Вивчення механізмів досягнення ринкової рівноваги

Категорія (предмет): Економічна теорія

Arial

-A A A+
  1. Вступ
  2. Сутність ринкової ціни
  3. Фундаментальні поняття ринкової економіки
  4. Попит та величина попиту
  5. Вийнятки з закону попиту
  6. Еластичність попиту та її практичне значення
  7. Пропозиція та величина пропозиції
  8. Вийнятки з закону пропозиції
  9. Еластичність пропозиції та її практичне значення
  10. Механізм досягнення ринкової рівноваги
  11. Рівноважна ціна
  12. Теорія рівноваги Л.Вальраса
  13. Заключення
  14. Список використаної літератури

ВСТУП

Економіка як сфера життя суспільства, де здійснюється виробництво товарів та послуг, обмін ними, розподіл та споживання, завжди передбачає можливість вибору для її су’бєктів.Так, підприємці вибирають найкращі серед ринків збуту продукції, закупівля сирровини , між перспективами розширення і згортання виробництва; споживачі вибирають серед великої маси товарів і послуг ті, у які можна вкласти свої обмежені кошти.

Проте в економіці виділяють три фундаментальні проблеми вибору, які стосуються всіх без винятку економічних систем.

ПЕРША—що виробляти? Її доводиться розвязувати підприємцям при організації своїх виробництв. Необхідно вибрати такий вид продукції, який забезпечив би прибуток і процвітання фірми. Ринок створив оригінальний механізм урахування потреб споживачів, їхні “голоси” фіксується у вигляді грошових витрат на купівлю того чи іншого товару. “Голосування” грошима—це не що інше, як прояв споживчого попиту, що є досить надійним механізмом виробничої орієнтації підприємств.

ДРУГАпроблема—як виробляти? В її основі лежить спосіб виробництва, його технологія. Визначальним фактором тут є ринкова конкуренція між виробниками.

ТРЕТЯ—для кого виробляти? Її розвязання залежить від бажання і можливостей споживачів купити той чи інший товар. Визначаються вони величиною грошових доходів споживачів, їх смаків, звичайно значну роль відіграють ціни на товари чи послуги.

Зазначимо, що рішення приймаються виробниками і споживачами самостійно, а оскільки у розвязанні цих проблем їх бере участь велика кількість, то, здавалося б , це повинно призвести до диспропорції та хаосу в економіці. Проте ринкова система, незважа.чи на окремі недоліки, усе ж забезпечує порядок і стабільність. Бажання отримати особисту вигоду—“економічний егоїзм” (А.Сміт)—підштовхує виробника швидко реагувати на зміни у потребах суспільства. Діє механізм “невидимої руки”, механізм самоконтролю—співвідношення попиту, пропозиції, цін, що і спрямовує дії суб’єктів ринку, призводе до рівноваги.

“Вартість”, “корисність”, “пропозиція”, “попит”, “ціна”—є фундаментальними поняттями економічної теорії, у певний час свої праці присвятили видатні економісти А.Сміт, Д.Рікардо, Л.Вальрас, М.Туган-Барановвський, А.Маршалл. Окрім суто теоретичного, ці поняття мають і значне практичне значення, так як фактично не існує незалежних ринків і зміна попиту і пропозиції на одному може викликати несподівану, або закономірну, реакцію на інших. Наприклад, зменшення квот на добуток надати країнам ОПЕК скажеться збульшення цін акцій нафтопереробних кампаній в Голландії; А низьки врожай пшениці в цьому році на Україні вплине не ціни комунальних послуг через низку взаємоповязаних ринків , та інше.

Метою даної роботи є вивчення механізмів досягнення ринкової рівноваги, детальний огляд фундаментальних понять ринкової економіки: “попит”, “пропоизиція”, “величина попиту і пропозиці”, “еластичність”, “ціна рівноваги”; регулюючої ролі держави.

Сутність ринкової ціни

Виріщальну роль у мотивації дій виробників (продавців) і споживачів (покупців) відіграють ціни. Ціна, цінність, вартість—це ті проблеми, які залишаються актуальними протягом століть. В економічній теорії сформувалися два протилежних підходи до цієї проблеми. Один з них бере початок від А.Сміта та Д.Рікардо, називається трудовою теорією ватрості. Згідно з цією теорією, вартість (цінність) речей визнача.ться працю, що втілена в них. “Вартість товару—зазнчив Девід Рікардо—залежить від відносної кількості праці, яка необхідна для його виробництва”

Другий погляд—це теорія корисності, яка базується на тому , що цінність речей визначається їх субєктивною оцінкою споживачами.

Видатний українсбький економіст М.Туган-Барановський, зіставляючи ці дві теорії, наголошував, що кожна з них може щось пояснити і водночас має певні обмеження. З позиції теорії трудової вартості, зокрема, не можна пояснити ринкових коливань товарних цін, а також цін товарів, що не свторювались людською працею, наприклад, землі. Водночас перебуваючи на позиціях теорії корисності, не можна пояснити чому середні ціни товарів різного виду істотно розрізняються, багато корисних речей взагалі не мають ціни

Основи поглядів на ринову ціну закладені видатним англійським вченим Альфредом Маршалом. Він зробив висновок про безперспективність дискусії з привожу того, яка з теорій—трудової вартості чи корисності—є обгрунтованішою. А.Маршал запропонував зосередити увагу на дослідженні закономірностей формування і взаємодії попиту та пропозиції, на цій основі—на формування теорії цін. При цьому ідею граничного відшкодування факторів виробництва він використав для пояснення того, як формується пропозиція товарів, а ідею граничної корисності—для пояснення формування попиту споживачів.

Головними чинниками у формуванні ціни є попит та пропозиція.

Фундаментальні поняття ринкової економіки

Людина живе в світі економічних благ і вибір між ними робить на основі співставлення:

  1. Корисної різноманітності благ—тобто їх здатності задовольняти потреби
  2. Ціни вибору, яку змушена заплатити за володіння тим чи іншим благом.

Фактор, який веде до збільшення величини покупок—це перш за все корисність товару. Фаткор, знижуючий обсяг покупок—це ціна вибору, яку потрібно заплатити за отримання даного блага.

Сума грощей в розпорядженні покупця завжди обмежена. Отже, чим вище ціна обраного для покупки блага, тим менше грошей залишиться на покупку інших благ. В разі зменшення ціни товару після його покупки , залишаються гроші на придбання інших бажаних товарів. В цьому випадку ціна вибору якби знижується. Таким чином, визначними факторами кількості покупок є:

Зрозуміло, що при одній і тій же величині свого бюджету при незмінній корисності благ, що є на ринку, покупець може придбати різну кількість цих благ, в залежності від їх ціни. Таку залежність кількості придбаних товірів від їх цін за певний проміжок часу, при прочих незмінних умовах, називають попитом. Цей термін, а точніше—“платоспроможний попит”, ввів в наукову лексику видатний англійський економіст Томас Роберт Мальтус (1766-1834рр.). І зробив він це для того, щоб провести чітку границю між мріями людей про отримання в своє розпорядження яких-ось благ та їх реальними можливостями ці блага придбати. Дуже добре це описав Адам Сміт

Для ринкових процесів значення мають тільки ті бажання людей, які можуть бути підкріплені грошовими сумами, реально достатніми для купівлі деякої ількості товарів.

Попит у цьому розумінні—це характеристика стану ринку, а точніше, однієї з його важливих складових—економічної логіки поведінки споживача. Реально ці логіка проявляється у тому, скільки товарів люди готові придбати при тому чи іншому рівні іни, тобто як пов’язані між собою рівень ціни та обсяг(величина) попиту.

На попит (англ—demand) окрім ціни товару мають вплив багато нецінових факторів:

  • Ціни на інші товари (субстітути, компліментарні)
  • Доходи споживачів (зарплата, соцдопомога)
  • Смаки та уподбання споживачів
  • Кількість покупців у певний час
  • Рекламна політика
  • Очікувння споживачів
  • Запаси благ

Ці фактори можуть також впливати на сам попит, тобто на переміщення самої кривої , тобто зміну функції.

Якщо зафіксувати всі фактори, крім ціни нашого товару, на незмінному рівні, тобто тимчасово виключити дію інших факторів , то матимемо залежність, яка називється функцією попиту від ціниQd=f(P)

Qd—обсяг (величина) попиту на певний товар, або МАХ кількість одиниць товару, що його готові придбати покупці за певною ціною (англ.—Quantity)

P—ціна цього товару (англ.—Price)

Згідно цього можна сформулювати ПЕРШИЙ закон економіки, чи закон попиту: чим вища ціна товару, тим меньше обсяг попиту.

У теорії обернену залежність між ціною та попитом пояснюють ефектами доходу та заміщення.

Суть ефекту доходуполягає у тому , що нжча ціна на певний товар дозволяє людині придбати його у більшій кількості. Тобто фактично відбувається зростання покупецької спроможності, що має місце тоді, коли дохід зростає.

Ефект заміщенняпроявляється у тому, що при зменшенні ціни споживач виявляє схильність замінювати відносно дорожчі товари на ті, ціни яких знижуються або залишаються сталими. Завдяки цьому люди купують більше дешевих товарів.

Зменшення граничної корисності допомогає пояснити чому зменшення ціни потрібно для збільшення обсягу попиту. Товари, які прдаються за високими цінами, як правило, не купуються про запас, чи “на випадок”. Але якщо ціна низька і доступна, то , ймовірно, що покупець придбає цього товару навіть дещо більше, ніж потрібно. У цьому випадку меншій корсисності придбанного “на випадок” товару відповідає і його менша ціна.

Вийнятки з закону попиту

Трапляються випадки повної невідповідності закону попиту—дорожчий товар краще продається. Це так звнаи “ефет Веблена” (американський вчений-економіст Торстейн Веблен (1857—1929рр.). В своїй книжці “Теорія праздного класу”, виданій в 1899р. дав науковий аналіз закономірності споживання американських сімей, що відносятьсся до вищого та середнього класу, та піддав жорсткій критиці їх образ життя. Він дішов висновку, що після того, як люди отримують можливість задовольнити свої основні матеріальні потреби, їх поведінка починає визначатися “законом демонстративних витрат”. Вони купують для того , щоб продемонструвати свій добробут і підкреслити досягнений у житті успіх), або “снобістський ефект”. Підвищення ціни на товар срияє підвищенню величини попиту, тому що висока ціна свідчить про престижність річі.

Громадяни України добре знайомі з таким явищем, якщо очікується загальне підвищення цін, то попит на товари зростає. Іноді підвищення цін не тільки на дорогі, а й на дешеве товари призводе до зростання попиту на них. Вперше це явище описав англійський економіст Роберт Гіффен (1837-1910р.).Він вивчав історю голоду в Ірландії і виявив такі тенденції. Коли уряд, вирішивши скоротити попит населення на картоплю підвищив ціни на неї, попит на картоплю не тільки не скоротився, а навіть збільшився. Бідняки майже повністю переключили свої витрати на придбання усього продукту.Це явище дістало назву “парадокс Гіффена”. Суть феномену полягає у тому, що зростання цін на товари першої необхідності може викликати не скорочення , а зростання попиту на них.

Третій випадок—ажиатажний попит. Покупці не схильні скорочувати покупки за збільшенням ціни, якщо очікують найближчим часом нового підвищення цін.

Наприклад, у липні-серпні 2003року на ринку цукру та круп в Україні було спровоковано неабосноване підвищення цін на ці товари, що викликало вспалох ажіатажного попиту, соціальне напруження.

Еластичність попиту та її практичне значення

Для фірми при плануванні обсягу і структури виробництва вкрай важливо знати, від чого залежить попит на її продукцію. Окрім нецінових чинників фірму цікавить також те який у кількісному плані вплив на величину попиту може справити зміна ціни продукції, доходів споживачів або цін на товари—субститути, чи компліментарні товари.

Міра реакцій однієї величини на зміну іншої має назву еластичність.

Еластичність попиту(англ.—elasticityifdemand) за ціною –[Ep] показує на скільки у відсотковому відношенні змінться величина попиту на товар при зміні його ціни на один відсоток.

Від одних товарів , в разі підвищення цін на них, окупці відмовляються з легкістю, тобто реагують еластично(D-еластичний), а споживання інших майже незмінюється (D-нееластичний).

Коефіцієнт еластичності опиту за ціною вимірюється

Пропозиція та величина пропозиції

Пропозиція(англ.—supply)—це кількість товарів та послуг, що може бути доставлена на ринок, та запропонована до продажу при певному рівні цін, за визначений проміжок часу за інших однакових умов. Серед чинників, які впливають на бажання виробити і продпти товар, визначну роль відіграють (окрім безпосередньо ціни товару):

Якщо зафіксувати на незмінном рівні всі чинники, крім ціни товару, то матимемо функцію пропозиції.

Qs=f(P) ,Qs—обсяг пропозиції товару за певний час,P—ціна цього товару

Якщо ціна буде вищою, то і виробники готові запропонувати більшу кількість товару. ЗАКОН ПРПОЗИЦІЇ ,чи IIзакон економікинаголошує: зі збільшенням ціни товару обсяг його пропозиції збільшується.

Пряму залежність між ціною та пропозицією теоретично можна пояснити принаймні двома ефектами:

  • Ефект пропозиції ресурсів на користь виробництва товару з вищою ціною. Адже вища ціна—це більша виручка від реалізації і більший прибуток. Останній дає змогу удосконалити виробництво, впровадження нових технологій.
  • Ефект залучення до використання грших ресурсів

Основними факторами, що впливають на еластичнісит пропозиції за ціною є:

1. Час.Коли ціна на продукт зростає, виробники хочуть продати якомога більше його одиниць. Для цього потрібно розширити виробництво, що вимагає певного часу. Наприклад,якщо зросла ціла на цукор, розширення посівних площ цукрових буряків, з яких він виробляється, зможе забезпечити збільшення виробництва цукру по швидше, ніж через рік. Отже, з перебігом часу еластичність пропозиції зростає. Процес збільшення пропозиції містить кількаперіодів:

а)миттєвий період. У перший день підвищення ціни на продукт Ійого пропозиція абсолютно неєластична. Крива пропозиції маєвигляд вертикальної прямої і не змінюється зі зміною ціни. Продавціупродовж дня здебільшого не зможуть доставити ‘на ринок тукількість продукту, що є на складах, не говорячи вже про розширення виробництва;

б)короткостроковий період. Протягом кількох тижнів післяпідвищення ціни пропозиція має низьку еластичність. Виробники,впевнившись у зміні ціни, максимально збільшатьвиробництвовикористовуючи всі свої резерви;

в)довгостроковий період. Через певний час пропозиція стає достатньо еластичною, бо виробники побудували нові приміщення,ввели в дію нове устаткування, розробили нові технології. Виробництво розширилось завдяки використанню старих і нововведеньпотужностей.

  1. Вартість розширення виробництва. Якщо фірма виробляєтехнологічно складний продукт, розширення його виробництваобійдеться дуже дорого. Тому навіть за значного підвищення ціни нацей продукт небагато фірм погодиться на збільшення його виробництва. Зрозуміло, що еластичність пропозиції такого продуктуневисока.
  2. Можливості й вартість зберігання продукту. Коли ціна на продукт знижується, перед фірмою постає дилема: продавати продукт занизькими цінами чи вилучити продукцію з ринку на склад. Рішеннязалежить від того, як довго може зберігатися цей продукт, якавартість його складування. Якщо фірми мають гарні й недорогісклади і продукт можна довго зберігати, еластичність пропозиціїпідвищується.
  3. Взаємозамінювакість ресурсів у виробництві. Якщо працю,землю чи капітал, що використовують як вихідні фактори, можнашвидко перемістити з виробництва одного продукту на виробництвоіншого, еластичність пропозиції такого продукту висока. Еластичність пропозиції злакових загалом нижча, ніж конкретного злаку,наприклад жита. Річ у тім, що і землю, і працю, і устаткування дужелегко перемістити з виробництва жита на виробництво іншого злаку,наприклад пшениці, в той час як перехід з виробництва зернових набудь-яке інше виробництво, наприклад молока, складніший.
Ринокова рівновага.

Рівновага попиту і пропозиції.Ціна рівноваги.

Поняття ”ринок” використовується у різних значеннях. Так, првтично у кожному населеному пунткі є місце, яке називають ринком: мешканцям відомо, що там відбуваються регулярні зістрічі продавців та покупців. Ринок—це спосіб взаємодії економічних субєктів, що базується на ціньовій системі та конкуренції. Це особливий механізм координації економічних дій.

Ринковий звязок між продавцями та покупцями має ряд рис:

  • Рівноправне положення учасників—ні продавець, ні покупець не повинні мати можливість внеекономічного примушення контрагента до відносин обміну.
  • Використання принципа економічної вигоди в якості головного критерія цілесообразності вступу в ринкові звязки—обмін повинен бути вигідним: кожен намагається здійснити угоду з можливіою найбільшою вигодою для себе; краще здійснити угоду з меншою вигодою, ніж взагалф відмовитися від неї.
  • Повна економічна відповідальність учасників за свої дїї
  • Правовї гарантії та правова захищенність з боку держави.

Ринок виконує ряд важливих функції:

  1. Доведення кінцевої продукції до споживача
  2. Забезпечення виробництва ресурсами
  3. Встановлення відповідності виробленого продукту та витрат на нього суспільними потребами
  4. Розподіл ресурсів і кінцевих товарів
  5. Узгодження інтересів продавця та покупця, координація їх дій

Саме через цю функцію здійснюються і всі інші.

Сили попиту і пропозиції взаєможіють через ринок щоб втсновлювати рівноважну ціну, або ринкову рівновагу. Ринкова рівновага настає за такої ціни і кількості товару, коли сили попиту і пропозиції урівноважені. В цій точці кількості товару, яку покупці хочуть купити, якраз дорівнює тій кількості, яку виробники хочуть продати. У стані рівноваги ціна і кількість товару перебуватимуть доти, доки цнші фактори залишатимуться без змін.

В разі, коли ціна на продукцію встановлюється вище рівноважної, то на ринку пропозиція перевищує попит—виникає надлишок, але перед виробниками виникає загороза нереалізації значної частини свого продукту. Конкурентна боротьба між ними примушує нижувати ціну. Надмріна пропозиція породжує зниження ціеи.

В разі коли ціна на товар втасновлюється на рвані нижчому, за рівноважну, виникає конкуренція між споживачами, деякі з них згодні заплатити більше, щою придбати товар—виникає дифіцит товару і з часом такий надмірний попит приходить до зростання ціни, що прямує до рівноважної.

Конкурентна боротьба, змінюючи ціни буде сприяти досягненню ринокової рівноваги.

Qd=-aP+b

Qs=cP+d

Qs=Qd

Рівноважна ціна визначається положенням кривих попиту та пропозиції. Тому всі фактори, що можуть змістити ці криві змінюють ціну рівноваги та рівноважну кількість товару.

Класичні автори особливо вказували на значення вартості не брали до уваги попит. Вони ніби працювали з горизонтальними кривимипропозиції та нехтували значеннями кривих попиту. Десь у 1870роцітроє вчених одночасно незалежно один від одного заклали основи для сучасного економічного аналізу, який міг синтезувати й елементи попиту та вартісні елементи. Це були У.Стенлі Джовані(1835-1882рр) в Англії, Карл Менгер(1840-1921рр) в Австралії та Леон Вальрас(1834-1910рр) у Швейцарії.

Основним було розуміння того, як у попиті на товар враховуються переваги і задоволення потреб споживачів, названі корисністю, що попит залежить від граничної корисності.Нарешті Л.Вальрас визначив як аналізувати економіку в цілому як одночасну рівновагу всіх ринків праці, землі, продуктів.

Л.Вальрас розглядав різницю у величині попиту та пропозиції, виходячи з того, що вони є функції ціни:

Qd(P)=Qs(P)

А.Маршалл виходив з різниці в ціні попиту і ціні пропозиції, так як у нього ціна є функцією величини попиту (величини пропозиції)

Pd(Q)=Ps(Q)Ps—ціна пропозиції,Pd—ціна попиту

Автором теорії загальної рівноваги є відомий щвейцарський економіст Леон Вальрас, професор Лозанського університету.Він був одним із засновників теорії граничної корисності. Однак особливо став відомим як автор теорії рівноваги. Своє відкриття зробив на основі математичних висновків.

Л.Вальрас довів, що в умовах ринкової економіки є можливість встановлення рівноваги на основі співвідношення пропозиції та попиту. Постулатами теорії рівноваги Л.Вальраса є такі:

  1. Зміни цін впливають на попит і пропозицію і навпаки: зміна попиту впливає на пропозицію. Отже, їхній взаємозвязок впливає на встановлення рівноваги.
  2. Рівноважна ціна втановлюється в результатіконкуренції, співвідношення попиту і пропозиції, наявності ресурсів та інших чинників.
  3. Загальна рівновага здійснюється щодо всіх товарів. Це пояснюється тим, що потреба у цьому товарі залежить від наявності інших товарів. Наприклад, споживання мяса залежить від наявності кави.!
  4. Рівновагу характеризує, як правило мінова вартість. Мінова цінність товарів—це рівень економічної рівноваги. В умовах конкуренції діють механізми, які усувають диспропозиції та встановлюють таку мінову вартість, що грунтується на ціні рівноваги. В умовах диспропозиції зберігаються.
  5. Рівновага досягається на основі дйї всіх учасників ринку
  6. Рівновага здатна забезпечити максимально високий рівень задоволення потреб (безумовно, за наявності ресурсів)
  7. Попит на кожний товар залежить не тільки від його ціни, а й від цін на інші товари. Наприклад, зростання цін на деякі продукти харчування призвело в Україні до зменшення попиту на періодничні видання.Багато людей відмовляються від передплати на газети і журнали. Різко скоротилися їх тиражі.
  8. Сума попиту споживача на всі закуплені ним товари і покупки дорівнює за вартістю сумі всіх проданих ним товарів і послуг (і послуг праці).
  9. Ринок безперервно здійснює “пошук” так званих тівноважних цін
  10. Конкуренція—це важливий чинник встановлення рівноваги (через ціни). Існуючи цінові сигнали регулюють ринок; з допомогою них доягається рівновага
  11. Для рівноваги потрібні ринковий механізм, який діє значно ефективніше, ніж у минулому. Так звана планова система.
Заключення.
  • Аналіз попиту і пропозиції показує, як ринковий механізм розвязує тріаду економічних проблем: що, як і для кого виробляти. Він демонтсрує, як “голосування” грішми встановлює ціни і кількість різних товарів
  • Крива попиту відображає звязок між величиною попиту та ціною певного товару за інших однакових умов. Майже всі товари ідлягають закону спадного попиту. Коли змінюються деякі фактори: доходи споивачів, смаки та уподобання, кількість населення або ціни на споріднені товари та інше, крива попиту переміщується
  • Крива пропозиції відбиває звязок між кількістю товару, яку виробники хочуть проати за іниших однакових умов і ціною цього товару. Величина пропозиції прямо залежить від ціни. На пропозицію впливають й інші фактрои, що відмінні від власної ціни товару (вартість виробництва, вартість ресурсів, податки та інше).
  • Рівновага попиту і пропозиції на конкретному ринку досягається за ціни, за якої сили попиту і пропозиції зрівноважені. Рівноважна ціна—ціна, за якої величина попиту дорівнює величині пропозиції.
  • Конкурентно встановлені ціни розподіляють обмежену пропозицію товарів між тими, хто має потребу і відповідно суму грошей.

Правильне визначення оптимальних обсягів виробництва з визначенням потреб споживачів допомогають досягти рівноваги, яка так необхідна на будь-якому ринку бо забезпечує прибуток виробникам та задоволення потреб споживачів. В сучасних економічних умовах для Української економіки питання ціноутворення, дослідження попиту та визначення пропозиції, а також грамотна державна політика щодо встановлення “стелі цін”, впровадження податків або їх скасування є залогом економічного зростання.

Так, наприклад, штучне утримання “стелі цін” нижче рівноважної ціни на хлібопекарські вироби в умовах обмежених запасів зерна певної якості, та все зростаючих закупочних цін примусило виробників нести збутки, а це означає, що ніяких коштів у розширення чи оновлення устаткування не відбувається, також неможливо збільшувати заробітню плату виробникам.

Список використаної літератури:
  1. Самуельсон П. Нордгауз В. Мікроекономіка.-К.Основа, 1998
  2. Макконелл К.Р, Брю С.Л, Економікс.-М.Республика,1992
  3. Будаговська С., Кілієвич О…..мікроекономіка та Макроекономіка (підручник).-К.:Основа,2001
  4. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основи економіки.-К.:вища школа, 1998
  5. Радіонова І.Ф. Загальна економіка.-К.:А.П.Н, 2000
  6. Гальчинський А.С, Єщенко П.С., -К:вища школа, 1999
  7. Чепурін М.Н, Кисельова Є.А. Сбірник задач з економічної теорії-Киров, 2000
  8. Самуельсон П. Нордгауз В. Економіка.-К.Вільямс, 2003
  9. Гарольд Шапіро, Д.Доусон Прико=ладна економіка.-К.Артек, 2001