Види організацій корпоративного типу, класифікація корпорацій

Вступ

Термін „корпорація” походить від латинського слова corporation,що буквально означає-об єднання, союз, суспільство. В юриспруденції , корпорація – це спільнота людей, яка об єдналася для досягнення певної мети і є юридичною особою. В економіці ж трактувань цього поняття значно більше , що вимагає їх глибокого критичного аналізу.

Дослідження сучасного розвитку корпорацій та проблем корпоративного управління обумовлено процесами глобалізації та інтеграції вітчизняних корпорацій у світову економіку.

Категорія корпорація та проблеми корпоративного розвитку досліджено в публікаціях закордонних та вітчизняних науковців, таких як Ю. Вінслав, Дж.К. Ван Хорн, В.М. Гриньова, Дж. Гэлбрейт, Г.Б. Клейнер, О. В. Мороз, В. С. Пономаренко, П. Самуэльсон, В.А. Євтушевський та законодавстві. Незважаючи на наявність наукових досліджень та публікацій у даній галузі, окремі питання розвитку вітчизняних корпорацій залишаються невирішеними, наприклад, недостатньо розкрито питання визначення категорії «корпорація», що унеможливлює забезпечення ефективного управління корпораціями і тому потребують подальших досліджень.

І хоча юридичний статус присутній в усіх визначеннях корпорації, але деякі з економістів обмежуються визначеннями, які відображають тільки юридичний аспект категорії. Так, наприклад, автори „Короткої економічної енциклопедії” стверджують, що „…корпорація – юридична особа…яка відокремлена від індивідів, чиєю власністю являється”. Американські економісти З.Боді та К.Мертон вважають що корпорація лише „…фірма, котра є самостійною юридичною особою і діє окремо від своїх власників”. На нашу думку, ці визначення є однобічними, так як відображають лише риси, характерні для юридичного статусу корпорації. Крім цього, визначення такого типу можуть характеризувати і інші підприємницькі утворення, наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю.

На нашу думку, корпорацію слід розглядати насамперед як економічну категорію,а отже, визначення повинно відображати її економічну сутність, а юридичний аспект може доповнити останню.

1. Дослідження та сутність категорії корпорація

Багатовікова історія розвитку ринкової системи господарювання привела до утворення корпорацій і зростання їх ролі в сучасному господарському житті. У ринковій економіці корпорація є обов’язковим економічним інститутом, який вирішує основні проблеми з виробництва товарів і послуг.

Термін «корпорація» є досить багатозначним і вживається в декількох значеннях, що обумовлено складністю і багатогранністю даного економічного феномена.

Проведемо аналіз поняття терміну корпорація. Зазвичай термін «корпорація» застосовується переважно в економіці, причому там розглядаються найчастіше окремі види корпорацій, наприклад ТНК (транснаціональні корпорації), ФПГ (фінансово-промислові групи) та у праві (корпоративному праві). Слово «корпорація» в російській мові було відсутнє до останньої чверті XIX ст., згідно найвідомішого словнику того часу [1]. Трактування категорії корпорація у словниках та енциклопедіях наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Трактування категорії корпорація у словниках та енциклопедіях

Вікіпедія юридична особа, яка, будучи об’єднанням фізичних осіб, при цьому незалежно від них (тобто самоврядності). У широкому сенсі під корпорацією можна розуміти всяке об’єднання з економічними цілями діяльності. С.И. Ожегов корпорація — об’єднана група, коло осіб однієї професії, одного стану.

корпорація — одна з форм монополістичного об’єднання. Т. Ф. Єфремова суспільство, союз, група осіб, об’єднаних спільністю станових або професійних інтересів.

акціонерне товариство, кероване менеджерами. Д. Н. Ушаков у Західній Європі — місцева професійна цехова організація. у німецьких університетах — студентська організація. Корпорація буршів.

група осіб, поєднувана спільністю професійних або станових інтересів (застар.). Професорська корпорація (або корпорація професорів). Адвокатська корпорація (або корпорація адвокатів). Сучасний

тлумачний словник видавництва «Велика Радянська Енциклопедія» об’єднання, союз, суспільство …

у праві — сукупність осіб, що об’єдналися для досягнення якої-небудь мети; є юридичною особою (напр., у США публічні корпорації — муніципалітети і приватні — акціонерні товариства). Словник російських синонімів суспільство, асоціація, ліга, групування, блок, клас, організація, об’єднання, співдружність, альянс, федерація, партія, коаліція, група, угруповання, братство, товариство, стан; союз, гільдія, колегія, замкнута група. Бізнес словник група фізичних осіб, що об’єдналися для проведення спільної діяльності і організують зазвичай з цією метою акціонерне товариство.

акціонерне товариство з розгалуженою структурою. Великий бухгалтерський словник широко поширена в розвинених країнах форма організації підприємницької діяльності, що передбачає часткову власність, юридичний статус і зосередження функцій управління в руках верхнього ешелону професійних керуючих (менеджерів), які працюють за наймом. Фінансовий словник об’єднання, союз підприємств або окремих підприємців (як правило) на основі приватно-групових інтересів), одна з основних форм підприємництва/ Вони включають в себе право володіння, отримання позики, закладання та ліквідації майна, право управління своїми власними справами, звернення до суду. З іншого боку Корпорації несуть відповідальність перед законом і тому на них можна подати в суд. Бізнес. Толковий словник група людей або організація людей, уповноважена законом діяти як одна особа і має права та обов’язки, відмінні від прав і обов’язків людей, які формують корпорацію. Райзберг Б.А. сукупність осіб, що об’єдналися для досягнення загальних цілей, здійснення спільної діяльності та утворюючих самостійний суб’єкт права — юридична особа. Найчастіше корпорації організовуються у формі акціонерного товариства. У приватній корпорації більшість акцій належить одному власникові, сім’ї або вузькій групі акціонерів. Словник термінів антикризового управління економічна організація, зареєстрована у законному порядку владою, яка існує незалежно від терміну життя її власників, має необмежений термін життя і обмежену відповідальність.

Проведемо аналіз поняття корпорація у словниках іноземних термінів, результати наведено в (табл. 2).

Таблиця 2. Трактування категорії корпорація у словниках іноземних термінів

А. Н. Чудінов суспільство, поєднане якою-небудь загальною метою, що має свій статут і особливі надані йому права Н. Г. Комлев замкнута група осіб, об’єднана спільністю інтересів (станових, професійних тощо); об’єднання, союз, суспільство. М. Попов суспільна група, що складається з осіб, об’єднаних деякими загальними інтересами і займаються одним родом діяльності, НПР., к- ія юристів, лікарів, ремісників тощо. Звичайно корпорації мають не яке право самоврядування і свій корпоративний суд. Ф. Павленков суспільство осіб, з’єднаних між собою спільними інтересами за відправлення. однакових обов’язків (напр. к. лікарів). Власне ж к. повинна представляти одне організоване ціле і звичайно користується деякими особливими правами і має особливий статут; напр.: К. ремісників, к. присяжних повірених. А.Д. Михельсон суспільство, з особливим статутом та особливими правами Новий словник іншомовних слів

  суспільство, союз, група осіб, поєднувана спільністю професійних інтересів;

у ряді буржуазних країн (напр., у США, Канаді) — широко використовувана капіталістами форма акціонерного товариства; в 20 в. к. стала головною формою монополістичних об’єднань капіталістів, 3) у фашистських державах — примусове об’єднання якоїсь групи населення за професійною ознакою під контролем державних органів. Великий словник іншомовних слів в З. Європі — місцева професійна цехова організація.

у німецьких університетах — студентська організація.

група осіб, поєднувана спільністю професійних або станових інтересів

(застар.). Професорська корпорація (або корпорація професорів).

Адвокатська корпорація (або корпорація адвокатів). Л. П. Крисін суспільство, союз, група осіб, що об’єднуються спільністю професійних або станових інтересів. К. вчених. одна з форм монополії: акціонерне товариство, кероване менеджерами. Фінансова к. Дж. Блэк колективна організація, яка займається господарською діяльністю, виступає позивачем і відповідачем у суді і платить податки в якості самостійного суб’єкта права, відмінного від керуючих нею або зайнятих у ній осіб. Державна корпорація належить державі; «приватна корпорація» є синонімом «компанії». Прибуток компаній оподатковується корпоративним податком (у Великобританії) і податком на прибуток корпорації (в США).

Проведемо аналіз розвитку категорії корпорація в працях та публікаціях зарубіжних та вітчизняних вчених, результати представимо в (табл. 3).

Таблиця 3. Аналіз розвитку категорії корпорація в працях та публікаціях зарубіжних вчених-економістів

А. Сен-Симон до вісімнадцятого століття хлібороби, фабриканти і купці складали ще окремі корпорації. Г.Б. Клейнер це одна з найбільш поширених форм організації великого виробництва, заснована на спільній участі членів у діяльності організації та на обмеженій (як правило, внеском у створення або діяльність корпорації або вартістю придбаних акцій корпорації) відповідальності учасників за боргами корпорації. Як форма організації підприємницької діяльності корпорація передбачає часткову власність, юридичний статус і зосередження функцій управління в руках верхнього ешелону професійних керівників-менеджерів, які працюють за наймом. Дж. Гелбрейт — це єдино можлива в сучасних умовах форма організацій виробництва, яка відповідає процесу сучасної трансформації розвиненої ринкової системи господарювання в індустріальне суспільство. Дж. Ван Хорн це знеособлене підприємство, створене законом; воно може володіти майном та брати на себе зобов’язання. С. Росс це бізнес, заснований як окрема юридична особа, що складається з одного або більше приватних або юридичних осіб. П. Самуельсон і В. Нордхаус юридична особа, яка може самостійно продавати і купувати, позичати гроші, виробляти товари та послуги і вступати у контрактні відносини; має право обмеженою відповідальності, відповідно до якого інвестиції кожного із власників корпорації обмежені строго певним розміром.

Проведемо аналіз категорії корпорація в правовій літературі. За законодавством дореволюційної Росії під терміном «корпорація» розумілася ціла група юридичних осіб. Так, однією з класифікацій юридичних осіб Росії XIX в. було поділ юридичних осіб на з’єднання осіб (корпорації) і на установи (інститути). Аналіз експертних оцінок показує, що стосовно дореволюційного російського правового розуміння терміна «корпорація» і з урахуванням сформованих в XIX в. уявлень про нього західних правових шкіл, у першу чергу німецької, можливо зробити такі висновки: корпорація — це родове поняття для цілої групи юридичних осіб; корпорації можуть бути представлені як мінімум двома різновидами: публічними і приватними; корпорація — це союз юридичних та (або) фізичних осіб, що є її учасниками (членами), заснований на договорі; корпорація має самостійну волю, відмінну від волі кожного з її учасників(членів); учасники корпорації наділяються певними правами і несуть певні обов’язки, як щодо самої корпорації, так і у відношенні один одного; між учасниками (членами) корпорації виникають відношення особливого роду — корпоративні відносини; корпорація створюється для досягнення певної мети, заради якої і відбувається об’єднання її учасників (членів); корпорація має свою внутрішню структуру, котра забезпечує її організаційну єдність; вищим органом корпорації є загальні збори її учасників (членів) [4, c. 69-70].

Ретроспективний аналіз уявлень про корпорацію, думка юристів-правознавців XIX в. про поняття та сутність корпорації заклали основи в розумінні цього терміна. Для нас цікавий сучасний підхід до цієї проблеми, накопичений в країнах Заходу, який дає більш чітке уявлення про конкретні різновиди юридичних осіб, які могли б називатися терміном «корпорація».

Слід зауважити, що визначення поняття «корпорація» і в тлумачних словниках і літературі не відрізняється однозначністю розуміння цього економіко-правового і соціального явища.

У сучасній російській економічній науці утвердилися два тлумачення поняття «корпорація». Відповідно до першого корпорація розглядається в широкому сенсі — як об’єднання, союз, суспільство ( табл. 4 визначення Ю. Б. Вінслава, В. Є. Дементьєва, А. Ю. Мелентьєва, Ю. В. Якутіна).

Відповідно до другого тлумачення корпорація розглядається у вузькому сенсі — як сукупність учасників бізнесу, що об’єднались для досягнення спільної мети і

сформували корпоративну форму господарювання — власне корпорацію в рамках однієї юридичної особи (табл. 4 — визначення П. Чітіпаховяна). При цьому акцентується увага на цільовій функції корпорації. [10, c. 53]

Таблиця 4. Аналіз категорії корпорація в правовій науковій літературі

П. В. Степанов корпорація походить від латинського виразу «corpus habere», що означає права юридичної особи. Ю. Б. Вінслав … сучасна велика корпорація … в більшості випадків постає і в якості сукупності юридичних осіб, які спільно реалізують спільні цілі та інтереси. В.Є. Дементьєв, А. Ю. Мелентьєв, Ю.В. Якутін вважають «корпорацію» в широкому сенсі і «об’єднання» і зводять її до поняття інтегрованої корпоративної структури як «групи юридично або господарсько-самостійних підприємств (організацій), що ведуть спільну діяльність на основі консолідації активів або договірних (контрактних) відносин для досягнення спільних цілей». П. Чітіпаховян це перш за все «група-команда», що має чітко сформульовану місію, яка схвалена всіма учасниками «команди» цілі і враховує інтереси постачальників і споживачів

 

Професор Лондонського університету У.Э.Батлер (W.E.Butler) вважає, що вживання поняття «корпорація» в російському праві виявляється більш широким, ніж в англо-американському праві, яке розуміє під корпорацією лише одну з організаційних форм підприємництва, засновану на випуску акцій. Всі комерційні організації, що не випускають акції або навіть випускають акції (акціонерна асоціація або компанія), але що не володіють притаманними корпорації ознаками, за законодавством США, до числа корпорацій не відносяться і визнаються «неінкорпорованими комерційними підприємствами».

Євтушевський В.А. у своїй монографії наступним чином трактує термін корпорація — підприємницька організація, що визнається юридичною особою, має обмежену відповідальність та необмежений строк існування. Корпорація контролюється акціонерами, які мають право голосу та обирають директорів, а ті, в свою чергу, призначають інших керуючих осіб.

Зміст терміну корпорація полягає в тому, що він означає створення нового самостійного суб’єкта права, створеного в результаті об’єднання капіталів. Таким чином, корпорація — це «капітальне суспільство», об’єднання капіталів, що створюється для досягнення загальних цілей. Цілі ці можуть бути різного характеру і в деякій мірі визначають вид корпорації.

Зазначимо, що в сучасній економічній літературі це поняття переважно застосовується в розумінні акціонерної форми підприємництва.

Українське законодавство дещо інакше визначає це поняття. У статті 3 Закону України «Про підприємства в Україні» викладено, що корпорації — це «договірні об’єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників» (Закон втратив чинність на підставі прийняття Господарського Кодексу N 436-IV (436-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144).

Отже, під корпорацією можна розуміти два поняття:  «корпоративне підприємство» та «корпоративне об’єднання». Слід розрізняти ці поняття. Корпоративні підприємства створюються злиттям капіталів і головною метою їх діяльності є отримання прибутку. До них відносять: акціонерні та неакціонерні господарські товариства, спільні підприємства, міжгосподарські підприємства [2, c. 63].

В українському законодавстві поняття «корпоративне об’єднання» визначається як об’єднання корпорацій, створене не для отримання прибутку, а для координації підприємницької діяльності її членів, забезпечення захисту їх прав, представлення загальних інтересів у різних органах. Під поняттям «корпоративне об’єднання» можна розуміти також інтегровані корпоративні структури (холдинги, фінансово- промислові групи тощо), що являють собою об’єднання корпорацій, створене не тільки для координації підприємницької діяльності її членів, але і для отримання прибутку. Отже, корпорації існують у вигляді акціонерних товариств, державних підприємств, спеціалізованих фінансових інститутів (банки, корпорації розвитку тощо).

Таким чином, в сучасній економічній і правовій літературі має місце деяка невизначеність поняття «корпорація».

Рисунок зображує та характеризує організаційно-правові форми об’єднань підприємств відповідно до Господарського кодексу України в редакції 2003 року. Розроблений автором рис. 1 відображає сучасні форми об’єднань підприємств відповідно до останньої редакції Господарського кодексу України від 19.01.2012 року та Закону України Про банки та банківську діяльність.

Слід погодитись з думкою українського дослідника В. Марченка про те, що корпорація є родовим поняттям, а найбільш поширеним типовим видовим поняттям корпорації є акціонерне товариство, що зумовлено існуванням численних переваг цього виду господарських товариств, серед яких щонайперше слід виділити: універсальність, широке застосування в різних сферах, можливість залучення необмеженої кількості фінансових ресурсів завдяки використанню акцій, стабільність інвестицій, тобто неможливість вільного вилучення капіталу, внесеного до статутного фонду акціонерного підприємства.

Однак, наведена теза про співвідношення категорій корпорація та акціонерне товариство потребують ґрунтовного дослідження і, перш за все, з’ясування сутності економічної категорії корпорації [9, c. 57-58].

2. Переваги, недоліки та види корпорацій

Як свідчить Британська енциклопедія, термін „корпорація” може бути застосований і до інших юридичних осіб, зокрема урядових установ у Великобританії, навчальних закладів, трудових союзів та благодійних установ.

До переваг корпорацій зарубіжні економісти відносять наступні:

1.Власники капіталу, інвестуючи свої гроші у справу підприємства, безпосередньо не беруть участі в його діяльності. Вони несуть обмежену відповідальність за борги фірми, що само по собі є стимулом до інвестування коштів у ризиковану, але потенційно прибуткову або необхідну для суспільства справу.

2. Власники корпорацій при бажанні можуть легко позбутися своєї частки капіталу шляхом продажу відповідних цінних паперів. У вітчизняній економічній літературі такі цінні папери прийнято називати акціями. Звідси походить і назва цього типу підприємств-акціонерні товариства. Перепродаж часток капіталу (цінних паперів) не впливає на факт існування фірми.
3. Можливості розширення капіталу корпорації практично необмежені. Її фінансування значно простіше й дешевше порівняно з одноосібними володіннями та партнерствами, оскільки власники капіталу наділені обмеженою відповідальністю, а кредиторам закон гарантує повернення боргів компанії.

Недоліками корпорації вважають:

1.Складний і довгий порядок створення, хоча на практиці це не стає серйозною перешкодою.

2. На думку багатьох зарубіжних економістів, негативно впливає на діяльність корпорацій подвійний характер оподаткування. По-перше, прибуток фірми як юридичної особи обкладається податком на прибуток корпорацій; а, по-друге, з доходів власників капіталу – дивідендів, котрі сплачуються з прибутку, стягується податок на доходи фізичних осіб. У зв’язку з цим податкова політика багатьох країн спрямована на пом’якшення оподаткування прибутку корпорацій та дивідендів.

Хотілося б кілька слів сказати про заснування корпорацій. Заснування корпорацій починається з того, що група осіб-засновники, або фундатори вирішує організувати підприємство з обмеженою відповідальністю. Фундатори, як правило, купують певну частину його капіталу.

Корпорація створюється відповідно до законів тієї держави або місцевої влади, де передбачається її реєстрація. Наприклад, у США діють закони штатів, кожний з яких має свої особливості, але спільними для них є дві умови: по-перше, адміністрація одержує комісійні за послуги, пов’язані з реєстрацією; по-друге, корпорації забов’язані регулярно (один раз на рік) подавати звіт про свою діяльність. У 1948 р. Держава забов’язала кожну корпорацію вести книги обліку, котрі необхідні для одержання правдивої інформації про стан справ на підприємстві, а також для здійснення можливого контролю. Існує ще дуже багато формальностей щодо створення корпорацій [11, c. 247].

Існує два види корпорацій: відкриті та закриті.

До відкритих належать ті корпорації, цінні папери яких купуються та продаються без попередньої згоди з боку керівництва фірми. Кількість власників таких підприємств практично не обмежена, але їх має бути мінімум 7. У закритих корпораціях всі або більша частина цінних паперів належать декільком особам, і лише незначний їх відсоток може бути проданий за згодою з керівництвом компанії.

Типовим прикладом закритих корпорацій є невеликі підприємства, що належать одній родині. Існують і великі фірми цього типу. Наприклад, автомобільна компанія Форда, котра зареєстрована як закрита корпорація, належала Генрі Форду та його родині й управлялася ними.

У Великобританії в назві фірми, котра зареєстрована як відкрите акціонерне товариство, мають бути присутніми слова „Публік Лімітед Компані”  або абревіатура „PLC” . У назві закритих компаній з обмеженою відповідальністю останнім словом завжди має бути „Лімітед”. [5, c. 83]

Висновки

Ми розглянули переваги, недоліки, види корпорацій та оцінили корпоративне управління на порозі ХХІ століття.

Корпорація — це форма організації підприємницької діяльності, передбачаючи дольову власність, юридичний статус і зосередження функцій управління в руках верхнього ешелону професійних управляючих, працюючих по найму.

Корпорації як узагальнююча категорія певної групи юридичних осіб є формою колективного об’єднання інтересів, зусиль, осіб і капіталів, які визнані юридичними особами і здійснюють певну соціально корисну діяльність. Для окреслення ознак юридичних осіб корпоративного типу можуть бути використані найрізноманітніші критерії, що відображають їх правове положення.

Більшість вітчизняних науковців до підприємств корпоративного типу відносять підприємства з такими ознаками:

—      союз осіб;

—      наявність об’єднаного капіталу;

—      спільна мета.

В цілому, з економічної та юридичної точок зору, поєднуючи в певній мірі різні підходи, можна сформулювати основні ознаки сучасної корпорації в такий спосіб. Корпорація — це 1) складний майновий комплекс, 2) власність корпорації визначається частками у власному капіталі компанії; 3) акціонери контролюють компанії, власниками яких вони є і у формування статутного капіталу яких вони вклали свої власні кошти (гроші, майно або право користування майном), 4) керівники і директора в корпораціях мають юридичне право прийняття рішень.

Список використаної літератури

1. Борисова В. Корпорация — организационно-правовая форма корпоративних отношений / В. Борисова // Альманах цивілістики. — К.: ВАВ «Правова єдність», 2008. — Вип. 1. — С. 250.
2. Вакульчик О. Корпоративне управління: Економіко-аналітичний аспект. — Д. : Пороги, 2003. — 256с.
3. Вінник О. М. Науково-практичний коментар Закону України «Про акціонерні товариства» / О.М.Вінник. — К. : Юрінком Інтер, 2009. — 312 с.
4. Євтушевський В.А. Стратегія корпоративного управління: [монографія] / В.А. Євтушевський, К.В. Ковальська, Н.В. Бутенко. — K.: Знання, 2007. — 287 с.
5. Задихайло Д. Корпоративне управління: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — Х. : Еспада, 2003. — 688с.
6. Козаченко Г. В. Основи корпоративного управління. Навч. посіб. / Г. В. Козаченко, А. Е. Воронкова, Е. Н. Коренєв. — Луганськ: Вид. СНУ, 2001. — 480 с.
7. Корпоративне право України: підручник / В. В. Луць, В. А. Васильєва, О. Р. Кібенко, І. В. Спасибо-Фатєєва [та ін.]; за заг. ред. В. В. Луця. — К.: Юрінком Інтер, 2010. — 384 с.
8. Кузьмін О. Корпоративне управління: Посібник для студ. спец. 7.050206 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» усіх форм навчання / Національний ун-т «Львівська політехніка» / Олег Євгенович Кузьмін (ред.). — Л. : Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2004. — 172с.
9. Перелигін М. Корпоративне управління: навчально-метод. посібник / Житомирський економіко-гуманітарний ін-т; ВНЗ «Університет «Україна». — Житомир : Полісся, 2009. — 168с.
10. Спасибо-Фатєєва І. В., Кібенко О. Р., Борисова В. І. Корпоративне управління: монографія / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / І. В. Спасибо-Фатєєва (ред.). — Х. : Право, 2007. — 498с.
11. Щербина В. С. Суб’єкти господарського права / В. С. Щербина. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — С. 247.