Сучасні відносини ЄС з азійськими регіональними організаціями та форумами

Категорія (предмет): Міжнародна економіка

Arial

-A A A+

ВСТУП

Актуальність цієї теми полягає в тому, що  регіональна інтеграція — важлива особливість розвитку сучасних міжнародних відносин; у світі практично не залишилось держав, які б не були членами однієї або кількох їх груп. Інтеграційні угруповання перетворилися на важливий інструмент світової політики, зовнішньоторговельної та інвестиційної світової економіки. Створені в 1957 р. Європейське Економічне співтовариство (ЄЕС) в 1967 р Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) заснована в 1985 році Південноазіатська асоціація регіонального співробітництва (СААРК) стали найбільш успішними  прикладами регіональної інтеграції в Європі та Східній Азії, навколо  яких розгортаються інтенсивні інтеграційні процеси, у взаємодії з ними зацікавлені впливові «гравці» світової політики і економіки.

Спочатку об’єднавши 5 країн Південно-Східної Азії, АСЕАН подвоїло їх число і перетворилася на потужну організацію всього регіону з населенням бл. 600 млн. чол., із сукупним ВВП що перевищив в 2008 р $ 1 трлн Євросоюз, який почав свою історію з Європейського об’єднання вугілля і сталі у складі 6 членів нині включає 27 держав Західної та Східної Європи з населенням бл. 500 млн. чол. Основні цілі країн АСЕАН та ЄС майже  однакові — регіональна безпека, політична стабільність, економічний розвиток,  зберігання конкурентоспроможності в глобалізованому світі. Відмінності тільки в методах досягнення цих цілей. У зв’язку з цим актуальним видається дослідження специфіки створення і функціонування, взаємодії цих об’єднань. Розвиток Євросоюзу, взаємини АСЕАН з її партнерами по діалогу в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні в рамках Регіональної форуму АСЕАН (АРФ), Східно-Азіатського співтовариства (ВАС), самітів  Азія — Європа (АСЕМ) визначають їх активну участь у будівництві нового світового порядку.

Таким чином, тема індивідуальної роботии є актуальною з наукової та практичної  точок зору в силу світових тенденцій розвитку регіональних об’єднань  держав, істотних досягнень АСЕАН та ЄС.

Об’єктом дослідження є ЄС та  регіональні організації (АСЕАН, СААРК, АСЕМ) при акценті на їх формування та розвиток, а також на їх взаємодію і співробітництво.

Предметом дослідження є інтеграційні процеси в Південно-Східної Азії і Європі як у регіонах світу, що найбільш успішно розвиваються, а також форми взаємодії АСЕАН з ЄС, СААРК – ЄС, АСЕМ – ЄС.

Мета дослідження — комплексний аналіз найбільш важливих аспектів політичної і економічної інтеграції в Південно-Східній Азії та Європі,  і сфер співроробітництва АСЕАН – ЄС, СААРК – ЄС, АСЕМ – ЄС. .

 Завдання дослідження: 

— Дослідити передумови та утворення Європейського Союзу, простежити рух  інтеграції від ЄЕС до утворення Євросоюзу;

— Дослідити передумови і процес формування АСЕАН; виявити і обґрунтувати їх основні етапи та напрямки інтеграційних процесів в рамках АСЕАН та ЄС, показати їх специфіку, визначити ступінь ефективності співпраці;

— Дослідити передумови та утворення Південноазіатська асоціація регіонального співробітництва (СААРК)

— Дослідити етапи встановлення та здійснення співпраці АСЕАН з ЄС, СААРК – ЄС, та АСЕМ – ЄС. А також з’ясувати їх відносини на сучасному етапі.

Історіографія: джерельною базою даної  індивідуальної роботи стали офіційні документи: серед яких  основними є Бангкокська декларація 1967 р.[1], Куала-Лумпурская Декларація про зону миру, свободи і нейтралітету в ПівденноСхідній Азії 1971р.[2], Договір про дружбу  і співробітництво в Південно-Східній Азії і Декларація згоди АСЕАН 1976 р.[3], Сінгапурська декларація 1992 р.[4], Бангкокській Декларація 1995 р.[5], Декларація про прийняття Соціалістичної Республіки В’єтнам в члени АСЕАН 1995р.[6],  Друга Декларація згоди АСЕАН 2003р.[7], Куала-Лумпурская Декларація про розробку Хартії АСЕАН 2005р.[8],  Хартія АСЕАН[9], Документи, що засновують Європейське співтовариство:  Документи Європейського Союзу, Єдиний європейський акт, Договір про Європейський Союз[10],Конституція держав Європейського Союзу[11]; Договір  і Хартія  основних прав Європейського Союзу [12]; Лісабонський договір[13]. 

РОЗДІЛ I. Європейський Союз: сучасні відносини з азійськими регіональними організаціями та форумами

I .1. ЄС: передумови, створення та сучасний розвиток міжнародних відносин

Європейський союз — економічне та політичне об’єднання 27 європейських держав[14].  Націлений на регіональну інтеграцію, Союз був юридично закріплений Маастрихтським договором у 1993 році на принципах Європейських співтовариств[15].  З п’ятьмастами мільйонами жителів  частка ЄС як цілого в світовому валовому внутрішньому продукті становила в 2009 році близько 28% (16,4 трлн доларів) за номінальним значенням і близько 21% (14,8 трлн доларів) — за паритетом купівельної спроможності.

За допомогою стандартизованої системи законів, що діють у всіх країнах союзу, було створено спільний ринок, що гарантує вільний рух людей, товарів, капіталу та послуг, включаючи скасування паспортного контролю між 22 країнами-членами Шенгенською угодою[16]. Союз приймає закони (директиви, законодавчі акти та постанови) у сфері правосуддя і внутрішніх справ, а також виробляє спільну політику в галузі торгівлі, сільського господарства, рибальства і регіонального розвитку. Сімнадцять країн союзу ввели в обіг єдину валюту, євро, утворивши єврозону.

Будучи суб’єктом міжнародного публічного права, Спілка має повноваження на участь у міжнародних відносинах та укладання міжнародних договорів. Сформовано спільна зовнішня політика та політика безпеки, яка передбачає проведення узгодженої зовнішньої і оборонної політики. По всьому світу засновані постійні дипломатичні місії ЄС, діють представництва в Організації Об’єднаних Націй, СОТ, Великій вісімці і Групі двадцяти. Делегації ЄС очолюються послами ЄС.

До  Європейського  Союзу входять 27 держав: Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія , Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція та Естонія. Кількість країн, що беруть участь в союзі, зросла з початкових шести — Бельгії, Німеччини, Італії, Люксембургу, Нідерландів і Франції — до сьогоднішніх 27 шляхом послідовних розширень: приєднуючись до договорів, країни обмежували свій суверенітет в обмін на представництво в інститутах союзу , що діють у загальних інтересах.  

I.2. Асоціація держав Південно-Східної Азії 

В Асоціацію держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), що була створена 8 серпня 1967 року, входять Бруней-Даруссалам, Камбоджа, Індонезія, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Малайзія, М’янма, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд і В’єтнам і його члени. Секретаріат АСЕАН розташований в Джакарті.

Відносини між ЄС і АСЕАН базуються на Угоді про співпрацю від 7 березня 1980 Угоди регулює питання торгівлі, економіки та розвитку. Політичний діалог здійснюється в рамках зустрічей на рівні міністрів закордонних справ (раз на два роки) і проходять між ними зустрічей на рівні вищих посадових осіб (з 1995 р.). Також Угодою 1980 заснований Спільний комітет співробітництва (Joint Co-operation Committee), офіційні засідання якого відбуваються раз на півтора року. Функціонує 6 постійних підкомітетів: з торгівлі та інвестицій, економічного і промислового співробітництва, науки та технологій, лісовому господарству, екології та наркотиків. У 1997 р. в АСЕАН вступили Лаос і Бірма (М’янма), у 1999 р. — Камбоджа.Протоколи про поширення дії Угоди 1980 р. на Лаос і Камбоджу були підписані в липні 2000 р. і знаходяться в процесі ратифікації. Проте ЄС різко заперечує проти поширення дії Угоди на Бірму, висловлюючи стурбованість у зв’язку з відбуваються в країні порушеннями прав людини і принципів демократії. З боку ЄС у відношенні Бірми діє цілий ряд санкцій, зокрема, заборону на постачання зброї (з 1990 р.), припинення співпраці у сфері оборони (з 1991 р.), зупинення всіх програм допомоги за винятком гуманітарної (з 1991 р.) , заборона на видачу віз широкому колу представників адміністрації та армії (з 1996 р.), скасування всіх офіційних візитів до Бірми (з 1996 р.), заборона на постачання будь-якого обладнання, що «може бути використано для внутрішніх репресій або тероризму» (з 2000 р.), заморожені активи перебувають на території ЄС активи осіб, яким раніше була заборонена видача віз (з 2000 р.). Всі ці санкції були підтверджені і частково посилені відповідно до Загальної позицій прийнятої 28 квітня 2003

З 1997 р. у зв’язку з вступом Бірми в АСЕАН політичний діалог ЄС-АСЕАН був припинений. Також припинилися зустрічі Спільного комітету співпраці, хоча підкомітети продовжували працювати. Робота Спільного комітету співпраці відновилася в травні 1999 р., але при цьому участь представників Бірми обмежено «пасивним присутністю». Можливість відновлення політичного діалогу на рівні міністрів закордонних справ була передбачена рішенням Ради ЄС (квітень 2000) при розробці деяких спеціальних положень про порядок участі у зустрічах міністра закордонних справ Бірми. Остаточно порядок участі представників Бірми в міністерських зустрічах був узгоджений в столиці Лаосу, Вьентьяне відкрилася 13-й (11 грудня 2000 р.) і 14-й (26-27 січня 2003 р.) зустрічах ЄС-АСЕАН. Всі програми співробітництва ЄС-АСЕАН не застосовуються відносно Бірми. Таке становище зберігається аж до теперішнього часу.

Взаємини між ЄС і АСЕАН засновані на «Нюрнберзької декларації про поліпшення партнерських відносин між ЄС і АСЕАН», схваленої Міністрами закордонних справ ЄС і АСЕАН на Нараді на рівні міністрів у м. Нюрнберг, Німеччина 15 березня 2007 року. План заходів сприяє спільному розміщення семінарів з прав людини, відповідно до семінарами з прав людини Азіатсько-Європейського наради (АСЕМ). Крім того, передбачаються подібні заходи, що розробляються для поліпшення інтелектуального та культурного обміну, сприяють побудові діалогу і створенню можливостей у галузі захисту прав людини з регіональною точки зору. Важливо відзначити, що співробітництво ЄС-АСЕАН поширюється на велике коло проблем у сфері захисту прав людини, таких як боротьба з торгівлею людьми, тероризмом, корупцією та незаконним розповсюдженням наркотичних коштів, а також за рівність статей і розширення прав жінок.

20 липня 2009 у м. Пхукет, Таїланд, АСЕАН оголосила про заснування Міжурядової Комісії з прав людини (AICHR), метою якої є сприяння розвитку та захист прав людини, підтримання миру, гідності, благополуччя, стабільності і гармонії в регіоні, миру і співробітництва серед держав-учасниць, а також процвітання, достаток і участь народів в процесі побудови суспільства АСЕАН. Крім того, метою Комісії є «поглиблення регіонального співробітництва з метою,  об’єднання національних та міжнародних зусиль,  для розвитку і захисту прав людини »та дотримання «Міжнародних стандартів щодо захисту прав людини, як встановлено Всесвітньої декларацією прав людини, Віденської Декларацією і Програмою заходів, а також міжнародними механізмами захисту прав людини, до яких належать держави-учасники АСЕАН »[17].

Важливо відзначити, що, відповідно до статті 3 Положень про обов’язки, AICHR «є міжурядовим органом і невід’ємною частиною організаційної структури АСЕАН », а також її «консультаційним органом». Як така, вона складається з країн-учасників АСЕАН, кожне з яких «має призначити представника в AICHR, який буде підзвітний призначення призначив його Уряду ». Положення про обов’язки також говорить: «призначив представника Правління може вирішити, на свій розсуд, замінити свого Представника ». ЄС привітав АСЕАН з установою цього органу (першого у своєму роді в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні) і оголосив про визнання ЄС важливості заснування таких регіональних органів з метою захисту і розвитку прав людини в усьому світі.

В офіційному повідомленні для друку 22 липня 2009 року Верховна комісар ООН з прав людини Наві Піллай схвалила створення AICHR і підкреслила основоположну роль регіональних заходів, які сприяють розвитку та захисту прав людини. Вона радила АСЕАН повністю інтегрувати цивільні соціальні групи в організацію AICHR для виконання зобов’язання регіональних лідерів щодо забезпечення орієнтації

Також головним питанням у відносинах ЄС з країнами АСЕАН стали перспективиформування трансрегіональної зони вільної торгівлі (ЗВТ). Головні  причини, що гальмують розвиток відносин між ЄС і АСЕАН – це нерівномірний  рівеньрозвитку країн всередині АСЕАН і суперечності ЄС і АСЕАН щодо можливості  військового режиму М’янми у переговорах про ЗВТ. Було підписано угодупро співпрацю і партнерство ЄС з Індонезією.

I.3.  СААРК – Південно-Азіатська асоціація регіонального співробітництва.

Для усунення недовіри між державами і народами регіону, зміцнення регіональної безпеки важливу роль могла б зіграти Асоціація регіонального співробітництва країн Південної Азії (СААРК)[18]. До цих пір її діяльність принесла відносно мало реальних результатів, однак слід врахувати, що це перша регіональна організація Південної Азії, що знаходиться в самому початку шляху.СААРК була інституціоналізована в Дацці в грудні 1985 міжнародна організація семи неприєднанихкраїн-сусідів , до складу якої входять Бангладеш, Бутан, Індія, Мальдівська республіка, Непал, Пакистан,Шрі-Ланка. Основна мета організації  — сприяння економічному і культурному розвитку, соціальному прогресу народів Південної Азії. Індії вдалося домогтися створення регіональної асоціації на своїх умовах. Представники ряду країн намагалися перетворити цю організацію на форум для обговорення спірних регіональних проблем, з тим щоб надати їй в подальшому політичний і навіть військовий характер. Однак Індія категорично відкинула ідею перетворення СААРК у військово-політичну організацію, хоча б і у віддаленому майбутньому, і змогла домогтися згоди сусідніх країн на те, щоб СААРК займалася виключно питаннями економічного, технічного та культурного співробітництва. Була досягнута також домовленість, що всі офіційні обговорення двосторонніх, в тому числі і спірних, питань на спільних форумах забороняються, рішення будуть вважатися прийнятими лише за умови згоди всіх сторін. СААРК поки відрізняється від АСЕАН і інших асоціацій «третього світу» відсутністю консенсусу з проблем позарегіональних, внутрішньорегіональних джерел загрози регіональної безпеки.

До цього часу діяльність СААРК в економічній області не дозволила досягти істотних результатів і подолати тенденцію до відносного скорочення економічного співробітництва між країнами Південної Азії (у 90-ті роки внутрішньо-регіональний торговий оборот становив близько 1% загальної торгівлі країн — членів СААРК). Тут існує багато непереборних  бар’єрів. Як вже зазначалося, різні рівні соціально-економічного розвитку країн регіону і їх політика в цій сфері. У результаті розчленування субконтиненту в 1947 р. і пов’язаних з цим подій економічні зв’язки виявилися зруйнованими. До 80-х років у кожній країні вже остаточно були створені власні економічні структури, орієнтовані головним чином на внутрішній ринок. При цьому стала помітна тенденція до постійного (хоча і відносного) звуження участі не тільки у внутрішньо регіональної, а й у світовому поділі праці. Економічні структури країн Південної Азії не взаємодіяли, а існували майже в повній ізоляції один від одного. Сусідні з Індією країни (перш за все Пакистан) побоювалися, що широке економічне співробітництво в рамках СААРК може призвести до подальшого зміцнення більш потужного індійського капіталу за їх рахунок. Проте з часом стало все сильніше проявлятися прагнення країн Південної Азії розвивати внутрішньорегіональні економічні зв’язку. На 9-му форумі СААРК (Мале, травень 1997 р.) почалося обговорення можливості створення до 2005 р. зони вільної торгівлі в Південній Азії, що дозволить різко збільшити торговий оборот і взаємні інвестиції.

Може бути, найбільш вагомим внеском СААРК у справу нормалізації ситуації в регіоні стало створення механізму для проведення неформальних зустрічей та дискусій лідерів країн-учасниць. Дійсно, кількість зустрічей семи керівників на двосторонній основі на ряді форумів перевищила загальне кількість переговорів на вищому рівні, проведених в Південній Азії за деякі п’ятиріччя.

I.4.  АСЕМ. Форум «Азія — Європа»

 Ще одним регіональній угруповуванням є АСЕМ.

АСЕМ (The Asia-Europe Meeting ASEM — Форум «Азія — Європа») є неформальним процесом діалогу та співробітництва, в якому беруть участь всі члени Європейського Союзу (ЄС), члени АСЕАН (Association of Southeast Asian Nations — Асоціації країн Південно-Східної Азії), а також Європейська Комісія, Китай, Південна Корея і Японія. У 2007 склад учасників АСЕМ продовжував розширюватися, і зараз до їх числа відносяться також Болгарія, Румунія, Індія, Пакистан, Монголія, а також Секретаріат АСЕАН.

Спочатку зустрічі АСЕМ, які починаючи з 1996 року проводяться з періодичністю раз на два роки, замислювалися як платформа для дискусій між учасниками інтеграційних об’єднань — ЄС і АСЕАН. Однак поступово форум розростається: на наступній зустрічі в дискусіях на правах офіційних учасників будуть брати участь Росія, Австралія і Нова Зеландія — відповідні угоди були підписано з ними в Брюсселі.

Основним посланням підсумкової декларації 2010 року  стала необхідність посилення кооперації між двома регіонами. Країни одностайно висловили готовність об’єднати зусилля для після кризового  відновлення та реформи економіки. При цьому, з одного боку, мова йде про збільшення інвестицій, вирішенні соціальних завдань, з іншого — про необхідність серйозного реформування світової фінансової системи, в тому числі, Міжнародного валютного фонду, який як європейські, так і азіатські держави хочуть бачити «більш надійним і ефективним ». Пов’язують вони це, в першу чергу, з перерозподілом голосів в організації на користь динамічно розвиваються.

У «Брюссельській  декларація про більш ефективне глобальному управлінні економікою» підкреслюється, що фінансова криза виявила недоліки світового економічного порядку. «Потрібно вчитися на уроках минулого і створити більш ефективну стійку платформу і надійний фінансовий сектор»[19], — резюмують країни. За рахунок чого ця мета буде досягнута, прописано доволі туманно. Зокрема, мова йде про більш доступних фінансових коштах для боротьби з різкими коливаннями на ринках.

«Ні» протекціонізму і «так» якнайшвидшому завершенню Доха-раунду переговорів СОТ — ще два найважливіших гасла підсумкового документа. Втім, при уважному розгляді стає очевидно, що відображені в ньому якраз найболючіші теми міжнародного порядку денного. Доха-раунд затягнувся вже на кілька років і красномовно свідчить про те, що учасники світової торгівлі переслідують занадто різні цілі, а тому не можуть домовитися про взаємоприйнятні правила гри.

Протекціонізм як і раніше є суворою реалією міжнародного порядку денного, про що говорить чергова китайсько-американська торгова війна. Немає згоди і з багатьох питань торгівлі. Так, на зустрічі в Брюсселі Ніколя Саркозі порушив тему спекуляцій із сировиною, які виражаються в сильних коливаннях цін. Главу Франції підтримала канцлер Німеччини Ангела Меркель.

На другий день конференції активні дискусії розгорілися щодо курсу юаня. ЄС наполегливо закликав Китай не занижувати курс валюти. Глава Європейського центрального банку Жан-Клод Тріше-, заявив, що ті зміни курсу, які відбулися з червня 2010 року, не відповідають очікуванням європейців.  Втім, у підсумковий документ валютна тема так і не ввійшла: ЄС як і раніше обережніше у вибудовуванні політики з Китаєм, ніж США, але не поступається їм в завзятості.

Постійний голова Європейської ради Харман Ван Ромпей Виступаючи на саміті, зазначив, що ЄС докладе зусиль щодо зміцнення співпраці з Азією і готовий стати важливим партнером для неї. Він підкреслив, що ЄС потрібно «звернути погляди на Схід», співпраця ЄС з Азією «має бути не на словах, а на ділі»[20].

Щодо розвитку відносин з Азією, Х. В. Ромпей сказав, що ЄС зробив два конкретні кроки для поліпшення відносин з Азією, в тому числі надав допомогу азіатським країнам для ліквідації наслідків стихії і підписав з ними перше угоду про вільну торгівлю.

Зупинившись на розвитку азіатсько-європейських відносин у майбутньому, Х. В. Ромпей процитував відоме китайське вираз, яке свідчить «шлях у тисячу лі починається з першого кроку», і висловив надію, що Азія і Європа зможуть зробити «новий крок» у поглибленні взаєморозуміння та співробітництва.

Х. В. Ромпей також сказав, що в ході дводенного саміту керівники Китаю і країн Європи повинні обговорити питання управління глобальними фінансами та економікою, сприяння тривалому розвитку, глобальні проблеми, міжнародну обстановку і регіональні «гарячі точки».

ВИСНОВКИВисновки до яких я прийшла є попередніми. Регіональна інтеграція є важливою  особливістю розвитку сучасних міжнародних відносин; у світі практично не залишилось держав, які б не були членами однієї або кількох їх груп. Інтеграційні угруповання перетворилися на важливий інструмент світової політики, зовнішньоторговельної та інвестиційної світової економіки. Створені в 1957 р. Європейське Економічне співтовариство (ЄЕС), нині пройшовши ряд інтеграційних перетворень  ЄС, в 1967 р Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) заснована в 1985 році Південноазіатська асоціація регіонального співробітництва (СААРК), а також АСЕМ (The Asia-Europe Meeting ASEM — Форум «Азія — Європа») стали найбільш успішними  прикладами регіональної інтеграції в Європі та Східній Азії, навколо  яких розгортаються інтенсивні інтеграційні процеси, у взаємодії з ними зацікавлені впливові «гравці» світової політики і економіки. Сучасні відносини між ЄС та цими організаціями розвиваються досить динамічно, адже країни-учасниці зацікавлені у  — регіональній безпеці, політичній стабільності, економічному розвиткові,  зберігання конкурентоспроможності в глобалізованому світі.

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 Офіційні документи

 Бангкокськадекларація. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

www.aseansec.org.

  1. Куала-ЛумпурскаяДекларація про зону миру, свободи і нейтралітету                в ПівденноСхідній Азії. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

www.aseansec.org.

  1. Договірпро дружбу  і співробітництво вПівденно-Східній Азії і Декларація згоди АСЕАН. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

www.aseansec.

  1. Сінгапурськадекларація. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

www.aseansec.org

  1. БангкокськійДекларація [Електронний ресурс].- Режим доступу:

www.aseansec.org

  1. Деклараціяпро прийняття Соціалістичної Республіки В’єтнам в члени АСЕАН. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

www.aseansec.org

  1. ДругаДекларація згоди АСЕАН. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

www.aseansec.org

  1. Куала-ЛумпурскаяДекларація про розробку Хартії АСЕАН. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

www.aseansec.org

  1. ХартіяАСЕАН. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

www.aseansec.org

  1. ДокументиЄвропейськогоСоюзу.Т.I.- IV.М., 1994
  2. Конституціядержав ЄвропейськогоСоюзу. М., 1997
  3. ДоговіріХартія основних прав Європейського Союзу М., 2003

Наукові посібники

  1.  ЄвропейськийСоюз: Основоположні акти у редакції Лісабонського   Договору зкоментарями. М., 2008
  2. АСЕАН в системе международных экономических отношений. М., 1994
  3. Внешняя политика и дипломатия стран Азиатско-Тихоокеанского региона / Дипломатическая академия МИД РФ. М., 1998
  4. Современные международные отношения и мировая политика. Учебник / МГИМО(У) под ред. А.В. Торкунова. М., 2004