Вплив нових комплексних добрив на продуктивність томатів в північній частині Лісостепу України

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

АДАМЕНКО Сергій Михайлович

 

ВПЛИВ НОВИХ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТОМАТІВ В ПІВНІЧНІЙ ЧАСТИНІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

 

06.01.04 — агрохімія

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

 

Київ –1998

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми:    В сучасних новітніх технологіях вирощування овочевих культур, зокрема томатів, неможливо отримувати стабільні високоякісні врожаї без застосування екологічнобезпечних, збалансованих комплексних добрив, які б забезпечували рослини всіма необхідними біогенними елементами на протязі вегетації.

            Для вирішення цієї актуальної проблеми сьогодення, нами були запропоновані технологічні параметри отримання нових комплексних безхлорних добрив в виді нітроамофосок (НАФК) – НАФК, НАФК з біогумусом, НАФК з Zn i Cu, НАФК з Cu. Виробництво цих добрив можна впровадити на кожному підприємстві, яке виробляє комплексні добрива, без значних технологічних змін і допоміжних капіталовкладень.

            Дослідно-промислову партію цих добрив було отримано на ВО “Азот” м.Дніпродзерджинська.

            Нові види нітроамофосок вперше в Україні були застосовані під томати сорту Іскорка на сірих лісових грунтах в північній частині Лісостепу. Добрива показали себе як екологічно безпечні, збалансовані, проявляли пролонговану дію та синхронний ефект. Врожай томатів за показниками якості та вмістом важких металів можна споживати в дитячому та дієтичному харчуванні.

            Дослідження проводились в рамках науково-технічної програми Міністерства агропромислового комплексу України – “ Родючість – 2000”.

Мета і завдання досліджень:       Метою досліджень було дати агрохімічну, екологічну оцінки та встановити енергетичну та економічну ефективність застосування нових безхлорних нітроамофосок (НАФК, НАФК з біогумусом, НАФК з Znі Сu; НАФК з Сu). Оптимізувати мінеральне живлення томатів новими видами нітроамофосок на сірих лісових грунтах північної частини Лісостепу України.

В програму досліджень входило:

1.    Вивчити вплив нових безхлорних нітроамофосок на ґрунтову біоту та агрохімічні показники сірого лісового грунту.

2.    Дослідити вплив нових безхлорних нітроамофосок на накопичення важких металів в сірому лісовому грунті.

3.    Встановити оптимальну норму внесення нових нітроамофосок для оптимізації вмісту NPK в черешках листків і листовій пластинці томатів для формування оптимального співвідношення між вегетативними та генеративними органами рослин.

4.    Дослідити вплив нових нітроамофосок на площу листової поверхні, чисту продуктивність фотосинтезу, активність ферментів аскорбіноксидази, поліфенолоксидази та встановити толерантність томатів сорту Іскорка до фітофторозу.

5.    Вивчити вплив нових нітроамофосок на врожайність, її структуру, показники якості, вміст важких металів в плодах томатів сорту Іскорка.

6.    Розрахувати енергетичну та економічну ефективність нових безхлорних нітроамофосок при вирощуванні томатів на сірих лісових грунтах північної частини лісостепу України.

Наукова новизна результатів досліджень:Вперше в Україні були розроблені технологічні параметри отримання нових видів безхлорних нітро-амофосок (НАФК, НАФК з біогумусом, НАФК з Znі Сu; НАФК з Сu), крім цього були вперше зроблені агрохімічна, екологічна оцінки, та розраховані енергетична, економічна ефективність нових нітроамофосок, встановлено оптимальну норму внесення цих добрив під томати сорту Іскорка на сірих лісових грунтах північної частини Лісостепу України.

Практична цінність роботи: Технологічні параметри отримання нових видів безхлорних нітроамофосок були впровадженні на ВО “Азот” м. Дніпродзержинська та отримано дослідно-промислову партію цих добрив — НАФК, НАФК з біогумусом, НАФК з Znі Сu; НАФК з Сu. На основі одержаних результатів досліджень були зроблені пропозиції виробництву по застосуванню нових безхлорних нітроамофосок під томати на сірих лісових грунтах північної частини Лісостепу України. Впроваджено ці пропозиції на сільськогосподарських підприємствах України: в радгоспі "Великодимерський" Київської області (1995 рік) та в ТОВ “Біотех” Київської області (1996-1997 роках). Результати впровадження показали більш високу ефективність нових безхлорних нітроамофосок.

Декларація особистого внеску: Лабораторні дослідження, експерименти, польові дослідження з новими нітроамофосками були зроблені особисто дисертантом. Дана агрохімічна, екологічна оцінки та розрахована енергетична та економічна ефективність від застосування нових нітроамофосок, розроблені пропозиції виробництву по використанню нових видів добрив привирощуванні томатів сорту Іскорка на сірих лісових грунтах північної частини Лісостепу України.

Технологічні параметри отримання нових видів безхлорних нітроамофосок (НАФК, НАФК з біогумусом, НАФК з Znі Сu; НАФК з Сu) були розроблені ди-сертантом в співавторстві з науковцями Національного аграрного університету — академіком УААН, професором М.М. Городнім, професором М.П. Вовкотрубом, доктором технічних наук І.Ф. Мулярчуком, доцентом А.В.Бикіним.

Особистий внесок дисертанта при підготовці дисертаційної роботи складає не менше 80 відсотків.

Апробація роботи: Основні результати досліджень були представлені на II з'їзді Українського товариства фізіологів рослин (Київ, 1993), на конференції "Екологія Полісся: проблеми, сучасність, майбутнє" (Луцьк, 1993); на міжнародному симпозіумі "Биоконверсия органических отходов и охрана окружающей среды” (Киев, 1994); на міжнародній нараді "Актуальні питання фізіології рослин в аспекті екологічних проблем" (Чернівці, 1995); на науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів факультету агрохімії та грунтознавства Національного аграрного університету (Київ,1997), на міжнародній науково-виробничій конференції, присвяченій 100-річчю Національного аграрного університету та 75-річчю кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім.О.І.Душечніка. (Київ,1998).

Публікації: За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць.

            Структура та обсяг роботи: Дисертація складається із вступу, одинадцяти розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 175 сторінках, містить 33 таблиці, 5 рисунків, 3 додатки. До списку використаних джерел входить 300 найменувань, з них 33 -іноземних.

            Автор висловлює щиру вдячність керівнику дисертаційної роботи академіку УААН, професору М.М. Городньому, професору М.П. Вовкотрубу, доктору технічних наук І.Ф. Мулярчуку, доценту А.В. Бикіну та всім колегам і співробітникам кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім. О.І.Душечкіна Національного аграрного університету за допомогу при виконан-ні дисертаційної роботи.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

ОБ’ЄКТИ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

 Дослідження проводились в радгоспі "Великодимерський" Броварського району Київської області на протязі 1992-1994 років. Грунт дослідної ділянки – сірий лісовий крупнопилуватий легкосуглинковий на лесі. Вміст гумусу в орному шарі – 2.0%, легкогідролізованого азоту – 60.0, рухомого фосфору – 153.0, обмінного калію – 98.0 мг/кг грунту, рН(KCl) – 6.0, гідролітична кислотність – 3.0 мг-екв/100 г грунту, місткість катіонного обміну – 20.8 мг-екв/100 г грунту.

В досліді використовували традиційні добрива: хлорну нітроамофоску- N-17%, P2O5 –17%, K2O – 17%, аміачну селітру – N — 34.5%, простий гранульований суперфосфат — P2O5 –19.5%, калійну сіль — K2O – 40% та нові види безхлорних нітроамофосок (табл. 1.).

Сорт томатів Іскорка вітчизняної селекції, виведений на Київській овочево-картопляній дослідній станції, детермінантний ранній районований в Київській області.

Погодні умови на період проведення досліджень в цілому були сприятливі для росту і розвитку томатів. Температура повітря відповідала біологічним вимогам томатів. Низькі температури були на протязі трьох декад травня в 1992 році (+12.4, +13.5, +11.10 С ), що нижче оптимальної (+23 — +250С ). Відносна вологість повітря була сприятлива для томатів, лише в 1992 році в третіх декадах травня, червня, липня, серпня становила відповідно — 88, 82, 87, 84%, що було вище оптимальної (60-70%). Сума опадів, що випали за вегетаційні періоди в 1992 році становила 401.3 мм, в 1993 році- 407.5 мм, в 1994 році – 468.1 мм, що було нижче середнього багаторічного — 498.0 мм.

Польовий дослід з томатами був закладений в трьохкратому повторенні. Площа посадкових ділянок — 126, облікових — 67 м2. Розміщення варіантів – систематичне. Схема досліду наведена в табл. 3. За контроль було взято традиційну хлорну нітроамофоску (N60Р90K90). Добрива вносили під ранньовесняну оранку.

Стандартну розсаду томатів висаджували в кормово-овочевій сівозміні:

1. Озима пшениця;2. Капуста;3. Томати;4. Столові коренеплоди;5. Кукурудза на силос. Технологія вирощування томатів була загальноприйнята для даного господарства. Облік врожаю проводили методом суцільного збору плодів з облікової площі в два етапи.

Відбір і підготовку добрив, грунту, рослин до аналізу та їх аналіз проводили згідно методик, які викладені в літературі: Агрохимический анализ.

Практикум./ Н.Н. Городний, А.Г. Сердюк, А.Н. Деревянчук (1985); Агрохімія. Лабораторний практикум/А.П. Лісовал, У.М. Давиденко, Б.М. Мойсєєнко (1994); Практикум по агрохимии /Б.А. Ягодин, И.П. Дерюгин, Ю.П. Жуков и др. (1987); Практикум по агрохимии /Под ред. В.Г.Минеева (1989). Вміст важких металів в об’єктах досліджень визначали методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі “С-600” та методом хроматографії в тонкому шарі адсор-бенту з використанням пластинок з тонким шаром адсорбенту КСК “Silufol”.

Чисельність основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів в грунті визначали шляхом посіву на м’ясо-пептонному агарі, бактерій, що утилізують азот мінеральних сполук — на крохмально-аміачному агарі, які розкладають целюлозу на середовищі Гетчинсона, мікроміцети — на середовищі Чапека, стрептоміцети — на крохмально-аміачному агарі. Чисельність азотобактеру встановлювали за інтенсивністю обростання грудочок, що розклались на середовищі Ешбі. Каталазну активність грунту визначали за Р.С. Кацнельсоном і В.В. Єршовим, протеазну — за Гофманом, площу листової поверхні визначали методом висічок, чисту продуктивність фотосинтезу за методом Нечипоровича. Активність ферментів, аскорбіноксидази та поліфенолоксидази визначали за методиками, які викладені в книзі “Методы биохимического анализа растений” Х.Н. Починка (1976).

Статистичну обробку результатів досліджень проводили методом диспер-сійного аналізу. Економічну та енергетичну ефективність застосування комплек-сних добрив визначали згідно “Инструкции и нормативов по определению экономической и энергетической эфективности применения удобрений” (1987).

 

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ОТРИМАННЯ НОВИХ КОМПЛЕКСНИХ БЕЗХЛОРНИХ ДОБРИВ

Добрива отримані в комплексі азотнокислотної переробки апатитового концентрату та виділенням нітрату кальцію з витяжки виморожуванням. За фізико-хімічними показниками добрива відповідають вимогам ТУ (табл. 1).

Таблиця 1 — Фізико-хімічна характеристика нових видів нітроамофосок

Показники

Оди-ниці

вимі-ру

НАФК

безхлорна

НАФК

безхлорна

з біогумусом

НАФК

безхлорна з Zn, Cu

НАФК

безхлорна

з Cu

Масовий вміст :

— азоту

— фосфору (Р2О5)

— калію (К2О)

— сірки

— кальцію (СаО)

— біогумусу

— міді

— цинку

— води

pН

Грануло-метричний

склад:

— фракції

 2 — 4 мм

— фракції

 4 — 6 мм

— фракції

 менше 2 мм

Зовнішній

вигляд

 

 

%

%

%

%

%

%

%

%

%

 

 

 

 

 

%

 

%

 

%

 

 

 

 

 

 

13

11

25

4,1

3,0

—

—

—

не більше 1

4,5-5

 

 

 

не менше

80

не більше 10

не більше

10

гранули світлосірого кольору

 

12

10

24

4,1

3,0

7,5 + 0,5

—

—

не більше 1

4,5-5

 

 

 

не менше

80

не більше

10

не більше

10

гранули чорного кольору

 

 

13

10

22

4,1

3,0

—

0,3

0,3

не більше 1

4,5-5

 

 

 

не менше

80

не більше 10

не більше

10

гранули білого кольору з сіруватим відтінком

 

13

11

25

4,1

3,0

—

0,3

—

не більше 1

4,5-5

 

 

 

не менше

 80

не більше 10

не більше

10

гранули білого кольору з сіруватим відтінком

 

Особливість технології полягає в тому, що при виготовленні НАФК з домішками, біогумус розміром часточок 1-3 мм і шлами з мікроелементами змішували з нейтралізованою NPK — пульпою перед її гранулюванням в барабанному грануляторі сушарці. Джерелами дешевої сировини цинку і міді були відходи виробництва плат дослідного заводу Інституту електрозварювання НАН України та Артемівського заводу з переробки кольорових металів, з яких вида-лені токсичні метали. Мікроелементи цинк і мідь в складі нітроамофоски знахо-дяться у вигляді цитраторозчинних сполук (Me2+NH4PO4·nH2O). Результати ви-значення вмісту важких металів у досліджуваних добривах наведений в табл. 2.

Таблиця 2 — Вміст важких металів в добривах, які досліджувались, мг/кг

 

Назва добрив

Цинк

Мідь

Кобальт

Нікель

Ртуть

Кадмій

НАФК хлорна

64

25

65

11

10

0.5

НАФК безхлорна

30

15

70

10

1

Не знайдено

НАФК безхлорна з біогумусом

160

80

100

8

8

Не знайдено

НАФК безхлорна з Znі Сu

3000

3000

100

10

7

Не знайдено

 

Розроблені технологічні параметри виробництва комплексних добрив з мікроелементами та біогумусом можуть бути використані на діючих підприємствах, які виробляють комплексні добрива без значних капіталовкладень.

ВПЛИВ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ НА МІКРОФЛОРУ СІРОГО ЛІСОВОГО ГРУНТУ

Дослідження показали, що нітроамофоски хлорна та безхлорна неоднаково впливали на розвиток грунтової біоти сірого лісового ґрунту.

            Чисельність бактерій, які утилізують азот органічних і мінеральних сполук на контролі (НАФК хлорна N60Р90K90), становила 7.4 і 11.9 млн./1г грунту, а на варіантах з безхлорними НАФК з Znі Сu; НАФК з Сu їх вміст відповідно становив 9.5, 19.1 і 9.1, 17.6 млн./1г грунту. Вміст азотобактеру на контролі становив 4% обростання грудочок, а на варіантах з НАФК з біогумусом, НАФК з Znі Сu; НАФК з Сu його вміст збільшувався відповідно в 9, 6 і 3 рази. Нові комплексні добрива НАФК з Znі Сu; НАФК з Сu (N90Р130K130) також підвищува-ли каталазну, протеазну та азотфіксуючу активність в порівнянні з контролем. Це пов’язано з тим, що нові безхлорні добрива, до складу яких входять добавки біо-гумусу, цинку, міді, сприяють активному розвитку грунтової біоти в сірому лісовому грунті. На нашу думку, хлор, що входить до складу традиційної нітроамофоски, пригнічує їх розвиток.

ВПЛИВ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ НА АГРОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СІРОГО ЛІСОВОГО ГРУНТУ

Вміст амонійного і нітратного азоту в грунті залежав від норми добрив та періодів розвитку томатів (табл. 3).

В період повного приживання розсади до періоду масового цвітіння томатів вміст амонійного і нітратного азоту в шарі грунту 0-20 см зростав. При масовому цвітінні і бланшовій стиглості їх вміст знижувався, а в період технічної стиглості майже досягав попереднього рівня. На варіанті з НАФК з біогумусом (N90Р130K130) в періоди бутонізації і технічної стиглості вміст суми амонійного і нітратного азоту відповідно становив 31.6 і 36.1 мг/кг грунту, що вище контролю. Спостерігається аналогічна тенденція щодо вмісту та динаміки вмісту легкогідролізованого азоту. В період вегетації томатів найбільше легкогідролізо-ваного азоту було на варіанті з НАФК з біогумусом N90Р130K130. Вміст рухомого фосфору та обмінного калію зменшувався до періоду технічної стиглості томатів. В період технічної стиглості їх вміст поступово збільшувався, що пов’язано з малим споживанням цих елементів рослинами та реутилізацією їх з вегетативних органів в плоди. Використання всіх видів нітроамофосок не сприяло накопичен-ню рухомих форм важких металів — цинку, міді, кобальту, ртуті в грунті вище ГДК.

Таблиця 3 — Вміст легкогідролізованого азоту, рухомого фосфору, обмінного калію в шарі 0-20 см, мг/кг повітряно-сухого грунту. Середнє за 1992-1994 роки

Варіанти досліду

Період повного приживання розсади

Період масового цвітіння

Період бланшової стиглості

Період технічної стиглості

 

 

 

N легкогідр.

Р2О5

К2О

N легкогідр.

Р2О5

К2О

N легкогідр.

Р2О5

К2О

N легкогідр.

Р2О5

К2О

НАФК хлорна N60Р90К90 – контроль

105

180

110

87.0

136

86

53.0

138

80

67.0

156

105

 

НАФК хлорна N90Р130К130

121

195

135

110.0

142

120

70.0

145

110

82.0

168

130

 

НАФК безхлорна N60Р90К90

105

180

111

87.0

135

85

53.0

139

81

67.0

160

105

 

НАФК безхлорна N90Р130К130

122

193

136

115.0

141

121

73.0

146

111

85.1

167

129

 

НАФК безхлорна з біогумусом N60Р90К90

107

184

112

90.0

136

86

53.0

142

81

67.5

163

105

 

НАФК безхлорна з біогумусом N90Р130К130

125

193

138

120.0

145

122

78.0

148

111

90.0

165

130

 

НАФК безхлорна з Zn, Cu N60Р90К90

107

181

112

87.1

135

86

53.3

141

81

67.2

158

104

 

НАФК безхлорна з Zn, Cu N90Р130К130

122

193

138

120.6

144

121

77.4

146

111

85.3

170

130

 

НАФК безхлорна з Cu N60Р90К90

106

183

112

86.0

135

86

56.0

141

81

67.2

157

104

 

НАФК безхлорна з Cu N90Р130К130

123

194

139

121.0

143

121

73.1

145

110

85.1

169

129

 

                                                     

 

ВПЛИВ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ НА ВМІСТ NPK В ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНАХ І ПЛОДАХ

            Досліджувались черешки листків, листові пластинки та плоди томатів як органи, що дають найбільш повну інформацію про забезпеченість рослин еле-ментами живлення. Дослідження показали, що азоту і калію міститься більше в черешках листків, а фосфору — в листовій пластинці. Норми внесення комплекс-них добрив впливали на забезпеченість рослин елементами живлення. При вне-сенні НАФК з біогумусом (N90Р130K130) вміст загального азоту в черешках листків томатів був більший на протязі всього періоду вегетації в порівнянні з НАФК безхлорною; НАФК з Znі Сu; НАФК з Сu. В період бутонізації томатів вміст загального азоту на варіанті з НАФК з біогумусом (N90Р130K130) становив 5.20%, в період цвітіння – 5.30%, в період бланшової стиглості – 5.32%, в період технічної стиглості – 4.85%, а на варіанті з НАФК безхлорною його вміст був – 5.11, 5.27, 5.32, 4.83 % відповідно. Вміст фосфору і калію в черешках листків томатів змінювався протягом вегетації аналогічно азоту. Налив плодів томатів в період технічної стиглості проходив в основному за рахунок реутилізації з вегетативних органів. Було встановлено незначне зменшення вмісту нітратного азоту в плодах при застосуванні НАФК хлорної (N90Р130K130) в порівнянні з такими ж нормами безхлорних НАФК. На варіанті з НАФК з Znі Сu вміст нітратного азоту становив 54.7 мг/кг, а на варіанті з НАФК хлорною – 48.0 мг/кг сирої масової частки плодів. Можливо, це обумовлено електростатичною взаємодією хлоридів і нітратів.

ВПЛИВ НІТРОАМОФОСОК НА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ АСКОРБІНОКСИДАЗИ ТА ПОЛІФЕНОЛОКСИДАЗИ

            Наші дослідження показують, що комплексні добрива, які вивчались, не в однаковій мірі підвищували активність аскорбіноксидази і поліфенолоксидази (табл. 4.).

Таблиця 4 — Вплив нітроамофосок на активність аскорбіноскидази і поліфенолоксидази ( мікромоль АК, що окислилась за 1 хв. при 200 на 1г сирої масової частки рослин). Середнє за 1992-1994 роки.

 

Періоди росту і розвитку

Варіанти досліду

Бутонізації

Цвітіння

Бланшової стиглоті

Технічної стиглості

 

Аскорбін-

оксидаза

Поліфенол-оксидаза

Аскорбін-оксидаза

Поліфенол-оксидаза

Аскорбін-оксидаза

Поліфенол-оксидаза

Аскорбін-оксидаза

Поліфенол-оксидаза

НАФК хлорна N60Р90К90—

контроль

5.8

16.4

8.1

50.0

4.0

18.6

3.0

14.9

НАФК хлорна N90Р130К130

6.0

17.0

9.0

56.0

4.4

19.6

3.6

15.8

НАФК безхлорна N90Р130К130

6.3

18.0

9.0

56.0

5.0

21.0

4.0

17.3

НАФК безхлорна з біогумусом N60Р90К90

7.5

21.0

10.0

58.0

5.8

27.0

4.8

19.0

НАФК безхлорна з біогумусом N90Р130К130

8.1

22.0

11.8

61.5

6.8

29.0

5.8

19.8

НАФК безхлорна з Zn, Cu N60Р90К90

7.3

20.0

10.0

60.0

6.0

30.0

5.1

19.1

НАФК безхлорна з Zn, Cu N90Р130К130

8.0

22.0

11.0

61.3

7.0

34.0

6.0

20.0

НАФК безхлорна з Сu N60Р90К90

7.3

21.0

9.6

60.0

6.0

31.0

5.3

19.0

НАФК безхлорна з Сu N90Р130К130

8.2

22.0

10.8

60.8

6.9

34.0

5.9

20.0

 

           В період бутонізації найвища активність аскорбіноксидази і полі-фенолоксидази була на варіантах, де застосовували нові комплексні добрива в нормі (N90Р130K130). На варіантах з НАФК з біогумусом їх активність становила — 8.2 і 22.0, з НАФК з Zn2+ і Сu2+ — 8.0, 22.0, з НАФК з Сu2+ — 8.2, 22.0, а на варіанті з НАФК хлорною — 6.0 і 17.0 мікромоль аскорбінової кислоти, що окислилась за 1 хв. при 20 0С на 1г сирої масової частки рослин. Встановлено, що добавки до нітроамофосок біогумусу, в якому міститься від 20 до 30 мг/кг міді в хелатній формі і міді, яка міститься в гранулах добрива у вигляді цитраторозчинних солей, каталізує активність окисно-відновних ферментів аскорбіноксидази і поліфенолоксидази.

ВПЛИВ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ, ЯКІСТЬ ТА ВМІСТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ В ПЛОДАХ ТОМАТІВ

Найбільший врожай томатів до 10 вересня був отриманий на варіантах, де застосовували нові комплексні добрива в нормі (N90Р130K130) (табл.5.). Так, при внесенні НАФК з Znі Сu врожайність становила 38.2 т/га, НАФК з Сu — 38.0 т/га, НАФК з біогумусом — 37.7 т/га. При внесенні НАФК в нормі (N60Р90K90) найбільшу врожайність томатів (36.7, 36.4, 36.2 т/га) отримано на варіантах — НАФК з Znі Сu, НАФК з Сu, НАФК з біогумусом, що перевищувало на 4.7, 4.4, 4.2 т/га контроль. Аналіз структури врожайності томатів показав, що норма внесення добрив N90Р130K130 збільшувала кількість нестандартних плодів.

Найвищі показники якості плодів були на варіантах, де застосовували НАФК з Сu, НАФК з біогумусом, НАФК з Zn і Сu, використані в нормі (N60Р90K90). Дослідження показали, що застосування нових комплексних без-хлорних добрив на сірих лісових грунтах в нормі N60Р90K90 дає можливість отримувати стабільні врожаї томатів високої якості, які ми пропонуємо вико-ристовувати для дитячого, дієтичного та лікувального харчування.

Вміст важких металів (табл. 6) на всіх варіантах, де застосовували хлорні та безхлорні комплексні добрива, не перевищував медико-біологічні вимоги і санітарні норми, встановлені МОЗ України до овочевих культур.

Таблиця 5 —    Вплив нових комплексних добрив на врожайність та якість томатів сорту Іскорка. Середнє за 1992-1994 роки

Варіанти досліду

Врожай-ність, т/га

Cуха речовина, %

Заг.кисл.% , с.м.ч.

 

Сума відновл. цукрів, %,с.м.ч.

Цукр./Кис-лот

Каротин, мг/кг с.м.ч.

Аскорбі-нова кис. мг/кг сирої м.ч.

N-NО3, мг/кг сирої м. ч.

НАФК хлорна N60Р90К90

— контроль

32.0

5.4

0.77

2.32

3.0

17.6

215.0

45.0

НАФК хлорна N90Р130К130

36.3

6.0

0.73

2.31

3.1

25.0

206.0

48.0

НАФК безхлорна N60Р90К90

34.8

5.6

0.70

2.45

3.5

19.0

238.0

47.8

НАФК безхлорна N90Р130К130

37.2

6.1

0.65

2.53

3.9

25.4

226.0

53.1

НАФК безхлорна з біогумусом N60Р90К90

36.2

5.8

0.70

2.49

3.5

22.6

229.0

48.9

НАФК безхлорна з біогумусом N90Р130К130

37.7

6.2

0.65

2.54

3.9

22.6

213.0

54.0

НАФК безхлорна з Zn, Cu N60Р90К90

36.7

5.5

0.69

2.64

3.8

22.0

225.0

51.0

НАФК безхлорна з Zn, Cu N90Р130К130

38.2

6.2

0.66

2.38

3.6

24.6

212.0

54.7

НАФК безхлорна з Cu N60Р90К90

36.4

5.6

0.68

2.68

3.9

21.0

243.0

51.2

НАФК безхлорна з Cu N90Р130К130

38.0

6.2

0.64

2.63

4.1

23.0

228.0

54.6

НIP 0.05 – 1.2 т/га

Sx — 0.286%

аблиця 6 — Вміст важких металів в плодах томатів сорту Іскорка, період технічної стиглості, (мг/кг сухої масової частки) Середнє за 1992-1994 роки

 

 

Варіанти досліду

 

 

Цинк

 

Мідь

 

Кобальт

 

Нікель

НАФК хлорна

N60Р90К90— контроль

10.0

1.5

0.12

1.5

НАФК безхлорна

N60Р90К90

6.5

1.0

0.10

2.5

НАФК безхлорна

N90Р130К130

7.0

5.0

0.17

1.5

НАФК безхлорна з біогумусом N90Р130К130

6.2

3.0

0.19

2.5

НАФК безхлорна з Zn, Cu N90Р130К130

6.0

4.0

0.10

1.5

 

БІОЕНЕРГЕТИЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ТОМАТІВ

Розрахунки енергетичної ефективності показують, що найвищі коефіцієнти корисної дії – 1.07, 1.00, 0.96 були отримані на варіантах де застосовували НАФК з Znі Сu, НАФК з Сu, НАФК з біогумусом в нормі (N60Р90K90). Найвищі рівні рентабельності – 134%, 125% були отримані на варіантах при внесенні НАФК з Znі Сu, НАФК з Сuв нормі (N60Р90K90).

ВИСНОВКИ

На основі наших досліджень можна зробити такі висновки:

Розроблені технологічні параметри отримання нових видів безхлорних добрив: НАФК, НАФК з мікроелементами (цинком і міддю, міддю), з біогумусом.

Нові види безхлорних нітроамофосок є добривами пролонгованої дії з синх-ронним ефектом, які мають оптимальне співвідношення макроелементів — 1:0.9:1.8 та містять мікроелементи: Zn — 0.3%, Cu — 0.3 %, біогумус — 7-8 %. Використання нових безхлорних нітроамофосок збільшує чисельність ґрунто-вої біоти: азотобактеру, целюлозоруйнуючих мікроорганізмів, утилізуючих азот органічних і мінеральних сполук.

На сірих лісових грунтах безхлорні нітроамофоски підвищували каталазну ак-тивність на 115-123%, протеазну активність — на 136-283% і азотфіксуючу активність грунту — на 623%.

Використання нових нітроамофосок (НАФК, НАФК з біогумусом, НАФК з цинком і міддю, НАФК з міддю) не призводило до накопичення важких металів в грунті вище гранично допустимих концентрацій.

Використання НАФК з біогумусом в нормі N60P90K90призводилодо збільшен-ня вмісту азоту, фосфору і калію в черешках листків, листовій пластинці і плодах в порівнянні з контролем — НАФК хлорною N60P90K90.

На сірих лісових грунтах в ланці сівозміни — озима пшениця, пізня капуста, томати оптимальною нормою внесення нових нітроамофосок, яка сприяє опти-мальному морфологічному розвитку томатів, є N60P90K90.

Нові безхлорні нітроамофоски при нормі внесення N90P130K130 на протязівеге-тації томатів підвищували чисту продуктивність фотосинтезу рослин в порів-нянні з традиційною хлорною нітроамофоскою. Найвищі показники на протязі вегетації були на варіанті з НАФК з біогумусом.

Безхлорні нітроамофоски N90P130K130 з добавками біогумусу, міді сприяли більшій активності ферментів аскорбіноксидази, поліфенолоксидази, в порівнянні з безхлорною і традиційною хлорною нітроамофосками.

Нові безхлорні нітроамофоски з добавками міді і цинку, міді, як в нормі N60P90K90, так і N90P130K130 підвищували толерантність томатів сорту Іскорка до фітофторозу в порівнянні з контролем на 7.4 і 8.0%, 7.7 і 8.0% відповідно. Найбільшу ранню врожайність томатів — 18.8 т/га (на 10 серпня) отримано при застосуванні НАФК безхлорної з біогумусом в нормі N60P90K90, що вище контролю (НАФК хлорної N60P90K00) на 37%.

Найбільшузагальну врожайність томатів — 38.2, 38.0, 37.7 т/га (на 10 вересня) отримано на варіантах з безхлорними НАФК з цинком і міддю, НАФК з міддю, НАФК з біогумусом, які вносили в нормі N90P130K130.

Найбільший вмістаскорбінової кислоти, каротину, сухої речовини, цукрів в плодах томатів був на варіанті з НАФК з міддю (N60P90K90), з НАФК з біо-гумусом (N60P90K90), вміст нітратів на всіх варіантах досліду був нижчим гранично допустимих концентрацій.

Збільшення норми удобрення до N90P130K130 призводило до погіршення структури врожаю (збільшення кількості нестандартних плодів).

Вміст важких металів (цинку, міді, кобальту, нікелю) в плодах томатів в період технічної стиглості був нижчим медико-біологічних норм.

Врожай томатів сорту Іскорка за показниками якості та вмістом важких металів можна використовувати для дитячого і дієтичного харчування.

Розрахунки енергетичної та економічної ефективності показали, що найвищі біоенергетичні коефіцієнти корисної дії — 1.07, 1.00, 0.96 енергетичних одиниць отримані при застосуванні НАФК з цинком і міддю, НАФК з міддю, НАФК з біогумусом в нормі N60P90K90, найвищі рівні рентабельності отримані при застосуванні НАФК з цинком і міддю та НАФК з міддю в нормі N60P90K90 — 134 і 125% відповідно.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На сірих лісових грунтах Північної частини Лісостепу України в ланці сівозміни озима пшениця, пізня капуста, томати в системі удобрення томатів рекомендується застосовувати безхлорні комплексні добрива (НАФК, НАФК з біогумусом, НАФК з цинком і міддю і НАФК з міддю) в нормі N60P90K90. СПИСОК робіт, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Адаменко С.М., Кавецький С.В., Глущенко Н.М. Агрохімічна ефективність та агрохімічне обгрунтування застосування нових комплексних добрив // Збірник наукових праць Уманської с.-г. академії. — Київ, 1997. — С. 164-166. (Підготовка матеріалів досліджень до друку, особистий внесок здобувача – 60%).

Адаменко С.М., Кавецький С.В., Гончар О.М., Панченко М.І.. Агрохімічна оцінка використання нових видів добрив при вирощуванні томатів // Додаток до журналу “Натураліс“. — № 2, 1998. — С. 31-36. (Підготовка матеріалів досліджень до друку, особистий внесок здобувача – 60%).

 Копілевич В., Якушко С., Городній М., Адаменко С. Одержання органо-мінеральних добрив // Натураліс. -1996, № 2.- С. 9-11. (Проведення лабораторних досліджень, особистий внесок здобувача – 40%).

Городній М.М., Богдан І.К., Бикін А.В., Карпенко М.А., Шеремет О.П., Лихожон О.І., Адаменко С.М. Вплив вермикомпосту на фізіологічні процеси та продуктивність рослин // Фізіологія і біохімія культурних рослин. — Київ, 1994. — Т. 26, № 4. — С. 406-410. (Проведення польових і лабораторних досліджень, особистий внесок здобувача – 40%).

Городній М.М., Адаменко С.М., Бачинський О.В., Буожис А.О. Вплив нових комплексних добрив на врожай і якість томатів // Тези доповідей Міжнародної наради. — Київ, 1995.- С. 10-11. (Проведення польових і лабораторних досліджень, особистий внесок здобувача – 70%).

Адаменко С.М., Бачинский О.В., Буожис А.А. Новые нетрадиционные удобрения, как фактор урожайности томатов // Материалы Международного симпозиума. — Киев, 1994. — С. 61. (Проведення польових і лабораторних досліджень, особистий внесок здобувача – 70%).

Городній М.М., Бикін А.В., Карпенко М.А., Шеремет О.П., Лихожон О.І., Адаменко С.М. Фізіологічні аспекти використання нетрадиційних видів добрив // Тези доповідей II з'їзду товариства фізіологів рослин. — Київ, 1993. — С. 43-44. (Проведення польових досліджень, особистий внесок здобувача – 40%).Городній М.М., Тивончук С.О., Бабієнко М.Ф., Вовкотруб М.П., Сердюк А.Г., Копілевич В.А., Адаменко С.М. Екологічні проблеми — сучасність, майбутнє // Тези доповідей міжнародної наукової конференції. — Чернівці. — 1993. — С. 208. (Особистий внесок здобувача – 40%).

Адаменко С.М.   Вплив нових комплексних добрив на продуктивність томатів в північній частині Лісостепу України.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 — агрохімія. — Національний аграрний університет. Київ, 1998.

Встановлено вплив нових видів безхлорних нітроамофосок – з біогумусом, з Znі Сu, з Сu на агрохімічні показники, грунтову біоту сірого лісового грунту, морфологічний розвиток томатів сорту Іскорка, фізіолого-біохімічні показники, врожайність, якість, дана екологічна оцінка цим добривам.

Ключові слова: родючість грунту, врожайність, важкі метали, томати, комплексні добрива.

Адаменко С. М. Влияние новых комплексных удобрений на продуктивность томатов в северной части Лесостепи Украины.Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06. 01.04. — агрохимия. — Национальный аграрный университет. Киев, 1998.

Изучено влияние новых видов безхлорных нитроамофосок – с биогумусом, с Zn и Cu, с Cu на агрохимические показатели, почвенную биоту серой лесной почвы, морфологическое развитие томатов сорту Искорка, физиолого-биохимические показатели, урожайность, качество и дана экологическая оценка этим удобрениям.

Ключевые слова: плодородие почвы, урожайность, тяжёлые металлы, томаты, комплексные удобрения.

Adamenko S.M. The effect of new complex fertilizers on the productivity of tomatoes in the northern part of the Forest-Steppe of Ukraine

Thesis for competition for the scientific degree of the Candidate of Sciences in agriculture on specialty 06.01.04 — agricultural chemistry -National Agricultural University.Kiev, 1998.

The influence of new kinds of non-chloric complex nitroammophoskas (NAPhK) – with biohumus, with Zn and Cu, Cu on agrochemical properties soil biota of grey podzolic soil, morphologic evolution of the Iskorka tomato variety, physiology-biochemical properties, the yield and quality of tomatoes have been investigated in the thesis. Ecological evaluation of fertiliser application has been done. Key words: soil fertility, yield, heavy metals, tomatoes, complex fertilisers.