Сучасні інформаційні та маркетингові технології у виставковій діяльності

Arial

-A A A+

Вступ

Виставковому бізнесу доводиться працювати у жорстких умовах. З одного боку, потреби консолідації ринку викликають зростання внутрішньої конкуренції, а стрімкий економічний розвиток призводить до появи на нашому ринку іноземних конкурентів. З іншого боку, зростає глобальна конкуренція за маркетингові бюджети підприємств — учасників виставок, виставкам доводиться завойовувати своє право на життя у жорстких змаганнях із традиційними медіа, різноманітними маркетинговими BTL-інструментами, а виставкам business-to-business — також із методами особистих продаж. Зростає вимогливість експонентів та відвідувачів не лише до рівня сервісу (довиставкового, виставкового та післявиставкового) — експоненти постійно порівнюють виставки та інші маркетингові інструменти не лише за ефективністю (яка у виставок більша), але й за власними витратами часу, праці і зусиль (які у виставок незміренно більші, ніж, скажімо, у традиційній медіа-рекламі). Нарешті, ця внутрішня і зовнішня конкуренція призводить до зниження норми прибутку у виставковій діяльності, що означає необхідність більш ефективного управління виставковим підприємством. Зростання виставок призводить до нелінійного зростання витрат праці, при збереженні старих методів організації та управління.

Все це ставить перед фахівцями виставкової справи задачу вивчення і використання усього найкращого, що сьогодні напрацьовано у сфері технологій бізнесу. Нижче ми дамо побіжний огляд інформаційних та маркетингових технологій, які використовуються сьогодні у виставковому бізнесі його лідерами.

Аналізуючи останні публікації відзначається тенденція до переосмислення ролі виставкової діяльності у всіх сферах діяльності підприємства.

Проблематика виставкової діяльності досліджувалась в роботах Лук’янця Т. І., Бистрова Ю., Молчановського Є., Секеріна В., Волинець Л. Приймаючи участь у виставці можна досягти однією дією декілька результатів. Так, наприклад, виставки допомагають підвищувати авторитет підприємств (фірмової марки тощо), набувати досвіду професійних контактів, підвищувати рівень кваліфікації працівників та активізувати їхні зусилля для поліпшення своєї підприємницької діяльності, захищатися від помилкових рішень та дій, формувати суспільну думку про підприємство-учасника, демонструючи загальні досягнення підприємства в його стосунках з клієнтами, конкурентами, фінансовими органами та засобами масової інформації.

Метою роботи є дослідження сучасних інформаційних та маркетингових технологій у виставковій діяльності, збільшення обсягів продажу та створення нових ділових зв’язків у складний економічний період.

Розділ 1. Теоретичні аспекти інформаційних технологій та забезпечення виставкової діяльності

1.1. Особливості інформаційного забезпечення виставки

Першочерговим завданням ПР-служб виставки (фірми — організатора виставки) є залучення експонентів і відвідувачів. Для цього вони повинні мати картотеку і списки клієнтів відповідно до галузей, професійних груп, регіонів. Для їх запрошення можуть бути використані пряма реклама, реклама в засобах масової інформації, безпосередня (адресна) реклама для експонентів і відвідувачів, зовнішня реклама (розміщення плакатів, рекламних щитів, транспарантів та ін.).

Виставкова діяльність у сучасних умовах реалізує функції генератора та ключової ланки процесів обміну в регіонах та містах. Це забезпечується поєднаним проявом специфічних особливостей виставкової діяльності, зокрема її можливостями інформування про стан і тенденції розвитку ринку, рівень конкуренції та особливості застосування конкурентних, інноваційних, логістичних та цінових стратегій; створенням можливостей для безпосереднього діалогу між виробниками та споживачами; проведенням професійних конференцій та дискусій у межах виставок, встановленням перспективних ділових контактів і у підсумку – значним мультиплікативним ефектом виставкової діяльності та створенням визначеного позитивного іміджу.

Організатори рекламують виставку загалом, а не окремих її учасників, поширюючи відомості про неї серед потенційних експонентів. Незадовго до відкриття у періодичних виданнях публікують матеріали про її особливості, час і місце проведення. Перш за все інформацією забезпечується спеціальна преса, а за кілька днів до початку роботи виставки — щоденні газети, радіо, телебачення. За допомогою плакатів, щитів або транспарантів повідомляють про виставку у місті, в якому вона влаштована, передусім на прилеглій території. Така реклама орієнтована на широку аудиторію.

Виставкова діяльність вимагає серйозного ставлення — зокрема, певного науково-практичного підходу. Спочатку треба відповісти на запитання: «З якою метою моя компанія буде займатися виставковою діяльністю?» Це необхідно для того, щоб: 1) визначитися в різномаїтті напрямів та специфіки виставок; 2) з’ясувати, навіщо брати участь у виставці; 3) знати скільки коштує участь; 4) вміти правильно організовувати презентацію компанії на виставці.

Крім використання загальних повідомлень, цільовим адресатам надсилають конкретні запрошення, що містять такі дані: назву, емблему, девіз, місце і час проведення виставки; програму виставки; найменування потенційно цікавого для відвідувача павільйону, стенда; графік проведення особливих заходів; номер телефону на стенді.

Ефективними є персональні запрошення, супроводжувані особистим листом. Бажано, щоб цей лист підписав знайомий діловий партнер. Можна надіслати клієнтові листівку із зображенням стенда, знімком з попередньої виставки або сувеніром. Доцільно також призначити зустріч для переговорів, а про конкретний її час слід згодом домовитися по телефону.

Кожний експонент має подбати про запрошення для відвідувачів свого стенду. Для цього організатори виставки надають безкоштовні або за пільговими цінами проспекти, плакати, календарі та інші засоби, використовуючи при цьому спеціальні виставкові штампи або наклейки на листи. На наклейках, крім назви, емблеми і дати виставки, зазначають номер павільйону учасника.

Організатори виставки забезпечують експонента вхідними квитками-талонами. їх надсилають разом із запрошенням. В обмін на талон відвідувач одержує в касі безкоштовну перепустку. Експонент потім розраховується з організаторами виставки, нерідко за зниженою ціною, тільки за пред´явлені талони.

На кожній виставці видають каталог з даними експонентів або створюють системи інформації для відвідувачів, де за додаткову плату можуть бути розміщені певні оголошення і товарні знаки. Якщо система інформації ефективна не лише в місці розташування виставки і під час її проведення, то каталоги тривалий час використовують як довідкові видання.

Для залучення учасників і відвідувачів виставки організовують лотерею (гру), яка має стосуватися програми виставки або підприємства-експонента. На виставках випускають «Відомості про товари». Для цього експонент одержує від адміністрації бланк для коротких інформативних текстів, нерідко іноземними мовами.

ЗМІ подають різні повідомлення з виставки: спеціальні видання публікують технічні деталі експонатів; щоденну пресу цікавлять економічні дані, їх користь для споживачів; видання, теле-, радіопрограми міст, де працюють фірми (організації), учасників, можуть повідомити про їхній успіх на виставці. У телерепортажах слід представити на екрані експонати, які зацікавлять широку аудиторію. Для підготовки радіопередач потрібні компетентні співрозмовники, які вміють чітко, зрозуміло викладати свої думки.

У прес-бюро виставки експонентам надають прес-бокси для інформаційних матеріалів. Розміщують там не загальні рекламні проспекти, а конкретну інформацію, яка має привернути увагу журналістів до стенда. Організатори виставки забезпечують опрацювання і тиражування таких матеріалів.

Звичними подіями на виставках є прес-конференції, прийоми для працівників ЗМІ, неформальні зустрічі. Учасники виставок передбачають роботу із журналістами і безпосередньо на стенді, за що відповідає прес-референт або інший співробітник. Досягнуті на виставці особливі результати мають стати надбанням ЗМІ, в чому може допомогти прес-служба виставки, оскільки такі результати відповідають і її інтересам.

Виставкова діяльність у наш час носить нестабільний характер, оскільки незважаючи на намагання сучасних підприємств слідкувати за тенденціями Заходу, де виставкова діяльність займає досить вагоме місце, витрати на виставкову діяльність першими підпадають під скорочення в разі настання кризових явищ. Але позитивний імідж виставкових заходів зацікавлює все більшу кількість як учасників, так і споживачів. Більшість підприємств вбачають кінцевою метою участі у виставці збільшення обсягів продажу та розширення ринків збуту своєї продукції. Досягти потрібних результатів можливо лише при відповідальному підході до організації виставкової діяльності з залученням висококваліфікованого персоналу, а також консультантів, що мають великий досвід роботи у цій сфері. Необхідно пам’ятати, що успіх виставкової діяльності залежить від роботи після виставки. Незадоволення результатами виставкової діяльності ще не причина, щоб відмовлятись від участі в подальшому, а можливість обґрунтувати причину невдачі і в майбутньому уникнути помилок.

1.2. Використання інформаційних технологій для інформаційного забезпечення виставкового бізнесу

Фірми та організації, які займаються виставковою діяльністю найефективніше, використовують переваги Інтернету для реклами та власне організації виставкових заходів. Оскільки зараз Інтернет є доступним практично для будь-якої людини, то можна констатувати той факт, що Інтернет став окремою, дуже важливою ланкою і для виставкової діяльності.

До потенційних переваг використання Інтернету у виставковій діяльності можна віднести такі :

Широкі можливості використання реклами (банери, різноманітні розсилки, реєстрації у пошукових каталогах, рекламні сторінки у виставкових каталогах та ін.).
Постійний інформаційний обмін між фірмами-учасниками та організаторами, що дає змогу бути постійно в курсі останніх подій та змін.
Пошук необхідної інформації, партнерів, клієнтів.
Економія на рекламних матеріалах (використання Інтернет реклами, яка часто є набагато ефективнішою, ніж візуальна реклама), а також економія на послугах комунікації з партнерами/учасниками.

Розглянемо, наприклад, підприємство, яке працює в сфері виставкової діяльності та займається проведенням та організацією виставок та ярмарків як міжобласного так і міжнародного характеру. Однією важливою складовою проведення тієї чи іншої виставки є її прогноз на майбутнє, тобто чи буде вона прибутковою, чи збитковою. Цим займається певна група людей, яка слідкує за різноманітними показниками виставкової діяльності, зокрема і порівняно з іноземними фірмами.

Спостереження за відвідувачами і учасниками виставок, моделювання і планування виставкових робіт забезпечує вхідні дані для програм і аналізів, які генерують широкий діапазон продуктів даних, які використовуються для майбутнього прогнозування виставкової тематики, наприклад, на наступний рік.

Такі дослідницькі групи володіють величезною кількістю корисної інформації, яка може бути використана і іншими подібними групами, тобто, дослідницькі групи кількох виставкових організацій можуть плідно обмінюватись інформацією. Такі групи об’єднуються для створення виставкових просторів даних регіонального або національного масштабу. їм треба буде якомога простіше імпортувати свої дані в стандартних форматах і з глибиною деталізації (частина файла або кілька файлів).

Для швидкого пошуку в таких колекціях даних можуть бути корисними локальні копії або додаткові індекси.

Цей сценарій ілюструє кілька вимог простору даних:

каталог простору даних;
підтримку аналізу походження даних
створення колекцій та індексів

Участь у промислових виставках та споживчих торгових виставках-ярмарках входить до переліку заходів підприємницької діяльності наступального характеру, органічно вписується в комплекс маркетингу і обіцяє українським бізнесменам реальні результати за умов, що причини, які спонукають підприємство взяти участь у виставці або ярмарку, будуть гармонійно поєднані з глобальними цілями підприємства, зумовленими його стратегіями маркетингу та комунікацій.

Системи автоматизованого управління і електронний документообіг.

Зростання виставкової фірми, розширення її діяльності неодмінно призводять до втрат в управлінні. Інформаційний обмін між співробітниками, спільне використання даних (наприклад, інформації про експонентів), бюджетування та фінансове планування, підготовка до прийняття рішень — все це набагато складніше за умов 50 співробітників і 10 виставок, ніж 10 співробітників (які всі розміщені в одній кімнаті) і 2 виставок. З іншого боку, зростання самих виставок (збільшення числа експонентів) породжує проблему їх ефективного обслуговування. Такі самі проблеми виникають у будь-яких галузях — від машинобудування до банківської справи. Вирішення проблеми — у впровадженні корпоративної інформаційної системи (за старою термінологією — АСУ). Така система може бути стандартною, із певним пристосуванням до особливостей виробничого процесу виставкової фірми (наприклад, 1С:Підприємство) або розробленою на замовлення — це дорожче, але дозволяє реалізувати більше реальних бізнес-процесів.

Потрібно наголосити на тому, що впровадження будь-якої системи управління — це суттєві зміни в усіх сферах життя підприємства, у роботі кожного із співробітників. Рішення про впровадження такої системи повинно бути підкріплене підвищенням кваліфікації персоналу, політичною волею керівництва, готовністю до змін. Впровадження системи управління може суттєво змінити традиційне усталене життя підприємства, дати поштовх зміні організаційної структури та функціональних обов’язків, викликати неабиякий опір співробітників, розтягнутися на довгі роки. Тому приступати до цього процесу необхідно із повним усвідомленням цілей, із твердим рішенням довести справу до конкретного результату.

Бази даних, CRM і директ-маркетинг

Виставкові фірми вже давно зрозуміли, що поштова розсилка запрошень, якщо вона правильно організована, є набагато ефективнішою за інші види реклами. Але поштова розсилка на тисячу адрес і на сто тисяч адрес незрівнянні. Велика розсилка неможлива без автоматизації. З іншого боку, бази даних швидко застарівають, необхідно їх постійно оновлювати. Все це призводить до необхідності застосовувати у виставковій діяльності професійний підхід до ведення баз даних і поштових розсилок — підхід, що іменується директ-маркетингом або прямим маркетингом. Цей підхід означає максимально цілеспрямований контакт із клієнтом (у нашому випадку — відвідувачем) для заохочення його до певних дій (у нашому випадку — відвідання виставки). Багато виставкових фірм використовують типові рішення на базі популярних програмних продуктів для управління базами даних (наприклад, Microsoft Access), але більш ефективними (і, звичайно, більш дорогими) є спеціалізовані розробки.

Останнім часом у маркетингу дуже популярним стає новий підхід, що іменується CRM (consumer relationship management, управління відносинами із споживачами). Цей підхід базується на більш глибокому персональному знанні кожного клієнта, його потреб та особливостей, на індивідуальному підході. CRM активно застосовується у будь-яких галузях економіки, де продавати товар або послугу стає важче. У виставковому бізнесі CRM використовується як новий підхід до ведення баз даних потенційних учасників та організації продажу виставкових площ. Зрозуміло, практичне впровадження нової філософії маркетингу, якою насправді є CRM, можливе і на базі гросбуха і олівця, але набагато ефективніше використання спеціалізованих програмних розробок. Такі розробки можуть бути власними або типовими. Хороший приклад типової розробки, що може бути встановлена і почати працювати протягом одного дня — Terrasoft CRM, продукт українського виробництва. Звичайно, програмного продукту мало — необхідні зміни у психології та підходах співробітників, але це вже залежить від власної переконаності і волі керівника.

Інтернет

Інтернет кілька років був пугалом для виставкового бізнесу: нас жахали, що його розповсюдження зробить виставки непотрібними, адже в Інтернеті можна знайти покупців і постачальників, продемонструвати продукцію, поспілкуватися не гірше, ніж на виставці. На щастя, нічого такого не сталося, так само, як телебачення не витіснило книжки, газети і театр. Виставки мають одну особливість, якої позбавлений Інтернет і яка є найважливішою — виставки дають можливість особистого спілкування віч-на-віч.

Але Інтернет став у нагоді виставковим фірмам так само, як і підприємцям інших галузей. Використання Інтернету можливе у трьох найважливіших напрямках:

а) Реклама. Інтернет-реклама є достатньо ефективною, якщо ви розраховуєте на певну професійну або соціально-вікову категорію.

б) Реєстрація. Попередня реєстрація відвідувачів виставки через Інтернет економить сили і час як їм самим, так і організаторам.

в) Електронний документообіг. Підготовка до виставки завжди пов’язана із пересиланням великих обсягів інформації між учасниками та організаторами, заповненням форм і таке інше. Можна зекономити час і папір, використовуючи для спілкування Інтернет.

Звичайно, Інтернет потребує професійних підходів, і його використання буде ефективним лише за таких умов. Одночасно хотілося б розвіяти міф про те, що Інтернет в нашій країні малорозвинений, не дуже поширений і може стати в нагоді лише при роботі у високотехнологічних галузях і в столиці, а в традиційних галузях і в регіонах використовується дуже мало. Практика спростовує це твердження.

Технології реєстрації та опитування

У жорсткій конкуренції із іншими маркетинговими інструментами виставкам доводиться вчитися відповідати на ті запитання, які традиційно ставлять клієнти: про цільову аудиторію, її розмір і структуру, її цілі та уподобання. Реєстрація відвідувачів вирішує кілька проблем. По-перше, це вищезгадана проблема аналізу аудиторії. По-друге, лише за умов реєстрації відвідувачів можна говорити про правдивість статистичних даних і можливість аудиту. По-третє, реєстрація допомагає веденню баз даних і реалізації підходів прямого маркетингу. Сьогодні для комп’ютерної реєстрації використовуються усі найкращі надбання інформаційних технологій — Інтернет, сенсорні екрани, штрихове кодування, бездротовий зв’язок, кишенькові комп’ютери тощо.

Для більш глибокого вивчення аудиторії відвідувачів застосовуються вибіркові опитування. Обробка первинних даних може вестися як вручну (при невеликому їх обсязі), так і з застосуванням типових програмних продуктів, а також із застосуванням спеціалізованих програмних продуктів для соціологічних і маркетингових досліджень.

Системи автоматизованого проектування.

При зростанні розміру виставок складність їх забудови зростає нелінійно. Забудова великих виставок без автоматизації є дуже складним процесом, із великою вірогідністю помилок. Тому використання систем автоматизованого проектування (САПР) є необхідністю, починаючи з певного розміру експозиції. Універсальні САПР (такі, як AutoCAD), звісно, найкраще підходять для цього, але необхідна розробка прикладних надбудов до них, які відображають реалії виставкового проектування: типові комплекти обладнання, особливості проектування стендів тощо. Найкращою вітчизняною розробкою є 3D-exhibitions — надбудова до AutoCAD, що дозволяє швидко і надійно проектувати великі експозиції, паралельно вирішуючи інші важливі проблеми (наприклад, підрахунок кількості обладнання). Якщо ж однаковий САПР встановлений і в організатора, і в забудовника — робота стає на порядок більш ефективною і безперебійною, економляться час, сили і велика кількість паперу.

Виставкові центри у процесі своєї діяльності несуть потужний інформаційний імпульс: медіа-реклама посилює масовість, пряме розсилання запрошень організаторами забезпечує якісний кваліфікаційний склад відвідувачів, проведення конференцій створює можливість діалогу національних та іноземних виробників з експертами та аналітиками, а широка залученість іноземних представників посилює формування сприятливого ділового іміджу.

Розділ 2. Маркетингові технології у виставковій діяльності

2.1. Виставкова діяльність як різновид маркетингових комунікацій

Виставка — це синтетичний засіб маркетингових комунікацій, при застосуванні якого на відносно невеликій за розмірами обладнаній території демонструються для продажу взірці нових товарів чи надаються послуги з метою їх подальшої реалізації.

Виставкова діяльність має багато цілей, серед яких особливе значення надається рекламуванню, інформуванню потенційних споживачів про підприємство і його продукцію, а також обміну комерційною інформацією, широкому висвітленню виставкових процесів у засобах масової інформації На базі експозиції виставок організовуються короткострокові курси, науково-технічні семінари, конференції, прес-клуби, консультування та багато інших заходів [7, с. 70]. Участь у виставках надає можливість експонентам формувати суспільну думку про себе шляхом демонстрації не лише продукції підприємства, а й високого рівня кваліфікації персоналу, ефективного спілкування з потенційними клієнтами, громадськістю, засобами масової інформації.

Виконуючи одну з функцій маркетингу, виставки та ярмарки (щодо, цього згодні всі провідні фахівці) нині мають такі завдання:

методичне дослідження ринку й нагляд за конкурентами;
своєчасне забезпечення інформацією підприємств-учасників;
розвиток прямих особистих контактів з новими партнерами;
постійна адаптація пропозиції (технічних характеристик, дизайну тощо) до диференційованих вимог ринку, дослідження його тенденцій, своєчасне вдосконалення або раціональне оновлення продукції залежно від зміни вимог споживачів;
набуття глобальної європейської свідомості з паралельною розробкою специфічної стратегії маркетингу для кожної країни, розвиток різних типів ділового співробітництва;
активний розвиток маркетингу, особливо в галузі просування товару на ринок (реклама, особистий продаж на виставках та ярмарках, паблік рилейшнз тощо), методична сегментація ринків;

Виставкова діяльність у сучасних умовах реалізує функції генератора та ключової ланки процесів обміну в регіонах та містах. Це забезпечується поєднаним проявом специфічних особливостей виставкової діяльності, зокрема її можливостями інформування про стан і тенденції розвитку ринку, рівень конкуренції та особливості застосування конкурентних, інноваційних, логістичних та цінових стратегій; створенням можливостей для безпосереднього діалогу між виробниками та споживачами; проведенням професійних конференцій та дискусій у межах виставок, встановленням перспективних ділових контактів і у підсумку — значним мультиплікативним ефектом виставкової діяльності та створенням визначеного позитивного іміджу міста.

Названі чинники формують ефективні конкурентні переваги виставкової діяльності поряд з іншими маркетинговими інструментами для різних учасників ринку.

При цьому важливим аспектом для експонентів, які сплачують внески за участь у виставці, є вартість встановлення контакту порівняно з іншими формами комунікації. За оцінками Італійської асоціації виставок і ярмарків, ВД забезпечує можливість досягнути найбільшої кількості контактів порівняно з витраченими ресурсами. Вартість контакту оцінювалася як відношення між витратами, пов’язаними з реалізацією і випуском одного комерційного повідомлення, та кількістю отримувачів такого повідомлення. У результаті виявилося, що вартість контакту для однієї виставки в Італії в різних галузях значно нижча, ніж для реклами у спеціалізованому журналі протягом одного року і наближається до вартості публікації в одному випуску [4].

У зв’язку з цим слід зауважити, що ВД має дуже важливе значення для розвитку малого та середнього бізнесу, який обмежений у фінансових можливостях для організації рекламних заходів з просування своїх товарів та послуг на ринок. Разом з тим, навіть при незначному маркетинговому бюджеті цих підприємств (у межах 5000 дол. США) вони можуть брати участь у масштабних міжнародних виставках.

Унікальною конкурентною перевагою ВД є її діалогова роль — прямий діалог експонентів та відвідувачів, особливо такі його характеристики, як масовість, можливість для потенційних споживачів отримувати відповіді на ті питання, які їх цікавлять, вивчати ринок.

Про роль виставок як економічного інструменту свідчить той факт, що серед фахівців, які приймають рішення щодо купівлі чи інвестицій, 48% використовують з цією метою виставки [17, с.8]. Більше того, за результатом опитування 500 компаній, проведеного під егідою Німецької асоціації виставок та ярмарків, виявилося, що виставки є важливим елементом комунікації у діловому середовищі. У 2006 р. 79% респондентів оцінили їх як важливу чи дуже важливу складову, а у 2007 р. — навіть 82%.

Важливо, що виставка передбачає різні форми участі. Це допомагає більш повно, пластично та ефективно використовувати весь потенціал ВД, не обмежуючись лише окремими, чітко окресленими стандартами (реклама, маркетингове дослідження, обговорення актуальних проблем і перспектив розвитку галузі). Очевидно, саме вдале поєднання декількох форм участі й забезпечує позитивні результати для учасників виставки та визначає привабливість виставкової діяльності.

Висока ефективність ВД як маркетингового інструменту зумовлює її виняткову значимість в активізації соціально-економічного розвитку окремих міст та регіонів країни.

Істотним чинником, що визначає помітне місце ВД серед важливих інструментів регіонального розвитку, є вплив виставкової діяльності як на різних учасників ринку (експонентів, відвідувачів, експертів), окремі галузі, які є забезпечуючими, доповнюючими та обслуговуючими на визначеному ринку, так і на динаміку розвитку господарства міст та регіонів. Крім названого, необхідно враховувати і безпосередній вплив ВД на сукупність видів діяльності, які її обслуговують.

Отже, ВД пронизує практично всі сфери суспільної діяльності, передусім ті, де є висока конкуренція, значна швидкість впровадження інновацій, високий ступінь ділової активності, спрямованої на здобуття конкурентних переваг. Відповідно, ВД є важливим ринковим механізмом саморегулювання й саморозвитку міст та регіонів своєї локалізації.

2.2. Інтернет технології у виставковій діяльності

На сьогодні виставкова діяльність успішно перенесена в мережу Інтернет та набула віртуального характеру. На сучасному етапі розвитку віртуальні виставкові заходи посідають 1% на ринку індустрії подій. Однак, на думку експертів, до 2015 р. їхня частка на ринку зросте до 25% [2].

Відповідно до рейтингу Всесвітнього економічного форуму та Паризької школи бізнесу Ішеасі за рівнем розвитку інформаційних та комунікаційних технологій Україна посідає 75-те місце серед 122 країн світу (табл. 1).

Основними критеріями оцінювання виступали рівень інтеграції інформаційних технологій у бізнес, доступність даної інфраструктури, ступінь сприяння держави впровадженню відповідних технологій.

У мережі Інтернет нараховується велика кількість сайтів, що присвячені виставковій діяльності. Їх можна умовно розподілити на декілька груп (табл. 2).

Віртуальна виставка — умовно не обмежений у часі та просторі захід, що реалізується за рахунок Інтернет-ресурсів, у межах якого організатор надає можливість його учасникам на платних або безоплатних засадах розмістити у мережі на сайті виставки текстову інформацію, графічне, аудіо-або відеозображення експонатів, що розповідають про учасника віртуальної виставки, його діяльність, товари, послуги та технології, а відвідувачам виставки надає можливість на безкоштовно ознайомитися з інформацією та експонатами, наданими учасниками виставки у вигляді віртуального стенду [4, 59].

Таблиця 1. Рейтинг країн із найрозвиненішою ІТ-інфраструктурою

Місце у 2007 р. Країна Бал Місце у 2006 р. Зміна місця 1 Данія 5.71 3 2 2 Швеція 5.66 8 6 3 Сінгапур 5.60 2 -1 4 Фінляндія 5.59 5 1 5 Швейцарія 5.58 9 4 6 Нідерланди 5.54 12 6 7 США 5.54 1 -6 8 Ісландія 5.50 4 -4 9 Великобританія 5.45 10 1 10 Норвегія 5.42 13 3 70 Російська Федерація 3,54 72 2 75 Україна 3,46 76 1

Віртуальний стенд містить основну інформацію про підприємство-учасника, його спеціалізацію, асортимент товарів та послуг, контактну інформацію, а також передбачає можливість зворотного зв’язку. Він створюється за допомогою спеціальних флеш-технологій, що дозволяє додати динаміки та зробити презентацію підприємства цікавішою.

Такі стенди мають інтерактивний характер. Відвідувачі віртуальних виставок здобувають можливість брати участь у конкурсах, оцінювати стенди, які їм найбільше сподобалися, та залишати своє враження про них. Вони можуть продивлятися як усіх учасників виставки, так і вибраних ними відповідно до заданих параметрів пошуку.

Таблиця 2. Характеристика сайтів із виставкової діяльності

Назва групи Характеристика Сайти виставкових підприємств Сайт підприємства (організатора виставки або виставкового центру) передбачає розміщення у мережі Інтернет віртуального офісу, що надає загальну інформацію про компанію та її діяльність, перелік послуг та ціни на них, календарний план виставок фірми й умови участі у них, інформацію про партнерів, публікації про підприємство у ЗМІ тощо. Основна мета сайту — реклама власного підприємства, залучення додаткових клієнтів, інформування учасників та відвідувачів виставок. Сайти окремих виставок Великі виставкові підприємства створюють «промо-сайти» для кожної окремої виставки, об’єднуючи їх у межах корпоративного сайту. На них розміщується загальна інформація про конкретний виставковий захід, його організаторів та спонсорів, склад учасників, умови участі, результати попередніх проведених заходів із фотографіями тощо. Велику увагу приділяють дизайнерському оформленню, тому що це чудовий спосіб продемонструвати рівень заходу. Основна мета сайту — інформаційне обслуговування та реклама конкретної реальної виставки за допомогою мережі Інтернет. Інформаційно-пошукові сайти Інформаційно-пошукові сайти не пов’язані з конкретною виставкою або виставковим підприємством. Їхня кількість у мережі є найбільшою. Вони мають оглядовий характер та містять інформацію про виставкові заходи з різних тематик у вигляді календарного плану на певний період, а також публікації про розвиток виставкової діяльності в Україні та у світі. Організатори виставок розміщують на них свою рекламу. Такі сайти оснащені зручною системою пошуку за датою, регіоном або тематикою виставки. Основна риса — інформаційне навантаження сайту, тому дизайнові приділяється мало уваги. Сайти віртуальних виставок Організатори часто використовують віртуальні виставки як доповнення до реальних виставок та проводять їх паралельно у мережі Інтернет. Самостійна віртуальна виставка натепер є рідкісним явищем для країн СНД, проте у країнах західної Європи та у США такі проекти швидко розвиваються. Вони спрямовані не лише на демонстрацію товарів та послуг, а й на обмін інформацією. Головною рисою таких сайтів є незвичайне оформлення й оригінальність, що сприяють привабленню клієнтів.

Основними чинниками, що визначають вартість віртуального стенду, є (табл. 3):

♦ рівень його розробки;

♦ складність технологій, використаних для його створення;

♦ інформаційне навантаження;

♦ термін його розміщення на сайті.

Як видно з табл. 3, вартість віртуальних стендів, що їх пропонує Запорізька торгово-промислова палата, залежить від обсягу представленої на стенді інформації, а також інших додаткових послуг.

Таблиця 3. Цінова політика віртуальних виставкових стендів на прикладі Запорізької ТПП

Вид стенду Перелік можливої інформації Ціна, грн/рік Стенд № 1 Назва підприємства. Реквізити. Адреса. Телефон/Факс. E-mail. Інтернет-адреса. Опис діяльності підприємства, продукції, послуг. Участь у форумі. 288,00 Стенд № 2 Назва підприємства. Реквізити. Адреса. Телефон/Факс. E-mail. Інтернет-адреса. Опис діяльності підприємства, продукції, послуг. Фотографії продукції. Опис та характеристика продукції. Додаткова інформація. Участь у форумі. 480,00 Стенд № 3 Назва підприємства. Реквізити. Адреса. Телефон/Факс. E-mail. Інтернет-адреса. Опис діяльності підприємства, продукції, послуг. Фотографії продукції. Наявність відеороликів. Опис та характеристика продукції. Прейскурант. Умови продажу та доправлення. Додаткова інформація. Участь у форумі. Можливість участі у віртуальних групах спілкування. 960,00 Стенд № 4 Назва підприємства. Реквізити. Адреса. Телефон/Факс. E-mail. Інтернет-адреса. Опис діяльності підприємства, продукції, послуг. Фотографії продукції. Наявність відеороликів. Опис та характеристика продукції. Прейскурант. Умови продажу та доправлення. Додаткова інформація. Участь у форумі. Можливість участі в Інтернет-конференціях 1440,00

Віртуальна виставка надає широкий спектр можливостей для основних суб’єктів виставкової діяльності — організаторів виставок, їхніх учасників та відвідувачів (табл. 4).

Для учасників віртуальна виставка є ефективним методом маркетингових комунікацій, а для організаторів — способом отримання додаткового прибутку.

Основними перевагами віртуальної виставки над звичайною (реальною) є:

♦ необмежена виставкова площа та кількість учасників;

♦ широке охоплення виставки та відсутність географічного обмеження як для учасників, так і для відвідувачів;

♦ необмежений термін проведення виставки; можливість цілодобового до ступу до віртуальної виставки;

♦ спрощений процес організації участі у виставці, менший обсяг витрат на неї.

Проте основною та вагомою вадою віртуальних виставок є неможливість відвідувачів наочно побачити експонати, оцінити їх фізично у реальному часі та випробувати в дії.

Віртуальні виставки можна кла-сифікувати за певними ознаками:

За географічним складом учас-

ників:

1.1. Регіональні (локальні) ви-ставки. На них представлено підприємства різних галузей промис-ловості певного регіону. Організаторами таких виставок виступають регіональні торгово-промислові палати або обласні адміністрації. Наприклад: Віртуальні виставки Запорізької ТПП1, Віртуальна експозиція Вінницької обласної постійно чинної виставки підприємств2.

1.2. Національні виставки. На них представлено підприємства різних галузей промисловості всіх або більшості регіонів України. Наприклад: Віртуальні виставки ПМТЕРчЕХ-РО3.

За товарно-галузевою ознакою:

2.1. Спеціалізовані виставки. Тематику виставок присвячено одній конкретній галузі промисловості. На-

http://www.virtexpo.com.ua/

http://expo.vin.com.ua/uk/main/exposition

http://interexpo.com.ua/

приклад: Віртуальна будівельна виставка України4, Віртуальна виставка українських підприємств: продукти харчування, сільське господарство5.

Багатогалузеві (універсальні) виставки. На них представлено підприємства різних галузей промисловості.

На українському ринку послуг з організації виставок та ярмарків станом на 01.01.10 р. функціонувало 114 організаторів виставок та 16 виставкових центрів. Проведене дослідження показало, що 67,7% підприємств виставкової діяльності України мають власні сайти у мережі Інтернет (табл. 5).

Таблиця 5. Підприємства виставкової діяльності України, що мають власні сайти станом на 01.01.2010

Регіони (місто/область) Кількість виставкових підприємств Кількість виставкових

підприємств, що мають власний сайт Питома вага, % АР Крим 2 2 100,0 Вінницька 2 1 50,0 Волинська 1 1 100,0 Дніпропетровська 6 4 66,7 Донецька 5 3 60,0 Житомирська 5 1 20,0 Закарпатська 1 1 100,0 Запорізька 5 3 60,0 Івано-Франківська 1 — — Київська — — — Кіровоградська 2 1 50,0 Луганська 1 1 100,0 Львівська 4 4 100,0 Миколаївська 3 2 66,7 Одеська 14 7 50,0 Полтавська 5 4 80,0 Рівненська 1 1 100,0 Сумська 2 2 100,0 Тернопільська 1 — — Харківська 11 7 63,6 Херсонська 5 20,0 Хмельницька 1 100,0 Черкаська 1 100,0 Чернівецька 1 100,0 Чернігівська 3 33,3 м. Севастополь 2 — — м. Київ 45 38 84,4 Разом по Україні 130 88 67,7

Як свідчать дані табл. 5, лише у 6 з 27 адміністративно-територіальних одиниць України сайтів виставкових підприємств немає взагалі або їхня частка не перевищує 20%. В інших випадках цей показник коливається від 50% до 100%. Це доволі високий показник. При цьому віртуальні виставки серед виставкових підприємств проводяться лише Торгово-промисловими палатами України (табл. 6).

Таблиця 6. Перелік організаторів віртуальних виставок України станом на 01.05.10 р.

Організатор виставки Назва виставки Кількість учасників Київська ТПП http://www.kiev-chamber.org.ua WЕВ-ярмарок 11 підприємств Запорізька ТПП http://www.cci.zp.ua Рекреаційний комплекс. Туризм 4 підприємства Машинобудування. Металургія 20 підприємств Сільське господарство. Харчова промисловість 7 підприємств Абітурієнт 6 підприємств Рівненська ТПП www.rc-ci-rivne.com Українські технології, товарів та підприємств «Е-ехро Рівне» 2 підприємства Чернівецька ТПП www.chcci.org.ua Сторінка віртуальної виставки перебуває на стадії розроблення

Як видно з табл. 6, лише 4 ТПП України із 26 організовують віртуальні виставки, а саме: київська, запорізька, рівненська, чернівецька.

Віртуальні виставки є досить рідкісним явищем на українському ринку послуг з організації виставок та ярмарків порівняно до країн Західної Європи та США. Вони лише зароджуються та починають розвиватись у нашій країні. Тому більшість із них є відносно простими та схожими на електронні каталоги підприємств або Інтернет-магазини. Доцільно виокремити віртуальні виставки Запорізької ТПП, для яких характерною є наявність віртуальних стендів та павільйонів. Натискаючи мишкою на флеш-анімоване зображення павільйону, потрапляєш усередину, де на план-схемі зображено віртуальні стенди, ознайомитися з якими можна також одним натисканням мишки по стенду, підприємства яке вас зацікавило.

Отже, не зважаючи на те що віртуальна виставка на цей момент відіграє другорядне значення у порівнянні з традиційною (реальною) формою проведення виставки, вона є важливим та невід’ємним елементом виставково-ярмаркової діяльності. Вона перебуває на початковому етапі свого розвитку та стає популярнішою серед організаторів виставок.

Впровадження віртуальних виставок як важливих методів ведення бізнесу та інструментарію маркетингових комунікацій у діяльність підприємств-організаторів виставок України є доцільним, оскільки вони відкривають нові можливості, а саме: збільшення кількості замовлень та обсягів діяльності, підвищення конкурентоздатності підприємства та поліпшення його іміджу.

В Україні, на жаль, віртуальні виставки ще не набули достатнього поширення у мережі Інтернет. Однак організаторам необхідно використовувати віртуальні виставки як доповнення до реальних виставок, оскільки вони виступають ефективним інструментом отримання додаткового прибутку та, відповідно, забезпечення стійкого стану на конкурентному ринку.

Розділ 3. Перспективи розвитку виставкової діяльності в Україні

Виставки та ярмарки поступово стали дзеркалом технічного розвитку, біржею інформації, індикатором цін, економічно-політичним форумом прогнозування кон’юнктурних зміна також особливим соціальним явищем з економічним, політичним і культурним змістом.

На відміну від інших інструментів маркетингу, які розглядаються в цьому навчальному посібнику, торгові виставки та ярмарки користуються перевагами безпосередньої комунікації й живого контакту з товарами й послугами.

Витрати на участь у торгових виставках і ярмарках у США, наприклад, становлять 18% загальних витрат із маркетингу, у Німеччині — 25% витрат на рекламу. У середині 90-х pp. XX ст. сумарна виставкова площа становила понад 10 млн м2, а кількість ярмарків та виставок міжнародного масштабу сягнула 3,5 тис.

Політика участі підприємства у виставках та ярмарках не може обмежуватися тільки продажем товарів та послуг. Вона має бути органічно зв’язана з усіма інструментами маркетингу, особливо з рекламою і паблік рилейшнз.

методичне дослідження ринку й нагляд за конкурентами;
своєчасне забезпечення інформацією підприємств-учасників;
розвиток прямих особистих контактів з новими партнерами;
постійна адаптація пропозиції (технічних характеристик, дизайну тощо) до диференційованих вимог ринку, дослідження його тенденцій, своєчасне вдосконалення або раціональне оновлення продукції залежно від зміни вимог споживачів;
набуття глобальної європейської свідомості з паралельною розробкою специфічної стратегії маркетингу для кожної країни, розвиток різних типів ділового співробітництва;
активний розвиток маркетингу, особливо в галузі просування товару на ринок (реклама, особистий продаж на виставках та ярмарках, паблік рилейшнз тощо), методична сегментація ринків;
систематичний аналіз умов конкуренції, якісне поліпшення комерційних пропозицій, зміна виробничої орієнтації;
вивчення стану ринків, оскільки на виставках і ярмарках постійно присутня значна кількість конкурентів.

Така докорінна зміна поглядів на роль виставок і ярмарків відповідно змінила стратегію і тактику підприємств-учасників цих заходів. Укладання більш-менш випадкових контрактів поступилося місцем створенню справжніх ділових альянсів, гонитва за новими клієнтами — збереженню вже існуючої клієнтури, розумінню цінності кожного постійного клієнта, забезпечення якості якогось окремого виробу — забезпеченню якості всього фірмового асортименту, робота на внутрішніх ринках — глобалізації діяльності.

Підсумовуючи, можна сказати, що значення торгових виставок та ярмарків визначається тим, що вони створюють передумови для так званих випадкових зустрічей, забезпечують безпосередність спілкування, економлять дорогоцінний час покупців, продавців та виробничників, пропонують товари в їхньому натуральному вигляді, дають покупцю можливість порівняти однорідну продукцію за комерційними умовами її продажу, якістю, ціною тощо, сприяють налагодженню обміну інформацією, зокрема щодо нових досягнень у галузі науки та техніки. [12, с.25].

Виставки та ярмарки допомагають підвищувати авторитет підприємств (фірмової марки тощо), набувати досвіду професійних контактів, підвищувати рівень кваліфікації працівників та активізувати їхні зусилля для поліпшення своєї підприємницької діяльності, захищатися від помилкових рішень та дій, формувати суспільну думку про підприємство-учасника, демонструючи загальні досягнення підприємства в його стосунках з клієнтами, конкурентами, фінансовими органами та засобами масової інформації.

Отже, сучасний стан організації виставок і ярмарків наочно свідчить про їхню трансформацію із засобу презентації товарів для безпосереднього продажу на засіб глобальної комунікації. Сучасні виставки та ярмарки — це середовище для обміну інформацією (сфера комунікації) і укладання торгових угод (сфера ринку).

У зв’язку зі змінами світової економічної, політичної та демографічної ситуації найближчим часом очікують таких змін у сфері організації та проведення виставок і ярмарків:

посилення транснаціонального характеру вже знаних торгових виставок та ярмарків і значне гальмування виникнення нових;
активізації діяльності великомасштабних міжнародних виставок та ярмарків за межами традиційних місць їхнього проведення;
значного збільшення кількості виставок і ярмарків з однорідною або спорідненою тематикою (наприклад, електронна технологія);
збільшення участі дрібних та середніх підприємств у виставках та ярмарках національного масштабу;
збільшення асортименту послуг як об’єктів експонування;
збільшення участі малих підприємств у регіональних виставках;
відкриття деяких виставок для широкої публіки за суворого дотримання їхньої комерційної спрямованості.

Сфера діяльності виставок та ярмарків на початку XXI ст., визначається, на думку фахівців, так:

глобальна, де буде зосереджено пропонування-попит у світовому масштабі;
європейська, яка буде служити, головне, дзеркалом європейського ринку;
місцева, обмеженого радіусу дії, пристосована до специфіки регіону;
європейська регіональна, рамки якої будуть вужчими проти загальноєвропейських, але значно ширшими, ніж у звичайних регіональних виставок.

Усі ці зміни потребують адаптації підприємств до нового бізнесового середовища. Передовсім, вони мають опрацювати відповідні програми маркетингу, сконцентрувати зусилля на створенні відповідного фірмового іміджу, на формуванні необхідної фірмової індивідуальності.

На думку фахівців, жодне підприємство не матиме надії на виживання, якщо воно не створить менеджменту пристосування до структурних змін, спричинених вільним поширенням товарів і послуг; не усвідомить, що міжнародний ринок — це не замкнений простір, а відкрите середовище взаємодії комерційних пропозицій внутрішнього і зовнішнього ринків; не адаптує продукції до конкурентних умов щодо її зовнішнього вигляду, упаковки, каналів продажу, якості та цін, які формуються в новому економічному середовищі за зникнення кордонів; не вживатиме заходів для пристосування національної стратегії товаропросування до міжнародного ринку й відставатиме від конкурентів. [14, c. 46-47].

Щоб участь у виставці (ярмарку) була ефективною, бажано дотримувати таких «десяти заповідей» учасника виставки (ярмарку):

Установити тісний зв’язок цілей участі у виставці (ярмарку) і цілей маркетингу підприємства-експонента.
Вибрати найліпшу виставку (ярмарок) з погляду місця і часу її проведення, складу відвідувачів та експонентів, розміщення стенда і т. п.
Точно спланувати всі організаційні процедури. Обмежений термін дії виставок (ярмарків) унеможливлює будь-яку суттєву корекцію таких процедур у процесі роботи.
Правильно вибрати експонати залежно від ринків, просунутися на які бажає підприємство: технічний рівень, практичність, якість, зовнішній вигляд.
Установити сприятливий рівень цін проти цін конкурентів, що забезпечується правильним співвідношеннями ціни пропонування з якістю пропонованого товару та комерційними умовами його продажу.
Продумати порядок презентації на стенді загальної підприємницької діяльності експонента: вирішальну роль щодо цього матимуть зовнішній вигляд, функції і функціональність стенда.
Відповідно підібрати персонал стенда з погляду його кількості, складу, фахової підготовки, здатності до активної співпраці з відвідувачами.
Узгодити якісний рівень усіх запланованих заходів.
Регулярно контролювати ефективність окремих заходів.
Серйозно продумати порядок після виставкової (після ярмаркової) діяльності підприємства-експонента з урахуванням виявлених під час функціонування виставки (ярмарку) недоліків. [17, c. 29-30].

Розвиток виставочної індустрії, як ми бачимо, істотно залежить від темпів росту економіки в цілому, а також від її структурної перебудови: в «банановій республіці» може бути який завгодно ріст урожайності бананів, але виставки залишаться незатребуваним інструментом, а в інноваційній економіці навіть невеликий спад не приводить до зниження кон’юнктури на виставочному ринку. Виставки є індикатором ліберальності економіки — там, де галузь монополізована або зарегульована, виставки не потрібні й неможливі. Однак тут, як і всюди в економіці, має місце свого роду «квантовий ефект»: будучи індикатором лібералізації, виставка в той же час є інструментом лібералізації, впливаючи на зниження бар’єрів входу на ринок, його прозорість, балансування цін, введення конкуренції в цивілізовані рамки, розвиток споживчої культури.

Таким чином, перспективи виставочної індустрії прямо пов’язані з українським економічним ростом, а також з ростом значимості країни на міжнародній арені — очевидно, цей потенціал ще також не вичерпаний. Великий ресурс розвитку зосереджений у туристичній привабливості України — у цій області робота ще практично й не починалася, а європейська ділова публіка вже переситилася традиційними місцями. Поява в столиці хоча б одного сучасного великого конгрес-центра здатне перетворити Київ в одну з нових конгрессних столиць Європи, що конкурує з Будапештом і Прагою. Відсутність візового режиму як для європейців, так і для громадян колишніх радянських республік створює істотна конкурентна перевага також і в боротьбі за право стати однієї зі східноєвропейських виставочних столиць.

Зрозуміло, український виставочний ринок ще порівняно невеликий. Однак історичні й культурні традиції, приватна ініціатива, технологічна зрілість, звичка чесно відпрацьовувати гроші клієнтів і готовність до швидкого росту вивели провідних українських гравців на рівень їхніх європейських колег. У найближчі роки ми станемо свідками багатьох цікавих подій на цьому ринку.

Висновки

Отже, інформаційне забезпечення виставкового бізнесу – це програма, запрошення, афіша, пропуск-запрошення, запрошення ЗМІ, запрошення по телефону, підготовка листів, уточнення назв, посад і т.д., прес-реліз тощо.

В умовах сучасного гіпердинамічного середовища одним із способів забезпечення стійкого розвитку виставкового бізнесу стає процес розробки та впровадження в систему незворотних, якісних за характером змін, спрямованих на забезпечення довгострокового успіху бізнесу. З метою посилення ефективної інформаційної підтримки управління її розвитком та забезпечення результативної інформаційної підтримки процесів розвитку запропоновано ідентифікувати інформаційний простір виставкового бізнесу, під яким запропоновано розуміти сукупність інформаційних ресурсів, бази даних, знань та способів їх організації для забезпечення напрямів розвитку, розробки, впровадження та моніторингу відповідних проектів. До основних компонентів інформаційного простору управління виставковим бізнесом запропоновано відносити інформаційні ресурси, засоби інформаційної взаємодії організацій та інформаційну інфраструктуру.

Таким чином, виставкова діяльність — важливий та трудомісткий процес. Якщо уважно проаналізувати, то довиставкова підготовка забирає значний за проміжком час. Тому кожен крок має бути ретельно спланований. Але це рентабельна інвестиція; «участь фірми в роботі виставки/ярмарку є ефективним засобом формування маркетингових комунікацій. Особливо це стосується компаній, які вже завоювали досить надійні позиції на своєму ринку».

З огляду на сучасні виставки, українські експоненти, за деяким винятком, ще не досягли загальноприйнятого рівня виставкової культури. Тому основне завдання сьогоднішніх вітчизняних компаній — на гідному рівні увійти в світову виставкову індустрію.

Список використаної літератури

Про заходи щодо поліпшення виставкової діяльності в Україні: Указ Президента України від 30 жовтня 1996 року №1015/96 (в редакції від 12.02.2006) // www.rada.gov.ua.
Про схвалення Концепції розвитку виставково-ярмаркової діяльності: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 року №459-р (в редакції від 24.07.2003) // www.rada.gov.ua.
Аршевська М. Проблема оцінки ефективності виставкової діяльності // Маркетинг и реклама. — 2006. — № 1. — C. 53-57
Бондарчук Е. Из практики проведения выставок // Маркетинг и реклама. — 2002. — № 9. — C. 24-25
Быстров Ю., Молчановский Е., Секерин В. Выставки — инструмент маркетинга//Маркетинг. — 2005. — №3 (82)
Вербицкая В. Роль Интернет в выставочном бизнесе [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.expoua.com/Articles/lang/ru
Виставкова діяльність в Україні. Статистичний бюлетень. — К., 2008. — 49с.
Грищенко І. М. Ринкові аспекти виставкової діяльності в Україні на сучасному етапі // Актуальні проблеми економіки. — 2006. — № 9. — C. 113 — 119.
Гуменна О. Методичні підходи до аналізу виставкової діяльності // Економіка АПК. — 2004. — № 7. — С.44-50
Гусев Э.Б., Прокудин В.А., Саяащенко А.Г. Выставочная деятельность в России и за рубежом: Учебно-методическое пособие / Под ред. акад. РАН Н.П. Лаверова. — М.: Дашков И К, 2005.
Захаренко Т.П. Выставка: техника и технология успеха. — М.: Вершина, 2006.
Корніюк О. Виставкова діяльність: нові пріоритети // Бухгалтерія. — 2005. — № 34. — C. 73-74
Основы выставочно-ярмарочной деятельности / Под ред. Л. Е.Стровского. Учеб.пособие для студентов вузов. — М.: Юнити-Дана,
Пекар В. Пять принципов єффективного участия в выставке// Маркетинг и реклама. — 2002. — № 9. — C. 18-22
Пекар В. Пять принципов єффективного участия в выставке// Маркетинг и реклама. — 2002. — № 9. — C. 18-22
Рудавський О. Виставки: все більше і більше // Вісник податкової служби України. — 1999. — № 13. — C. 40-42
Самарченко О.»Виставково-ярмаркові» документи: «до», «під час» та «після»// Бухгалтерія. — 2006. — № 38. — C. 39-42
Тарасова Н.Організовуємо виставку // Бухгалтерія. — 2006. — № 38. — C. 29-33
Циганкова Т. Виставки і ярмарки як інструменти маркетингу: Міжнародна практика та українські реалії // Маркетинг в Україні. — 2000. — № 2. — C. 38-41