Типологія підрядних речень у сучасній англійській мові: функціональний аспект

Категорія (предмет): Мовознавство

Arial

-A A A+

Вступ

Розділ І. Теоретичні засади вивчення складнопідрядних речень у сучасній англійській мові

Розділ ІІ. Функціональні та структурні особливості складнопідрядних речень

Складнопідрядне речення з додатковим підрядним реченням

2.1.1. Перший підтип

Одночасність

Другий підтип

2.2. Складнопідрядне речення з аппозитивним підрядним реченням

2.2.1. Перший підтип

2.2.2.Одночасність

2.2.3. Другий підтип

2.3. Складнопідрядне речення з відносно-поширювальним підрядним реченням

2.4. Складнопідрядне речення з підрядним реченням причини

2.4.1. Перший підтип

2.4.2. Другий підтип

2.5. Складнопідрядне речення з підрядним реченням мети

2.6. Складнопідрядні речення з іншими типами підрядних речень

2.6.1. Складнопідрядне речення з допустовим підрядним реченням

2.6.2. Складнопідрядне речення з підрядним реченням наслідку

2.6.3. Складнопідрядне речення з підрядним реченням порівняння

2.6.4. Складнопідрядне речення з підрядним реченням способу дії

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Розкриття і характеристика типології підрядних речень мають досить велике значення для вивчення англійської мови. Це питання має важливе наукове методологічне значення, маючи основним завданням — описання, вивчення, пояснення використання підрядних речень у сучасній англійській мові.

Складнопідрядні речення розпадаються на різні структурно-семантичні типи, кожний з яких характеризується певними структурними ознаками. У числі структурних ознак складнопідрядних речень у граматиках називають уживання видо-часових форм, що є одним із засобів зв'язку між головним і підрядним реченнями.

Під узгодженням часів у більшості граматик звичайно розуміється вживання Past Indefinite й Past Continuous у підрядних реченнях для вираження одночасності з дією головного речення, Past Perfect — для вираження предшествования й Future-in-the-Past — для вираження слідування за дією головного речення. При цьому мається на увазі, що в головному реченні вживається одна з форм минулого часу.

У граматиці англійської мови знайшла широке поширення думка про те, що в одних типах складнопідрядних речень узгодження часів дотримується, у той час як в інших типах закони узгодження не діють. [1, 14]

Однак дотепер лінгвісти не прийшли до єдиної думки про те, на які типи складнопідрядних речень поширюється узгодження часів й яким законам воно підкоряється. Внаслідок цього в граматиках утримуються суперечливі відомості по даному питанню.

Все вищеокреслене дає можливість вважати розкриття типології підрядних речень у тексті актуальним, потрібним і необхідним при вивченні сучасної англійської мови.

Мета роботи: дослідититипологію підрядних речень в сучасній англійській мові. З’ясувати функціональний аспект підрядних речень.

Об’єктом дослідженнявиступає роль підрядних речень в англійській мові, а також аналіз прикладів, наведених у курсовій роботі, що дає можливість дослідити функціональний аспект.

Предметом дослідженняє типологія підрядних речень у сучасній англійській мові, зокрема складнопідрядні речення з додатковим підрядним реченням, з аппозитивним підрядним реченням, відносно-поширювальним підрядним реченням, з підрядним реченням причини, з підрядним реченням мети.

Структури роботи.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку літератури. Перший розділ розкриває загальні теоретичні відомості про підрядних речень та їх використання у тексті.

Другий розділ розкриває типологію складнопідрядних речень, їх особливості.

Завершується робота висновками, в яких висвітлюються головні особливості та специфіка підрядних речень, узагальнюється все вище зазначене, а також подається список використаної літератури.

Розділ І. Теоретичні засади вивчення складнопідрядних речень у сучасній англійській мові

У даній курсовій роботі насамперед ставиться завдання виявлення загальних закономірностей уживання складнопідрядних реченнях у сучасній англійській мові.

Установлено, що певного роду узгодження дотримуються не тільки в тих випадках, коли в головному реченні вживається минулий час, але й тоді, коли в реченні присутні теперішній й майбутній час. Однак у реченнях першого типу (з дієсловом головного речення в минулому часі) найбільше чітко простежується залежність (або незалежність) видо-часової форми присудка підрядного речення від видо-часової форми присудка головного речення. Із цієї причини в роботі розглядаються різні типи складнопідрядних речень, у яких дієслово-присудок головного речення має форму Past Indefinite або Past Continuous. У роботі аналізуються складнопідрядні речення з підрядними реченнями першого ступеня підпорядкування, оскільки підрядні другого й наступного ступенів підпорядкування мають свої закономірності вживання видо-часових форм.

Матеріал роботи обмежений рамками контекстів теперішнього часу. Під контекстами теперішнього часу прийнято розуміти такі контексти, у яких дія розглядається з погляду теперішнього моменту, тобто моменту мовлення. До таких контекстів ставляться діалогічне мовлення, газетні матеріали інформаційного змісту, лекції, листи, радіо- і телевізійні передачі інформаційного характеру, наукова проза.

Під контекстами минулого часу мається на увазі авторське мовлення в романах, оповіданнях, повістях; у цих контекстах дія розглядається з погляду минулого моменту. Уживання видо-часових форм у контекстах минулого часу обмежено: зустрічаються лише форми минулого часу й Future-in-the-Past, внаслідок чого відносний характер деяких видо-часових форм затемнений.

На противагу цьому, у контекстах теперішнього часу можуть уживатися форми як теперішнього, так і минулого й майбутнього часу, а відносний й абсолютний характер уживання видо-часових форм виявляється в цих контекстах найбільше чітко.

Як контексти теперішнього часу в роботі використовується діалогічне мовлення в п'єсах, романах й оповіданнях, а також газетні матеріали інформаційного змісту.

Відбір типів складнопідрядних речень для аналізу вироблявся з урахуванням їх уживаності в сучасній англійській мові.

У складнопідрядних реченнях з підрядним часу характер тимчасових відносин між головним і підрядним реченнями визначається не тільки видо-часовими формами, але й значенням підрядного сполучника, що вводить підрядне речення. Складнопідрядні речення цього типу являють собою стійкі моделі, у яких вибір часу строго фіксований.[11,65]

Розділ ІІ. Функціональні та структурні особливості складнопідрядних речень

2.1. Складнопідрядне речення з додатковим підрядним реченням

Як правило, у складнопідрядних реченнях з підрядним додатковим лексичне наповнення головного речення вказує на мовну діяльність, розумові процеси, сприйняття й емоції. Тому такі складнопідрядні речення з підрядним додатковим розглядаються як перший (ведучий) підтип. Однак лексичне наповнення головного речення може також характеризуватися й іншою семантикою, хоча й у рідких випадках (приклади такого роду становлять приблизно 0,5% від загального числа складнопідрядних речень із підрядним додатковим). Ці приклади відносяться до другого підтипу.

Цікаво відзначити той факт, що додаткові речення, що входять до складу складнопідрядних речень першого (ведучого) і другого підтипів, уводяться різними сполучниками й союзними словами, які приводяться у відповідних частинах розділу.[4,127]

2.1.1.Перший підтип

Значення мовної діяльності, розумових процесів, сприйняття й емоцій передається присудком головного речення. Додаткові речення в провідному підтипі вводяться сполучниками that, if, whether, сполучниковими займенниками who, whom, what, whatever, which, whichever і сполучними прислівниками where, when, how, why або безсполучниково.

Перед сполучниковим словом, що вводить підрядне додаткове речення, може стояти прийменник:

1) I was telling Felix yesterday about how we happened to meet.

Додатковими є також підрядні речення, що розкривають зміст займенника, що випереджає, it у функції доповнення в головному реченні. Подібні підрядні речення звичайно зустрічаються після дієслів to believe, to find, to have, to make, to take, to think і деяких інших:

2) Mr. Palme in reply made it clear that he would not do so.

3) You've been pretty unapproachable to me but I sort of took it for granted that National Figures were like that.

Додаткові підрядні речення в першому підтипі можуть вступати в наступні зв’язки з головним реченням: дія підрядного речення може бути одночасним з дією головного речення, може передувати дії головного речення або стояти за ним.[17,26]

2.1.2. Одночасність

При одночасності вищезазначених дій спостерігаються два різних випадки, істотних для вживання видо-часових форм: дії можуть бути одночасними повністю або частково. Забезпечення як повної, так і часткової одночасності, крім вибору певних видо-часових форм, пов'язане із граничністю й неграничністю дієслів, що виступають у функції присудків головних і додаткового, речень.

При повній одночасності можна виділити наступні випадки вживання видо-часових форм у головному й підрядному реченнях[17,28]:

1. Присудки головного й підрядного речень виражені неграничними дієсловами в Past Indefinite:

4) But I knew what he meant.

5) She thought he suspected her.

My client certainly knew what he wanted to do with his estate, once he got going.

2. У головному реченні присудок виражений неграничним дієсловом в Past Indefinite, а в підрядному — граничним або неграничним дієсловом зі значенням безперервного процесу в Past Continuous:

6) I lost my head, I didn't really know what I was doing. We all thought you were dying, so I naturally said that to make you feel better.

3. Присудок у головному реченні виражено неграничним дієсловом, а в підрядним—граничним або неграничним дієсловом, причому обидва дієслова вживаються в Past Continuous. І в головному, і в підрядному реченнях присудок позначає безперервний процес:

7) I was thinking, as I closed my bag, I was closing a chapter in my life.

8) "I was wondering what you were thinking during my speech about ethics," said the doctor.

4. Присудки головного й підрядного речень позначають дві одночасних дії й виражені граничними дієсловами в Past Indefinite. Ці дії можуть бути багаторазовими,однак повторність створюється лексичними засобами (як у третьому прикладі, у якому ясно, що дії головного й підрядного речень є повторними завдяки вживанню займенника anyone). Приклади цього роду однотипні й зустрічаються рідше, ніж інші:

9) You heard what George said. Didn't you hear what I said? Nobody paid much attention to what anyone else said.

Вище зазначалося, що дії додаткового підрядного й головного речень можуть бути частково одночасними. У випадках часткової одночасності дія головного речення завжди коротше дії додаткового речення.

При частковій одночасності, як і при повної, дії головного й додаткового речень також можуть бути одне-плановими, тобто ставитися до плану минулого часу. У випадках такого роду зустрічаються наступні комбінації видо-тимчасових форм у головному й підрядному реченнях (при цьому тут, як і при повній одночасності, істотну роль грає граничне або неграничне значення дієслів-присудків головного й підрядного речень):

1. Присудком головного речення вживається граничне дієслово в Past Indefinite, що позначає однократну, закінчену дію; у підрядному реченні присудок виражений неграничним дієсловом в Past Indefinite:

10) I said what I believed then, that they might not even court-Mar-tial him, only give him company punishment.

11) He didn't volunteer any information but his questions made it clear enough what he had in mind.

2. У головному реченні присудок виражений граничним дієсловом в Past Indefinite і позначає однократну, закінчену дію, у підрядному — граничним або неграничним дієсловом зі значенням безперервного -процесу в Past Continuous:

12) And right about then Bud began telling me what was going on at the store.

13) I rather gathered that he was trying to avoid you.

Однак при частковій одночасності дії головного й підрядного речень можуть бути, крім того, різноплановими: дія головного речення в цих випадках ставиться до минулого, а підрядного — до сьогодення. Якщо при цьому присудок у підрядному реченні має форму минулого часу, то ясно, що ця форма вживається у відносному значенні.[9,83-84]

Приклади відносного вживання форм Past Indefinite й Past Continuous можна класифікувати в такий спосіб:

1.У головному реченні присудок уживається в Past Indefinite і виражене граничним дієсловом, що позначає однократну, закінчену дію в минулому. У підрядному реченні зустрічалися неграничні дієслова або граничні дієслова зі значенням повторюваної дії в Past Indefinite:

14) Curators and directors of a number of museums in the state (мається на увазі штат Нью-Йорк) agreed yesterday that they did not want the state to regulate their artwork sales and purchases.

15) Oh, he looked at me a long time Tuesday night and then just asked if I took drugs.

2. У головному реченні присудок виражений граничним дієсловом в Past Indefinite і позначає однократну, закінчену дію в минулому, у підрядному — неграничним дієсловом зі значенням безперервного процесу або граничним дієсловом зі значенням багаторазової, повторюваної дії в Past Continuous:

16) Butchers in many areas said they were already feeling the effects of curtailed meat buying, and some said they were cutting orders for next week by as much as 50 per cent.

17) He stressed that constant improvements were being made to the lifeboat service, including a radio network.

3. У головному реченні присудок виражений неграничним дієсловом в Past Indefinite, а в підрядному — неграничним дієсловом або граничним дієсловом зі значенням багаторазової, повторюваної дії в Past Indefinite:

18) "I thought Americans despised tea," she said. I didn't know you were so encyclopedic, thought the Irish said what they thought…

4. У головному реченні присудок виражений неграничним дієсловом в Past Indefinite, а в підрядному реченні неграничним дієсловом або граничним дієсловом зі значенням багаторазової дії в Past Continuous:

19) "I didn't know you were playing here," I said.

Відносне вживання видо-часових форм у додатковому реченні ми знаходимо також у випадках уживання форм Past Perfect й Past Perfect Continuous з «інклюзивним» значенням. Ці форми в тих випадках, коли вони мають «інклюзивне» значення, позначають дію, частково одночасне з дією головного речення: дія додаткового речення почалася раніше моменту дії головного речення, відбувалося до нього й продовжувало відбуватися в момент дії головного речення. Приклади з формами Past Perfect й Past Perfect Continuous, що мають «» значення, що включає, зустрічаються рідко, тому що вони рідко потрібні по ситуації.

У цих прикладах присудок у головному реченні має форму Past Indefinite і виражено або граничним дієсловом зі значенням однократної дії, або неграничним дієсловом, що позначає більш-менш тривала дія. У підрядному реченні вживаються неграничні дієслова, що позначають тривалу або повторювану дію:

20) I said we'd been married twenty years and I've loved you every minute of it.

21) The accused said he hadn't been feeling well for some time and had been having blackouts.

При частковій одночасності різнопланових дій головного й додаткового речень видо-часові форми в останньому можуть уживатися не тільки відносно, але й абсолютно; в останньому випадку присудок додаткового речення має форму теперішнього часу, а не минулого. Тому замість форм Past Indefinite й Past Continuous у додатковому реченні втримуються відповідно форми Present Indefinite й Present Continuous. У головному реченні дієслово-присудок в основному вживається в Past Indefinite, хоча в окремих прикладах у головному реченні зустрічається Past Continuous. Граничне й неграничне значення дієслів як у головному, так й у додатковому реченні грає ту ж роль, що й в описані вище випадках відносного вживання видо-часових форм при частковій одночасності[1,164].

Абсолютне вживання видо-часових форм можна пояснити бажанням мовця реально відбити існуючі факти шляхом співвіднесення їх з реальним (абсолютним) часом:

22) I only wanted to drive it in that all delay is dangerous. They announced today that Congress is working on the new bill to create a separate space agency.

23) And I told Henderson we don't use thugs in Washington," he concluded ruefully. A lot I know.".

Нарешті, абсолютне вживання видо-часової форми спостерігається при частковій одночасності дій головного й підрядного речень у тих додаткових реченнях, у яких дієслово-присудок має форму Present Perfect й Present Perfect Continuous з значенням, що включає. Вище відзначалося, що форми Present Perfect й Present Perfect Continuous відносять дію до сфери теперішнього часу. Отже, можна сказати, що видо-часова форма має в цих випадках абсолютне значення:

24) I told him that you've let things slide for long enough.

25) Hicks (американський фермер) said he has been running his dairy farm at a deficit for four years.

Приклади, що містять у додатковому реченні форми Present Perfect й Present Perfect Continuous, зустрічаються рідко, тому що рідко потрібні по ситуації.

Треба, однак, указати, що у всіх розібрані вище випадках абсолютного вживання видо-часових форм можлива їхня заміна формами з відносним значенням.

У додаткових реченнях, що виражають такого роду «вічні» істини, видо-временная форма може вживатися абсолютно:

26) Oscar Wilde said that as soon as one Englishman opens his mouth another one hates him.

27) She didn't realise that it is only the dying who are free from ambition.

28) I was thinking how hard it is to be young.

У додаткових реченнях, що виражають «вічну» истину, присудок завжди вживається у формі Present Indefinite, Таким чином, інші видо-часовие форми, а саме Present Continuous й «включающие» Present Perfect й Present Perfect Continuous використаються тільки для підкреслення зв'язку з реальним сьогоденням.

Однак у вживанні видо-часових форм при вираженні «вічних» істин відзначаються коливання, і форми минулого часу в додаткових реченнях зі значенням «вічної» істини також можливі.

Присудок у таких додаткових реченнях завжди має форму тільки Past Indefinite і ніколи не вживається у формі Continuous:

29) I always felt that women had a hardness and endurance unknown to men…

30) I always believed that people married each other because they were in love.

Необхідно звернути увагу на те, що в умовах різноплановості частково одночасних дій головного й підрядного речень видо-часові форми в більшості додаткових речень (в 82% випадків) уживаються відносно, однак, як було показано вище, у цих же умовах зустрічається й абсолютне вживання (в 18% прикладів).

Відповідно до додаткового критерію відносності вживання видо-часової форми, якщо при різноплановості частково одночасних дій у більшості підрядних речень зареєстровані форми минулого часу Past Indefinite й Past Continuous, що мають безперечно відносне значення, те варто вважати, що ці форми вживаються відносно й при одноплановості частково або повністю одночасних дій. В останніх випадках дія підрядного речення реально ставиться до минулого. Саме таке положення виявляється при аналізі вживання форм Past Indefinite й Past Continuous у додаткових реченнях.

Зі сказаного вище випливає, що відносне вживання видо-часових форм при одночасності спостерігається у всіх прикладах, що містить форми Past Indefinite й Past Continuous. Відносне значення також мають «інклюзивні» Past Perfect й Past Perfect Continuous. Абсолютне вживання ми знаходимо в прикладах, у яких присудок додаткового речення виражено формами Present Indefinite, Present Continuous й «інклюзивними» Present Perfect й Present Perfect Continuous.[17,34]

2.1.3.Другий підтип

У другий підтип складнопідрядних речень із підрядним додатковим ми віднесли такі речення, у яких лексичне наповнення головного речення не містить вказівки на мовну діяльність, розумові процеси, сприйняття й емоції. Воно може характеризуватися самою різною семантикою.

У функції присудка головного речення зустрічаються такі дієслова, як to amount, to buy, to carry, to do, to dwindle, to educate, to emerge, to get, to give, to have, to keep, to leave, to make, to open, to pay, to put, to raise, to repeat, to sell, to set, to set up, to struggle, to succeed, to surrender, to turn, to win, to wreck й ін.

31) …Lewis's great experience put him in what amounted to complete control.

32) Mr. White was carrying what is known as a hambone-case.

33) He was totally unprepared for what I had to say.

Такі додаткові речення вводяться тільки відносним займенником what.

Крім того, у другому підтипі необхідно виділити групу додаткових речень, які пояснюють присудок головного речення або стосовні до нього другорядні члени, виражені дієсловами to ensure й to see (у значенні «простежити за чим-небудь») і стійкими сполученнями to make sure й to take care. Ці додаткові речення вводяться за допомогою сполучника that, що у діалогічному мовленні іноді опускається:

Не did it to ensure that the full report reached the public. I promised Harry to see you were all right and that you got your plan back… .

35) If you think about it, this dog had what amounted to an antipathy towards me; really

Дія додаткових речень у складі другого підтипу може Бути одночасним з дією головного речення, передувати йому або випливати за ним.

Дії головного й додаткового речень можуть бути одночасними повністю або частково.[11, 19]

2.2. Складнопідрядне речення з аппозитивним підрядним реченням

Аппозитивне підрядне речення пояснює один зі членів головного речення, виражений іменником або в рідких випадках невизначеним займенником. Наприклад:

36) Сага came back from Paris with the news that you and he were inseparable.

37) "It didn't jibe with the reason why you married her," said Ellis Walton.

Аппозитивне підрядне речення розкриває зміст члена речення, що пояснює. Як правило, аппозитивні речення вживаються в тих випадках, коли лексичне наповнення головного речення вказує на мовну діяльність, розумові процеси, сприйняття й емоції (ведучий підтип). Лише в одиничних прикладах лексичне наповнення головного речення характеризується іншою семантикою. Таким чином, хоча лексичне наповнення головного речення в складнопідрядних реченнях з підрядним аппозитивним відрізняється однаковістю, проте потенційно можливо й інше лексичне наповнення.

Найчастіше аппозитивні речення вводяться сполучником that, однак зустрічаються також аппозитивні речення зі сполучником whether. Після іменників question й problem аппозитивні речення також уводяться союзними займенниками who, whom, what, which і союзними прислівниками how, where, when й why, а після іменника reason — союзним прислівником why.

У цих випадках аппозитивні речення можуть уводитися сполучником that, однак у них не тільки після іменників question й problem, але й після інших іменників, а також займенників можуть уживатися зазначені вище союзні займенники й прислівники:

38) Did any of them drop any hints about how they liked it?.

39) "You didn't," he said delicately, "happen to — er — overhear anything of what they said?"

В основному безсполучникове приєднання не характерно для аппозитивних речень. Однак у діалогічному мовленні після таких іменників, як feeling, idea, impression, notion, premonition, сполучник that часто опускається:

40) I always had a queer feeling he was doing it as a duty.

41) I'd no idea his health was as bad as that.

Крім того, у діалогічному мовленні зустрічаються аппозитивні речення, у яких після іменника reason опускається союзний прислівник why:

42) That was one of the reasons it was impossible to live with you.[17,35-36]

2.2.1. Перший підтип

Вказівка на мовну діяльність, розумові процеси, сприйняття й емоції в реченнях першого підтипу укладено головним чином у поясненні членами речення — іменником або, рідше, невизначеним займенником.

Коло таких іменників обмежений, оскільки це іменники певної семантики. Їхнє лексичне значення найчастіше пов'язане із процесами комунікації, а саме безпосередньо з мовною діяльністю: account, admission, agreement, allegation, announcement, argument, assurance, call, claim, comment, complaint, contention, declaration, demand, disclosure, explanation, hint, order, promise, report, revelation, rumour, statement, suggestion, undertaking (у значенні 'зобов'язання'), warning й ін., а також з повідомленням про яких-небудь факти, з раз-мншлениями про яких-небудь події: discovery, evidence, information, law, news, promise, problem, question, reason, rule, secret, theory й ін.[17,36]

2.2.2.Одночасність

При повній одночасності присудок в аппозитивному реченні має форму Past Indefinite або Past Continuous:

43) She meant nothing of what she said. When I was questioning her I had the impression that she was keeping something back.

Дії головного й аппозитивного речень можуть бути частково одночасними, причому вони можуть бути як однопланово обоє дії ставляться до плану минулого часу), так разноплановыми (дія головного речення здійснилася в минулому, а підрядного — здійснюється в сьогоденні). У тих прикладах, де частково одночасні дії головних і підрядного аппозитивного речень обоє ставляться до плану минулого часу, присудок у підрядному реченні виражено формами Past Indefinite й Past Continuous. Як правило, часткова одночасність створюється за рахунок більшої тривалості дії підрядного речення:

44) Не did not seem to see me and the suspicion flashed across my mind that he did not want to.

Таким чином, у першому підтипі при одночасності з дією головного речення видо-часові форми з відносним значенням в аппозитивних реченнях уживаються в більшості випадків (84,6%).

Найбільш характерними для аппозитивних речень у провідному підтипі є відносини одночасності з дією головного речення (51,3%), менш характерні відносини предшествования (29,8%) і, нарешті, рідше всього спостерігаються відносини проходження (18,9%), причому зустрічається проходження тільки першого типу.

При всіх трьох видах часового зв'язку — одночасності, предшествовании й проходженні — превалює відносне вживання видо-часових форм, що становить у цілому 76,3%. Однак в 23,7% уживаються видо-часовие форми з абсолютним значенням. —

Зі сказаного вище випливає, що вживання видо-часових форм в аппозитивних реченнях у першому підтипі варто вважати по перевазі відносним.[17,39]

2.2.3. Другий підтип

Як зазначено, другий підтип аппозитивних речень може розглядатися лише як потенційно можливий, оскільки він представлений одиничними прикладами.

В одних прикладах дії головного й підрядного речень частково одночасні й ставляться до різних часових планів, причому в підрядному реченні видо-временная форма вживається абсолютно, тому що присудок має форму Present Indefinite:

45) I wasn't laughing at you. I was laughing at the difference in what you look and what you really are.

46) Of course, I taught her most of what she knows about croquet…[17,20]

2.3. Складнопідрядне речення з відносно-поширювальним підрядним реченням

Відносно-поширювальні речення розвивають думку, викладену в головному реченні:

47) He's from Seattle and I spent Christmas with friends of mine in Greenwich, which is how I happened to meet him.

48) Mrs. de Winter laid the boat up as usual at my yard in the October, and then in March I had word from her to fit her up as usual, which I did.

Слід зазначити, що складнопідрядні речення з відносно-поширювальним підрядним реченням рідко зустрічаються в описуваних стилях.

Лексичне наповнення головного речення в таких складнопідрядних реченнях характеризується найрізноманітнішою семантикою, включаючи мовну діяльність, розумові процеси, сприйняття й емоції. Однак відносно-поширювальне речення, що пояснює все головне речення в цілому, виявляється не включеним у виражені в головному реченні мовне висловлення, розумовий процес, сприйняття або емоцію. Тому в цих складнопідрядних реченнях не виділяються два підтипи.

Відносно-поширювальні речення вводяться тільки відносним займенником which.

Дія відносно-поширювальних речень може бути одночасним з дією головного речення або випливати за ним, причому представлено тільки проходження другого типу. Зустрічаються також випадки відсутності часового зв'язку між діями головного й підрядного речень. Прикладів з відношенням предшествования не знайдено.

У більшості проаналізованих прикладів дії головного й підрядного речень одночасні. Одночасність цих дій може бути повної, при цьому присудок підрядного речення має форму Past Indefinite:

49) I felt tired — which troubled me.

50) I had to be with my father-in-law twenty-four hours a day, which was about twenty-three and a half hours too much for both of us.

У випадках часткової одночасності обоє дії протікають у плані минулого часу, причому часткова одночасність створюється за рахунок більшої тривалості дії відносно-поширювального речення. В останньому присудок має форму Past Indefinite:

51) Then one day she went up to London, and came back again the same day, which she did not do as a rule.

Форма Past Indefinite у розібраних випадках уживається абсолютно.

Як відзначалося вище, у відносно-поширювальних реченнях спостерігається також проходження другого типу. До цьому необхідно додати, що зустрічається тільки той різновид проходження другого типу, при якій дія головного речення здійснилася, а дія підрядного речення здійснилося незабаром після нього. Таким чином, ці дії можна розглядати як послідовні:

52) I wanted to get the cash and blow, which I did. The poor animal gobbled the food down as usual, smiled, which made me almost sick …

У деяких випадках за змістом можна встановити часткову одночасність дії відносно-поширювального речення з дією головного речення. Дія підрядного речення, позначена неграничним дієсловом в Present Indefinite, охоплює широкий проміжок часу, у який можна включити й час дії головного речення:

53) She went to church this morning, which is more than we did.

54) I must say my thoughts wandered, but I kept turning the pages аnd watching the light fade, which in Peckwater, my dear, is quite аn experience ….

55) The girls were taken into care because their mother has not allowed them to go to school for two years.

Відносне вживання при одночасності (у цьому випадку — часткової) ми знаходимо лише в одиничних прикладах, що містять форму Past Perfect з значенням, що включає:

56) Не just happened to be attached to the desk because he'd had it so long.

При предшествовании, однак, число прикладів з відносним уживанням видо-часової форми трохи перевищує число прикладів з абсолютним уживанням:

а) Відносне вживання видо-часової форми (Past perfect):

57) No one was seriously injured as a warning had been given.

б)Абсолютне вживання видо-часової форми (Past Indefinite й Present Perfect):

58) This all began because I broke the cupid in the morning-room.

59) She was a mother to Frank and me, because our real mother died when I was born.

Прикладів з відношенням проходження не виявлено. У цілому для відносно-поширювальних речень характерні відносини одночасності. Зареєстровано окремі випадки відсутності тимчасового зв'язку між діями головного й підрядного речень.[17,41]

2.4. Складнопідрядне речення з підрядним реченням причини

Підрядні речення причини вказують причину дії, позначеного групою присудка головного речення:

60) I forgot her because I don't see her as much as I do the others I.

Складнопідрядні речення з підрядним причини по першому типу лексичного наповнення головного речення характеризуються найрізноманітнішою семантикою (ведучий підтип). Однак у ряді прикладів (другий підтип) лексичне наповнення головного речення означає мовну діяльність, розумові процеси, сприйняття й емоції.

Підрядні речення причини в складі першого й другого підтипів приєднуються до головного речення однаковими сполучниками. У більшості проаналізованих прикладів підрядні причини вводяться сполучником because. Крім того, уживаються сполучники as, since, on the ground (s) (on grounds) that й for fear (that). Безсполучникове підпорядкування в складнопідрядних реченнях з підрядним причини не зустрічається.[1,151]

2.4.1. Перший підтип

При одночасності дій головного й підрядного речень видо-часові форми в підрядних реченнях причини, як правило, уживаються абсолютно. Присудок-дієслово-присудок підрядного речення має форму Past Indefinite або Present Indefinite:

61) I went through so many things, because I looked forward to victory.

62) As there was something I wanted to ask you, I came along.

У підрядних реченнях причини, що входять до складу першого підтипу, спостерігаються тільки відносини одночасності й предшествования, причому превалюють відносини одночасності (відповідно 77% й 23% обстежених прикладів).

У цілому в цих підрядних реченнях причини видо-часові форми вживаються переважно абсолютно (в 88% прикладів).[17,43]

2.4.2. Другий підтип

Вказівка на мовну діяльність, розумові процеси, сприйняття й емоції, як правило, утримується в присудку, що у більшості випадків буває дієслівним, але може бути й складеним іменним: …and the manager asked me to run right down to the street floor because it was an emergency.

У рідких випадках використається сполучення дієслівного присудка з доповненням, у функції якого вживається іменник. Як правило, ми маємо тут справу зі стійкими сполученнями:

63) Alex Restarick got an inkling of the truth because he had the chance of seeing things from a different angle…

Дія підрядного речення причини в другому підтипі може бути одночасним з дією головного речення, передувати йому або, у рідких випадках, випливати за ним. При одночасності видо-часові форми в цих підрядних реченнях, як правило, мають абсолютне значення. Присудок-дієслово-присудок підрядного речення має форму Past Indefinite або Continuous, а також Present Indefinite або Continuous:And you didn't see the mountains because they were hiding themselves in the mist.

В окремих прикладах зустрічається відносне вживання форм Past Indefinite й Past Continuous. Або із самого речення, або з контексту ясно, що в підрядному реченні мається на увазі теперішній час:

64) The union chief condemned the government anti-inflation plan I because it failed to guarantee restraint on prices.

Однак приклади, у яких форми Past Indefinite й Past Continuous мають відносне значення, носять випадковий характер. Тому наявність цих прикладів не може служити достатнім критерієм для того, щоб розглядати значення форм Past Indefinite й Past Continuous як відносне у всіх інших випадках.

Для підрядних речень причини в другому підтипі найбільш характерними є відносини одночасності (73% прикладів), рідше зустрічаються відносини предшествования (20% прикладів). Зареєстровані також одиничні приклади проходження першого типу (4% прикладів).

У цілому в цих підрядних реченнях видо-часові форми вживаються по перевазі абсолютно (в 71% обстежених прикладів).[17,44-45]

2.5. Складнопідрядне речення з підрядним реченням мети

Підрядні речення мети позначають мету дії, вираженого в головному реченні.

В одних прикладах лексичне наповнення головного речення, укладене, як правило, у дієслові-присудку, позначає мовну діяльність або розумові процеси:

Не urged the conference to pass the amendment so that the housing staff will know that their union is behind them.

Однак можливо й інше лексичне наповнення:

66) That night we met in the pub, I deliberately got Jeff to come down so that he'd ask you in.

Проте в складнопідрядних реченнях з підрядним мети немає необхідності виділяти два підтипи, тому що вживання в них видо-часових форм відрізняється однаковістю при будь-якому характері лексичного наповнення головного речення. Про причину цього явища говориться нижче.

Дія підрядних речень мети може тільки випливати за дією головного речення, причому у всіх випадках спостерігається перший тип проходження.

Підрядні речення мети приєднуються до головного речення за допомогою сполучників so that, that, in order that, so.

Безсполучникове підпорядкування в цьому типі складнопідрядних речень не зустрічається.

У переважній більшості випадків присудок підрядного речення мети має форму відносного часу Future-in-the-Past:

67) My orders were to leave the gold in English banks, under my own name, in order that my credit would be good.

68) He bent almost under the hedge so they wouldn't notice him.

У деяких випадках видо-часова форма вживається абсолютно: присудок має форму Future Indefinite, що підкреслює віднесеність дії до реального майбутнього. Цікаво відзначити, що приклади цього роду були зареєстровані тільки в газетних матеріалах:

69) Howard Hughes' lawyers were accused in federal court here today of trying to keep their billionaire client "hidden in London" so that the public will not be able to look in his eyes to see if he is a liar.

Сама по собі можливість уживання Future-in-the-Past, тобто форми відносного часу, у підрядних реченнях мети цілком закономірна й не є чимсь винятковому, властивому лише даному типу. При аналізі інших типів складнопідрядних речень ми вже спостерігали це явище. Особливістю підрядних речень мети є превалювання форми Future-in-the-Past над формою Future Indefinite у зазначені вище випадках. Цю особливість можна пояснити таким фактором, як рідкість уживання цього типу підрядних речень у розмовному мовленні: приклади з підрядними реченнями мети ми знаходимо в мовленні персонажів художньої літератури, що тяжіють до книжного стиля й граматичної норми, що тому дотримується строгої.[12,58-62]

2.6.Складнопідрядні речення з іншими типами підрядних речень

Лексичне наповнення головного речення в інших типах підрядних речень (допустові, наслідку, порівняння й способи дії) характеризується різноманітною тематикою. Зустрічаються також речення, у яких є вказівка (яка знаходить вираження в дієслові-присудку або предикативному члені складеного іменного присудка) на мовну діяльність, розумові процеси, сприйняття й емоції. Однак підрядні речення в складі цих складнопідрядних речень не відбивають змісту виражених у головному реченні мовних висловлень, розумових процесів, сприйняттів або емоцій, про які говориться в головному реченні. Тому в цих складнопідрядних реченнях не виділяються підтипи.[3, 89]

2.6.1. Складнопідрядне речення з допустовим підрядним реченням

Допустові підрядні речення вказують на обставину, всупереч якому відбувається дія, позначене групою присудка головного речення. Наприклад:

70) I heard him make the observation last evening, though he didn't frame it in those particular terms.

71) But no matter what I did I always got caught at it sooner or later.

Допустові речення вводяться сполучниками й союзними словами though, although, even if, even though, whoever, whichever, whatever, however, no matter (where, how і т.д.). Допустові речення можуть також уводитися сполучником as у тих випадках, коли вони починаються із предикативного члена. Безсполучникове підпорядкування відсутнє.

Дія допустового речення може бути одночасним з дією головного речення, передувати йому й випливати за ним. Крім того, спостерігаються випадки відсутності тимчасового зв'язку між діями головного й допустового речень.

Відносини проходження за дією головного речення зустрічаються в допустових реченнях в одиничних прикладах, причому це тільки проходження другого типу. У зареєстрованих прикладах дія головного речення здійснилося, а дія підрядного речення здійснилося пізніше його. Присудок в останньому має форму Past Indefinite:

72) The security police interrogation methods caused the death of four prisoners detained during a round-up last year, although all were officially described as suicides.

73) The conference reached unanimity on world peace although later reactionaries in some countries tried to belittle the importance of the conference.

У всіх випадках ясно, що дія головного речення здійснилася, а дія підрядного здійснюється в сьогоденні. Проте ці дії не сприймаються як зв'язані між собою за часом. Присудок допустового речення має форму Present Indefinite:

74) Her education took quite a bit, although I don't regret a nickel of that.

Для допустових речень найбільш характерні відносини одночасності з дією головного речення (87% проаналізованих прикладів), причому в більшості прикладів це дії однопланові. Відносини предшествования спостерігаються значно рідше, а проходження (другого типу) — лише в окремих прикладах. У деяких прикладах відсутня тимчасовий зв'язок між діями головного й допустового речень.

У цілому в допустових реченнях видо-часові форми вживаються переважно абсолютно (96%).[17, 48]

2.6.2. Складнопідрядне речення з підрядним реченням наслідку

Підрядні речення наслідку вказують на результат дії, позначеного групою присудка головного речення. Наприклад:

75) Не pushed past everybody, so that he was the first up.

Вони приєднуються до головного речення за допомогою сполучників so that, that або бессоюзно. У двох останніх випадках у головному реченні втримуються кореляти, що передають додаткове значення ступеня: прислівник so або вказівний займенник such.

Дія підрядного речення наслідки може бути одночасним з дією головного речення або випливати за ним, причому це проходження тільки другого типу.

При одночасності видо-часові форми в підрядних реченнях наслідку, як правило, ставляться до одного тимчасового плану — плану минулого часу. У підрядному реченні вживаються форми Past Indefinite або Past Continuous, які мають абсолютне значення:

76) I was so lonesome I kept Cathleen with me just to have someone to talk.

77) He was so pleased with life he even bought a drink, and that's practically unheard of.

У підрядних реченнях наслідку спостерігається проходження тільки другого типу в обох його різновидах.

У випадках першого різновиду дія головного речення здійснилося, а дія підрядного речення здійснилось після нього. У підрядному реченні вживається Past Indefinite:

78) Explosive experts who examined a car bomb outside New Scot-iland Yard found a charge so big that they ordered an immediate 'evacuation …

У випадках другого різновиду дія головного речення здійснилося, а дія підрядного здійснюється в теперішньому часі:

79) I was so upset that I don't know what I said.

У складнопідрядних реченнях з підрядним реченням наслідку зустрічаються тільки відносини одночасності й проходження другого типу, причому відносини одночасності більше характерні (відповідно 61% й 39% обстежених прикладів).[17,51]

2.6.3. Складнопідрядне речення з підрядним реченням порівняння

Підрядні речення порівняння виражають дія, з яким рівняється дія, позначене групою присудка i головного речення. Наприклад:

80) You know a lot more than I thought you did.

Підрядні речення порівняння приєднуються до головного речення за допомогою сполучників as й than. У тих випадках, коли вони вводяться сполучником as, у головному реченні вживаються в якості корелят прислівника as або so (останнє в негативних реченнях). Якщо ж підрядне речення порівняння вводиться сполучником than, то в головному реченні втримується прислівник або прикметник у порівняльному ступені, причому частіше інших уживається прислівник more. Безсполучникове приєднання в цьому типі підрядних речень відсутній.

Дія підрядного речення порівняння може бути одночасним з дією головного речення, передувати йому й випливати за ним, причому це проходження першого типу.

Зустрічаються також випадки відсутності тимчасового зв'язку між діями головного й підрядного речень.

При одночасності видо-часові форми вживаються в підрядних реченнях наслідку тільки абсолютно.

У більшості випадків дії головного й підрядного речень ставляться до одного тимчасового плану — плану минулого часу, при цьому присудок підрядного речення виражено формою Past Indefinite:

81) Many a cold morning I blessed the stove more than I cursed the sermon.

Крім того, зустрічаються випадки різноплановості дій головного й підрядного речень. У прикладах такого роду в підрядному реченні вживається форма Present Indefinite:

82) In her first TV show she proved as ready a comic as she is a talented singer.

У всіх випадках відсутності тимчасового зв'язку між діями головного речення й підрядного речення порівняння видо-часовие форми вживаються абсолютно.

Для підрядних речень порівняння найбільш характерні відносини одночасності, які зареєстровані в 63% проаналізованих прикладів. Рідше спостерігаються відносини предшествования. Відносини проходження зустрічаються рідко, причому це проходження першого типу. У ряді випадків відсутня тимчасовий зв'язок мж діями головного й підрядного речень.[17,52]

2.6.4. Складнопідрядне речення з підрядним реченням способу дії

Підрядні речення способу дії показують, яким образом відбувається дія, позначене групою присудка головного речення. Наприклад:

83) So I made a microphotograph as you showed me…

Підрядні речення способу дії вводяться сполучником as. Безсполучникове приєднання в цьому типі підрядних речень не зустрічається.[1,154]

Дія підрядного речення способу дії може бути одночасним з дією головного речення або передувати йому. Відносини проходження не характерні для цього типу підрядних речень. Спостерігаються випадки відсутності тимчасового зв'язку між діями головного й підрядного речень.

При одночасності видо-часові форми в підрядних реченнях способу дії вживаються тільки абсолютно. При одноплановості дій головного речення й підрядного в проаналізованому матеріалі зареєстровані тільки випадки повної одночасності. У підрядному реченні присудок має форму Past Indefinite:

84) She did what she liked, she lived as she liked. I stood as my brother stood and spoke heartily as he spoke…

У випадках різноплановості в підрядному реченні вживається форма Present Indefinite. Як правило, підрядні речення такого роду містять узагальнення, свого роду «вічну істину»:

85) And so, after a time they began to smile at me too as people smile at some oddly fashioned dog that trots across their path at some distance.

У цьому типі складнопідрядних речень може бути відсутній тимчасовий зв'язок між діями головного й підрядного речень. Тому, хоча у випадках такого роду завжди ясно, що дія головного речення відбулася раніше, а підрядного — пізніше або відбувається в сьогоденні, ці відносини не можна розглядати як проходження другого типу.

Якщо дія підрядного речення здійснилося пізніше головного, то присудок підрядного речення має форму Past Indefinite або Present Perfect:

86) Не acted exactly as I told you.

У тих випадках, коли дія підрядного речення здійснюється в сьогоденні, у ньому вживаються Present Indefinite або Present Continuous:

87) I despised my faith in the thing (мається на увазі хіромантія), just as you despise yours.

У всіх випадках відсутності тимчасового зв'язку між діями головного речення й підрядного способу дії видо-часові форми вживаються абсолютно.

Для підрядних речень способу дії найбільш типові відносини предшествования, які зареєстровані в 56% обстежених прикладів. Трохи рідше спостерігаються відносини одночасності. У ряді випадків відсутня тимчасовий зв'язок між діями головного й підрядного речень. [17,57-59]

Висновки

В ході курсової роботи на прикладах вживання складнопідрядних речень у сучасній англійській мові, були зроблені наступні висновки.

Відносне вживання видо-часових форм при одночасності спостерігається у всіх прикладах, що містить форми Past Indefinite й Past Continuous. Відносне значення також мають «інклюзивні» Past Perfect й Past Perfect Continuous. Абсолютне вживання ми знаходимо в прикладах, у яких присудок додаткового речення виражено формами Present Indefinite, Present Continuous й «інклюзивними» Present Perfect й Present Perfect Continuous.

У першому підтипі при одночасності з дією головного речення видо-часові форми з відносним значенням в аппозитивних реченнях уживаються в більшості випадків (84,6%).

Зі сказаного вище випливає, що вживання видо-часових форм в аппозитивних реченнях у першому підтипі варто вважати по перевазі відносним.

В підрядних реченнях причини видо-часові форми вживаються переважно абсолютно (в 88% прикладів).

У цілому в цих підрядних реченнях видо-часові форми вживаються по перевазі абсолютно (в 71% обстежених прикладів).

Список використаної літератури

Бархударов Л.С., Штелинг Д.А. Грамматика английского языка. М., 1973
Богородицкая В. Н. Английский язык / В.Н. Богородицкая, Л.И. Шавернева, Л.В. Хрусталева. -СПб.: ООО "Космос", 1995
Бонди Е.А.Английский язык : [Учеб. пособие]/ Евгений Бонди,. -М.: Высш. шк., 1988
Бонк Н.А. Английский язык. -2-е изд.. -Киев: Изд-во Укр. с.-х. акад., 1989
Бородіна Г. І. Англійська мова. -К.: Вища школа, 1994
Бурова З.И. Английский язык : Для гуманит. спец. вузов. -2-е изд., испр. и доп.. -М.: Высш. шк., 1987
Верещагина И.Н.. Английский язык : И.Н.Верещагина, О.В.Афанасьева. -М.: Просвещение, 1995
Вєтохов О. Подолання труднощів при вивченні граматики англійської мови в школі // Рідна школа. -2002. — № 12
Воронцова Г.Н. Очерки по грамматике английского языка. М., 1960
Гилянова А.Г. Английский язык : [Учебник для пед. ин-тов по спец. "N 2103 "Иностр. яз."]/ А. Г. Гилянова, М. И. Оссовская, З. Я. Тураева. -2-е изд., перераб.. -М.: Просвещение, 1981. -232 с
Гулыга Е.В. Сложноподчиненное предложение. Автореф. докт. дисс. М., 1958
Зеленський П. Г. Англійська мова. -4-е вид., перероб. і допов.. -К.: Вища шк., 1987
Иванова А. К. Английский язык : [Учеб. пособие для пед. ин-тов]А. К. Иванова, В. Ф. Сатинова. -Минск: Вышэйш. шк., 1991
Игнатова Т.Н. Английский язык : Интенсив. курс: -2-е изд., стер.. -М.: Высш. шк., 1990
Крилова В. Граматика та її роль у вивченні іноземних мов // Рідна школа. -2004. -№ 6
Крылова И.П. Сложноподчиненные предложения с придаточным условия в современном английском языке. Канд. дисс. М., 1948
Верховская И. П. Видо-временные формы в английском сложноподчиненном предложении: [Учеб. пособие для пед. ин-тов по спец. "Иностр. яз."]/ Ирина Петровна Верховская,. -М.: Высш. школа, 1980. -112 с