Розробка операційної системи підприємства (бізнес-план)

Категорія (предмет): Економіка підприємства

Arial

-A A A+

ВСТУП.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА.

1.1. Призначення.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВАРУ ВИРОБНИЦТВА.

2.1. Конкурентоспроможність

2.2. Тенденції розвитку товару або послуг.

3. ОПЕРАЦІЇ ЯК ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ.

3.1. Характеристика операційних видів діяльності.

3.2. Матеріальні потоки на виробництві.

4. ОПЕРАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ..

4.1. Розвиток стратегії операційного менеджменту.

4.2. Стратегія товару.

4.3. Організаційний план.

5. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ.

5.1. Оцінка ризиків і страхування.

5.2. Аналіз точки беззбитковості проекту.

ВИСНОВКИ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

ВСТУП

Операційна система — повна система виробничої діяльності організації.

Підприємство розглядається як операційна система, оскільки йому властиві всі ознаки, характерні для системи. Підрозділи підприємства (цехи, ділянки, відділи й ін.) є підсистемами, що складаються з елементів різного ступеня складності (працівники, предмети і знаряддя праці і т.д.).

Операційна система — це система, що використовує операційні ресурси компанії, для перетворення фактора виробництва, що вводиться, («входу») в обрану нею продукцію чи послугу («вихід»). «Вхід» може бути представлений сировиною, замовником або готовою продукцією, отриманою з іншої виробничої системи, а також клієнтом (у сфері послуг), якому необхідне обслуговування[1, с. 37].

Операційні системи — це особливий клас систем, що включає працівників, знаряддя, предмети праці й інші елементи, необхідні для функціонування системи, у процесі якого створюються продукція і послуги.

Актуальність. Згідно з дослідженням українського ринку автосервісу (О.Марков. «Автосервис. Организация работы с клиентурой»), за час незалежності автопарк легкових автомобілів в Україні зростає дуже швидкими темпами. Особливо це помітно останніми роками. Наприклад, 2006 року українці купили понад 100 тис. нових легковиків, 2007-го — 150 тис., а 2008-го очікується близько 200 тисяч. Те ж джерело повідомляє, що всього 22,5% автомобілів іноземних марок забезпечують автосервісу майже 62% послуг[15]. Причому найбільше грошей в автомайстернях залишають власники автомашин, випущених не далі як п’ять років тому. І річ тут не в меншій надійності нових авто порівняно зі старими. Просто власники нових автомобілів найчастіше досить забезпечені. Вони активніше експлуатують свої транспортні засоби, котрі вимагають частого обслуговування. Саме на таких власників сьогодні розрахований так званий фірмовий сервіс.

Ще один показник насиченості ринку послуг автосервісу в країні — кількість автомобілів на одну СТО. За даними із зазначеного джерела, 2007 року в Україні працювали близько 5 тис. автотехстанцій, тобто на кожну з них припадає близько 1350 легкових автомобілів. Приміром, у Німеччині цей показник становить лише 1100 машин на станцію[15]. Водночас структури послуг автосервісу в Україні й у тій же Німеччині значно різняться. Якщо в розвинених країнах Європи більшу частину робіт виконують дилерські станції, що спеціалізуються на одній чи кількох марках автомобілів, то в Україні таких станцій усього кілька сотень. Ринок послуг автосервісу в нашій країні в основному представлений невеликими приватними майстернями, котрі виконують нескладні види робіт для будь-яких марок автомобілів. Обслуговування на них не може бути достатньо якісним і задовольняти потреби власників нових або порівняно нових машин, які прискорено поповнюють наш автопарк.

Мета: розробити бізнес-план підприємства, яке надає послуги автосервісу (ремонт авто-мото-техники, автомийка, автостоянка);

Завдання роботи:

— визначити сутність управління операційною системою підприємства;

— розробити бізнес-план підприємства в сфері послуг автосервісу.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Призначення

Автосервіс у всьому світі виконує роль підтримки продажів нових автомобілів та є основним замовником запасних частин до них. В Україні цей вид діяльності — на особливому місці: надто великий парк старих автомобілів, які часто потребують ремонту. За даними деяких аналітиків, частка автосервісу в загальному обороті вітчизняного автобізнесу становить близько 50%, решту ділять між собою торгівля запчастинами, новими автомобілями та "заїждженими". Для порівняння: у Німеччині половина обороту автобізнесу припадає на продаж нових авто і лише по 17% — на запасні частини, торгівлю старими автомобілями та автосервіс. Як вважають експерти, Україна незабаром може вкритися "кладовищами" старих авто, а їх утилізація — стати високорентабельною справою, що створить 10-50 тис. робочих місць[15].

Підприємництво, як і багато інших видів творчої діяльності починається з ідеї, яка поступово набуває конкретних форм залежно від вдалих і точно розрахованих дій, вміння залучити матеріальні, інтелектуальні, фінансові, інформаційні та інші можливості.

Визначаючи центральну ідею майбутньої підприємницької діяльності, зосереджено увагу на визначенні напрямків розвитку започаткованої справи. Сервісне обслуговування автотранспорту є нашою підприємницької ідеєю.

Як би надійною не була машина, рано або пізно їй потрібний ремонт. А виходить, бізнес на обслуговуванні автомобілів (автосервіс, магазин запчастин, мийка) стабільно забезпечений клієнтами й приносить своєму власникові непоганий прибуток.

Від наявності та якості сервісного обслуговування транспорту залежить швидкість та ефективність роботи як організації в цілому, так і кожного автомобіля.

Сервісне технічне обслуговування — не лише необхідні послуги для повсякденної роботи кожного автотранспортного засобу, а й один із дієвих засобів створення іміджу успішної та розвиненої компанії. В цілому ж, стан ринку СТО у деякій мірі свідчить про загальний рівень розвитку вітчизняних компаній.

Попит на сервісне обслуговування автомобілей щороку зростає приблизно на 10-15 відсотків.

Структура ринку техобслуговування поки ще недостатньо чітко виражена. Безумовно, на ньому є певна спеціалізація, можна говорити й про деякі вертикальні рівні. У той же час украй мало пізнаваних брендів: той самий автосервіс може працювати й з «Мерседесами», і з „ЗАЗ” продукцією. Зараз виділяють чотири рівні ринку.

Авторизовані сервіси. Робота ведеться в чіткій взаємодії з офіційними дилерами й закордонними автовиробниками. Як правило, компанія спеціалізується на обслуговуванні якоїсь однієї конкретної марки. Увійти в цей бізнес дуже непросто: зарубіжні представництва вимогливо ставляться до вибору контрагентів. Максимальний прибуток — від 10 тис. дол. на місяць — здатні приносити сервіси, розташовані у великих містах, де продається багато нових іномарок[15].

Мережні автосервіси. Цей сегмент в Україні дотепер недостатньо розвинений: немає жодної мережі технічного обслуговування, що розвивалася б у національному масштабі (найчастіше охоплюється не більше п'яти регіонів). Західні мережі на українському ринку представлені слабко (виключенням можна вважати хіба що станції техобслуговування Bosch, але їх поки небагато) [15].

Одиночні сервісні пункти. Вони не мають акредитації, що, однак, не заважає становити конкуренцію авторизованим компаніям: послуги ті ж самі, але платити за них доводиться на 20-30% менше.

Індивідуальне надання послуг технічного обслуговування. Даний вид діяльності тільки з великою часткою умовності можна назвати бізнесом — це, скоріше, самозайнятість. Проте послуги індивідуалів, що ремонтують автомашини у власних гаражах або по виклику, користуються стабільним попитом.

Створюване підприємство „Транзит Сервіс” буде одиночним сервісним пунктом з вдалим місце розташуванням: по вул. Ватутіна, 55 а на приватизованій ділянці.

Після вибору і обґрунтування підприємницькою ідеї необхідно ознайомитись з технологією створення підприємства.

ПП «Транзит Сервіс» орієнтується:

— на створення комплексного автосервісу за принципом абонементного обслуговування, коли забезпечується найбільший потік коштів;

— за принципом орієнтації на потребу клієнтів забезпечення його не тільки якісним і доступним за ціною гарантійним ремонтом, але,і страхуванням цивільної відповідальності по програмі «Допомога на дорогах» і іншими супутніми послугами.

Головною перспективою в продуктивній ідеї є відмова від прив'язки до курсу долара, що істотно знизить собівартість ремонту.

Основна комерційна ідея

За рахунок абонементних платежів і надання супутніх послуг охопити замість однієї групи споживачів (наприклад, асоціація вантажно- і пассажироперевезень м. Житомира) — три групи: «профі» (від 25 до 50 років), «аматорів» (до 30 років) і власників нової техніки, що незмінно повинно збільшити обсяг продажів послуг.

Перша група професіоналів — забезпечує поточний ремонт автомобілів.

Друга група завдяки збільшенню спектра послуг користується максимальним комфортом при низьких цінах (в умовах безробіття, низько оплачуваній роботі й максимальному задоволенню потреб).

Третя група — забезпечує розширення мережі споживачів за рахунок власників нової техніки і вітчизняних виробників (отриманої ними в результаті фінансового лізингу) або старих машин закордонного виробництва (у результаті оперативного лізингу або продажу за дорученням на строк). Виробнича ідея:

1. ПП „Транзит Сервіс” на базі гаража зі стоянкою на 25 машино-місць у стані забезпечити поточний і плановий ремонт авто-мото-техники професіоналів в 2-х боксах з 4-ма ямами в агрегатному, моторному й іншому цехах, додатковими автопослугами — автомийкою, стоянкою на контрольній основі.

2. Засновник ПП „Транзит Сервіс” обновить устаткування й закупить діагностичне встаткування, окупність якого забезпечить на 25 % поточні абонементні платежі, на 35 % лізингові платежі й страхування власників нових автомобілів вітчизняного виробництва, старих автомобілів закордонних виробників, на 25 % — продаж запчастин з магазина-складу, розташованого на автобазі, 15 % — продаж старих машин.

3. В міру завоювання ринку й розвитку авторинку ПП „Транзит Сервіс” розраховує організувати:

— прокат автомобілів для туристів;

— забезпечити евакуацію й транспортування автомобілів;

— організувати купівлю-продаж із заміною старого автомобіля на новий, більш дорогий;

— необхідну підтримку ТОВ «Автолюкс» по поставці масла;

— витиснути з ринку м. Житомира ТОВ «Автоцентр», «поглинути» дрібних приватних підприємців.

4. Необхідні кошти на переустаткування цехів і закупівлю діагностики будуть мобілізовані за рахунок отримання кредиту. Статутний капітал становить 75 тис. грн.

5. Низька собівартість послуг буде забезпечуватися не тільки кваліфікованим персоналом і придбанням устаткування, але й порівняно маленькою його чисельністю, тому що кожний працівник буде сполучати й забезпечувати кілька видів робіт (наприклад: капролітчик, токар і зварник; диспетчер, касир і секретар по веденню ділової документації й ін.)

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВАРУ ВИРОБНИЦТВА

2.1. Конкурентоспроможність

Розглядаючи конкурентне середовище фірми, необхідно відзначити, що в місті існує досить велика кількість підприємств, що реалізують сервісні послуги автовласникам. За умови мобільності предмета послуг розташування цих підприємств не відіграє визначальної ролі у виборі такого підприємства. Тому підвищити конкурентне положення нашої фірми може лише висока якість послуг, сучасне устаткування для діагностики й ремонту, доступні ціни на послуги сервіс-центра й за оренду гаражів і стоянки [11, с. 61].

Для оцінки конкурентоспроможності проекту слід також зазначити й те, що виконання всього заявленого комплексу послуг і сполучення його з гаражами й автостоянкою не було реалізовано в Житомирі поки ще жодним підприємством. У цьому змісті сервіс-центр пропонує нову комплексну послугу, що дозволяє розраховувати на успішне заняття цього сегмента ринку за умови грамотної маркетингової, рекламної, збутової, управлінської політики фірми.

У результаті зробленого аналізу конкурентів можна зробити висновок, що найбільшу складність на сучасний момент представляє конкуренція з фірмою «Автоцентр», що має найбільш міцне положення й перспективи розвитку.

Однак наша фірма цілком може скласти їй конкуренцію на місцевому ринку внаслідок більше низької ціни товару, за умови постійної грамотної маркетингової політики, а також за рахунок більше широкої мережі консультаційних послуг.

Різка зміна податкової політики уряду України (збільшення митних ставок і курсу долара) привела до того, що ввіз запасних частин і різних марок автомобілів США, Японії різко скоротився. Виключення становлять корейські автомобілі, що пояснюються специфічними особливостями розвитку Кореї.

Практично в м. Житомирі до 70% населення, що має автомобілі, не проходять офіційний техогляд, хоча адміністрацією Житомирської області передбачено, що техогляд вантажних і легкових автомобілів проводиться на базі автобусного й таксомоторного парку.

Проблемою розвитку виробництва залишається низький рівень життя населення і його низька платоспроможність. Авторемонт, як сфера виробництва стає або для споживачів — дорогим, або для виробників — нерентабельним.

Привабливість автобізнесу для підприємців зумовлена все ще порівняно високим попитом, який не знижується навіть в умовах скромної платоспроможності населення, та сталим приростом парку транспортних засобів. Організація невеликого підприємства автосервісу, яке не претендує на супер'якість послуг, не потребує, відповідно, і великих капіталовкладень, нових дорогих технологій, висококваліфікованих кадрів. А щоденне надходження готівки при незначних виробничих витратах дозволяє досить швидко повернути початкові витрати. Ринок автосервісних послуг привабливий також різноманітністю сегментів. Станції у "сусідніх" сегментах майже не конкурують між собою, тому загальна конкуренція в автосервісі слабша, аніж в інших галузях автобізнесу.

2.2. Тенденції розвитку товару або послуг

Ринок автопослуг в м. Житомирі розвивався по наступних напрямках:

— розбирання автомобілів на запчастині;

— поставка оригінальних запчастин;

— купівля-продаж привізних і старих автомашин закордонного виробництва, переважно фірм Японії, США: «Тойота», «Ніссан», «Лэнд Краузер» і ін. (ТОВ «Навігатор» і ін.);

— спеціалізація на кузовному ремонті, фарбуванні, як найбільш дохідному виді послуг (ТОВ «Автоцентр», приватні СТО і ін.);

— спеціалізація на ремонті двигунів, заміні прокладок, ременів зчеплення, елементів і підвісок, коробка передач і т.д. (ТОВ «Автосервіс», „Ялинка” і т.д.);

— спеціалізація на продажі масла й заміні фільтрів (ТОВ «Автотрейд»);

— установка й продаж автомобільної сигналізації, забезпечення безпеки автомобілів, радіофіцирування (ТОВ «Родон»);

— ремонт автостекол (ПП «Гарант»);

— грузо- і пасажиро-перевезення, перегін і евакуація автомобілів (ТОВ «Диліжанс», «Таксі», «Таксі-пілот» і ін.);

— у мережі автошкол навчання й перепідготовка автослюсарів, водіїв різних категорій (УПП «Автолюкс», «Сервіс-Авто» і ін.).

Споживачі.

Основними споживачами пропонованих послуг є автовласники м. Житомира . Населення мікрорайону, в якому находиться СТО становить приблизно 60 тис. чол., тобто приблизно 20 тис. родин. З розрахунку 40% забезпеченості родин особистим автотранспортом маємо близько 8 тис. автомобілів у даному мікрорайоні. Навіть за умови 70% забезпеченості цього парку місцями для стоянки, залишається ще незадоволена потреба порядку 2400 власників автомобілів.

Таким чином, кількість потенційних споживачів послуг платної автостоянки й платних гаражів є достатнім для успішного здійснення даного проекту.

Необхідно також ураховувати, що попит на гаражі постійно росте у зв'язку зі збільшенням парку автомашин у місті.

Можна розраховувати також на те, що основна частина цих споживачів скористається послугами центра за умови, що ціни на послуги не будуть перевищувати ціни конкурентів, оскільки розташування центра технічної діагностики й ремонту прямо в безпосередній близькості від місця зберігання автомобіля створює безумовні зручності для споживачів. Для залучення цієї частини споживачів можлива система знижок на техобслуговування для автовласників, що є орендарями гаражів або місць стоянки.

Крім того, за умови гарного оснащення центра устаткуванням, деталями й висококваліфікованими кадрами, можна розраховувати на те, що послугами центра технічного обслуговування, а також пост-мийки будуть користуватися також і автомобілісти інших макрорайонів міста.

Постачальники.

Для організації роботи сервіс-центра необхідна поставка різних складових:

а) технологічного устаткування.

б) комплектуючих для ремонту.

в) ГСМ, лакофарбових матеріалів.

Постачальником устаткування для нашої фірми є компанія «Hunter Engineering» яка є світовим лідером в області виробництва устаткування для автосервісів. Вона провадить виконані з урахуванням останніх досягнень у науці й техніці стенди для регулювання кутів установки коліс, балансувальні стенди, шиномонтажні стенди, підйомники й стенди для перевірки гальмової системи. Устаткування фірми Hunter схвалено й використається виробниками транспортних засобів, шин, і їхніми офіційними представниками по всьому світі.

Крім того, можливі контракти на поставку встаткування від московської фірми «Евроавто», у тому числі двухстоїчних підйомників «ROTARY SPOA35» і «ROTARY SPA30EM» і ножний підйомник «NUSSBAUM UNILIFT 3500A», а також покрасочно-сушительної камери «BLOWTHERM WORLD 7000».

Поставка автозапчастин передбачається від київської фірми «Авто плюс», що займається роздрібним і оптовим продажем автопокришок, колісних дисків, акумуляторів і автозапчастин. Відмінною рисою постачальника є великий вибір як вітчизняної, так і імпортної продукції, доступні ціни й професійне обслуговування. Крім того, автозапчастини для автомобілів корейського виробництва передбачається закуповувати в фірмі «CANYON», спеціалізованої на цьому виді товару й закупівлі, що пропонує оптимальні ціни.

3. ОПЕРАЦІЇ ЯК ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1. Характеристика операційних видів діяльності

Проведення ремонту й технічного обслуговування автомобілів в умовах сучасного автомобільного підприємства пов'язане з виконанням широкого комплексу різноманітних робіт. При цьому поряд з основними роботами, такими як розбирання, мийка й очищення, дефектація й сортування, відновлення й заміна деталей і вузлів, збірка, випробування й фарбування, виконуються також і допоміжні роботи (транспортування, складування, технічний контроль, забезпечення енергією й матеріалами, охорона й т.д).

Технологічний процес технічного обслуговування автомобілів являє собою сукупність виконуваних у раціональній послідовності технологічних операцій, набір яких визначається як технічним станом автомобіля, так і бажанням і можливостями замовника.

Як правило, першим етапом є мийка автомобіля, чищення його основних агрегатів і вузлів і наступне діагностування. Передбачається застосування різних методів діагностування — від чисто візуальних, застосування спеціальних пересувних приладів і стендів, до комп'ютерної діагностики (у тому числі геометрії підвіски, двигунів, сходу-розвалу).

Застосування коштів автоматизації передбачається також на етапі мийки — сервіс-центр оснащений автоматичною мийкою для легкових автомобілів марки CWP 6000 продуктивністю 8-12 автомобілів у годину, укомплектованою більшою кількістю пристосувань, у тому числі системою очищення й рециркуляції води.

До основного підйомно-оглядового устаткування й споруджень відносяться оглядові канави, естакади й підйомники, а до допоміжного — домкрати, гаражні перекидачі й т.п. На ремонтній ділянці обладнаний спеціалізований пост для заміни мастильного матеріалу в агрегатах автомобілів і дозаправлення його охолодною рідиною й повітрям. У процесі заміни використаються ГСМ фірми «Мобіл», вартість яких відповідає офіційним прейскурантам цієї фірми для дилерів і авторизованих сервісних станцій.

При заміні агрегатів і зборці автомобілів для полегшення праці й підвищення продуктивності застосовують різні засоби механізації складальних робіт. Зборка повинна провадитися на спеціальних стендах або пристосуваннях, що забезпечить стійке положення виробу, який збирається, або його складальної одиниці.

Для усунення механічних ушкоджень деталей (тріщин, відколів, пробоїн і т.п.) планується застосування зварювальних робіт, а для нанесення покриттів на поверхні деталей з метою компенсації їх зношування — наплавлення.

До складу комплексу послуг, надаваних фахівцями сервіс-центра, передбачається включити також підготовку під фарбування й фарбування металевих поверхонь автомобілів із застосуванням спеціального технологічного устаткування для напилювання лакофарбових матеріалів.

Для організації ефективної системи обліку, складування, комплектування робіт матеріалами й запасними деталями застосовується метод складання діагностичної карти й карти ремонту автомобіля, чим забезпечується облік деталей і виконаних робіт.

Оплата послуг сервісу застосовується для зручності клієнтів як готівкова, так безготівкова. Приблизна вартість нормо-години на вітчизняні автомобілі становить 15 дол., на автомобілі іноземного виробництва — 25 дол. Діє гнучка система знижок для приватних і корпоративних клієнтів.

4. ОПЕРАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ

4.1. Розвиток стратегії операційного менеджменту

Пропонована послуга фірми є комплексною і являє собою набір послуг по технічному обслуговуванню (діагностування двигунів, агрегатний ремонт, фарбування, установка електроустаткування, вулканізація й шиномонтаж, корекція розвалу-сходження, заміна масел), обслуговуванню й охороні території й утримуванню гаражів.

Комплексність надаваної послуги забезпечує її функціональну повноту для практично будь-якого споживача. Відмітною якістю даної послуги є також її високий технологічний і якісний рівень, обумовлений якістю устаткування й високої кваліфікацій персоналу.

Високі споживчі властивості розглянутої послуги визначаються також ефективною організацією виробничого процесу, управління виробництвом.

Збереження й розширення утримування зазначених функціональних властивостей послуги дозволяє сформувати її стійкий позитивний імідж і забезпечити високо конкурентну позицію фірми на ринку послуг автомобільного сервісу.

Цій ж меті буде сприяти також застосування гнучкої системи знижок, а також гарантійних зобов'язань, застосовуваних по різних видах ремонту автомобілів.

Рівень цін буде мінімально достатнім, щоб забезпечити підприємству запланований прибуток, конкурентоспроможність усього комплексу послуг, досягнення короткострокових і довгострокових цілей, основною з яких є оволодіння основною часткою ринку послуг автосервісу міста.

Таким чином, пропонується активна цінова політика, що укладається в стратегії цінового прориву, тобто застосування рівня цін трохи нижче рівня цін конкурентів і одержання більшої маси прибутку за рахунок збільшення обсягу продажів і захопленої частки ринку. При цьому ціна не обов'язково повинна бути низкою по абсолютній величині, — вона повинна бути відповідною високій якості надаваних послуг. При цьому ми припускаємо, що рівень цін конкурентів не зможе бути значно знижений, оскільки виробничі потужності цих підприємств не дозволять значно збільшити обсяг надаваних послуг.

Основним методом залучення покупців нашої послуги ми вважаємо (звичайно, поряд з її оптимальною ціною і якістю) грамотну організацію сервісу, що містить у собі:

— надання сервісних гарантій не менш 6 мес. від дня надання послуги,

— надання можливості якщо буде потреба доставки а/м до місця ремонту,

— застосування гнучкої системи знижок для споживачів, що постійно користуються послугами нашої фірми,

— можливість надання послуг по прямих договорах із транспортними підприємствами,

— максимальне забезпечення необхідних споживачеві строків ремонту,

— систематична оцінка якості сервісу через анкетування (можливо, «Книги відгуків» і іншої форми «зворотного зв'язка» зі споживачами послуг),

— забезпечення постійного вдосконалювання засобів і методів обслуговування споживачів,

— широка рекламна діяльність.

Останній пункт припускає поширення рекламних і нерекламних статей у місцевій пресі, що висвітлюють рівень і якість пропонованих фірмою послуг і гарантій, виготовлення 4-5-рекламних щитів, розташовуваних уздовж основної транспортної магістралі, рекламні оголошення на транспорті. Особливу увагу при цьому планується приділити ретельно продуманому тексту звертання до споживачів, його оформленню, що залучає увагу й підкреслює ділові якості й переваги нашої фірми.

Немаловажне значення для залучення уваги споживачів відіграють також особисті контакти зі споживачами. Можливо, цей захід виявиться не менш ефективним, ніж реклама.

Кількість коштів, затрачуваних на просування послуги (рекламну діяльність) необхідно коректувати щомісяця на підставі порівняння кількість споживачів, притягнутих кожним з вищевказаних способів.

Примітка:цифрами у квадраті матриці СИВ виділені ті сполучення, які є кращими в стратегії розвитку фірми; у квадраті СИЗ — стратегії, що припускають можливе використання сильних сторін підприємства у випадку реалізації загроз; у квадраті СЛМ — стратегії, що допомагають перебороти слабкі сторони за рахунок реалізованих можливостей; у квадраті СЛЗ — стратегії, що дозволяють позбутися від слабості з урахуванням навислої погрози.

4.2. Стратегія товару

Кількість станцій техобслуговування для наявного в Україні парку машин фахівці вважають достатньою, посилаючись на ту ж Німеччину, де 41 млн. транспортних засобів обслуговує близько 42 тис. СТО, тобто на 1 станцію припадає 1 тис. автомобілів. Приблизно на таке ж співвідношення вийшла й Україна: 5 млн. машин і 5 тис. СТО. Відмінність лише в тому, що вітчизняні станції — здебільшого невеличкі майстерні, тимчасом як у Європі переважають середні та великі фірмові СТО. За підрахунками доцента автодорожньої кафедри Українського транспортного університету Олега Маркова, один український автомеханік обслуговує близько 70 машин на рік. З цього випливає, що у вітчизняному автосервісі зайнято близько 70 тис. осіб, хоча більшість фахівців називає цифру 100 тис., враховуючи також тіньовий сектор [15].

СТО завантажені в середньому лише на 40% від їх потужності (в Європі норма — 62%). Справді, більшість вітчизняних автовласників задля економії ремонтують автомобілі самотужки, і тільки якщо операції технологічно неможливо виконати в гаражних умовах та якщо потрібна складна діагностика, звертаються до СТО. Частка людей, котрі можуть собі дозволити за будь-якої, навіть незначної, несправності доручити ремонт авто сервісній станції, поки що невелика. До того ж населення не надто довіряє автосервісним підприємствам.

Сезонні коливання попиту в автосервісі незначні. Деякі сплески спостерігаються навесні та восени; влітку та взимку активність спадає. Однак з кожним роком сезонні коливання стають дедалі менш помітними — фахівці зазначають лише яскраво виражену сезонність попиту на окремі види робіт (антикорозійна обробка, фарбування тощо). Тому чим більше видів робіт виконує станція, тим ритмічніше вона працює.

Дані про ріст ринку були визначені шляхом побудови 3-х сценаріїв: ріст ринку по максимальному варіанту розраховувався виходячи з незмінності чисельності населення, збільшення частки клієнтів у загальній чисельності населення з 30 до 50%. Середній варіант передбачає незмінність чисельності населення і збільшення частки клієнтів у загальному числі покупців з 30 до 50%. Мінімальний варіант передбачає збереження всіх пропорцій (числа пенсіонерів ічастки клієнтів у загальній чисельності населення) і зміна чисельності населення відповідно до намітившихся тенденцій. Прогнозування чисельності населення розраховувалося за допомогою методів аналізу тимчасових рядів і екстраполяції. У результаті обчислень було отримане рівняння виду

у = -4,3155 х + 9017,

де у — чисельність населення,

х – рік (коефіцієнт детермінації складає 95%).

Прогнозована частка ринку була визначена методом експертних оцінок. Таким чином, обсяги послуг можуть значно коливатися в залежності від соціально-економічних, демографічних і інших факторів. Побудова варіантного прогнозу дозволяє передбачити різні варіанти розвитку подій без використання складної математичної моделі[13, с. 142].

Виходячи з того, що на ринку присутнє значне число конкурентів, і агресивна політика цін може привести до негативних наслідків, основною ідеєю стратегії ціноутворення підприємства в області встановлення цін на послуги автосервісу є поступове зниження цін на підставі накопичувальних знижок постійним клієнтам і незначне загальне зниження цін. Така стратегія буде сприяти залученню постійних клієнтів як за рахунок знижок, так і за рахунок високої якості обслуговування клієнтів.

Ціна на послуги для постійних клієнтів буде залишатися постійної, але в залежності від ціни послуги будуть вводитися знижки. Крім того, будуть вироблятися знижки і загальні ціни для всіх клієнтів.

Витрати на маркетинг планується фінансувати за рахунок собівартості (10 тис. грн. щорічно) і за рахунок фонду розвитку виробництва (5% від щорічних відрахувань). План витрати засобів приводиться в таблиці 2.4.

Таким чином, щомісячні витрати на оплату праці становлять 5500 дол. Особлива увага передбачається приділити підбору персоналу, що повинна здійснюватися по можливості із чоловіків у віці до 35-40 років з досвідом роботи в даній галузі не менш 5 років, які мають освіту не менш середньої спеціальної, оскільки монтаж і освоєння нового обладнання передбачається здійснити силами персоналу фірми. Важливими є також такі якості працівників, як здатність до навчання й творчості, здатність до психологічної адаптації в колективі, товариськість, і т.д., оскільки кадровий фактор є досить вагомим у забезпеченні конкурентоспроможності фірми.

5. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ

5.1. Оцінка ризиків і страхування

У будь-якій господарській діяльності завжди існує небезпека того, що поставлені цілі можуть бути частково або повністю не досягнуті.

З даних видів ризику найбільш значимими для підприємства є:

— по-перше, залежність від постачальників, оскільки вся діяльність спрямована на взаємодію безпосередньо з двома-трьома постачальниками для забезпечення наскрізного виробництва, тим самим значно знижуючи витрати;

— по-друге, зниження цін у конкурентів, оскільки це одне з основних конкурентних переваг даного підприємства поряд з високою якістю обслуговуванні;

— і нарешті, також один з найважливіших ризиків — це ріст цін на запчастини і комплектуючі, оскільки це також може вплинути або на зниження прибутку, що в умовах розрахунку по кредиту вкрай несприятливо, або на ріст цін, а це у свою чергу веде до втрати знову ж одного з основних конкурентних переваг.

Інші ризики, як такі, на мій погляд, не досить актуальні, за винятком росту податків, і тому особливої небезпеки для організації даного виду діяльності не представляють.

5.2. Аналіз точки беззбитковості проекту

Оскільки підприємство має кілька послуг, то частка постійних витрат на кожний вид послуг визначається по їх питомій вазі в загальному обсязі доходів підприємства згідно даним таблиці 5.2.

де чистий прибуток — прибуток, що залишився після виплати податків.

Планова рентабельність складе (20970 — 16030) /20970 = 23,5 %.

Строк окупності проекту — 2 роки від початку надходження коштів позичальника.

ВИСНОВКИ

Операційна система — це система, що використовує операційні ресурси компанії, для перетворення фактора виробництва, що вводиться, («входу») в обрану нею продукцію чи послугу («вихід»). «Вхід» може бути представлений сировиною, замовником або готовою продукцією, отриманою з іншої виробничої системи, а також клієнтом (у сфері послуг), якому необхідне обслуговування [1, с. 37].

Рішення з виробництва приймаються в контексті загального функціонування підприємства в залежності від місця і ролі компанії на ринку і прийнятої корпоративної стратегії. Корпоративна стратегія ґрунтується на місії, компанії і, по суті, відображає, як саме фірма планує використовувати усі свої ресурси і функції з метою забезпечення конкурентної переваги. Виробнича стратегія визначає спосіб і рівень використання виробничої потужності компанії, що сприяють реалізації корпоративної стратегії

Оперативне управлінням виробництвом являє собою систему мір, направлених на реалізацію техніко-економічного плану в часі і просторі.

Завданнями оперативного управління виробництвом є:

— деталізація і розподіл виробничої програми і інших показників плану економічного розвитку по місцю і часу їх виконання;

— розробка прогресивних календарно-планових нормативів;

— забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, заготовками, деталями, оснасткою, інструментом;

— складання графіків руху предметів праці в часі і просторі і доведення їх до виконавців;

— координація роботи цехів, бригад, робочих місць;

— контроль і регулювання процесу виробництва.

Вирішення всіх цих завдань забезпечує чітку, ритмічну роботу всіх структурних підрозділів підприємства і рівномірний випуск продукції.

Система оперативного управління виробництвом пов'язана на сучасному етапі з певними труднощами: розмаїтість і часта зміна номенклатури виробів; складний склад виробів: кількість деталей і детале-операцій приблизно дорівнює десяткам тисяч; різна тривалість виробничого циклу виготовлення деталей; великий і різноманітний парк устаткування, дорогого оснащення; розмаїтість професійного і кваліфікованого складу працюючих; ринковий характер виробництва на самому підприємстві.

За останні п'ять років ринок послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів стрімко розвивався. Приватизовували державні СТО, створювали нові приватні та акціонерні станції. Сьогодні їх "розмноження" уповільнилось і, за підрахунками експертів, стабілізується на рівні 5 тис. одиниць.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Белінський П. І.Менеджмент виробництва та операцій: Підручник. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 623 с.

2. Гевко І. Б. Операційний менеджмент: Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2005. — 226 с.

3. Єрмошенко М. М. Менеджмент: Навчальний посібник. — К. : Національна академія управління, 2006. — 655, с.

4. Кузьменко Л. В. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. — Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. — 255 с.

5. Операційний і стратегічний менеджмент. – Кіровоград. — 2004. — 136 с.

6. Павлюк І. М. Бухгалтерський облік основних господарських операцій на підприємствах і в організаціях: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 304, с.

7. Ржевський С. В. Елементи теорії дослідження операцій: Навч. посібник для студ. вуз.. — К. — 1999. — 118 с.

8. Скакун Л.Неперервність процесу ризик-менеджменту кредитних операцій банку як основа їх беззбитковості // Банківська справа. — 2000. — № 5. — С. 9-12

9. Словник-довідник фінансового ринку: словник. — К.: Українське агентство фінансового розвитку, 2005. — 321 с.

10. Солопенко Р. І.Методика прийняття управлінських рішень в системі операційного менеджменту підприємства // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — № 3. — С. 94 — 101

11. Сумець О. М. Основи операційного менеджменту: Підручник. — Київ : ВД „Професіонал”. — 2004. — 413, с.

12. Чайка Г. Л. Організація праці менеджера: Навчальний посібник. — К.: Знання, 2007. — 420, с.

13. Школа І. М.Операційний менеджмент: Практикум. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2004. — 375 с.

14. Шумило Ю.О.Бюджетування як важливий елемент операційного планування // Актуальні проблеми економіки. — 2007. — № 7. — С. 105- 111