Політика зв’язана з усіма сферами суспільства й активно впливає на них. Вона впливає на долі країн і народів, на відносини між ними, впливає на повсякденне життя людини. Питання політики, політичного пристрою, демократії, політичній владі, держави стосуються всіх громадян, зачіпають інтереси кожного. Тому проблеми політики, політичного життя ніколи не втрачали й тим більше не втрачають зараз актуального значення буквально для всіх членів суспільства.

Теоретична функція політології має своєю метою насамперед  розробку основних концептуальних парадигм, що пояснюють характер розвитку суспільства на його різних етапах, служити справді науковими політичними парадигмами обумовлена не тільки тим, що вони були відірвані від реального громадського життя, але й тим, що вони виходили з її твердої економічної, соціально-структурної, політичної й духовно-ідеологічної заданості (безроздільного панування державної власності, несхвального відношення до несанкціонованих форм соціальної активності, однопартійного політичного керівництва, нетерпимості до інакомислення). Відкинувши колишні політичні парадигми як неспроможні, наша країна поки ще не придбала для себе остаточно й нові, що, безсумнівно, позначається на її стані, національною й регіональною відчуженістю, соціальною, моральною й психологічною напруженістю.

Виходить, що будучи наукою про політика, політологія аналізує тією чи іншою мірою  всі пов’язані з нею процеси і явища, всю політичну сферу життя суспільства.

На закінчення хочеться сказати, що кожній людині, громадянинові будь-якої держави, необхідно мати знання політичної науки (політології) для того, щоб представляти в якій системі він співіснує. А знання цього у свою чергу припускає можливість грамотного впливу з боку суспільства на хід політичних подій для створення найбільш сприятливих умов для проживання. Список використаної літератури

1. Коваленко А. Уряд та урядова діяльність як базовий елемент функціонування виконавчої влади // Нова політика. — 2001. — № 1. —  С. 34-38
2. Мацієвський Ю. Між нормативізвом та функціоналізмом: академічна політологія в Україні на початку ХХІ ст. // Людина і політика. — 2004. — № 5. — С. 61-69
3. Шилов В.Н. Политические ценности: специфика и функции // Социально-гуманитарные знания. — 2003. — № 6. — С. 116-125