Управління корпорацією попиту, пропозиції та ціною за гроші

Категорія (предмет): Економіка підприємства

Arial

-A A A+

Вступ.

1. Сутність ринкової ціни.

2. Закони попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.

3. Вплив попиту та пропозиції на ціни фінансового ринку.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Будь-який ринок, незалежно від його конкретного виду, базується на трьох основних елементах: ціні, попиті і пропозиції, конкуренції.

Основними інструментами котрі сприяють встановленню рівноваги на ринку є:

По-перше, це ціни. Зміна відносних цін служить орієнтиром для виробника при визначенні необхідності зміни обсягів виробництва. Зміна цін вплине на вибір технології виробництва. Ціни в остаточному підсумку обумовлять і те, ким при даному рівні прибутків буде спожитий продукт.

По-друге, це попит і пропозиція. Попит (платоспроможний) — це подана на ринку потреба в товарах, обумовлена кількістю тих або інших товарів, котрі споживачі можуть купити при сформованих цінах і грошових прибутках. Пропозиція — це кількість товарів, що є в продажі при даній ціні. Зміна співвідношення між попитом і пропозицією породжує коливання ринкових цін навколо так званої ціни рівноваги. Через ці коливання встановлюється той рівень цін, при якому забезпечується рівновага попиту і пропозиції і в остаточному підсумку рівновага виробництва і споживання.

По-третє, це конкуренція. Ціль кожного підприємця — максимізація прибутку, а отже, і розширення масштабів господарської діяльності. Це з неминучістю призводить до взаємної боротьби підприємців за найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів, росту обсягів виробництва, і в результаті цього виступають по відношенню один до другого як суперники або конкуренти. Якщо пропозиція якогось товару більша за попит на нього, то посилюється конкурентна боротьба між продавцями. Кожний із них, щоб продати свій товар, найчастіше змушений знижувати ціну, що, як правило, спричиняє за собою скорочення даного товару. Якщо попит більший за пропозицію, то конкурувати один з одним змушені вже покупці. Щоб мати можливість набути дефіцитного товару, кожний із них намагається запропонувати по можливості більш високу ціну, ніж його суперники. Ціна підвищується, і це стимулює збільшення пропозиції даного товару.

”Пропозиція” і “попит” — два найважливіших поняття економіки. Їх можна розглядати окремо, але на практиці це два нерозривних явища.

Теорія пропозиції, як говориться у великому економічному словнику, це теорія, заснована головним чином на теорії поводження виробників і аналізує те, яким чином фірма чи підприємці доставляють на ринок товари і послуги.

Оскільки ринок у нашій країні тільки розвивається, то дослідження попиту та пропозиції є дуже важливим при вивченні шляхів розвитку ринкової економіки в Україні. І дуже важливо навчитися застосовувати результати досліджень попиту та пропозиції на практиці. Без інформації про попит та пропозицію не може обійтися в наш час, практично, жодна фірма.

Підвищення ціни на товар приводить до зменшення попиту на нього і до збільшення пропозиції цього товару. Зниження ціни має протилежний ефект: попит на товар зростає, а пропозиція його падає. Тобто попит і пропозиція змінюються залежно від зміни ціни.

1. Сутність ринкової ціни

Вирішальну роль у мотивації дій виробників (продавців) і споживачів (покупців) відіграють ціни. Ціна, цінність, вартість — це ті проблеми, які залишаються актуальними протягом століть. В економічній теорії сформувалися два протилежних підходи до цієї проблеми. Один з них бере початок від А.Сміта та Д.Рікардо, називається трудовою теорією вартості. Згідно з цією теорією, вартість (цінність) речей визначаються працю, що втілена в них. “Вартість товару — зазначив Девід Рікардо — залежить від відносної кількості праці, яка необхідна для його виробництва”

Другий погляд — це теорія корисності, яка базується на тому , що цінність речей визначається їх суб’єктивною оцінкою споживачами.

Видатний український економіст М.Туган-Барановський, зіставляючи ці дві теорії, наголошував, що кожна з них може щось пояснити і водночас має певні обмеження . З позиції теорії трудової вартості, зокрема, не можна пояснити ринкових коливань товарних цін, а також цін товарів, що не створювались людською працею, наприклад, землі. Водночас перебуваючи на позиціях теорії корисності, не можна пояснити чому середні ціни товарів різного виду істотно розрізняються, багато корисних речей взагалі не мають ціни.Основи поглядів на ринкову ціну закладені видатним англійським вченим Альфредом Маршалом. Він зробив висновок про безперспективність дискусії з привожу того, яка з теорій — трудової вартості чи корисності — є обгрунтованішою. А.Маршал запропонував зосередити увагу на дослідженні закономірностей формування і взаємодії попиту та пропозиції, на цій основі — на формування теорії цін. При цьому ідею граничного відшкодування факторів виробництва він використав для пояснення того, як формується пропозиція товарів, а ідею граничної корисності — для пояснення формування попиту споживачів.

Головними чинниками у формуванні ціни є попит та пропозиція.

2. Закони попиту і пропозиції. Ринкова рівновагата управління ними

Поряд з такими категоріями, як товар і гроші ринковій економіці притаманні попит, пропозиція та їх рівновага.

Рішення (бажання) покупців придбати товар є попитом. Рішення (бажання) продавців продати товар називають пропозицією (або пропонуванням).

Серед багатьох чинників, які можуть вплинути на попит, найголовнішими є економічні: ціна даного товару, ціни інших товарів, доходи покупців, смаки та уподобання покупців, очікування та кількість покупців тощо.

Якщо зафіксувати всі фактори, крім ціни нашого товару, на незмінному рівні, тобто тимчасово виключити дію інших факторів, то матимемо залежність, що називають функцією попиту від ціни. Записати це можна так:

Qd = f(p),

де Qd — обсяг попиту, кількість певного товару, що його готові придбати покупці за певну ціну; р — ціна цього товару. Чим вища ціна на товар, тим менша величина попиту, і, навпаки, чим менша ціна, тим більша величина попиту. Цю залежність називають законом попиту. Проілюструвати цей закон можна за допомогою кривої попиту (на мал. 1 крива D).

При зниженні ціни товару від 5 до 2 грн, обсяг попиту зріс від 2 до 4 одиниць[227-229].

Ринкова пропозиція — готовність виробників продавати даний товар або це кількість товару, яку продавці готові продати за даною ціною.

Серед чинників, які впливають на бажання продати, визначальну роль відіграють такі, як ціна даного товару, ціни інших товарів, застосовувана технологія, податки, дотації виробникові, кількість продавців тощо.

Якщо зафіксувати на незмінному рівні всі фактори, крім ціни даного товару, то матимемо функцію пропозиції, яку можна зобразити так:

Qs= f (p),

де Qs — обсяг пропозиції товару за певний час; р — ціна цього товару.

Якщо ціна вища, то на ринку пропонується більша кількість товару. Обсяг пропозиції даного товару перебуває в прямій залежності від ціни цього товару. Таку залежність називають законом пропозиції. Проілюструвати цей закон можна за допомогою кривої на мал. 2.

При зростанні ціни від 1 до 3,5 грн. обсяг пропозиції зріс від 2 до 4 одиниць товару.

Ринковою рівновагою називають ситуацію, за якої обсяг пропозиції і попиту, тобто наміри покупців і продавців збігаються. Ринкова рівновага зображується перетином кривих попиту та пропозиції. Точку їх перетину називають точкою ринкової рівноваги, ціну при цьому — рівноважною ціною, а обсяг попиту та пропозиції, які збігаються, рівноважною кількістю продукції на ринку.

Графічне зображення ринкової рівноваги зображено на мал. 3. Е — точка рівноваги, Ро — рівноважна ціна, Qo — рівноважна кількість продукції.

В умовах, коли обсяг попиту збігається з обсягом пропозиції, ринкова ціна збігається з рівноважною. Коли попит зростає (зменшується) при незмінній пропозиції, ціни на даний товар зростають (зменшуються). Коли ж пропозиція зростає (зменшується) при незмінному попиті, ціни на товар зменшуються (зростають). Якщо ціна встановлюється на рівні, який перевищує ціну рівноваги, пропозиція перевищує попит, і виникає надлишок продукту. Коли ж ціна нижча, ніж ціна рівноваги, попит перевищує пропозицію, і виникає дефіцит товару.

Вища ціна спонукатиме виробників збільшувати обсяги виробництва. Більша ж пропозиція створить проблему, як реалізувати свій товар. Продавці, конкуруючи між собою, почнуть знижувати ціну. Дефіцит також створить проблему, як придбати товар. Споживачі, конкуруючи між собою, почнуть пропонувати вишу ціну.

Механізм ринкової конкурентної ціни є тим реальним інструментом, що, незважаючи на можливі відхилення, повертає ціну до такого рівня, який врівноважує попит і пропозицію, а отже, узгоджує інтереси виробників і споживачів.

Ціна ринкової рівноваги не лише збалансовує попит і пропозицію, а й інформує про шляхи раціонального розподілу ресурсів, є засобом саморегулювання відносин покупців і продавців[6, c.314-316].

3. Вплив попиту та пропозиції на ціни фінансового ринку

В умовах ринкової економіки головним координатором розподілу капіталу є механізм ціноутворення.

Ціна грошового капіталу, котра складається на фінансовому ринку, визначається співвідношенням між попитом покупців та пропозицією продавців грошових фондів.

Вона показує величину попиту на грошові фонди потенційних власників часток капіталу та кредиторів, котрий може бути задоволений за відповідних цін (дивідендів та відсотків) протягом певного відрізку часу. За умови незмінності решти факторів зниження ціни веде до відповідного зростання попиту. І, навпаки, підвищення ціни спричинює його падіння. Тобто існує зворотний зв'язок між ціною та величиною попиту. Ця залежність має назву закон попиту (lawofdemand). Якщо споживачі виявляють можливість збільшення інвестицій та позик за того ж самого рівня цін, відбувається зростання попиту. На рис. 1. це показано шляхом зміщення кривої попиту вправо — від ПО до ПО1. Навпаки, скорочення можливостей споживачів приводить до зменшення попиту на грошовий капітал за того ж самого рівня цін. На рисунку це показано зміщенням кривої попиту вліво

Динаміка пропозиції на фінансовому ринку зображується графічно у вигляді кривої ПР (рис. 2.), Вона показує величин) грошового капіталу інвесторів та позичкового капіталу кредиторів, котра пропонується за відповідними цінами (дивідендами, відсотками) протягом певного відрізку часу. За умови незмінності решти факторів існує пряма залежність між, з одного боку, рівнем дивідендів та відсотків, а з іншого,— обсягом грошового капіталу, що пропонується для продажу на ринку. При зростанні дивідендів та відсотків збільшується обсяг грошового капіталу, котрий пропонується для інвестицій в акції та позик. Ця залежність називається законом пропозиції (lawofsupply).Змінив пропозиції можна зобразити графічно. Зростання пропозиції, тобто готовність і спроможність продати більший обсяг грошового капіталу за ту ж саму ціну, змістить криву пропозиції вправо — з ПР до ПРЬ Зменшення пропозиції, тобто готовність і здатність продати меншу кількість грошового капіталу за тією ж самою ціною, змістить криву вліво — з ПР до ПР2.

Тепер простежимо динаміку співвідношень попиту та пропозиції на фінансовому ринку. На рис. 3. видно, що встановлення порівняно високих дивідендів та відсотків (ЦІ) спонукає власників грошового капіталу збільшувати обсяг капіталу, що пропонується для продажу. Але при високій ціні у споживачів зменшується бажання купувати запропонований обсяг грошового капіталу. В такому випадку на ринку виникає надлишок пропозиції грошового капіталу.

У протилежній ситуації, коли рівень дивідендів та відсотків дещо занижений (ПР), виникає дефіцит грошового капіталу, що пропонується для продажу.

В обох випадках ціни (Ц1 та Ц2) не можуть утриматися на тому ж самому рівні. У першому — конкуренція між продавцями грошового капіталу змусить дещо зменшити ціну. В другому — конкуренція між споживачами сприятиме підвищенню цін. У певний момент часу ціна встановиться на рівні Ц0, котра називається ціною ринкового клірингу, або рівноважною ціною (equilibriumprice). За такої ціни величина попиту та пропозиції на грошовий капітал урівноважується. Обсяг грошового капіталу, що відповідає

такому рівню ціни, становитиме ГК. Розбіжності між пропозиціями продавців та попитом покупців породжують зміни в ціні, котрі врешті-решт завершуються погодженням між собою двох протилежних намагань.

Розглянемо докладніше, як впливають на рівноважну ціну фінансового ринку зміни попиту та пропозиції. Припустимо, що обсяг пропозиції грошового капіталу залишається постійним (рис. 5. а, б). У випадку підвищення попиту, а інших незмінних умов (ПО1) зростає ціна та збільшується обсяг грошового капіталу, що знайшов збут. При зниженні попиту (ПО2) піна та обсяг продажів скорочуються.

Тепер уявімо, що попит на фінансовому ринку залишається певний час незмінним (рис. 5. в, г). У такому випадку збільшення пропозиції (ПРІ) спричинює пониження ціни та одночасне зростання обсягу продажів. Коли ж пропозиція зменшується (ПР2), рівень цін на фінансовому ринку дещо підвищується, а обсяг проданого грошового капіталу скорочується.

Можливі також складні ситуації зміни ціни фінансового ринку при одночасному коливанні попиту та пропозиції. Коли попит та пропозиція змінюються в протилежних напрямах, можливі два випадки.

По-перше, при зростанні пропозиції та скороченні попиту спостерігається подвійний ефект зниження ціни, тобто спад ціни буде більшим, ніж якби воно було наслідком кожного з цих факторів окремо. Зміни в обсязі продажів грошового капіталу будуть залежати від відносних параметрів зміни попиту та пропозиції. Адже збільшення пропозиції веде до зростання обсягу продажів, а падіння попиту — до їхнього скорочення.

По-друге, при скороченні пропозиції та зростанні попиту спостерігається подвійний ефект зростання ціни. Можна сподіватися, що підвищення рівноважної ціни буде більшим, ніж якби воно було викликане будь-яким з цих факторів окремо. Обсяг продажів, як і в першому випадку, залежить від відносних параметрів зміни попиту та пропозиції.

Розглянемо випадок, коли пропозиція та попит змінюються в однаковому напрямі. Спочатку уявімо, що обидва вони зростають. Тут слід порівняти два протилежних впливи на рівноважну ціну. Під впливом зростання пропозиції ціна падає, але підвищується під тиском зростаючого попиту. Якщо зростання пропозиції більше, ніж зростання попиту, то врешті-решт ціна на фінансовому ринку спаде. Якщо відбувається протилежне, ціна підвищиться. Обсяг продажів грошового капіталу збільшується, причому з подвійним ефектом.

Розглянемо випадок, коли попит та пропозиція падають. Якщо пропозиція зменшується значніше, ніж скорочується попит, то рівноважна ціна на фінансовому ринку зростає. У протилежному випадку вона падає. Обсяг продажів грошового капіталу скоротиться з подвійною силою.

Висновки

Аналіз пропозиції та попиту є базовим інструментом мікроекономіки. На ринках з вільною конкуренцією криві пропозиції та попиту інформують нас, який обсяг товару виробляють фірми і яким буде споживчий попит як функції ціни.

Еластичність показує чутливість пропозиції та попиту до змін у ціні, доходах чи в інших величинах. Наприклад: еластичність попиту за ціною визначає процентну зміну в кількості попиту, що виникає в наслідок зростання ціни на 1%. Для еластичності характерні часові рамки, як і для більшості товарів важливо розрізняти тривалу і нетривалу еластичність.

Якщо ми можемо розрахувати, принаймні наближено, рівняння кривих пропозиції та попиту для певного ринку ми можемо визначити ціну рівноваги ринку, прирівнюючи пропозицію до попиту. Крім того, якщо ми знаємо ступінь залежності пропозиції та попиту від інших економічних змінних, таких як доход чи ціна на інші товари, ми можемо визначити, як змінюються ціна та кількість рівноваги у міру змін інших величин. Це є засобом аналізу і прогнозування динаміки ринку.

Звичайно числові розрахунки можна часто виконувати, узгоджуючи криві пропозиції та попиту із показниками ціни та кількості та з оцінками еластичності. Для багатьох ринків такі оцінки здобути неважко, а прості “чорнові” розрахунки можуть допомогти зрозуміти характеристики і динаміку ринку.

Список використаної літератури

  1. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – К.: Основи, 2004
  2. Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. Посібник / За ред. З. Г. Вааманюка та С. М. Панчишина.- 2-ге вид., доп.- Львів: Інтереко, 1998
  3. Макконнелл К.Р. , С.Л. Брю С.Л. Аналітична економія: Мікроекономіка /переклад з англ. С. Панчишин, О. Ватаманюк. За ред. З. Ватаманюка. – Львів: Просвіта, 1999
  4. Економіка: Навч. Посібник для 10-11 класів / З.Г. Ватаманюк, С.М. Панчишин, І.М. Грабинський та ін. За ред. З.Г. Ватаманюка, С.М. Панчишина. – К.: Либидь, 1999
  5. Микроэкономика Э. Дж. Долон, Д. Е. Линдсей /Превод В.В. Лукашевича. – Санкт – Петербург: АО «Санкт – Петербург оркестр», 1994
  6. Ястремський О. , Гриценко О. Основи Мікроекономіки. – К.: Знання, 1998
  7. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: ( Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Коніщенко та ін. /За ред. Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко 2-ге вид. переб. і доп. – К.: Вища шк., 1997
  8. Пидайк Р. , Рубенфельд Д. Мікроекономіка /Перек. А. Олійник та Р. Скільський. – К.: Основи, 1996
  9. Семюелсон П., Нордгаус М. Мікроекономіка. – К.: Основи,1999О. — 2004. — № 3 . — C. 78-84