Соціальний захист: питання та відповіді

1. Розкрийте зміст поняття "соціальний захист" у вузькому та широкому сенсі, що входить до його змісту. У чому полягають стратегії соціального захисту. Надайте визначення понять "соціальна допомога", "соціальне страхування", "соціальні гарантії". Наведіть приклад із ст. 46 Конституції України.

2. Які цінності є визначальними для соціальної політики соціальної держави і чим вони відрізняються від цінностей авторитарного суспільства?.

3. Проаналізуйте класифікації моделей соціального захисту і оберіть найбільш придатну модель соціального захисту в Україні.

4. Реалізація яких соціальних програм відбувається у Вашому регіоні (область, район, населений пункт) і які органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування її "виконують? Яка роль служби, зайнятості у виконанні цих програм?

5. Наведіть приклади ініціювання запровадження соціальних програм у Вашому регіоні недержавними організаціями. Проаналізуйте їх успіхи та невдачі.

Список використаної літератури.

1. Розкрийте зміст поняття "соціальний захист" у вузькому та широкому сенсі, що входить до його змісту. У чому полягають стратегії соціального захисту. Надайте визначення понять "соціальна допомога", "соціальне страхування", "соціальні гарантії". Наведіть приклад із ст. 46 Конституції України

Соціальний захист в Україні реалізується через матеріальне забезпечення економічно активного населення (шляхом соціального страхування); пенсійне забезпечення; соціальну допомогу найбільш вразливим категоріям; матеріальну допомогу сім'ям з дітьми; компенсації, індексації та пільги населенню; соціальне обслуговування тощо. Таким чином, соціальний захист здійснюється за допомогою соціального забезпечення та соціальної допомоги.

Реалізація соціальної політики стосовно будь-якої категорії громадян неможлива без здійснення їх соціального захисту. Тому соціальний захист — важлива складова соціальної політики та необхідний елемент функціонування держави в умовах ринкової економіки.

У ст. 46 Конституції України закріплене право громадян на соціальний захист. Воно забезпечується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел фінансування. Закріплення в Конституції гарантій соціального захисту відповідає положенням міжнародно-правових актів: Загальної декларації прав людини; Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права; Конвенції про права дитини.

Стаття 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом[1].

Соціальна допомога — це грошова допомога й допомога в натуральній формі, що здебільшого фінансується з бюджету та добровільних пожертвувань і сплачуються людям, які перебувають у нужді, як на основі перевірки їхнього доходу та засобів існування, так і за певними критеріями без перевірки доходу. Це означає також, що одні прошарки населення користуватимуться благами програми допомоги, а інші будуть виключені зі сфери її дії. Розмір допомоги, яку отримують найнужденніші групи населення, може бути менший, аніж допомога менш нужденним.

Соціальна допомога по суті відрізняється від соціального страхування. Для отримання виплат по соціальному страхуванню єдиною умовою є те, щоб людина була застрахована. Цим вона набирає право на отримання пенсії, допомоги по безробіттю, по тимчасовій непрацездатності тощо. Це право здебільшого здобувається протягом трудової діяльності. Виплати по соціальному страхуванню надаються незалежно від матеріального стану. Навіть якщо людина отримала спадщину й стала мільйонером, все одно їй виплачуватиметься пенсія чи інша допомога, якщо вона працювала і має відповідний страховий стаж.

Соціальне страхування – це джерело матеріального забезпечення громадян у разі безробіття, захворювання, нещасного випадку, а також у старості. С. с. нерозривно зв'язане із трудовою діяльністю громадян у різних формах загальної організації праці.

Соціальне страхування включає в себе збори та обов’язкові платежі. До зборів та обов’язкових платежів в Україні включаються:

· збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

· збір на обов’язкове соціальне страхування;

· збір на страхування на випадок безробіття;

· збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

· збір за забруднення навколишнього природного середовища;

· місцеві збори.

Державні соціальні гарантії — встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

2. Які цінності є визначальними для соціальної політики соціальної держави і чим вони відрізняються від цінностей авторитарного суспільства?

Багато вчених вважають, що соціальні відносини виникають із взаємовідносин, спрямованих на досягнення різноманітних цінностей. Цінності в цьому аспекті є джерелом, необхідною умовою для різних видів соціальних взаємодій. Стабільність соціальних відносин зумовлюється існуванням у суспільстві неперехідних цінностей, природно-історичним процесом їх обміну. На нерівному розподілі соціальних цінностей у суспільстві будуються соціальні, насамперед економічні, відносини. А зміст соціальних відносин залежить від того, як поєднується у взаємодіях людей потреба в цінностях і володіння ними.

Метою соціальної політики в зазначеному аспекті є створення умов для задоволення людьми своїх соціальних цінностей, найважливішою серед яких в українському суспільстві поряд з державністю, національною безпекою є добробут населення. Практична соціальна політика має виходити з того, що найвищою цінністю сучасного цивілізаційного прогресу є людина, її права та свободи, зокрема ті, які вона має реалізувати у процесі включення її в соціальні відносини. Соціальні цінності, процес їх задоволення людьми є регулятором соціальних відносин, і в цьому аспекті вони є цінностями-регуляторами, цінностями-нормами. Важливе завдання активної соціальної політики у сфері регулювання соціальних відносин між людьми з приводу обміну цінностями полягає у стимулюванні, мотивації їх до досягнення, задоволення як суспільно значущих соціальних цінностей — соціальної справедливості, добробуту, соціального миру тощо, так і індивідуальних цінностей кожної особистості.

3. Проаналізуйте класифікації моделей соціального захисту і оберіть найбільш придатну модель соціального захисту в Україні

Українська модель соціального захисту містить багато елементів попередньої системи планової економіки, зокрема такі, як широкі соціальні трансферти. Але загалом зміни в економічній системі помітно вплинули на структуру і функціонування цієї моделі (табл.1)

Аналіз реальних показників розвитку українського суспільства та критичних світових показників свідчить про значне переважання негативних тенденцій у перших, що може призвести і місцями вже призвело до небажаних соціальних наслідків (табл. 2). Уже спостерігаються тенденції, які загрожують позитивному розвитку нашого суспільства, його наукового, інтелектуального та кваліфікаційного потенціалів. Тому збереження та відтворення трудових ресурсів і людського капіталу, їх ефективну і безболісну трансформацію відповідно до ринкових вимог необхідно визначити як найголовніші стратегічні завдання реформування економіки, найважливіші соціально-економічні пріоритети в системі національних інтересів.

Необхідно запровадити галузевий та регіональний моніторинги перелічених вище потенціалів, ґрунтовні наукові дослідження соціальних процесів в Україні, адже без реального усвідомлення сутності соціальних процесів, що відбуваються в нашій державі, дієвість соціальної безпеки буде незначною. Необхідно на законодавчому рівні утвердити статус соціальної безпеки як складової національної безпеки України.

4. Реалізація яких соціальних програм відбувається у Вашому регіоні (область, район, населений пункт) і які органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування її "виконують? Яка роль служби, зайнятості у виконанні цих програм?

У Львівській області міською радою міста Львова виконуються наступні соціальні програми:

Комплексна програма соціального захисту і реабілітації людей з особливими потребами на 2007-2010 роки

Комплексна програма соціального захисту і реабілітації людей з особливими потребами на 2007-2010 роки є відповіддю на загострення соціальних проблем різних категорій цих громадян у непростих умовах формування нового суспільства. Зниження соціальних гарантій, зубожіння, безробіття, дискримінація, на жаль, особливо гостро торкаються саме тих мешканців м.Львова, які й раніше жили важко в силу обмежень здоров’я, порушень рухових функцій, орієнтації, сприйняття та інтелектуальних здатностей. Декларуючи європейський вибір, ми зобов’язані розпочати створення стандартів гідного життя і для цих людей. Маючи ряд громадських організацій інвалідів, які стоять на провідних в Україні позиціях у справі вироблення і впровадження європейських та світових підходів до вирішення проблем неповносправності, у впровадженні соціальних послуг, Львівська міська рада та керівництво міста бере на себе відповідальність щодо випереджаючого розвитку системи соціальних послуг для дітей і дорослих людей з особливими потребами. Метою цієї програми є створення передумов для динамічного розвитку системи послуг, заходів та умов, які б гарантували людям з інвалідністю поступове просування до європейських стандартів життя.

Це буде забезпечуватись шляхом реабілітації та інтеграції дітей, молоді і дорослих з особливими потребами, впровадження неінституційних форм проживання та опіки, базованих у громаді, організації прогресивних форм навчання, працевлаштування, дозвілля та спорту інвалідів, пристосування закладів, інфраструктури міста, транспорту та інформації до потреб людей з інвалідністю. При цьому значна частка відповідальності і фінансування буде делегована шляхом соціального замовлення недержавним суб’єктам, для чого будуть опрацьовані нові організаційні форми координації проектів, програм, заходів та інформації між державними, муніципальними і громадськими структурами для більшої вигоди всіх та кожного. Місто заохочуватиме виконання проектів у взаємодоповненні і співпраці різних служб, організацій та секторів міської громади.

Передбачається, що у ході виконання програми будуть заплановані, вироблені, впроваджені та описані нові стандарти інноваційних соціальних послуг. Ця робота здійснюватиметься із залученням місцевого та міжнародного досвіду, а також ресурсів і капіталу. Провідна роль у плануванні, втіленні, контролюванні і моніторингу належатиме самим людям з особливими потребами та їх організаціям, щоб дійсно втілити гасло "Нічого для нас без нас!"

Комплексна програма підтримки громадських організацій на 2008 рік

Завданням міської ради у процесі розвитку громади є створення на території міста такого середовища, яке б стимулювало залучення до цього процесу якомога ширших верств населення, встановлення партнерських відносин між владою і громадськими об’єднаннями чи громадянами.

Сьогодні головними рушіями розвитку міста стають індивідуальність, унікальність, особливо високий запит на ініціативу та творчість, нестандартність підходу до розв’язання проблем розвитку.

Комплексна програма підтримки громадських організацій на 2008 рік (надалі – Програма) є кроком міської влади у напрямку створення умов для широкого залучення громадського сектору до ефективного вирішення завдань розвитку міста та спільного пошуку нетипових цікавих методів розв’язання проблем, що стоять перед громадою.

Учасниками Програми можуть виступати громадські та інші організації, які офіційно зареєстровані відповідно до вимог законодавства України як неприбуткові (надалі — громадські організації), за винятком релігійних організацій та політичних партій.

Програмою обумовлюються завдання, пріоритетні напрями та форми співпраці міської ради з громадськими організаціями.

Метою Програми є залучення громадських організацій до участі у місцевому самоврядуванні та виконання завдань міської ради щодо розв'язання соціально-економічних проблем розвитку міста, створення сприятливих передумов для розвитку громадських організацій шляхом надання їм практичної, методичної і фінансової підтримки.

Програма надання фінансової підтримки громадським організаціям на реалізацію соціально – культурних проектів

Програма надання фінансової підтримки громадським організаціям на реалізацію соціально-культурних проектів (надалі – Програма) розроблена на виконання затвердженої міською радою Комплексної програми підтримки громадських організацій на 2008 рік та визначає мету, завдання, очікувані результати і механізм використання коштів, передбачених міським бюджетом м.Львова для надання фінансової підтримки громадським організаціям.

Програма надання фінансової підтримки громадським організаціям для покриття видатків на оренду приміщень на 2008 рік

Метою Програми надання фінансової підтримки громадським організаціям для покриття видатків на оренду приміщень (надалі – Програма) є створення сприятливих передумов для розвитку громадських та інших неприбуткових організацій, які виконують суспільно значимі для міста функції, шляхом забезпечення можливості користування ними приміщеннями, що перебувають у власності територіальної громади м.Львова відповідно до їх статутної діяльності.

Основними завданнями Програми є:

· сприяння громадським ініціативам і активності громадських та інших неприбуткових організацій (надалі – громадські організації) у всіх сферах життєдіяльності територіальної громади м.Львова, розширення їх участі у формуванні і реалізації соціально-економічної та культурної політики на муніципальному рівні;

· поліпшення координації зусиль міської ради та громадських організацій у сфері реалізації державної і регіональної соціально-економічної та культурної політики, повноважень місцевого самоврядування;

· зміцнення матеріально-технічної бази громадських організацій через покриття видатків на оренду приміщень, що перебувають у власності територіальної громади м.Львова.

Основними напрямками виконання Програми є:

· покращання умов для забезпечення виконання статутної діяльності громадських організацій;

· активізація співпраці з громадськими організаціями виконавчих органів міської ради відповідно до своїх повноважень;

· залучення громадських організацій до вирішення соціально-економічних проблем міста;

· залучення громадських організацій до розроблення цільових галузевих програм.

5. Наведіть приклади ініціювання запровадження соціальних програм у Вашому регіоні недержавними організаціями. Проаналізуйте їх успіхи та невдачі

Запровадження соціально-екологічної програми «Разом за чисте місто»

15 травня в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка відбулася презентація наступного етапу програми «Разом за чисте місто» компанії «САН ІнБев Україна» та ТМ «Чернігівське» в рамках глобальної ініціативи «Better World» («Кращий світ»). Метою проекту є привернення уваги громадськості до стандартів цивілізованого дозвілля на природі та захисту довкілля загалом.

Проблема засмічення зон відпочинку стає все більш актуальною та вимагає конкретних дій, спрямованих на її вирішення. Відсутність культури цивілізованого відпочинку у киян має руйнівні наслідки, адже через викидання сміття порушується закон кругообігу речовин в природі. Парки та сквери в містах України потерпають від цієї проблеми.

Компанія «САН Інбев Україна» закликає киян дотримуватися елементарних правил поведінки на природі та сприяє тому, щоб в одному із найпопулярніших місць відпочинку Києва — Національному ботанічному саду ім. Гришка — було створено умови для якісного дозвілля. На території Ботанічного саду компанія встановила більше 50 об'єктів, що зроблять перебування на природи зручнішим, приємнішим та екологічно більш безпечним; серед них — альтанки та лавочки з екологічно чистого матеріалу, а також смітники, котрих не завжди вистачало. Відтепер в Ботанічному саду є реальна можливість відпочити з друзями, не завдаючи при цьому шкоду довкіллю, та насолоджуватися красою Саду, сидячи у комфортних альтанках.

Запровадженнясоціальногопроекту«Разомзачистемісто»вНаціональномуботанічномусадуім. М.М. Гришка єнепершоюініціативоюкомпанії«САНІнБевУкраїна»внапрямкуохоронидовкілля. Дотогож, минулого рокукиївськийпарк«Перемога»облаштувализручнимиоб'єктамидлякультурноговідпочинку. Уподальшому компанія планує продовжувати діяльністьунапрямкузахистудовкіллята запроваджувати нові ініціативи.

З метою роз'яснення та популяризації основних напрямків соціальних програм, програм довгострокового кредитування та розширення форм соціального забезпечення населення України «Київміськбудом»проводиться активна робота, яка дозволяє мати стійкі зв'язки з громадськістю та споживачем нашої продукції, ефективно реагувати та впливати на ринкові процеси.

Ще одним напрямком соціальної роботи «Київміськбуду» є постійне піклування з боку керівництва компанії про стан здоров'я та добробут працівників.

В «Київміськбуді» створено і активно працює Медичне науково-практичне об'єднання «Медбуд», яке за рівнем свого обладнання найсучаснішими приладами медичної діагностики не має аналогів в державі.

Для підтримки працівників «Київміськбуду», які за віком або станом здоров'я припинили трудову діяльність у компанії, створено благодійний фонд — "Будівельна ініціатива", відрахування в який здійснюють всі організації та підприємства, що входять до її складу.

Список використаної літератури

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.— К.: Преса України, 1997.—80 с

2. Базилюк П. В. Соціальний захист населення.— К.: Знання, 1992.— 132 с.

3. Ганслі Т. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки.— К.: Основи, 1996.— 237 с

4. Економічний розвиток і державна політика: Практикум / Ю. Бажал, Н. Грицяк, С Дзюбик та ін. / За заг.ред. І. Розпутенка.— К.: К.І.С., 2002.— 240 с

5. Місцеве самоврядування. Кн.1. Організація роботи сільського, селищного голови / А. О. Чемерис, П. І. Шевчук, П. Ф. Гураль та ін.; За ред. А. О. Чемериса.— 3-тє вид., доп.— Львів: Ліга-Прес, 2002.— 390 с

6. Об'єднання громадян, благодійництво та соціальний захист в Україні (вибране законодавство) / Укл. О. І. Сушинський, Г. Г. Мисаковець, П. І. Шевчук.— Львів: Ліга-Прес, 2000.— 288с.

7. Романенко С. Україні необхідно сформувати систему соціального захис¬ту ринкового типу // Соціальний захист.— 1997.— № 2.— С. 49-55.

8. Скуратівський В., Палій О., Лібанова Е. Соціальна політика.— К.: Вид-во УАДУ, 1997.— 360 с

9. Скуратівський В. А. Соціальна політика як суспільний феномен і вид практичної діяльності // Вісник УАДУ.— 1997.— № 1.— С 130—147.

10. Социальная политика: Учебник / Под общ. ред. Н. А. Волгина.— М.: Экзамен, 2002.— 736с.

11. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие / Отв. ред. Е. И. Холостова, А. С. Сорвина.— М.:ИНФРА — М, 2002.— 427с.

12. Стегній О. Безпека як показник соціального самопочуття населення України / Україна: аспекти праці.— 1996.— № 2—3.— С. 61—65.

13. Шевченко В. І. Соціальна безпека і гуманітарний захист // Соціальний захист.— 1998.— № 8.— С 23—31. Х

14. Шевчук П. І. Соціальна політика як складова політичної культури // Основи політичної науки: Курс лекцій / За ред. Б. Кухти. Ч. 3.— Львів: Кальварія, 1998.— С 455—474.

15. Шевчук П. І. Соціальна політика та соціальна безпека. Навчальний по¬сібник.— Львів: Вид-во ЛРІДУ УАДУ, 2003.— 178 с.