Технічні засоби навчання в англійській мові

1. Вступ

2. Використання тематичних і між тематичних діафільмів для розвитку навичок аудіювання і говоріння

3. Організація телевізійних занять

3.1. Вплив учбового ТБ на мотивацію вивчення англійської мови

3.2. Типи телезанять і телекурсів

3.3. Короткий опис методики використання звукових навчальних кінофільмів на уроках англійської мови

4. Висновки

5. Бібліографія

ВСТУП

З перетворення України на самостійну державу виникла потреба у розбудові системи освіти, її докорінному реформуванні. З цією метою розроблена цілісна державна національна програма “Освіта”, головною метою якої є визначення стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу ХХІ ст., створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

Основні принципи освіти:

• пріоритетність освіти;
• демократизація;
• гуманітаризація;
• національна спрямованість;
• відкритість системи освіти;
• безперервність освіти;
• нероздільність навчання і виховання;
• багатокультурність та варіативність.

Названі принципи державної освітньої політики зумовили і необхідність реформування системи навчання іноземних мов: переглядається структура ступенів навчання, оновлюється зміст навчання іноземних мов і зміст виховання засобами іноземних мов; створюються авторські програми та альтернативні підручники з іноземних мов; реалізується інтеграція у світові заклади освіти, пов’язані з навчанням іноземних мов; забезпечується безперервність навчання іноземними мовами; створюються умови для варіативності форм навчання іноземними мовами тощо.

Метою навчання іноземних мов є оволодіння учнями іноземної мови як засобом спілкування і здійснення в цьому процесі виховання, освіти і розвитку особистості учня.

Цілі навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах визначають очікувані результати навчальних досягнень учнів в оволодінні іноземною мовою за період навчання в закладі.

В сучасній методиці навчання іноземної мови у середніх навчальних закладах висуваються чотири цілі: практична, виховна, освітня і розвиваюча.

Питання навчання іноземній мові в середній школі стає все більш актуальним. Запам’ятовування лексичних одиниць, як правило, реалізується не в ході практичного заняття, а залишається самостійною роботою учнів. Причиною цього є об’єктивні труднощі презентації лексики на уроках: відсутність наглядності, фактор часу та ін. Вирішення цієї проблеми набагато полегшується застосуванням технічних засобів навчання, зокрема навчального телебачення, діафільмів та звукозапису.

Використання технічних засобів навчання стало сьогодні нормою, але темпи їх використання ще не в повній мірі відповідають вимогам навчального процесу в сучасній школі. Їх використання повинно визначатись логікою і змістом навчального курсу і при цьому органічно співпадати з традиційними методами навчання.

Одна з основних задач, які поставлені перед школою на даному етапі її розвитку, — це покращення якості знань учнів, яке не може не використовувати систематично технічні засоби навчання.

Відомо, що кожний аудіовізуальний посібник має свої специфічні особливості і використовувати його слід лише тоді, коли звичайні, традиційні засоби менш ефективні. Таким чином, якими б заманливими не були кіно фрагменти і діафільми самі по собі, використання їх в процесі навчання іноземній мові буде виправдано лише в тому випадку, якщо вони підвищують ефективність навчання.

Використання тематичних і міжтематичних діафільмів для розвитку навичок аудіювання і говоріння

На відміну від кіно фрагментів діафільми більш часто використовуються в процесі вивчення англійської мови в середній школі. Такі якості діафільму, як простота і зручність у використанні, зробили його, мабуть, найпоширенішим аудіовізуальним засобом навчання.

В сучасній методичній літературі діафільми, які використовуються при навчанні іноземній мові, поділяються на три групи:

1. Предметні.

2. Ситуативні.

3. Тематичні і між тематичні.

В предметних діафільмах зображаються реальні предмети, і такі діафільми порівняно рідко застосовуються в школі, тому як в аналогічних цілях простіше і зручніше використовувати предметні картинки.

В ситуативних діафільмах подається зображення простих дій і взаємовідносин між предметами і явищами в рамках визначених ситуацій або мікроситуацій.

Тематичні діафільми звичайно містять сюжети в рамках певної теми і використовуються для відпрацювання теми в нових варіантних ситуаціях. Міжтематичні діафільми звичайно містять сюжети між тематичного характеру і використовуються на більш продвинутому етапі роботи по розвитку навичок усного мовлення. Причому якщо предметні і ситуативні діафільми можуть бути німими, то сюжетні діафільми можуть бути як німими, так і звуковими (в залежності від методичних задач, поставлених при їх використанні).

Якщо ціллю діафільму є розвиток навичок аудіювання, то він, робиться звуковим. Це не значить, проте, що німий діафільм не може використовуватись з тією ж ціллю, тому як діафільм супроводжується коментарем учителя.

При сприйнятті звукового діафільму розуміння може бути здійснене двома різними шляхами:

1. безпосереднє розуміння зображення, яке допомагає розумінню мови
2. посереднє розуміння зображення, саме потребує допомоги мови

Потрібно перевірити розуміння сюжету діафільму. Також потребує уваги бесіда з учнями з використанням окремих кадрів діафільму.

Отже, ефективність навчання визначається не тим, використовується чи не використовується будь-який, навіть найновіший технічний засіб, а тим, по якому методу здійснюється сам процес навчання.

Організація телевізійних занять

Останніми роками навчальнетелебачення стає основним технічним засобом, які використовуваютьсядля інтенсифікації навчання іноземним мов вшколах. Популярність ТБ як кошти навчання полягає в його синтезі, який дозволяє повідомляти студентам як лінгвістичну, так і екстралінгвистичну інформацію. Запровадження великого числа наочних компонентів в поєднанні з іномовної промовою помітно перебудовує весь навчальний процес.

Немає потреби доводити, що своєюекономічностюТБ перевершує всі інші технічнізасоби навчання, вміщуючи в себе всі позитивні якості кінофільмів, діафильмов, таблиць, магнітних стрічок й інших коштів зорової і слухової наочності. Слід зазначити дві особливості ТБ: перша — із використанням ТБ викладачі іноземних мов отримали можливість моделювати функціонування мови в реальних ситуаціях спілкування; друга — завдяки ТБ об'єктом навчання повному обсязі стає мовна діяльність. ТБ доступні як рецептивні, так і продуктивні види мовної діяльності. З рецептивних видів мовної діяльності успішно всього з допомогою ТБ розвивається аудіювання, а з продуктивних — говорення. Дуже ефективно використання ТБ для створення лексичних, граматичних та вимовнихнавичок.

Поєднання візуального і вербального лав дає можливість добре мотивувати навчальні дії і чітко визначати їх мета. Одне з основних умов навчання мовної діяльності — облік психологічних характеристик студентів в навчальної комунікативної діяльності. Головні з них — чинники, належать мотиваційної сфері, «формування у учнів мотиваційногоплана,діяльності» [2, с. 18].

Вплив учбового ТБ на мотивацію вивчення англійської мови

Навчальний ТБ значно впливає на мотиваційну сферушколяра. «Ушколах,— пише Н. У. Вітт,— де іноземнамовавиступає як непрофілюючадисципліна, чинник мотивації — системи мотивів, які спонукають вивчати мова, має величезне значення» [2, с. 23]. Це пояснюється тим, що зміна форми презентації навчального матеріалу викликає певну перебудову пізнавальної діяльності школяра. Мова, поданазазвичай в формі, а в усній реалізованій в основному учителем, виступає в ТБ переважно в усному вигляді, в комунікації. Школяр уперше побачить і чує іноземну мову «у виконанні» великого числа людей. Пізнавальний інтерес стимулюється адекватністю ТБ передач самому широкому тематичного і жанровому спектру. Певною мірою змінюється при використанні ТБ характер мнемічноїдіяльності школярів. Семантизація і запам'ятовування мовного матеріалусамостійної роботи переносяться безпосередньо на заняття і супроводжуються великим обсягом предметної і схематичної наочності, що полегшує запам'ятовування. А. І. Баікіна пише про використання навчального ТБ: «Ми використовуємо відоме становище В. Д. Ушинського про те, що до зорового образу «легко міцно прив'язуються навіть абстрактні ідеї, які без того згладились б швидко» [4, с. 188].

Поєднання візуальних і вербальних компонентів в навчальному ТБ надає багато можливостей для створення проблемних ситуацій. Відомо, що проблемне навчання стимулює працьовитість, увагу, мобілізує розумові зусилля школярів. У навчальному ТБ з іноземних мов проблемність створюється вже часто при співвідношеннівізуального ряду, представленого малюнком чи схемою. Візуальна і мовна здогадка— це робочі прийоми при семантизаціїлексики, поясненні пасивної граматики, аудіюванніі читанні.

Крім рішення розумових завдань ТБ має постійно залучати школяра у вирішення комунікативних завдань. Значне збільшення часу індивідуального говоріння порівняно з звичайними заняттями досягається системою телевізійних вправ. Особливого значення при цьому має гра. Вона створює хороші умови для «об'єднання» мови іноземною мовою з діяльністю у створюваних ситуаціях [1, с. 43].

Слід зазначити ще один мотиваційний чинник. Він полягає в значною сугестії (чиннику навіювання) ТБ. В телевізійної сугестії лежить тісне з'єднання в ТБ наукового і художнього підходу до дійсності. «Пересікаються вже жанри і пологи мистецтва — сполучається художня тканину з нехудожньої, і сполучається так, що ціле, при явній наявності «культурно-просвітницьких» функцій безперечно несе в собі функцію художню» [3, с. 11З]. Телевізійні передачі з іноземного мови дуже різноманітні за обсягом і жанру, включаючи в себе як художні, так і наукові види повідомлень. На відміну від передач фізико-математичного циклу передачі з іноземного мови можуть мати інформаційну, естетичну і розважальну функції при суміщення їх з освітньої функцією і домінанту останньої.

Елементи сугестії не можуть повністю позначитися в межах однієї телепередачі. Набагато більше її в цілих телекурсах, які мають форму серіалу [4, с. 75]. «Форма серійності, — зазначає Н. Хрєнов, — як ніяка інша форма, цю суггестію, а отже, і створення спільності в телепубліціпровокує максимально» [6, с. 114].

ТБ кілька знижує негативні мотивації навчання — побоюванні стресу, які часто супроводжують звичайне аудиторне заняття. Певна «анонімність» телеглядача навіть в умовах замкнутої системи навчального ТБ дозволяє йому сприймати більш релаксованно навчальну інформацію з телевізору — за всієї її щільності і великому обсязі.

Знання результатів — відомий, іноді з реалізований на практиці принцип навчання. Хоча ТБ розриває контакт між комунікатором і реципієнтом, в ТБ є досить коштів підтримувати мотивацію, створювану оперативної зворотної зв'язком. Це досягається певної структурою вправ, забезпечують знання учнямправильності своїх мовних дій, а також системою телевізійних тестів.

Типи телезанять і телекурсів

За своїмобсягом та місці в навчальному процесі телебачення може набувати форми телевставки, складової частина занять; телевізійного заняття; телевізійної лабораторної роботи — записи на відеоплівку, яку учень переглядає у години самостійної роботи. Телепередачіможуть організовані в телекурси, які від 3—4 передач на певну тему до 20 і передач, розрахованих роботу в протягом семестру чи навчального року. За своїмпсихолого-дидактичнимпризначенням телепередачі заведено поділяти на мотиваційні, інформаційні, інструктивні і змішані [2, с. 5]. Мотиваційніпередачі стимулюють інтерес і творчу активність; інформаційні — повідомляють і роз'яснюють факти; інструктивні — формують навички і прийоми діяльності.

Передачі з іноземного мови діляться як помовнимаспектам (лексиці, граматиці, фонетиці), так і видаммовної діяльності (навчання аудированию, читання, говорінню, перекладові). За переважаючому полізору інформації передачі тяжіють до мовнихі внемовних.

Що служить тематичної основою мовних (аспектних) передач? У методичної літературі зустрічаються, наприклад, такі думки: «Вивчення аспектів мови слід побудувати на країнознавчому матеріалі, якийздатний нести велику інформаційну навантаження, включаючи також інформацію з спеціальності, яку школяр вивчає в інституті» [2, с. 221].Смисл навчати лексиці чи граматиці особливо пасивної) тільки на країнознавчомуматеріалі ми не бачимо, оскільки це штучно ускладнить побудова телепередач. Для школи бажано створити такі телевізійні курси:

1. Корректуючий курс для школярів, які мають прогалини за шкільною програмою. Цей курс повинен бути комплексним та вмикати повторення лексики шкільного словника-мінимума (до 1,5 тис. лексичних одиниць максимально, але реально до 800 одиниць), повторення активної граматики на мовних зразках і розвиток навичок говоріння на найпростішу тематику, що включає основні формули спілкування. Такий телекурс обсягом близько 20 передач має споруджуватися переважно на ігровий основі. Бажаний його запис на відеоплівку. Створення такого курсу може значно скоротити час на корекцію шкільного матеріалу.

2. Телекурс з введення і закріплення лексики загальнонаукового значення (1—1,2 тис. лексем). У принципі такий курс повинен єдиним для всіх шкілстворено централізовано. Крім основногозавдання — створення лексичних навичок — такі курси покликані також розвивати аудіюваннянауково-технічної мови.

3. Телекурс з навчання читання, який добре поєднувати з курсом із пасивної граматики.

Крім того, рекомендується створювати телекурси, які виконують допоміжну роль стосовно до основному навчального посібника, прийнятого з однієї чи ряду спеціальностей. Ці телекурсиповинні мати комплексний характер: взяти на себе презентацію лексики, організувати аудіюваннянауково-технічних текстів, дати систему тестів за матеріалом посібники.

Крім телекурсов, які, природно, найбільший ефект навчання, вчительможе починати використання ТБ з окремих передач. Найлегше організувати перші передачі в граматиці; з введення лексичного матеріалу з будь-якого тематичноюознакою; з країнознавства (вигляді репортажу, лекції). Для учнівможна рекомендувати теми: «Лондон», «Нью-Йорк», «Вища освіта в США», «Великі люди науки».

При визначенні тематики телепередач з країнознавства потрібно враховувати ряд чинників, головні з яких: можливість школи забезпечити досить виразний відеоряд, а також облік того, що країнознавча тематика посідає багато місця в ефірному ТБ. Це означає: а) суворий відбір матеріалу, що має навчальну і виховну мету; б) орієнтацію на «стабільні факти» країнознавства: географічні, економічні, культурні, наукові; в) меншу порівняно з ефірним ТБ щільність матеріалу і частоту зміни кадрів.

Телевізійна передача може включати в себе кілька жанрів повідомлень. «У телеуроціна тему «Місто» одна частина може оформлятися як хроніка, інша — як репортаж, інтерв'ю чи розмова; можна вмикати й матеріал. Так, одна частина телевізійного уроку «Лондон», у якій розповідається про історію міста, його основних районах і визначні пам'ятки, проходить формі розповіді-бесіди. Вчибельвиступає в ролі гіда, ведучого екскурсію по Лондону для іноземних туристів, якими є також школяри, присутні в аудиторії… Форма розмови стимулюється зверненням до учасникам телеурока — питаннями до них, риторичними питаннями» [2, с. 56]. Жанрове рішення передачі значною мірою визначається її змістом. Але поєднання різних жанрів в передачі слід вітати, оскільки це підтримує глядацький інтерес увагу.

Торкаючись жанрів телепередач з іноземного мови, зазначимо, що лекція — провідна форма передач з багатьох дисциплін — посідає у викладанні мов незначне місце. Фактично місце лекції посідає розмова, яка має дві форми —монологічну (вигляді розмови з телеаудиторією) і діалогічну (переважно з ученим, добре володіє іноземним мовою). Відмінність монологічної розмови від лекції полягає в, що провідний майже не вдається до читання, не орієнтується на запис, моделює ідеться вигляді коротких фраз, вдається до так званим «ми» — зверненням, особливо при коментуваннівідеоряду.

Найбільше своєрідність навчальним телепередачам з іноземних мов надають жанри, що використовують гру. Ми розрізняємо два виду ігрових дій, котрі можна умовно назвати закритими і відкритими. При закритою грі головним в навчальної задачіє розвиток аудиюванні, увага акторів зосереджено на створенні художніх образів. Сцена у цьому випадку не переривається. До таких навчальним моментів належать різні інсценівки, скетчі, репортажі.

При відкритійгрі цільові установки значно змінюються. Прийом відкритої гри дає можливість акторам — учасникам передачі — створювати комунікативні моменти, виходячи з ефекту присутності глядача, та вмикати його смислові і емоційні ставлення ситуацій. Методика такого включення глядачів здійснюється зазвичай через різні типи звернень акторів з проханням прослухати ще раз будь-яку репліку; реагувати на репліку одного з діючих осіб розігруваної сцени; поставити запитання відповідно до логікою ситуації і т.п. Глядач отримує можливість ніби асоціювати себе з дійовими особами ситуації, він розуміє мотивацію і мета їх висловлювання.

Прийом відкритої гри здійснюється зазвичай на матеріалі, автором якого є сценарист. Складність відкритої гри полягає у збереженні сюжетного ходу і характеристики персонажів при відстух, перебивках, які руйнують ігровий хід. Проте цей недолік компенсується тим, що мовної матеріал подається ніби програмування: невеликими дозами мови, які перериваються моментами зворотного зв'язку. , Ігровий хід стає тлом, широким контекстом цієї комунікації. Школяри охоче приймають таку— на перших порах несподівану — умовність. Відкрита гра представляє ефективне засіб подолання бар'єра мовної пасивності перед екраном телевізора, якщо вона навіть має вид шепітноїмови чи лише кінестетичних відчуттів.

Елементи гри успішно використовуються в усіх жанрах телепередач з іноземного мови.

Короткий опис методики використання звукових навчальних кінофільмів на уроках англійської мови

Використання кінофільмів на уроках англійської мови вносить розмаїття в навчальний процес, сприяє активізації учнів, підвищує інтерес до вивчення англійської мови.

Кінофільм на уроках англійської мови є ефективним засобом розвитку навичок мовлення і, безперечно, сприяє закріплення пройденого фонетичного, лексичного і граматичного матеріалу, а також деякого розширенню лексичного запасу учнів.

Сприйняття котрий присутній тексту фільму англійською мовою сприяє підготовці учнів до розуміння мови різних людей.

Робота з кінофільмами сприяє також розвитку навичок письмової мови, оскільки після перегляду учні роблять письмові перекази змісту кінофільму, становлять діалоги, питання змістом кінофільму і відповіді на них.

Усі ширше використовуються кінофільми і в позакласної роботі, наприклад на заняттях гуртків іноземної мови з розвитку навичок мовлення.

сказати, що використання кінофільмів має також певне освітнє і виховне значення. Так, наприклад, продивляючись кінофільми, учні крім знань і навичок отримують додаткові дані про країні досліджуваного мови (кінофільми «Робін Гуд», «Лондон»).

Такі кінофільми, як «Вася, Петя і Шарик», «Чемпіон Боббі» мають виховне значення.

Учителеві необхіднознати, що на початковому етапі роботи з екранноюнаочністю, до використання кінофільмів, необхідно проводити роботу з діафильмами.[3, c.32]

Перевага у використанні діафільмів перед кінофільмами полягає втому, що в будь-який кадр ви можете затримати на тукількість часу, який необхідно вчителю для проведення певного виду роботи.

Складність методики роботи з кінофільмом полягає в, що вчитель не може регулювати швидкість зміни кадрів кінофільму. Тому кінофільм демонструється з заданим темпом мови, який повністю залежить від зміни кадрів.

Проте хоч кінофільми сприяють створення природної мовної середовища на уроці, -надаючи велику допомогу вчителю в роботі над розвитком навичок мовлення учнів.

До роботі із використанням кінофільму слід готуватися заздалегідь, за урок чи кілька уроків до його демонстрації.

У зв'язку з цим необхідно уточнити місце кінофільму в тематичному плані і плані уроку. Рекомендуємо приурочитироботу з кінофільмом до кінця вивчення певної теми підручника, мовної матеріал може скласти базу для подальшої роботи розвитку навичок мовлення з даної теми чи теми, близької до змісту переглянутогокінофільму.

Необхідно також мати монтажний лист до кінофільму, і вчителю потрібно обов'язково переглянути його до показу слухачам. (Монтажний лист — брошура, яка додається до кожному примірнику фільму, у якій дається утримання фільму, дикторський текст, план і т.п.).

У кожному дікторськомутексті кінофільму є нові слова різного характеру. Це можуть слова, про значенні яких учні здогадаються в процесі перегляду кінофільму, чи слова, про значенні яких не можна здогадатися, отже, їх значення повинен бути розкритий до демонстрації фільму.

Для закріплення нової лексики рекомендуємо такі види робіт:

1. Читання окремих пропозицій з дикторського тексту.

2. Відповіді на запитання.

3. Упорядкування учнями пропозицій.

4. Упорядкування ситуацій.

5. Переклад пропозицій з англійської мови російською і з російської мови англійською.

Використання кінофільмів, розробки до яких в це допомогу, на уроках англійської мови призначене для подальшого удосконалення навичок мовлення учнів. Учні повинні, не тільки висловлювати свої думки іноземною мовою, а й розуміти іноземну ідеться на слух. Тому в методикою використання кінофільмів на уроках англійської мови має бути відбито .робота над розвитком навичок сприйняття іноземної мови на слух.

Для розвитку цих навичок існують найрізноманітніші та прийоми роботи. Ось деякі з них:

1. Вступне слово учителя до перегляду кіно фільму.

2. Вводнарозповідь учителя зі стислим викладом змісту фільму до його перегляду.

3. Перегляд кінофільму і питально-відповідна вправа за його змісту.

4. Упорядкування плану переказу змісту фільму.

5. Переказ змісту фільму за планом і ключовим словами.

6. Переказ змісту фільму від імені діючих осіб.

7.Переказ змісту кінофільму у формі інсценіровки (драматизація).

8. Переказ із заданої теми.

9. Переказ по ланцюжку.

10. Упорядкування діалогів на теми, близькі до теми переглянутогофільму.

11. Письмовийвиклад.

12. Домашні твори на теми, близькі до теми переглянутого кінофільму.

Вибір того чи іншого прийому визначається насамперед рівнем підготовленості учнів залежить від характеру кінофільму.

План уроку має бути старанно продуманий, точно має розрахована час на види робіт.

Для успішної роботи з кінофільмом вам потрібно заздалегідь підготувати місце для демонстрації кінофільму і технічну підготовленість уроку (затемнення в кабінеті, екран, апаратура).

підставі досвіду можна сказати, що структура уроку із використанням кінофільму найпоширеніша ось у чому вигляді: фонетична зарядка, ваше вступне слово, демонстрація фільму, питання відповіді учнів за його змісту, повторна демонстрація фільму, переказ змісту (різних видах), завдання додому.

Перед демонстрацією фільму необхідно активізувати увагу учнів, давши їм певну установку. Здійснити це допоможе вступне слово учителя.

У вступному повідомленні, складеному англійською мовою, потрібно розповісти слухачам про порядку роботи з кінофільмом.

Як приклад можна навести вступне слово учителя перед демонстрацією кінофільму «Зимовий спорт».

Іноді перед переглядом кінофільму може використовувати вводнарозповідь англійською мовою, у якому коротко викладено утримання фільму.

Вводнарозповідь рекомендується проводити на початковому етапі навчання іноземному мови, або в тих випадках, коли в фільмі є кілька сюжетних ліній, утрудняють сприйняття змісту. Як приклад можна навести вводнарозповідь до кінофільму «Торт з морозива».

Перевірку розуміння змісту фільму рекомендується провести у формі розмови учителя з учнями.

Зразкові питання для такої бесіди дано у розробках уроків. Якщо учні важко відповісти на запитання, може скласти додаткові питання, які допомагають розкрити утримання переглянутогокінофільму.[3,c.12]

Перед повторної демонстрацією фільму вчитель дає установку слухачам бути гранично уважними, щоб зуміти розповісти англійською мовою про все, що вони побачили на екрані і почули в дикторськомутексті. Після перегляду кінофільму учні повинні переказати його.

Види переказу можуть різними. Ось деякі з них:

I. Переказ змісту кінофільму з ключових словами. Цей вид переказу можна використовувати після переказу за допомогою питань. Ключове слово записуються на дошки й в зошитах учнів. Вони є ніби «опорними пунктами» при побудові переказу учнями.

Нижче наводиться короткий переказ змісту кінофільму «Наш .пилосос» з ключових словами (виділено жирним шрифтом).

Our Vacuum Cleaner

1. In the film we saw two clever boys.
2. They were on duty that day.
3. They cleaned the room and much dust got into theirnoses.
4. Then they began to make a vacuum cleaner.
5. Soon their vacuum cleaner was ready.
6. After that we saw the bedroom.
7. It was very late.

1. Everybody was asleep.
2. The clever boys began to try their vacuum cleaner.

1. One of them plugged it in.
2. The machine worked well.
3. It took a book, a pen and many other things offthe table.
4. Soon the boys turned it off and went to sleep.
5. Next morning came.
6. The children could not find their clothes.
7. Suddenly they saw a machine.
8. When the clever boys got up, they got everything outof the vacuum cleaner.

Переказ змісту за планом зазначеннихключових слів.

План переказу складається разом учнями. Він записується на дошки й в зошитах учнів.

Переказ змісту кінофільму із складеного в класі планом із ключовими словами можуть запропонувати слухачам як письмового домашнього завдання.[4, c.48]

ВИСНОВКИ

Завершуючи виклад матеріалу по даній темі, зрозуміло, що проблема використання технічних засобів навчання, а також їх використання при вивченні англійської мови дуже актуальна на даному етапі. В силу цього основні зусилля потрібно сконцентрувати на практичному застосуванні описаних вище теоретичних питань, а також глибоке розуміння яких дозволяє успішно застосовувати фономатеріали і таким чином швидше досягати цілі навчання.

Реалізація викладених вище методичних схем і рекомендацій потребує вдумливого, творчого підходу до вирішення кожної окремої методичної задачі, тому як в навчальному процесі ніколи не зустрічається однакових умов навіть в в паралельних групах учнів.

Вибираючи той чи інший шлях застосування фонограм, діафільмів та навчального телебачення, вчитель повинен перш за все чітко визначати ціль подібної роботи і сукупність спеціальних умов, в яких буде здійснюватись навчання англійській мові за допомогою технічних засобів навчання.

Бібліографія

1. Вопросы использования учебного кино и телевидения в преподавании иностранных языков.- Л., 1973
2. Дубровкин М.И. Учебное кино и диафильмы в обучении английскому языку в средней школе.- М.: Просвещение.-1979
3. Куштенко Л. Ю. Лингафонное оборудование на уроках иностранного языка.- К.: Радянська школа.-1986
4. Ляховицкий М.В. Применение звукозаписи в обучении иностранным язикам.-М.: Высшая школа,1989
5. Обучение лексике средствами наглядности // Вопросы использования ученого кино и теле видения в преподавании иностранных языков.- 1984.- вып.3
6. Рожкова Ф.М. Кинофильмы на уроках английского язика.- М.: Просвещение.- 1967